Міжнародне рейтингове агентство S&P Global Ratings підвищило довгострокові рейтинги Туреччини в іноземній і національній валюті до «B+» з «B».
Прогноз рейтингів – «позитивний», йдеться у прес-релізі S&P.
«Ми очікуємо, що після муніципальних виборів, які відбулися в країні, влада Туреччини і далі наполегливо боротиметься з інфляцією завдяки посиленню грошово-кредитної політики та поступовій бюджетній консолідації», – зазначають експерти агентства.
S&P прогнозує зниження дефіциту рахунку поточних операцій Туреччини в наступні два роки одночасно з ослабленням інфляції та уповільненням доларизації економіки. При цьому аналітики агентства вважають, що темпи інфляції в країні залишаться двозначними аж до початку 2028 року.
Центробанк Туреччини, ймовірно, утримуватиме ключову відсоткову ставку на поточному рівні в 50% до кінця 2024 року, зазначають у S&P.
«Ми можемо знову підвищити рейтинг Туреччини, якщо платіжний баланс країни продовжить поліпшуватися, інфляція сповільниться, а внутрішні заощадження в турецьких лірах зростуть, що дасть змогу країні відновити валютні резерви», – ідеться в прес-релізі агентства.
S&P може змінити прогноз рейтингів Туреччини на «стабільний» у разі збільшення тиску на фінансову стабільність країни або держбюджет, наприклад, якщо ослаблення ліри не вдасться зупинити, або в разі відмови влади від заходів стримування інфляції.
Раніше аналітичний центр Experts Club і Максим Уракін випустили детальний відеоаналіз того, як розвивається в Туреччині економічне і політичне життя, докладніше відео аналіз доступний тут – https://youtu.be/SUqOMFI5HbI?si=uEIZZOORj65VElUQ
Підписатися на ютуб канал Experts Club можна тут – https://www.youtube.com/@ExpertsClub
На сайті Освіта.ua оприлюднено щорічний рейтинг закладів вищої освіти України за показниками даних наукометричної бази Scopus.
Результати рейтингу ґрунтуються на показниках цитування наукових статей, опублікованих закладами освіти або їхніми фахівцями.
Рейтинг створено за результатами наукометричного моніторингу суб’єктів науково-видавничої діяльності України за показниками бази даних SciVerse Scopus у квітні 2024 року.
База даних Scopus постійно індексує понад 25 тисяч періодичних і неперіодичних наукових видань з технічних, медичних і гуманітарних наук. До цієї бази потрапляють публікації наукових журналів, матеріали конференцій, книжкових видань тощо.
У рейтинговій таблиці українські університети ранжовані за індексом Гірша – кількісним показником, що ґрунтується на кількості наукових публікацій і кількості їхніх цитувань.
Згідно з результатами рейтингу 2024 року найвищий індекс Гірша серед українських закладів вищої освіти має Київський національний університет ім. І. Франка.
Друге місце рейтингу Scopus посідає Харківський національний університет ім. І. Франка. На третій позиції – Львівський національний університет ім. І. Франка.
Четверту сходинку рейтингу посів Одеський національний університет ім. Мечникова. Мечникова.
На п’ятому місці рейтингу найбільш цитованих освітніх закладів розташувався Національний технічний університет «Київський політехнічний інститут ім. Мечникова».
Шосту сходинку рейтингу Scopus посів Сумський державний університет.
Чернівецький національний університет ім. Федьковича посів сьому сходинку рейтингу Scopus. Федьковича посів сьому позицію рейтингу.
Два львівські виші: Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького та Національний університет ім. Данила Галицького. Данила Галицького та Національний університет «Львівська політехніка» – розташувалися на восьмій і дев’ятій сходинках цьогорічного рейтингу.
Замикає першу десятку рейтингу університетів за показниками бази даних SciVerse Scopus Прикарпатський національний університет ім. І. Франка.
РЕЙТИНГ ВИШІВ ЗА ПОКАЗНИКАМИ БАЗИ ДАНИХ SCIVERSE SCOPUS
Дані рейтингу актуальні станом на 24 квітня 2024 року. У рейтинг включено лише ті заклади вищої освіти, що мають у Scopus окремі Affiliation ID в офіційному переліку та відповідають на пошуковий запит «Ukraine» у полі пошуку «Affilation Search». У список не включено заклади, що мають значення індекса Гірша менше ніж 1.
