Україна і Румунія планують до кінця цього року відкрити ПП «Біла Церква – Сигету Мармацією» на тимчасовій інфраструктурі для легкових авто, поки буде будуватися «повна» інфраструктура, повідомив заступник міністра розвитку громад і територій України Сергій Деркач за результатами зустрічі з державним секретарем міністерства транспорту та інфраструктури Румунії Іонелем Скріштіану.
«Будівництво нового пункту пропуску »Біла Церква – Сигету Мармацією« – пріоритет. Договір підписано на роботи. Саме будівництво буде розділено на три етапи. Це великий інфраструктурний проект, який вимагає часу і ресурсів», – зазначив Деркач на своїй сторінці у Facebook.
Серед інших основних домовленостей він назвав синхронізацію робіт у найбільшому пункті пропуску з Румунією ПП «Порубне-Сирет», щоб одночасно завершити роботи з розвитку смуг для вантажівок. Це дозволить збільшити пропускну здатність удвічі, підкреслив заступник міністра.
За його словами, обговорювалося також питання відкриття місцевих пунктів пропуску, зокрема по одному в Чернівецькій та Закарпатській областях. Зазначається, що ці ПП будуть створені для легкових авто та пішоходів.
Серед останніх спільних напрацювань Деркач нагадав про можливість автобусів великої місткості вільно їздити через ПП «Дяковці-Раковець».
«Наступний крок – закріпити це рішення без обмежень на безстроковій основі. Плюс додати можливість перетину порожніми вантажівками. Румунські колеги розглядають цю можливість, повернуться із зворотним зв’язком», – повідомив заступник міністра.
Україна в січні-червні 2024 року імпортувала 211,692 тис. тонн солі, що на 45,88% менше, ніж за аналогічний період роком раніше, коли зовнішні закупівлі склали 391,186 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), витрати на закупівлю солі на зовнішніх ринках у першому півріччі 2025 року скоротилися на 48,46% – до $26,919 млн проти $52,225 млн за аналогічний період 2024 року.
Основними постачальниками солі в Україну в січні-червні стали Єгипет, на частку якого припало 46,09% поставок, що в грошовому еквіваленті склало $12,407 млн, Туреччина (17,57% і $4,730 млн) і Румунія (13,41% і $3,611 млн).
Роком раніше ТОП-3 постачальників солі був аналогічним: Єгипет (54,89% на 28,668 млн), Туреччина (17,15% на 8,956 млн) і Румунія (14,69% на 7,671 млн).
Як повідомлялося, Україна в довоєнному 2021 році експортувала 710,04 тис. тонн солі на $28,32 млн, тоді як у 2022-му поставки за кордон впали в натуральному вираженні в п’ять разів – до 142,038 тис. тонн, а виручка ще сильніше – до $3,82 млн. Основними покупцями української солі в 2021 році були Польща (39,1%), Угорщина (27,4%) і Румунія (7,3%). У 2021 році Україна імпортувала солі 142,81 тис. тонн на $12,92 млн.
Після окупації російськими військами в квітні 2022 року найбільшого виробника солі в країні – «Артемсолі» – Україна практично припинила її експорт і перетворилася на нетто-імпортера.
Тереблянське соляне родовище (Закарпатська обл.) в серпні 2023 року відновило видобуток солі. Голова Закарпатської ОДА Віктор Микита заявив, що Закарпаття зможе на 100% забезпечити Україну технічною та кухонною сіллю.
Долинське родовище (Івано-Франківська обл.) планує найближчим часом відновити видобуток солі. Зараз тривають роботи над проектом розробки Долинського родовища, і проводиться ретельна оцінка впливу на навколишнє середовище. Розробку проектного рішення для майбутнього солеварного заводу готують фахівці Державного науково-дослідного і проектного інституту основної хімії «Ніохім». Спеціальний дозвіл на видобуток кам’яної солі (галіту) в 2023 році отримало харківське ТОВ «Планета комфорт».
Українська компанія «Автомагістраль-Південь» вперше візьме участь у масштабному будівництві нової інфраструктури в країнах ЄС, а саме 33,7 км швидкісної траси Орад-Арадя, сума контракту EUR460 млн, повідомили агентству «Інтерфакс-Україна» в прес-службі компанії. Згідно з повідомленням, контракт підписали 15 травня в Бухаресті директор Національної компанії з управління дорожньою інфраструктурою Румунії Крістіан Пістол, керівник асоціації Precon Transilvania SLR (Румунія) Веніамін Рус і генеральний директор «Автомагістраль-Південь» Микола Тимофєєв.
Присутній на церемонії підписання міністр транспорту та інфраструктури Румунії Сорін Гріндяну заявив, що уряд його країни вітає співпрацю місцевого підрядника з іноземною компанією.
