Як повідомляє Сербський Економіст, останніми днями представники урядів Сербії та Румунії офіційно підтвердили наміри розвивати великий транспортний проект — побудувати сучасну автомагістраль, яка забезпечить пряме автомобільне сполучення між столицями двох країн.
Проект об’єднує два національні інфраструктурні плани:
— Румунську автомагістраль A9 (Timișoara–Moravița), яка повинна з’єднати Тімішоару з кордоном Сербії, і
— сербську магістраль Belgrade–Vatin з виходом до кордону з Румунією.
Згідно з міжурядовою угодою, підписаною міністрами транспорту Сербії та Румунії, обидві країни працюють над узгодженням технічних деталей, щоб дороги з’єдналися на кордоні і створили безперервний високошвидкісний маршрут від Белграда до Тімішоари.
У Румунії ділянка автомагістралі між Тімішоарою і прикордонним пунктом Moravița вже знаходиться в стадії підготовки і проектування, а окремі ділянки будівництва були передані підрядникам.
Цей маршрут має важливе стратегічне значення для обох держав:
• Він посилить транспортне сполучення між країнами і поліпшить логістику вантажного і пасажирського транспорту.
• Зв’язок з мережею автомагістралей Європи допоможе інтегрувати сербську та румунську інфраструктуру в європейські транспортні коридори.
Очікується, що проект буде фінансуватися як за рахунок європейських фондів, так і через національні бюджети, а його реалізація стане кроком до більш тісної економічної та транспортної інтеграції регіону.
https://t.me/relocationrs/1926
Компанія “ТК-Домашній текстиль”, що входить до групи компаній “Текстиль-Контакт” (ТК Group), в грудні суттєво збільшила експорт продукції, зокрема вперше почала працювати з замовниками зі Швеції, повідомив власник групи Олександр Соколовський.
“Грудень тільки починається, але став рекордним для експорту “ТК-Домашній Текстиль”: з початку місяця відвантажили вже сім фур власної продукції в Європу! Вперше почали працювати з замовниками зі Швеції, з якими законтрактували тканини власного виробництва з цифровим друком”, – написав він у Facebook.
Уточнюється, що дизайни надав замовник, а виготовлення тканин і цифровий друк повністю забезпечив Чернігівський текстильний комбінат (“ТК-ДТ Чернігів”).
Також була відвантажена продукція новому замовнику в Румунію.
За словами Соколовського, дві фури поїхали до нового партнера з Балтії – це індивідуальне замовлення на виробництво матраців із наповнювачем, що на 70% складається з українського льону.
“Чохли на ці матраци пошили з натуральної бавовняної тканини (полупанами), яка також виготовлена на нашому текстильному виробництві”, – додав власник ТК Group.
Цього місяця компанія виконала два масштабні відвантаження до Литви – для мережі супермаркетів DEPO, куди поставлено дві фури готових виробів домашнього текстилю та вже готується наступна партія.
“Окрім цього, ми здійснили чергове відвантаження нашому вже постійному клієнту з Грузії – мережі супермаркетів Domino. Цього разу це був розширений передноворічними дизайнами асортимент домашнього текстилю під нашим брендом HomeLine”, – зазначив Соколовський.
Водночас він зазначив, що наразі у ТК та на багатьох підприємствах легкої промисловості є проблема, коли останні два роки навіть постійні клієнти бояться розміщувати замовлення в Україні.
“Хоча ризикуємо тут саме ми, а не вони. Цікаво, що на початку повномасштабного вторгнення у 2022-2023 роках такого не було. Навпаки, багато європейців намагались українським підприємцям допомогти і навіть, розуміючи наші потужності, збільшували замовлення незважаючи на логістичні і інші ризики. Зараз пробитися чомусь значно важче, але робимо все можливе і неможливе”, – підкреслив Соколовський.
“ТК-Домашній текстиль” – лідер із виробництва тканин, домашнього текстилю, дитячого асортименту в Україні. У портфелі активів – одна з небагатьох в Україні оздоблювальна фабрика із випуску бавовняних тканин у Чернігові “ТК-ДТ Чернігів”. Також серед її активів – швейні фабрики у Києві, Тернополі, Чернігові та в Одесі; взуттєва в Чигирині; в’язальне виробництво, а також виробництво синтепону в Чернігові.
Серед країн-імпортерів продукції – Данія, Німеччина, Литва, Латвія, Грузія, Франція.
TK Group заснована 1995 року. Наразі представляє холдинг, що об’єднує весь спектр послуг текстильної промисловості – від сировини і ниток до готових рішень для клієнтів B2B, B2G, B2C.
В складі групи – 13 фабрик, штат налічує близько 1,5 тис працівників.
З початку повномасштабної війни група інвестувала у розвиток близько $14,5 млн,
Засновником групи є Соколовський, голова комітету оборонних закупівель легкої промисловості при Федерації роботодавців України, член громадського руху “Маніфест 42”.
