У Румунії пенітенціарна установа запустила фактично «оголошення-послугу» для приватних осіб і компаній: ув’язнених можна залучати до господарських і сезонних робіт за тарифом близько 27 леїв за годину, на підставі простого договору про надання послуг.
Серед заявлених робіт – колка дров, ручні земляні роботи, прибирання/обрізка дерев, розчищення ділянок, канав і каналів. У повідомленні також зазначено, що харчування та охорона/супровід забезпечуються установою, а транспорт до місця робіт може надаватися окремо приблизно по 2 лея/км.
Йдеться про Penitenciarul Mioveni (Румунія), про що повідомляють румунські ЗМІ з посиланням на публікацію установи.
Контекст, який наводиться в матеріалі: на тлі дефіциту робочої сили багато компаній в Румунії залучають працівників з країн поза ЄС. За даними, наведеними з посиланням на дослідження Економічної та соціальної ради (CES), із 136 334 громадян третіх країн з дозволами на роботу (станом на кінець серпня) найбільші групи – вихідці з Непалу та Шрі-Ланки.
Перелік країн, громадяни яких згадані в матеріалі як основні групи працівників з третіх країн: Непал, Шрі-Ланка, Туреччина, Молдова, Індія, Бангладеш, Китай, Сирія, Єгипет, Пакистан.
Румунські прикордонники не пропускають багато автомобілів, що прибувають з України, без підтвердження проходження техогляду, повідомляють очевидці.
Для перетину кордону водіям потрібно пред’явити сертифікат технічного огляду, що підтверджує справність транспортного засобу. Також необхідно мати при собі документи для в’їзду і поїздки, в тому числі паспортні документи, папери на автомобіль і страхування, а в окремих випадках – підтвердження мети поїздки і довіреність при керуванні чужим авто.
Румунська прикордонна поліція раніше вказувала, що при прикордонному контролі водій повинен пред’явити документ, що засвідчує особу, дійсне посвідчення водія, реєстраційні документи на авто і підтвердження дійсного періодичного техогляду, який повинен бути дійсний на момент пред’явлення на пункті пропуску.
Крім того, прикордонники нагадують, що митні обмеження при в’їзді в Румунію поширюються на м’ясо і молочні продукти, мед, а готівка понад 10 тис. євро підлягає декларуванню.
Як повідомляє Інтерфакс-Україна, українська ресторанна мережа «Чорноморка» виходить на ринок Румунії: перший заклад у Бухаресті планують відкрити цієї зими в реконструйованому ТРЦ Unirea (Piata Unirii 1).
Компанія вже набирає команду: шукають адміністраторів, шеф-кухарів, а також офіціантів, продавців риби, кухарів і менеджера з прибирання.
Площа ресторану – 280 кв. м, розрахований він на 98-102 посадочних місця.
ТРЦ Unirea (близько 80 тис. кв. м) проходить оновлення, проект реконцепції супроводжує Colliers Romania. Паралельно йде масштабна реконструкція площі Piata Unirii, роботи розраховані приблизно на два роки.
За даними сайту мережі, в грудні 2025 року у «Черноморки» буде 40 закладів в Україні, Молдові, Словаччині, Чехії та Польщі.
Гірничо-металургійна група «Метінвест» придбала у корпорації ArcelorMittal трубний завод у Румунії Tubular Products Iasi S.A. (AMTP Iasi), який контролюється ArcelorMittal S.A. (Люксембург). Згідно з інформацією компанії в середу, група продовжує синергію металургії України та ЄС.
При цьому уточнюється, що 16 грудня «Метінвест» закрив угоду щодо придбання підприємства ArcelorMittal Tubular Products Iași, розташованого в румунському місті Ясси.
Завод виробляє зварні конструкційні труби для будівництва, машинобудування, інфраструктури та аграрного сектора. Його максимальна потужність – 240 тис. тонн продукції на рік.