Індекс Гірша дорівнює N, якщо науковець чи науковий заклад опублікував N наукових статей, кожна з яких була процитована щонайменше N разів, а решта ж статей були процитовані менше, ніж N разів. Наприклад, Київський національний університет ім. Шевченка має індекс, що дорівнює 129: це означає, що цей заклад опублікував 129 наукових статей, кожна з яких процитована щонайменше 129 разів. Інші ж статті університету ім. Шевченка були процитовані менше ніж 129 разів.
Scopus – бібліографічна і реферативна база даних, а також інструмент для відстеження цитованості статей, опублікованих у наукових виданнях. Розробником і власником Scopus є видавнича корпорація Elsevier. Дані Scopus, окрім іншого, використовуюють для складання деяких рейтингів провідних університетів світу, наприклад Times Higher Education або QS World University Rankings.
“Укр Кредит Фінанс” (ТМ “CreditKasa”) і “1 безпечне агентство необхідних кредитів” (ТМ “MyCredit”), що надають мікрокредити, отримали найбільшу виручку серед фінансових компаній у 2023 році – відповідно 3,12 млрд грн і 2,33 млрд грн, повідомив Нацбанк на своєму сайті.
Наступну трійку компаній сформували ФК “Е гроші ком”, “Мілоан” і “Авентус Україна” (ТМ CreditPlus), виручка яких становила від 1,66 млрд грн до 1,46 млрд грн.
За підсумками 2022 року лідерами за виручкою були ТОВ “Фінод”, яке займалося обміном валют і позбавлене Нацбанком у серпні 2023 року всіх ліцензій, і платіжна система “Новапей”, дані якої Нацбанк після переліцензування платіжних систем припинив публікувати. Чистий дохід цих компаній у 2022 році становив відповідно 5,41 і 5,18 млрд грн, тоді як місця з третього до п’ятого посіли “Укр Кредит Фінанс”, “Авентус Україна” і “Е гроші ком” із виручкою від 2,50 млрд грн до 1,27 млрд грн.
За підсумками 2023 року чистий дохід понад 1 млрд грн отримали ще п’ять компаній, з них лише одна не з ринку мікрокредитування: мережа платіжних терміналів ФК “Контрактовий дім” (ТМ “Easypay”), що отримала 1,38 млрд грн.
Слідом із відносно близькими показниками за виручкою – від 1,33 млрд грн до 1,07 млрд грн ідуть “Лінеура Україна” (ТМ “Credit7”), ТОВ “Манівео швидка фінансова допомога” (Moneyveo), “Споживчий центр” (ТМ “ШвидкоГроші”) і “Аванс Кредит”, що продемонстрував найвищу динаміку зростання до попереднього року серед усієї першої десятки – майже в 37 разів.
Із лідерів найбільші витрати на оплату праці у “Споживчого центру” – 167,8 млн грн, або 13,6% від виручки, тоді як у “Аванс Кредиту” вони становили 29,3 млн грн, або 1,8% від виручки.
Згідно з даними НБУ, 2023 року різко покращилася прибутковість компаній: із 40 найбільших представників ринку всі, за винятком Державної іпотечної установи (ДІУ), завершили рік із чистим прибутком, що сумарно становив 1,57 млрд грн, тоді як роком раніше збиткових компаній було 15.
Лідером за чистим прибутком серед фінансових компаній за минулий рік стало ПрАТ “Укрфінжитло” – 5,94 млрд грн. Слідом за ним ідуть “Укр Кредит Фінанс” – 202,7 млн грн, державний Фонд розвитку підприємництва, оператор держпрограм підтримки, – 177,7 млн грн і “Бізпозика” – 177,1 млн грн.
Незначно відстало “Манівео швидка фінансова допомога”, яке заробило 167,7 млн грн, що дало йому змогу частково компенсувати 625,6 млн грн чистого збитку попереднього року.
“Укрфінжитло” також істотно обійшло всіх і за розміром активів – 60,89 млрд грн, що зобов’язане першістю в цих двох категоріях його капіталізації за рахунок ОВДП.
Слідом іде ФК “Авіор”, що спеціалізується на кредитуванні аграріїв, – 12,05 млрд грн, виручка якої склала за минулий рік 125,4 млн грн.
У решти восьми компаній у першій десятці з активами від 8,68 млрд грн до 3,55 млрд грн виручка торік була відсутня, а витрати на зарплату і чистий прибуток були мінімальними.
