Як повідомляє Сербський Економіст, Сербія приєдналася до двох рішень Європейського Союзу, які продовжують дію вже існуючих обмежувальних заходів, пов’язаних із війною в Україні.
Перше рішення ЄС стосується заходів проти дій Росії щодо окупованих і непідконтрольних Києву регіонів України. По суті, це продовження спеціального санкційного режиму ще на рік — до 24 лютого 2027 року. Сербія підтримала це продовження разом із низкою інших країн-кандидатів та партнерів ЄС.
Друге рішення стосується санкцій проти конкретних осіб, компаній та організацій у зв’язку з ситуацією в Україні. Це не «загальні санкції проти Росії в цілому», а продовження списку адресних обмежень для окремих фігурантів до 6 березня 2027 року.
Формулювання про те, що Сербія «забезпечить відповідність своєї національної політики» цим рішенням, означає наступне: Белград заявив, що з цих двох конкретних питань діятиме у руслі політики ЄС. Євросоюз в офіційних заявах окремо відзначив і привітав таке приєднання Сербії.
Це не означає, що Сербія повністю приєдналася до всього санкційного пакету ЄС проти Москви. Йдеться саме про два окремі рішення, а не про повне санкційне вирівнювання з Брюсселем.
Для Сербії це черговий приклад часткового зовнішньополітичного узгодження з Брюсселем з питань, пов’язаних з Україною та Росією.
Сербія є країною-кандидатом на вступ до ЄС і регулярно перебуває під пильною увагою Брюсселя щодо узгодження зовнішньої та санкційної політики з європейськими рішеннями. На цьому тлі такі кроки Белграда зазвичай розглядаються як сигнал про готовність підтримувати робочу координацію з ЄС з окремих міжнародних питань, насамперед пов’язаних з українським порядком денним.
Як повідомляє Сербський Економіст, Уряд Угорщини оголосив нафтопровід «Угорщина — Сербія» та супутню інфраструктуру пріоритетним інвестиційним проєктом, що має прискорити адміністративні процедури та будівельні роботи. Будапешт розглядає проект як частину ширшої стратегії щодо тіснішої координації енергетичних і паливних ринків Угорщини, Сербії та Словаччини. Угорська сторона виходить з того, що це має підвищити стійкість регіонального енергопостачання та знизити залежність від зовнішніх ризиків.
У матеріалах угорських ЗМІ йдеться, що мета уряду — ввести систему в повноцінну експлуатацію у 2027 або 2028 році. Новий маршрут має створити додаткову основу для постачання нафти в регіон на тлі збереження вразливості діючих поставок.
Тема є особливо чутливою для регіону після проблем із постачанням нафтопроводом «Дружба», ділянка якого на території України була пошкоджена в січні. На цьому тлі Будапешт останніми тижнями пов’язує питання енергетичної безпеки з ширшою регіональною політикою.
Для Сербії прискорення проекту важливе як з точки зору диверсифікації маршрутів поставок, так і в контексті триваючої невизначеності навколо NIS та імпорту нафти. Новий нафтопровід може стати одним із ключових інфраструктурних проектів в енергетиці країни.
https://t.me/relocationrs/2509
Як повідомляє Сербський Економіст, угорська нафтогазова компанія MOL отримала схвалення американських властей на продовження переговорів щодо придбання контрольного пакету акцій сербської NIS до 22 травня 2026 року. Про це повідомило агентство Reuters з посиланням на заяву MOL.
Йдеться про переговори щодо купівлі часток російських акціонерів — Gazprom Neft і Gazprom, яким належить відповідно 44,9% і 11,3% NIS. Спочатку Управління з контролю за іноземними активами Мінфіну США (OFAC) встановило термін до 24 березня для узгодження виходу російських компаній з капіталу NIS, однак тепер цей дедлайн продовжено до 22 травня.
У січні MOL підписала зобов’язуючу угоду з російськими акціонерами про купівлю їхніх часток у NIS, а еміратська ADNOC має отримати міноритарний пакет у рамках цієї угоди. Уряд Сербії зберігає в компанії 29,9%.
Для Сербії питання зміни власників NIS має стратегічне значення, оскільки компанія залишається найбільшим постачальником палива в країні та оператором єдиного нафтопереробного заводу в Панчево. Минулого тижня США також продовжили до 17 квітня санкційну відстрочку для самої NIS, щоб компанія могла продовжувати імпорт сирої нафти.
https://t.me/relocationrs/2499
Як повідомляє Сербський Економіст, ринок нерухомості Сербії продовжив зростання до кінця 2025 року: у четвертому кварталі загальний обсяг угод досяг 2,4 млрд євро, що стало найвищим квартальним рівнем з моменту створення Реєстру цін на нерухомість. Про це повідомив Республіканський геодезичний завод Сербії (RGZ).
За даними RGZ, у жовтні-грудні 2025 року вартість ринку зросла на 9% у річному вираженні, а кількість договорів купівлі-продажу збільшилася на 6,9%, до 37 386. На квартири припало 1,4 млрд євро, або 61% загальної вартості всіх угод.
У регіональному розрізі кількість угод у четвертому кварталі зросла в Белграді на 10,9% і в Крагуєвці на 5,8%, тоді як у Ніші було зафіксовано зниження на 6,5%, а в Нові-Саді — на 8,7%. Лише на купівлю квартир у Белграді за цей період було витрачено 768,5 млн євро.
