Міністр фінансів США Скотт Бессент назвав атаки України на російську нафтову інфраструктуру однією з причин глобального енергетичного шоку та зростання цін на енергоносії, повідомляє The New York Times.
«Зараз ми переживаємо енергетичний шок через війну в Україні, оскільки Україна вирішила підірвати російські енергетичні активи та нафтопереробні підприємства, що тисне на зростання цін на глобальному рівні», — заявив Бессент.
За даними The New York Times, Бессент зробив цю заяву після двох днів зустрічей у Північній Кароліні з міністрами фінансів з усього світу. Він назвав українські удари по російській нафтовій інфраструктурі однією з причин глобального енергетичного шоку, спричиненого, за його словами, головним чином війною США з Іраном.
Видання зазначає, що заяви Бессента пролунали після того, як США запросили міністра фінансів РФ Антона Силуанова на зустріч країн G20, що викликало невдоволення деяких союзників України.
Бессент також виправдав свою двосторонню зустріч із Силуановим, заявивши про необхідність взаємодії для врегулювання війни РФ проти України.
Водночас, як зазначає американське видання, критика Бессентом військової тактики України викликала негативну реакцію серед українців.
Джерело: https://www.nytimes.com/2026/09/03/business/bessent-energy-prices-ukraine.html
Бессент, ЕНЕРГЕТИКА, РОСІЯ, США, УКРАЇНА
Прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді на зустрічі з президентом Росії Володимиром Путіним 31 серпня в Бішкеку заявив про необхідність рухатися до припинення воєнних дій і пошуку стійкого мирного рішення.
«Кожен день війни відкидає людство назад. Ми повинні працювати над припиненням воєнних дій», — заявив Моді у відкритій частині двосторонніх переговорів. Йшлося про триваючу російсько-українську війну. Індійський прем’єр послідовно виступає за її припинення шляхом переговорів і дипломатії. На попередній зустрічі з Путіним на саміті ШОС у Тяньцзіні у вересні 2025 року Моді також закликав прискорити припинення конфлікту та знайти довгострокове мирне рішення.
Моді і Путін зустрілися в Бішкеку, столиці Киргизстану, на полях 26-го саміту Шанхайської організації співробітництва (ШОС). Формальне засідання Ради глав держав ШОС заплановане на 1 вересня, тоді як 31 серпня лідери проводять двосторонні зустрічі та беруть участь в інших заходах саміту.
ШОС була створена 15 червня 2001 року в Шанхаї Казахстаном, Китаєм, Киргизстаном, Росією, Таджикистаном і Узбекистаном на базі так званої «Шанхайської п’ятірки». Індія і Пакистан стали повноправними учасниками у 2017 році, Іран — у 2023 році, Білорусь — у 2024 році.
Зараз до ШОС входять 10 держав: Білорусь, Індія, Іран, Казахстан, Китай, Киргизстан, Пакистан, Росія, Таджикистан і Узбекистан. Їхнє сукупне населення перевищує 3,4 млрд осіб, а на країни організації припадає близько чверті світового ВВП. Спостерігачами є Афганістан і Монголія, ще 15 країн мають статус партнерів із діалогу, серед них Азербайджан, Вірменія, Єгипет, Туреччина, Саудівська Аравія та ОАЕ.
ШОС займається питаннями регіональної безпеки, при цьому сама організація офіційно підкреслює, що не є військовим союзом. Її постійний секретаріат розташований у Пекіні, а Регіональна антитерористична структура — у Ташкенті.
Саміт у Бішкеку проходить у рік 25-річчя ШОС. Індійський уряд раніше повідомляв, що Моді має намір використати форум для просування трьох пріоритетів Нью-Делі — безпеки, транспортної та економічної пов’язаності й нових можливостей співпраці.
Як повідомляє «Сербський економіст», економічні зв’язки Сербії з Європейським Союзом сьогодні значно масштабніші, ніж торгівля з Росією, тоді як основна залежність Белграда від Москви зберігається насамперед в енергетичному секторі, заявив посол Сербії в Україні Андон Сапунджі.
За його словами, близько 70 % сербського експорту та імпорту припадає на країни Європейського Союзу, ще приблизно 15 % — на держави регіону, які є кандидатами або прагнуть вступити до ЄС, зокрема Боснію та Герцеговину, Чорногорію, Північну Македонію та Албанію.
«На решту країн припадає решта зовнішньої торгівлі, серед них США, Китай і Росія. Частка Росії становить приблизно 7–8 %, і значну частину цієї торгівлі складають енергетичні ресурси, насамперед природний газ», — сказав Сапунджі в інтерв’ю «Апострофу».
За його словами, саме залежність від російських енергоносіїв залишається одним із найбільш чутливих елементів сербсько-російських економічних відносин, тому Белград працює над диверсифікацією джерел і маршрутів поставок.
Окремо посол прокоментував ситуацію навколо найбільшої сербської нафтогазової компанії NIS, яка опинилася під американськими санкційними обмеженнями через російську участь у капіталі.
За його словами, процес зміни структури власності NIS перебуває в активній фазі. Сербія обговорює майбутню структуру компанії з угорською MOL, при цьому тривають переговори з російською «Газпром нафтою». Для завершення угоди необхідні, зокрема, відповідні узгодження в рамках американського режиму санкцій.
