Південноафриканський бізнесмен Еррол Маск, батько мільярдера Ілона Маска, здійснив ознайомчий візит до Боснії і Герцеговини та Сербії, вивчаючи потенціал регіону для заснування Інституту гравітаційних і просторово-часових досліджень, який планується зосередити на темах гравітації, простору‑часу, тераформування та довголіття, повідомляє Reuters.
Раніше Маск розглядав Дубай як можливу локацію, але відмовився від цієї ідеї, оскільки друзі з Балкан переконали його особисто оцінити потенціал Сербії та Боснії.
Він зазначив, що був приємно здивований рівнем інфраструктури, діловим середовищем та доступністю, заявивши: «економіка, поведінка людей… це ідилія».
Представники Торгово-промислової палати Федерації Боснії і Герцеговини презентували йому освічену робочу силу та економічний потенціал, а також запропонували використання об’єктів для майбутнього інституту.
Еррол Маск відвідав Сербію та Австрію в межах попередньої оцінки регіону та висловив упевненість, що Балкани є більш економічним та оперативним рішенням, ніж Дубай.
Маск розглядає інститут як приватну платформу, не прив’язану до урядів, яка приваблює фахівців, «не під ідеологічним тиском» і зацікавлених у радикальних наукових дослідженнях. Тематика передбачуваних досліджень включає гравітацію, простір‑час, ядерний синтез і довголіття — теми, що виходять за межі традиційної академічної науки.
Хоча остаточне рішення ще не ухвалено, Боснія і Сербія розглядаються Ерролом Маском як локації з нижчою вартістю та кращими людськими ресурсами порівняно з альтернативами.
США в останній раз відклали санкції проти сербської нафтової компанії NIS: ключова компанія може опинитися під загрозою
Сполучені Штати вп’яте і востаннє відстрочили введення санкцій проти сербської нафтової компанії Naftna Industrija Srbije (NIS), яка контролюється російським «Газпромом». Як повідомляє Reuters, новий термін дії виключення з санкційного списку продовжено до кінця серпня. Після цього подальше продовження не планується.
Міністр енергетики Сербії Дубравка Джедович Ханданович зазначила, що Белград прагне зберегти поставки нафтопродуктів стабільними, і назвала «виключення NIS з санкцій OFAC пріоритетом». За її словами, важливою умовою для цього залишається діалог між США і Росією.
Компанія NIS — стратегічно важливе підприємство для сербської економіки. Вона управляє єдиним нафтопереробним заводом країни — в місті Панчево (недалеко від Белграда), а також найбільшою мережею автозаправок і логістичною інфраструктурою в паливному секторі.
Згідно зі структурою власності:
• 44,9% акцій NIS належать «Газпром нафті» (Росія),
• 11,3% — «Газпрому»,
• 29,9% — уряду Сербії,
• решта — міноритарним інвесторам.
Саме російський контроль над більшістю акцій став причиною потрапляння NIS під санкції Управління з контролю за іноземними активами Мінфіну США (OFAC). Спочатку компанія мала бути повністю заблокована в січні 2025 року, але з того часу чотири рази отримувала тимчасові ліцензії на продовження роботи.
У липні 2025 року NIS вп’яте звернулася за тимчасовою ліцензією — і отримала її терміном на один місяць, до кінця серпня. У цей період «Газпром нафті» знову нагадали про вимогу вийти з числа акціонерів сербської компанії.
Як зазначають аналітики, якщо санкції все ж будуть введені в повному обсязі, це може дестабілізувати ринок палива в Сербії, створити логістичні збої і викликати зростання цін на нафтопродукти.
Альтернативою може стати перехід контролю від російських акціонерів до європейських або близькосхідних інвесторів — однак поки що переговори з цього питання офіційно не підтверджені.
NIS займає провідні позиції на ринку нафтопродуктів в Сербії і активно розвиває свою діяльність в Румунії, Болгарії та Боснії і Герцеговині. Компанія також бере участь у розвідці та видобутку нафти і газу, виробництві мастильних матеріалів і генерації електроенергії.
Джерело: https://t.me/relocationrs/1228
Сербія ухвалила рішення репатріювати всі свої запаси золота, що зберігаються за кордоном, і перевести їх на територію країни. Про це повідомляє агентство Bloomberg, посилаючись на джерела у фінансових колах. Загальна вартість активів оцінюється в близько 6 мільярдів доларів за поточними ринковими цінами.