Лідером із переказу коштів усередині країни в розрізі систем у 2023 році залишилася платіжна система NovaPay, однак частка здійснених через неї переказів знову скоротилася – до 32% із 35% за підсумками першого півріччя 2023 року і 45% за травень-грудень 2022 року, свідчать дані Національного банку України (НБУ)
Платіжна система Moneycom ТОВ “Свіфт Гарант” за рік наростила свою частку на ринку до 17,57% з 2,51% за травень-грудень 2022 р., перескочивши з сьомого місця в рейтингу на друге, яке раніше займала платіжна система LEO, реєстрацію якої в березні минулого року НБУ відкликав.
У другому півріччі 2023 року Moneycom також обійшла “Фінансовий світ” ТОВ “Українська платіжна система”, наростивши свою частку на ринку на 5,2 процентних пунктів.
Із шостого на третє місце в рейтингу перемістилася PrivatMoney ПриватБанку, чия частка на ринку збільшилася з 2,61% у 2022 році до 15,98% за підсумками 2023 року. Зокрема, протягом другого півріччя минулого року частка PrivatMoney на ринку збільшилася на 10,3 п. п.. Це дало змогу випередити платіжні системи City 24 ФК “Фенікс”, “Фінансовий світ” та “Поштовий переказ” АТ “Укрпошта”, реєстрацію якої в другому півріччі 2023 року Нацбанк відкликав.
У результаті “Фінансовий світ” за рік опустився в рейтингу з третього місця на четверте, хоча його частка і зросла з 12,72% до 15,00% (з невеликим зниженням на 0,6 п.п. у другому півріччі).
Замикає п’ятірку лідерів із показником 5,35% платіжна система “Платисервіс” однойменного ТОВ, яка перескочила з восьмого місця в рейтингу 2022 року (1,74%). Компанії вдалося обійти City 24 ФК “Фенікс”, яка за підсумками 2023 року посіла сьому позицію з часткою 4,16%, розташувавшись між “Поштовим переказом” (5,34%) і LEO (1,48%).
У розрізі учасників частка NovaPay знизилася до 32,23% (з 45,46% у 2022 р. і 35,58% у першому півріччі 2023 р.), з п’ятої на другу позицію перейшов “Свіфт Гарант”, чия частка зросла з 3,79% до 20,66%, з четвертої на третю – ФК “Контрактовий дім” зі зростанням частки з 9,92% до 13,06%, з шостої на четверту – ПриватБанк зі зростанням частки з 2,61% до 12,36%. Замикає цю п’ятірку Укрпошта з 5,35% (12,22%), яка роком раніше була другою.
За даними НБУ, за 2023 рік було здійснено 844,55 млн внутрішньодержавних переказів на суму 728,01 млрд грн (або $19,9 млрд в еквіваленті), середня сума одного переказу в межах України становила 862 грн. Для порівняння за травень-грудень 2022 року переказів було 446,35 млн на 292,6 млрд грн.
Зазначається, що станом на 1 січня поточного року діяльність на території країни здійснювали 35 систем переказу коштів, з яких – 26 резидентських і дев’ять нерезидентських.
Металургійні підприємства України в січні поточного року збільшили виробництво сталі на 91,5% порівняно з аналогічним періодом 2022 року – до 544 тис. тонн з 284 тис. тонн, і на 4,6% порівняно з попереднім місяцем, коли було виплавлено 520 тис. тонн.
Водночас Україна зберегла 21-ше місце в рейтингу 71 країни – світових виробників цієї продукції, складеному Всесвітньою асоціацією виробників сталі (Worldsteel).
За даними Worldsteel, у грудні-2023 зафіксовано зростання виплавки сталі до січня-2023 у більшості країн першої десятки, крім Китаю, США, Німеччини та Бразилії.
Перша десятка країн-виробників сталі за підсумками січня виглядає наступним чином: Китай (77,240 млн тонн, зниження на 6,9% до січня-2023), Індія (12,514 млн тонн, більше на 7,3%), Японія (7,266 млн тонн, зростання на 0,6%), США (6,801 млн тонн, зниження на 0,3%), РФ (6,240 млн тонн, зростання на 1,2%), Південна Корея (5,711 млн тонн, зростання на 1,5%), Туреччина (3,247 млн тонн, зростання на 24,7%), Німеччина (2,9 млн тонн, зниження на 0,9%), Іран (2,603 млн тонн, вищий на 39,3%) і Бразилія (2,520 млн тонн, падіння на 7,2%).
Загалом у січні 2024 року виплавка сталі знизилася на 1,6% порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до 148,108 млн тонн.
