Агрохолдинг KSG Agro у грудні 2023 року експортував до Іспанії 4600 тонн пшениці, повідомила пресслужба компанії.
Згідно з повідомленням, покупцями пшениці виступили зернотрейдерські компанії.
“У воєнний період будь-яка експортна поставка – це завжди завдання з багатьма невідомими. Проте, незважаючи на численні труднощі, ми продовжуємо експортувати зернові на міжнародні ринки. У нинішній найскладніший період історії України від нас, агровиробників та експортерів, без перебільшення залежить продовольча безпека багатьох держав”, – зазначив голова Ради директорів агрохолдингу KSG Agro Сергій Касьянов, слова якого наводяться в повідомленні.
Як повідомлялося, у першому кварталі 2023 року KSG Agro експортувала 4200 тонн зернових культур переважно до країн Азії та Африки. Поставки було здійснено в рамках роботи “зернового коридору” через порти Одеси та Одеської області.
Вертикально інтегрований холдинг KSG Аgro займається свинарством, а також виробництвом, зберіганням, переробкою та продажем зернових і олійних культур. Його земельний банк становить близько 21 тис. га в Дніпропетровській і Херсонській областях.
За даними агрохолдингу, він входить до топ-5 виробників свинини в Україні.
Агрохолдинг KSG Agro в січні-вересні 2023 року отримав $1,336 млн чистого прибутку, що майже в 14 разів більше, ніж за аналогічний період 2022 року. Його EBITDA за три квартали поточного року зросла на 67% – $4,5 млн, а виручка від реалізації – на 16%, до $11,9 млн.
Міністерство сільського господарства США (USDA) підвищило прогнози виробництва пшениці з України у 2023/24 маркетинговому році (МР, вересень 2023-го – серпень 2024-го) на 0,9 млн тонн – до 23,4 млн тонн, а також її експорту на 1,5 млн тонн – до 14 млн тонн.
Згідно з січневим звітом американського відомства, кінцеві запаси України будуть також вищими на 1,8 млн тонн і становитимуть 4,38 млн тонн.
Що стосується кукурудзи, то її врожай, експорт і кінцеві запаси в Україні USDA залишило без змін: 30,5 млн тонн, 21 млн тонн і 6,82 млн тонн відповідно.
Загалом оновлений світовий прогноз урожаю пшениці у 2023/24 МР поліпшено на 1,9 млн тонн – до 784,91 млн за рахунок позитивного перегляду оцінок для України та РФ на тлі зниження прогнозу для Китаю. Підвищено також прогноз світового експорту пшениці на 2,35 млн тонн, до 209,54 млн тонн. Прогноз кінцевих запасів пшениці у світі експерти також переглянули в бік підвищення на 1,83 млн тонн – до 260,03 млн тонн.
Що стосується кукурудзи, то прогноз її світового виробництва в січні підвищено на 0,0137 млн тонн, до 1,235 млн тонн, експорт знижено – на 0,57 млн тонн, до 200,89 млн тонн. Кінцеві запаси будуть вищими на 10 млн тонн і становитимуть 325 млн тонн.
Болгарія дозволила ліцензований імпорт українських соняшнику, ріпаку, кукурудзи та пшениці, повідомляють на сайті Міністерства сільського господарства і продовольства Болгарії.
Згідно з повідомленням, аграрні міністри Болгарії та України Кирило Ватев і Микола Сольський під час онлайн-зустрічі в п’ятницю домовилися про реалізацію ліцензійного режиму експорту насіння соняшнику, ріпаку, кукурудзи та пшениці й погодили деталі його застосування.
“Міністерство сільського господарства і продовольства дотримало свою обіцянку до 30 листопада максимально обмежити імпорт цієї сільгосппродукції, згідно з Меморандумом, укладеним між урядом та Ініціативним комітетом протестувальників фермерів”, – процитувало болгарське міністерство міністра Ватева.
Він наголосив, що після закінчення цього періоду дві країни будуть “суворо стежити за тим, щоб не було спотворень ринку і щоб не було підірвано інтереси болгарських виробників, переробників і споживачів”.
Імпорт та обмін даними між двома країнами буде й надалі здійснюватися, підкреслило болгарське міністерство.
Як повідомлялося, міністр агрополітики України Сольський у листопаді 2023 року висловив думку, що першою прифронтовою країною, яка може скасувати заборону українських агротоварів, може стати Болгарія, яка після 15 вересня утрималася від введення односторонньої заборони.
