Україна в рамках своїх євроінтеграційних зобов’язань за Конвенцією Еспо на полях Дев’ятої наради сторін Конвенції Еспо закрила 20-річну суперечку з Румунією щодо виконання її вимог під час будівництва каналу “Дунай – Чорне море”, – повідомив міністр захисту довкілля та природних ресурсів Руслан Стрілець.
“Ми виконали “домашню роботу” і подолали довгий шлях щодо приведення у відповідність до проєкту вимог Конвенції. Адже Україні не байдужі добросусідські відносини та дотримання норм міжнародного права. Ми хочемо і можемо шукати спільну мову та виправляти помилки минулого”, – написав він у Facebook з наради в Женеві.
Стрілець подякував міністру довкілля, водних і лісових ресурсів Румунії Мірчу Фешету (Mircea Fechet) за підтримку цього історичного рішення та міністру довкілля Молдови Йорданці Йордановій (Iordanca Iordanov) за фахове та дипломатичне головування на засіданні Наради сторін Конвенції.
Український міністр додав, що українській делегації в Женеві також вдалося домогтися ще двох перемог, серед яких відмова обрати представника Білорусі в робочі органи Конвенції Еспо, яку підтримали 34 країни.
“На 43-й сесії Конвенції про транскордонне забруднення повітря на великі відстані Москву позбавили статусу приймаючої сторони Метеорологічного центру “Схід” програми EMEP. За це проголосували 33 країни з 35 країн-учасниць. Тепер міжнародний природоохоронний науковий центр базуватиметься в Інституті Йожефа Стефана в Любляні, Словенія. Розраховуємо, що скоро він працюватиме в Українському гідрометцентрі!” – написав також Стрілець.
Конвенція Еспо – міжнародна угода, ініційована Європейською економічною комісією ООН, яка набула чинності 1997 року і названа так за назвою фінського міста Еспо (або Еспоо), де її було підписано 1991 року. Згідно з документом, процедура оцінки впливу на навколишнє середовище потенційно небезпечних проєктів має проводитися не тільки всередині держави, а й у суміжних країнах, які можуть бути порушені впливом цих об’єктів.
Як повідомлялося, у серпні 2004 року президент України Леонід Кучма відкрив рух першою частиною каналу. Водночас Європейська Комісія 1 вересня висловила протест Україні у зв’язку з продовженням робіт з будівництва каналу в дельті Дунаю, яка перебуває під охороною ЮНЕСКО. Єврокомісія закликала Київ припинити будівництво, поки не буде проведено експертизу впливу, який цей канал може мати на природу в дельті річки. Крім цього, Румунія заявила, що оскаржить спорудження каналу.
Згідно з рішенням президента України Віктора Ющенка в червні 2005 року були припинені роботи з поглиблення каналу Дунай-Чорне море через гирло Бистре, для проведення експертизи. Експертиза комісії Міністерства охорони навколишнього середовища України встановила, що канал не завдає шкоди природі.
МЗС України наголошувало, що Україна виходить із того, що відновлення судноплавства в нижньому Дунаї є суверенним правом держави і спрямоване на відновлення ситуації, яка історично існувала в цьому регіоні до 1994 року.
Українська сторона тоді заявляла, що її позиція підтверджена міжнародними експертами під час візиту на безпосереднє місце робіт у дельті Дунаю. Так, від початку відновлювальних робіт нижній Дунай відвідали представники Рамсарської, Бернської, Орхузької конвенцій, конвенції Еспо, міжнародної комісії із захисту річки Дунай, Європейської комісії, Ради Європи, Всесвітнього фонду дикої природи. Рекомендації місії містили три основні вимоги до України: не розпочинати роботи другого етапу проєкту до завершення оцінки впливу на навколишнє середовище від реалізації другого етапу; проведення громадських слухань щодо екологічних наслідків від реалізації проєкту; проведення системного моніторингу стану довкілля під час реалізації проєкту, до якого мають бути залучені міжнародні експерти та представники Румунії. За інформацією МЗС, Україна виконала всі три вимоги.
Проте суперечка продовжилася, і Україна також висувала зустрічні вимоги до Румунії за Конвенцією Еспо щодо реалізації нею своїх проєктів у дельті Дунаю.
Аварійна допомога була запрошена з 12:00 до 19:00 потужністю 300 МВт.
У суботу, 9 грудня, НЕК “Укренерго” у зв’язку з дефіцитом потужностей залучила аварійну допомогу від Румунії та Польщі. Про це повідомляють на сторінці компанії у Facebook.
“Екстрений захід застосовано для компенсації дефіциту електроенергії в енергосистемі. Головною причиною виникнення дефіциту є недостатність генеруючих потужностей.
За добу один енергоблок на тепловій електростанції вийшов в аварійний ремонт, ще один у плановий. Кілька блоків відновлюються в прифронтовому регіоні після артобстрілів, а в інших регіонах – після масованих ракетних атак минулої зими”, – сказано в повідомленні.
