Із проханням до Європейської Комісії вжити захисних заходів щодо імпорту меду з України до Болгарії звернувся міністр сільського господарства і продовольства цієї країни Георгій Тахов на засідання Ради ЄС із сільського господарства і рибальства, його прохання підтримав представник Румунії, повідомило Міністерство сільського господарства Болгарії.
За словами Тахова, імпорт українського меду ускладнює реалізацію місцевої продукції. Річ у тім, що значні обсяги українського меду, які надходять на європейський ринок за дуже низькими цінами, чинять великий тиск на ціни на болгарський мед.
«Крім багатьох проблем, що стоять перед галуззю, за останні три роки вона також зіткнулася з конкуренцією з боку імпорту з України. Обсяг меду, імпортованого з України в нашу країну з січня по жовтень 2024 року, збільшився більш ніж на 30% порівняно з аналогічним періодом минулого року», – наголосив Тахов і додав, що високий рівень імпорту з України ставить виробників Болгарії в складне становище.
Міністр сільського господарства Угорщини Іштван Надь на пресконференції за підсумками зустрічі міністрів сільського господарства країн-членів ЄС пояснив, що Болгарія і Румунія зажадали застосування захисних заходів для імпорту в Європейський Союз меду з України, оскільки безмитна квота, визначена в автономній лібералізації торгівлі, вичерпана, а «мито створює проблеми на внутрішніх ринках, обтяжених імпортом».
«Захід – так зване регулювання банкоматів – вичерпано, проте кількість меду, що надходить з України, як і раніше, оподатковується митом, що також створює проблеми на внутрішніх ринках, які обтяжені імпортом», – процитувало його слова Міністерство сільського господарства Угорщини.
Надь наголосив, що необхідно вжити ефективних заходів проти проникнення підробленого меду на ринок ЄС, наприклад, шляхом маркування та поділу натурального і ненатурального меду. Він також вважає, що необхідно компенсувати «конкурентні недоліки, що виникають» і додатково підтримати сектор бджільництва.
Як повідомлялося, Європейська Комісія 20 серпня ввела тарифні квоти на український мед через перевищення безквотних обсягів його поставок на європейський ринок. Імпорт меду з України з початку 2024 року до серпня перевищив встановлені квотою обсяги в 44,418 тис. тонн. Додатковий імпорт обкладається митами найбільшого сприяння (MNF). Зокрема, з 1 січня 2025 року і до 5 червня 2025 року буде запроваджено нову тарифну квоту, яка відповідає 5/12 порогу, встановленого для спрацьовування екстреного гальмування. Для меду обсяг нової квоти становитиме 18,507 тонни.
ЄК з 2 червня 2024 року до 5 червня 2025-го ввела квотування поставок до Європейського Союзу яєць і цукру. Для яєць нова квота встановлена в розмірі 9,662 тис. тонн, а для цукру – у розмірі 109,44 тис. тонн.
Рада Європейського Союзу 13 травня 2024 року схвалила продовження тимчасових заходів лібералізації торгівлі для України ще на один рік, до 5 червня 2025 року. Одночасно було передбачено застосування механізму екстреного гальмування для особливо чутливих сільськогосподарських продуктів, зокрема цукру, яєць, птиці, вівса, кукурудзи, меду, круп у разі, якщо імпорт цих продуктів 2024 року перевищить середні його обсяги, зафіксовані в другій половині 2021 року та протягом 2022 і 2023 років. Аналогічні заходи з екстреного гальмування можуть бути застосовані у 2025 році в разі, якщо в період з 1 січня по 5 червня 2025 року обсяг українського експорту перевищить 5/12 квоти, встановленої на 2024 рік.
Згідно зі ст. 4 (7) регламенту про автономні торговельні заходи, що застосовуються до українських продуктів, Україна зможе поставити в ЄС із 6 червня 2024 року до 5 червня 2025 року без сплати мита 57,101 тис. тонн м’яса птиці, 9,662 тис. тонн яєць, 109,439 тис. тонн цукру, 18,507 тис. тонн меду, 4,648 млн тонн кукурудзи, 1,017 тис. тонн вівса, 8,603 тис. тонн круп.
Румунія розширила список товарів, імпортованих з України, для ввезення яких у країну потрібна ліцензія, на яйця і м’ясо птиці, повідомило Euractiv.ro з посиланням на інформацію румунського уряду. Видання нагадало, що румунські виробники птиці зіткнулися з «серйозною проблемою» через імпорт яєць і м’яса птиці з України, які продаються за цінами, значно нижчими за собівартість виробництва в Румунії.
