Як повідомляє Сербський Економіст, перший міжнародний кінофестиваль «Nikola Tesla Film Festival», присвячений життю і спадщині сербсько-американського винахідника Ніколи Тесли, пройде 7 січня 2026 року в Лас-Вегасі (США) в комплексі Palms Casino Resort.
Як повідомляють організатори фестивалю, мета огляду – за допомогою кіно показати неминущий вплив Тесли на сучасну цивілізацію – від електроенергетики до бездротового зв’язку – і одночасно зміцнити культурний міст між Сербією і США.
За їхніми даними, на участь вже подано 120 заявок з усього світу, в тому числі з США, Канади, Японії, Індії, країн Європи, України, Латинської Америки та Африки.
До програми увійдуть ігрові та документальні стрічки, які досліджують теми науки, інновацій та «бачення майбутнього». Крім показів, передбачені грошові призи та спеціальний приз – авторська статуетка Тесли, а також окрема нагорода для проектів, створених з використанням технологій штучного інтелекту, що, за словами організаторів, стане прецедентом для фестивального ландшафту США.
Фестиваль залишається відкритим для міжнародних заявок, при цьому участь для студентів оголошена безкоштовною, щоб стимулювати молодих авторів до роботи з науково-технологічною тематикою та спадщиною Ніколи Тесли.
https://t.me/relocationrs/1972
Як повідомляє Сербський Економіст, Австрійська Palfinger ввела в експлуатацію виробничі потужності в Ніші (південь Сербії), майданчик випускає сталеві компоненти і підвузли для широкої лінійки кранової техніки.
За даними агентства Tanjug, на заводі зайнято 179 працівників, а план з працевлаштування передбачає зростання до 375 через рік.
Palfinger раніше повідомляла, що інвестує в компонентний завод у Ніші 35,5 млн євро і поетапно розширює випуск сталевих деталей і підкомпонентів для різних продуктових ліній – від кранів-маніпуляторів до підйомників (access platforms).
Сербське агентство розвитку (RAS) вказувало, що виробництво майданчика в Ніші орієнтоване на експорт, зокрема у Францію, Німеччину, Австрію та Словенію; також обговорювалася можливість створення R&D-центру із залученням молодих фахівців Університету Ніша.
Одним з перших напрямків спеціалізації заводу називалися стабілізатори для вантажівок та інших транспортних засобів, з подальшим розширенням продуктового набору новими проектами. Окремо Palfinger повідомляла, що комплекс спроектований як енергоефективний – у планах встановлення фотоелектричних панелей на даху площею близько 15 тис. кв. м, що має забезпечити близько 2 МВт пікової потужності після завершення робіт.
Palfinger – австрійська машинобудівна група, що працює в сегменті кранів і підйомних рішень. Компанія називає проєкт у Ніші частиною розширення європейської виробничої мережі, а RAS характеризує Palfinger як глобального лідера; ключовий продукт групи – шарнірно-зчленовані кран-маніпулятори (truck-mounted cranes), представлені приблизно 150 моделями.
https://t.me/relocationrs/1959
Як повідомляє Сербський Економіст, інвестиційна компанія зятя президента США Дональда Трампа Джареда Кушнера Affinity Partners відмовилася від проекту будівництва готельно-ділового комплексу на місці колишньої будівлі Генерального штабу югославської армії в центрі Белграда.
Як повідомляє Радіо Свобода (балканська служба), компанія відкликала свою заявку на реалізацію проєкту, який передбачав будівництво люксового комплексу на місці будівель Генштабу, зруйнованих під час бомбардувань НАТО 1999 року.
За словами представника Affinity Partners, рішення ухвалено «з поваги до громадян Сербії та Белграда», оскільки великі проєкти «мають об’єднувати, а не розділяти» суспільство.
Повідомлення про вихід компанії з проєкту з’явилося на тлі того, що того самого дня прокуратура по боротьбі з організованою злочинністю Сербії скерувала до суду обвинувальний акт проти міністра культури Ніколи Селаковича і низки чиновників. Їм інкримінують зловживання повноваженнями і фальсифікацію документації під час позбавлення комплексу Генштабу статусу охоронюваної культурної спадщини, що відкривало шлях до комерційної забудови ділянки.
Проєкт Кушнера протягом року спричиняв масові протести опозиції, студентських і містозахисних ініціатив, які наполягали на збереженні та реставрації комплексу як важливого пам’ятника модерністської архітектури та меморіального об’єкта, пов’язаного з жертвами бомбардувань 1999 року. Активісти назвали відмову інвестора «важливою перемогою», але попередили, що Генштабу, як і раніше, загрожують зміни статусу і можливе знесення на користь інших девелоперських проєктів.
Уряд і адміністрація президента Сербії на момент публікації матеріалу Радіо Свобода не прокоментували інформацію про відмову Affinity Partners від участі в проєкті.
