Українська пшениця, на яку великий попит на світовому ринку, почала зростати в ціні через зниження пропозиції продукції від ключових гравців, які знизили свою активність, напередодні врожаю нового сезону, повідомили в аналітичному кооперативі “Пуск”, створеному в рамках Всеукраїнської аграрної ради (ВАР).
“У квітні вже експортовано 541 тис. тонн пшениці. Частина продукції, яку не вдалося вивезти в березні, буде відправлена з України у квітні. Тому саме цього місяця можемо вийти на рівень експорту 3 млн тонн – це відбудеться за рахунок березневих контрактів. Імпортери готові чекати поставки пшениці, попит на яку зростає. Збільшення попиту підтримується прогнозами падіння виробництва в ЄС, США та Україні, тобто по всіх ключових експортерах”, – розповіли аналітики.
Вони нагадали, що минулого сезону Україна багато експортувала за рахунок великих перехідних запасів. У поточному сезоні вони не перевищать 1 млн тонн, оскільки працюють порти. При цьому посівні площі скорочуються, пшениці буде зібрано менше. Перші оцінки експортного потенціалу української пшениці в новому сезоні вже знижено на 3-4 млн тонн.
“Хоча на українському СРТ-ринку минулого тижня відбулося просідання цін, ринок оживає, ціни повертаються на попередні рівні та зростатимуть. Наш основний конкурент – російська пшениця – подорожчала за останні тижні на $8-10 за тонну. Щонайменше на $2-3 за тонну піднімуться цінники на українську пшеницю до кінця тижня”, – прогнозують експерти.
За їхньою оцінкою, умовні ціни на пшеницю на базисі СРТ до кінця тижня становитимуть близько $175 за тонну в дунайських портах, $170 за тонну в глибоководних портах, $198-203 за тонну на базисі DAP Констанца.
“За очікуваннями, попит на пшеницю буде і далі рухати ринок пшениці вгору”, – резюмували в “Пуск”.
Експортні продажі української пшениці зростають, з початку лютого законтрактовано понад 2 млн тонн, що може стати рекордним обсягом поставки за сезон.
Як повідомили в аналітичному кооперативі “Пуск”, створеному в рамках Всеукраїнської аграрної ради (ВАР), на березень уже продано 1,4 млн тонн пшениці.
“Трейдери свідчать, що дуже активно включається в закупівлі української фуражної пшениці Індонезія. Ця азіатська країна має захмарні цінники на внутрішньому ринку і зацікавлена в імпорті зерна. Ціна попиту з Індонезії – $260-265/тонна CIF”, – зазначили аналітики і додали, що українську пшеницю дуже вигідно експортувати в Індонезію.
За їхньою інформацією, “ложкою дьогтю” в цих планах є конфлікт на Червоному морі, де високий ризик обстрілу торгового флоту. Це поки що системна проблема, яка негативно впливає на торгівлю в Чорному та Середземному морях. Ризик стримує українських трейдерів фіксуватися в цьому напрямку.
“На ринку є очікування, що в другій половині березня прохід кораблів через Червоне море може повністю зупинитися. Логістичним рішенням міг би стати обхід кораблів морем через Африку, але це підніме вартість фрахту на $10-12 на тонні”, – розповіли в “Пуску”.
Крім того, експерти зазначили, що українська пшениця продовжує залишатися найдешевшою на більшості міжнародних ринків.
Минулого тижня Україна продала Єгипту пшеницю з вмістом білка 12,5% за $224 за тонну з поставкою в країну. Для порівняння, російська пшениця обійшлася в $245 на базисі FOB. Українська пшениця дуже дешева проти зерна іншого походження на ринках ЄС, Єгипту та Туреччини. Трейд намагається тримати нижчі ціни, щоб був сенс торгувати на багатьох базисах. Цінові розриви великі, що тримає СРТ-ринок на низьких рівнях. Проте, по пшениці з’являється дедалі більше продавців на базисі FOB, багато фермерів охоче продають по $195 доларів тонну в дунайських портах. При цьому на умовах СРТ пшениця коштує умовно $175-188 за тонну і до кінця тижня цінники можуть втратити ще $2 на тонні, прогнозують в аналітичному департаменті “Пуск”.
Агрохолдинг KSG Agro у грудні 2023 року експортував до Іспанії 4600 тонн пшениці, повідомила пресслужба компанії.
Згідно з повідомленням, покупцями пшениці виступили зернотрейдерські компанії.
