Уряд України змінив порядок перевірки військово-реєстраційних документів під час отримання консульських послуг за кордоном: чоловікам віком 18–60 років більше не потрібно спеціально формувати електронний військово-реєстраційний документ не раніше ніж за 72 години до відвідування посольства чи консульства.
Тепер для отримання консульської послуги достатньо пред’явити електронний військово-обліковий документ, який є чинним безпосередньо на момент візиту до дипломатичного закладу, повідомив Департамент консульської служби Міністерства закордонних справ України. Нові правила вже застосовуються українськими дипломатичними закладами за кордоном.
Електронний військово-обліковий документ, або е-ВОД, формується через мобільний додаток «Резерв+» і використовується консулом для перевірки військово-облікових даних громадянина.
Раніше чоловікам віком від 18 до 60 років під час звернення практично за будь-якою консульською послугою необхідно було пред’являти е-ВОД, сформований не раніше ніж за 72 години до відвідування дипломатичного представництва. Тепер вимога щодо 72 годин скасована. Головна умова — документ має залишатися дійсним, а персональні дані, що містяться в ньому, мають бути актуальними.
У яких випадках консульство може відмовити
У здійсненні консульської дії можуть відмовити, якщо е-ВОД недійсний або перевірка показує необхідність оновлення даних, якщо заявник взагалі не пред’явив дійсний документ або якщо в ньому відсутнє підтвердження актуальності персональних даних.
При цьому вимога пред’являти військово-реєстраційний документ поширюється не на всі консульські дії.
Е-ВОД не потрібен під час оформлення посвідчення особи для повернення в Україну. Виняток також діє під час здійснення консульських дій щодо дітей громадян України, якщо другий з батьків є іноземцем або особою без громадянства, а також за заявами українців, які перебувають за кордоном під арештом, затримані або позбавлені волі.
Що робити українцям, які не можуть увійти в «Резерв+»
МЗС також анонсувало додаткове спрощення для громадян, які перебувають за кордоном і не мають можливості авторизуватися в «Резерв+».
Найближчим часом їм планують надати можливість оновлювати військово-облікові дані через українські посольства та консульства. До кінця 2026 року МЗС спільно з Міністерством оборони має намір запровадити механізм актуалізації даних через консульський облік.
Для цього громадянину необхідно буде стати на консульський облік, якщо він ще не перебуває на ньому, або актуалізувати свої дані в дипломатичній установі, якщо вже перебуває на консульському обліку.
Окремий механізм передбачено для українців, які не можуть оновити дані через «Резерв+» через відсутність реєстраційного номера облікової картки платника податків. Такі громадяни можуть особисто звернутися до найближчого посольства або консульства України для оформлення податкового номера з використанням системи «е-Консул».
Таким чином, зміни не скасовують обов’язок чоловіків віком 18–60 років мати дійсний військово-обліковий документ для більшості консульських послуг, але суттєво спрощують процедуру: більше не потрібно заново формувати е-ВОД спеціально протягом 72 годин перед кожним відвідуванням консульства.
МЗС рекомендує перед візитом перевірити в «Резерв+», чи є е-ВОД дійсним і чи актуальні персональні дані.
Офіційне роз’яснення МЗС України: порядок перевірки військово-реєстраційних документів у консульствах та посольствах України за кордоном. Аналогічне роз’яснення опубліковано українськими посольствами та консульствами в інших країнах.
Міжнародні резерви України у липні, за попередніми даними, зменшились на $70,4 млн, або на 0,1%, – до $51,2 млрд, повідомив Національний банк України (НБУ) у п’ятницю.
“Така динаміка зумовлювалася валютними інтервенціями Національного банку та борговими виплатами країни в іноземній валюті”, – зазначив регулятор на сайті.
Згідно з оприлюдненими даними, чисті міжнародні резерви у липні у порівнянні з червнем зменшились на $668,9 млн, або на 1,8%, – до $36,3 млрд.