Зі свого боку Крістіан Пістол зазначив, що нова швидкісна автомагістраль Орад-Арадя є частиною стратегічного європейського коридору Via Carpathia, який забезпечить автомобільне сполучення між Балтійським, Чорним і Середземним морями.
«Підписання контракту – дійсно історична подія. Українська компанія вперше бере участь у масштабному проекті будівництва нової інфраструктури в країнах ЄС. Україна постачатиме на європейський ринок не сировину чи дешеву робочу силу, а високотехнологічні послуги, валютна виручка від яких компенсує втрати традиційного українського сировинного експорту», – сказав Микола Тимофєєв.
За його словами, перемога «Автомагістраль-Південь» також відкриває вікно можливостей для інших українських компаній, які постачають будматеріали або пропонують послуги в будівельній сфері: контракт матиме значний мультиплікаційний ефект, посиливши попит на продукцію українського виробника. Вихід «Автомагістраль-Південь» на ринок нових проектів ЄС також в цілому посилить економічну інтеграцію та економічне співробітництво між Україною і Румунією, сприятиме обміну технологіями, досвідом, реалізації спільних інвестиційних проектів.
Тимофєєв підкреслив, що передумовою перемоги на тендері є успішно реалізовані «Автомагістраль-Південь» масштабні проекти в Молдові та кілька перших проектів в Румунії (ремонт автодороги в Трансільванії та реконструкція аеропорту «Сату-Маре»).
«Компанія зарекомендувала себе як надійний партнер. Довела вміння працювати за міжнародними стандартами, виконувати взяті зобов’язання, забезпечуючи високу якість і дотримання термінів виконання контракту», – зазначив він.
Як повідомлялося, проект будівництва швидкісної траси Орад-Арадя (120,5 км) складається з декількох ділянок, на кожну з яких замовник проводить окремий тендер. У лютому 2025 року «Автомагістраль-Південь» з партнерами виграла тендер на лот №1 (33,7 км). Зараз це перший укладений контракт на будівництво Орад-Арадя. За умовами контракту загальною сумою в EUR460 млн, він повинен бути виконаний за 24 місяці.
На першій ділянці проекту передбачено будівництво 32 мостів, розв’язок і шляхопроводів, серед яких 727-метровий шляхопровід над залізницею, а також два паркінги для зарядки електромобілів.
Минулого року в Румунії було відкрито офіс «Автомагістраль-Південь», де зараз вже триває підготовка до старту робіт. Паралельно компанія продовжує боротися за інші контракти на румунському ринку.
ТОВ «Автомагістраль-Південь» на ринку з 2004 року. Проектує і будує швидкісні магістралі, мости, розв’язки, аеродромні комплекси, гідротехнічні споруди. Власником компанії в інформації Opendatabot вказаний Олександр Бойко. Згідно з фінансовими результатами за 2024 рік, чистий прибуток компанії склав 1,363 млрд грн, дохід – 13,197 млрд грн.
Інформаційно-аналітичний центр Experts Club проаналізував рівень інфляції та її тенденції в Румунії за останні роки. У 2025 році інфляція в Румунії продовжує демонструвати помірне зниження, залишаючись при цьому вищою за цільовий рівень Національного банку. За даними Національного інституту статистики, у березні 2025 року річна інфляція становила 4,86%, знизившись із 5,02% у лютому.
Основні компоненти інфляції в березні 2025 року.
Продукти харчування: зростання цін на 5,10%
Непродовольчі товари: зростання на 3,84%
Послуги: зростання на 6,99%
Найбільший тиск на загальний рівень цін чинять послуги, особливо у сфері охорони здоров’я, освіти та комунальних послуг.
Історична динаміка інфляції
Для розуміння поточних тенденцій розглянемо рівень інфляції в Румунії за останні роки.
2021 рік: 5,05%
2022 рік: 13,80%
2023 рік: 10,40%
2024 рік: 5,60%
Ці дані свідчать про значне зростання інфляції у 2022 році, зумовлене глобальними економічними потрясіннями, і подальше поступове зниження.
Згідно з прогнозами Європейської комісії, очікується, що інфляція в Румунії продовжить знижуватися, досягнувши 3,4% до кінця 2025 року. Однак зберігаються ризики, пов’язані з фіскальною політикою і можливими змінами податкового законодавства.
Центральний банк Румунії дотримується обережного підходу, прагнучи знизити інфляцію без завдання шкоди економічному зростанню. В умовах майбутніх виборів і збільшення державних витрат можливості для подальшого зниження процентних ставок обмежені.
Один із найбільших операторів зернового ринку України ТОВ «СП “Нібулон” виходить на нові ринки Середнього та Верхнього Дунаю, розширює свою діяльність у регіоні та пропонує повний цикл експорту зернових культур і металопродукції, а також вантажні перевезення будь-яких типів товарів Дунаєм, повідомила пресслужба зернотрейдера у Facebook.
