Японська компанія Toyo Tires повідомила про плани будівництва інноваційного центру в місті Інджія, Сербія. Новий майданчик буде зосереджений на дослідженнях і розробках у сфері шинної індустрії та суміжних технологій, заявив представник Toyo в місцевих ділових ЗМІ.
За проектом, центр охоплюватиме лабораторії для матеріалознавства, випробувальних стендів і дослідницькі підрозділи, які співпрацюватимуть з регіональними університетами та технологічними стартапами. Очікується, що будівельні роботи розпочнуться вже в першому кварталі 2026 року.
Toyo Tires також планує інтегрувати сербський центр у глобальну дослідницьку мережу компанії, забезпечуючи обмін знаннями та ресурсами між своїми майданчиками в Азії, Європі та Америці. Це допоможе прискорити розробку нових компаундів, інноваційних сумішей та екологічно чистих рішень.
Інвестування в Сербію в рамках цього проекту розглядається як другий етап розширення присутності Toyo на Балканах — компанія вже має виробничі потужності в Сербії, і тепер має намір посилити науково-технічне ядро свого бізнесу.
Toyo Tires — глобальний виробник шин, заснований в Японії. Компанія працює з 1945 року і виробляє шини для легкових автомобілів, позашляховиків, вантажних автомобілів і спеціалізованої техніки.
Toyo відома своїми інноваційними рішеннями в області компаундів, екологічних складів і високих стандартів тестування. Компанія поставляє продукцію більш ніж в 100 країн світу, а її науково-дослідна мережа включає центри в Японії, США, Європі та Азії.
Toyo також активно співпрацює з автомобільними брендами та бере участь в автоспорті, що дозволяє їй тестувати та розвивати технології в екстремальних умовах.
Японська Toyo Tires побудує в Сербії центр інновацій
Джерело: https://t.me/relocationrs/1590
Посольство Республіки Сербія провело прийом з нагоди повернення дипломатичної місії до Києва та відкриття нового приміщення за адресою: вул. Богдана Хмельницького, 48. Захід зібрав дипломатів, представників урядових структур, бізнесу та академічних кіл України.
Під час виступу посол Сербії в Україні Андон Сапунджи наголосив, що відкриття посольства символізує «повернення Сербії до Києва» та відновлення активної співпраці між двома країнами.
«Наш робочий простір ще не завершений, але я хотів поділитися з вами цією радістю вже зараз — Serbia is back! Сербія повернулася!», — зазначив він, звертаючись до гостей.
У своїй промові дипломат підкреслив глибокі історичні зв’язки між українським та сербським народами. Зокрема, у XVIII столітті понад 50 тисяч сербів оселилися на території сучасної України — поблизу Бахмута та в Кіровоградській області, заснувавши Слав’яносербію та Нову Сербію. Водночас ще у XVII столітті українці переселялися до Сербії, переважно у Воєводину.
Посол також зазначив, що від початку повномасштабного вторгнення понад 100 тисяч українців знайшли прихисток у Сербії, створили там компанії, а їхні діти почали навчатися сербською мовою.
Сербія надає гуманітарну допомогу Україні — зокрема, реалізує проєкти з будівництва підземних дитячих садків поблизу фронту, постачає обладнання для енергетичної інфраструктури та організовує освітні програми для дітей із Сум та Харкова.
Окремо було відзначено викладачів і студентів сербістики, які зберігали наукові та культурні зв’язки між країнами навіть у найважчі роки війни.
«Ми тут, щоб жити, працювати та ділитися всім разом із вами, нашими дорогими українськими друзями», — завершив промову посол.
Україна та Сербія (тоді СФРЮ) встановили дипломатичні відносини 15 квітня 1994 року. Посольство Сербії в Києві розпочало роботу у 1995 році, але у 2022 році тимчасово призупинило діяльність через безпекову ситуацію. Восени 2025 року дипломатична місія офіційно відновила роботу у Києві за адресою вул. Богдана Хмельницького, 48. Посольство України в Белграді діє з 1995 року.
Як повідомляє Сербський Економіст, у столиці Сербії відбувся перший Фестиваль української літератури, організований Українським центром «Триглав» спільно з Посольством України в Сербії.
Захід об’єднав українських письменників, перекладачів, літературознавців і сербських шанувальників української культури.
Як повідомили організатори, мета фестивалю – популяризація сучасної української літератури за кордоном і розвиток культурного діалогу між Україною та Сербією.
У рамках фестивалю відбулися читання українських авторів, презентації перекладів сербською мовою, панельні дискусії та зустрічі з перекладачами, які працюють над адаптацією творів українських письменників для місцевої аудиторії.