“У воєнний період будь-яка експортна поставка – це завжди завдання з багатьма невідомими. Проте, незважаючи на численні труднощі, ми продовжуємо експортувати зернові на міжнародні ринки. У нинішній найскладніший період історії України від нас, агровиробників та експортерів, без перебільшення залежить продовольча безпека багатьох держав”, – зазначив голова Ради директорів агрохолдингу KSG Agro Сергій Касьянов, слова якого наводяться в повідомленні.
Як повідомлялося, у першому кварталі 2023 року KSG Agro експортувала 4200 тонн зернових культур переважно до країн Азії та Африки. Поставки було здійснено в рамках роботи “зернового коридору” через порти Одеси та Одеської області.
Вертикально інтегрований холдинг KSG Аgro займається свинарством, а також виробництвом, зберіганням, переробкою та продажем зернових і олійних культур. Його земельний банк становить близько 21 тис. га в Дніпропетровській і Херсонській областях.
За даними агрохолдингу, він входить до топ-5 виробників свинини в Україні.
Агрохолдинг KSG Agro в січні-вересні 2023 року отримав $1,336 млн чистого прибутку, що майже в 14 разів більше, ніж за аналогічний період 2022 року. Його EBITDA за три квартали поточного року зросла на 67% – $4,5 млн, а виручка від реалізації – на 16%, до $11,9 млн.
Міністерство сільського господарства США (USDA) підвищило прогнози виробництва пшениці з України у 2023/24 маркетинговому році (МР, вересень 2023-го – серпень 2024-го) на 0,9 млн тонн – до 23,4 млн тонн, а також її експорту на 1,5 млн тонн – до 14 млн тонн.
Згідно з січневим звітом американського відомства, кінцеві запаси України будуть також вищими на 1,8 млн тонн і становитимуть 4,38 млн тонн.
Що стосується кукурудзи, то її врожай, експорт і кінцеві запаси в Україні USDA залишило без змін: 30,5 млн тонн, 21 млн тонн і 6,82 млн тонн відповідно.
Загалом оновлений світовий прогноз урожаю пшениці у 2023/24 МР поліпшено на 1,9 млн тонн – до 784,91 млн за рахунок позитивного перегляду оцінок для України та РФ на тлі зниження прогнозу для Китаю. Підвищено також прогноз світового експорту пшениці на 2,35 млн тонн, до 209,54 млн тонн. Прогноз кінцевих запасів пшениці у світі експерти також переглянули в бік підвищення на 1,83 млн тонн – до 260,03 млн тонн.
Що стосується кукурудзи, то прогноз її світового виробництва в січні підвищено на 0,0137 млн тонн, до 1,235 млн тонн, експорт знижено – на 0,57 млн тонн, до 200,89 млн тонн. Кінцеві запаси будуть вищими на 10 млн тонн і становитимуть 325 млн тонн.
Болгарія дозволила ліцензований імпорт українських соняшнику, ріпаку, кукурудзи та пшениці, повідомляють на сайті Міністерства сільського господарства і продовольства Болгарії.
Згідно з повідомленням, аграрні міністри Болгарії та України Кирило Ватев і Микола Сольський під час онлайн-зустрічі в п’ятницю домовилися про реалізацію ліцензійного режиму експорту насіння соняшнику, ріпаку, кукурудзи та пшениці й погодили деталі його застосування.
“Міністерство сільського господарства і продовольства дотримало свою обіцянку до 30 листопада максимально обмежити імпорт цієї сільгосппродукції, згідно з Меморандумом, укладеним між урядом та Ініціативним комітетом протестувальників фермерів”, – процитувало болгарське міністерство міністра Ватева.
Він наголосив, що після закінчення цього періоду дві країни будуть “суворо стежити за тим, щоб не було спотворень ринку і щоб не було підірвано інтереси болгарських виробників, переробників і споживачів”.
Імпорт та обмін даними між двома країнами буде й надалі здійснюватися, підкреслило болгарське міністерство.
Як повідомлялося, міністр агрополітики України Сольський у листопаді 2023 року висловив думку, що першою прифронтовою країною, яка може скасувати заборону українських агротоварів, може стати Болгарія, яка після 15 вересня утрималася від введення односторонньої заборони.
