Уряд Румунії у співпраці з владою Молдови збудує понтонний міст через прикордонну річку Прут, щоб поліпшити транспортування вантажів з України, переважно зерна, повідомляють на сайті польського видання Gospodarka Morska з посиланням на державного секретаря румунського міністерства транспорту Іринела Скріостяну (Irinel Scriosteanu).
За даними румунського чиновника, нову понтонну переправу побудують на тому місці, де до 1944 року стояв зруйнований потім військами радянської Червоної Армії міст між селом Бумбата (Bumbăta, Румунія) та м. Леова (Leova, Молдова).
Скріостяну утчонил, що понтонний міст використовуватимуть для руху як легкового, так і вантажного транспорту.
“Останніми місяцями уряди Румунії та Молдови оголосили про низку логістичних проєктів для поліпшення транспортування товарів з України, особливо зерна. Через російське вторгнення в Україну румунський порт Констанца має важливе значення для відвантаження зерна з цієї країни через Чорне море”, – підсумувало польське видання.
Як повідомлялося, 2022 року Румунія через російську агресію стала найбільшим імпортером українських зернових культур, хоча 2021 року не входила навіть до топ-20 його імпортерів. Її частка склала 13,6% від загальної вартості поставок Україною цієї товарної групи за кордон. За рік ця країна наростила обсяги імпорту з України у 690 разів порівняно з 2021 роком – до $1,24 млрд із $1,8 млн.
АТ “Укрзалізниця” (УЗ) веде переговори з румунською стороною про реалізацію проєкту, який дасть змогу подовжити сполучення від нещодавно відкритої станції Валя-Вішеулуй до великих міст Румунії, а також продовжує розвивати сполучення між українськими обласними центрами та пунктами міжнародного призначення, повідомив член правління УЗ Олександр Перцовський агентству “Інтерфакс-Україна”.
“Ми продовжуємо розвивати міжнародне сполучення. Зробили вже перші кроки для сполучення західної України з Румунією. Поки що це одна невелика станція Валя-Вишеулуй, але ми працюємо з румунською стороною, щоб продовжити сполучення до великих міст на румунській стороні”, – повідомив Перцовський.
За його словами, у цьому напрямку пролягає широка колія (1520 мм), якою зможуть пройти звичайні українські вагони.
Як повідомлялося, УЗ торік відремонтувала ділянки Рахів – Ділове – Валя Вишеулуй (19,2 км колій, 12 мостів), а також провела ремонт вокзалу в Рахові. Це дало змогу повернути до життя ділянку залізниці, яка не функціонувала з 2011 року, і запустити поїзди №755/756 і №753/754 Рахів-Валя Вишеулуй-Рахів. Також, було відремонтовано ділянку на кордоні з Румунією Тересва-держкордон, яка не працювала з 2007 року. Між Україною та Румунією діють також два міжнародні переходи, через які здійснюються винятково вантажні перевезення: Вадул-Сірет – Дорнешти та Дякове-Халмеу.
Загалом, завдяки активному запуску нових міжнародних сполучень, кількість пасажирів, які подорожують у міжнародних напрямках з України, вже зросла в 9 разів, зазначив Перцовський, не уточнивши абсолютних цифр.
Він зазначив, що найбільш популярним напрямком залишається Польща. Щодня УЗ отримує до 2 тис. і більше запитів на купівлю квитків на поїзд Київ-Варшава. Як повідомлялося, щоб надати більше місць, УЗ з 19 лютого запустила сполучення, яке дає змогу жителям Харкова дістатися до Києва та у складі Київ-Варшава подорожувати до Хелма, звідки з пересадкою пасажири можуть прибути до Варшави в той самий час, що й пасажири прямого поїзда Київ-Варшава. Зараз у сполученні курсує 8 вагонів із заповнюваністю 95%. У перспективі їх може бути до 10. Також з 19 лютого УЗ запустила ще один поїзд Харків-Перемишль.
