Як повідомляє Сербський Економіст, Реальний ВВП Сербії в третьому кварталі 2025 року збільшився на 2% у річному вираженні, повідомило Статистичне управління Республіки Сербія (РЗС).
За сезонно очищеними даними, порівняно з другим кварталом поточного року ВВП зріс на 0,6 %.
Найбільший приріст доданої вартості зафіксовано в промисловості та секторі водопостачання – 2,9 %, а також у сфері інформації та зв’язку – 6 %.
Зниження зафіксовано в будівництві, де випуск скоротився на 11,7 %, і в сільському господарстві, лісовому господарстві та рибальстві – на 0,2 %.
https://t.me/relocationrs/1870
Як повідомляє Сербський Економіст, Сербія не отримала спеціальну ліцензію від OFAC США для продовження роботи компанії NIS, яка потрапила під американські санкції. Про це заявив президент Сербії Александр Вучич. Він також повідомив, що Сербія ухвалила рішення про повне зупинення нафтопереробного заводу в Панчево.
З 25 листопада НПЗ NIS працює в режимі зниженої циркуляції через брак нафти. Вучич зазначив, що NIS вирішить, коли завершити зупинку заводу.
Раніше повідомлялося, що сербський парламент готує поправку, яка дасть змогу Сербії стати власником NIS. Також розглядається можливий продаж 56,15% акцій NIS угорським партнерам.
NIS, дочірня компанія «Газпром нафти», була занесена в американський SDN List у 2025 році.
https://t.me/relocationrs/1865
Як повідомляє Сербський Економіст, австралійська компанія Strickland Metals повідомила про виявлення багатих золото-мідних руд на ділянці Шанац (Šanac) у рамках проєкту Rogozna на півдні Сербії, що потенційно робить цей кластер одним із найбільших золотих проєктів Балкан. Раніше про це повідомили австралійські ділові ЗМІ.
За даними компанії, нові результати буріння на ділянці Шанац вказують на потужні інтервали безперервної мінералізації золота і міді. Ресурс ділянки оцінюють приблизно в 165 тонн золотого еквівалента, а сукупний потенціал усього проєкту Rogozna – близько 230 тонн AuEq. Серія останніх свердловин показала протяжні інтервали з вмістом золота, що істотно перевищує початкові очікування, включно з десятками метрів з високим грам-на-тонну еквівалентом.
Загалом на Рогозні зараз задіяні сім бурових установок, з них три – на не менш перспективній ділянці Gradina, де раніше було зафіксовано понад 700 метрів безперервної мінералізації золота і цинку.
Проєкт Rogozna розташований у районі Нові-Пазара, в межах тетійського металогенічного поясу, де зосереджена низка великих мідно-золотих родовищ. За корпоративними матеріалами Strickland, ліцензована територія охоплює близько 184 кв. км і охоплює чотири ліцензії на геологорозвідку; ресурс уже зараз оцінюють у мільйони унцій золотого еквівалента, що дає змогу зарахувати Рогозну до найбільших неосвоєних золоторудних проєктів Європи.
Золото в економіці Сербії: видобуток і резерви зростають
Сербія останніми роками швидко зміцнює позиції на карті європейського золотовидобутку. За даними міжнародних статистичних ресурсів, видобуток золота в країні 2023 року склав близько 7 т (7 000 кг), що трохи нижче рекордних 7,29 т 2022 року, але в рази перевищує середні показники початку 2000-х років.
Ключовим промисловим гравцем виступає китайська Zijin Mining, що володіє комплексом Serbia Zijin Bor Copper і родовищем Čukaru Peki. У 2024 році ці активи спільно виробили близько 8 тонн золота у складі мідно-золотого видобутку, забезпечивши Сербії статус одного з золотовидобувних центрів регіону, що найдинамічніше зростають.
Паралельно Національний банк Сербії активно нарощує золотий запас. За даними TradingEconomics і профільних галузевих оглядів, обсяг офіційних золотих резервів країни зріс до 51 тонни в другому-третьому кварталі 2025 року проти середніх 20-21 тонни на початку 2000-х.
Золото зараз становить близько 17-18% валютних резервів, а Белград послідовно репатріює метал із зарубіжних сховищ назад у країну.
На тлі зростаючого видобутку і збільшення золотих резервів відкриття на Рогозні посилюють роль Сербії як перспективного хаба із золота і кольорових металів у Південно-Східній Європі.
У міру уточнення ресурсної бази Rogozna і подальших техніко-економічних розрахунків проєкт може стати одним із ключових аргументів на користь подальшого зміцнення золотого балансу Сербії, але його реалізація, за оцінкою аналітиків, потребуватиме жорсткого дотримання екологічних стандартів і прозорих домовленостей між інвесторами, державою та місцевими громадами.
