Фінансово-промислова група “ТАС” планує інвестувати щонайменше $30-40 млн у розвиток власного виробництва і банку землі в 2024 році, повідомив засновник групи “ТАС” Сергій Тігіпко в інтерв’ю виданню “Forbes-Україна” в середу.
“Поки що дивимося на те, що дає синергію. Це власне виробництво, насамперед в Україні. Але ми стежимо за ринком, якщо будуть якісь цікаві підприємства з’являтися. Ми точно готові інвестувати в сільське господарство – у банк землі, в першу чергу. Для нас це стратегія”, – сказав він.
Тігіпко додав, що придивляється до інвестицій у переробку, якими поки що не займалася група. “Куди саме підемо, ми ще до кінця не знаємо”, – зазначив засновник групи “ТАС”.
Бізнесмен також повідомив, що серед планів на 2024 рік – збільшення обсягів виробництва яблучного концентрату.
“Хочемо збільшити обсяг експорту яблучного концентрату. Плануємо проінвестувати в один із двох заводів, і якщо все вдасться, подвоїти виробництво”, – додав Тігіпко.
Водночас, за словами засновника групи “ТАС”, логістика на сьогоднішній день “з’їдає” велику частку коштів. Він зазначив, що власна логістична компанія пом’якшує ситуацію, проте питання логістики залишається складним, тому група вивчає можливість придбання європейської транспортної компанії.
“Розглядаємо можливість купівлі європейської транспортної компанії. Це дасть змогу зв’язати ланцюжок поставок для клієнта – і по Україні, і по ЄС”, – зазначив він.
Фінансово-промислова група “ТАС” заснована 1998 року бізнесменом Сергієм Тігіпком. Сфера її бізнес-інтересів охоплює фінансовий сектор (банківський і страховий сегменти) та аптечний, а також промисловість, нерухомість, венчурні проекти.
Уряд на засіданні 25 листопада виділив 152,7 млн грн на фінансування створення або розвитку переробних підприємств і сільськогосподарських товаровиробників у рамках програми “єРабота”, повідомило Міністерство економіки.
“Завдяки виділеним сьогодні коштам підприємці мають створити понад тисячу робочих місць”, – наводяться в релізі слова першого віцепрем’єра – міністра економіки Юлії Свириденко.
У відомстві уточнили, що з цієї суми на створення або розвиток переробних підприємств передбачено 119 млн грн, які отримають 22 підприємства і завдяки яким планується створити 405 робочих місць.
У Мінекономіки уточнили, що 11 грантів буде надано для виробництва харчових продуктів, чотири – на ремонт і монтаж машин і устаткування, по два – на виробництво меблів і хімічної продукції, по одному – на виробництво гумових і пластмасових виробів, оброблення деревини та виготовлення виробів, а також на текстильне виробництво.
Згідно з релізом, решту 33,7 млн грн отримають 6 компаній у вигляді грантів для створення або розвитку садівництва, виноградарства та вирощування ягід. Зокрема, планується вирощування яблуневих, фундука, волоського горіха, лохини та чорниці, що має створити 635 робочих місць (28 – постійних і 607 – сезонних).
Міністерство аграрної політики і продовольства України до теперішнього часу видало 57 наказів про надання грантів сільгоспвиробникам для закладки садів і будівництва теплиць на загальну суму 277,2 млн грн.
Як повідомляється на сайті відомства в п’ятницю, суми грантів для фермерів варіюються від 360 тис. грн до 10 млн грн на одного одержувача, загальна площа майбутніх насаджень і під теплицями – 257,44 га.
Міністерство також уточнило, що з 57 грантів 52 на загальну суму 242,2 млн грн буде спрямовано на закладення садів, а п’ять грантів загальною вартістю 35 млн грн буде видано на будівництво теплиць. Учасниками проєктів зі створення теплиць стали фермери з Дніпропетровської, Закарпатської, Одеської та Вінницької областей, загальна площа споруд становитиме 8,9 га.
Мінагрополітики нагадало, що 15 листопада Кабінет міністрів вніс низку уточнень до порядку надання грантів для створення або розвитку садівництва, вирощування ягід та виноградарства. Зокрема, відтепер гранти надаються на будівництво модульних теплиць площею не менше ніж 0,4 га та не більше ніж 2,4 га відповідно до типового проєкту та кількістю створюваних нових робочих місць не менше ніж 14 на 1 га площі теплиці. Також кошти можна отримати на придбання засобів виробництва (садивного матеріалу, насіння, технологічного обладнання), покриття витрат на їх доставку та введення в експлуатацію модульної теплиці.