За словами Перцовського, УЗ продовжить розвивати напрямок сполучення регіонів у напрямку міжнародних пунктів призначення.
“Продовжимо роботу з польським напрямком. Бачимо, ефективно працюють маршрути, що з’єднують той же Харків. Подивимося наскільки Дніпро, Одеса… Тому що з початку війни в нас сполучення з Європою отримала не тільки столиця, а також Дніпро, Запоріжжя, Одеса, Вінниця. І ми дивимося на попит у цих напрямках для оцінки планів подальшого розвитку”, – сказав член правління УЗ.
Президент Румунії Клаус Йоганніс у телефонній розмові з президентом України Володимиром Зеленським закликав переглянути ухвалений у грудні закон про національні меншини, деякі положення якого викликали критику з румунського боку.
“Передав президенту Зеленському румунську заклопотаність з приводу нещодавно ухваленого закону про меншини та погодився активізувати діалог для пошуку рішень, що забезпечують найвищі стандарти захисту для румунської спільноти в Україні, аналогічно до української спільноти в Румунії”, – написав Йоганніс у Twitter.
Як повідомляє пресслужба Адміністрації президента Румунії, президенти домовилися, що найближчим часом міністри закордонних справ двох країн проведуть обговорення щодо двостороннього вирішення наявних питань.
Як повідомлялося, Зеленський підписав законопроєкт № 8224 29 грудня 2022 року. Документ закріплює визначення “національні меншини (спільноти)”; права, свободи та обов’язки осіб, які належать до національних меншин, особливості державної політики щодо реалізації прав і свобод представників нацменшин, повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері захисту прав і свобод осіб, які належать до нацменшин.
П’ята стаття законопроєкту “Права, свободи та обов’язки осіб, які належать до національних меншин (спільнот)” гарантує громадянам України незалежно від їхнього етнічного походження, належності чи неналежності до національних меншин (спільнот) громадянські, політичні, соціальні, економічні, культурні та мовні права і свободи, визначені Конституцією.
Особа, яка належить до національної меншини (спільноти), має також право на самоідентифікацію, свободу громадських об’єднань і мирних зібрань, свободу вираження поглядів і переконань, думки, слова, совісті та релігії; участь у політичному, економічному і соціальному житті; використання мови національної меншини; освіту, зокрема мовами національних меншин; збереження культурної самобутності національної спільноти.
Раніше Міністерство закордонних справ Румунії виступило з критикою законопроєкту, зазначивши, що Верховна Рада ухвалила його без додаткових консультацій із Венеціанською комісією та додаткових консультацій із представниками румунської діаспори в Україні. Зокрема, критику румунської сторони викликало нечітке врегулювання питань мови освіти та використання мов національних меншин у документації.
Лідери Румунії, Болгарії та Хорватії підтримали оголошену президентом України ініціативу “Зерно з України” і заявили про подальші зусилля з нарощування наявних і створення нових транзитних коридорів для експорту українського зерна та іншої агропродукції.
“З початку війни 8,4 млн тонн зернових та олійних з України було транзитом (через Румунію) поставлено споживачам у світі. Найближчими місяцями очікуємо зростання транзитного експорту з України”, – сказав прем’єр Румунії Ніколає Чуке у відеозверненні на міжнародному саміті з продовольчої безпеки в Києві в суботу.
Він зазначив, що Румунія дуже рішуче діяла на підтримку експорту українського зерна через румунські порти і продовжуватиме працювати над збільшенням сполучення між країнами наземним і залізничним транспортом, зокрема, нещодавно було відкрито новий пункт пропуску на кордоні.
Чуке також наголосив, що Румунія надає і не відступить від підтримки України та Молдови в енергосфері. “Ми не дозволимо Росії занурити регіон у темряву”, – заявив він.
Президент Болгарії Румен Радєв на саміті повідомив, що Болгарії за останні місяці вдалося транспортувати близько 200 тис. тонн зерна з України через Дунай, і країна має намір продовжувати цей транспортний проект.
