Кабінет міністрів продовжив до 31 грудня 2026 року заборону на ввезення на митну територію України товарів, які походять із Росії.
Згідно з постановою №1707 від 24 грудня, уряд вніс зміни в постанову Кабміну №1147 від 30 грудня 2015 року, яку щороку оновлюють.
Крім того, постановою №1706 уряд ще на рік – до 31 грудня 2026 року – подовжив термін дії постанови №1146 від 30 грудня 2015 року, яка встановлює ставки ввізного мита до імпорту товарів, країною походження яких є РФ. Ці інструменти діють з 2015 року як контрзаходи у відповідь на економічний тиск, який триває багато років.
Як повідомлялося, у 2015 році Кабмін ухвалив дві постанови щодо обмеження торгівлі з Росією у відповідь на дії держави-агресора щодо України, зокрема на припинення з 1 січня 2016 року в односторонньому порядку РФ дію Договору про зону вільної торгівлі в межах СНД стосовно України та запровадження заборон на ввезення низки товарів українського походження. Термін дії цих актів продовжується щороку в грудні.
Більшість європейських країн купували нафту і газ у Росії набагато більше, ніж надавали підтримку Україні
Європейські країни в своїй переважній більшості в 2022-2024 роках, до повернення президента Дональда Трампа на пост президента США в січні 2025 року, набагато більше купували нафти і газу у Росії, ніж надавали підтримки Україні, заявив заступник держсекретаря США Крістофер Ландау.
«Я знав, що багато з цих країн пов’язали свою енергетичну долю з Росією, але я не мав уявлення про масштаби цього або про те, наскільки (сукупно) це затьмарювало їхню допомогу Україні», – написав він у соцмережі X у суботу.
Ландау проілюстрував свій пост графіком, який йому надали в Державному департаменті США. Він уточнив, що запитував ці дані у зв’язку зі своєю поїздкою цього тижня на засідання глави МЗС країн НАТО замість держсекретаря Марко Рубіо. Після цього засідання Ландау різко розкритикував країни ЄС.
Згідно з графіком, тільки у 5 з 24 країн Європи фінансова допомога Україні (гранти і кредити) перевищила сплату РФ за нафту і газ: Великобританії, Данії, Швеції, Норвегії, Норвегії і Швейцарії. У випадку Швейцарії нафтогазові платежі РФ відсутні, тоді як у випадку скандинавських країн вони невеликі – до $1 млрд при обсязі допомоги Україні від $5 млрд до $10 млрд (тут і далі приблизні показники, тому що в графіку відсутні точні дані). В цілому Данія, Швеція і Норвегія в переліку 24 країн посіли відповідно 3, 6 і 8 місце за обсягом допомоги Україні.
І навіть у випадку Великої Британії, яка сплатила РФ за вуглеводні близько $3,5 млрд, це все одно набагато менше, ніж надана Україні допомога, яка оцінюється в $15 млрд – другий показник серед 24 країн.
Приблизно рівні обсяги допомоги Україні та купівлі російської нафти і газу у Фінляндії, тоді як у випадку Литви та Латвії нафтогазові платежі РФ вже перевищують допомогу Україні за оцінкою Держдепу США. (Естонія в графіку відсутня, як і інші країни, обсяги допомоги яких або імпорт вуглеводнів з РФ за цей період був нижче $1 млрд.)
Найбільший європейський донор України Німеччина з показником підтримки близько $17,5 млрд купила в 2022-2024 роках російської нафти і газу на $20 млрд. У Нідерландів, які четверті в списку допомоги приблизно з $8,5 млрд, імпорт вуглеводнів з РФ склав майже $5 млрд.
У Франції це співвідношення становить приблизно $6 млрд проти більш ніж 20-ти, у Польщі $5,5 млрд проти $12 млрд, а в Італії – $3 млрд проти $27,5 млрд: це відповідно 10-й показник за допомогою Україні і 2-й – за імпортом з РФ.
Абсолютним рекордсменом у цьому плані є Туреччина, фінансову підтримку якої Україні на графіку важко оцінити навіть у $0,2 млрд, тоді як закупівлі російської нафти і газу становлять близько $32 млрд.
Угорщина при ще менших обсягах допомоги направила Росії за нафту і газ близько $22 млрд, Словаччина – близько $18 млрд, хоча її підтримку Україні можна оцінити приблизно в $1,5 млрд.
Фінансова допомога Чехії Україні в 2022-2024 роках близько $1 млрд, за оцінкою Держдепу США, також набагато менше обсягів купівлі російських вуглеводнів, які склали близько $15 млрд. За цими показниками краще виглядає
Іспанія – $2 млрд проти $12 млрд або Болгарія – $0,5 млрд проти $9 млрд.
Мирні переговори між Росією і Україною можуть поновитися в Туреччині, заявив міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан в інтерв’ю телеканалу A Haber.
«Ну, звичайно, ми не можемо вдаватися в подробиці з причин, які ви зрозумієте, я маю на увазі, я вважаю, що це (переговори – ІФ-У) може відбутися в Туреччині, це може відбутися в інших місцях. Але цей мир не тільки повинен відбутися, але й відбудеться», – сказав міністр.
Фідан підкреслив, що війна зараз перебуває в «найтемнішому моменті», а обидві сторони, за його словами, зосереджені на руйнуванні інфраструктури одна одної. Він зазначив, що використання дронів і «камікадзе»-дронів ускладнює пересування і проведення операцій, а успіхи українських і російських сил даються великими людськими втратами.
