Центральний банк Росії став найбільшим продавцем золота серед світових центробанків у серпні 2026 року, скоротивши офіційні золоті резерви приблизно на 6,2 тонни, свідчить аналіз Experts Club на основі даних World Gold Council (WGC).
Серед помітних продавців золота у серпні WGC виділяє:
Росія продовжила скорочення золотих резервів після продажу приблизно 6 тонн у липні. Загалом за січень-серпень 2026 року російські офіційні золоті резерви зменшилися приблизно на 56 тонн.
Після серпневого продажу обсяг золота в російських резервах становив близько 2 271 тонни.
Йорданія у серпні продала близько 3,1 тонни золота. Однак на відміну від Росії за підсумками восьми місяців країна залишається чистим покупцем: від початку 2026 року її золоті резерви збільшилися приблизно на 2 тонни – до 75 тонн. На золото припадає близько 37% міжнародних резервів Йорданії.
При цьому найбільшим продавцем золота за підсумками січня-серпня залишається Туреччина, попри те, що у серпні вона перейшла до купівель.
За даними WGC, Туреччина від початку року скоротила золоті резерви приблизно на 82 тонни. Основні продажі припали на перший квартал 2026 року. У серпні тенденція змінилася – турецький центробанк придбав близько 2,9 тонни золота.
Росія посідає друге місце серед найбільших продавців від початку року з показником близько 56 тонн.
Таким чином, серпень показав суттєву перевагу покупців над продавцями: світові центробанки в сукупності придбали 39 тонн золота в чистому вираженні проти 23 тонн у липні.
World Gold Council зазначає, що дані охоплюють офіційно заявлені зміни резервів центральних банків та інших офіційних інститутів і можуть відрізнятися від ширшої оцінки глобального попиту центробанків, яка враховує незаявлені купівлі.
EXPERTS CLUB, WORLD GOLD COUNCIL, ЗОЛОТІ РЕЗЕРВИ, ЗОЛОТО, ЙОРДАНІЯ, РОСІЯ, ТУРЕЧЧИНА, ЦЕНТРАЛЬНІ БАНКИ
Уряд Литви схвалив законопроєкт, що передбачає додаткові обмеження на придбання нерухомості громадянами Росії та Білорусі поблизу стратегічно важливих об’єктів, повідомляє Open4Business із посиланням на дані литовської влади.
Згідно з пропозицією Міністерства закордонних справ Литви, обмеження мають поширюватися на нерухомість, розташовану поблизу військових полігонів та інших об’єктів, що мають значення для національної безпеки. У матеріалах щодо законопроєкту йдеться про території в радіусі до 10 км від відповідних об’єктів.
Суттєва зміна полягає в тому, що обмеження пропонується поширити в тому числі на громадян Росії та Білорусі, які мають посвідку на проживання в Литві.
Наразі в країні вже обмежено право придбавати нерухомість для громадян РФ, які не мають тимчасової або постійної посвідки на проживання, а також для юридичних осіб, бенефіціарами яких є російські громадяни. Виняток передбачено для отримання нерухомості в порядку спадкування.
Новий законопроєкт має розширити чинні обмеження. Аналогічні правила пропонується встановити для громадян Білорусі та пов’язаних із ними юридичних осіб, а для росіян і білорусів із посвідкою на проживання додатково обмежити придбання нерухомості біля об’єктів, важливих для національної безпеки.
Литовська влада пояснює ініціативу ризиками гібридних загроз, розвідувальної діяльності та можливого спостереження за стратегічною інфраструктурою і військовими об’єктами.
Проблема має досить значний масштаб. За даними Центру реєстрів Литви, опублікованими в лютому 2026 року, громадянам Росії належало близько 8,7 тис. об’єктів нерухомості, в яких вони контролювали щонайменше 50% власності. Громадянам Білорусі належало ще близько 4 тис. об’єктів.
Таким чином, у сукупності громадяни двох країн володіють у Литві приблизно 12,7 тис. об’єктів нерухомості.