За інформацією міністра сільського господарства Флоріна Барбу, після обговорень з представниками птахівничої галузі уряд прийняв рішення додати яйця і м’ясо птиці до переліку продукції, імпорт якої з України можливий тільки за наявності ліцензії. До цього списку також входять крупи, насіння, борошно і цукор.
«Наш обов’язок – захищати румунське виробництво», – заявив Барбу.
Крім того, він нагадав, що Румунія, як член Європейського Союзу, повинна дотримуватися певних виробничих вимог у секторі птахівництва, через що у румунських птахівників витрати «на 30% вищі, ніж в Україні».
Барбу також підкреслив, що заборони на імпорт українських яєць і м’яса птиці немає.
«Ми ухвалили це рішення про ліцензування, щоб гарантувати, що коли харчовій промисловості знадобляться ці продукти, а Румунія не буде повністю самодостатньою, тільки румунські переробники зможуть імпортувати їх за ліцензією», – додав він.
Після того, як Європейська комісія вирішила не поширювати заборону на імпорт українського зерна на п’ять сусідніх країн ЄС (Болгарію, Польщу, Румунію, Словаччину та Угорщину) у вересні 2023 року, Румунія запровадила імпортні ліцензії на зернові та олійні культури з України та Молдови. Цей захід, запроваджений у жовтні минулого року, було продовжено.
Згідно з цим рішенням, імпортувати сільськогосподарську продукцію з України та Молдови мають право тільки румунські компанії, що займаються виробництвом олійно-жирової продукції, борошномельною промисловістю, виробництвом кормів для тварин і тваринництвом.
Українська мережа магазинів формату one dollar store “Аврора” за рік роботи в Румунії розширила мережу до 25 магазинів, обслужила понад 1 млн клієнтів, повідомив СЕО Тарас Панасенко у фейсбуці.
“Рівно один рік тому відкрив свої двері перший магазин у Сучаві. Зараз у нас тут уже 25 магазинів, і вісім на черзі, скоро відкриють свої двері. За цей рік ми обслужили в Румунії понад 1 млн клієнтів (…), 98% – це місцеві жителі”, – повідомив Панасенко.
Він зазначив, що сегмент у Румунії ще далекий до прибутковості, “бо потрібен масштаб і доналаштування продукту, але ми невпинно зростаємо, як кількісно, так і якісно”.
Водночас у Румунії в “Аврори” рівень NPS (Net Promoter Score, індекс визначення прихильності споживачів до бренду), що вимірюється незалежним маркетинговим агентством, навіть вищий, ніж в Україні, і сягнув позначки 86.
“Ми перший за всю історію незалежної України випадок, коли системний ритейлер успішно масштабувався в ЄС. Ми підтримуємо місцевих румунських виробників і виробників з України, які багато експортують товарів для “Аврори” Румунії. У т. ч. виробників із прифронтових міст”, – повідомив він.
“Аврору” заснували 2011 року Лев Жиденко, Тарас Панасенко й Леся Клименко. Головний офіс торговельної мережі розташований у Полтаві. Мережа налічує 1528 магазинів в Україні та 25 у Румунії.
За даними Opendatabot, власником ТОВ “Вигідна покупка”, яке розвиває мережу, зазначено кіпрську “Аврорітейл Інвестменс Лімітед”, її бенефіціаром – Жиденка. Кіпрська компанія також є власником ТОВ “Пріор девелопмент”, ТОВ “Севен А”, ТОВ “Промислова 9” і ТОВ “Так”.
За підсумками 2023 року чистий прибуток мережі становив 4,1 млрд грн, чистий дохід – 27 млрд грн.
Землетрус магнітудою 5,3 стався в Румунії о 17:40 за Києвом, підземні поштовхи відчувалися також у місті Одеса. Як повідомляють на сайті Європейсько-середземноморського сейсмологічного центру, епіцентр знаходився в Зоні Вранча в Карпатах на глибині 137 км.
Мер Одеси Геннадій Труханов повідомив про відсутність жертв і руйнувань у місті.
«У Румунії стався землетрус магнітудою 5,3 бала. Його відчули в Болгарії, Молдові та Україні, зокрема, в Одесі. Інформація про пошкодження або постраждалих у місті не надходила», – написав Труханов у Телеграм.
У місцевих пабліках користувачі повідомляють, що поштовхи відчувалися також у Миколаєві, Запоріжжі, Харкові, Хмельницькому, Черкасах, Білій Церкві Київської області.
