Асоціацію Automagistral Pivden SRL (Україна) – Precon Transilvania SRL (Румунія) визнано переможцем одного з трьох лотів на будівництво ділянки швидкісної магістралі Арад – Орадя з бюджетом проєкту в EUR600 млн, повідомляє прес-служба «Автомагістраль-Південь».
У посольстві України в Румунії зазначили, що перемога української компанії в одному з найбільших тендерів на будівництво інфраструктури є знаковою подією з точки зору посилення двосторонніх економічних відносин між Україною та Румунією.
«Присутність у Румунії найбільшої української будівельної компанії сприятиме посиленню позицій українського бізнесу на ринку ЄС, розвитку спільних проєктів і партнерства між українськими та європейськими компаніями, обміну досвідом. На ринку ЄС традиційно представлені провідні світові компанії. Перемога в конкурентній боротьбі з найсильнішими суперниками є свідченням довіри з боку румунського замовника до українського підрядника», – наголошується в повідомленні посольства у Facebook.
Загалом чотирисмугова швидкісна магістраль Арад-Орадя матиме загальну протяжність 120,47 км і забезпечить зв’язок із румунсько-угорським кордоном. Лот, який виграла асоціація української та румунської компаній, включає ділянку 47,07 км, до якої додається сполучна дорога з промисловою зоною Арад Вест (2,9 км). Проєктом передбачено 29 мостів загальною протяжністю 2,5 км, шість транспортних розв’язок, чотири майданчики для розміщення великогабаритного транспорту, два дорожньо-ремонтні пункти (для експлуатації автотраси).
«Перемога «Автомагістраль-Південь» – свідчення того, що наша країна здатна успішно виходити на європейський ринок із високотехнологічними послугами. Участь нашої компанії в одному з найбільших інфраструктурних проєктів ЄС матиме важливе значення для десятків інших українських компаній – постачальників матеріалів і послуг», – наголошується в релізі.
ТОВ «Автомагістраль-Південь» на ринку з 2004 року. Проектує і будує швидкісні магістралі, мости, розв’язки, аеродромні комплекси, гідротехнічні споруди. Власником компанії в інформації Opendatabot вказано Олександра Бойка. Згідно з фінрезультатами за 2023 рік, чистий прибуток компанії становив 624,9 млн грн, дохід – 8,215 млрд грн.
TENDER, Автомагістраль-Південь, БУДІВНИЦТВО, магістраль, РУМУНІЯ
Правляча коаліція в Румунії визначилася з датою нових президентських виборів, вони відбудуться в Румунії 4 травня і 18 травня, повідомляє агентство Reuters із посиланням на джерела в Ліберальній партії Румунії.
Повідомляється, що, за твердженнями в коаліційних партіях, вони погодилися підтримати єдиного кандидата в президенти, щоб не допустити перемоги ультраправих, і на сьогодні їхнім кандидатом є Крін Антонеску, колишній лідер лібералів, однак експерти припускають можливість висування іншого кандидата від правлячої коаліції.
Як пише Politico, незважаючи на скасування результатів попередніх виборів, популярність у Румунії зберігає проросійська кандидатка Келін Джорджеску, про що свідчить опитування, проведене Digi 24 на замовлення мера Бухареста Нікусора Дана, який також планує балотуватися на посаду президента Румунії як незалежний кандидат на повторних виборах. Опитування показало, що щонайменше 40 відсотків румунів планують голосувати за Джорджеску, сказав Дан в інтерв’ю Digi24, не уточнивши, скільки людей було опитано.
У середу Олена Ласконь, лідерка ліберал-прогресистської партії «Союз порятунку Румунії», яка посіла на попередніх виборах друге місце з 19,18% голосів виборців, пообіцяла виставити свою кандидатуру знову.
Як повідомлялося, Верховний суд Румунії в грудні 2024 р. скасував результати першого туру президентських виборів 24 листопада через звинувачення в іноземному втручанні після перемоги проросійського кандидата Келіна Джорджеску.
Раніше аналітичний центр Experts Club випустив відео про найголовніші вибори у світі, відео доступне тут – https://youtu.be/73DB0GbJy4M?si=zWf7UqPASklCy5nr
Румунія і Болгарія вступили до Шенгенської зони в середу, з 1 січня 2025 року на сухопутних кордонах цих країн з країнами Шенгенської угоди і між ними скасовано прикордонний контроль.
«Румунія і Болгарія, ласкаво просимо до Шенгену», – написала голова Європейського парламенту Роберта Мецола в соцмережі Х у ніч на 1 січня.
«Відсьогодні більше не буде перевірок під час перетину сухопутних кордонів між Болгарією або Румунією та будь-якою країною-учасницею Шенгенської угоди», – повідомляється в соцмережі Х Європарламенту.
