Як повідомляє Relocation, уряд Естонії схвалив законопроект, який забороняє придбання нерухомості громадянам Росії та Білорусі, які не мають у країні статусу довгострокового резидента або права на постійне проживання. Якщо документ ухвалить парламент (Рійгікогу), нові правила набудуть чинності з 1 січня 2027 року.
Заборона діятиме на всій території Естонії й стосуватиметься не лише фізичних осіб, а й компаній із Росії та Білорусі, а також юридичних осіб з інших країн, якщо їхній кінцевий бенефіціар підпадає під обмеження. Під заборону потраплять квартири, земельні ділянки, право на забудову та частки в об’єктах нерухомості.
Таллінн пояснює цю ініціативу питаннями національної безпеки. Мета законопроекту — знизити ризики використання нерухомості для розвідувальної діяльності, підготовки диверсій, впливу або створення опорних пунктів поблизу стратегічних об’єктів. Міністр внутрішніх справ Ігор Таро заявив, що заборона має діяти не лише «на папері» і не дозволяти обходити обмеження через фірми в Естонії чи інших країнах ЄС.
При цьому закон не матиме зворотної сили. Росіяни та білоруси, які вже володіють нерухомістю в Естонії, збережуть право власності. Оренда житла та комерційних приміщень також залишатиметься дозволеною. В окремих випадках уряд зможе видати спеціальний дозвіл на купівлю, якщо угода не суперечить цілям закону.
За даними МВС Естонії станом на 9 січня 2026 року в країні перебувало 7 797 громадян Росії та 1 476 громадян Білорусі з тимчасовими дозволами на проживання — загалом 9 273 особи. Саме ця група, якщо вона не має статусу довгострокового мешканця або постійного права проживання, може безпосередньо потрапити під заборону. При цьому 70 237 громадян Росії та 1 190 громадян Білорусі мали довгострокові дозволи на проживання і мають бути виключені з-під дії обмежень.
Є й інший аспект — вже існуючі власники. За даними на квітень 2025 року, серед власників нерухомості в Естонії було 36 952 громадянина Росії та 896 громадян Білорусі. Але їхня нинішня власність не буде вилучатися, тому мова йде насамперед про заборону нових угод.
Європейська комісія пропонує ввести нові санкції проти Росії у сфері фінансів та криптовалют: вперше пропонується повна заборона на послуги з криптоактивами в третіх країнах, до списку додано нові банки.
Про це у вівторок у Брюсселі повідомила президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, анонсуючи 21-й пакет санкцій для РФ.
«Моє друге зауваження стосується фінансових та криптовалютних обмежень. Ми розширюємо наші банківські транзакції до 31 російського банку та до 20 банків криптофірм або платформ і нафтотрейдерів у третіх країнах, які обслуговували російські організації та осіб, що перебувають під санкціями, або обходили наші заходи», – сказала вона.
Також пропонується ввести повну заборону на послуги з криптоактивами в третіх країнах. «Це буде потужним стримуючим фактором для хостингових платформ країн, які допомагають Росії обходити наші санкції», – підкреслила фон дер Ляйен.
Швейцарія розширила санкційні списки щодо Росії та Білорусі, частково приєднавшись до 20-го пакету санкцій Європейського Союзу, прийнятого у відповідь на триваючу війну РФ проти України.
Як повідомило уряд Швейцарії, Федеральний департамент економіки, освіти та досліджень 22 травня розширив санкційні списки щодо Росії та Білорусі.
Під нові обмеження потрапили ще 115 фізичних та юридичних осіб. Щодо них вводиться заморожування активів та заборона на надання коштів. Фізичним особам також заборонено в’їзд до Швейцарії та транзит через її територію.
У швейцарському уряді уточнили, що нові санкції стосуються, зокрема, осіб та організацій, пов’язаних з російським військово-промисловим комплексом та енергетичним сектором.
У торговельній сфері Швейцарія вводить посилений експортний контроль ще для 60 компаній, включаючи структури в третіх країнах. Мета цього заходу — не допустити поставок критично важливих товарів для російського військово-промислового комплексу.
Берн також приєднався до частини заходів ЄС, спрямованих проти російського «тіньового флоту». Обмеження поширюються ще на 46 суден: щодо них вводяться заборони на купівлю, продаж та надання послуг. При цьому, відповідно до рішення ЄС, заборони, що діяли раніше для 11 суден, скасовано.
Крім того, Швейцарія ввела заборону на операції з двома російськими портами та одним портом у третій країні, які використовуються для перевезення російських нафтопродуктів.
Водночас Швейцарія поки що не включила до санкційного списку сім компаній із третьої країни, які фігурували в рішеннях ЄС. У Берні заявили, що для запобігання обходу санкцій застосовуються операційні заходи.
Казахстан планує з 2027 року повністю відмовитися від закупівлі електроенергії у Росії завдяки введенню в експлуатацію власних енергетичних потужностей, заявив заступник міністра енергетики країни Сунгат Есімханов.
За його словами, якщо заплановані енергетичні об’єкти будуть введені в експлуатацію наприкінці 2026 року або на початку 2027 року, Казахстан зможе задовольнити внутрішній попит без російських поставок. «Якщо ми введемо в експлуатацію всі наші планові енергетичні об’єкти наприкінці цього року або на початку наступного року, думаю, у 2027 році ми взагалі не будемо закуповувати електроенергію у Росії», — сказав Есімханов на прес-конференції.
