Повоєнна відбудова України сформує масштабний ринок для будівельного сектору, промисловості та суміжних галузей, однак українським компаніям уже зараз потрібно готуватися до конкуренції з міжнародними підрядниками, вважає директор Rauta, голова ради директорів Асоціації “Український Центр Сталевого Будівництва” Андрій Озейчук.
У своїй колонці для The Page він зазначив, що після завершення війни попит на будівництво буде значним як з боку населення, так і з боку держави та бізнесу. За оцінками МЗС, за кордоном перебуває близько 8 млн українців, які виїхали під час повномасштабного вторгнення, а ООН прогнозує повернення 3-3,5 млн людей після настання стійкого миру та гарантій безпеки.
За словами експерта, значна частина тих, хто повернеться, а також внутрішньо переміщені особи потребуватимуть нового житла або відновлення пошкодженого. Водночас відбудова не обмежуватиметься житловим фондом. За оцінками Київської школи економіки, на житлові будівлі припадає лише близько третини прямих збитків від війни, тоді як значних втрат також зазнали транспортна та енергетична інфраструктура, активи підприємств, промисловість і АПК.
Озейчук зазначає, що, за оцінками Світового банку, для відбудови України знадобиться понад EUR500 млрд протягом наступного десятиліття. Це майже втричі перевищує ВВП України у 2025 році та створює значні можливості не лише для будівельної галузі, а й для всієї економіки.
За його оцінкою, кожна гривня, вкладена у будівництво, має мультиплікаційний ефект і стимулює у 1,5-3 рази більший приріст у суміжних галузях. Прикладами можуть бути повоєнна відбудова Німеччини та Південної Кореї, де будівельний сектор став одним із каталізаторів економічного зростання.
Основними джерелами фінансування масштабних проєктів експерт називає пряму фінансову допомогу міжнародних партнерів, зокрема G7, ЄС і США, залучення великих приватних інвестицій під державні гарантії, а також репарації та конфісковані заморожені активи РФ. Додатковим стимулом має стати євроінтеграція України, яка в перспективі відкриє доступ до спеціалізованих фондів розвитку ЄС.
Водночас українські будівельні компанії вже зараз можуть зіткнутися з жорсткою конкуренцією з боку європейських гравців. На думку Озейчука, найбільш реалістичним сценарієм стане консорціумна модель, у якій європейський генпідрядник працюватиме разом з українськими субпідрядниками та використовуватиме локальні матеріали, сертифіковані за європейськими стандартами EN.
За такого сценарію іноземні компанії можуть залучатися до високотехнологічних робіт, тоді як український бізнес виконуватиме локальну логістику, спеціалізовані роботи, будівництво мереж, доріг і об’єктів капітального будівництва.
Головним бар’єром для українських компаній експерт називає умови фінансування. Якщо в Україні будівництво часто ведеться за рахунок значних авансів, то в ЄС поширена модель постаудитної оплати – за фактом виконання етапів. Це потребує значного оборотного капіталу, тоді як українські компанії мають обмежений доступ до дешевих довгострокових кредитів.
Для вирівнювання умов конкуренції, на думку Озейчука, держава має запускати програми доступного довгострокового кредитування під державні гарантії, надавати пільгове фінансування для модернізації українських заводів будматеріалів, спрощувати впровадження стандартів EN і лобіювати участь українського бізнесу в міжнародних грантових програмах.
Окремим викликом стане перехід будівельної галузі на європейські правила проєктування. У 2028 році українська система має повністю завершити інтеграцію у європейський простір і перейти на Єврокоди. Це зніме частину бар’єрів для іноземних інженерів, але водночас вимагатиме швидкого підвищення кваліфікації українських фахівців.
Серед технологічних трендів відбудови експерт називає BIM-моделювання, цифрові двійники будівель, енергоефективні рішення та концепцію будинків із нульовим споживанням енергії. За його оцінкою, ринок зміщуватиметься у бік швидкісного модульного будівництва, екологічних матеріалів та інноваційних рішень.
Ще одним ключовим обмеженням стане кадровий дефіцит. За словами Озейчука, демобілізовані військові та чоловіки, які повернуться з-за кордону, лише частково компенсують нестачу робочої сили. Високий попит може спричинити зростання зарплат у будівництві, особливо для робітничих професій, а також стимулювати перекваліфікацію фахівців з інших секторів, активніше залучення жінок, ветеранів і людей старшого віку.
Крім того, українські компанії вже починають співпрацювати з агентствами, які спеціалізуються на офіційному працевлаштуванні будівельників із країн Південної Азії, зокрема Індії, Непалу, Бангладеш і Пакистану.
Озейчук вважає, що два головні принципи майбутньої відбудови – це швидкість реалізації та підхід Build Back Better, тобто відбудова кращої якості, ніж було до руйнувань. Саме ці критерії визначатимуть попит на сучасні матеріали, технології та виробничі потужності в Україні.
