Канцлер Німеччини Олаф Шольц у статті, написаній для газети Frankfurter Allgemeine, заявив, що Європа спочатку знала, що санкції проти Росії зберігатимуться тривалий час.
“Нам із самого початку було зрозуміло, що санкції доведеться зберігати тривалий час”, – написав політик.
Він повторив свою заяву, зроблену в травні в інтерв’ю телеканалу ZDF про те, що Захід не піде на скасування санкцій у разі мирного врегулювання українського конфлікту на “умовах, нав’язаних Росією”.
Водночас він визнав, що більшість німців страждає від наслідків обмежень, зокрема від високої вартості бензину та продуктів харчування.
“Цей шлях нелегкий навіть для такої сильної, процвітаючої країни, як наша”, – додав Шольц.
У статті йдеться, що “світова економіка стикається з викликом, якого не було протягом десятиліть”, і жодна країна у світі не може самотужки протистояти такому розвитку подій”.
З огляду на це Шольц закликав до єдності країн ЄС у політиці щодо Росії, наголосивши, що ЄС її вже продемонстрував.
“Але ми не маємо зупинятися на досягнутому”, – пояснив він, додавши, що ЄС має дійти згоди в інших сферах.
“Для мене це означає: більше жодних егоїстичних блокад європейських рішень окремими державами-членами. Більше жодних національних одиночних зусиль, які завдають шкоди Європі загалом”, – наголосив він.
За його словами, “ми просто більше не можемо дозволити собі національне вето, наприклад у зовнішній політиці, якщо ми хочемо продовжувати бути почутими у світі великих держав, що конкурують”.
Як повідомлялося, Рада ЄС із закордонних справ відбудеться у понеділок у Брюсселі. Вона планує роботу у зв’язку з українською ситуацією за трьома напрямами: підтримка України, санкції проти РФ, інформування міжнародної спільноти про наслідки конфлікту, повідомило джерело в ЄС.
“Щодо першої частини ми вважаємо, що відбудеться обговорення додаткової військової підтримки України”, – сказав журналістам на умовах анонімності високопосадовець Євросоюзу, знайомлячи їх у п’ятницю з порядком денним міністерської зустрічі.
“Буде дискусія щодо санкцій (щодо РФ – ІФ-У). Ми готуємо низку заходів”, – продовжив співрозмовник ЗМІ. Він підтвердив, що під час дискусії члени ради обговорюватимуть пропозицію щодо заборони російського експорту золота.
Водночас чиновник зазначив, що “ми не очікуємо у понеділок жодного рішення щодо санкцій”.
Щодо військової допомоги Києву, у Брюсселі очікують від Ради ЄС “політичного рішення” держав-членів стосовно п’ятого траншу відповідно до вказівок Європейської ради.
Переговорний процес у рамках делегацій між Україною та Росією про припинення війни призупинено, оскільки військово-політичне керівництво Росії все ще мислить стереотипно і не враховує змін ситуації в Україні, що відбулися від початку війни, повідомив радник глави Офісу президента Михайло Подоляк.
“Переговорний процес залежить від того, як відбуваються події в Україні. Вони суттєво змінилися від початку війни… Сьогодні він призупинений. Призупинений, бо після Стамбульського комюніке якихось суттєвих змін чи зрушень немає. РФ все ще залишається у своєму стереотипному мисленні. РФ за 82 дні війни так і не зрозуміла, що ситуація в Україні взагалі не така, як вони думали із самого початку… Вони досі живуть у світі, де нібито є український нацизм”, – розповів Подоляк в ефірі телемарафону у вівторок.
Також, за словами радника глави ОП, російські директиви щодо України також не змінюються.
“Тобто вони продовжують активно шантажувати. І публічно це проговорюють. Ми чуємо Лаврова (глава МЗС РФ – ІФ) або Пєскова (прессекретар президента РФ – ІФ), які закидають претензії Україні, хоча і не є учасниками переговорного процесу”, – наголосив він.
“Але підкреслюю: будь-яка війна все одно буде завершуватись за столом переговорів”, – наголосив він.
У свою чергу президент України Володимир Зеленський, зазначив Подоляк, як модератор переговорного процесу, виходить з адекватної оцінки того, про що саме йдеться і може йтися в рамках переговорних делегацій.
Як повідомлялося, остання очна зустріч переговорних делегацій України та Росії відбулася 29 березня у Стамбулі. Після переговорів було оприлюднено Стамбульське комюніке.
Агресивна війна Росії проти України може бути завершена прямими переговорами президентів Володимира Зеленського та Володимира Путіна, і позиції української сторони на цих переговорах мають бути сильними, продуманими та юридично вивіреними, упевнений радник керівника Офісу президента України Михайло Подоляк.
“Це те, над чим працює сьогодні команда юристів, консультантів і переговорна група з української сторони. Відповідно, ми сподіваємося, що позиції президента Володимира Зеленського будуть надзвичайно міцними на цих переговорах”, – сказав Подоляк в ефірі телемарафону, повідомляє пресслужба глави держави.
Він висловив переконання, що президент України під час переговорів зможе донести до російської сторони важливі для України позиції.
Водночас, зазначив Подоляк, потрібно дочекатися розвитку ситуації на сході України та оцінити, наскільки серйозним буде наступальний запал, який демонструє російська сторона.
