Як повідомляє Сербський Економіст, президент Сербії Олександр Вучич заявив, що в країні найближчим часом планується ввести регулярну строкову військову службу за призовом.
За його словами, термін служби може становити близько 75 днів, при цьому остаточні параметри ще уточнюються. Вучич також зазначив, що служба повинна сприяти вихованню відповідальності у молоді і не буде такою жорсткою, як раніше.
Вучич додав, що Сербія продовжує переозброєння з метою стримування можливого агресора і має намір залишатися поза війною.
Раніше про повернення до обов’язкової строкової військової служби заявляла і Хорватія: парламент країни в жовтні 2025 року схвалив відновлення призову, передбачивши двомісячну базову підготовку, а початок набору перших призовників планується на 2026 рік.
Як повідомляє Сербський Економіст, президент Сербії Олександр Вучич заявив, що в країні в 2026 році будуть проведені дострокові парламентські вибори.
Виступаючи перед прихильниками біля будівлі Народної скупщини, Вучич сказав, що влада погодилася з головною вимогою протестувальників:
«Прийняли їх головний запит, скоро, наступного року, підемо на вибори. Тільки вони не будуть такі щасливі, коли порахують голоси. Йдемо, щоб перемогти їх у кожному місці в Сербії», – заявив він.
Агентство Tanjug уточнює, що президент окремо наголосив на необхідності дотримання демократичних правил і того, що «керувати країною повинен той, хто отримує більшість, а не той, хто вважає, що краще підпалювати будівлі».
Конкретна дата дострокових парламентських виборів поки не названа. Вучич говорив про голосування «наступного року» і дав зрозуміти, що очікує кампанію, в ході якої правляча Сербська прогресивна партія (SNS) спробує підтвердити своє домінування на загальнонаціональному рівні.
Останні парламентські вибори в Сербії проходили достроково в грудні 2023 року; тоді партія Вучича і її союзники зберегли більшість у Скупщині на тлі протестів опозиції, яка оскаржувала чесність голосування.
Як повідомляє Сербський Економіст, китайська CCSC Technology International Holdings Limited повідомила, що будівництво заводу кабелів і логістичного центру в сербській громаді Мерошина планується розпочати в січні 2026 року.
Раніше компанія очікувала старт робіт у листопаді 2025 року, проте перенесла терміни. Новий графік був озвучений під час представлення фінансових результатів за перше півріччя 2026 фінансового року, що завершилося 30 вересня 2025 року.
Як зазначається в повідомленні, завершення проекту в Мерошині заплановано на кінець 2026 року. Після завершення об’єкт повинен стати логістичним і виробничим хабом компанії для операцій в Європі.
Інвестиція обговорювалася з місцевою владою і раніше: повідомлялося, що підприємство китайських партнерів в Мерошині може забезпечити близько 200 робочих місць.
CCSC спеціалізується на виробництві кабелів, конекторів і кабельних джгутів, які використовуються, зокрема, в автопромі, робототехніці та медичному обладнанні.
Як повідомляє Сербський Економіст, у столиці Сербії з 30 січня по 6 лютого 2026 року відбудеться перший Belgrade Film Festival (Beograd Film Festival, BFF), який організатори позиціонують як новий майданчик для показу помітних світових прем’єр і фестивального кіно. Основним майданчиком стане кінотеатр mts Dvorana в центрі Белграда.
Фестиваль відкриється спеціальним показом нового фільму Джима Джармуша Father Mother Sister Brother, а в програмі заявлені й інші резонансні роботи – зокрема, «Amrum» Фатіха Акіна і «Stranac» («Сторонній») Франсуа Озона, які будуть представлені белградській публіці в рамках BFF.
Концепція фестивалю – поєднати в одній програмі авторське кіно, фестивальні хіти та нові роботи майстрів, зробивши Белград однією з точок європейського фестивального календаря.
Згідно з опублікованою інформацією, покази фестивальних фільмів в mts Dvorana проходять у звичайному кіноформаті – з продажем квитків через касу кінотеатру та онлайн-сервіси (в тому числі eFinity).
https://t.me/relocationrs/2010
Як повідомляє Сербський Економіст, українські виробники та переробники ягід у грудні 2025 року провели технологічний бізнес-тур до Сербії, де вивчали практики вирощування та промислового заморожування ягід, насамперед малини, повідомляє Асоціація «Ягідництво України» (АЯУ).
Поїздку організувала асоціація за підтримки програми SIPPO в Україні. У турі взяли участь п’ять українських компаній і представники асоціації, які відвідали сербські підприємства з вирощування та заморожування ягід і ознайомилися з ланцюжком холодної переробки – від невеликих холодильників до потужностей, здатних заморожувати до 30% національного врожаю малини.
В АЯУ зазначили, що сербська сторона, незважаючи на конкуренцію України та Сербії на світовому ринку малини, демонструвала готовність до обміну практичним досвідом і технологічними рішеннями. Другий день візиту був присвячений професійному тренінгу на базі Інституту садівництва в Чачаку.
Сербський досвід також показав ряд проблем, характерних і для України: залежність галузі від ручного збору, дефіцит робочої сили і тиск погодних факторів. У Сербії майже вся малина збирається вручну, а середня оплата праці збирачів у сезоні 2025 року становила близько 50 євро на день; основними постачальниками сировини для переробки залишаються дрібні господарства населення із середньою площею близько 0,1 га.
Контекст: роль Сербії та України в малині та експорті
Сербія зберігає позицію найбільшого експортера замороженої малини та близьких ягідних культур у світовій торгівлі: у 2024 році вона стала топ-експортером за товарною позицією HS 081120 (заморожена малина, ожина та ін.) – $313,2 млн і 99,0 тис. тонн. Україна в 2024 році посіла 4-е місце серед експортерів за тією ж позицією – $115,4 млн і 61,3 тис. тонн.
Основними напрямками експорту України за HS 081120 у 2024 році були Польща та Німеччина (далі – Чехія, Франція, Італія), що відображає орієнтацію української «заморозки» на ринок ЄС і переробні ланцюжки Центральної Європи.
Як повідомляє Сербський Економіст, чоловік президента Косова Вьоси Османі Пріндон Садрію закликав зятя Трампа Джареда Кушнера перенести в Приштину проєкт Trump Hotel, від реалізації якого його структура раніше відмовилася в Белграді.
Садрію написав у соцмережі X, що вихід із белградського проєкту підтверджує тезу про те, що «значущі проєкти мають об’єднувати, а не розділяти», і запропонував «перемістити цю ідею до Приштини» з трансформацією столичного Grand Hotel у Trump Hotel.
Заява прозвучала на тлі повідомлення про те, що Affinity Global Development, пов’язана з Кушнером, вийшла з плану будівництва готельно-житлового комплексу на місці колишньої будівлі Генштабу в центрі Белграда, який був пошкоджений під час бомбардувань НАТО 1999 року і став об’єктом суспільних суперечок щодо збереження пам’яті та статусу культурної спадщини.
Компанія повідомила про рішення вийти з проєкту після місяців протестів і на тлі юридичного скандалу навколо зняття охоронного статусу з об’єкта, за яким сербська прокуратура домагалася притягнення до відповідальності низки чиновників.
У сербських заявах втрати оцінюються «щонайменше в 750 млн євро» – таку цифру озвучували президент Сербії Александр Вучич і представники правлячої партії, пов’язуючи відхід інвестора з тиском протестувальників.
При цьому в більш ранніх публікаціях про параметри проєкту фігурувала оцінка близько $500 млн інвестицій.
https://t.me/relocationrs/1999