Казахстан останніми роками щорічно закуповував електроенергію у Росії через дефіцит власних потужностей. За даними Міненерго, дефіцит знижується: у 2024 році він становив 2,1 млрд кВт-год, у 2025 році — близько 1,5 млрд кВт-год, а у 2026 році очікується на рівні 1–1,2 млрд кВт-год. У 2027 році влада розраховує обнулити цей показник.
Раніше міністр енергетики Казахстану Ерлан Аккенженов заявляв, що країна має намір повністю покрити потреби економіки в електроенергії до кінця першого кварталу 2027 року. Для цього в Казахстані реалізується 81 енергетичний проєкт загальною потужністю 15,3 ГВт з обсягом інвестицій понад 13 трлн тенге, або понад $25 млрд.
Відмова від російських поставок стане важливим етапом в енергетичній політиці Казахстану. Для країни це означає зниження залежності від зовнішнього джерела електроенергії та перехід до більш автономної моделі енергобалансу. При цьому успішність плану залежатиме від термінів введення нових об’єктів, стану мереж та здатності енергосистеми покривати пікові навантаження.
Рішення також має регіональне значення. Казахстан залишається частиною об’єднаної енергосистеми Центральної Азії і пов’язаний з російською енергосистемою, тому скорочення імпорту з РФ не означає повного технологічного розриву. Однак в економічному та політичному плані курс на заміщення російських поставок демонструє прагнення Астани зміцнювати власну енергетичну безпеку та знижувати вразливість перед зовнішніми перебоями.
Для Росії це означає поступову втрату частини експортного попиту на електроенергію з боку Казахстану. Для Центральної Азії — сигнал до прискорення модернізації генерації, будівництва нових ТЕЦ, розвитку ВДЕ та підвищення надійності мереж, оскільки дефіцит потужності залишається однією з головних інфраструктурних проблем регіону.
Президент України Володимир Зеленський обговорив із президентом Азербайджану Ільхамом Алієвим зусилля щодо завершення війни в Україні, а також можливість проведення наступного раунду українсько-американо-російських переговорів в Азербайджані.
«Ми обговорювали й мирні зусилля. Для України дуже важливо, щоб Росія знайшла в собі сили закінчити цю несправедливу війну. Безумовно, ми високо цінуємо роль наших партнерів у медіації цього процесу», – сказав Зеленський під час спільної заяви з Алієвим у місті Габала (Азербайджан) у суботу.
Він підкреслив, що Україна готова до тристоронніх переговорів. «Ми мали такі переговори в Туреччині, ми мали такі переговори з нашими американськими партнерами у Швейцарії. Безумовно, ми готові до найближчих переговорів в Азербайджані, якщо Росія буде готова до дипломатії», – додав Зеленський.
Як повідомлялося, 26 лютого президент України Зеленський за підсумками зустрічі української переговорної групи на чолі з Рустемом Умеровим і Давидом Арахамією з посланцями президента США Дональда Трампа Стівеном Віткоффом і Джаредом Кушнером повідомив про зростання готовності до проведення наступної тристоронньої зустрічі, ймовірно, на початку березня в Абу-Дабі (ОАЕ). Останній раунд переговорів відбувся в Женеві (Швейцарія), попередні – в Абу-Дабі.
2 березня Зеленський уточнив, що тристороння зустріч Україна-США-РФ планувалася орієнтовно 5-6 березня в Абу-Дабі, однак через бойові дії українська сторона не може підтвердити, що зустріч відбудеться саме там, але її ніхто не скасовував.
5 березня джерело, наближене до переговорної делегації, повідомило агентству «Інтерфакс-Україна», що наступна зустріч у рамках тристоронніх українсько-американсько-російських переговорів щодо завершення війни в Україні поки що відкладена на невизначений термін.
МВС Естонії заявило про готовність переглянути і, за необхідності, посилити процедури видачі тимчасових посвідок на проживання (temporary residence permits) громадянам Росії та Білорусі. Про це повідомив міністр внутрішніх справ Естонії Ігор Таро, відповідаючи на запит депутата про те, як особи з «неясним минулим» могли отримати право на тимчасове проживання в країні.
За даними МВС Естонії, станом на 9 січня 2026 року в країні проживали 7 797 громадян РФ і 1 476 громадян Білорусі з тимчасовими ВНЖ (всього 9 273 особи).
Таро підкреслив, що видача тимчасових посвідок на проживання проводиться «у суворій відповідності до закону» і включає перевірку дотримання умов та відсутності підстав для відмови, проте процес залишається предметом оцінки «в кожному конкретному випадку». Міністр додав, що відомство проведе додаткову оцінку критеріїв і практики видачі тимчасових посвідок на проживання громадянам РФ і РБ і, за необхідності, посилить їх.
Паралельно МВС Естонії в кінці січня повідомило про підготовку законопроекту, який повинен заборонити громадянам РФ і Білорусі без статусу постійного/довгострокового резидента купувати нерухомість в Естонії, а також обмежити угоди через компанії, що діють в їх інтересах, посилаючись на міркування безпеки. Міністр заявив, що розраховує на прийняття закону до літа.
