Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” з початку поточного року відвантажив 28 тис. тонн прокату на трубний завод “Метінвесту” в Румунії – “Метінвест Тубулар Ясси”, який увійшов до складу групи наприкінці 2025 року.
Згідно з інформацією підприємства у четвер, у квітні виповнюється чотири місяці відтоді, як трубний завод Metinvest Tubular IAȘI став частиною групи. За цей час підприємство впевнено інтегрується у виробничі та управлінські процеси компанії, нарощуючи обсяги та зміцнюючи взаємодію з іншими активами.
При цьому відзначається, що важливу роль у цьому процесі відіграє “Запоріжсталь”: сьогодні комбінат повністю забезпечує потреби румунського заводу в гарячекатаному рулоні.
“З початку 2026 року запорізькі металурги вже відвантажили до Ясс понад 28 тисяч тонн прокату конструкційних марок сталі. Ця продукція є основою для виготовлення круглих, профільних і прямокутних зварних труб, що відповідають європейським стандартам та застосовуються у будівництві, енергетиці й геотермальній інженерії”, – констатується в пресрелізі.
І уточнюється, що синергія підприємств групи “Метінвест” дозволяє не лише зміцнювати позиції на європейському ринку, а й забезпечувати стабільне завантаження українських виробничих потужностей.
“Запоріжсталь” – одне з найбільших промислових підприємств України, продукція якого має широкий попит серед споживачів як на внутрішньому ринку, так і в багатьох країнах світу.
“Запоріжсталь” є спільним підприємством групи “Метінвест”, основними акціонерами якої є ПрАТ “Систем Кепітал Менеджмент” (71,24%) і Smart Steel Limited (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Уряд Румунії затвердив надзвичайну постанову, якою оголосив кризову ситуацію на ринку нафти та нафтопродуктів на період з 1 квітня по 30 червня 2026 року та запровадив пакет заходів щодо захисту економіки та населення. Ключовий захід стосується контролю ціноутворення через обмеження комерційних націнок. Максимальна сукупна націнка по ланцюжку для бензину, дизеля та частини сировини для їх виробництва обмежується 50%, а за перевищення лімітів передбачені санкції у розмірі від 0,5% до 1% річного обороту компанії.
Румунська влада пояснює, що кризовий режим вводиться на тлі зростання світових цін на нафту, збільшення страхових і логістичних ризиків, а також високої імпортної залежності країни.
Станом на 27 березня в Бухаресті ціни на паливо становили:
бензин: 9,19–9,23 лея за літр (близько 1,85–1,86 євро);
дизельне паливо: 10,26–10,36 лея за літр (близько 2,06–2,08 євро).
Економіст Адріан Негреску попередив, що за умови збереження зовнішнього тиску ціни на преміальний дизель можуть зрости до 12–13 леїв за літр (близько 2,4–2,6 євро).
Уряд Молдови запропонує парламенту ввести надзвичайний стан в енергетичному секторі строком на 60 днів, починаючи з 25 березня 2026 року, після відключення основної лінії електропостачання Vulcănești – Isaccea в результаті російських ударів по цивільній енергетичній інфраструктурі України. Про це повідомив офіційний сайт уряду Молдови.
Лінія Vulcănești – Isaccea є основною артерією імпорту електроенергії та забезпечує 60-70% споживання правобережної частини Молдови. Влада оцінює можливий дефіцит потужності в години пік на рівні до 350-400 МВт вже з 25 березня.
Уряд Молдови заявив, що режим надзвичайної ситуації дозволить оперативно закуповувати енергоресурси та аварійне обладнання, швидше розподіляти необхідні ресурси, а за необхідності — вводити заходи щодо обмеження споживання та спеціальні правила роботи для економічних операторів з метою захисту критичної інфраструктури та соціальних установ.
Водночас у Кишиневі наголошують, що наразі споживачі забезпечуються електроенергією за рахунок внутрішніх джерел та імпорту альтернативними маршрутами, включаючи чотири лінії міжсистемного з’єднання 110 кВ з Румунією. Ці схеми вже використовувалися раніше, зокрема під час відключень 31 січня 2026 року.
