Канцлер Німеччини Олаф Шольц у статті, написаній для газети Frankfurter Allgemeine, заявив, що Європа спочатку знала, що санкції проти Росії зберігатимуться тривалий час.
“Нам із самого початку було зрозуміло, що санкції доведеться зберігати тривалий час”, – написав політик.
Він повторив свою заяву, зроблену в травні в інтерв’ю телеканалу ZDF про те, що Захід не піде на скасування санкцій у разі мирного врегулювання українського конфлікту на “умовах, нав’язаних Росією”.
Водночас він визнав, що більшість німців страждає від наслідків обмежень, зокрема від високої вартості бензину та продуктів харчування.
“Цей шлях нелегкий навіть для такої сильної, процвітаючої країни, як наша”, – додав Шольц.
У статті йдеться, що “світова економіка стикається з викликом, якого не було протягом десятиліть”, і жодна країна у світі не може самотужки протистояти такому розвитку подій”.
З огляду на це Шольц закликав до єдності країн ЄС у політиці щодо Росії, наголосивши, що ЄС її вже продемонстрував.
“Але ми не маємо зупинятися на досягнутому”, – пояснив він, додавши, що ЄС має дійти згоди в інших сферах.
“Для мене це означає: більше жодних егоїстичних блокад європейських рішень окремими державами-членами. Більше жодних національних одиночних зусиль, які завдають шкоди Європі загалом”, – наголосив він.
За його словами, “ми просто більше не можемо дозволити собі національне вето, наприклад у зовнішній політиці, якщо ми хочемо продовжувати бути почутими у світі великих держав, що конкурують”.
Як повідомлялося, Рада ЄС із закордонних справ відбудеться у понеділок у Брюсселі. Вона планує роботу у зв’язку з українською ситуацією за трьома напрямами: підтримка України, санкції проти РФ, інформування міжнародної спільноти про наслідки конфлікту, повідомило джерело в ЄС.
“Щодо першої частини ми вважаємо, що відбудеться обговорення додаткової військової підтримки України”, – сказав журналістам на умовах анонімності високопосадовець Євросоюзу, знайомлячи їх у п’ятницю з порядком денним міністерської зустрічі.
“Буде дискусія щодо санкцій (щодо РФ – ІФ-У). Ми готуємо низку заходів”, – продовжив співрозмовник ЗМІ. Він підтвердив, що під час дискусії члени ради обговорюватимуть пропозицію щодо заборони російського експорту золота.
Водночас чиновник зазначив, що “ми не очікуємо у понеділок жодного рішення щодо санкцій”.
Щодо військової допомоги Києву, у Брюсселі очікують від Ради ЄС “політичного рішення” держав-членів стосовно п’ятого траншу відповідно до вказівок Європейської ради.
Пошти Польщі, Швеції, Данії, Фінляндії та Австралії вже подали до Світової поштової спілки документи про припинення доставки відправлень до Росії та Білорусі.
Як зазначається у повідомленні АТ “Укрпошта”, поширеному у п’ятницю, до поштової блокади країн-агресорів приєдналася також Латвійська Пошта, яка у березні припинила поштові грошові перекази до РФ та Білорусі.
“Сподіваюся, решта пошт також незабаром приєднаються до нашої шестірки і перестануть доставляти відправлення в Росію та Білорусь. Це важливо, оскільки з введенням санкцій та виходом компаній з ринку Росії пошта стала каналом ввозу підсанкційних товарів. Тому дуже важливо, щоб поштові оператори підтримали дії своїх країн щодо подавлення агресії Росії та перестали доставляти відправлення в Росію і Білорусь. Тим поштам, які це вже зробили, дуже дякую за підтримку і принципову позицію”, – прокоментував повідомлення генеральний директор “Укрпошти” Ігор Смілянський.
Він також подякував усім поштам, які відмовилися від поштового сполучення з Росією та Білоруссю.
Як повідомлялося, “Укрпошта” припинила доставку до/з Росії та Білорусі з перших днів війни. Усі посилки з цих країн, які вже надійшли до “Укрпошти”, було відправлено назад адресатам. Наразі здійснити поштове відправлення або грошовий переказ до Росії чи Білорусі з відділень “Укрпошти” неможливо.
Канцлер Німеччини Олаф Шольц пообіцяв, що країни ЄС запровадять проти Росії нові санкції.
“Найближчими днями ми вживемо нових заходів”, – сказав він у неділю в Берліні.
За його словами, президент Росії та ті, хто його підтримують, “відчують наслідки” цих санкцій.
Кабінету міністрів України слід звернути увагу на високу імпортозалежність країни, яка зберігається, у сфері нафтопродуктозабезпечення і, зокрема, не допустити збільшення постачань із Росії.
За підсумками 11 місяців 2021 року імпорт дизельного пального склав 85% від балансу ринку, що фактично відповідає рівню попереднього року (84%). Водночас у структурі постачання відбулися позитивні зміни.
Частка російського імпорту знизилася до 24% (1,779 млн т), тоді як 2020 року було встановлено історичний рекорд постачання з РФ – 2,614 млн т, що склало 35% ринку. Максимальної частки російського ДП було досягнуто 2018 року – 40% (2,597 млн т).
Падіння постачання з найбільшого джерела призвело до збільшення імпорту дизпального через морські порти з 775 тис. т у 2020 році до 1,1 млн т за 11 міс. 2021 р.. Частка цього каналу постачання ринку зросла з 10% до 15% відповідно.
На максимальних обертах упродовж останніх семи років перебуває і українська нафтопереробка.
«Головною причиною позитивних змін у структурі постачань стало зупинення прокачування дизпального нафтопродуктопроводом «Прикарпатзахідтранс». Відповідно, це і є необхідна, нехай і не цілком достатня умова для збереження й подальшого розвитку диверсифікації джерел постачання пального в Україну», – каже директор Консалтингової групи «А-95» Сергій Куюн.
На думку експерта, Кабмін як мінімум повинен продовжити 4%-е мито на трубопровідні постачання російського дизпального, дія якого спливає 31 грудня 2021 року.
«Скасування мита відкриє шлях для масованих прокачувань обсягом 100-150 тис. т дизпального на місяць, що у сумі з залізничними постачаннями збільшить частку Росії до 50% українського ринку. Це нерозумно й дуже небезпечно, надто в умовах нової політичної ескалації», – вважають у «А-95».
Для зниження імпортозалежності у паливній сфері уряд має стимулювати збільшення нафтопереробки шляхом захисту внутрішнього виробника, а також за допомогою стимулюючих тарифів на імпорт сировини й експорт нафтопродуктів.
Аналогічні заходи у комплексі із забезпеченням достатніх залізничних потужностей потрібні для подальшого нарощування «морського» імпорту пального.
«Потенціал українських НПЗ і морських портів здатний повністю покрити потреби України в бензині й авіапальному, а також може скоротити імпорт дизельного пального з Росії й Білорусі більш ніж на 50%, до сумарних 30-35%. Одночасно держава отримає різке зростання доходів від завантаження НПЗ, портів, залізниці й нафтотранспортної системи», – заявили у Консалтинговій групі «А-95».
А95, КУЮН, НАФТОПРОДУКТ, РОСІЯ