В агрохолдингу нагадали, що першими кроками на ринках Середнього і Верхнього Дунаю стали рейси з металопродукцією за маршрутами Ізмаїл – Лом (Болгарія) та Ізмаїл – Смедерево (Сербія), які виконували буксири «Переяславський» і «Козацький» із залученням барж власного виробництва. Ці перевезення підтвердили готовність компанії ефективно працювати з різними категоріями вантажів, відкриваючи нові можливості для бізнесу в Болгарії, Сербії, Румунії та інших країнах Дунайського регіону.
«Наш флот здатний перевозити різні типи вантажів, і це тільки початок. Ми пропонуємо бізнесу Балкан комплексні рішення: експорт зернових у поєднанні з нашою логістикою по Дунаю до Констанци, а також річкові перевезення будь-яких товарів між портами регіону», – зазначив директор з логістики “Нібулона” Сергій Калкутін.
У «Нібулоні» запевнили, що експансія на Середній і Верхній Дунай – це частина довгострокової стратегії агрохолдингу, спрямованої на розвиток міжнародної річкової логістики.
Наразі агрохолдинг готовий запропонувати конкурентоспроможну альтернативу традиційним шляхам постачання зернових та інших вантажів. Йдеться про експорт зернових до 75 країн світу з використанням власного річкового флоту, вантажні перевезення Дунаєм для аграрного, металургійного та будівельного секторів, гнучкі умови співпраці: DAP, EXW, FCA, FOB, онлайн-відстеження вантажів у реальному часі, міжнародний досвід і репутацію надійного партнера.
«Завдяки власному сучасному флоту та ефективній логістиці «Нібулон» гарантує стабільні та безпечні перевезення на Дунаї, що відкриває доступ до нових ринків», – підкреслили в агрохолдингу.
ТОВ «СП “Нібулон” створено 1991 року. До російського військового вторгнення зернотрейдер володів 27 перевантажувальними терміналами та комплексами з приймання сільгоспкультур, потужностями для одночасного зберігання 2,25 млн тонн продукції АПК, флотом із 83 суден (із них 23 буксири), а також Миколаївським суднобудівним заводом.
«Нібулон» до війни обробляв 82 тис. га землі в 12 областях України та експортував сільгосппродукцію в більш ніж 70 країн світу. Зернотрейдер 2021 року експортував максимальні за час свого існування 5,64 млн тонн сільгосппродукції, досягнувши рекордних обсягів постачань на зовнішні ринки в серпні – 0,7 млн тонн, у четвертому кварталі – 1,88 млн тонн і в другому півріччі – 3,71 млн тонн.
Наразі зернотрейдер працює на 32% потужностей, створив спеціальний підрозділ для розмінування сільгоспземель і змушений був перенести центральний офіс із Миколаєва до Києва.
NIBULON, БОЛГАРИЯ, вантажні перевезення, Дунай, РУМУНІЯ, Сербія
Українська мережа магазинів формату one dollar store “Аврора” за рік з початку виходу на румунський ринок відкрила на ньому 33 магазини та отримала виручку близько EUR10 млн, повідомив СЕО мережі Тарас Панасенко.
“На цей рік у нас план EUR40 млн виручки в Румунії, тобто, зрости там чотири рази”, – сказав він на організованому Forbes Україна Саміті експортерів в Києві.
Як передає коресподент агентства “Інтерфакс-Україна“, Панасенко додав, що кількість чеків досягла 1 млн, і 98% покупців є місцевими.
Як повідомлялося, “Аврора” інвестувала 2,5 млрд грн у розвиток мережі в Україні в 2024 році. Виторг мережі за минулий рік збільшився на 42,5% – до 38,5 млрд грн (без ПДВ).
“Аврору” було засновано 2011 року Львом Жиденком, Тарасом Панасенком і Лесею Клименко. На кінець 2024 року мережа налічувала понад 1600 магазинів в Україні та 30 у Румунії. У компанії – близько 14 тис. співробітників. Головний офіс торговельної мережі розташовано у Полтаві.
Як повідомив Forbes із посиланням на Панасенко, у 2025 році в Україні “Аврора” планує відкрити 340–350 нових магазинів.
“Хочемо вийти на ІРО, але чекаємо вдалого моменту для ритейл-компаній. Зараз, наприклад, польська Żabka вийшла на ІРО – вдало. Однак головний чинник, який позитивно позначиться на наш ІРО, – завершення воєнного стану в Україні”, – також сказав CEO.
За його словами, компанія поки не планує виходити на нові ринки, а фокусуватиметься на розвитку румунських магазинів. “Але ми дивимося на Узбекистан, Молдову, Болгарію”, – цитує Forbes Панасенка.