Як повідомляє Сербський Економіст, Чорногорія скасує безвізовий в’їзд для громадян Росії та запровадить візовий режим до кінця третього кварталу 2026 року в рамках приведення візової політики у відповідність до правил Євросоюзу.
“Відповідно до зобов’язань, взятих на себе Чорногорією на шляху до повноправного членства в Євросоюзі, країна має повністю привести свою візову політику у відповідність до політики ЄС до кінця третього кварталу 2026 року. Це, серед іншого, включає введення візового режиму для громадян РФ”, – ідеться в коментарі.
Наразі громадяни РФ можуть в’їжджати в Чорногорію без візи і перебувати в країні до 30 днів за двосторонньою угодою.
За даними національної статистичної служби Monstat, 2023 року Чорногорію відвідали близько 247 тис. туристів із Росії, які забезпечили 24% усіх ночівель іноземних гостей; 2024 року їхня частка становила 18,3% за загального потоку 2,6 млн туристів. За інформацією МВС Чорногорії, у країні офіційно зареєстровано приблизно 20 тис. громадян РФ із тимчасовою або постійною посвідкою на проживання.
Таким чином, посилення візового режиму потенційно торкнеться щорічно сотень тисяч туристичних поїздок і десятків тисяч росіян, які живуть або регулярно відпочивають у Чорногорії. Експерти очікують, що частина цього потоку переорієнтується на інші безвізові або простіші для росіян напрямки – насамперед Туреччину, Єгипет, ОАЕ, Сербію і низку азіатських країн.
https://t.me/relocationrs/1822
Як повідомляє Сербський Економіст, китайська компанія Haitian International запускає пілотне виробництво на своєму новому заводі в місті Рума (Воєводина, Сербія), створюючи один з найбільших виробничих комплексів в регіоні.
Проект передбачає будівництво фабрики площею до 250 000 м² в промисловій зоні «Rumska petlja».
Початковий етап включає близько 59 000 м² під виробничий корпус, офісну будівлю та їдальню. В рамках пілотної фази планується випустити до 2 500 машин для лиття під тиском серії Mars і Jupiter на рік.
Загальний обсяг інвестицій оцінюється в близько 100 млн євро. На першому етапі на заводі працюватиме близько 300 співробітників із зарплатою від 650 до 1 000 євро на руки.
Міська адміністрація Руми і уряд Сербії відзначили, що проект стане значним внеском у регіональну промислову динаміку і створить нові робочі місця. Завод дозволить китайському інвестору скоротити логістичні витрати і швидше обслуговувати ринки Європи, Середнього Сходу та Індії.
Влада Сербії розглядає проект Haitian як стратегічний для індустріалізації Воєводини і зміцнення припливу іноземних інвестицій. Запуск пілотного виробництва в Румі посилить промисловий кластер Сербії і створить передумови для подальших технологічних вкладень.
Haitian International — великий китайський виробник машин для лиття під тиском, пресів і автоматизованого обладнання. Завод у Румі стане першою значущою виробничою базою компанії на території Балкан.
https://t.me/relocationrs/1810
Як повідомляє Сербський Економіст, Сербія та Україна активізують співпрацю у сфері сільського господарства, торгівлі та обміну технологіями.
Сербська сторона підтвердила зацікавленість у розширенні імпорту української агропродукції, особливо кукурудзи, пшениці, олійних культур і напівфабрикатів для харчової промисловості. Одночасно обговорювалося збільшення поставок сербських товарів на український ринок, включаючи м’ясо, молочну продукцію, корми та посадковий матеріал.
За даними Міністерства сільського господарства Сербії, Київ і Белград розглядають можливість створення спільних логістичних коридорів, які дозволять обійти існуючі обмеження на транзит і прискорити рух товарів між країнами. Окрему увагу приділено темі захисту рослин, ветеринарних стандартів і спрощення процедур сертифікації для виробників обох країн.
Сторони також відзначили потенціал співпраці в розвитку цифрового сільського господарства та агротехнологій. Україна запропонувала сербським компаніям обмін практиками з використання дронів, систем дистанційного моніторингу та ШІ-аналітики для оптимізації агровиробництва. Сербська делегація, у свою чергу, висловила готовність ділитися досвідом у галузі органічного землеробства та переробки сільгоспсировини.
Під час зустрічі обговорювалися також перспективи участі сербських компаній у програмах відновлення сільськогосподарської інфраструктури України, включаючи модернізацію зберігання зерна, переробних потужностей та логістики.
Переговори проходять на тлі зростання товарообігу: за підсумками останніх років обсяг двосторонньої торгівлі агропродукцією показує стабільне збільшення, а Сербія стає одним з ключових балканських партнерів України в регіоні.
Очікується, що наступна зустріч профільних міністерств відбудеться на початку 2026 року, де сторони планують представити дорожню карту поглиблення співпраці в агросекторі.