Під час фестивалю були представлені нові переклади українських творів сербською мовою. Сербські видавці підкреслили, що інтерес до української культури помітно зріс після 2022 року.
https://t.me/relocationrs/1569
Як повідомляє Сербський Економіст, уряд Сербії сформував робочу групу для переговорів і підготовки контракту з китайською компанією Shandong Hi-Speed Group на реалізацію другого етапу розширення і модернізації аеропорту «Костянтин Великий» в Ніші. Про це повідомляє видання Serbia-Business з посиланням на урядові джерела.
В рамках другого етапу заплановано демонтаж старого терміналу, будівництво нового терміналу, капітальний ремонт злітно-посадкової смуги, нова диспетчерська вишка і розширення перону — з нинішніх 4 стоянок до 9. Загальна сума проекту оцінюється в понад €140 млн.
Роботи планується розпочати вже в 2025 році — за умови підписання остаточного контракту.
Аеропорт Niš Constantine the Great (INI / LYNI) розташований в 4 км на північний захід від центру Ніша, в районах Medoševac і Popovac. Він є другим за завантаженістю аеропортом в Сербії після Белграда.
У 2024 році через аеропорт пройшло 357 313 пасажирів, що на ~20% менше, ніж у попередньому році. За даними ресурсів з авіасполучень, аеропорт обслуговує 14 міст у 10 країнах безпосередньо, включаючи Белград і Відень, які складають значну частку прибуття. У 2025 році аеропорт отримав новий напрямок пасажирських рейсів від Wizz Air, а також свій перший вантажний маршрут до Китаю.
Новий проект дозволить обслуговувати більші літаки і збільшити кількість напрямків, особливо в країни Європи та Азії. Участь китайської компанії Shandong Hi-Speed Group свідчить про приплив іноземних інвестицій і технологічне партнерство, що може стимулювати інші інфраструктурні проекти.
Як повідомляє Сербський Економіст, Хорватія висловила готовність розглянути можливість купівлі сербської нафтогазової компанії Naftna Industrija Srbije (NIS), якщо це допоможе врегулювати наслідки американських санкцій проти компанії, заявив міністр економіки Хорватії Анте Шушняр.
«Наша рука простягнута – якщо це рішення, ми готові і до такого варіанту», – сказав міністр, коментуючи ситуацію після набуття чинності санкцій США проти NIS.
За словами Шушняра, у разі реалізації такого сценарію Хорватія гарантує стабільність роботи нафтопроводу Jadranski naftovod (JANAF), який уже понад 40 років співпрацює з NIS, водночас без втручання в роздрібний ринок палива Сербії.
«Це спростило б ситуацію і для нас, і для Сербії», – наголосив міністр, який представляє партію Domovinski pokret, що входить до коаліції з правлячою партією HDZ прем’єр-міністра Андрея Пленковича.
Міністр зазначив, що панчевський нафтопереробний завод NIS забезпечує до 20% ринку нафтопродуктів Боснії і Герцеговини, а нинішня ситуація із санкціями створює додаткові виклики для всього регіону.
«До кінця місяця ми завершимо модернізацію НПЗ у Рієці, що дасть нам змогу збільшити переробні потужності й у такий спосіб допомогти Боснії і Герцеговині, а частково й Сербії», – заявив Шушняр.
Він також наголосив, що санкції проти NIS не вплинуть на позицію Хорватії в переговорах з угорською MOL про постачання нафти. За його словами, країна готова забезпечити достатні обсяги палива для Угорщини, Словаччини та Сербії, коли це буде можливо з точки зору геополітичних умов.
Експерти зазначають, що можлива участь Хорватії в долі NIS може стати компромісним варіантом для стабілізації енергетичного ринку Балкан і забезпечення безперебійної роботи нафтопроводу JANAF, який є ключовою ланкою постачання нафти в регіон.
Як повідомляє Сербський економіст, Вучич – «ми можемо провести президентські і парламентські вибори разом» уже в 2026.
Президент Сербії Александр Вучич оголосив, що не буде балотуватися на черговий президентський термін, а також допустив можливість проведення дострокових виборів уже в 2026 році.
«У мене залишилося офіційно близько півтора року до кінця мандату. Але, ймовірно, що він триватиме коротше — ми можемо провести президентські і парламентські вибори разом», — заявив Вучич.
Він підкреслив, що не має наміру змінювати Конституцію заради продовження свого правління.
Чинний президентський мандат Вучича офіційно спливає у 2027 році, але він допускає, що вибори можуть бути призначені вже у грудні 2026 року або навіть раніше.
У частині своїх заяв він піддав критиці опозицію, заявивши, що її представники «незрілі і безвідповідальні» та «не вчаться на власних помилках».
Александр Вучич обіймає ключові державні посади в Сербії з початку 2010-х років. Зокрема:
• Він став президентом Сербії 1 червня 2017 року.
• До цього очолював уряд (прем’єр-міністр) і був лідером Сербської прогресивної партії (SNS) протягом багатьох років.
Джерело: https://t.me/relocationrs/1522
