Українська переговорна делегація прямує до місця запланованих зустрічей в Абу-Дабі, повідомив голова Служби зовнішньої розвідки України Рустем Умеров.
«У вівторок і середу має відбутися тристороння зустріч за участю представників України, США та Росії. У ці ж дні в Абу-Дабі перебуватимуть представники європейських країн, зокрема формату E4: Великої Британії, Франції, Німеччини та Італії, а також представники НАТО та Єврокомісії. З європейськими партнерами проведемо окремі координаційні зустрічі», – написав Умеров у Telegram-каналі.
Він пояснив, що для України принципово важливо зберігати тісну координацію з усіма своїми ключовими партнерами, забезпечувати узгодженість позицій і загальне розуміння подальших кроків у переговорному процесі. «Як визначив президент Володимир Зеленський, робимо все, щоб Європа була учасницею дипломатичного процесу», – написав Умеров.
Він підкреслив, що мета української делегації – довготривалий і сталий мир, гарантована безпека для України та реальні можливості для відновлення України після війни.
Питання про можливе приєднання Сербії до санкцій проти Росії може бути винесено на загальнонаціональний референдум. Таку можливість припустив представник Студентського списку Ілія Срданович, повідомляє сербське видання Parametar 8 листопада 2026 року.
За словами Срдановича, ключові зовнішньополітичні рішення мають ухвалюватися з урахуванням громадської думки, а не визначатися одним політиком чи вузькою групою посадових осіб.
Пропозиція пролунала на тлі підготовки до формування нового уряду Сербії після позачергових парламентських виборів 25 жовтня, на яких перемогла «Студентська ліста».
При цьому офіційного рішення про проведення референдуму поки що немає. Не визначено ані можливу дату голосування, ані формулювання питання, яке пропонується винести на розгляд громадян.
Раніше представники «Студентського списку» виступали проти введення санкцій щодо Росії. У заяві від 30 вересня вони наголошували на необхідності збереження чинної політики Белграда.
Водночас європейська інтеграція залишається одним із заявлених зовнішньополітичних пріоритетів «Студентського списку». Євросоюз очікує від Сербії поступового узгодження зовнішньої політики з загальноєвропейською, включаючи санкційні заходи щодо Росії.
Ситуація ускладнюється економічними та енергетичними зв’язками Белграда з Москвою. Росія залишається важливим партнером Сербії у сфері поставок природного газу, а російська участь у капіталі нафтової компанії NIS продовжує мати істотне значення для енергетичного сектору країни.
Як зазначає Parametar, представник «Студентського списку» Радомир Саїчич раніше анонсував переговори майбутнього уряду в Москві щодо довгострокової газової угоди. Одночасно заплановано контакти з Вашингтоном щодо питання американських санкцій проти NIS.
Експерти звертають увагу на складнощі можливого референдуму. Зокрема, політолог Огнен Гогіч зазначає, що санкційна політика ЄС включає різні види обмежень щодо фізичних осіб, підприємств та окремих галузей економіки. Тому формулювання єдиного питання для голосування може виявитися непростим завданням.
Згідно із законодавством Сербії, загальнонаціональний референдум призначає Народна скупщина. Для його проведення необхідне дотримання встановленої процедури та ухвалення відповідного рішення парламентом.
Таким чином, можливий референдум щодо санкцій проти Росії поки що залишається політичною ініціативою. Невідомо також, яким чином його результати могли б вплинути на подальші переговори Сербії щодо вступу до Європейського Союзу.
Молдова розглядає можливість запровадження візового режиму для громадян Росії, Білорусі та ще дев’яти держав у рамках підготовки до вступу до Європейського Союзу. Відповідні зміни можуть стати частиною обов’язкового узгодження молдавського міграційного законодавства з європейськими нормами.
Про це заявив прем’єр-міністр Молдови Василе Тофан в ефірі програми Cutia Neagră на телеканалі TV8.