Частка доларових активів у міжнародних резервах станом на 1 серпня 2026 року зменшилася до 64,7% із 66,5% місяцем раніше, тоді як частка активів у євро зросла до 27,0% із 25,6%. Рік тому ці показники становили відповідно 73,5% та 17,5%.
Частка золота в міжнародних резервах на початок серпня становила 7,0% порівняно з 6,9% місяцем раніше та 6,8% роком раніше.
Зазначається, що на валютні рахунки уряду у Нацбанку у липні надійшло $1,6 млрд, зокрема, $683,3 млн – від Міжнародного валютного фонду (МВФ), $498,7 млн – через рахунки Світового банку та $458,6 млн – від розміщення валютних ОВДП.
Крім того, Україна отримала $5,1 млрд від Європейського Союзу (ЄС) у межах оборонного траншу за програмою Ukraine Support Loan, однак через цільовий характер фінансування ці кошти безпосередньо до міжнародних резервів не потрапляють. У липні уряд конвертував у гривню $3,4 млрд з цих коштів, що відповідним чином сприяло збільшенню міжнародних резервів.
При цьому уряд України виплатив за обслуговування та погашення держборгу в іноземній валюті $515,4 млн, у тому числі $433,3 млн – обслуговування та погашення валютних ОВДП, $58,7 млн – обслуговування та погашення боргу перед Світовим банком, $6,9 млн – обслуговування боргу перед ЄС та $16,5 млн – борг перед іншими кредиторами.
Крім того, Україна сплатила МВФ – $174,2млн.
Переоцінка фінансових інструментів у липні збільшила вартість резервів на $300,6 млн.
Валютні інтервенції Нацбанку становили майже $4,79 млрд, що на $296,0 млн менше, ніж у червні.
“Поточний обсяг міжнародних резервів забезпечує фінансування 4,2 місяця майбутнього імпорту”, – додав Нацбанк.
Як повідомлялося, у липневому макропрогнозі регулятор збільшив оцінку міжнародних резервів на кінець 2026 року до $69,7 млрд з $64,8 млрд, на 2027 рік – до $73,7 млрд з $66,5 млрд, а на 2028 рік – до $70,0 млрд з $61,1 млрд.
Як повідомляє Інтерфакс-Україна, стаття представляє ключові макроекономічні показники України та світової економіки станом на кінець квітня 2026 року. Аналіз підготовлено на основі даних Державної служби статистики України, Національного банку України, Міністерства фінансів, Державної митної служби, Міжнародного валютного фонду, Eurostat, BEA, BLS, NBS, ONS, TurkStat, IBGE та інших офіційних установ. Для показників за квітень використано місячні й квартальні статистичні дані, оприлюднені після завершення звітного періоду.
Максим Уракін, кандидат економічних наук і засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club, представив огляд основних тенденцій, які визначали стан української та світової економіки у квітні та на початку травня 2026 року.
Макроекономічні показники України
Станом на кінець квітня українська економіка зберігала макрофінансову керованість, однак інфляційні, валютні та зовнішньоторговельні ризики посилилися. Порівняно з березнем споживча інфляція прискорилася, міжнародні резерви скоротилися третій місяць поспіль, а торговельний дефіцит продовжив розширюватися. Водночас держава забезпечувала фінансування оборони, соціальних виплат і критичних бюджетних потреб, а НБУ утримував контроль над валютним ринком.
За попередньою оцінкою Державної служби статистики, реальний ВВП України у І кварталі 2026 року зменшився на 0,6% порівняно з І кварталом 2025 року. Відносно попереднього кварталу з урахуванням сезонного фактору спад становив 0,7%.
Номінальний ВВП дорівнював 2 047,2 млрд грн. Негативна динаміка пояснювалася дефіцитом електроенергії, руйнуванням інфраструктури, затримками зовнішнього фінансування, слабкою інвестиційною активністю та несприятливими погодними умовами на початку року. Водночас приватне споживання залишалося відносно стійким, а переробна промисловість, торгівля й окремі сектори послуг демонстрували зростання.
