Агрохолдинг “ТАС Агро” завершив збирання озимих культур і обмолотив близько 24 тис. га пшениці та ріпаку, врожайність озимої пшениці становить 6,3 т/га, що є рекордним показником за всю історію господарювання агрохолдингу, повідомила пресслужба компанії у фейсбуці.
“Жнива ранніх зернових завершено доволі успішно, незважаючи на складнощі та додаткові фактори ризику, які супроводжували аграріїв цьогоріч. Рання весна, аномальна спека протягом червня-липня та обмеження електропостачання практично не вплинули на наші підприємства завдяки запровадженню передових технологій, оновленню техніки та відповідальності співробітників. Нам вдалося реалізувати ефективну стратегію усього комплексу агротехнічних робіт, збіжжя зібрано в оптимальні терміни та ще й отримано рекордний урожай озимої пшениці. Лідером по урожайності цієї культури в компанії став Північний кластер із показником 7 т/га”, – повідомив генеральний директор компанії “ТАС Агро” Олег Заплетнюк.
В агрохолдингу уточнили, що 2024 року в збиральній кампанії максимально використовують власну техніку, оновлену протягом року. Орендували лише зернозбиральні комбайни у зв’язку з економічною доцільністю. Паралельно зі збиральною кампанією працювали над організацією логістики та збутом вирощеного врожаю. Наразі зерно приймається на заздалегідь підготовлені елеваторні потужності.
Група “ТАС” заснована 1998 року. Сфера її бізнес-інтересів охоплює фінансовий сектор (банківський і страховий сегменти) та аптечний, а також промисловість, нерухомість, венчурні проєкти.
До війни група компаній “ТАС Агро” обробляла 83 тис. га у Вінницькій, Київській, Кіровоградській, Чернігівській, Миколаївській, Сумській, Херсонській та Дніпропетровській областях, де вирощує сою, соняшник, ріпак, пшеницю, ячмінь і кукурудзу. Крім того, агрохолдинг займається молочним тваринництвом (до 5,5 тис. голів ВРХ), володіє шістьма елеваторами потужністю одночасного зберігання 250 тис. тонн.
Засновником “ТАС” є Сергій Тігіпко.
Агрокомпанія Cygnet завершила жнива озимої пшениці та зібрала 17,5 тис. тонн із площі 2,2 тис. га, повідомила пресслужба компанії у фейсбуці.
“Ми планували завершити жнива озимої пшениці за 12 днів, проте впоралися фактично за 10. Незважаючи на сильну спеку, все пройшло швидко, і вона не заважала нам збирати”, – розповів заступник генерального директора з рослинництва Cygnet Олександр Шрамко.
За його словами, працювали дев’ять комбайнів, із них п’ять найманих. Середня продуктивність комбайна становила 24,5 га/добу.
“Цього року ми отримали залікову врожайність 7,85 т/га. На початкових стадіях розвитку пшениці погодні умови складалися досить добре, але наприкінці травня – на початку червня не вистачало опадів, тож у деякі періоди рослини перебували в стресі. Але в другій половині червня випали опади і ситуація змінилася на краще. Якщо говорити про врожайність – цей рік вищий за середній, є досить непоганий показник”, – додав Шрамко.
Cygnet обробляє близько 29 тис. га в Житомирській і Вінницькій областях, де вирощує кукурудзу, сою, озиму пшеницю, цукрові буряки. В активах компанії – елеватор потужністю одночасного зберігання 60 тис. тонн і цукровий завод потужністю переробки до 2,8 тис. тонн буряків на добу (обидва – у Житомирській обл.).
Компанія також має молочний бізнес-напрям (молочне поголів’я – 605 корів), продукцію якого реалізує місцевим переробникам.
Митні інспектори запобігли спробі безліцензійного експорту в Італію 1,5 тис. тонн української пшениці на суму 9,2 млн грн за сфальсифікованими документами, повідомила пресслужба Державної митної служби (ДМС) у Telegram.
“На митному посту “Мукачево” до митного оформлення було подано митні декларації на експорт вітчизняної пшениці (не для посіву). Загальна вага товару зазначалася у понад 1,5 тис. тонн вартістю 9,2 млн грн. Продавцем товару виступало харківське підприємство”, – зазначається в повідомленні.
За інформацією ДМС, митники звернули увагу на відсутність ліцензії на експорт цього товару. Під час перевірки з’ясувалося, що директор харківського підприємства вдався до хитрощів, щоб обійти ліцензування вивозу аграрної продукції, і в товаросупровідних документах одержувачем товару вказав саме італійську компанію. Адже експорт пшениці до Італії, на відміну від інших країн Євросоюзу, не підлягає ліцензуванню.
Іноземна компанія відповіла на запит ДМС і в листі спростувала інформацію про закупівлю української пшениці. Зі свого боку, італійська митниця також офіційно підтвердила, що в їхній базі даних немає декларацій, пов’язаних з італійською компанією – покупцем товару.
“За подання митному органу документів, що містять неправдиві відомості про одержувача зазначеного товару, стосовно керівника харківського підприємства складено одразу два протоколи про порушення митних правил за ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України. Санкція статті передбачає не тільки накладення штрафу в розмірі від 50 до 100% вартості предметів правопорушення, а й можливу їх конфіскацію”, – наголосили в ДМС.
Міністерство сільського господарства США (USDA) підвищило прогноз експорту пшениці з України у 2023/24 маркетинговому році ще на 1,5 млн тонн – до 16,5 млн тонн.
Згідно з квітневим звітом американського відомства, одночасно оцінку перехідних залишків на кінець МР знижено з 3,28 млн тонн до 1,58 млн тонн, внутрішнього споживання – з 7,7 млн тонн до 7,3 млн тонн, а перехідних залишків на початок цього МР – з 3,5 млн тонн до 2,9 млн тонн.