«Ми хочемо продовжувати європейський шлях. Я поки що не готовий назвати дату. Якщо норми ЄС цього вимагають, вважаю, що ми маємо ухвалювати рішення, які дозволять нам просуватися в процесі європейської інтеграції», — заявив глава уряду.
Підставою для обговорення змін стала щорічна доповідь Європейської комісії про прогрес Молдови на шляху до членства в ЄС, представлена 4 листопада 2026 року.
У документі зазначається, що візова політика Молдови поки що не повністю відповідає вимогам Євросоюзу. Зокрема, Кишинів зберігає безвізовий режим з 11 державами, громадянам яких для короткострокового в’їзду до ЄС потрібні візи.
До цього переліку входять Росія, Білорусь, Вірменія, Азербайджан, Казахстан, Киргизстан, Катар, Таджикистан, Туреччина, Узбекистан та Вануату.
Єврокомісія рекомендує Молдові продовжити приведення національного візового законодавства у відповідність до європейських стандартів. До завершення цього процесу Брюссель пропонує посилити перевірки громадян третіх країн, які користуються безвізовим в’їздом, насамперед у разі наявності міграційних ризиків або загроз безпеці.
У доповіді також зазначається, що в грудні 2025 року Молдова ухвалила закон про денонсацію угоди СНД про безвізові поїздки. Єврокомісія розглядає цей крок як підготовчий етап подальшого узгодження візової політики із законодавством ЄС.
Водночас денонсація угоди сама по собі не означає автоматичного запровадження віз для громадян усіх країн СНД.
Станом на 6 листопада 2026 року громадяни Росії та Білорусі, як і раніше, можуть в’їжджати до Молдови без віз. Чинні правила передбачають перебування до 90 днів протягом 180-денного періоду.
Точні терміни можливої зміни візового режиму молдовський уряд поки що не визначив.
Аналогічні заходи вже вживають інші держави, які прагнуть вступити до Євросоюзу. Зокрема, Чорногорія з 1 листопада 2026 року запровадила візовий режим для громадян Росії, Білорусі, Китаю, Саудівської Аравії та Туреччини.
Албанія раніше скасувала постійний безвізовий режим для громадян Білорусі.
Молдова подала заявку на вступ до Європейського Союзу 3 березня 2022 року, отримала статус країни-кандидата в червні того ж року, а 25 червня 2024 року офіційно розпочала переговори про приєднання.
У 2026 році країна продовжила переговорний процес, відкривши кілька тематичних блоків, пов’язаних із внутрішнім ринком, конкурентоспроможністю та зовнішніми відносинами.
Молдовська влада розраховує завершити переговори про вступ до ЄС до початку 2028 року, зберігаючи довгострокову мету — стати членом об’єднання до 2030 року.
Прямі контакти української влади з представниками РФ виключно заради гуманітарної допомоги та порятунку цивільного населення вважають допустимими 86,8% опитаних українців, водночас 65,5% допускають використання маршруту евакуації через Росію та Білорусь, свідчать результати дослідження Active Group, представлені у вівторок на пресконференції в агентстві «Інтерфакс-Україна».
Згідно з результатами опитування, проведеного 31 жовтня на замовлення видання «Політарена», 49,6% респондентів вважають прямі гуманітарні контакти з РФ безумовно допустимими, ще 37,2% допускають їх за чітких умов і контролю. Недопустимими такі контакти назвали 3,7% опитаних, 9,5% не змогли визначитися.
Засновник дослідницької компанії Active Group Андрій Єременко зазначив, що результати відображають прагматичний підхід українців до гуманітарних домовленостей, за якого збереження життя людей залишається головним критерієм результативності.
«Ми бачимо запит на те, щоб питання, які можна вирішити в інтересах України, на українських умовах і на українську користь, вирішувалися шляхом переговорів, а не бойових дій. Це дуже поширена думка серед українців», – наголосив він.
Водночас соціолог підкреслив, що готовність до гуманітарних контактів не означає згоди на політичні поступки Росії.