Найбільша концентрація такої власності припадає на великі міста та їхні передмістя, а також на прикордонні муніципалітети, включаючи Вісагінас і Шальчинінкай.
Окрему увагу влада звертає на нерухомість біля стратегічної інфраструктури. За даними, які наводили литовські ЗМІ з посиланням на Центр реєстрів, після початку повномасштабної війни нерухомість біля аеропортів, а також у межах 10 км від військових полігонів та електростанцій придбали 1 845 громадян Росії, з яких 364 мали тимчасову посвідку на проживання.
При цьому не йдеться про повне закриття литовського ринку нерухомості для всіх громадян Росії та Білорусі. Нові додаткові обмеження прив’язані насамперед до територій біля об’єктів, що становлять інтерес для національної безпеки.
Законопроєкт має ще пройти розгляд у Сеймі Литви. У разі остаточного затвердження нові правила планується застосовувати з 1 січня 2027 року.
Уряд Японії розглядає можливість запровадження нового пакету санкцій проти Росії, який може передбачати обмеження щодо суден так званого «тіньового флоту», а також подальше посилення експортного контролю.
Про це 2 жовтня повідомила японська газета Yomiuri Shimbun з посиланням на кількох представників уряду країни.
За даними видання, Токіо розглядає можливість приєднатися до подальшого посилення санкційного тиску на Росію на тлі нових обмежень, що вводяться європейськими країнами.
Одним із основних напрямків нового пакету можуть стати судна російського «тіньового флоту», які використовуються для транспортування нафти та нафтопродуктів в обхід західних санкційних обмежень.
Японський уряд також розглядає розширення переліку товарів, експорт яких до Росії заборонений або обмежений, а також подальше посилення механізмів експортного контролю.
Остаточний склад нового пакету та дата його введення поки що офіційно не оголошені.
Станом на 2 жовтня в офіційному переліку чинних санкційних заходів Міністерства фінансів Японії новий пакет ще не опубліковано. Відповідного рішення також поки що немає серед повідомлень Міністерства закордонних справ країни.
Останній великий пакет додаткових японських санкцій у зв’язку з війною в Україні було оголошено 12 вересня 2025 року.
Тоді Японія запровадила заморожування активів щодо 47 російських організацій та дев’яти фізичних осіб. Обмеження також були введені проти п’яти фізичних осіб та однієї організації, яких японська влада пов’язує з анексією Криму, дестабілізацією сходу України та російською окупацією українських територій.
Крім того, під обмеження потрапили три організації з третіх країн.
Пакет передбачав не лише заморожування активів, а й розширення експортних обмежень. Японія заборонила постачання певним російським організаціям та компаніям із третіх країн, які, за оцінкою японської влади, пов’язані з російським військово-промисловим комплексом або допомагають обходити обмеження.
Таким чином, у разі ухвалення нового пакету це стане першим істотним розширенням японських санкцій проти Росії за понад рік.
Особлива увага до «тіньового флоту» означатиме подальше зближення японського режиму санкцій із підходом ЄС, Великої Британії та інших країн G7, які в останні роки активно вводять обмеження проти суден, задіяних у перевезеннях російських енергоносіїв.
При цьому Японія зберігає особливе становище в питанні російських енергоресурсів. Країна продовжує імпортувати СПГ з проєкту «Сахалін-2», розглядаючи ці поставки як важливий елемент власної енергетичної безпеки.
Офіційний перелік чинних санкцій Японії опубліковано Міністерством фінансів країни. Нові обмеження набудуть чинності після ухвалення відповідного рішення урядом та опублікування документів, передбачених японським законодавством.
Як проаналізував сербський діловий портал Parametar, з 1 листопада 2026 року Чорногорія запроваджує візовий режим для громадян Росії, Білорусі та Туреччини, що може помітно вплинути на туризм, ринок праці, оренду та нерухомість країни. Parametar.rs
24 вересня уряд Чорногорії підтвердив початок процедури припинення чинних угод про безвізові поїздки з цими трьома країнами. Рішення ухвалено в рамках приведення візової політики країни у відповідність до правил Європейського Союзу. Ще 23 липня уряд затвердив зміни до візового режиму, які мають набрати чинності 1 листопада.