KMZ Industries (Карлівський машинобудівний завод, КМЗ, Полтавська обл.) виконав черговий експортний контракт на комплексне постачання обладнання для будівництва елеваторного комплексу в Румунії, повідомляють на сайті заводу.
«Своєчасно виготовили та відправили замовнику силоси, транспортне та самопливне обладнання», – зазначається в повідомленні.
У складі поставленого обладнання – два конусні силоси діаметром 5,5 м на вісім ярусів, місткістю 210 тонн зерна пшениці кожний, дві норії потужністю по 50 т/год, норійна башта, два ланцюгових конвеєра потужністю по 50 т/год, транспортерна галерея і комплект самопливного обладнання.
Пресслужба зазначає, що на об’єкті активно ведуться монтажні роботи і вже цього сезону силоси приймуть перше зерно, що зберігатиметься там перед відправленням на переробку.
«Особливість фермерів Румунії – бажання максимально уникати земляних робіт, тому приймання сільгосппродукції на їхніх елеваторних комплексах виконується за допомогою надземної завальної ями та норій без заглиблення. Зокрема, на прохання замовника, всі металоконструкції (норійна башта, галерея, опори) були також спроєктовані та виготовлені KMZ Industries», – цитується в повідомленні керівник експортного напрямку KMZ Industries Олександр Ткаченко.
За його словами, логістика відвантаження елеваторного обладнання з України до Румунії налагоджена, загалом з нею проблем не виникає.
«На терміни доставки поки що може впливати брак водіїв вантажівок, які мають право перетинати кордон, і черги на прикордонних переходах, через що перевезення займає більше тижня. Тому і румунські замовники, і українські виробники враховують ці фактори, щоб уникнути ризику збільшення термінів будівництва», – додав Ткаченко.
Як повідомлялося, вперше комплексне постачання комплексу елеваторного обладнання для фермерського господарства в Румунії KMZ Industries виконав 2020 року, в рамках укладеного контракту після перемоги в тендері.
KMZ Industries є найбільшим виробником елеваторного обладнання в Україні та виготовляє його повний спектр, включно із силосами, зерносушарками, транспортним обладнанням і сепараторами, а також надає послуги з автоматизації та монтажу. Компанія, за її даними, реалізувала понад 5000 об’єктів. У 2012 році компанія придбала активи Brice-Baker (Велика Британія), одного з провідних постачальників елеваторного обладнання в Європі, а у квітні 2021 року оголосила про об’єднання з елеваторним напрямком ТОВ «Варіант Агро Буд».
За даними проєкту Clarity Project, у 2023 році КМЗ скоротив чистий прибуток у 3,9 раза до 2022 року, до 15,8 млн грн за падіння виручки на 20% до 650,2 млн грн.
Перший квартал поточного року завод завершив із чистим прибутком 35,4 млн грн – у 3,9 раза більше, ніж за січень-березень 2023 року, а виручка зросла на 3,3% – до 71,7 млн грн.
Туреччина, Румунія і Болгарія в понеділок почали спільну операцію з пошуку мін у Чорному морі з метою підвищення безпеки судноплавства, особливо під час експорту українського зерна, повідомляє Bloomberg.
Видання звернуло увагу на те, що очолювана Стамбулом ініціатива є першою великою спільною акцією країн Чорного моря з моменту вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року і зосереджена на знешкодженні мін, що дрейфують у певних районах Чорного моря внаслідок війни.
“Росія та Україна є ключовими виробниками зерна, і війна поставила під загрозу безпечний прохід вантажів. Київ запустив власний чорноморський експортний маршрут торік після провалу угоди про безпечний коридор, підтриманої Росією, Туреччиною та Організацією Об’єднаних Націй. Це успішно збільшило експорт і допомогло економіці зростати швидше за прогнози, але маршрут залишається ризикованим”, – пише Bloomberg.
Серед великих морських втрат видання назвало ракетний удар РФ поблизу ключового українського порту Одеса по торговому судну, коли було вбито капітана та інших членів команди, а також постраждале в листопаді від вибуху під час відплиття з українського порту в Чорному морі судно, найняте Cargill Inc.
Україна в березні заявила, що експорт з її чорноморських портів майже повернувся до довоєнних обсягів після неодноразових нападів і збоїв після повномасштабного вторгнення Росії. Проте порти навколо Одеси часто стикаються з ударами з боку Росії, які продовжують переривати діяльність, нагадав Bloomberg.
