Чинний президент Молдови Майя Санду лідирує в рейтингу потенційних кандидатів на виборах, що відбудуться 30 жовтня, свідчать результати соціологічного опитування, представлені на прес-конференції у вівторок.
Згідно з підсумками опитування, якби президентські вибори відбулися наступної неділі, то 30,3% респондентів проголосували б за Санду, 13% – за голову Партії соціалістів Ігоря Додона (який уже оголосив, що не балотуватиметься); 6,5% – за лідера «Нашої партії» Ренато Усатого; 5,6% – за колишнього башкана Гагаузії Ірину Влах; 5,4% – за мера Кишинева Іона Чебана, який, як і Додон, заявив, що не має наміру балотуватися.
Майже кожен п’ятий серед опитаних заявив, що поки не визначився, за кого голосуватиме. Якщо врахувати тільки виборців, які визначилися, то за Санду готові проголосувати 39,3%, за Додона – 16,9%, за Усатого – 8,5%.
Колишній прокурор Олександр Стояногло, якого Партія соціалістів вирішила висунути як кандидата опозиції, згідно з опитуванням, набрав 1%.
«Стояногло нещодавно заявив про намір балотуватися. Його не було включено до списку претендентів на посаду президента, і цей 1% – це ті, хто назвали ім’я Стоянголо самостійно. Не виключено, що зараз рейтинг Стояногло може бути істотно вищим», – сказав директор соціологічної компанії CBS-Reserarch Василь Кантаржи.
Говорячи про рівень довіри до політиків, він зазначив, що на відкрите запитання про довіру до політиків 21,3% респондентів назвали Санду, 7,2% – Додона і 4,6% – олігарха-втікача Ілана Шора. За ними йдуть голова «Нашої партії» Усатий (3,3%) і мер Кишинева Чебан (3,2%).
Водночас 38,2% респондентів відповіли, що не довіряють нікому з політиків.
Опитування провела компанія CBS-Reserarch на замовлення Інституту європейських політик і реформ. Опитування проводили 28 червня – 18 липня за участю 1119 осіб. Похибка – 2,9%.
Раніше аналітичний центр Experts Club і Максим Уракін презентували аналітичний матеріал про найважливіші вибори в країнах світу у 2024 році, докладніше відео аналіз доступний тут – https://youtu.be/73DB0GbJy4M?si=eGb95W02MgF6KzXU
Металургійні підприємства України в червні поточного року збільшили виробництво сталі до 735 тис. тонн, що на 68,4% вище за показник аналогічного періоду 2023 року (436 тис. тонн), але знизили на 0,4% до попереднього місяця, коли було вироблено 738 тис. тонн.
Водночас Україна посіла 20-те місце в рейтингу 71 країни – світових виробників цієї продукції, складеному Всесвітньою асоціацією виробників сталі (Worldsteel).
Перша десятка країн-виробників сталі за підсумками червня виглядає наступним чином: Китай (91,610 млн тонн, зростання на 0,2% до червня-2023), Індія (12,258 млн тонн, більше на 6%), Японія (7,022 млн тонн, менше на 4,2%), США (6,659 млн тонн, «мінус» 1,5%), РФ (6,030 млн тонн, менше на 4,1%), Південна Корея (5, 132 млн тонн, менше на 7,2%), Німеччина (3,187 млн тонн, більше на 8,9%), Туреччина (3,071 млн тонн, більше на 4,3%), Бразилія (2,874 млн тонн, більше на 11,8%) та Іран (2,612 млн тонн, зниження на 8,5%).
Сумарно в червні 2024 року виплавка сталі зросла на 0,5% порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до 161,399 млн тонн.
У січні-червні-2024 перша десятка країн-виробників сталі така: Китай (530,570 млн тонн, зниження на 1,1% до січня-червня-2023), Індія (74,184 млн тонн, більше на 7,4%), Японія (42,696 млн тонн, менше на 2,6%), США (39,960 млн тонн, менше на 2,4%), РФ (36,815 млн тонн, «мінус» 3%), Південна Корея (31,526 млн тонн, менше на 6,4%), Німеччина (19,360 млн тонн, більше на 4,5%), Туреччина (18,615 млн тонн, більше на 16,9%), Іран (16,647 млн тонн, більше на 5,9%) і Бразилія (16,433 млн тонн, більше на 2,4%).
Національна музична академія України імені П.І. Чайковського всеукраїнський очолила рейтинг мистецьких закладів вищої освіти, представлений Інститутом соціологічних досліджень Київського національного економічного університету ім. В. Гетьмана та дослідницькою компанією Active Group.