Національний банк у квітневому прогнозі погіршив оцінку зростання реального ВВП України у 2026 році до 1,3%. Основними причинами стали подальші руйнування енергетичної та логістичної інфраструктури, більший дефіцит електроенергії, високі ціни на енергоносії та слабші результати першого кварталу. НБУ очікував, що зростання економіки підтримуватимуть споживчий попит, інвестиції у відбудову й оборонно-промисловий комплекс, однак швидкого переходу до стійкого відновлення не прогнозував.
«Підсумки першого кварталу підтвердили, що українська економіка залишається надзвичайно чутливою до енергетичних, воєнних і бюджетних шоків. Позитивний внутрішній попит та адаптивність бізнесу вже не можуть повністю компенсувати втрати від руйнування інфраструктури, дефіциту електроенергії та слабкого експорту. Прогноз зростання на 1,3% означає фактичну стагнацію в розрахунку на одну особу. Тому основним завданням має бути не лише підтримка фінансової стабільності, а й відновлення виробничих потужностей», — зазначив Уракін.
Інфляційна ситуація у квітні погіршилася. Споживча інфляція прискорилася до 8,6% у річному вимірі проти 7,9% у березні. За місяць ціни зросли на 1,4%, а від початку року — на 4,9%. Базова інфляція підвищилася до 7,6% р/р, інфляція послуг — до 13,3%, а зростання вартості пального сягнуло 36,1% р/р.
Головним джерелом інфляційного тиску було подорожчання енергоносіїв і пального, що збільшувало витрати бізнесу на логістику, електроенергію та виробництво. Додатковий вплив мали підвищення заробітних плат, перенесення попереднього послаблення гривні на споживчі ціни, зростання вартості окремих продуктів харчування та транспортних послуг. Швидше дорожчали хліб, крупи, соняшникова олія, риба, ресторанні й побутові послуги.
Квітневий прогноз НБУ передбачав прискорення інфляції до 9,4% наприкінці 2026 року. Повернення до стійкого зниженняочікувалося у 2027 році, коли інфляція мала сповільнитися до 6,5%, а до цільового рівня 5% — у 2028 році.
30 квітня правління Національного банку зберегло облікову ставку на рівні 15% річних. Регулятор пояснив рішення необхідністю підтримувати привабливість гривневих активів, контрольованість інфляційних очікувань і стійкість валютного ринку. Прогноз НБУ передбачав утримання ставки на рівні 15% щонайменше до ІІ кварталу 2027 року. У разі подальшого посилення цінового тиску регулятор допускав застосування додаткових заходів, включно з підвищенням ставки.
«Прискорення інфляції до 8,6% та різке подорожчання пального не залишали Національному банку простору для продовження циклу пом’якшення політики. За нинішніх умов ставка 15% є не стільки інструментом стримування кредитування, скільки механізмом захисту довіри до гривні. Ризик передчасного зниження ставки зараз значно перевищує потенційний короткостроковий ефект для економічної активності», — підкреслив Уракін.
Валютний сектор залишався контрольованим, але потребував значної підтримки регулятора. Станом на 1 травня 2026 року міжнародні резерви України становили $48,215 млрд, скоротившись за квітень на 7,3%. Це було третє поспіль місячне зниження резервів.
У квітні НБУ продав на валютному ринку $3,577 млрд, тоді як надходження на валютні рахунки уряду становили лише $377,9 млн. На обслуговування та погашення державного боргу в іноземній валюті було спрямовано $716,6 млн, ще $255,3 млн Україна сплатила МВФ. Частково втрати компенсувала позитивна переоцінка фінансових інструментів на $378 млн. Попри скорочення, резерви забезпечували фінансування 4,9 місяця майбутнього імпорту.
