Азіатський банк розвитку схвалив два кредити Узбекистану на загальну суму $400 млн на реалізацію масштабних реформ в енергетичному секторі, спрямованих на підвищення його ефективності та конкурентоспроможності, а також на розвиток фінансових ринків країни.
Генеральний директор АБР по Центральній та Західній Азії Євген Жуков заявив, що реформи, які будуть підтримані цими програмами, допоможуть створити сприятливе середовище для того, щоб регулятори та компанії могли відігравати свою роль у стимулюванні розвитку шляхом створення надійних внутрішніх фінансових ринків та задовільнення потреб в енергії при одночасній боротьбі зі зміною клімату.
АБР виділить 300 мільйонів доларів для реформування енергетичного сектору Узбекистану, включаючи створення більш ефективної структури управління, покращення законодавства та залучення приватних інвестицій.
З метою розвитку фінансового ринку Узбекистану АБР виділить 100 мільйонів доларів для реалізації регуляторних та інституційних реформ, спрямованих на покращення ринкових умов для оптимізації фінансових транзакцій та послуг, а також для збільшення заходів щодо регулювання попиту та пропозиції для зростання ринків капіталу.
Узбекистан доєднався до АБР в 1995 році, і с тих пір, банк надав країні позики, гранти та технічне сприяння на суму 12.5 млрд доларів.
Європейська бізнес асоціація (ЄБА) звернулася до голови Верховної Ради Руслана Стефанчука із закликом не голосувати за подані Кабінетом міністрів законопроєкти №10439-10440 про реформу Бюро економічної безпеки (БЕБ) та поправки до КПК й інші законодавчі акти щодо удосконалення роботи БЕБ і доопрацювати раніше зареєстровані в Раді законопроєкти №10088 і №10088-1 про перезавантаження БЕБ.
Як зазначається в повідомленні ЄБА в середу, в урядовому законопроєкті, зокрема, відсутні строки формування оновленої команди БЕБ після обрання керівника, а переатестацію працівників відкладено на період після війни.
“Європейська бізнес асоціація вже кілька років наголошувала на необхідності перезавантаження БЕБ з метою підвищення ефективності його роботи та нівелювання корупційних ризиків, що можуть виникати в роботі цього державного органу, на який покладають функції боротьби з економічною злочинністю та контрабандою”, – підкреслюють у ЄБА.
Асоціація наполягає, що добір на ключові посади БЕБ має здійснюватися на конкурсних засадах, вкрай важливим і першочерговим є призначення ефективного керівника, який, власне, й далі формуватиме команду. Тому комісія з проведення конкурсу має вносити пропозицію прем’єру щодо одного, а не трьох кандидатів на посаду директора з метою уникнення можливого політичного впливу на таке призначення.
На думку представників бізнесу, переатестація всіх працівників БЕБ необхідна після обрання нового голови, всі економічні злочини (після реформування) мають бути в компетенції БЕБ.
Щодо критики законопроєкту №10440 ЄБА вказала на складність втілення в життя деяких його норм, зокрема, щодо залучення Ради бізнес-омбудсмена до обшуків і виїмки у провадженнях БЕБ. Крім того, на думку асоціації, деякі норми дублюють або суперечать іншим, наприклад, не залучення представників інших правоохоронних органів до проведення слідчих дій.
Як повідомлялося, 13 жовтня 2023 року комітет Ради з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендував парламенту ухвалити за основу законопроєкт №10088 “Про першочергові заходи щодо реформування БЕБ” та альтернативний йому №10088-1. Цей проєкт закону також підтримали Мінфін і Мінекономіки, Мін’юст – із зауваженнями.
Пізніше, 29 грудня 2023 року, Кабмін затвердив свій законопроєкт про реформування БЕБ, який декларує перезавантаження Бюро через рік після війни. Він був різко розкритикований головою Центру протидії корупції Віталієм Шабуніним і першим заступником голови профільного парламентського голови Ярославом Железняком. За їхнім твердженням, у цьому вигляді контроль за БЕБ збереже ОП, а МВФ не зарахує цей структурний маяк.
У результаті уряд відклав внесення законопроєкту в Раду на місяць, але й після доопрацювання він зазнав критики.
