Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку звернеться до міністрів сільського господарства та економіки країни з проханням затвердити спільне розпорядження про продовження заборони на імпорт української агропродукції на 30 днів, наводить RFI заяву глави румунського уряду.
Чолаку повідомив, що від прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля чекає на пропозицію щодо ліцензування експорту зернових, які будуть обговорюватися.
Он добавил, что после решения Европейской комиссии не продлевать запрет на украинскую агропродукцию “ни один килограмм пшеницы не был импортирован в Румынию из Украины”.
“Если будут запросы на экспорт в Румынию, я обязательно попрошу министра аграрной политики и министра экономики принять совместный приказ о том, что сроком на 30 дней, пока все не выяснится, ограничения будут продлены. Повторяю: запросов нет, и хочу заверить аграриев, что такого, как было год назад, уже не будет”, – заверил Чолаку.
Как сообщалось, Европейская комиссия 15 сентября объявила, что не будет продлевать ограничения на импорт сельскохозяйственной продукции из Украины с некоторыми условиями, которые позволят избежать нового скачка зерна.
ЕК 2 мая ввела временное ограничение на импорт украинской сельхозпродукции, в частности, пшеницы, рапса, подсолнечника и кукурузы, в пять государств-членов ЕС – Польшу, Болгарию, Венгрию, Румынию и Словакию. Те утверждали, что украинское зерно бьет по их рынку и вредит фермерам. 5 июня ограничительные меры были пролонгированы до 15 сентября.
После снятия ограничений на импорт украинской агропродукции Польша, Венгрия и Словакия ввели односторонние запреты. Польша расширила список запрещенных к импорту продуктов за счет муки и круп. Венгрия довела этот список до 25 товарных позиций.
Румунія чекає від України подання плану дій щодо ефективних заходів із контролю над експортом зерна, “щоб запобігти спотворенню ринку”, який Україна пообіцяла представити до кінця понеділка, 18 вересня, йдеться в прес-релізі уряду Бухареста, повідомляють локальні ЗМІ в п’ятницю ввечері.
Заява виконавчої влади прозвучала після того, як Європейська комісія в п’ятницю вирішила зняти обмеження на імпорт українського зерна, що діють у п’яти країнах, включно з Румунією, але попросила Київ розробити план ефективних заходів з контролю над транспортом.
“Залежно від Плану дій, представленого українською стороною, уряд Румунії ухвалить рішення про відповідні заходи щодо захисту румунських фермерів”, – йдеться в цитованій заяві.
“Уряд перебуває в постійному контакті з Єврокомісією та українською стороною, щоб забезпечити, щоб новий механізм обмеження імпорту української продукції, запропонований ЄК, запобіг спотворенню ринків країн-членів ЄС”, йдеться в заяві.
Румунська компанія Vestmoldtransgaz (ДП “Вестмолдтрансгаз”, яке раніше належало молдовському уряду) отримала в управління газотранспортну систему Молдови терміном на п’ять років.
Як повідомила прес-служба міністерства енергетики Молдови, відповідний договір оренди підписано з Moldovatransgaz (“Молдоватрансгаз”), дочірньою компанією “Молдовагазу”.
За умовами контракту Vestmoldtransgaz також отримає чинні контракти на технічне обслуговування.
Процес передачі зумовлений зобов’язаннями Молдови в рамках третього енергетичного пакета ЄС, що передбачає поділ поставок, транспортування і дистрибуції на газовому ринку.
У червні 2023 року “Молдовагаз” повідомив, що не встигає вчасно завершити процес сертифікації та відділення “Молдоватрансгазу” від головної компанії. У липні уряд країни схвалив законопроєкт, що прописує процедуру відкликання ліцензії оператора ГТС і передання її активів іншій компанії. Законопроєкт у першому читанні затвердив парламент Молдови.
“Молдовагаз” створено 1999 року. У “Газпрому” 50% акцій компаній, в уряду Молдови – 35,33%, у комітету з управління майном Придністров’я – 13,44%.
“Вестмолдтрансгаз” управляє газопроводом Ясси-Унгени-Кишинів між Румунією і Молдовою. Підприємство створено 2014 року, продано Eurotransgaz (дочірня структура румунської держкомпанії Transgaz) 2018 року. Акціонерами наразі є Transgaz – 75% і Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) – 25%.
Український ячмінь у сезоні-2023 буде на 60% експортуватися автомобільними та залізничними шляхами через пункти перетину кордону з Румунією, повідомили в аналітичному кооперативі “Пуск”, створеному в рамках Всеукраїнської аграрної ради (ВАР).
Згідно з повідомленням, таке рішення пояснюється зростанням вартості фрахту, а також загрозою атак Росії по інфраструктурі портів Дунаю.
“Фермери намагаються в більшості своїй самостійно експортувати ячмінь. (…) Трейдери поки що не надто зацікавлені в торгівлі ячменем. Зростання вартості фрахту створює потужні обмеження. Попит на український ячмінь є, проте зерно виходить надто дорогим: для ліквідності в річкових портах цінник має становити 110-$120/тонна на умовах СРТ, але аграрії не постачатимуть за такою низькою ціною”, – пояснили аналітики.