«Скорочення резервів із майже $52 млрд до $48,2 млрд за один місяць є відчутним, але поки не критичним. Значно важливішою є причина: приватний валютний ринок залишається структурно дефіцитним, а міжнародні надходження не завжди збігаються в часі з потребами в інтервенціях і боргових виплатах. Тому стабільність гривні й надалі залежатиме від ритмічності зовнішнього фінансування та здатності України скорочувати торговельний розрив», — вважає Уракін.
За даними Державної митної служби, товарообіг України у січні-квітні 2026 року становив $46,1 млрд. Імпорт досяг $32,2 млрд, а експорт — $13,9 млрд. Таким чином, товарний дефіцит за чотири місяці становив близько $18,3 млрд, а імпорт у 2,3 раза перевищував експорт.
Найбільше товарів Україна імпортувала з Китаю — на $8,7 млрд, Польщі — на $3,1 млрд і Туреччини — на $2,2 млрд. Основними напрямами українського експорту були Польща — $1,5 млрд, Туреччина — $1,2 млрд та Італія — $857 млн.
У структурі імпорту машини, устаткування і транспорт становили $13,3 млрд, паливно-енергетичні товари — $5,3 млрд, продукція хімічної промисловості — $4,6 млрд. Основу експорту формували продовольчі товари на $8,5 млрд, метали та вироби з них на $1,3 млрд, а також машини, устаткування і транспорт на $1,2 млрд.
«Збільшення торговельного дефіциту до $18,3 млрд лише за чотири місяці є одним із головних макроекономічних викликів. Значна частина імпорту об’єктивно необхідна — це енергоносії, обладнання, транспорт і продукція для оборони. Однак експортна база залишається занадто вузькою і сировинною. Без розвитку переробки, машинобудування, оборонної промисловості та експорту послуг Україна й надалі компенсуватиме торговельний дефіцит міжнародною допомогою і резервами», — наголосив Уракін.
Бюджетна ситуація залишалася напруженою, але контрольованою. За січень-квітень до загального фонду державного бюджету надійшло 1,04 трлн грн. Загальна сума касових видатків загального фонду становила 1,35 трлн грн, що на 13,8% більше, ніж за аналогічний період 2025 року. Безпосередньо у квітні доходи загального фонду становили 302,6 млрд грн, а видатки — 433,1 млрд грн.
Видатки на безпеку й оборону за чотири місяці досягли 854,1 млрд грн, або 63,3% усіх видатків загального фонду. У квітні на ці потреби було спрямовано 283,1 млрд грн. На оплату праці працівників бюджетної сфери з нарахуваннями витрачено 555,5 млрд грн, на соціальне забезпечення — 235 млрд грн, на субсидії й трансферти підприємствам — 205,4 млрд грн, на товари та послуги — 151,4 млрд грн, на обслуговування державного боргу — 103,2 млрд грн.
Міжнародні гранти за січень-квітень становили 228,2 млрд грн, зокрема 55,1 млрд грн було отримано у квітні. Загалом до загального і спеціального фондів державного бюджету за чотири місяці надійшло 1,43 трлн грн, а касові видатки державного бюджету становили 1,7 трлн грн.
«Бюджет зберігає функціональність, але його структура повністю визначається війною. Коли майже дві третини видатків загального фонду спрямовується на оборону і безпеку, можливості фінансувати довгостроковий розвиток залишаються обмеженими. За таких умов особливо важливо, щоб міжнародна допомога покривала цивільні потреби бюджету, а внутрішні ресурси максимально ефективно спрямовувалися на оборону, енергетику та виробниче відновлення», — зазначив Уракін.
Глобальна економіка
Світова економіка станом на кінець квітня 2026 року залишалася стійкою, але геополітичний та інфляційний фон істотно погіршився. Війна на Близькому Сході спричинила підвищення цін на енергоносії, посилила інфляційні очікування та змусила найбільші центральні банки відкласти подальше пом’якшення монетарної політики.