За інформацією агентства, Сербія стане першою країною Східної Європи, яка наважилася на повне повернення резервів фізичного золота з таких традиційних сховищ, як Велика Британія, Швейцарія та США.
Рішення ухвалено на тлі посилення геополітичної нестабільності, інфляційного тиску і невизначеності на світових ринках. Сербська влада розглядає фізичне розміщення золота всередині країни як додаткову гарантію ліквідності та суверенітету, особливо в разі екстрених економічних або валютних потрясінь.
Станом на середину 2025 року, золотовалютні резерви Сербії становлять близько 25,3 мільярда євро, з яких:
– понад 40 тонн золота (в еквіваленті близько 2,7 млрд євро),
– інша частина – валютні активи, включно з євро, доларами і SDR (спеціальні права запозичення МВФ).
Традиційно значна частина сербських золотих запасів зберігалася в Банку Англії в Лондоні, одному з найбільших світових сховищ дорогоцінних металів. Цей банк обслуговує понад 30 держав, включно з Нідерландами, Німеччиною, Угорщиною та іншими, які також у різні роки робили часткове повернення золота.
Причини повернення пояснюються кількома ключовими міркуваннями:
– Гарантія фізичного контролю – в умовах можливих міжнародних санкцій, геополітичних ризиків або блокувань активів.
– Прецеденти блокувань – зокрема відмова Великої Британії передати золото Венесуелі, що посилило тривогу серед країн, що розвиваються.
– Посилення макрофінансової стійкості – фізичне золото всередині країни розглядається як інструмент стабілізації національної валюти в разі криз.
Репатріація золота – глобальний тренд останніх років. Подібні кроки робили:
– Німеччина – повернула понад 300 тонн золота з Парижа і Нью-Йорка;
– Угорщина – потроїла золоті резерви і перевезла їх у країну;
– Туреччина – репатріювала весь обсяг золота зі США у 2018 році.
Рішення Сербії повернути золото на свою територію – це не тільки фінансово-логічний крок, а й політичний сигнал, що відображає зростаючу роль суверенітету й автономії в управлінні державними активами. На тлі глобальної фрагментації економічних блоків і санкційних ризиків, навіть невеликі економіки прагнуть мінімізації зовнішньої залежності, особливо в питаннях, що стосуються ключових резервів.
https://t.me/relocationrs/1208
У столиці Сербії в Белграді поліція затримала двох чоловіків і конфіскувала близько 20 кг кокаїну — найбільшу подібну партію, яка коли-небудь вилучалася в місті.
Як повідомив міністр внутрішніх справ Івіца Дачич після спільної операції Управління кримінальної поліції МВС і Вищої прокуратури Белграда, затримання відбулося під час передачі наркотику. Засуджені — М.Н. (41) і С.Дж. (24). Їм пред’явлено звинувачення в «незаконному виробництві та обігу наркотичних засобів». Затримані перебуватимуть під вартою до передачі справи до суду.
За даними EMCDDA та UNODC, в роздріб кокаїн у країнах Західної та Центральної Європи коштує в середньому 40–60 € за грам, залежно від чистоти та регіону. В окремих державах ціна може доходити 100-120 € за грам.
При роздрібному продажу конфіскована партія могла коштувати до €1 200 000.
Джерело – https://t.me/relocationrs/1209
Китайська корпорація MINTH Holdings Limited інвестує 950 мільйонів євро в будівництво нових виробничих потужностей для автопрому в Лесковці і Чупрії, повідомили сьогодні в кабінеті мера Лесковця Горана Цветановича.
На першому етапі проекту в Лесковці планується створити 1 000 робочих місць, а весь інвестиційний цикл розрахований на п’ять років, повідомляє агентство Beta.
Меморандум про взаєморозуміння був підписаний напередодні в будівлі Уряду Сербії мером Лесковця Гораном Цветановичем, міністром економіки Адріаною Месарович і представниками компанії MINTH.
MINTH Holdings заснована в 1992 році в Китаї, штаб-квартира — в Нінбо.
MINTH входить до топ-100 світових виробників автокомпонентів і поставляє продукцію провідним автоконцернам: BMW, Mercedes-Benz, VW Group, Tesla, Honda, Toyota, Nissan, Ford та ін.