На форумі «Rebuilding Ukraine: Security, Opportunities, Investments» у Бухаресті під час однієї з панельних дискусій представники Румунії, Республіки Молдова та України заявили про намір поглиблювати регіональну співпрацю в інфраструктурі в межах «стратегічного трикутника сполучення» для підтримки відбудови України та посилення стійкості регіону.
Панель модерував генеральний директор аналітичного центру New Strategy Center Джордж Скутару. У ній взяли участь віцепрем’єр, міністр інфраструктури та регіонального розвитку Республіки Молдова Володимир Болєа, спеціальний посланник з питань відбудови України, керівник канцелярії прем’єр-міністра Румунії Міхай Юрка, перша заступниця голови Комітету Верховної Ради з питань транспорту та інфраструктури Юлія Сірко, державний секретар Мінінфраструктури Румунії Іонел Скріоштеану, заступник міністра з питань громад, територій та інфраструктури України Сергій Деркач (у форматі відеоконференції), а також генеральний директор Leviatan Group Кетелін Подару.
Дискусія була зосереджена на стратегічній важливості регіоналізації інфраструктурних проєктів між трьома країнами та розвитку логістичних коридорів, які забезпечують не лише економічну й демографічну мобільність, а в умовах триваючої війни – і військову мобільність. Учасники підкреслили, що транспортна та енергетична сполученість розглядається як інструмент для узгодження політики урядів, а також як платформа для залучення приватного сектору до відбудови України.
«Логістика стає ключовим елементом безпеки й розвитку: від портів і залізниці до прикордонної інфраструктури, усе це повинно працювати як єдина мережа між Румунією, Молдовою та Україною», – зазначив Скутару під час обговорення. Він наголосив, що координація інвестицій і проєктів у межах «стратегічного трикутника сполучення» є необхідною умовою для підвищення пропускної спроможності коридорів, які використовуються для торгівлі, транзиту та військової допомоги.
Представники української та молдовської сторін наголосили, що відбудова України неможлива без активної участі приватного бізнесу та залучення міжнародних компаній до спільних проєктів. «Україна відкрита до партнерства, і нам потрібні як фінансові ресурси, так і технологічні рішення, які можуть надати регіональні та глобальні партнери. Спільні інфраструктурні проєкти зміцнюють не лише економіку, а й стабільність усього регіону», – підкреслив заступник міністра Сергій Деркач.
За підсумками дискусії учасники відзначили позитивну динаміку у зміцненні сполученості між трьома державами, зокрема щодо модернізації транспортних коридорів, портової та прикордонної інфраструктури. Вони дійшли висновку, що подальший прогрес залежатиме від узгодженості дій урядів, ефективного використання фінансових інструментів і тісної співпраці з міжнародними партнерами для підвищення колективної стійкості та добробуту регіону.
Форум «Rebuilding Ukraine: Security, Opportunities, Investments» проходить 11–12 грудня в Бухаресті під егідою МЗС Румунії та МЗС України і організований New Strategy Center. За даними організаторів, протягом двох днів заплановано понад 30 панельних дискусій і паралельних сесій за участю представників урядів, міжнародних організацій, приватного сектору, фінансових інституцій та експертів з Європи, Північної Америки й Азії. Тематика панелей охоплює питання безпеки й оборони, інфраструктури, фінансування та інвестицій, «зеленої» енергетики, цифровізації, людського капіталу та транскордонної співпраці.
У Бухаресті в четвер, 11 грудня, розпочав роботу міжнародний форум «Rebuilding Ukraine: Security, Opportunities, Investments», на відкритті якого президент аналітичного центру New Strategy Center Іонел Ніцу та голова Сенату Румунії Мірча Абрудян наголосили на готовності Румунії відігравати одну з ключових ролей у повоєнній відбудові України та стати основним логістичним вузлом для цього процесу.
За словами Ніцу, форум має на меті створити постійну платформу діалогу, орієнтовану саме на практичні аспекти відбудови України, із залученням представників центральних органів влади, бізнесу, міжнародних фінансових інституцій та місцевих адміністрацій прикордонних регіонів. Румунія як сусідня держава, підкреслив він, має безпосереднє розуміння потреб і викликів на місцях, що створює додаткові можливості для спільних інвестиційних і коопераційних проєктів у сфері інфраструктури, логістики та енергетики.
«Румунія як сусід України має практичне уявлення про те, що означає відбудова в умовах триваючої агресії, – наша мета полягає у тому, щоб звести за одним столом уряд, бізнес і місцеву владу та перевести дискусію в площину конкретних рішень і контрактів», – зазначив Ніцу, відкриваючи першу панель форуму.