Що стосується української кукурудзи, то прогноз її експорту після збільшення на 1,5 млн тонн у березні у квітні збережено на тому ж рівні – 24,5 млн тонн.
Водночас загалом для українського фуражного зерна він підвищений на 0,1 млн тонн – до 26,97 млн тонн за рахунок такого ж скорочення перехідних залишків на кінець цього МР – до 4,08 млн тонн.
Загалом оновлений світовий прогноз урожаю пшениці у 2023/24 МР покращено на 0,66 млн тонн – до 787,36 млн, тоді як прогноз світового експорту пшениці підвищено на 1,34 млн тонн – до 213,47 млн тонн. Прогноз кінцевих запасів пшениці у світі експерти, навпаки, переглянули в бік зниження на 0,56 млн тонн – до 258,27 млн тонн.
Що стосується кукурудзи, то прогноз її світового виробництва у квітні знижено на 2,38 млн тонн – до 1 млрд 227,86 млн тонн, тоді як експорту – лише на 0,47 млн тонн, до 200,59 млн тонн. Мінсільгосп США також знизив оцінку перехідних запасів – на 2,35 млн тонн, до 318,28 млн тонн.
Як повідомлялося, в Україні поліпшення оцінок експорту зерна цього маркетингового року пояснюють нарощуванням обсягу транспортування його новим морським коридором під контролем ВМС ЗСУ.
Українська пшениця, на яку великий попит на світовому ринку, почала зростати в ціні через зниження пропозиції продукції від ключових гравців, які знизили свою активність, напередодні врожаю нового сезону, повідомили в аналітичному кооперативі “Пуск”, створеному в рамках Всеукраїнської аграрної ради (ВАР).
“У квітні вже експортовано 541 тис. тонн пшениці. Частина продукції, яку не вдалося вивезти в березні, буде відправлена з України у квітні. Тому саме цього місяця можемо вийти на рівень експорту 3 млн тонн – це відбудеться за рахунок березневих контрактів. Імпортери готові чекати поставки пшениці, попит на яку зростає. Збільшення попиту підтримується прогнозами падіння виробництва в ЄС, США та Україні, тобто по всіх ключових експортерах”, – розповіли аналітики.
Вони нагадали, що минулого сезону Україна багато експортувала за рахунок великих перехідних запасів. У поточному сезоні вони не перевищать 1 млн тонн, оскільки працюють порти. При цьому посівні площі скорочуються, пшениці буде зібрано менше. Перші оцінки експортного потенціалу української пшениці в новому сезоні вже знижено на 3-4 млн тонн.
“Хоча на українському СРТ-ринку минулого тижня відбулося просідання цін, ринок оживає, ціни повертаються на попередні рівні та зростатимуть. Наш основний конкурент – російська пшениця – подорожчала за останні тижні на $8-10 за тонну. Щонайменше на $2-3 за тонну піднімуться цінники на українську пшеницю до кінця тижня”, – прогнозують експерти.
За їхньою оцінкою, умовні ціни на пшеницю на базисі СРТ до кінця тижня становитимуть близько $175 за тонну в дунайських портах, $170 за тонну в глибоководних портах, $198-203 за тонну на базисі DAP Констанца.
“За очікуваннями, попит на пшеницю буде і далі рухати ринок пшениці вгору”, – резюмували в “Пуск”.
Експортні продажі української пшениці зростають, з початку лютого законтрактовано понад 2 млн тонн, що може стати рекордним обсягом поставки за сезон.
Як повідомили в аналітичному кооперативі “Пуск”, створеному в рамках Всеукраїнської аграрної ради (ВАР), на березень уже продано 1,4 млн тонн пшениці.
“Трейдери свідчать, що дуже активно включається в закупівлі української фуражної пшениці Індонезія. Ця азіатська країна має захмарні цінники на внутрішньому ринку і зацікавлена в імпорті зерна. Ціна попиту з Індонезії – $260-265/тонна CIF”, – зазначили аналітики і додали, що українську пшеницю дуже вигідно експортувати в Індонезію.
За їхньою інформацією, “ложкою дьогтю” в цих планах є конфлікт на Червоному морі, де високий ризик обстрілу торгового флоту. Це поки що системна проблема, яка негативно впливає на торгівлю в Чорному та Середземному морях. Ризик стримує українських трейдерів фіксуватися в цьому напрямку.
“На ринку є очікування, що в другій половині березня прохід кораблів через Червоне море може повністю зупинитися. Логістичним рішенням міг би стати обхід кораблів морем через Африку, але це підніме вартість фрахту на $10-12 на тонні”, – розповіли в “Пуску”.
Крім того, експерти зазначили, що українська пшениця продовжує залишатися найдешевшою на більшості міжнародних ринків.
Минулого тижня Україна продала Єгипту пшеницю з вмістом білка 12,5% за $224 за тонну з поставкою в країну. Для порівняння, російська пшениця обійшлася в $245 на базисі FOB. Українська пшениця дуже дешева проти зерна іншого походження на ринках ЄС, Єгипту та Туреччини. Трейд намагається тримати нижчі ціни, щоб був сенс торгувати на багатьох базисах. Цінові розриви великі, що тримає СРТ-ринок на низьких рівнях. Проте, по пшениці з’являється дедалі більше продавців на базисі FOB, багато фермерів охоче продають по $195 доларів тонну в дунайських портах. При цьому на умовах СРТ пшениця коштує умовно $175-188 за тонну і до кінця тижня цінники можуть втратити ще $2 на тонні, прогнозують в аналітичному департаменті “Пуск”.
