Як повідомляє Сербський Економіст, Чорногорія найближчим часом посилить візовий режим для громадян Росії, привівши його у відповідність до правил Європейського союзу. Про це заявив прем’єр-міністр країни Мілојко Спаїч.
За словами глави уряду, Подгориця має намір повністю гармонізувати візову політику з ЄС, що означає скасування нинішнього порядку, який дає змогу росіянам перебувати в Чорногорії до 30 днів без візи. Спаїч наголосив, що заходи буде запроваджено «дуже скоро» і вони є частиною курсу на прискорення європейської інтеграції та досягнення членства в ЄС до 2028 року.
Зараз громадяни Росії можуть вільно в’їжджати в країну на короткий термін без візи, що останніми роками призвело до значного зростання кількості туристів і релокантів із РФ. Після посилення режиму для в’їзду знадобиться оформлення візи в консульських установах, аналогічно правилам Шенгенської зони.
Скільки росіян зараз проживає в Чорногорії
За офіційними даними Міністерства внутрішніх справ Чорногорії, на початок 2024-2025 років у країні офіційно зареєстровано близько 20 тисяч громадян Росії, які мають дозвіл на тимчасове або постійне проживання. Це робить росіян однією з найчисленніших іноземних громад у невеликій 600-тисячній державі.
Додатково, за розрахунками туристичних і міграційних служб, ще кілька тисяч росіян перебувають у країні без довгострокових статусів – з туристичного перебування, з бізнес-підстав або в процесі оформлення ВНЖ.
Прем’єр також нагадав, що Чорногорія раніше посилювала візові правила для громадян Вірменії, Узбекистану, Кувейту та Єгипту в рамках адаптації візової політики до стандартів ЄС. Подгориця повністю наслідує загальну зовнішню та оборонну політику Євросоюзу, включно із санкціями та візовими обмеженнями щодо Росії.
Спостерігачі пов’язують майбутні зміни з тиском Брюсселя після посилення візового режиму ЄС для росіян, а також із бажанням Чорногорії підтвердити прихильність європейському курсу на тлі переговорів про членство.
https://t.me/relocationrs/1792
Як повідомляє Сербський Економіст, Китайська компанія Techron Automotive планує побудувати в місті Інджія (Воєводина, Сербія) свій перший зарубіжний завод з виробництва пластикових автокомпонентів, що посилить роль країни як регіонального хаба автопрому. Про це повідомила мерія Інджії на яку посилається портал Serbia-business.eu.
Будівництво планується розпочати до кінця поточного року. Згідно з опублікованою інформацією, завод в Інджії стане першим підприємством Techron за межами Китаю. На першому етапі передбачається зведення виробничого корпусу площею 4,5 тис. кв. м. Після виходу на повну потужність підприємство зможе забезпечити близько 200 робочих місць.
Відкриття заводу заплановано на середину 2026 року.
Techron випускає компоненти для провідних світових автовиробників – Volkswagen, Porsche, Audi, Chery, Geely та інших. У продуктову лінійку входять деталі двигунів і трансмісій, елементи інтер’єру та екстер’єру, а також компоненти систем управління.
Експерти зазначають, що проєкт вкладається в стратегію Сербії щодо поглиблення спеціалізації на автопромі та автокомпонентах: у країні вже працюють десятки заводів із виробництва джгутів, електроніки та пластмасових деталей для європейських та азійських брендів. Для регіону це означає не тільки нові робочі місця, а й необхідність інвестицій в енергетику, логістику та професійну освіту, щоб закріпити ефект від приходу нового інвестора.
https://t.me/relocationrs/1782
Як повідомляє Сербський Економіст, Rio Tinto Group законсервувала проєкт розроблення літієвого родовища Jadar у Сербії, що передбачав інвестиції в розмірі $2,95 млрд, повідомило агентство Bloomberg.
Проєкт буде переведено в режим «care and maintenance» (догляд і техобслуговування) відповідно до планів спрощення портфеля активів Rio Tinto і концентрації на більш цікавих у короткостроковій перспективі можливостях, йдеться в документі.
Представник компанії підтвердив агентству рішення про консервацію Jadar, що має великі запаси руди з високим вмістом літію.
Проект, який так і не досяг стадії виробництва, стикався з безліччю проблем. Уряд Сербії неодноразово змінював позицію з питання видачі дозволів на розробку родовища, проти якої активно виступали місцеві громади.
«З урахуванням відсутності прогресу в питанні отримання дозволів, ми більше не можемо підтримувати колишній рівень витрат і розподілу ресурсів», – наголошується в документі.
https://t.me/relocationrs/1742
Як повідомляє Сербський Економіст, голова Народної скупщини Сербії Ана Брнабіч 10 листопада перебуває з візитом в Україні. Програмою передбачені зустрічі у Верховній Раді та переговори з вищим керівництвом України, повідомляє прес-служба парламенту Сербії.