У квітневому World Economic Outlook Міжнародний валютний фонд прогнозував зростання світової економіки на 3,1% у 2026 році та на 3,2% у 2027 році за умови обмеженої тривалості й географії конфлікту. МВФ попереджав, що довша війна, поглиблення геополітичної фрагментації, нові торговельні суперечки та високий державний борг можуть суттєво погіршити перспективи.
Економіка США зберігала позитивну динаміку. За уточненою оцінкою BEA, реальний ВВП у І кварталі 2026 року зріс на 2,1% у перерахунку на річний темп порівняно з попереднім кварталом. Зростання забезпечували інвестиції, експорт, державні та споживчі видатки.
Водночас інфляція у США продовжила прискорюватися. У квітні CPI зріс на 3,8% у річному вимірі після 3,3% у березні. Базова інфляція становила 2,8%, а енергетична — 17,9%. Лише за місяць енергоносії подорожчали на 3,8%, а бензин — на 5,4%.
29 квітня Федеральна резервна система зберегла діапазон ставки федеральних фондів на рівні 3,5–3,75%. ФРС вказала на підвищену інфляцію, зростання глобальних енергетичних цін і високу невизначеність навколо подій на Близькому Сході.
Єврозона демонструвала значно слабшу економічну динаміку. За попередньою оцінкою Eurostat, доступною 30 квітня, ВВП єврозони у І кварталі зріс лише на 0,1% порівняно з попереднім кварталом та на 0,8% у річному вимірі. Це свідчило про фактичну стагнацію економіки регіону.
Річна інфляція в єврозоні у квітні прискорилася до 3,0% проти 2,6% у березні. У Європейському Союзі вона підвищилася до 3,2%. Найбільший внесок у зростання цін зробили послуги, енергоносії та продукти харчування.
Європейський центральний банк 30 квітня зберіг депозитну ставку на рівні 2,0%, ставку основних операцій рефінансування — 2,15%, а ставку граничного кредитування — 2,40%. ЄЦБ наголосив, що ризики підвищення інфляції та погіршення економічного зростання посилилися через енергетичний шок.
У Великій Британії інфляція у квітні, навпаки, сповільнилася до 2,8% у річному вимірі після 3,3% у березні. Базовий CPI знизився до 2,5%, а інфляція послуг — до 3,2%. Водночас моторне пальне суттєво подорожчало через зовнішній енергетичний шок.
Bank of England 30 квітня зберіг базову ставку на рівні 3,75%. Вісім членів Комітету з монетарної політики підтримали це рішення, тоді як один виступив за підвищення ставки до 4%.
«Квітень показав, що глобальний цикл швидкого зниження процентних ставок фактично поставлено на паузу. США зіткнулися з прискоренням інфляції до 3,8%, єврозона — до 3%, а центральні банки знову були змушені зосередитися на енергетичних ризиках. Для України це означає дорожчий глобальний капітал, складніші умови для експорту та додатковий тиск через ціни на пальне», — зазначив Уракін.
Китайська економіка у першому кварталі 2026 року зросла на 5,0% у річному вимірі. Номінальний ВВП досяг 33,419 трлн юанів. Промислове виробництво збільшилося на 6,1%, сектор послуг — на 5,2%, а зовнішня торгівля товарами — на 15%. Водночас інвестиції в нерухомість скоротилися на 11,2%, що свідчило про збереження структурних проблем. У квітні китайський CPI зріс на 1,2% у річному вимірі та на 0,3% за місяць. Середня інфляція за січень-квітень становила 0,9%. Водночас роздрібні продажі у квітні зросли лише на 0,2% р/р, що вказувало на слабкість внутрішнього споживчого попиту.
Індія зберігала найвищі темпи зростання серед великих економік. Після переходу на нову статистичну базу офіційна оцінка зростання реального ВВП у 2025/26 фінансовому році була підвищена до 7,6%, а номінального — до 8,6%. Основними драйверами залишалися сектор послуг, внутрішнє споживання, будівництво та державні інвестиції.
