Як повідомляє Сербський Економіст, українські виробники та переробники ягід у грудні 2025 року провели технологічний бізнес-тур до Сербії, де вивчали практики вирощування та промислового заморожування ягід, насамперед малини, повідомляє Асоціація «Ягідництво України» (АЯУ).
Поїздку організувала асоціація за підтримки програми SIPPO в Україні. У турі взяли участь п’ять українських компаній і представники асоціації, які відвідали сербські підприємства з вирощування та заморожування ягід і ознайомилися з ланцюжком холодної переробки – від невеликих холодильників до потужностей, здатних заморожувати до 30% національного врожаю малини.
В АЯУ зазначили, що сербська сторона, незважаючи на конкуренцію України та Сербії на світовому ринку малини, демонструвала готовність до обміну практичним досвідом і технологічними рішеннями. Другий день візиту був присвячений професійному тренінгу на базі Інституту садівництва в Чачаку.
Сербський досвід також показав ряд проблем, характерних і для України: залежність галузі від ручного збору, дефіцит робочої сили і тиск погодних факторів. У Сербії майже вся малина збирається вручну, а середня оплата праці збирачів у сезоні 2025 року становила близько 50 євро на день; основними постачальниками сировини для переробки залишаються дрібні господарства населення із середньою площею близько 0,1 га.
Контекст: роль Сербії та України в малині та експорті
Сербія зберігає позицію найбільшого експортера замороженої малини та близьких ягідних культур у світовій торгівлі: у 2024 році вона стала топ-експортером за товарною позицією HS 081120 (заморожена малина, ожина та ін.) – $313,2 млн і 99,0 тис. тонн. Україна в 2024 році посіла 4-е місце серед експортерів за тією ж позицією – $115,4 млн і 61,3 тис. тонн.
Основними напрямками експорту України за HS 081120 у 2024 році були Польща та Німеччина (далі – Чехія, Франція, Італія), що відображає орієнтацію української «заморозки» на ринок ЄС і переробні ланцюжки Центральної Європи.
Як повідомляє Сербський Економіст, чоловік президента Косова Вьоси Османі Пріндон Садрію закликав зятя Трампа Джареда Кушнера перенести в Приштину проєкт Trump Hotel, від реалізації якого його структура раніше відмовилася в Белграді.
Садрію написав у соцмережі X, що вихід із белградського проєкту підтверджує тезу про те, що «значущі проєкти мають об’єднувати, а не розділяти», і запропонував «перемістити цю ідею до Приштини» з трансформацією столичного Grand Hotel у Trump Hotel.
Заява прозвучала на тлі повідомлення про те, що Affinity Global Development, пов’язана з Кушнером, вийшла з плану будівництва готельно-житлового комплексу на місці колишньої будівлі Генштабу в центрі Белграда, який був пошкоджений під час бомбардувань НАТО 1999 року і став об’єктом суспільних суперечок щодо збереження пам’яті та статусу культурної спадщини.
Компанія повідомила про рішення вийти з проєкту після місяців протестів і на тлі юридичного скандалу навколо зняття охоронного статусу з об’єкта, за яким сербська прокуратура домагалася притягнення до відповідальності низки чиновників.
У сербських заявах втрати оцінюються «щонайменше в 750 млн євро» – таку цифру озвучували президент Сербії Александр Вучич і представники правлячої партії, пов’язуючи відхід інвестора з тиском протестувальників.
При цьому в більш ранніх публікаціях про параметри проєкту фігурувала оцінка близько $500 млн інвестицій.
https://t.me/relocationrs/1999
Як повідомляє Сербський Економіст, перший міжнародний кінофестиваль «Nikola Tesla Film Festival», присвячений життю і спадщині сербсько-американського винахідника Ніколи Тесли, пройде 7 січня 2026 року в Лас-Вегасі (США) в комплексі Palms Casino Resort.
Як повідомляють організатори фестивалю, мета огляду – за допомогою кіно показати неминущий вплив Тесли на сучасну цивілізацію – від електроенергетики до бездротового зв’язку – і одночасно зміцнити культурний міст між Сербією і США.
За їхніми даними, на участь вже подано 120 заявок з усього світу, в тому числі з США, Канади, Японії, Індії, країн Європи, України, Латинської Америки та Африки.
До програми увійдуть ігрові та документальні стрічки, які досліджують теми науки, інновацій та «бачення майбутнього». Крім показів, передбачені грошові призи та спеціальний приз – авторська статуетка Тесли, а також окрема нагорода для проектів, створених з використанням технологій штучного інтелекту, що, за словами організаторів, стане прецедентом для фестивального ландшафту США.
Фестиваль залишається відкритим для міжнародних заявок, при цьому участь для студентів оголошена безкоштовною, щоб стимулювати молодих авторів до роботи з науково-технологічною тематикою та спадщиною Ніколи Тесли.
https://t.me/relocationrs/1972
Як повідомляє Сербський Економіст, Австрійська Palfinger ввела в експлуатацію виробничі потужності в Ніші (південь Сербії), майданчик випускає сталеві компоненти і підвузли для широкої лінійки кранової техніки.
За даними агентства Tanjug, на заводі зайнято 179 працівників, а план з працевлаштування передбачає зростання до 375 через рік.