Компанія спеціалізується на виробництві алюмінієвих, пластикових і композитних деталей кузова, оздоблювальних панелей, рам, дахів і деталей інтер’єру. Має заводи в Китаї, США, Мексиці, Німеччині, Таїланді і з 2018 року — в Сербії (Лозниці).
MINTH вже активно працює в Сербії, виробляючи компоненти для провідних світових автовиробників. Нова інвестиція підтверджує посилення промислового співробітництва між Сербією і Китаєм у сфері високотехнологічного виробництва.
Чому Сербія?
• Географічна перевага: Сербія знаходиться на перехресті поставок між ЄС і Азією, що робить її логістично зручною базою.
• Безмитний доступ до ринків ЄС, EFTA, Туреччини та ЄАЕС за низкою угод.
• Низькі витрати: вартість робочої сили нижча, ніж у Східній Європі та Туреччині.
• Стабільне інвестиційне співробітництво з Китаєм: включаючи ініціативу «Один пояс — один шлях» та участь Сербії у форматі «Китай — Центральна та Східна Європа (17+1)».
Значення проекту для Сербії
• Зростання зайнятості в південній Сербії — регіоні з традиційно високим рівнем безробіття.
• Диверсифікація промисловості — акцент на високотехнологічне виробництво.
• Поглиблення китайської присутності в економіці — не тільки інфраструктура, але й реальний сектор.
• Індустріальна трансформація Лесковця, який історично був текстильним центром, але в останні роки втратив промислову динаміку.
Ризики та виклики
• Залежність від одного великого інвестора на регіональному рівні
• Можливе домінування Китаю в стратегічних секторах, у тому числі через субсидії та податкові преференції
• Необхідність забезпечити інфраструктурну готовність (електромережі, вода, дороги), що вимагатиме зусиль від місцевої влади та державного бюджету
Проект MINTH — це не просто локальний завод, а стратегічний елемент у ланцюжку поставок глобального автопрому. Для Сербії — це можливість зміцнити позиції на промисловій карті Європи і перерости з території субпідрядників у європейський виробничий хаб.
Джерело: https://t.me/relocationrs/1198
За інформацією, що з’явилася в українських ЗМІ, екс-секретар Ради національної безпеки і оборони (РНБО) України Олександр Литвиненко може стати наступним послом України в Сербії. Про це повідомив депутат Верховної Ради Олексій Гончаренко у своєму Telegram-каналі, посилаючись на джерела в президентській адміністрації.
Повідомляється, що найближчим часом Володимир Зеленський своїм указом затвердить призначення Литвиненка на дипломатичну місію в Белграді.
Офіційного підтвердження з боку Офісу президента або МЗС України поки не надходило.
Олександр Валерійович Литвиненко, який народився 27 квітня 1972 року в Києві, — український державний і громадський діяч.
Освіта: закінчив інститут криптографії, зв’язку та інформатики Академії ФСБ Росії (1994), отримав наукові ступені в Києві та Лондоні.
Кар’єру розпочав в СБУ (1994–1998), потім обіймав посади в РНБО, Службі безпеки та в Національному інституті стратегічних досліджень.
У 2021–2024 роках очолював Службу зовнішньої розвідки України.
26 березня 2024 року указом президента став секретарем РНБО, обіймав цю посаду до липня 2025 року, після чого був звільнений з неї.
Литвиненко — доктор політичних наук, професор, генерал-майор, заслужений діяч науки і техніки України.
За словами Володимира Зеленського, Литвиненко — «професіонал з прекрасною репутацією», а сам він — ключова фігура у формуванні дипломатичних стратегій.
Очікується, що після підписання указу призначення буде направлено до Скупщини Сербії на узгодження. Якщо кандидатура буде затверджена, Олександру Литвиненку доведеться очолити українське дипломатичне представництво в Белграді.
Основне завдання — зміцнення двостороннього політичного та економічного діалогу, посилення позицій України на Балканах і просування теми європейської інтеграції.
Призначення Олександра Литвиненка на посаду посла України в Сербії відображає прагнення Києва посилити дипломатичну присутність на Балканах. Його досвід роботи в РНБО, ЗВР та стратегічних інститутах робить його сильною кандидатурою для зміцнення українсько-сербських відносин.
Джерело – t.me/relocationrs