У Європарламенті нагадали, що прикордонні перевірки для повітряних і морських подорожей було скасовано ще в березні 2024 року.
У Головному управлінні з міграції та внутрішніх справ Європейської комісії назвали 2025 рік історичним для Румунії, Болгарії та її народу. «Повний вступ до Шенгенської зони відповідає європейським обіцянкам і законним очікуванням. Це знаменує важливу віху в нашій історії», – йдеться в повідомленні.
Як повідомлялося в соцмережі Х головування Угорщини в Раді ЄС 12 грудня, міністри внутрішніх справ «щойно ухвалили рішення про скасування контролю внутрішніх сухопутних кордонів із Болгарією та Румунією і між ними з 1 січня 2025 року». Раніше Австрія виступала проти цього через високий рівень нелегальної міграції в Болгарії та Румунії, але згодом зняла вето.
Шенгенська зона – європейський простір, де скасовано прикордонний контроль на внутрішньому кордоні. Вступ країн сприятиме розвитку подорожей, торгівлі та туризму.
Джерело: http://relocation.com.ua/rumuniia-ta-bolhariia-ofitsijno-vstupyly-do-shenhenskoi-zony/
Із проханням до Європейської Комісії вжити захисних заходів щодо імпорту меду з України до Болгарії звернувся міністр сільського господарства і продовольства цієї країни Георгій Тахов на засідання Ради ЄС із сільського господарства і рибальства, його прохання підтримав представник Румунії, повідомило Міністерство сільського господарства Болгарії.
За словами Тахова, імпорт українського меду ускладнює реалізацію місцевої продукції. Річ у тім, що значні обсяги українського меду, які надходять на європейський ринок за дуже низькими цінами, чинять великий тиск на ціни на болгарський мед.
«Крім багатьох проблем, що стоять перед галуззю, за останні три роки вона також зіткнулася з конкуренцією з боку імпорту з України. Обсяг меду, імпортованого з України в нашу країну з січня по жовтень 2024 року, збільшився більш ніж на 30% порівняно з аналогічним періодом минулого року», – наголосив Тахов і додав, що високий рівень імпорту з України ставить виробників Болгарії в складне становище.
Міністр сільського господарства Угорщини Іштван Надь на пресконференції за підсумками зустрічі міністрів сільського господарства країн-членів ЄС пояснив, що Болгарія і Румунія зажадали застосування захисних заходів для імпорту в Європейський Союз меду з України, оскільки безмитна квота, визначена в автономній лібералізації торгівлі, вичерпана, а «мито створює проблеми на внутрішніх ринках, обтяжених імпортом».
«Захід – так зване регулювання банкоматів – вичерпано, проте кількість меду, що надходить з України, як і раніше, оподатковується митом, що також створює проблеми на внутрішніх ринках, які обтяжені імпортом», – процитувало його слова Міністерство сільського господарства Угорщини.
Надь наголосив, що необхідно вжити ефективних заходів проти проникнення підробленого меду на ринок ЄС, наприклад, шляхом маркування та поділу натурального і ненатурального меду. Він також вважає, що необхідно компенсувати «конкурентні недоліки, що виникають» і додатково підтримати сектор бджільництва.
Як повідомлялося, Європейська Комісія 20 серпня ввела тарифні квоти на український мед через перевищення безквотних обсягів його поставок на європейський ринок. Імпорт меду з України з початку 2024 року до серпня перевищив встановлені квотою обсяги в 44,418 тис. тонн. Додатковий імпорт обкладається митами найбільшого сприяння (MNF). Зокрема, з 1 січня 2025 року і до 5 червня 2025 року буде запроваджено нову тарифну квоту, яка відповідає 5/12 порогу, встановленого для спрацьовування екстреного гальмування. Для меду обсяг нової квоти становитиме 18,507 тонни.
ЄК з 2 червня 2024 року до 5 червня 2025-го ввела квотування поставок до Європейського Союзу яєць і цукру. Для яєць нова квота встановлена в розмірі 9,662 тис. тонн, а для цукру – у розмірі 109,44 тис. тонн.
Рада Європейського Союзу 13 травня 2024 року схвалила продовження тимчасових заходів лібералізації торгівлі для України ще на один рік, до 5 червня 2025 року. Одночасно було передбачено застосування механізму екстреного гальмування для особливо чутливих сільськогосподарських продуктів, зокрема цукру, яєць, птиці, вівса, кукурудзи, меду, круп у разі, якщо імпорт цих продуктів 2024 року перевищить середні його обсяги, зафіксовані в другій половині 2021 року та протягом 2022 і 2023 років. Аналогічні заходи з екстреного гальмування можуть бути застосовані у 2025 році в разі, якщо в період з 1 січня по 5 червня 2025 року обсяг українського експорту перевищить 5/12 квоти, встановленої на 2024 рік.