Під час візиту Брнабіч заявила, що Сербія підтримує Україну на європейському шляху і готова ділитися досвідом парламентської та технічної інтеграції з ЄС. Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук подякував за міжпарламентську взаємодію та підтримку.
Керівники парламентів підтримують контакт з літа 2025 року — в серпні сторони провели узгодження позицій щодо міжнародного порядку денного та міжпарламентського співробітництва.
Джерело: https://t.me/relocationrs/1720
Як повідомляє Сербський Економіст, парламент Сербії прийняв спеціальний закон, який прискорює підготовку до забудови ділянки колишнього комплексу Генштабу ЮНА в центрі Белграда, пошкодженого ударами НАТО в 1999 році. Девелопером виступає Affinity Global Development, інвестиційна компанія, заснована зятем президента США Дональда Трампа Джаредом Кушнером.
Проект вартістю близько 500 млн дол. передбачає будівництво готелю, апартаментів, офісів і торгових площ, а також меморіального простору для жертв бомбардувань.
Угода про 99-річну оренду ділянки з сербським урядом була підписана в травні 2024 року. У листопаді 2024 року об’єкт позбавили статусу охоронюваної культурної спадщини, що відкрило шлях до реалізації проекту. Прийнятий lex specialis дозволяє спростити і прискорити видачу дозволів та інші адміністративні процедури, зазначили власті.
Опозиція та профільні організації критикують рішення, посилаючись на культурну цінність комплексу та юридичні ризики. Europa Nostra включила Генштаб до списку семи найбільш вразливих об’єктів європейської спадщини 2025 року. Радіо Свобода зазначає, що закон пройшов при голосах правлячої партії, незважаючи на протести і розслідування з приводу можливої фальсифікації документа, використаного при знятті охоронного статусу.
У відкритих заявах Affinity Global Development і офіційних повідомленнях не наводяться бренд готелю, кількість номерів, поверховість, площа номерного фонду, парковки або точні терміни введення. Міжнародні агентства обмежуються описом функціонального міксу без специфікацій. При появі офіційних матеріалів по ТЕП і брендингу редакція Сербського Економіста уточнить дані.
Уряд просуває проект як інвестицію і ревіталізацію центральної локації Белграда. Критики вважають, що демонтаж і нова забудова завдадуть шкоди модерністській спадщині архітектора Ніколи Добровича і громадській пам’яті про події 1999 року.
https://t.me/relocationrs/1705
Ціни на квартири в Сербії у другому кварталі 2025 року були на 5,78% вищими, ніж роком раніше; у порівнянні з першим кварталом зростання склало 1,36%, повідомило статистичне відомство. У старому фонді річне зростання досягло 5,89%, у новобудовах — 5,57%.
За даними Eurostat за той же період, середнє зростання цін на житло в ЄС — 5,4% рік до року, при цьому динаміка сильно різниться: від зниження на 1,33% у Фінляндії до зростання на 17,23% у Португалії, 15,51% у Болгарії та 15,12% в Угорщині.
Основні тенденції ринку нерухомості в Сербії на даний момент такі:
1) Баланс попиту зміщується на користь квартир з готовим оздобленням і енергоефективних новобудов у великих агломераціях — насамперед у Белграді та Нові-Саді.
2) Ціновий розрив між новобудовою і «вторинкою» залишається помітним, але темпи подорожчання близькі — 5,57% проти 5,89% рік до року, що вказує на широку підтримку попитом обох сегментів.
3) Зовнішній фон нейтрально-позитивний: сербська динаміка близька до середньоєвропейської, але без перегріву, характерного для ряду ринків ЄС.
Директор агентства нерухомості Vidovstan (Белград) Віра Єгорова-Толста так прокоментувала ситуацію на ринку для Сербського Економіста:
«Ми бачимо стійкий інтерес до добре розташованих об’єктів із зрозумілою експлуатаційною економікою — це новобудови бізнес-класу і ліквідна «вторинка» з адекватними комунальними витратами. Покупці стали ретельніше порівнювати варіанти за енергоефективністю та керуючою інфраструктурою, що підтримує якісні проекти навіть при більш високій ціні за квадрат. У Белграді пропозиції, що відповідають цим критеріям, як і раніше, закриваються швидко — за рахунок локального попиту і покупців, які переїжджають з інших міст».
За поточної траєкторії ставок і доходів домогосподарств базовий сценарій — помірне зростання цін в межах інфляції плюс премія за локацію та енергоефективність.
Ризик-фактори для цін — ослаблення іпотечного кредитування і зростання витрат девелоперів; підтримка — обмежена пропозиція в топ-локаціях і помірний приплив внутрішніх мігрантів в Белградську агломерацію.