На його думку, культурою, яку Болгарія буде готова імпортувати з України, стане соняшник. У Болгарії восени 2023 року було досягнуто компромісу між аграріями та переробниками про відкриття з 1 грудня ринку для імпорту українського соняшнику. До цього моменту місцеві виробники соняшникової олії, на думку болгарського уряду, мають викупити вироблене фермерами насіння соняшнику, і їм буде потрібно додатково 1,5 млн тонн сировини.
Раніше керівник галузевої асоціації “Укроліяпром” Степан Капшук розповів “Інтерфакс-Україна”, що в Болгарії є 16 олійноекстракційних заводів, які в сезоні-2022 істотно наростили виробництво і мають намір розвивати експорт соняшникової олії завдяки імпортованому з України насінню соняшнику.
Єврокомісія 15 вересня оголосила, що не подовжуватиме обмеження на імпорт сільськогосподарської продукції з України до п’яти сусідніх із нею країн ЄС (Польщі, Болгарії, Угорщини, Румунії та Словаччини) за певних умов, що дадуть змогу уникнути нового різкого зростання поставок.
Обмеження були введені 2 травня 2023 року і стосувалися імпорту пшениці, ріпаку, соняшнику та кукурудзи. Ці п’ять східноєвропейських країн-членів ЄС стверджували, що українська с/г продукція в умовах її безмитного ввезення в ЄС осідає у них і завдає шкоди місцевому агросектору.
Після зняття обмежень Польща, Угорщина і Словаччина ввели односторонні заборони. Польща розширила список заборонених до імпорту продуктів за рахунок ріпакової макухи і шроту, а також кукурудзяних висівок, пшеничного борошна і похідних товарів. Угорщина довела цей список до 24 товарних позицій.
Україна подала позов до СОТ, звинувативши Польщу, Угорщину та Словаччину в дискримінаційному ставленні до її агропродукції.
Наразі тривають переговори України про механізм ліцензування експорту українських агротоварів з обов’язковою верифікацією в кожній із п’яти країн.
Агрохолдинг “ІМК” на початку жовтня завершив посів озимої пшениці під урожай-2024, під яку відвів 20,3 тис. га, повідомила пресслужба агрохолдингу у Facebook.
Згідно з повідомленням, тепла і суха погода вересня дала змогу ІМК засіяти всі заплановані площі озимою пшеницею, а опади другої декади жовтня допомогли отримати дружні озимі сходи.
Крім того, агрохолдинг наприкінці другої декади жовтня завершив обмолот соняшнику на площі 32,1 тис. га, з якої було зібрано 92,7 тис. тонн із середньою врожайністю 2,9 тонни/га.
При цьому врожайність на землях півночі Чернігівської області, які торік не оброблялися через окупацію та подальшу необхідність обстеження на наявність вибухонебезпечних предметів, склала 2,2 тонни/га. На решті площ ІМК у Чернігівській, Сумській та Полтавській областях врожайність соняшнику склала 3,3 тонни/га.
“Що стосується врожаю соняшнику, то його середня врожайність не є рекордною для ІМК, з огляду на зазначені об’єктивні причини, але тим не менш, загальний вал і якісні показники соняшнику дають надію на його успішну реалізацію на переробку”, – наголосив операційний директор ІМК Олександр Вержиховський.
Як повідомлялося, ІМК у сезоні-2023 отримав рекордну середню врожайність озимої пшениці – 7,1 тонни/га, що стало найвищим результатом за 25 років діяльності агрохолдингу. Під культуру було відведено 33,3 тис. га, з яких намолотили 236 тис. тонн зерна.
“ІМК” спеціалізується на вирощуванні зернових, олійних культур і виробництві молока в Україні. Обробляє близько 123,3 тис. га землі в Полтавській, Чернігівській та Сумській областях. Володіє потужностями зі зберігання 554 тис. тонн зернових та олійних культур.
Агрохолдинг “ІМК” у січні-березні 2023 року одержав $4,10 млн чистого збитку, що в 2,6 раза менше, ніж за аналогічний період минулого року, і багато в чому зумовлено зростанням витрат на логістику та дистрибуцію. Виручка холдингу збільшилася на 11% – до $41,96 млн, з якого $35,03 млн склав експорт. Валовий прибуток ІМК завдяки зниженню собівартості зріс у 3,9 раза – до $8,60 млн. Через зростання витрат на логістику та дистрибуцію вдвічі (до $9,40 млн) зафіксовано операційний збиток у $2,85 млн, що вдвічі краще за показник першого кварталу 2022 року.
Міністерство сільського господарства США (USDA) поліпшило прогноз урожаю пшениці в Україні у 2023/24 маркетинговому році (МР), який розпочався, з 21 млн тонн до 22,5 млн тонн, кукурудзи – з 27,5 млн тонн до 28 млн тонн у зв’язку з більшими, ніж очікувалося, посівними площами і другою в історії врожайністю.