За даними молдавського державного агентства Moldpres з посиланням на Національний центр управління кризами, поруч з лінією Isaccea – Vulcănești були виявлені впалі безпілотники, через що доступ технічних бригад обмежений, а до початку ремонтних робіт потрібне розмінування. Перевірки проводять у координації оператори систем передачі Молдови, Румунії та України.
У Румунії соціальна підтримка для українських біженців, які перебувають під тимчасовим захистом, надається, зокрема, через систему minimum inclusion income, при цьому при розрахунку права на таку допомогу враховується загальний дохід заявника, включаючи українську державну пенсію. Про це йдеться у роз’ясненнях порталу Dopomoha.ro.
Згідно з опублікованою інформацією, українці під тимчасовим захистом у Румунії можуть претендувати на різні соціальні виплати в рамках закону №196/2016 про мінімальний інклюзивний дохід, а також інших програм підтримки. У матеріалах платформи зазначається, що допомога залежить від індивідуальних обставин та правового статусу заявника.
Як випливає з публікацій на цю тему, при переході до такої моделі підтримки влада оцінює сукупний дохід домогосподарства, і українська пенсія включається в цей розрахунок як дохід. Це означає, що розмір румунської соціальної виплати може зменшуватися з урахуванням пенсії, яку вже отримують з України.
Паралельно для українців у Румунії продовжують діяти й інші форми допомоги, включаючи дитячі виплати, підтримку матерів новонароджених, допомогу по безробіттю та доступ до соціальних послуг для людей з інвалідністю. Розмір і вид підтримки залежать від конкретної категорії заявника та поданих документів.
Таким чином, ключова зміна для частини українських біженців у Румунії полягає в тому, що пенсія з України розглядається як частина загального доходу і впливає на розмір адресної соціальної допомоги, яку можна отримати в румунській системі. За даними Eurostat, на кінець січня 2026 року в Румунії перебували понад 193 тис. осіб під тимчасовим захистом, які виїхали з України.
Як повідомляє Сербський економіст, у Румунії підготовлено стратегічне дослідження щодо створення залізничного коридору протяжністю 781,9 км від Констанци до кордону з Угорщиною, який поєднуватиме модернізовані ділянки зі швидкістю 160-200 км/год та нові двоколійні відрізки, розраховані на рух зі швидкістю до 250 км/год. Про це повідомляють румунські ділові видання.
Згідно з дослідженням, найбільш підходящим маршрутом визнано коридор Констанца — Бухарест — Брашов — Сігішоара — Тиргу-Муреш — Клуж-Напока — Залеу — Орадя — кордон з Угорщиною. Проект оцінюється в 14,93 млрд євро, а середня інвестиційна вартість становить близько 19 млн євро на кілометр.
Перша фаза передбачає будівництво нової двоколійної лінії Бухарест — Кімпіна з розрахунковою швидкістю 250 км/год, а ділянку Кімпіна — Брашов пропонується модернізувати під 200 км/год. Друга фаза охоплює нову лінію Брашов — Клуж-Напока через Тиргу-Муреш, третя — Клуж-Напока — Орадя через Залеу, і обидві ці нові лінії також проектуються під 250 км/год. Четверта фаза включає модернізацію ділянки Бухарест — Фетешть до 200 км/год і будівництво нового двоколійного відрізка Фетешть — Констанца під 250 км/год.
У документі розглядаються технічні, інвестиційні, операційні та інституційні параметри проєкту, а також рекомендовано поетапне фінансування після 2027 року за рахунок європейських фондів, державного бюджету та, можливо, механізмів державно-приватного партнерства.
https://t.me/relocationrs/2476
Влада Румунії продовжила ще на один рік перехідний період для подання заяв на відновлення румунського громадянства без обов’язкового сертифіката про знання румунської мови на рівні B1.
Сам перехідний термін було перенесено з 15 березня 2026 року на 15 березня 2027 року. Таким чином, у найближчі 12 місяців заявники за цією процедурою зможуть, як і раніше, розпочинати процес без надання мовного сертифіката вже на етапі подання досьє.
Вимога щодо підтвердження знання румунської мови на рівні B1 була введена Законом № 14 від 12 березня 2025 року, а керівництво відомства ініціювало кроки для відстрочки його практичного застосування.
При цьому йдеться не про скасування мовної вимоги як такої, а саме про продовження перехідного періоду ще на один рік.
Джерело: https://relocation.com.ua