Туреччина у квітні знову зіткнулася з різким посиленням інфляції. Споживчі ціни зросли на 4,18% за місяць і на 32,37% у річному вимірі. Від початку року інфляція становила 14,64%. Показник перевищив березневий рівень 30,87%, що засвідчило нестійкість процесу дезінфляції. Водночас турецький ВВП у 2025 році зріс приблизно на 3,6%, підтвердивши здатність економіки підтримувати ділову активність навіть за високого цінового тиску.
Бразилія демонструвала більш збалансовану динаміку, хоча інфляція також прискорилася. ВВП країни у 2025 році зріс на 2,3%, до 12,7 трлн реалів у поточних цінах. У квітні 2026 року індекс IPCA підвищився на 0,67% за місяць, а річна інфляція досягла 4,39% проти 4,14% у березні. Найбільший внесок зробили продукти харчування, медичні товари й послуги.
«Китай, Індія, Туреччина і Бразилія демонструють чотири різні моделі розвитку. Китай підтримує високі темпи завдяки промисловості й експорту, але все ще має проблеми з внутрішнім попитом і нерухомістю. Індія спирається на демографію, послуги та інвестиції. Туреччина зберігає зростання ціною дуже високої інфляції. Бразилія рухається повільніше, проте намагається утримувати баланс між економічною активністю та ціновою стабільністю. Для України головний висновок полягає в тому, що довгострокове зростання неможливе без власної виробничої, технологічної та експортної основи», — вважає Уракін.
Висновки
Станом на кінець квітня 2026 року Україна зберігала макрофінансову керованість, однак основні показники свідчили про посилення ризиків. Реальний ВВП у І кварталі скоротився на 0,6% р/р, інфляція у квітні прискорилася до 8,6%, базова інфляція — до 7,6%, а облікова ставка залишилася на рівні 15%.
Міжнародні резерви зменшилися до $48,2 млрд, або на 7,3% за місяць. Товарний дефіцит за січень-квітень досяг $18,3 млрд. Доходи загального фонду державного бюджету становили 1,04 трлн грн, тоді як видатки — 1,35 трлн грн. На безпеку й оборону було спрямовано 854,1 млрд грн, або 63,3% усіх видатків загального фонду.
Позитивними чинниками залишалися значний обсяг резервів, контрольована валютна політика, міжнародне фінансування, стійкий споживчий попит, адаптивність бізнесу та розвиток оборонного виробництва. Основними ризиками були продовження війни, руйнування енергетичної інфраструктури, подорожчання пального, дефіцит працівників, слабкість експорту та залежність бюджету від зовнішньої допомоги.
Світова економіка також увійшла у складніший період. МВФ прогнозував глобальне зростання на 3,1% у 2026 році, але попереджав про переважання негативних ризиків. Інфляція у США прискорилася до 3,8%, у єврозоні — до 3,0%, а центральні банки США, єврозони та Великої Британії зберегли ставки без змін. Китай зріс на 5% у першому кварталі, Індія зберігала темпи понад 7%, тоді як Туреччина знову зіткнулася з інфляцією понад 32%.
«Квітень 2026 року показав, що стабілізаційна модель України залишається працездатною, але її фінансовий запас міцності скорочується. Одночасне прискорення інфляції, зниження резервів і розширення торговельного дефіциту є сигналом, що зовнішня допомога не може бути єдиною основою економічної стійкості. Україні необхідно переходити від фінансування поточного виживання до створення нової виробничої моделі. Її основою мають стати енергетична автономність, оборонно-промисловий комплекс, агропереробка, машинобудування, логістика, цифрові технології та експорт продукції з високою доданою вартістю. Лише такий перехід здатний перетворити макрофінансову стабільність із тимчасової подушки безпеки на фундамент довгострокового розвитку», — підсумував Максим Уракін.
Наукові працівники закладів вищої освіти та наукових установ отримали можливість оформити відстрочку від мобілізації повністю онлайн у застосунку «Резерв+», повідомило Міністерство оборони України.