У вересневому прогнозі відомства також підвищено оцінки експорту пшениці з 11 млн тонн до 11,5 млн тонн, тоді як для кукурудзи вони збережені незмінними – 19,5 млн тонн.
USDA підвищило прогноз внутрішнього споживання для пшениці з 8,1 млн тонн до 8,8 млн тонн, зберігши його для кукурудзи 5,5 млн тонн, але одночасно підвищивши прогноз її перехідних залишків до 4,43 млн тонн з 3,89 млн тонн.
Загалом же світовий прогноз урожаю пшениці у 2023/24 МР знижено на 56 млн тонн – до 787,3 млн тонн, що на 3,25 млн тонн менше, ніж торік, через зменшення виробництва в Австралії, Канаді, Аргентині та ЄС, що не зможе компенсуватися збільшеним виробництвом України.
Погіршено також прогноз світової торгівлі пшеницею на 2,1 млн тонн – до 207,3 млн тонн порівняно з 219,9 млн тонн торік – через скорочення виробництва у згаданих країнах, що лише частково компенсується зростанням активності Росії та Казахстану.
У USDA зазначили, що подібне річне зниження світових поставок пшениці відбувається вперше з 2018/19 МР. У відомстві також очікують скорочення світових перехідних запасів на 7 млн тонн – до 258,6 млн тонн, що буде найнижчим рівнем з 2015/16 МР.
Незважаючи на скорочення на 20% виробничих площ, на яких вирощують сільгоспкультури, через окупацію низки областей, сприятливі погодні умови дадуть змогу аграріям зібрати й експортувати пшениці у 2023/24 маркетинговому році (МР) не менше, ніж у минулому сезоні, повідомив в ефірі марафону “Єдині новини” міністр аграрної політики та продовольства Микола Сольський.
“Перехідні залишки врожаю сільгоспкультур у 2023 році приблизно вп’ятеро менші, ніж у сезоні-2022, коли станом на середину літа в країні перебувало 27 млн тонн агропродукції. У середньому сільське господарство з моменту, коли нормально запрацював зерновий коридор, приносило (до держбюджету) приблизно USD2 млрд щомісяця”, – сказав він.
Оцінюючи перспективи врожаю-2023, міністр зазначив, що поточного сезону під сільгоспкультури відведено на 20% менше виробничих площ, ніж довоєнного 2021 року, завдяки площам на Донбасі, Запоріжжі та на півдні країни, які зараз перебувають під окупацією. Він також уточнив, що під час осінньої посівної кампанії 2022 року було посіяно озимих культур на 25% менше, ніж 2021 року.
“Завдяки погоді ми отримали на цих площах істотно більший урожай. Була не різка зима, не було різких перепадів температури, було достатньо вологості, що і стало причиною збільшення врожаю. Аграріям було складно – вони економили на насінні, гербіцидах, добривах. Але один фактор компенсував інший”, – пояснив Сольський.
Говорячи про врожай ярих культур у поточному сезоні, міністр наголосив, що сукупність природно-кліматичних чинників, зокрема вологе літо та середні температури, позначилися на якості зерна, яка буде гіршою, ніж минулого сезону.
“У нас менше продовольчої пшениці, більше фуражної. Але це стандартна ситуація для України, коли сезон залежить насамперед від погодних умов”, – розповів глава аграрного відомства.
За його інформацією, у тоннажі пшениці для експорту в України у 2023/24 МР буде не менше, ніж минулого сезону.
Оцінюючи готовність аграрного бізнесу до осінньо-зимового періоду, Сольський нагадав, що з початку війни в Україні діє багато донорських програм, частина яких діяла через Мінагрополітики. Тому забезпеченість, зокрема генераторами, у рази вища, ніж на початку зими минулого року.
Головним викликом для бізнесу в осінньо-зимовому періоді, на думку міністра, стане газ. Позитивним фактором була його невисока вартість протягом 2022/23 МР, яка була в кілька разів нижчою, ніж до війни. Однак в останні кілька тижнів ціна підвищилася, що позначиться на роботі елеваторів, пояснив Сольський. Однак і цей фактор, на його думку, залежатиме від погоди та майстерності підприємців.
“Коли ми говоримо про зернові, то потреба в газі (для агросектору) залежатиме від умов, за яких прибиратиметься кукурудза. Буде волога осінь чи ні”, – зазначив міністр і додав, що нині багато аграріїв активно авансують і викуповують газ.
Він констатував, що дотацій на газ для бізнесу немає, оскільки в пріоритеті забезпечення ним населення. Однак ситуація стане зрозумілішою наприкінці жовтня – на початку листопада, і аграрний ринок до неї готується.