БЕБ, єба, законопроєкт, КАБМИН, РЕФОРМА
Брюссель продовжить підтримувати Молдову, Україну і Грузію в проведенні проєвропейських реформ, йдеться в заяві, поширеній у п’ятницю за підсумками саміту ЄС.
“Євросоюз продовжить тісно співпрацювати з Україною, Молдовою та Грузією і підтримувати їхні зусилля з проведення реформ на їхньому європейському шляху”, – наголошується в ній.
У заяві йдеться про те, що на засіданні також ухвалено рішення, що Брюссель підтримуватиме Молдову у розв’язанні проблем, з якими вона стикається через події в Україні.
У березні минулого року Грузія подала заявку на членство в ЄС, але наразі поки що не отримала статус кандидата.
У лютому 2022 року президент України Володимир Зеленський підписав заявку на членство України в Євросоюзі. У червні того самого року Рада ЄС надала Україні статус кандидата на вступ до союзу.
У червні 2022 року Молдова також отримала статус кандидата на вступ до Євросоюзу.
Президент України Володимир Зеленський підписав закон про вдосконалення держрегулювання в галузі рибного господарства, який запускає масштабні зміни в цій сфері, повідомляється на урядовому порталі в понеділок.
“Законопроєкт розроблявся для максимального врахування побажань усіх гравців ринку, а також для гармонізації законодавства України з нормативною базою країн ЄС”, – пояснив в.о. глави Держрибагентства Ігор Клименок, слова якого наводяться в повідомленні на сайті Кабміну.
При цьому він висловив упевненість, що вже 2023 року галузь відчує зміни.
Згідно з повідомленням, закон №7616 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення державного регулювання в галузі рибного господарства, збереження та раціонального використання водних біоресурсів і сфері аквакультури” створює умови для системного реформування рибного господарства.
Закон змінює методи держуправління і робить акцент на цифровізації рибного господарства, зокрема створюється єдина державна електронна система управління галуззю.
Крім цього закон впроваджує механізм декларування права на рибальство в електронній формі. Створюється система для відстеження походження водних біоресурсів.
Відповідно до закону, всі рибальські судна тепер повинні мати засоби дистанційного контролю. Крім того, спрощується процедура надання в оренду гідротехнічних споруд для розвитку аквакультури.
Законом запроваджується уніфікація всіх видів використання водних біоресурсів для наукових цілей, встановлюються законодавчі вимоги до рибоприймальних пунктів як до об’єктів обліку виловлених водних біоресурсів і продукції з них.
Як повідомлялося, Верховна Рада дала старт масштабній реформі рибної галузі, ухваливши більшістю голосів 21 березня закон №7616 “Про удосконалення державного регулювання у галузі рибного господарства, збереження та раціонального використання водних біоресурсів і сфері аквакультури”.
“З ухваленням закону повноцінно запрацюють електронні аукціони на право промислового вилову риби, які до цього проводилися як урядовий експеримент. Прозорий механізм торгів створює рівні умови економічної конкуренції та забезпечує рівний доступ до промислу для нових господарюючих суб’єктів”, – підкреслило тоді Міністерство агрополітики.
Законопроєкти з поправками до Податкового та Митного кодексів щодо зниження ставки ПДВ для молока і молочної продукції та щодо запровадження внеску на галузеве фінансування програм просування молочної продукції зареєстровано у Верховній Раді.
“Важливість законопроєкту (№9161 про зниження ПДВ) полягає у зменшенні тіньового виробництва і продажів молочних продуктів… Виробники молочних продуктів, які не сплачують податки, з ухваленням цього закону втратять частину свого прибутку. У балансі легальних виробників нічого не зміниться, оскільки зниження ціни компенсується зниженням суми ПДВ”, – наводиться в релізі Мінагрополітики коментар міністра агрополітики Миколи Сольського.
Уточнюється, що ставку ПДВ як на вітчизняну, так і на імпортну молочну продукцію пропонується знизити до 10% з нинішньої загальної ставки 20%, що зменшить її ціну для споживача.
Законопроєкти №9162-9163 містять норму про введення внеску 0,5% з переробних підприємств та імпортерів на фінансування програм, спрямованих на просування молочної продукції. Розпорядником цих коштів пропонується репрезентативна міжгалузева організація виробників і переробників молока, яку створять самі учасники ринку.