За словами координатора проєкту зі створення рейтингу, директора дослідницької компанії «Active Group» Олександра Познія, мистецькі заклади вищої освіти – дуже складна та важлива соціальна інституція, що потребує специфічної методології вивчення.
“Саме тому, ми об’єднуємо зусилля дослідників, науковців та напрацювання світової спільноти для вдосконалення нашого рейтингу мистецьких закладів вищої освіти”, – зазначив він на прес-конференції в агентстві “Інтерфакс-Україна” у вівторок.
Позній підкреслив, що головною місією рейтингу є оцінювання саме мистецьких закладів освіти, оскільки існуючі рейтинги розроблені для класичних ЗВО та не враховують унікальні аспекти мистецької освіти та особливості оцінювання мистецьких закладів. Це, своєю чергою, впливає на об’єктивність і значущість цих рейтингів у контексті мистецької освіти, результатом чого є недостатня представленість мистецьких ЗВО у рейтингах.
“Це важливий крок у створенні прозорої та об’єктивної системи оцінки мистецьких закладів освіти, яка дозволяє адекватно оцінити їх внесок у культурний розвиток країни. Рейтинг розроблено так, щоб відображати унікальність кожного мистецького закладу освіти. Ми застосували комплексні критерії, що включають викладання, наукову роботу, міжнародну активність та фінансову стабільність”, – наголосила директор Інституту соціологічних досліджень Київського національного економічного університету ім. В. Гетьмана Юлія Горбова.
За її словами, методологія цьогорічного рейтингу була удосконалена у рамках спільної науково-дослідної роботи компанії “Active Group”, Інституту вищої освіти та Інституту соціологічних досліджень Київського національного економічного університету ім. В.Гетьмана. У межах виконання дослідження було здійснено пошук, систематизовано і проаналізовано міжнародні і локальні загальні та предметні (галузеві) рейтинги, з особливим фокусом уваги на рейтинги мистецьких закладів освіти та/або освітніх програм.
Мистецькі заклади вищої освіти аналізувалися за 45 параметрами, згрупованими у шість блоків: “Викладання та навчання”, “Наука і дослідження”, “Вплив ЗВО на розвиток суспільства”, “Інтернаціоналізація”, “Інституційна репутація”, “Фінансова стійкість”. Питома вага кожної групи показників та вагомість кожного одиничного критерію було визначено на основі аналізу світового досвіду та скориговано за результатами експертного опитування представників галузі мистецької освіти.
Автори рейтингу також використали багатокритеріальні підходи до оцінювання діяльності ЗВО на основі обробки даних, які можуть бути отримані з відкритих джерел і валідність яких може бути перевірена.
Джерелами даних для складання рейтингу мистецьких ЗВО були: ЄДЕБО, НАЗЯВО, Звіт ректора, Звіт про наукову діяльність, Кошторис, Фінансова звітність ЗВО, Сайт ЗВО, Scopus, Web of Science, ОpenAlex, Ukrainian National H-index Ranking, Google Scholar, Transparent Ranking, QS, UniRank, сервіси для вимірювання репутації бренду в Інтернет та соцмережах.
У підсумку всеукраїнський рейтинг мистецьких ЗВО за 2023-2024 навчальний рік виявився наступним:
| Місце в рейтингу | Результат | |
| Національна музична академія України імені П.І. Чайковського | 1 | 68,6 |
| Харківська державна академія дизайну і мистецтв | 2 | 47,7 |
| Харківська державна академія культури | 3 | 43,8 |
| Львівська національна академія мистецтв | 4 | 43,5 |
| Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури | 5 | 41,7 |
| Харківський національний університет мистецтв імені І.П. Котляревського | 6 | 39,6 |
| Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені І.К. Карпенка-Карого | 7 | 38 |
| Одеська національна музична академія імені А.В. Нежданової | 8 | 32,2 |
| Львівська національна музична академія імені М.В. Лисенка | 9 | 32,1 |
| Київська державна академія декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука | 10 | 27,2 |
| Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв | 11 | 27,1 |
| Закарпатська академія мистецтв | 12 | 14,5 |
| Луганська державна академія культури і мистецтв | 13 | 12,3 |
Дослідники планують й надалі продовжувати таке оцінювання мистецьких ЗВО, аби відслідковувати динаміку розвитку українських закладів мистецької освіти. Команда проєкту запрошує всіх бажаючих долучитися до роботи над розвитком рейтингу, зокрема, удосконаленням критеріїв для оцінювання мистецьких закладів.