“Метінвест ще до великої війни почав будувати міст між металургією України та ЄС. Тому новий завод для нас – це унікальна можливість завантажити роботою відразу два підприємства – в Яссах і Запоріжжі. Це частина нашого внеску в післявоєнне відновлення. Я впевнений, що продукція заводу буде затребувана не тільки в ЄС, а й буде затребувана при відновленні пошкодженої бойовими діями інфраструктури та промисловості України«, – прокоментував завершення угоди генеральний директор “Метінвесту” Юрій Риженков.
Підприємство стало першим виробничим майданчиком »Метінвесту” в Румунії. Переговори про придбання заводу тривали кілька місяців. 24 листопада 2025 року група отримала схвалення Європейської комісії на придбання активу на підставі Регламенту Європейського Союзу про злиття, а наступного дня – національного відомства Румунії з питань конкуренції за результатами процедури скринінгу іноземної інвестиції.
«Підприємства »Метінвесту” в Україні історично виробляють великі обсяги гарячекатаного рулону, призначеного як для внутрішнього ринку, так і для експорту. Розташування активу в Румунії – всього в 600 км від Запоріжжя – дозволяє нам щорічно поставляти до 180 тис. тонн гарячекатаного рулону виробництва «Запоріжсталі». Це забезпечить румунському заводу регулярні замовлення і стабільну роботу«, – зазначив операційний директор »Метінвесту” Олександр Мироненко.
Також повідомляється, що в 2026 році планується інтеграція активу в виробничі та організаційні ланцюги «Метінвесту». Завод має п’ять трубних станів, дві лінії поздовжнього різання і дві лінії нанесення покриття. «Метінвест» дотримуватиметься всіх умов трудових договорів із співробітниками підприємства в Яссах.
При цьому нагадується, що крім України та Румунії у групи є активи в Італії, Болгарії, Великій Британії та США.
AMTP Iasi зареєстровано в Румунії, здійснює активну діяльність у сфері виробництва та постачання малих зварних труб з вуглецевої сталі.
«Метінвест» є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Його підприємства розташовані в Україні – в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях, а також в країнах Європейського Союзу, Великобританії та США. Основними акціонерами холдингу є група «СКМ» (71,24%) і «Смарт-холдинг» (23,76%). ТОВ «Метінвест Холдинг» — керуюча компанія групи «Метінвест».
Оператори систем передачі (ОСП) України, Словаччини, Угорщини та Румунії запустили в понеділок перші місячні аукціони з розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів, повідомила НЕК “Укренерго”.
Вони проходять 15-17 грудня на платформі Joint Allocation Office (JAO) з поставкою на січень 2026 року. Остаточні результати аукціонів мають бути оголошені 23 грудня. Згідно з інформацією на JAO, потужність перетину з Угорщини складає 460 МВт, з Румунії та Словаччини – по 172 МВт. З України потужність перетину не пропонується.
“Довгострокові аукціони з розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів – це те, що точно піде на користь українському ринку електроенергії. В умовах масованих російських атак на нашу енергосистему, впевненість у стабільному надходженні імпорту електроенергії кожного наступного місяця нам дуже потрібна”, – прокоментував голова правління “Укренерго” Віталій Зайченко, слова якого наводяться в повідомленні компанії в Телеграм.
“Ми вдячні партнерам з ENTSO-E та аукціонної платформи JAO, а також колегам з компаній-операторів енергосистем сусідніх держав ЄС за ефективну співпрацю. Сподіваємось, вона буде продовжена, і надалі будуть запроваджені також річні аукціони”, – зазначив Зайченко.
Як вказує НЕК, запровадження таких аукціонів стало можливим завдяки співпраці з ОСП сусідніх держав та за підтримки Європейської мережі операторів системи передачі (ENTSO-E). Робота над правилами довгострокового розподілу для зовнішніх кордонів ЄС тривала протягом останніх двох років.
“Після погодження цих правил національними регуляторами України, Словаччини, Угорщини і Румунії став можливим розподіл вільної пропускної спроможності міждержавних перетинів шляхом проведення місячних довгострокових аукціонів. Для України це означає можливість ефективнішого цінового прогнозування, а у перспективі – зниження вартості імпортованої електроенергії”, – пояснила “Укренерго”.