До 31 жовтня громадяни Росії та Білорусі можуть в’їжджати до Чорногорії без візи та перебувати там до 30 днів. Аналогічний безвізовий режим діє для громадян Туреччини. Після вступу в силу нових правил для звичайних паспортів буде потрібна чорногорська віза. Щодо Туреччини Подгориця планує укласти окрему угоду, зберігши безвізовий в’їзд для власників дипломатичних, службових та спеціальних паспортів.
При цьому передбачені суттєві винятки. Громадяни цих держав, які мають чинну шенгенську, американську, британську або ірландську візу чи відповідний дозвіл на проживання, зможуть, як і раніше, в’їжджати до Чорногорії без окремої чорногорської візи на строк до 30 днів.
Новий режим також не означає необхідності отримання туристичної візи для іноземців, які вже мають чинний тимчасовий або постійний дозвіл на проживання в Чорногорії або дозвіл на тимчасове проживання та роботу.
За даними МВС Чорногорії, які наводить Parametar, на кінець 2025 року тимчасовий або постійний дозвіл на проживання мали 20 793 громадянина Росії та 13 506 громадян Туреччини. Разом ці дві громади становлять приблизно 5,5 % населення країни, яке налічує близько 624 тис. осіб.
Білоруська громада значно менша. Згідно з останнім переписом населення, наприкінці жовтня 2023 року постійне місце проживання в Чорногорії мали 738 громадян Білорусі; більш свіжих даних щодо білорусів наразі немає.
Одним із найбільш вразливих секторів може стати туризм. У 2025 році на російських туристів припадало 16,4% усіх ночівель іноземних гостей у Чорногорії, на туристів із Туреччини — ще 4,3%. У сегменті приватного розміщення частка російського ринку сягала 22,1%, турецького — 4,9%. Таким чином, ці дві країни забезпечували понад чверть іноземних ночівель в апартаментах, віллах та іншому індивідуальному житлі.
За оцінкою Parametar, найбільш помітний ефект може проявитися не серед росіян і турків, які вже легально проживають у Чорногорії, а серед нових туристів, покупців нерухомості, орендарів та тих, хто розглядає країну як місце для переїзду. Це особливо важливо для Будви, Бара, Тівта, Котора та Херцег-Нові, де іноземний попит має істотне значення для ринків оренди, нерухомості, громадського харчування та послуг.
Зміни можуть торкнутися й ринку праці. У 2025 році громадянам Туреччини було видано 10 346 дозволів на тимчасове проживання та роботу, громадянам Росії — 7 429. Туреччина стала найбільшим джерелом іноземної робочої сили в Чорногорії. Введення додаткової візової процедури для нових працівників потенційно може збільшити терміни їх залучення до будівництва, готельного бізнесу та інших галузей.
Візова реформа пов’язана з процесом вступу Чорногорії до ЄС. Уряд країни зазначає, що повне узгодження візової політики є однією з умов закриття переговорного розділу 24 «Правосуддя, свобода та безпека». Виконання цієї умови також створило передумови для отримання близько 4 млн євро в рамках Плану зростання ЄС для Західних Балкан.
У рамках більш широкої реформи візового режиму Чорногорії з 1 листопада візові вимоги поширюються також на громадян Китаю та Саудівської Аравії, оскільки раніше політика Подгориці щодо цих країн також не відповідала режиму ЄС. Однак рішення уряду від 24 вересня про припинення міжнародних угод стосується безпосередньо Росії, Білорусі та Туреччини.
Угорщина розраховує до жовтня 2027 року забезпечити потреби країни в природному газі без поставок із Росії, заявив міністр економіки та енергетики країни Іштван Капітань.
«Якщо все відбуватиметься так, як ми очікуємо, газопостачання Угорщини до встановленого Євросоюзом терміну в жовтні наступного року буде забезпечено й з інших, неросійських джерел», — повідомив міністр в інтерв’ю Telex, опублікованому 18 вересня.