ЗВО, МИСТЕЦТВО, ОЛЕКСАНЛДР_ПОЗНІЙ, ОСВІТА, РЕЙТИНГ, ЮЛІЯ_ГОРБОВА
Міжнародне рейтингове агентство S&P Global Ratings підвищило довгострокові рейтинги Туреччини в іноземній і національній валюті до «B+» з «B».
Прогноз рейтингів – «позитивний», йдеться у прес-релізі S&P.
«Ми очікуємо, що після муніципальних виборів, які відбулися в країні, влада Туреччини і далі наполегливо боротиметься з інфляцією завдяки посиленню грошово-кредитної політики та поступовій бюджетній консолідації», – зазначають експерти агентства.
S&P прогнозує зниження дефіциту рахунку поточних операцій Туреччини в наступні два роки одночасно з ослабленням інфляції та уповільненням доларизації економіки. При цьому аналітики агентства вважають, що темпи інфляції в країні залишаться двозначними аж до початку 2028 року.
Центробанк Туреччини, ймовірно, утримуватиме ключову відсоткову ставку на поточному рівні в 50% до кінця 2024 року, зазначають у S&P.
«Ми можемо знову підвищити рейтинг Туреччини, якщо платіжний баланс країни продовжить поліпшуватися, інфляція сповільниться, а внутрішні заощадження в турецьких лірах зростуть, що дасть змогу країні відновити валютні резерви», – ідеться в прес-релізі агентства.
S&P може змінити прогноз рейтингів Туреччини на «стабільний» у разі збільшення тиску на фінансову стабільність країни або держбюджет, наприклад, якщо ослаблення ліри не вдасться зупинити, або в разі відмови влади від заходів стримування інфляції.
Раніше аналітичний центр Experts Club і Максим Уракін випустили детальний відеоаналіз того, як розвивається в Туреччині економічне і політичне життя, докладніше відео аналіз доступний тут – https://youtu.be/SUqOMFI5HbI?si=uEIZZOORj65VElUQ
Підписатися на ютуб канал Experts Club можна тут – https://www.youtube.com/@ExpertsClub
На сайті Освіта.ua оприлюднено щорічний рейтинг закладів вищої освіти України за показниками даних наукометричної бази Scopus.
Результати рейтингу ґрунтуються на показниках цитування наукових статей, опублікованих закладами освіти або їхніми фахівцями.
Рейтинг створено за результатами наукометричного моніторингу суб’єктів науково-видавничої діяльності України за показниками бази даних SciVerse Scopus у квітні 2024 року.
База даних Scopus постійно індексує понад 25 тисяч періодичних і неперіодичних наукових видань з технічних, медичних і гуманітарних наук. До цієї бази потрапляють публікації наукових журналів, матеріали конференцій, книжкових видань тощо.
У рейтинговій таблиці українські університети ранжовані за індексом Гірша – кількісним показником, що ґрунтується на кількості наукових публікацій і кількості їхніх цитувань.
Згідно з результатами рейтингу 2024 року найвищий індекс Гірша серед українських закладів вищої освіти має Київський національний університет ім. І. Франка.
Друге місце рейтингу Scopus посідає Харківський національний університет ім. І. Франка. На третій позиції – Львівський національний університет ім. І. Франка.
Четверту сходинку рейтингу посів Одеський національний університет ім. Мечникова. Мечникова.
На п’ятому місці рейтингу найбільш цитованих освітніх закладів розташувався Національний технічний університет «Київський політехнічний інститут ім. Мечникова».
Шосту сходинку рейтингу Scopus посів Сумський державний університет.
Чернівецький національний університет ім. Федьковича посів сьому сходинку рейтингу Scopus. Федьковича посів сьому позицію рейтингу.
Два львівські виші: Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького та Національний університет ім. Данила Галицького. Данила Галицького та Національний університет «Львівська політехніка» – розташувалися на восьмій і дев’ятій сходинках цьогорічного рейтингу.
Замикає першу десятку рейтингу університетів за показниками бази даних SciVerse Scopus Прикарпатський національний університет ім. І. Франка.
РЕЙТИНГ ВИШІВ ЗА ПОКАЗНИКАМИ БАЗИ ДАНИХ SCIVERSE SCOPUS
Дані рейтингу актуальні станом на 24 квітня 2024 року. У рейтинг включено лише ті заклади вищої освіти, що мають у Scopus окремі Affiliation ID в офіційному переліку та відповідають на пошуковий запит «Ukraine» у полі пошуку «Affilation Search». У список не включено заклади, що мають значення індекса Гірша менше ніж 1.