За його словами, українське суспільство зберігає принципові вимоги щодо невизнання окупації українських територій, недопущення скорочення обороноздатності держави та обмеження її суверенних рішень. При цьому громадяни стають більш гнучкими в оцінці практичних механізмів досягнення конкретних результатів.
Окремий блок дослідження стосувався маршруту гуманітарної місії в тимчасово окупованих Олешках Херсонської області через територію РФ і Білорусі.
За даними соціологів, 30,3% респондентів вважають такий маршрут прийнятним, ще 35,2% – прийнятним лише за додаткових гарантій безпеки. Неприйнятним його назвали 11,1% опитаних, а 23,4% зазначили, що не мають достатньо інформації для оцінки.
Питання було сформульовано з урахуванням обставин, за яких прямий маршрут через лінію фронту потребував би розмінування стратегічних напрямків і міг послабити оборону України.
Єременко пояснив, що вибір маршруту визначався не лише логістичними можливостями, а й необхідністю враховувати військові ризики.
«Організувати коридор для проїзду автобуса через лінію фронту – це означає, що треба проводити розмінування, це можливість втратити чи показати певні замасковані позиції. Це реальні проблеми для української оборони, принаймні потенційні. Головне – вивезти людей, тому що головний результат саме в цьому», – зазначив він.
Директор Active Group Олександр Позній звернув увагу на значну різницю між критичними оцінками, поширеними в соціальних мережах, і результатами опитування.
«Ми неодноразово бачили, що те, як розбурхувалися соціальні мережі й суспільство в онлайні, дуже сильно відрізнялося від того, що думали українці. Для нас було важливо виміряти цю різницю, щоб зрозуміти, як насправді думають українці», – сказав він.
Директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик, коментуючи результати, назвав місію в Олешках безпрецедентною за механізмом реалізації та участю українського омбудсмена Дмитра Лубінця.
«Це дійсно екстраординарна місія, оскільки під час війни омбудсмен переїжджає на територію противника й рятує громадян. Як правило, подібні випадки в історії конфліктів відбувалися за посередництва міжнародних організацій», – заявив експерт.
На думку Кулика, успішна реалізація гуманітарної операції може створити передумови для наступних локальних домовленостей. Водночас він застеріг, що розширення такої практики залежатиме від політичної ситуації та готовності сторін виконувати взяті зобов’язання.
За результатами дослідження, найважливішим результатом місії 72,3% респондентів назвали збереження життя та здоров’я цивільних, 61,3% – безпечний і добровільний виїзд охочих, 39,8% – доставлення продуктів, води й медикаментів.
Можливість проведення подібних гуманітарних операцій у майбутньому відзначили 31,6% опитаних, дотримання режиму тиші та погоджених домовленостей – 29,7%. Респонденти могли обирати до трьох відповідей.
Загалом гуманітарну місію в Олешках підтримали 93,6% опитаних, а 93,8% вважають її важливою для цивільного населення.
Опитування проведено Active Group 31 жовтня 2026 року на замовлення видання «Політарена» через онлайн-панель SunFlower Sociology. Кількість респондентів – 1000 осіб. Заявлена статистична похибка – ±3,1%. За інформацією організаторів, вибірка репрезентує доросле населення України, крім тимчасово окупованих територій.
ACTIVE GROUP, гуманітарна місія, Олешки, РОСІЯ, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА
Прем’єр-міністр Латвії Андріс Кулбергс виступив за повне припинення видачі туристичних віз громадянам Росії на рівні Європейського Союзу. На його думку, такі обмеження необхідні для протидії гібридним загрозам, з якими стикаються європейські держави.
Як повідомила газета Financial Times 18 жовтня 2026 року, Кулбергс в інтерв’ю виданню закликав усі країни ЄС посилити візову політику щодо російських громадян, наголосивши на необхідності єдиного підходу до питань безпеки.
За словами глави латвійського уряду, країна щодня стикається з гібридними загрозами з боку Росії, зокрема спробами незаконного перетину кордону, використанням міграційних потоків для дестабілізації ситуації, а також ризиками диверсій і розвідувальної діяльності.