За словами Капітаня, висока залежність Угорщини від російського газу склалася не через відсутність технічних можливостей закуповувати паливо в інших країнах. Угорщина з’єднана газопроводами з кількома сусідніми державами, а російська схема поставок тривалий час використовувалася насамперед тому, що вважалася найбільш економічно вигідною. Міністр не повідомив, наскільки частка російського газу вже скоротилася в останні місяці.
Термін безпосередньо пов’язаний із новим регулюванням ЄС. Регламент ЄС 2026/261 передбачає припинення імпорту російського трубопровідного газу за довгостроковими контрактами після 30 вересня 2027 року. У виняткових випадках, якщо держава не зможе забезпечити необхідний рівень наповнення сховищ, термін може бути продовжено до 1 листопада 2027 року.
Для Угорщини цей перехід є особливо важливим, оскільки державна компанія MVM має довгостроковий контракт із Gazprom Export на обсяг близько 4,5 млрд куб. м газу на рік. Договір спочатку розрахований до 2036 року, проте в документах самої MVM зазначається, що європейська заборона фактично не дозволить використовувати російські довгострокові поставки після осені 2027 року. Компанія вже розширює портфель альтернативних джерел газу.
Одним із ключових напрямків стає СПГ. MVM ONEnergy уклала п’ятирічний контракт з американською Chevron приблизно на 2 млрд куб. м скрапленого природного газу. Поставки за ним мають розпочатися саме 1 жовтня 2027 року, одразу після набрання чинності обмеженнями ЄС щодо російського трубопровідного газу.
Крім того, MVM домовилася з азербайджанською SOCAR про постачання 800 млн куб. м газу протягом двох років, починаючи з 2026 року.
Ще одним потенційним джерелом стає Румунія. Розробка родовища Neptun Deep у румунському секторі Чорного моря передбачає початок видобутку у 2027 році. Після виходу на проектну потужність воно має забезпечувати близько 8 млрд куб. м газу на рік, що створить додаткові можливості для поставок до Центральної Європи, зокрема до Угорщини.
Таким чином, заява Капітаня означає помітну зміну угорської енергетичної політики: Будапешт, який у попередні роки виступав проти прискореної відмови від російського палива, тепер готує газовий баланс відповідно до вимог ЄС восени 2027 року.
При цьому міністр наголосив, що на поточний опалювальний сезон країна забезпечена газом і влада не очікує проблем із фізичною доступністю палива.
LNG, ГАЗ, ЕНЕРГЕТИКА, РОСІЯ, УГОРЩИНА
Міністр фінансів США Скотт Бессент назвав атаки України на російську нафтову інфраструктуру однією з причин глобального енергетичного шоку та зростання цін на енергоносії, повідомляє The New York Times.
«Зараз ми переживаємо енергетичний шок через війну в Україні, оскільки Україна вирішила підірвати російські енергетичні активи та нафтопереробні підприємства, що тисне на зростання цін на глобальному рівні», — заявив Бессент.
За даними The New York Times, Бессент зробив цю заяву після двох днів зустрічей у Північній Кароліні з міністрами фінансів з усього світу. Він назвав українські удари по російській нафтовій інфраструктурі однією з причин глобального енергетичного шоку, спричиненого, за його словами, головним чином війною США з Іраном.
Видання зазначає, що заяви Бессента пролунали після того, як США запросили міністра фінансів РФ Антона Силуанова на зустріч країн G20, що викликало невдоволення деяких союзників України.
Бессент також виправдав свою двосторонню зустріч із Силуановим, заявивши про необхідність взаємодії для врегулювання війни РФ проти України.
Водночас, як зазначає американське видання, критика Бессентом військової тактики України викликала негативну реакцію серед українців.
Джерело: https://www.nytimes.com/2026/09/03/business/bessent-energy-prices-ukraine.html
Бессент, ЕНЕРГЕТИКА, РОСІЯ, США, УКРАЇНА