За їхньою інформацією, учасники ринку побоюються повторних атак Росії на інфраструктуру дунайських портів. Крім того, аграріям вигідніше везти ячмінь на кордони, ніж у Рені, зокрема, на Чоп, де ціна становить $140/тонна. Навіть фермери центральних областей почали цікавитися автопоставками ячменю до Румунії – логістика виходить дешевшою, додали експерти.
Вони також відзначили активність на ринку ячменю переробників. Їхні закупівельні ціни зараз становлять 4500-5200 грн/тонна.
“На першому тижні вересня умовні ціни на ячмінь можуть зрости до $195-202/тонна на базисі DAP Констанца, до $142-147/тонна – на базисі СРТ річкові порти”, – прогнозують у ВАР.
Румунія подвоїть пропускну спроможність свого головного чорноморського порту Констанци і дунайських морських шляхів протягом двох місяців, щоб допомогти Україні доставляти зерно за межі досяжності Росії, заявив прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку в інтерв’ю Financial Times.
Прем’єр Румунії підкреслив, що цей план буде реалізовано незалежно від атак Росії на українські порти на іншому березі Дунаю, на кордоні з Румунією.
“У 2023 році Україна матиме близько 40 млн тонн зерна на експорт. Щоб (сприяти) цьому, ми збільшили пропускну спроможність як у гавані Констанци, так і на шляхах, що ведуть до гавані Констанци, щоб це відбулося. Ми мобілізувалися як могли”, – сказав він.
Чолаку нагадав, що обіцянка Румунії розширити судноплавний коридор завдяки поглибленню Дунаю і розширенню портової інфраструктури пролунала після того, як Росія вийшла з Чорноморської зернової ініціативи, що давала змогу українському зерну надходити на світові ринки через Чорне море. Москва також погрожувала комерційним суднам і не давала їм покинути українські порти, що призвело до перенаправлення експорту через Дунай.
“Ми добре засвоїли уроки, пов’язані з Росією. Ми перебуваємо в нульовій залежності від російських енергоносіїв і ресурсів. Наша підтримка України беззастережна”, – підкреслив прем’єр-міністр Румунії.
За його словами, збільшення пропускної спроможності чорноморського порту Констанца та інших маршрутів дасть змогу експорту українського зерна досягти 4 млн тонн/місяць.
Чолаку повідомив, що наразі здійснюються інвестиції в Сулинський канал. Крім того, існують й інші “рішення”, наприклад, дозволити суднам нічний транзит із жовтня і наростити вантажні перевезення мінімум до 14 суден на день. Збільшення вдвічі розміру барж також “означає, що Україні не доведеться так часто використовувати зернові склади”, сказав він.
Прем’єр-міністр поінформував, що Румунія відкриє більше автомобільних пунктів перетину кордону і поліпшить свою залізничну інфраструктуру на станціях, що межують з Україною, щоб прискорити перевалку вантажів.
“Румунія зберігає мовчання про військову допомогу Києву”, – пише FT і додає, що збільшення військових та інфраструктурних витрат, пов’язаних із війною в Україні, впливає на бюджет країни. Центральний банк Румунії прогнозує, що дефіцит бюджету підскочить до 7,5% валового внутрішнього продукту цьогоріч, що набагато перевищує цільовий показник у 4,4% і 6,2% у 2022 році.
Чолаку має намір поточного тижня зустрітися з представниками ЄС у Брюсселі, щоб обговорити заходи щодо усунення дефіциту фінансування. Він заявив, що “немає жодної можливості”, щоб ЄС скоротив фінансування Румунії, щоб нав’язати Бухаресту жорсткішу економію.
“Нам довелося реорганізувати бюджет, щоб допомогти українським поставкам”, – сказав прем’єр-міністр і додав, що постарається домогтися схвалення ЄС для врахування статей, пов’язаних із війною, за межами розрахунків дефіциту.
“Це були непередбачені витрати… тому нам знадобиться звільнення від податкового кодексу”, – резюмував Чолаку.
Землетрус магнітудою 4,1 бала за шкалою Ріхтера зафіксували в районі гір Вранча в Румунії в неділю, повідомляє Головний цент спеціального контролю.
“17 червня 2023 року о 13:13:06 (за київським часом) Головним центром спеціального контролю зареєстровано землетрус із території Румунії, в районі гір Вранча, магнітудою 4,1 (за шкалою Ріхтера)”, – ідеться в повідомленні ДЦСК у Фейсбук у суботу.
Як повідомляється, за класифікацією землетрусів цей землетрус належить до ледве відчутних. Коливання відчуваються тільки окремими людьми, які перебувають у спокійному стані всередині приміщення, особливо на верхніх поверхах. Цей землетрус не несе загрози для населення України.
Останні потужні землетруси з району гір Вранча були зареєстровані 16 і 17 грудня 2022 року з магнітудами 4,1 і 4,4, (за шкалою Ріхтера) відповідно.