Індекс Гірша дорівнює N, якщо науковець чи науковий заклад опублікував N наукових статей, кожна з яких була процитована щонайменше N разів, а решта ж статей були процитовані менше, ніж N разів. Наприклад, Київський національний університет ім. Шевченка має індекс, що дорівнює 129: це означає, що цей заклад опублікував 129 наукових статей, кожна з яких процитована щонайменше 129 разів. Інші ж статті університету ім. Шевченка були процитовані менше ніж 129 разів.
Scopus – бібліографічна і реферативна база даних, а також інструмент для відстеження цитованості статей, опублікованих у наукових виданнях. Розробником і власником Scopus є видавнича корпорація Elsevier. Дані Scopus, окрім іншого, використовуюють для складання деяких рейтингів провідних університетів світу, наприклад Times Higher Education або QS World University Rankings.
“Укр Кредит Фінанс” (ТМ “CreditKasa”) і “1 безпечне агентство необхідних кредитів” (ТМ “MyCredit”), що надають мікрокредити, отримали найбільшу виручку серед фінансових компаній у 2023 році – відповідно 3,12 млрд грн і 2,33 млрд грн, повідомив Нацбанк на своєму сайті.
Наступну трійку компаній сформували ФК “Е гроші ком”, “Мілоан” і “Авентус Україна” (ТМ CreditPlus), виручка яких становила від 1,66 млрд грн до 1,46 млрд грн.
За підсумками 2022 року лідерами за виручкою були ТОВ “Фінод”, яке займалося обміном валют і позбавлене Нацбанком у серпні 2023 року всіх ліцензій, і платіжна система “Новапей”, дані якої Нацбанк після переліцензування платіжних систем припинив публікувати. Чистий дохід цих компаній у 2022 році становив відповідно 5,41 і 5,18 млрд грн, тоді як місця з третього до п’ятого посіли “Укр Кредит Фінанс”, “Авентус Україна” і “Е гроші ком” із виручкою від 2,50 млрд грн до 1,27 млрд грн.
За підсумками 2023 року чистий дохід понад 1 млрд грн отримали ще п’ять компаній, з них лише одна не з ринку мікрокредитування: мережа платіжних терміналів ФК “Контрактовий дім” (ТМ “Easypay”), що отримала 1,38 млрд грн.
Слідом із відносно близькими показниками за виручкою – від 1,33 млрд грн до 1,07 млрд грн ідуть “Лінеура Україна” (ТМ “Credit7”), ТОВ “Манівео швидка фінансова допомога” (Moneyveo), “Споживчий центр” (ТМ “ШвидкоГроші”) і “Аванс Кредит”, що продемонстрував найвищу динаміку зростання до попереднього року серед усієї першої десятки – майже в 37 разів.
Із лідерів найбільші витрати на оплату праці у “Споживчого центру” – 167,8 млн грн, або 13,6% від виручки, тоді як у “Аванс Кредиту” вони становили 29,3 млн грн, або 1,8% від виручки.
Згідно з даними НБУ, 2023 року різко покращилася прибутковість компаній: із 40 найбільших представників ринку всі, за винятком Державної іпотечної установи (ДІУ), завершили рік із чистим прибутком, що сумарно становив 1,57 млрд грн, тоді як роком раніше збиткових компаній було 15.
Лідером за чистим прибутком серед фінансових компаній за минулий рік стало ПрАТ “Укрфінжитло” – 5,94 млрд грн. Слідом за ним ідуть “Укр Кредит Фінанс” – 202,7 млн грн, державний Фонд розвитку підприємництва, оператор держпрограм підтримки, – 177,7 млн грн і “Бізпозика” – 177,1 млн грн.
Незначно відстало “Манівео швидка фінансова допомога”, яке заробило 167,7 млн грн, що дало йому змогу частково компенсувати 625,6 млн грн чистого збитку попереднього року.
“Укрфінжитло” також істотно обійшло всіх і за розміром активів – 60,89 млрд грн, що зобов’язане першістю в цих двох категоріях його капіталізації за рахунок ОВДП.
Слідом іде ФК “Авіор”, що спеціалізується на кредитуванні аграріїв, – 12,05 млрд грн, виручка якої склала за минулий рік 125,4 млн грн.
У решти восьми компаній у першій десятці з активами від 8,68 млрд грн до 3,55 млрд грн виручка торік була відсутня, а витрати на зарплату і чистий прибуток були мінімальними.