“Ресурсів у них достатньо, ракет достатньо, бомбардувати наші міста вони, на жаль, продовжують. У них іще є жива сила й техніка, яку їм не шкода знищити на наших полях. Тому давайте почекаємо якийсь час, і тоді ми зможемо вже судити про позиції сторін, насамперед президента України, на майбутніх двосторонніх зустрічах”, – запропонував Подоляк.
На його думку, у найближчий тиждень-півтора буде зрозуміло, як розвиватимуться події.
“У Збройних сил України немає іншого шляху, як здобувати сьогодні тактичні перемоги на сході країни. Це принципово важливо, щоб ми залишилися вільними, не жили в таборі”, – наголосив він і додав, що, на жаль, українські військові платять за це високу ціну – віддають свої життя.
Пошти Польщі, Швеції, Данії, Фінляндії та Австралії вже подали до Світової поштової спілки документи про припинення доставки відправлень до Росії та Білорусі.
Як зазначається у повідомленні АТ “Укрпошта”, поширеному у п’ятницю, до поштової блокади країн-агресорів приєдналася також Латвійська Пошта, яка у березні припинила поштові грошові перекази до РФ та Білорусі.
“Сподіваюся, решта пошт також незабаром приєднаються до нашої шестірки і перестануть доставляти відправлення в Росію та Білорусь. Це важливо, оскільки з введенням санкцій та виходом компаній з ринку Росії пошта стала каналом ввозу підсанкційних товарів. Тому дуже важливо, щоб поштові оператори підтримали дії своїх країн щодо подавлення агресії Росії та перестали доставляти відправлення в Росію і Білорусь. Тим поштам, які це вже зробили, дуже дякую за підтримку і принципову позицію”, – прокоментував повідомлення генеральний директор “Укрпошти” Ігор Смілянський.
Він також подякував усім поштам, які відмовилися від поштового сполучення з Росією та Білоруссю.
Як повідомлялося, “Укрпошта” припинила доставку до/з Росії та Білорусі з перших днів війни. Усі посилки з цих країн, які вже надійшли до “Укрпошти”, було відправлено назад адресатам. Наразі здійснити поштове відправлення або грошовий переказ до Росії чи Білорусі з відділень “Укрпошти” неможливо.
Канцлер Німеччини Олаф Шольц пообіцяв, що країни ЄС запровадять проти Росії нові санкції.
“Найближчими днями ми вживемо нових заходів”, – сказав він у неділю в Берліні.
За його словами, президент Росії та ті, хто його підтримують, “відчують наслідки” цих санкцій.
Кабінету міністрів України слід звернути увагу на високу імпортозалежність країни, яка зберігається, у сфері нафтопродуктозабезпечення і, зокрема, не допустити збільшення постачань із Росії.
За підсумками 11 місяців 2021 року імпорт дизельного пального склав 85% від балансу ринку, що фактично відповідає рівню попереднього року (84%). Водночас у структурі постачання відбулися позитивні зміни.
Частка російського імпорту знизилася до 24% (1,779 млн т), тоді як 2020 року було встановлено історичний рекорд постачання з РФ – 2,614 млн т, що склало 35% ринку. Максимальної частки російського ДП було досягнуто 2018 року – 40% (2,597 млн т).
Падіння постачання з найбільшого джерела призвело до збільшення імпорту дизпального через морські порти з 775 тис. т у 2020 році до 1,1 млн т за 11 міс. 2021 р.. Частка цього каналу постачання ринку зросла з 10% до 15% відповідно.
На максимальних обертах упродовж останніх семи років перебуває і українська нафтопереробка.
«Головною причиною позитивних змін у структурі постачань стало зупинення прокачування дизпального нафтопродуктопроводом «Прикарпатзахідтранс». Відповідно, це і є необхідна, нехай і не цілком достатня умова для збереження й подальшого розвитку диверсифікації джерел постачання пального в Україну», – каже директор Консалтингової групи «А-95» Сергій Куюн.
На думку експерта, Кабмін як мінімум повинен продовжити 4%-е мито на трубопровідні постачання російського дизпального, дія якого спливає 31 грудня 2021 року.
«Скасування мита відкриє шлях для масованих прокачувань обсягом 100-150 тис. т дизпального на місяць, що у сумі з залізничними постачаннями збільшить частку Росії до 50% українського ринку. Це нерозумно й дуже небезпечно, надто в умовах нової політичної ескалації», – вважають у «А-95».
Для зниження імпортозалежності у паливній сфері уряд має стимулювати збільшення нафтопереробки шляхом захисту внутрішнього виробника, а також за допомогою стимулюючих тарифів на імпорт сировини й експорт нафтопродуктів.
Аналогічні заходи у комплексі із забезпеченням достатніх залізничних потужностей потрібні для подальшого нарощування «морського» імпорту пального.
«Потенціал українських НПЗ і морських портів здатний повністю покрити потреби України в бензині й авіапальному, а також може скоротити імпорт дизельного пального з Росії й Білорусі більш ніж на 50%, до сумарних 30-35%. Одночасно держава отримає різке зростання доходів від завантаження НПЗ, портів, залізниці й нафтотранспортної системи», – заявили у Консалтинговій групі «А-95».
А95, КУЮН, НАФТОПРОДУКТ, РОСІЯ