Rauta – українська компанія, що працює у сфері швидкомонтованих будівель, фасадних і покрівельних систем, сендвіч-панелей та сталевого будівництва. Асоціація “Український Центр Сталевого Будівництва” об’єднує компанії, що працюють у сегменті металоконструкцій, будівельних матеріалів, проєктування та промислового будівництва.
Інженерно-будівельна компанія «Rauta» опублікувала інструкцію «Кріплення навісних конструкцій до сендвіч-панелей», призначену для проектувальників та фахівців, які працюють з огороджувальними конструкціями будівель.
Як повідомляється на сайті компанії, публікація буде корисною під час розрахунку навантажень на обшивку сендвіч-панелей Ruukki від навісних елементів. Інструкція містить рекомендації щодо рівня використання несучої здатності панелей, вимоги до розрахунку кріплень навісних елементів, а також особливості визначення навантажень від вертикально встановлених U- та Ω-профілів або консольної опори для кабельних сходів.
Окремо в документі розглядаються точкові навантаження від наскрізного кріплення. Це важливо для промислових, складських, логістичних та комерційних об’єктів, де до фасадів або стінових панелей можуть кріпитися інженерні елементи, кабельні траси, додаткові конструкції, облицювання або допоміжне обладнання.
Для будівельного ринку такі інструкції мають практичне значення, оскільки сендвіч-панелі активно застосовуються у швидкомонтованих будівлях, промислових об’єктах, холодильних складах, аграрній інфраструктурі, торговельних та логістичних комплексах. Помилки під час проєктування кріплень можуть призвести до неправильного розподілу навантажень, пошкодження обшивки, порушення герметичності або зниження довговічності огороджувальної конструкції.
Rauta працює в сегменті інженерно-будівельних рішень і пропонує проектування будівель, постачання каркасів, сендвіч-панелей, вентильованих фасадів та швидкомонтованих будівель, а також монтаж конструкцій, генеральний підряд, службу замовника, введення будівель в експлуатацію та сервісне обслуговування.
Компанія позиціонує себе як постачальник надійних будівельних рішень в Україні та країнах Європейського Союзу. Rauta використовує сертифіковану продукцію європейського виробництва та є ексклюзивним постачальником в Україну продукції комерційного призначення фінського концерну Ruukki.
Одним із ключових напрямків діяльності Rauta є сендвіч-панелі Ruukki. За даними компанії, ці панелі виробляються за фінськими технологіями на європейських заводах Ruukki та відповідають європейському стандарту EN 14509. Постачання панелей супроводжується консультаціями щодо вибору, розробкою проєкту огороджувальних конструкцій, технічними рішеннями, вузлами, розкладкою панелей на фасаді та покрівлі, а також розрахунком несучої здатності конструкцій.
Rauta також розробляє власні інженерні рішення. Серед них — запатентована конструкція безкаркасної будівлі з сендвіч-панелей, технологія будівництва багатоповерхових будівель із застосуванням сендвіч-панелей як стін, рішення для підвищення герметичності будівель та технології реконструкції об’єктів із використанням енергоефективних сендвіч-панелей.
У 2024 році компанія отримала патент Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій на технічне рішення безкаркасної будівлі з сендвіч-панелей. Така технологія, за даними Rauta, може застосовуватися для індивідуальних будинків, котеджних містечок, холодильних камер, холодильних складів та інших одноповерхових житлових або комерційних будівель.
Крім того, Rauta є учасником профільних бізнес- та галузевих об’єднань. Компанія входить до складу Українського центру сталевого будівництва, Фінської бізнес-групи, фінсько-української асоціації UkraineOffice та німецько-української промислово-торговельної палати AHK Ukraine.
Випуск нової інструкції свідчить про те, що компанія робить ставку не лише на постачання матеріалів, а й на інженерний супровід проєктів. Для клієнтів це може знижувати ризики на етапі проєктування та експлуатації будівель, а для ринку — підвищувати стандарти роботи з сендвіч-панелями та навісними конструкціями.
Компанія Rauta представила сучасні технології будівництва енергоефективних будівель на 5-му архітектурно-будівельному форумі Закарпаття, який відбувся 4 червня, повідомила пресслужба компанії.
Захід об’єднав понад 100 архітекторів, девелоперів і представників влади. Ключовою темою форуму стало питання розвитку сучасної архітектури Закарпаття з урахуванням майбутніх потреб регіону.
У Rauta зазначають, що Закарпаття сьогодні є регіоном активного розвитку туризму та житлової нерухомості, тому особлива увага на форумі була приділена сталим архітектурним рішенням та енергоефективності.
Директор Rauta Андрій Озєйчук представив архітекторам західної України сучасні технології будівництва, зокрема особливості зведення котеджу з нульовим споживанням енергії, Zero Energy Building, а також технологію герметичності будівель.
За даними компанії, інвестиції в технологію герметичності будівель можуть окупитися за три роки.
Учасники форуму також обговорили роль енергоефективних рішень у розвитку курортної, житлової та комерційної нерухомості Закарпаття, де зростання туристичної активності формує попит на якісну та сучасну архітектуру.