Згідно зі ст. 4 (7) регламенту про автономні торговельні заходи, що застосовуються до українських продуктів, Україна зможе поставити в ЄС із 6 червня 2024 року до 5 червня 2025 року без сплати мита 57,101 тис. тонн м’яса птиці, 9,662 тис. тонн яєць, 109,439 тис. тонн цукру, 18,507 тис. тонн меду, 4,648 млн тонн кукурудзи, 1,017 тис. тонн вівса, 8,603 тис. тонн круп.
Румунія розширила список товарів, імпортованих з України, для ввезення яких у країну потрібна ліцензія, на яйця і м’ясо птиці, повідомило Euractiv.ro з посиланням на інформацію румунського уряду. Видання нагадало, що румунські виробники птиці зіткнулися з «серйозною проблемою» через імпорт яєць і м’яса птиці з України, які продаються за цінами, значно нижчими за собівартість виробництва в Румунії.
За інформацією міністра сільського господарства Флоріна Барбу, після обговорень з представниками птахівничої галузі уряд прийняв рішення додати яйця і м’ясо птиці до переліку продукції, імпорт якої з України можливий тільки за наявності ліцензії. До цього списку також входять крупи, насіння, борошно і цукор.
«Наш обов’язок – захищати румунське виробництво», – заявив Барбу.
Крім того, він нагадав, що Румунія, як член Європейського Союзу, повинна дотримуватися певних виробничих вимог у секторі птахівництва, через що у румунських птахівників витрати «на 30% вищі, ніж в Україні».
Барбу також підкреслив, що заборони на імпорт українських яєць і м’яса птиці немає.
«Ми ухвалили це рішення про ліцензування, щоб гарантувати, що коли харчовій промисловості знадобляться ці продукти, а Румунія не буде повністю самодостатньою, тільки румунські переробники зможуть імпортувати їх за ліцензією», – додав він.
Після того, як Європейська комісія вирішила не поширювати заборону на імпорт українського зерна на п’ять сусідніх країн ЄС (Болгарію, Польщу, Румунію, Словаччину та Угорщину) у вересні 2023 року, Румунія запровадила імпортні ліцензії на зернові та олійні культури з України та Молдови. Цей захід, запроваджений у жовтні минулого року, було продовжено.
Згідно з цим рішенням, імпортувати сільськогосподарську продукцію з України та Молдови мають право тільки румунські компанії, що займаються виробництвом олійно-жирової продукції, борошномельною промисловістю, виробництвом кормів для тварин і тваринництвом.
Українська мережа магазинів формату one dollar store “Аврора” за рік роботи в Румунії розширила мережу до 25 магазинів, обслужила понад 1 млн клієнтів, повідомив СЕО Тарас Панасенко у фейсбуці.
“Рівно один рік тому відкрив свої двері перший магазин у Сучаві. Зараз у нас тут уже 25 магазинів, і вісім на черзі, скоро відкриють свої двері. За цей рік ми обслужили в Румунії понад 1 млн клієнтів (…), 98% – це місцеві жителі”, – повідомив Панасенко.
Він зазначив, що сегмент у Румунії ще далекий до прибутковості, “бо потрібен масштаб і доналаштування продукту, але ми невпинно зростаємо, як кількісно, так і якісно”.
Водночас у Румунії в “Аврори” рівень NPS (Net Promoter Score, індекс визначення прихильності споживачів до бренду), що вимірюється незалежним маркетинговим агентством, навіть вищий, ніж в Україні, і сягнув позначки 86.
“Ми перший за всю історію незалежної України випадок, коли системний ритейлер успішно масштабувався в ЄС. Ми підтримуємо місцевих румунських виробників і виробників з України, які багато експортують товарів для “Аврори” Румунії. У т. ч. виробників із прифронтових міст”, – повідомив він.
“Аврору” заснували 2011 року Лев Жиденко, Тарас Панасенко й Леся Клименко. Головний офіс торговельної мережі розташований у Полтаві. Мережа налічує 1528 магазинів в Україні та 25 у Румунії.
За даними Opendatabot, власником ТОВ “Вигідна покупка”, яке розвиває мережу, зазначено кіпрську “Аврорітейл Інвестменс Лімітед”, її бенефіціаром – Жиденка. Кіпрська компанія також є власником ТОВ “Пріор девелопмент”, ТОВ “Севен А”, ТОВ “Промислова 9” і ТОВ “Так”.
За підсумками 2023 року чистий прибуток мережі становив 4,1 млрд грн, чистий дохід – 27 млрд грн.