Як зазначається в повідомленні, у глобальному вимірі місячні аукціони сприяють більш тісній інтеграції українського і європейського енергоринків та забезпечують посилення стійкості об’єднаної енергосистеми України.
Як повідомлялося, ENTSO-E з початком повномасштабного вторгнення, зважаючи на воєнні ризики, погодилося тільки на добові аукціони з розподілу потужності міждержавного перетину для імпортно-експортних операцій з електроенергією. Водночас трейдери та енергокомпанії неодноразово зазначали, що відсутність довгострокових аукціонів, зокрема, місячних і річних, заважає ефективності залучення імпортної е/е.
Голова правління НЕК “Укренерго” Віталій Зайченко на початку грудня в коментарі Енергореформі зазначив, що розраховує на успішне проведення перших з початку війни довгострокових (місячних) аукціонів з розподілу міждержавного перетину з Румунією, Угорщиною і Словаччиною.
“Думаю, що ці аукціони відбудуться. Ринок точно чекає довгострокових аукціонів. Тому, гадаю, весь запропонований перетин буде проданий”, – сказав він.
“По Польщі, на жаль, аукціонів не буде, бо польський оператор системи передачі не дає згоди”, – додав глава “Укренерго”.
Варто зазначити, що запущені сьогодні аукціони спільні, тобто проводяться одночасно обома операторами. Про такий механізм ОСП домовилися у 2023 році, і поки за ним проводилися добові аукціони. Місячні аукціони до цього проводилися по Молдові та по Польщі (перетин Добротвір-Замость), де ще діють односторонні аукціони замість спільних.
Учасники панелі «Connecting Economies: Cross-border Infrastructure and the Power of Partnership» на форумі з відбудови України в Бухаресті наголосили, що розвиток прикордонної інфраструктури та спільних проєктів є ключовою умовою для розкриття економічного потенціалу українсько-румунського співробітництва, насамперед у прикордонних регіонах Чернівецької та Закарпатської областей.
Дискусію модерував старший асоційований експерт New Strategy Center (Румунія) Богдан Берняґе. У панелі взяли участь голова повітової ради Сучави (Румунія) Георґе Шолдан, заступник голови Чернівецької обласної ради Михайло Павлиюк та перший заступник голови Закарпатської обласної ради Андрій Шекета.
За словами учасників, економічне партнерство Чернівецької області з Румунією має стратегічне значення: понад 20% зовнішньоторговельного обороту регіону припадає на Румунію. Значний потенціал для поглиблення співпраці існує в галузі деревообробки, де сировинна база Чернівеччини може поєднуватися з переробними потужностями румунської сторони. Окремо було відзначено можливості для розвитку спільних проєктів у сферах ІТ, туризму, сільського господарства та транспорту. «Наші регіони вже тісно пов’язані торгівлею, наступний крок – переходити від простого експорту сировини до спільних виробничих ланцюгів», – зазначив Павлиюк.
Щодо Закарпаття учасники наголосили, що відбудова регіону тісно пов’язана з його довгостроковим розвитком і поглибленням зв’язків із Румунією. Попри те, що область має найдовший відтинок спільного кордону з цією країною, прикордонна інфраструктура залишається недостатньо розвиненою, а низка пунктів пропуску працює нижче від потенційної пропускної спроможності. На думку Шекети, цільові інфраструктурні інвестиції – у дороги, залізничні підходи та модернізацію пунктів пропуску – є необхідною умовою для поліпшення сполучення між Закарпаттям і Румунією та повнішого використання можливостей транскордонної співпраці.
За підсумками обговорення учасники дійшли висновку, що розвиток спільних проєктів і модернізація прикордонної інфраструктури здатні посилити економічну інтеграцію прикордонних регіонів, а також створити додаткові можливості для бізнесу й зайнятості по обидва боки кордону.