На його думку, культурою, яку Болгарія буде готова імпортувати з України, стане соняшник. У Болгарії восени 2023 року було досягнуто компромісу між аграріями та переробниками про відкриття з 1 грудня ринку для імпорту українського соняшнику. До цього моменту місцеві виробники соняшникової олії, на думку болгарського уряду, мають викупити вироблене фермерами насіння соняшнику, і їм буде потрібно додатково 1,5 млн тонн сировини.
Раніше керівник галузевої асоціації “Укроліяпром” Степан Капшук розповів “Інтерфакс-Україна”, що в Болгарії є 16 олійноекстракційних заводів, які в сезоні-2022 істотно наростили виробництво і мають намір розвивати експорт соняшникової олії завдяки імпортованому з України насінню соняшнику.
Єврокомісія 15 вересня оголосила, що не подовжуватиме обмеження на імпорт сільськогосподарської продукції з України до п’яти сусідніх із нею країн ЄС (Польщі, Болгарії, Угорщини, Румунії та Словаччини) за певних умов, що дадуть змогу уникнути нового різкого зростання поставок.
Обмеження були введені 2 травня 2023 року і стосувалися імпорту пшениці, ріпаку, соняшнику та кукурудзи. Ці п’ять східноєвропейських країн-членів ЄС стверджували, що українська с/г продукція в умовах її безмитного ввезення в ЄС осідає у них і завдає шкоди місцевому агросектору.
Після зняття обмежень Польща, Угорщина і Словаччина ввели односторонні заборони. Польща розширила список заборонених до імпорту продуктів за рахунок ріпакової макухи і шроту, а також кукурудзяних висівок, пшеничного борошна і похідних товарів. Угорщина довела цей список до 24 товарних позицій.
Україна подала позов до СОТ, звинувативши Польщу, Угорщину та Словаччину в дискримінаційному ставленні до її агропродукції.
Наразі тривають переговори України про механізм ліцензування експорту українських агротоварів з обов’язковою верифікацією в кожній із п’яти країн.
Агрохолдинг “ІМК” на початку жовтня завершив посів озимої пшениці під урожай-2024, під яку відвів 20,3 тис. га, повідомила пресслужба агрохолдингу у Facebook.
Згідно з повідомленням, тепла і суха погода вересня дала змогу ІМК засіяти всі заплановані площі озимою пшеницею, а опади другої декади жовтня допомогли отримати дружні озимі сходи.
Крім того, агрохолдинг наприкінці другої декади жовтня завершив обмолот соняшнику на площі 32,1 тис. га, з якої було зібрано 92,7 тис. тонн із середньою врожайністю 2,9 тонни/га.
При цьому врожайність на землях півночі Чернігівської області, які торік не оброблялися через окупацію та подальшу необхідність обстеження на наявність вибухонебезпечних предметів, склала 2,2 тонни/га. На решті площ ІМК у Чернігівській, Сумській та Полтавській областях врожайність соняшнику склала 3,3 тонни/га.
“Що стосується врожаю соняшнику, то його середня врожайність не є рекордною для ІМК, з огляду на зазначені об’єктивні причини, але тим не менш, загальний вал і якісні показники соняшнику дають надію на його успішну реалізацію на переробку”, – наголосив операційний директор ІМК Олександр Вержиховський.
Як повідомлялося, ІМК у сезоні-2023 отримав рекордну середню врожайність озимої пшениці – 7,1 тонни/га, що стало найвищим результатом за 25 років діяльності агрохолдингу. Під культуру було відведено 33,3 тис. га, з яких намолотили 236 тис. тонн зерна.
“ІМК” спеціалізується на вирощуванні зернових, олійних культур і виробництві молока в Україні. Обробляє близько 123,3 тис. га землі в Полтавській, Чернігівській та Сумській областях. Володіє потужностями зі зберігання 554 тис. тонн зернових та олійних культур.
Агрохолдинг “ІМК” у січні-березні 2023 року одержав $4,10 млн чистого збитку, що в 2,6 раза менше, ніж за аналогічний період минулого року, і багато в чому зумовлено зростанням витрат на логістику та дистрибуцію. Виручка холдингу збільшилася на 11% – до $41,96 млн, з якого $35,03 млн склав експорт. Валовий прибуток ІМК завдяки зниженню собівартості зріс у 3,9 раза – до $8,60 млн. Через зростання витрат на логістику та дистрибуцію вдвічі (до $9,40 млн) зафіксовано операційний збиток у $2,85 млн, що вдвічі краще за показник першого кварталу 2022 року.