Президент України Володимир Зеленський провів розмову з президентом Туреччини Реджепом Тайіпом Ердоганом, під час якої сторони обговорили існуючу дипломатичну ситуацію та можливості, які вона відкриває зараз.
«Президент Ердоган підтвердив готовність своєї країни організувати саміт лідерів України, США, Росії та Туреччини», – написав Зеленський у Telegram у вівторок.
За його словами, Ердоган заявив, що будь-які переговори без України не принесуть стабільного миру.
«Однаково розуміємо всі ризики і загрози. Імітований, а не чесний мир, точно не втримається довго і буде спонукати Росію до ще більшого захоплення територій. Зазначив, що ми готові до будь-яких форматів зустрічі заради того, щоб припинити вбивства і закінчити війну», – додав президент України.
Також сторони обговорили заходи на найвищому рівні, які Україна готує під час Генасамблеї ООН, і участь в них Туреччини.
Як повідомляється на сторінці президентства Туреччини в Х, під час розмови, яка відбулася на прохання української сторони, були обговорені двосторонні відносини між Туреччиною та Україною, а також регіональні та глобальні питання.
“Визнавши цінним прогрес, досягнутий у прямих переговорах у Стамбулі між Україною і Росією, президент Ердоган висловив побажання досягнення змістовних результатів у наступних раундах для припинення вогню на шляху до міцного миру. Зазначивши, що Туреччина готова прийняти саміт на рівні лідерів, президент Ердоган висловив переконання, що створення робочих груп у військовій, гуманітарній та політичній сферах прокладе шлях до проведення саміту”, – йдеться в повідомленні.
Також Ердоган підкреслив, що Туреччина продовжує підтримувати суверенітет і територіальну цілісність України.
Як повідомлялося, минулої п’ятниці президент США Дональд Трамп оголосив, що його зустріч з Володимиром Путіним відбудеться 15 серпня на Алясці.
Європейський Союз затвердив 17-й пакет санкцій проти Росії, спрямований на посилення тиску на російську економіку та обмеження можливостей обходу раніше введених обмежень. Ключовим елементом нового пакету стало введення санкцій проти так званого «тіньового флоту» Росії — мережі суден, що використовуються для обходу санкцій і експорту нафти.
Санкції проти «тіньового флоту»
В рамках нового пакету санкцій ЄС ввів обмеження щодо близько 200 суден, пов’язаних з «тіньовим флотом» Росії. Ці судна, часто старі і погано застраховані, використовуються для транспортування російської нафти в обхід встановлених обмежень, включаючи цінову межу в $60 за барель.
Санкції проти компаній і фізичних осіб
Новий пакет санкцій також включає:
31 компанію, що займається поставками озброєнь і обходом санкцій.
75 фізичних осіб, пов’язаних з російським військово-промисловим комплексом, включаючи суддів, причетних до справ опозиціонерів.
Фінансові установи, що підтримують військові дії Росії.
Захист критичної інфраструктури
ЄС також ввів санкції проти організацій та осіб, причетних до кібератак, порушень прав людини та саботажу критичної інфраструктури, включаючи підводні кабелі та енергетичні об’єкти.
Перспективи
Незважаючи на введення 17-го пакету санкцій, обговорюються додаткові заходи, включаючи можливе введення 500% тарифів на імпорт російської нафти в країни, які продовжують її закуповувати. Також розглядаються обмеження на імпорт скрапленого природного газу (СПГ) з Росії.
16 травня 2025 року в Стамбулі розпочалися перші за більш ніж три роки прямі переговори між делегаціями України та Росії, спрямовані на пошук шляхів припинення конфлікту, що триває.
Зустріч проходить у палаці Долмабахче за посередництва Туреччини та за участю високопоставлених представників США.
Українську делегацію очолює міністр оборони Рустем Умеров. До складу також входять заступник міністра закордонних справ Сергій Кислиця, заступник голови Служби безпеки України Олександр Поклад та інші високопоставлені представники силових і дипломатичних відомств.
Російську сторону представляє помічник президента Володимир Мединський. До складу делегації також входять заступник міністра закордонних справ Михайло Галузін, директор Головного управління Генерального штабу (ГУГШ) Ігор Костюков та інші офіційні особи.
Перед початком двосторонніх переговорів відбулися тристоронні зустрічі: спочатку між Туреччиною, США та Україною, а потім між Туреччиною, Росією та Україною. У переговорах також беруть участь міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан і державний секретар США Марко Рубіо.
Реакції та очікування
Президент України Володимир Зеленський висловив розчарування у зв’язку з відсутністю на переговорах президента Росії Володимира Путіна, заявивши, що російська делегація «не має повноважень для прийняття рішень». Він підкреслив, що Україна націлена на досягнення 30-денного припинення вогню, тоді як Росія наполягає на більш широких переговорах, включаючи питання територіальних поступок і відмови від прагнення до членства в НАТО.
Сполучені Штати та європейські країни підтримують ініціативу щодо встановлення 30-денного перемир’я. Президент США Дональд Трамп заявив, що значний прогрес можливий тільки за умови його особистої зустрічі з президентом Путіним.
Міжнародна підтримка
Китай висловив підтримку прямим переговорам між Росією та Україною, закликавши всі сторони до досягнення справедливої та стійкої мирної угоди.
Туреччина, в особі президента Реджепа Тайіпа Ердогана, продовжує відігравати активну роль у посередництві між сторонами конфлікту, надаючи майданчик для переговорів і сприяючи діалогу.
Незважаючи на низькі очікування, початок переговорів у Стамбулі розглядається як важливий крок до можливого мирного врегулювання.