Керівник New Strategy Center звернув увагу на концепцію «стратегічного трикутника сполучення» за участю Румунії, України та Республіки Молдова, який має спиратися на портову інфраструктуру Чорного моря і Дунаю, а також на залізничні й автомобільні коридори, що вже перебувають у фокусі Європейської комісії щодо розширення транспортних потужностей регіону. Він також наголосив на необхідності багатовимірного підходу до відбудови, що поєднує економічний, соціальний, гуманітарний і безпековий виміри, а також на потребі «прямого, чесного й орієнтованого на результат діалогу» між усіма учасниками процесу.
Першу панель форуму – «Важливість Румунії для відбудови України» – відкрив як ключовий спікер голова Сенату Румунії Мірча Абрудян. Він підтвердив політичну позицію офіційного Бухареста щодо підтримки України у протидії російській агресії та підкреслив, що участь Румунії у відбудові є не лише економічним пріоритетом, а й «політичним і безпековим імперативом для всієї Європи».
Абрудян відзначив стратегічне значення географічного розташування Румунії для логістики відбудови: через порт Констанца, дунайські порти й розвиток залізничної та автомобільної інфраструктури країна прагне стати центральним хабом для потоків вантажів, пов’язаних з інфраструктурними, енергетичними й промисловими проєктами в Україні. «Румунія має всі передумови, щоб стати логістичним центром відбудови – від портів на Дунаї та Чорному морі до транспортних коридорів, які поєднують ЄС з українською економікою», – заявив він під час виступу.
Окремо голова Сенату наголосив на необхідності проведення глибоких реформ в Україні паралельно з відбудовчими проєктами – насамперед у сферах енергетики, інфраструктури, публічної адміністрації та цифровізації. На його думку, інвестиції в реконструкцію мають розглядатися і як інструмент європейської інтеграції України, з урахуванням переговорів про вступ до ЄС. «Якщо ми говоримо про довгострокові інвестиції, нам потрібен справедливий і тривалий мир, а до його досягнення – передбачуване безпекове середовище, яке забезпечується, зокрема, військовою підтримкою України з боку союзників», – підкреслив Абрудян.
Він також нагадав, що питання «справедливого миру» та безпекових гарантій для України вже обговорювалися під час його недавньої зустрічі зі спікером Верховної Ради Русланом Стефанчуком у Стокгольмі, де сторони узгоджували спільні підходи до майбутніх мирних переговорів.
Форум «Rebuilding Ukraine: Security, Opportunities, Investments» проходить 11–12 грудня в Бухаресті під егідою МЗС Румунії та МЗС України і організований New Strategy Center. За даними організаторів, протягом двох днів заплановано понад 30 панельних дискусій і паралельних сесій за участю представників урядів, міжнародних організацій, приватного сектору, фінансових інституцій та експертів з Європи, Північної Америки й Азії. Тематика панелей охоплює питання безпеки й оборони, інфраструктури, фінансування та інвестицій, «зеленої» енергетики, цифровізації, людського капіталу та транскордонної співпраці.
«Інтерпайп» уклала угоду про купівлю у ArcelorMittal румунського трубного заводу ArcelorMittal Tubular Products Roman S.A., повідомили в компанії.
Закриття угоди залежить від отримання дозволів антимонопольних органів і на прямі іноземні інвестиції. До виконання цих умов компанії продовжать працювати окремо.
У компанії уточнили, що цей завод не пов’язаний з іншим румунським трубним підприємством ArcelorMittal, яке раніше планував придбати «Метінвест».
Як повідомляє Сербський Економіст, кандидат Націонал-ліберальної партії Румунії (PNL), підтриманий прем’єр-міністром Іліє Боложаном, Ципріан Чук переміг на дострокових виборах мера Бухареста, набравши близько 36% голосів після підрахунку майже всіх бюлетенів.
За даними румунських і міжнародних ЗМІ, Чук обійшов кандидата ультраправого Альянсу за об’єднання румунів (AUR) Анку Александреску, яка здобула приблизно 22% голосів, а також висуванця Соціал-демократичної партії (PSD) Даніела Белуце, який опинився на третьому місці. Вибори розглядалися як тест впливу AUR, яка лідирує в частині загальнонаціональних опитувань.
Посада мера румунської столиці стала вакантною після того, як колишнього градоначальника Нікушора Дана 2025 року обрали президентом країни, що вимагало проведення позачергового голосування. Перемогу кандидата лібералів, орієнтованих на співпрацю з ЄС, спостерігачі розглядають як важливий політичний успіх чинного прем’єра Боложана і його проєвропейської правлячої коаліції на тлі зростання популярності правих і ультраправих сил у регіоні.
Аналітики зазначають, що результат виборів у Бухаресті знижує ризик того, що однією з перших столиць держави-члена ЄС може стати місто, кероване представником радикально правої партії, і одночасно зміцнює позиції уряду напередодні подальших політичних баталій на національному рівні.
https://t.me/relocationrs/1901