Rauta – українська інжинірингова компанія, яка працює у сфері будівельних рішень для комерційних, промислових, житлових та інфраструктурних об’єктів. Компанія займається проєктуванням, постачанням і монтажем сендвіч-панелей, вентильованих фасадів, несучих профілів, каркасів, швидкомонтованих будівель, акустичних конструкцій, світлопрозорих конструкцій, а також промислових воріт і перевантажувальної техніки.
За оцінками експертів Українського Центру Сталевого Будівництва, ринок будівельних металоконструкцій у 2025 році досягнув 108 тис. тонн.
Обсяг імпорту металевих конструкцій збільшився у 2,4 рази, тоді як внутрішній ринок продемонстрував зростання на 3%.
Металоконструкції активно застосовувалися у проєктах відновлення та захисту об’єктів критичної інфраструктури, зведення промислових і логістичних будівель.
За прогнозами фахівців галузі, у 2026 році ринок металоконструкцій може зрости приблизно 9% та за підсумками року скласти близько 117 тис. тонн.
«Після різкого падіння попиту на металоконструкції у 2022 році ми спостерігаємо стабільне зростання споживання на 15-20% щорічно. Проте ще далеко до показників 2021 року, коли ринок сталевих конструкцій сягнув 154 тис. тонн», – охарактеризував стан галузі Андрій Озейчук, директор будівельної компанії Rauta, голова ради директорів УЦСБ.
Інженерно-будівельна компанія Rauta виведе наступного року на український ринок сендвіч-панелі, вентильовані фасади та покрівельні матеріали, виготовлені з «зеленої» сталі, повідомив директор Rauta Андрій Озейчук під час панельної дискусії V Українського Будівельного Конгресу в п’ятницю в Києві.
«У 2026 році Rauta виведе на український ринок сендвіч-панелі, вентильовані фасади та покрівельні матеріали, виготовлені з »зеленої” сталі, при виробництві якої замість викопного палива застосовують водень, електроенергію та біогаз. Залишковим продуктом такого виробничого процесу є не вуглекислий газ, а вода”, – навів він приклад впровадження компанією ESG-принципів (Environmental, Social, Governance – екологічна, соціальна та внутрішньокорпоративна відповідальність бізнесу).
За його словами, використання «зеленої» сталі, зокрема, дозволить значно зменшити кількість втіленого вуглецю і збільшити кількість балів при сертифікації будівлі за екологічними системами LEED і BREEAM.
Rauta системно впроваджує ключові ESG-принципи у своїй діяльності, адже для замовників компанії важливі прозора корпоративна культура і репутація. «У проектах, які реалізує наша компанія, завжди закладаються рішення, які відповідають принципам ESG. Наприклад, технологія герметичності або сендвіч-панелі серії Energy, які зменшують операційний вуглець і підвищують стійкість об’єкта», – каже Озейчук.
У 2022 році Rauta першою в Україні впровадила екологічні декларації Environmental Product Declaration (EPD) на огороджувальні конструкції. Також компанія бере активну участь у соціальних проєктах: виступає партнером архітектурних конкурсів, надає гранти на навчання молодих архітекторів у школах InLab і «Плюс Мінус», встановила навчальний стенд у спеціалізованій аудиторії з енергозбереження КНУСА, запустила освітній проєкт зі сталого дизайну.
Експерт зазначив, що перевагою сталевих рішень для замовника є швидкість реалізації проектів і можливість створювати великопрогонні простори. У разі необхідності сталеві каркаси можуть бути відносно легко релоковані або 100% перероблені як металобрухт, що значно підвищує їх цінність для замовника в порівнянні із залізобетонними рішеннями.
Озейчук констатував, що європейські замовники будівництва, які реалізують проекти в Україні, не тільки готові платити за сталеві рішення, але й часто наполягають на використанні більш екологічних та енергоефективних матеріалів.
“Це обумовлено більш свідомим ставленням до екології та досвідом будівництва в ЄС, де діє європейська Директива про енергетичну ефективність будівель (EPBD), яка висуває вимоги до підвищення енергоефективності існуючих і нових будівель, що безпосередньо впливає на критерії вибору матеріалів. На жаль, українські замовники будівництва в основному дивляться на низьку ціну, а не на екологічні або якісні характеристики”, – розповів він.
За його прогнозом, якщо Україна імплементує європейську Директиву, то зросте попит на матеріали з кращими теплотехнічними та екологічними характеристиками. «Це збільшить конкуренцію між українськими та європейськими виробниками і змусить перших інвестувати в сучасні виробничі процеси для підвищення екологічності та енергоефективності продукції», – вважає Озейчкук.
Rauta – лідер українського ринку сталевого будівництва, учасник Європейської асоціації будівельної індустрії. Компанія надає проектні, виробничі та монтажні рішення відповідно до актуальних норм ЄС. Компанія має ліцензію на виконання будівельних робіт із середнім і значним класом наслідків (СС2, СС3). Згідно з даними Єдиного державного реєстру, власником 100% статутного капіталу компанії є Андрій Озейчук.