Palfinger раніше повідомляла, що інвестує в компонентний завод у Ніші 35,5 млн євро і поетапно розширює випуск сталевих деталей і підкомпонентів для різних продуктових ліній – від кранів-маніпуляторів до підйомників (access platforms).
Сербське агентство розвитку (RAS) вказувало, що виробництво майданчика в Ніші орієнтоване на експорт, зокрема у Францію, Німеччину, Австрію та Словенію; також обговорювалася можливість створення R&D-центру із залученням молодих фахівців Університету Ніша.
Одним з перших напрямків спеціалізації заводу називалися стабілізатори для вантажівок та інших транспортних засобів, з подальшим розширенням продуктового набору новими проектами. Окремо Palfinger повідомляла, що комплекс спроектований як енергоефективний – у планах встановлення фотоелектричних панелей на даху площею близько 15 тис. кв. м, що має забезпечити близько 2 МВт пікової потужності після завершення робіт.
Palfinger – австрійська машинобудівна група, що працює в сегменті кранів і підйомних рішень. Компанія називає проєкт у Ніші частиною розширення європейської виробничої мережі, а RAS характеризує Palfinger як глобального лідера; ключовий продукт групи – шарнірно-зчленовані кран-маніпулятори (truck-mounted cranes), представлені приблизно 150 моделями.
https://t.me/relocationrs/1959
Як повідомляє Сербський Економіст, інвестиційна компанія зятя президента США Дональда Трампа Джареда Кушнера Affinity Partners відмовилася від проекту будівництва готельно-ділового комплексу на місці колишньої будівлі Генерального штабу югославської армії в центрі Белграда.
Як повідомляє Радіо Свобода (балканська служба), компанія відкликала свою заявку на реалізацію проєкту, який передбачав будівництво люксового комплексу на місці будівель Генштабу, зруйнованих під час бомбардувань НАТО 1999 року.
За словами представника Affinity Partners, рішення ухвалено «з поваги до громадян Сербії та Белграда», оскільки великі проєкти «мають об’єднувати, а не розділяти» суспільство.
Повідомлення про вихід компанії з проєкту з’явилося на тлі того, що того самого дня прокуратура по боротьбі з організованою злочинністю Сербії скерувала до суду обвинувальний акт проти міністра культури Ніколи Селаковича і низки чиновників. Їм інкримінують зловживання повноваженнями і фальсифікацію документації під час позбавлення комплексу Генштабу статусу охоронюваної культурної спадщини, що відкривало шлях до комерційної забудови ділянки.
Проєкт Кушнера протягом року спричиняв масові протести опозиції, студентських і містозахисних ініціатив, які наполягали на збереженні та реставрації комплексу як важливого пам’ятника модерністської архітектури та меморіального об’єкта, пов’язаного з жертвами бомбардувань 1999 року. Активісти назвали відмову інвестора «важливою перемогою», але попередили, що Генштабу, як і раніше, загрожують зміни статусу і можливе знесення на користь інших девелоперських проєктів.
Уряд і адміністрація президента Сербії на момент публікації матеріалу Радіо Свобода не прокоментували інформацію про відмову Affinity Partners від участі в проєкті.
Affinity Partners – приватна інвестиційна компанія Джареда Кушнера, створена після його звільнення з адміністрації Дональда Трампа, яка працює з капіталом близькосхідних та інших інституційних інвесторів. У Сербії проєкт редевелопменту комплексу Генштабу реалізовували через афілійовані структури (зокрема Atlantic Incubation Partners / Affinity Global Development), він передбачав інвестиції приблизно $500 млн, 99-річну оренду ділянки і частку в прибутку для держави Сербія на рівні приблизно 22 %, повідомляли раніше New York Times та інші медіа.
https://t.me/relocationrs/1947
Як повідомляє Сербський Економіст, останніми днями представники урядів Сербії та Румунії офіційно підтвердили наміри розвивати великий транспортний проект — побудувати сучасну автомагістраль, яка забезпечить пряме автомобільне сполучення між столицями двох країн.
Проект об’єднує два національні інфраструктурні плани:
— Румунську автомагістраль A9 (Timișoara–Moravița), яка повинна з’єднати Тімішоару з кордоном Сербії, і
— сербську магістраль Belgrade–Vatin з виходом до кордону з Румунією.
Згідно з міжурядовою угодою, підписаною міністрами транспорту Сербії та Румунії, обидві країни працюють над узгодженням технічних деталей, щоб дороги з’єдналися на кордоні і створили безперервний високошвидкісний маршрут від Белграда до Тімішоари.
У Румунії ділянка автомагістралі між Тімішоарою і прикордонним пунктом Moravița вже знаходиться в стадії підготовки і проектування, а окремі ділянки будівництва були передані підрядникам.
Цей маршрут має важливе стратегічне значення для обох держав:
• Він посилить транспортне сполучення між країнами і поліпшить логістику вантажного і пасажирського транспорту.
• Зв’язок з мережею автомагістралей Європи допоможе інтегрувати сербську та румунську інфраструктуру в європейські транспортні коридори.
Очікується, що проект буде фінансуватися як за рахунок європейських фондів, так і через національні бюджети, а його реалізація стане кроком до більш тісної економічної та транспортної інтеграції регіону.
https://t.me/relocationrs/1926
