Як повідомляє Сербський Економіст, з 20 лютого запускається регулярне залізничне сполучення між Белградом і Будапештом: пасажири знову зможуть добиратися між двома столицями поїздом без пересадок. Лінія після модернізації розрахована на швидкість руху поїздів до 160 км/год, що помітно скорочує час у дорозі і робить поїзд конкурентом автомобільного транспорту.
Фактично мова йде не тільки про «повернення поїзда» між двома столицями, але і про включення Сербії в більш широкий транспортний коридор Центральна Європа – Балкани – Егейське море. Белград отримує більш сильну роль транзитного хаба для вантажних і пасажирських потоків, а вздовж маршруту посилюється привабливість для логістичних і промислових проектів.
https://t.me/relocationrs/1894
Як повідомляє Сербський Економіст, Сербія вдруге поспіль вийшла на одне з лідируючих місць серед іноземних інвесторів в економіку Чорногорії і за підсумками січня-серпня 2025 року посіла друге місце за обсягом прямих інвестицій, поступившись тільки Туреччині.
Згідно з попередніми даними Центрального банку Чорногорії, загальний приплив іноземних прямих інвестицій (FDI) за вісім місяців 2025 року склав 595,58 млн євро, що на 3,46% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Чистий приплив інвестицій досяг 314,39 млн євро, знизившись на 4,75% рік до року.
З них 376,83 млн євро (63,3% загального припливу) припали на часткові вкладення, переважно в нерухомість (близько 308,9 млн євро, +8,4%), тоді як інвестиції в компанії та банки скоротилися і склали менше 68 млн євро. Близько 197,1 млн євро (33,1%) припало на міжкомпанійський борг.
За структурою по країнах лідером стала Туреччина – 92,2 млн євро, з яких більше половини припадає на внутрішньогруповий борг, близько 35,5 млн євро – на купівлю нерухомості. На другому місці Сербія з 91,84 млн євро, при цьому близько 60,9 млн євро сербські інвестори вклали саме в об’єкти нерухомості в Чорногорії. Далі йдуть Німеччина (43,5 млн євро), США (41,6 млн євро) і Кіпр (близько 40 млн євро).
Об’єднані Арабські Емірати інвестували близько 30,7 млн євро, приблизно порівну розподіливши кошти між нерухомістю та міжкомпанійським фінансуванням.
Росія, яка раніше входила до числа найбільших інвесторів Чорногорії, опустилася на сьому позицію.
За обсягом прямих інвестицій Україна не входить до топ-5 іноземних інвесторів у Чорногорії, проте українська присутність в економіці країни поступово розширюється. За даними податкових і митних органів Чорногорії, тільки в 2022 році громадяни України заснували близько 200 компаній, що становить близько 3% від загальної кількості нових фірм, створених іноземцями за рік.
Раніше повідомлялося, що на тлі війни та релокації бізнесу до Чорногорії помітно зросла кількість українських громадян, які отримали тимчасовий і постійний вид на проживання, а українські компанії в основному працюють у сфері послуг, IT та малого бізнесу.
Як повідомляє Сербський Економіст, ринок комерційної нерухомості Сербії в найближче десятиліття буде розвиватися навколо Белграда і коридорів швидкісних доріг і залізниць, а найбільш динамічне зростання очікується в офісному та індустріально-логістичному сегментах, йдеться в аналітичному звіті «Serbia real estate & construction outlook 2025–2035».
Згідно з документом, до 2035 року якісний офісний фонд Белграда може збільшитися до 1–1,2 млн кв. м. Основний попит буде забезпечуватися ІТ-компаніями, інженерними центрами, фінансовим сектором і міжнародними сервісними центрами, тоді як в Нові-Саді і Ніші формуються більш компактні кластери офісних площ, орієнтовані на технології та дослідження.
Найбільш швидкозростаючим сегментом у звіті названа індустріально-логістична нерухомість. Експерти прогнозують, що до 2035 року сукупний обсяг сучасних складських площ в Сербії може подвоїтися або потроїтися, а ключові логістичні вузли сформуються в зонах Белград–Панчево–Шимановці, Нові-Сад–Рума–Інђія, Крагуєвац–Кралево і Ніш–Лесковац, а також уздовж міжнародних коридорів X і XI.
Окремі галузеві огляди підтверджують стійкість індустріального сегмента: за даними консалтингової компанії iO Partners, у першому кварталі 2025 року на ринку Сербії налічувалося понад 1,2 млн кв. м складських площ класу A, при цьому вакансія залишалася близько 6,5%, а базові орендні ставки – на рівні 5 євро за кв. м на місяць, що вказує на збалансовану структуру попиту і пропозиції.
Серед ризиків для комерційної нерухомості звіт називає можливі затримки інфраструктурних проєктів, високу вартість фінансування та політичні цикли, які можуть впливати на терміни реалізації великих девелоперських програм. В якості стратегічних рекомендацій інвесторам пропонується фокусуватися на енергоефективних офісах і індустріальних парках, прив’язаних до міжнародних транспортних коридорів, а владі – прискорити гармонізацію будівельних норм з вимогами ЄС і цифровізацію процедур для комерційних проектів.