Найдорожча квартира кварталу була продана в муніципалітеті Савскі-Венац за 1,4 млн євро при площі 90 кв. м, а максимальна ціна квадратного метра в тій же общині сягнула 15 298 євро. Найдорожчий будинок також був проданий у Савскі-Венаці за 1 млн євро, а паркувальне місце — за 60 тис. євро.
Раніше RGZ повідомляв, що вже в першому кварталі 2025 року ринок демонстрував зростання вартості на 9,3% при зниженні кількості угод на 2,4%, що вказувало на подальше подорожчання активів. До кінця року ця тенденція збереглася, але ринок одночасно повернувся і до зростання за кількістю операцій.
На зростання ринку у своєму огляді також звернула увагу власниця агентства нерухомості VIDOVSTAN Віра Єгорова-Толста. Загалом дані RGZ показують, що навіть при локальних коливаннях у окремих містах ринок нерухомості Сербії до кінця 2025 року залишався одним із найбільш стійких сегментів економіки країни.
https://t.me/relocationrs/2490
Як повідомляє Сербський Економіст, чеська Škoda Group підтвердила плани локалізувати в Сербії виробництво як поїздів, так і трамваїв, а майданчиком для такого проєкту розглядається MIND Park у Крагуєвці. Про це компанія повідомила в коментарі N1 після підписання меморандуму про взаєморозуміння з MIND Group.
Škoda заявила, що її стратегія на сербському ринку розрахована на довгострокову присутність у сегменті сталого транспорту і включає не тільки постачання рухомого складу, але й обслуговування, а також довгострокову доступність запасних частин. Для посилення локальної присутності компанія вирішила перенести частину виробництва рішень для сербського ринку на майданчик партнера — MIND Group.
У компанії уточнили, що мають намір локалізувати випуск і трамваїв, і поїздів. Йдеться, зокрема, про трамваї, які могли б бути виготовлені під вимоги Белграда, а також про електропоїзди для приміського, регіонального та транскордонного сполучення на сербській залізничній мережі.
Škoda пояснює, що локалізація повного циклу виробництва залежить від обсягу замовлень та інвестицій. При цьому компанія прямо вказує, що Сербія розглядається як пріоритетний ринок на Західних Балканах, зокрема через масштабну програму інвестицій у залізничну інфраструктуру. Компанія також підтвердила, що перебуває в контакті з Агентством розвитку Сербії з питання інвестиційних стимулів.
Тема особливо актуальна для Белграда на тлі затяжних закупівель нового міського рухомого складу. Тендери на нові трамваї в останні роки або призупинялися, або стикалися зі скаргами учасників. Одночасно Škoda заявила, що вивчає і нещодавно оголошений тендер на закупівлю 60 нових тролейбусів, хоча й не коментує поточні комерційні переговори.
Škoda Group — один з найбільших чеських виробників рейкового транспорту та рішень для міської мобільності. Компанія випускає трамваї, електропоїзди, тролейбуси та супутні транспортні технології, а в 2024 році отримала нові замовлення на 1,7 млрд євро та істотно збільшила EBITDA, продовжуючи розширення на європейських ринках.
MIND Group — сербська промислова група, яка розвиває індустріальну зону MIND Park у Крагуєвці як кластер для машинобудування, логістики та високотехнологічного виробництва. Партнерство зі Škoda покликане посилити позиції парку як майданчика для локалізації складної транспортної промисловості в Сербії.
Як повідомляє Сербський Економіст, економічне зростання Сербії у 2026 році може становити близько 2,75%, однак такий сценарій багато в чому залежить від подальшого розвитку кризи на Близькому Сході та її впливу на ціни на нафту й загальну інфляційну динаміку.
Фактор енергетики для Сербії в останні дні став особливо чутливим. На тлі конфлікту навколо Ірану Brent піднімалася вище $100 за барель, а перебої в постачанні вже змусили міжнародні організації та центробанки переглядати інфляційні та економічні прогнози. МВФ попередив, що тривале зростання цін на енергоносії здатне прискорити інфляцію та уповільнити глобальне зростання, а ЄЦБ вже підвищив прогноз інфляції на 2026 рік і знизив оцінку зростання економіки єврозони.
Для Сербії це означає подвійний ризик — через імпортовану інфляцію та через погіршення умов для зовнішнього попиту на європейських ринках. Національний банк Сербії поки що зберігає власний прогноз зростання ВВП на 2026 рік на рівні 3,5%, однак зовнішній шок через нафту та газ робить цю оцінку менш стійкою, особливо якщо високі ціни збережуться довше кількох тижнів.
Додатковий тиск пов’язаний з ринком палива всередині країни. 19 березня влада Сербії продовжила заборону на експорт нафти та нафтопродуктів до 2 квітня, розпорядилася вивільнити 40 тис. тонн дизельного палива з резервів і знизила акцизи на паливо на 20%, намагаючись не допустити дефіциту та стрибка цін. Наступного дня США також продовжили санкційну відстрочку для NIS до 17 квітня, що дозволило зберегти імпорт нафти для сербського ринку.
Таким чином, базовий сценарій для економіки Сербії на 2026 рік поки що залишається позитивним, але все сильніше залежить не тільки від внутрішнього попиту та інвестицій, а й від геополітики. Якщо ситуація на Близькому Сході стабілізується, зростання може залишитися ближчим до офіційних прогнозів. Якщо ж енергетична криза затягнеться, тиск на інфляцію, споживання та промисловість може виявитися сильнішим, ніж очікувалося ще на початку року.