Сапунджі назвав двома головними пріоритетами Сербії збереження енергетичної безпеки та пошук довгострокової стійкої структури власності NIS.
Компанія має стратегічне значення для економіки країни, оскільки керує єдиним у Сербії нафтопереробним заводом у Панчево.
При цьому дипломат підкреслив, що зміна структури торгівлі не означає повної відмови Сербії від економічних відносин із Росією.
Белград при цьому продовжує курс на вступ до ЄС. За словами Сапунджі, європейська інтеграція залишається стратегічним пріоритетом країни, хоча відмова Сербії приєднатися до санкцій проти Росії створює складнощі в переговорах із Брюсселем.
Через скорочення доступності скрапленого природного газу (СПГ) на європейському ринку Бельгія у липні повністю перейшла на імпорт цього палива з Росії, що стало наслідком перебоїв із постачанням та високих цін на газ, повідомляє Bloomberg.
Загальні обсяги поставок СПГ до Бельгії в липні скоротилися більш ніж на 40% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Водночас країна закупила близько 0,4 млн тонн цього палива у Росії, хоча обсяги російського імпорту були нижчими, ніж на початку 2026 року.
Однією з причин посилення ролі російського СПГ стали перебої з постачанням палива з Близького Сходу через проблеми з судноплавством у районі Ормузької протоки. Водночас більшість європейських покупців відкладали закупівлі СПГ для зимових запасів через високі ціни на газ.
«Європа отримала на 16 % більше російського СПГ у першій половині 2026 року порівняно з аналогічним періодом попереднього року, заплативши загалом 5,96 млрд євро ($6,9 млрд). Найбільшими покупцями стали Франція, Бельгія та Іспанія», – йдеться в повідомленні видання, яке спирається на дані німецької неурядової організації Urgewald.
Додатковим викликом для Європи став низький рівень запасів газу напередодні зимового сезону – він є найнижчим для цього періоду за весь час спостережень з 2009 року.
За інформацією Bloomberg, востаннє Росія була єдиним постачальником СПГ до Бельгії на початку 2021 року – до повномасштабного вторгнення РФ в Україну та після відновлення європейських економік після пандемії COVID-19.
Європейський Союз створив правовий механізм, що дозволяє державам-членам продавати російську нафту, раніше вилучену та конфісковану в ході боротьби з обходом санкцій.
Відповідне положення включено до регламенту Ради ЄС № 2026/1848 від 23 липня 2026 року, яким було затверджено 21-й пакет санкцій проти Росії. У документі йдеться про необхідність надати національним компетентним органам можливість безпечно розпоряджатися вантажами російської нафти, які вони вилучають і конфіскують. Розпорядження вантажем може включати його продаж третім особам.
При цьому нова норма не надає владі країн ЄС автоматичного права зупиняти будь-який танкер лише тому, що він перевозить нафту російського походження. Спочатку держава має отримати законні підстави для затримання судна та конфіскації вантажу — наприклад, порушення режиму санкцій, відсутність дійсного прапора, надання фальшивих документів або інші порушення європейського, національного чи міжнародного права.
Новий регламент насамперед визначає, що влада може робити з вантажем після його законної конфіскації. Після завершення процедури конфіскації колишній власник не отримує автоматичного права на дохід від реалізації вантажу. Однак регламент не встановлює єдиного для всіх країн ЄС порядку розподілу виручки й не передбачає її автоматичного перерахування Україні. Такі рішення залежатимуть від національного законодавства та конкретної справи.
За даними Euractiv, захід розрахований насамперед на вантажі з суден, що використовуються для обходу нафтових санкцій ЄС. Можливість продажу має вирішити практичну проблему: конфісковану нафту необхідно розвантажувати, зберігати та безпечно реалізовувати, що пов’язано зі значними витратами та екологічними ризиками.
Механізм став частиною 21-го пакету санкцій ЄС, ухваленого 23 липня. Пакет також посилює тиск на російський нафтовий сектор, трейдерів і тіньовий флот та призупиняє автоматичний перегляд граничної ціни на російську нафту до 15 липня 2027 року.
На практиці нова норма може полегшити державам ЄС проведення операцій проти суден, підозрюваних в обході санкцій. Однак кожне затримання та конфіскація повинні мати окрему юридичну підставу, а власники суден і вантажів зможуть оскаржувати такі рішення в національних та міжнародних судах.
Уряд Угорщини розпочав перевірку контактів колишнього міністра закордонних справ Петера Сійярто з російською владою, повідомив прем’єр-міністр Петер Мадяр 16 липня.
За його словами, матеріали справи містять секретні документи МЗС та інших відомств. При цьому поки що невідомо, яке відомство проводить перевірку, чи порушено кримінальну справу та чи має Сійярто статус підозрюваного.
Приводом стали публікації про те, що колишній міністр міг інформувати главу МЗС Росії Сергія Лаврова про хід переговорів усередині ЄС. Сійярто відкидав звинувачення і заявляв, що не передавав Москві секретну інформацію.
Перевірка збіглася з його відходом із політики. 15 липня Сійярто оголосив про складання депутатського мандата та перехід на керівну посаду в китайській компанії BYD. Прем’єр назвав це конфліктом інтересів, оскільки під час роботи на посаді міністра Сійярто брав участь у наданні компанії державної підтримки.