Щоб розраховувати на ці кошти, у виручці підприємства поставки молочних продуктів мають займати щонайменше 50%.
“Ці кошти перераховуватимуться в організацію, яка об’єднує більшість, якщо не всіх легальних виробників і переробників молока. За рахунок цих грошей представники галузі зможуть самостійно займатися просуванням молочної продукції, розвитком інновацій, боротьбою з фальсифікаціями, встановленням і розробкою нових стандартів”, – підкреслив міністр агрополітики.
За його словами, законопроєкти №№ 9163 і 9162 запозичені з американської моделі commodity checkoff program, яка працює в США понад 100 років.
“Наш план такий: галузь самостійно розподіляє гроші на свої потреби, а Мінагрополітики має можливість для перевірки, чи спрямовуються кошти за призначенням з ініціативи членів такої організації. Для того, щоб цей механізм запрацював, було розроблено ще один законопроєкт “Про об’єднання сільськогосподарських товаровиробників”, у якому прописано процедури створення відповідних організацій виробників і надання їм статусу репрезентативних, тобто таких, що справді представляють більшу частину галузі”, – додав Сольський.
Він зазначив, що Мінагрополітики підтримує всі три законопроєкти, оскільки вони покликані створити базу для розвитку молочної галузі. Під час їхнього розроблення враховувалися побажання як виробників, так і переробників, з якими було попередньо проведено обговорення.
Ситуацію на митниці можна істотно поліпшити за рік, здійснивши шість основних кроків, зокрема спільні бази з ЄС і спільні пункти пропуску, електронні черги, ротації, сканери та цифровізацію, заявив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль на прес-конференції в Києві в п’ятницю.
“У мене є чітке розуміння, що потрібно робити зараз державі на митниці, і ми власне на цьому шляху перебуваємо. Я його озвучував, там 5-6 кроків. Перший – входження в систему спільної бази даних з ЄС”, – зазначив прем’єр.
Він пояснив, що це дасть змогу завантажити автомобіль у будь-якій точці Європи, взяти єдину митну декларацію і проїхати з нею транзитом через будь-який пункт пропуску в будь-яке місто в Україні та розмитнити за цією єдиною декларацією.
Шмигаль зазначив, що зараз Україна отримує доступ до окремих розділів цього реєстру, однак база митної вартості поки що залишається закритою.
“Зараз ми працюємо з Єврокомісією щодо політичного рішення про відкриття повного доступу до спільних реєстрів баз даних Європи, щоб на 99% унеможливити як елемент зловживання через митні механізми”, – наголосив прем’єр-міністр.
Другим кроком він назвав збільшення кількості пунктів пропуску зі спільним контролем і зі спільними базами даними, оскільки наразі залишився тільки один такий пункт пропуску, побудований до “Євро 2012” у Львівській області.
Третім елементом реформи, за словами Шмигаля, є ротація працівників. “Чому на митниці виникають спокуси? Тому що коли люди працюють довго на одному місці, виникає можливість бачити і домовлятися. Треба цю спокусу подолати”, – зазначив прем’єр.
Шмигаль наголосив, що важливим нововведенням будуть сканери, оскільки вони необхідні для впровадження п’ятого елемента – ризикоорієнтованої системи, що дасть змогу знизити частку вантажів, які підпадають під митний і прикордонний контроль, до 7%. Надійним експортерам та імпортерам достатньо буде перевірки машини тільки на сканері, щоб підтвердити відсутність наркотиків або мігрантів, пояснив глава уряду.
Шостим елементом прем’єр вказав діджиталізацію, а саме впровадження електронної черги. За його словами, впроваджений експеримент з електронною чергою в пункті Краковець є вдалим, і тепер держава планує поширити його на всі пункти.
“Усі ці підходи я б назвав “Шість елементів реформи митниці”. Вони всі прості, але практично виключать можливість взагалі корупційних впливів на митниці. Ми зараз над цим працюємо, є командне рішення. Це неможливо зробити за день або за місяць, але за рік можливо”, – пояснив Шмигаль.
Говорячи про кадрові рішення, він зазначив, що формально Держмитслужба перебуває у сфері повноважень Мінфіну. “Але не хочу і не можу покладати відповідальність на міністра фінансів, тому що це питання спільної відповідальності урядової команди”, – заявив прем’єр.