Як повідомлялося, Україна в грудні 2023 року збільшила виробництво сталі в 4,9 раза, як порівняти з аналогічним періодом 2022 року, – до 520 тис. тонн зі 106 тис. тонн, але знизила, як порівняти з попереднім місяцем, на 4,8%, коли було виплавлено 546 тис. тонн. Перша десятка країн-виробників сталі за підсумками грудня мала такий вигляд: Китай (67,440 млн тонн, зниження на 14,9% до грудня-2022), Індія (12,141 млн тонн, + 9,5%), Японія (6,980 млн тонн, + 1,1%), США (6,813 млн тонн, +7,6%), РФ (6 млн тонн, +4, 3%), Південна Корея (5,375 млн тонн, +2,7%), Туреччина (3,224 млн тонн, +21,2%), Іран (2,872 млн тонн, +12,1%), Німеччина (2,631 млн тонн, -2,3%) і Бразилія (2,523 млн тонн, +0,9%).
Загалом у грудні 2023 року виплавка сталі знизилася на 5,3% порівняно з аналогічним періодом 2022 року – до 135,666 млн тонн.
За 2023 рік перша десятка країн-виробників сталі має такий вигляд: Китай (1 млрд 19,080 млн тонн на рівні попереднього року), Індія (140,171 млн тонн, +11,8%), Японія (86,996 млн тонн, -2,5%), США (80,664 млн тонн, +0,2%), РФ (75,8 млн тонн, +5,6%), Південна Корея (66,676 млн тонн, +1,3%), Німеччина (35,438 млн тонн, -3,9%), Туреччина (33,714 млн тонн, -4%), Бразилія (31,869 млн тонн, -6,5%) та Іран (31,139 млн тонн, +1,8%).
Загалом у 2023 році 71 країна виробила 1 млрд 849,734 млн тонн сталі, що на 0,1% менше, ніж за 2022 рік.
Водночас Україна за 2023 рік виробила 6,228 млн тонн сталі, що на 0,6% нижче за обсяги за 2022 рік. Країна перебуває на 22-му місці за підсумками 2023 року.
За підсумками 2022 року перша десятка країн-виробників сталі мала такий вигляд: Китай (1,013 млрд тонн, -2,1%), Індія (124,720 млн тонн, +5,5%), Японія (89,235 млн тонн, -7,4%), США (80,715 млн тонн, -5,9%), РФ (71,5 млн тонн, -7,2%), Південна Корея (65, 865 млн тонн, -6,5%), Німеччина (36,849 млн тонн, -8,4%), Туреччина (35,134 млн тонн, -12,9%), Бразилія (33,972 млн тонн, -5,8%) та Іран (30,593 млн тонн, +8%).
Україна за підсумками 2022 року посіла 23-тє місце з виплавкою 6,263 млн тонн сталі (-70,7%).
Загалом за 2022 рік 64 країни виробили 1 млрд 831,467 млн тонн сталі, що на 4,3% менше, ніж за 2021 рік.
Київ повернувся в рейтинг найдорожчих для життя міст, посівши 132-ге місце зі 173, повідомляють у дослідженні Economist Intelligence Unit.
У звіті зазначено, що 2022 року українська столиця не входила до рейтингу через російську агресію, а 2021 року посідала 118-те місце. Через відсутність у дослідженні даних за 2022 рік, ціни в Києві не враховували в розрахунку середньої інфляції.
Дослідження вартості життя в усьому світі (WCOL) проводилося EIU з 14 серпня до 11 вересня 2023 року, на підставі цін на найбільш часто використовувані товари та послуги. У найбільших містах світу за останній рік ціни зросли в середньому на 7,4%, у перерахунку на місцеві валюти. Це трохи повільніше, ніж зростання цін на 8,1% за 2022 рік, але значно вище за тенденції 2017-2021 рр.
Перше-друге місце за дорожнечею життя ділять Сінгапур і Цюріх, третє-четверте Нью-Йорк і Женева. У десятку дорогих міст також входять Гонконг, Лос-Анжелес, Париж, Копенгаген, Тель-Авів і Сан-Франциско. На Західну Європу припадає чотири з десятка найдорожчих міст у рейтингу, причина – постійна інфляція і зростання цін на продукти харчування та одяг разом із підвищенням курсу євро і валют регіону.
Найдешевшим містом у світі, як і раніше, залишається Дамаск (Сирія). У російських містах Москві та Санкт-Петербурзі спостерігається найбільше падіння показників – на 105 позицій до 142-го місця і на 74 позиції – до 147-го місця відповідно.
EIU порівнює понад 400 показників цін більш ніж на 200 продуктів і послуг у 173 містах.