За даними відомства, функціонал онлайн-відстрочок у «Резерв+» розширено для наукових працівників. Раніше онлайн-відстрочка вже була доступна для окремих категорій працівників закладів вищої, фахової передвищої та професійної освіти.
Щоб отримати відстрочку онлайн, дані працівника мають бути актуальними та корректно внесеними до Єдиної державної електронної бази з питань освіти (ЄДЕБО). Серед ключових вимог – основне місце роботи, зайнятість не менше ніж на 0,75 ставки, право на відстрочку за посадою у сфері вищої освіти або наукової діяльності, а також робота на посаді, що входить до переліку наукових.
МОН уточнює, що нова категорія у «Резерв+» стосується наукових, науково-педагогічних і педагогічних працівників закладів вищої, фахової передвищої, професійної освіти, наукових установ та організацій.
Якщо система не підтверджує право на відстрочку або видає відмову, працівнику необхідно звернутися до роботодавця для перевірки та оновлення даних у ЄДЕБО. Саме коректність даних у базі є визначальною для автоматичного підтвердження права на відстрочку.
Розширення онлайн-відстрочок у «Резерв+» є частиною цифровізації військового обліку та зменшення необхідності особистого звернення до територіальних центрів комплектування. Для наукових установ і закладів освіти це також означає більшу відповідальність за своєчасне та правильне внесення кадрових даних до ЄДЕБО.
У суботу, 7 лютого, з 00:00 до 01:00 в додатку «Резерв+» не можна буде отримати послуги або оновити Резерв ID, повідомляє Міністерство оборони України.
«У цей час в реєстрі “Оберіг” будуть проводитися планові технічні роботи», – йдеться в повідомленні в телеграм-каналі.
Користувачам рекомендується заздалегідь завантажити PDF-версію електронного військово-облікового документа.
Роботи завершаться о 01:00, після чого сервіси працюватимуть у звичайному режимі.
Україна формує Національний резерв мобільного та модульного енергетичного обладнання для швидкого відновлення після атак, повідомив віце-прем’єр-міністр з відновлення України – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба.
“Формуємо Національний резерв мобільного та модульного енергетичного обладнання. Саме такі рішення дозволяють швидко відновлювати критичну інфраструктуру після атак. Наші першочергові потреби передали норвезькій делегації під час зустрічі”, – написав він у Телеграм.
Кулеба повідомив, що обговорив з міністром закордонних справ Королівства Норвегія Еспеном Бартом Ейде енергетична стійкість України, зокрема, будівництво фізичного захисту енергетики.
За його словами, в понеділок Норвегія оголосила про виділення близько $400 млн для нагальних потреб України цієї зими.
Міністр наголосив також, що теплоцентралі залишаються однією з головних цілей російських атак.
“Лише під час останнього масованого обстрілу ворог застосував по них понад 20 ракет. Росія намагається спровокувати масштабну гуманітарну кризу – ми робимо все, щоб цього не допустити”, – зазначив він.
Окремо сторони обговорили відновлення житла.
“Програма Нансена є для нас ключовою: у 2025 році її обсяг сягнув 85 млрд норвезьких крон, що втричі перевищує початкові плани”, – підкреслив Кулеба.
За його словами, продовження програми до 2030 року із загальним фінансуванням 205 млрд крон – чіткий сигнал довіри до України.
“Також подякував за підтримку ефективних програм HOPE, RELINC, Re-Power. Так само важливе партнерство з NEFCO – EUR16 млн інвестицій у проєкти енергоефективності”, – зазначив міністр.
Як повідомлялося, президент України Володимир Зеленський зустрівся з міністром закордонних справ Норвегії Еспеном Бартом Ейде, і обговорив із ним енергетичну ситуацію в Україні, а також перспективи спільного виробництва зброї. Він подякував Норвегії за сьогоднішнє рішення виділити пакет допомоги Україні на суму $400 млн та за допомогу від самого початку повномасштабної російської агресії.