При цьому встановлено граничні розміри гранту залежно від площі модульної теплиці: для будівель площею 0,4-0,6 га він не має перевищувати 2 млн грн, для споруд площею 0,8-1,2 га – 3,5 млн грн, для 1,6-2,4 га – 7 млн грн.
Як повідомлялося, гранти на розвиток теплиць дають змогу агропідприємцям залучити до 7 млн грн фінансування, а під закладку садів – до 10 млн грн. Загалом на фінансування таких проєктів держава виділить 16 млрд грн.
Уряд на засіданні у п’ятницю виділив 320,9 млн грн на надання грантів для створення або розвитку переробних підприємств та на закладку садів у рамках проекту “еРобота”, повідомило Мінекономіки у п’ятницю.
Відомство уточнило, що з виділених коштів 306,5 млн грн буде направлено на розвиток переробки: гранти отримають 47 заявників – 40 юрособ, 5 ФОП та дві фізособи, які мають намір здійснювати підприємницьку діяльність у галузях виробництва електричного обладнання та неметалевої мінеральної продукції.
На гранти для розвитку садівництва виділено 14,5 млн. грн. Їх отримають три фермерські господарства, які планують засадити плодовим садом, малиною, голубиною та чорницею 40 га землі.
Як зазначила перший віце-прем’єр-міністр економіки Юлія Свириденко, підприємці, які отримають виділені кошти, при реалізації своїх бізнес-проектів зможуть створити понад 900 постійних та сезонних робочих місць.
“Загалом у різних напрямках “еРабота” ми вже перерахували одержувачам грантів понад 220 млн грн”, – сказала Свириденко.
“Датагруп-Volia” за період з початку інвестувала 500 млн грн у закупівлю та встановлення нового обладнання, відкриття нового центру обробки даних (ЦОД) та інші напрями розвитку компанії, повідомив її СЕО Михайло Шелемба на прес-конференції в середу .
“Ми запустили новий ЦОД на 300 кв. м. Ми його запустили як для наших клієнтів, так і для потреб модернізації компанії. Є багато нового обладнання, яке розмістили в цьому центрі”, – повідомив Шелемба.
За його словами, центр має 300 кв м загальної площі, 103 телекомунікаційних шафи, 4326 RU (ресурс юнітів), два введення електроживлення по 1 МВт і три резервні дизель-електростанції по 800 кВт, а також систему модульних джерел безперебійного живлення.
Крім нового ЦОД “Датагруп-Volia” інвестувала кошти в встановлення понад 200 одиниць нового обладнання, прокладання 34 тис. км волоконно-оптичної мережі, а також відкрила власні міжнародні переходи на Польщу, Німеччину та Словаччину, збільшивши пропускну спроможність мережі до 4 Тбіт/с. та ємність резервних посилань у 10 разів.
Окремо Шелемба зазначив, що з початку повномасштабного вторгнення Росії компанія приєдналася до ініціатив з допомоги ЗСУ та населення, зокрема, підключила до безкоштовного інтернету 60 шкіл і гуманітарних центрів, 440 бомбосховищ у 18 областях країни, а також взяла зобов’язання забезпечувати 50 дітей-сиріт. війни до здобуття ними повноліття.
Провайдер волоконно-оптичної інфраструктури та цифрових послуг “Датагруп” у червні 2021 року завершив підписання угоди про придбання 100% українського провайдера послуг платного телебачення та кабельного швидкісного інтернет-доступу групи компаній Volia, і тепер вони розвиваються як консолідований актив.
Німеччина підготувала для України кредит для розвитку проєктів у сфері водневої енергетики та планує надавати подальшу фінансову допомогу у цій сфері, повідомила міністр закордонних справ Німеччини Анналена Бербок.
“Ми інвестуємо як ЄС у багато проєктів в Україні. Тому востаннє я дала чітко зрозуміти, що стосується водню, ми разом будемо втілювати з німецьким бізнесом проєкти. Тому ми підготували фінансовий кредит і плануємо подальшу фінансову допомогу в цій сфері, оскільки ми як партнер стоїмо на боці України”, – сказала Бербок на пресконференції з міністром закордонних справ України Дмитром Кулебою у Києві в понеділок.
У свою чергу Кулеба зазначив, що Україна та Німеччина домовилися про конкретні подальші кроки у цій сфері.
“Усі ми знаємо тему “Північного потоку – 2″, але не ним єдиним живуть наші країни. У нас є серйозне майбутнє, яке ми хочемо побудувати навколо відновлюваних джерел енергії. З огляду на це особливу увагу ми приділили проєктам у сфері водневої енергетики, які мають в ідеалі поєднати наші економіки та бути взаємовигідними для наших держав. Ми домовилися про конкретні подальші кроки у цій сфері”, – наголосив глава МЗС України.