Кулбергс зазначив, що у 2026 році Латвія очікує найбільшого за останні п’ять років міграційного тиску на свої кордони. Він вважає, що обмеження туристичних поїздок росіян до Європи має стати одним із превентивних заходів безпеки.
Особливу увагу латвійський прем’єр звернув на Францію, Італію та Іспанію, які залишаються найбільшими країнами ЄС за кількістю виданих російським громадянам шенгенських віз.
За даними Європейської комісії, на ці три держави припадає понад 70% віз, виданих росіянам у 2025 році. Загалом минулого року громадяни РФ отримали понад 600 тис. шенгенських віз.
Питання подальшого посилення візових обмежень обговорювалося під час засідання Європейської ради у Брюсселі 15-16 жовтня. Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що ЄС має можливості для додаткового обмеження приватних і ділових поїздок російських громадян.
За інформацією Financial Times, Франція також розглядає суттєве посилення візових обмежень, зокрема щодо колишніх російських військовослужбовців. Італія демонструє готовність обговорювати додаткові заходи, хоча раніше ці країни не підтримували повної заборони туристичних віз.
Водночас загальноєвропейського рішення про припинення видачі туристичних віз росіянам поки не ухвалено. Видача короткострокових шенгенських віз залишається компетенцією національних органів держав-членів ЄС, які розглядають заяви відповідно до спільного Візового кодексу.
Після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну Євросоюз уже запровадив низку обмежень. Зокрема, 12 вересня 2022 року було припинено дію угоди про спрощений візовий режим між ЄС та Росією.
Це призвело до збільшення вартості оформлення віз, посилення вимог до документів і продовження строків розгляду заяв.
У листопаді 2025 року Європейська комісія додатково обмежила видачу багаторазових шенгенських віз громадянам РФ, які проживають і подають заяви в Росії, зберігши окремі винятки.
У липні 2026 року ЄС також ухвалив правову основу для обмеження видачі короткострокових віз російським військовослужбовцям і колишнім учасникам бойових дій проти України. Відповідні положення передбачають винятки з гуманітарних причин та інших визначених законодавством підстав.
За оцінками Європейської комісії, кількість шенгенських віз, які щорічно видаються російським громадянам, скоротилася приблизно з 4 млн до початку повномасштабної війни до 618 тис. у 2025 році.
Пропозиція Латвії передбачає подальше посилення цих обмежень і фактичне припинення туристичних поїздок росіян до країн Шенгенської зони на підставі нових туристичних віз.
Андріс Кулбергс очолює уряд Латвії з 28 травня 2026 року. Раніше він був депутатом Сейму та працював у парламентських комітетах із питань економіки, підприємництва, енергетики й регіональної політики. Латвія є членом Європейського Союзу та НАТО і має спільний кордон із Росією та Білоруссю.
Джерело: Financial Times, інтерв’ю від 18 жовтня 2026 року
Американська сторона продовжуватиме заходи з пом’якшення санкцій проти РФ, вважає президент України Володимир Зеленський.
«На жаль, скасування санкцій триватиме. Я вважаю, що diesel deal — це перший крок. На жаль, мені здається, що таким чином не можна зупинити Путіна, а навпаки, він відчуває радість, щастя від того, що має таку підтримку. І все ж ми дуже сподіваємося, я особисто сподіваюся, що президент Сполучених Штатів Америки робитиме все, щоб Путін припинив вбивства, припинив удари по нашій енергетиці, зупинив цю війну», – сказав Зеленський, відповідаючи на запитання журналістів у суботу.
Він наголосив, що «цього не можна досягти обмеженням відповідних заходів України на дії Росії, яка вбиває наших людей, а скасуванням санкцій – тим більше».
Президент зазначив, що українська сторона не отримувала попереджень про те, що санкції будуть призупинені, про «diesel deal», «і точно так само ми дізналися із засобів масової інформації про можливість енергетичного перемир’я».