Аварійна допомога була запрошена з 12:00 до 19:00 потужністю 300 МВт.
Нагадаємо, станом на 8 грудня в Україні було знеструмлено майже 500 населених пунктів.
Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України (Мінвідновлення) під час третьої зустрічі в Румунії узгодило низку питань для збільшення експортних можливостей України, серед інших досягнуто домовленості щодо нічної навігації каналом Сулина, повідомив віцепрем’єр-міністр із відновлення України, міністр розвитку громад, територій та інфраструктури Олександр Кубраков.
“Повертаємося з рішенням про нічну навігацію на каналі Сулина. Вона вже почала працювати. Чекаємо від румунських колег забезпечення необхідною кількістю лоцманів. У такому разі вийдемо на 4 млн тонн експортної можливості на місяць”, – написав Кубраков у Facebook.
За словами віцепрем’єра, також триває спільна робота над збільшенням потужностей залізничних і автомобільних пунктів пропуску в чотиристоронньому форматі: Румунія – США – Європейська комісія – Україна за участю Молдови. У фокусі уваги два ключових питання: узгодження пілотного проєкту на пункті пропуску “Красноїльськ – Вікову де Сус” для вантажівок, а також “зелений коридор” між Україною, Молдовою та Румунією через пункти пропуску “Рені – Джурджулешти – Галац”.
Кубраков уточнив, що розпочаті в листопаді ремонтні роботи на пункті пропуску “Рені” для створення умов спільного контролю з Молдовою буде завершено в I кварталі 2024 року.
Українська сторона закликала румунських колег збільшити кількість фахівців фіто- та ветеринарного контролю на кордоні.
Швидка та ритмічна робота шляхів експорту залишається стратегічним напрямом роботи, наголосив Кубраков.
За 11 місяців роботи загальний обсяг перевалки через українські Дунайські порти склав майже 30 млн тонн.
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль повідомив президенту України Володимиру Зеленському про переговори з представниками Болгарії та Румунії.
“Цей напрямок транскордонної взаємодії зараз, очевидно, зростає. Я дякую партнерам. Це і робота морського коридору, і дунайського експортного кластера, і взагалі товарообіг між нашими країнами”, – сказав Зеленський у відеозверненні в понеділок.
“Тільки з Румунією ми бачимо потенціал зростання до 4 мільйонів тонн товарообігу до кінця цього року. Це дуже потужно і підтримує не тільки нашу державу, не тільки робочі місця в Україні, а й у країнах-партнерах”, – сказав президент.
Зеленський упевнений, що “додамо ще до співпраці і Румунію, і Болгарію, і Молдову, весь Європейський Союз”.
Румунія до кінця 2023 року вдвічі збільшить пропускну спроможність транзиту зерна з України, заявив прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку за підсумками візиту в Україну, повідомило румунське видання actmedia Romanian News Agency.
“Разом з урядом України нам вдалося знайти спільно узгоджену формулу, за допомогою якої можна як полегшити транзит зерна, так і захистити румунський ринок та інтереси вітчизняних аграріїв. Крім того, на спільному засіданні урядів наших країн 18 жовтня ми підтвердили наше зобов’язання подвоїти транзитну потужність з 2 млн тонн на місяць до 4 млн тонн до кінця року. І ми зробимо це, продовжуючи інвестувати в інфраструктуру порту Констанца, дунайських портів, а також в автодороги і залізницю”, – повідомив Чолаку.
При цьому він укотре запевнив, що експорт зерна з України до Румунії здійснюватиметься з урахуванням інтересів румунських фермерів.
Видання нагадало, що з початку війни в Україні транзитом через Румунію пройшло майже 30 млн тонн українського зерна.
Міністр інфраструктури і транспорту Греції Христос Стайкурас виступив з ініціативою запуску залізничного сполучення між Грецією, Болгарією, Молдовою і Румунією для зв’язку з Україною, повідомляє Noi.md.
Згідно з повідомленням, грецький міністр під час саміту у Варні (Болгарія) 9 жовтня запропонував запустити поїзд для диверсифікації торговельних зв’язків між портами Середземномор’я та Україною.
Грецький уряд пропонує, щоб поїзди прямували до грецьких портів Александруполіс і Салоніки з портів Русе в Болгарії та Констанца в Румунії, а потім можна налагодити сполучення з Молдовою та Україною. Цей проєкт може стати альтернативним варіантом у торговельних відносинах між державами, зміцнюючи транспортні зв’язки та міжнародні вантажні перевезення, впевнені в Греції.
Міністр транспорту Греції надіслав відповідний лист про наміри європейському комісару з транспорту Адіні Валеан, міністру фінансів Болгарії Ассену Васілєву, міністру транспорту та комунікацій Болгарії Георгію Гвоздейкову і міністру транспорту та інфраструктури Румунії Соріну Гріндяну.
Як повідомлялося, Європейський Союз вивчає альтернативні маршрути для українського зерна через Італію та Грецію.