“На жаль, втрата електроенергії в українських портах через російські обстріли ускладнила цей процес для болгарських суден”, – зазначив він.
Радев також повідомив, Болгарія надає паливо Україні, щоб країна могла підтримувати сільськогосподарський і транспортний сектор.
Прем’єр Хорватії Андреа Пленкович також підтримав роботу над новими коридорами постачання української продукції в рамках проєкту ЄС “Шляхи солідарності”.
“Хорватія активно приєднується, і буде залучати інші порти на Адріатиці та є можливості коридорів річкою Дунай”, – зазначив глава хорватського уряду.
Лідери трьох країн привітали продовження ще на 120 днів Чорноморської зернової ініціативи, а президент Болгарії закликав шукати стабільні довгострокові рішення.
АГРОПРОДУКЦИЯ, БОЛГАРИЯ, РУМУНІЯ, ТРАНЗИТ, ХОРВАТІЯ, ЭКСПОРТ
Понад EUR66 млн буде виділено в рамках першої програми європейського транскордонного співробітництва Interreg NEXT для партнерства Угорщини, Словаччини та Румунії з Україною в галузі охорони здоров’я, довкілля та ефективного державного управління, оголосила Єврокомісія (ЄК) у п’ятницю. “Ця програма – частина загальної підтримки та непохитної солідарності ЄС щодо України. Реалізуючи політику згуртування, Interreg допоможе Україні та державам-членам, що межують із нею, протистояти спільним викликам і використовувати спільні можливості”, – заявила член ЄК з політики згуртування та реформ Еліза Феррейра.
Програма охоплює період 2021-2027 рр. Передбачається, що Угорщина, Словаччина, Румунія та Україна спільно працюватимуть над забезпеченням рівного доступу до медичного обслуговування та підвищенням стійкості своїх систем охорони здоров’я.
Програма підтримає рішення щодо адаптації до зміни клімату та запобігання ризикам стихійних лих. Країни-учасниці співпрацюватимуть з метою захисту природи, розвитку “зеленої інфраструктури” і туризму.
Також ідеться про приведення у відповідність норм України з державами-членами ЄС у сфері ефективної державної адміністрації. Відповідні проєкти сприятимуть юридичній та адміністративній співпраці для усунення спільних перешкод взаємодії в прикордонних районах, підтримуючи водночас співробітництво між громадянами, громадянськими суспільствами та державними інституціями, повідомляється в комюніке Єврокомісії.
РУМУНІЯ, СЛОВАЧЧИНА, транскордонне співробітництво, УГОРЩИНА, УКРАЇНА
Україна, Молдова та Румунія домовилися підписати угоду про збільшення транскордонної пропускної спроможності для збільшення обсягів торгівлі електроенергією, повідомив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба.
“Ми досягли кількох важливих домовленостей сьогодні для розвитку наших відносин в енергетичній сфері, і наші команди надалі працюватимуть над їхньою реалізацією. Зокрема, домовилися підписати тристоронню міжурядову угоду про збільшення транскордонної пропускної спроможності для збільшення обсягів торгівлі електроенергією”, – сказав Кулеба. прес-конференції в Одесі у четвер.
Кулеба звернув увагу на те, що зустріч у форматі міністрів закордонних справ та міністрів енергетики України, Молдови та Румунії відбувається вперше.
“Три наші країни, і одразу міністри закордонних справ та міністри енергетики. Для цього є дуже чітка причина та мета – ми хочемо побудувати якісно нові відносини в енергетичній сфері між нашими трьома країнами, і це буде важливо не лише для енергетики, а й для безпеки та процвітання у нашому регіоні”, – наголосив міністр.
Наразі Україна експортує електроенергію до Молдови обсягом близько 165 МВт-год за можливого максимуму 600 МВт-год, до Румунії – 150 МВт-год.