Як повідомляє Сербський Економіст, Реальний ВВП Сербії в третьому кварталі 2025 року збільшився на 2% у річному вираженні, повідомило Статистичне управління Республіки Сербія (РЗС).
За сезонно очищеними даними, порівняно з другим кварталом поточного року ВВП зріс на 0,6 %.
Найбільший приріст доданої вартості зафіксовано в промисловості та секторі водопостачання – 2,9 %, а також у сфері інформації та зв’язку – 6 %.
Зниження зафіксовано в будівництві, де випуск скоротився на 11,7 %, і в сільському господарстві, лісовому господарстві та рибальстві – на 0,2 %.
https://t.me/relocationrs/1870
Як повідомляє Сербський Економіст, Сербія не отримала спеціальну ліцензію від OFAC США для продовження роботи компанії NIS, яка потрапила під американські санкції. Про це заявив президент Сербії Александр Вучич. Він також повідомив, що Сербія ухвалила рішення про повне зупинення нафтопереробного заводу в Панчево.
З 25 листопада НПЗ NIS працює в режимі зниженої циркуляції через брак нафти. Вучич зазначив, що NIS вирішить, коли завершити зупинку заводу.
Раніше повідомлялося, що сербський парламент готує поправку, яка дасть змогу Сербії стати власником NIS. Також розглядається можливий продаж 56,15% акцій NIS угорським партнерам.
NIS, дочірня компанія «Газпром нафти», була занесена в американський SDN List у 2025 році.
https://t.me/relocationrs/1865
Як повідомляє Сербський Економіст, австралійська компанія Strickland Metals повідомила про виявлення багатих золото-мідних руд на ділянці Шанац (Šanac) у рамках проєкту Rogozna на півдні Сербії, що потенційно робить цей кластер одним із найбільших золотих проєктів Балкан. Раніше про це повідомили австралійські ділові ЗМІ.
За даними компанії, нові результати буріння на ділянці Шанац вказують на потужні інтервали безперервної мінералізації золота і міді. Ресурс ділянки оцінюють приблизно в 165 тонн золотого еквівалента, а сукупний потенціал усього проєкту Rogozna – близько 230 тонн AuEq. Серія останніх свердловин показала протяжні інтервали з вмістом золота, що істотно перевищує початкові очікування, включно з десятками метрів з високим грам-на-тонну еквівалентом.
Загалом на Рогозні зараз задіяні сім бурових установок, з них три – на не менш перспективній ділянці Gradina, де раніше було зафіксовано понад 700 метрів безперервної мінералізації золота і цинку.
Проєкт Rogozna розташований у районі Нові-Пазара, в межах тетійського металогенічного поясу, де зосереджена низка великих мідно-золотих родовищ. За корпоративними матеріалами Strickland, ліцензована територія охоплює близько 184 кв. км і охоплює чотири ліцензії на геологорозвідку; ресурс уже зараз оцінюють у мільйони унцій золотого еквівалента, що дає змогу зарахувати Рогозну до найбільших неосвоєних золоторудних проєктів Європи.
Золото в економіці Сербії: видобуток і резерви зростають
Сербія останніми роками швидко зміцнює позиції на карті європейського золотовидобутку. За даними міжнародних статистичних ресурсів, видобуток золота в країні 2023 року склав близько 7 т (7 000 кг), що трохи нижче рекордних 7,29 т 2022 року, але в рази перевищує середні показники початку 2000-х років.
Ключовим промисловим гравцем виступає китайська Zijin Mining, що володіє комплексом Serbia Zijin Bor Copper і родовищем Čukaru Peki. У 2024 році ці активи спільно виробили близько 8 тонн золота у складі мідно-золотого видобутку, забезпечивши Сербії статус одного з золотовидобувних центрів регіону, що найдинамічніше зростають.
Паралельно Національний банк Сербії активно нарощує золотий запас. За даними TradingEconomics і профільних галузевих оглядів, обсяг офіційних золотих резервів країни зріс до 51 тонни в другому-третьому кварталі 2025 року проти середніх 20-21 тонни на початку 2000-х.
Золото зараз становить близько 17-18% валютних резервів, а Белград послідовно репатріює метал із зарубіжних сховищ назад у країну.
На тлі зростаючого видобутку і збільшення золотих резервів відкриття на Рогозні посилюють роль Сербії як перспективного хаба із золота і кольорових металів у Південно-Східній Європі.
У міру уточнення ресурсної бази Rogozna і подальших техніко-економічних розрахунків проєкт може стати одним із ключових аргументів на користь подальшого зміцнення золотого балансу Сербії, але його реалізація, за оцінкою аналітиків, потребуватиме жорсткого дотримання екологічних стандартів і прозорих домовленостей між інвесторами, державою та місцевими громадами.