Affinity Partners – приватна інвестиційна компанія Джареда Кушнера, створена після його звільнення з адміністрації Дональда Трампа, яка працює з капіталом близькосхідних та інших інституційних інвесторів. У Сербії проєкт редевелопменту комплексу Генштабу реалізовували через афілійовані структури (зокрема Atlantic Incubation Partners / Affinity Global Development), він передбачав інвестиції приблизно $500 млн, 99-річну оренду ділянки і частку в прибутку для держави Сербія на рівні приблизно 22 %, повідомляли раніше New York Times та інші медіа.
https://t.me/relocationrs/1947
Як повідомляє Сербський Економіст, останніми днями представники урядів Сербії та Румунії офіційно підтвердили наміри розвивати великий транспортний проект — побудувати сучасну автомагістраль, яка забезпечить пряме автомобільне сполучення між столицями двох країн.
Проект об’єднує два національні інфраструктурні плани:
— Румунську автомагістраль A9 (Timișoara–Moravița), яка повинна з’єднати Тімішоару з кордоном Сербії, і
— сербську магістраль Belgrade–Vatin з виходом до кордону з Румунією.
Згідно з міжурядовою угодою, підписаною міністрами транспорту Сербії та Румунії, обидві країни працюють над узгодженням технічних деталей, щоб дороги з’єдналися на кордоні і створили безперервний високошвидкісний маршрут від Белграда до Тімішоари.
У Румунії ділянка автомагістралі між Тімішоарою і прикордонним пунктом Moravița вже знаходиться в стадії підготовки і проектування, а окремі ділянки будівництва були передані підрядникам.
Цей маршрут має важливе стратегічне значення для обох держав:
• Він посилить транспортне сполучення між країнами і поліпшить логістику вантажного і пасажирського транспорту.
• Зв’язок з мережею автомагістралей Європи допоможе інтегрувати сербську та румунську інфраструктуру в європейські транспортні коридори.
Очікується, що проект буде фінансуватися як за рахунок європейських фондів, так і через національні бюджети, а його реалізація стане кроком до більш тісної економічної та транспортної інтеграції регіону.
https://t.me/relocationrs/1926
Як повідомляє Сербський Економіст, з 20 лютого запускається регулярне залізничне сполучення між Белградом і Будапештом: пасажири знову зможуть добиратися між двома столицями поїздом без пересадок. Лінія після модернізації розрахована на швидкість руху поїздів до 160 км/год, що помітно скорочує час у дорозі і робить поїзд конкурентом автомобільного транспорту.
Фактично мова йде не тільки про «повернення поїзда» між двома столицями, але і про включення Сербії в більш широкий транспортний коридор Центральна Європа – Балкани – Егейське море. Белград отримує більш сильну роль транзитного хаба для вантажних і пасажирських потоків, а вздовж маршруту посилюється привабливість для логістичних і промислових проектів.
https://t.me/relocationrs/1894
Як повідомляє Сербський Економіст, Сербія вдруге поспіль вийшла на одне з лідируючих місць серед іноземних інвесторів в економіку Чорногорії і за підсумками січня-серпня 2025 року посіла друге місце за обсягом прямих інвестицій, поступившись тільки Туреччині.
Згідно з попередніми даними Центрального банку Чорногорії, загальний приплив іноземних прямих інвестицій (FDI) за вісім місяців 2025 року склав 595,58 млн євро, що на 3,46% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Чистий приплив інвестицій досяг 314,39 млн євро, знизившись на 4,75% рік до року.
З них 376,83 млн євро (63,3% загального припливу) припали на часткові вкладення, переважно в нерухомість (близько 308,9 млн євро, +8,4%), тоді як інвестиції в компанії та банки скоротилися і склали менше 68 млн євро. Близько 197,1 млн євро (33,1%) припало на міжкомпанійський борг.
За структурою по країнах лідером стала Туреччина – 92,2 млн євро, з яких більше половини припадає на внутрішньогруповий борг, близько 35,5 млн євро – на купівлю нерухомості. На другому місці Сербія з 91,84 млн євро, при цьому близько 60,9 млн євро сербські інвестори вклали саме в об’єкти нерухомості в Чорногорії. Далі йдуть Німеччина (43,5 млн євро), США (41,6 млн євро) і Кіпр (близько 40 млн євро).
Об’єднані Арабські Емірати інвестували близько 30,7 млн євро, приблизно порівну розподіливши кошти між нерухомістю та міжкомпанійським фінансуванням.
Росія, яка раніше входила до числа найбільших інвесторів Чорногорії, опустилася на сьому позицію.
За обсягом прямих інвестицій Україна не входить до топ-5 іноземних інвесторів у Чорногорії, проте українська присутність в економіці країни поступово розширюється. За даними податкових і митних органів Чорногорії, тільки в 2022 році громадяни України заснували близько 200 компаній, що становить близько 3% від загальної кількості нових фірм, створених іноземцями за рік.
Раніше повідомлялося, що на тлі війни та релокації бізнесу до Чорногорії помітно зросла кількість українських громадян, які отримали тимчасовий і постійний вид на проживання, а українські компанії в основному працюють у сфері послуг, IT та малого бізнесу.
