Як повідомляє Сербський Економіст, італійський виробник автокомпонентів і електромобілів Tazzari розглядає можливість інвестицій у Сербію і планує почати вкладення вже у 2026 році, повідомила в Болоньї віце-прем’єр і міністр економіки Сербії Адріана Месарович.
За її словами, представники компанії приїдуть до Сербії в найближчі 15 днів для продовження переговорів. Міністр також заявила, що компанія випускає литі алюмінієві деталі для двигунів, а серед її клієнтів – Ducati, Lamborghini, Maserati і Ferrari.
Месарович додала, що Tazzari цікавлять умови доступу на зовнішні ринки, включно з угодами про вільну торгівлю, які Сербія уклала з низкою країн.
Tazzari Group заснована 1963 року і спеціалізується на технологіях алюмінієвого лиття та постачанні полегшених компонентів для автомобільної та мотоциклетної галузей; група також розвиває напрямок власних легких електромобілів (проект Tazzari Zero).
https://t.me/relocationrs/2214
Як повідомляє Сербський Економіст, Єврокомісія готує рішення в рамках нової візової стратегії ЄС, які повинні зняти частину проблем для перевізників з країн Західних Балкан на тлі триваючих блокад вантажних терміналів на кордонах з Євросоюзом.
Виконавчий віце-голова Єврокомісії Хена Вірккунен заявила, що ЄК знає про труднощі, з якими стикаються транспортні оператори регіону через практику застосування правил перебування в Шенгені, і підкреслила, що система в’їзду-виїзду (Entry/Exit System, EES) не вводить нових вимог щодо термінів короткострокового перебування. При цьому, за її словами, Єврокомісія шукає «більше гнучкості без компромісу для безпеки» і «займається цією проблемою в рамках візової стратегії».
Останніми днями водії вантажівок у Сербії, Боснії і Герцеговині, Чорногорії та Північної Македонії блокують підходи до вантажних терміналів на кордонах з ЄС, протестуючи проти більш жорсткого контролю дотримання правила 90 днів перебування протягом 180 днів у Шенгенській зоні, яке, за оцінками бізнесу, призводить до затримань і депортацій водіїв та підвищує витрати перевізників.
Глава ТПП Сербії Марко Чадеж раніше заявляв, що через блокади, за оцінками, зупинено до 93% експорту з залучених країн і щоденні збитки сягають близько 92 млн євро, при цьому компанії несуть додаткові штрафи за зриви поставок.
В Єврокомісії вказували, що проблема зачіпає також інші «високомобільні» професії, і рішення будуть опрацьовуватися в рамках нової візової стратегії.
https://t.me/relocationrs/2196
Як повідомляє Сербський Економіст, на ринок готелів Белграда виходять одразу кілька міжнародних брендів верхнього сегмента – InterContinental, Swissotel і Ritz-Carlton – на тлі очікувань підвищеного попиту у зв’язку з підготовкою до EXPO 2027 і планів розширення номерного фонду в столиці.
За оцінками, які наводять учасники ринку, 2027 року на період проведення EXPO Белград може прийняти близько 4 млн гостей лише за три місяці, тоді як Сербія загалом мала близько 4 млн туристів за 11 місяців 2025 року. У цій логіці прискорення готельних проєктів сприймають як інфраструктурну необхідність, проте вже зараз лунає питання, чи зможе ринок після завершення EXPO стійко «перетравити» зростання пропозиції, особливо в сегменті високих категорій.
InterContinental повертається в Сербію в партнерстві з Delta Holding: IHG повідомляла, що InterContinental Belgrade планується відкрити до кінця 2026 року. Проєкт реалізують у складі багатофункціонального комплексу Delta District у діловому і фінансовому центрі Белграда; заявлено 203 номери, а серед особливостей – sky pool, rooftop-ресторан і бар, spa і конференц-інфраструктура.
Swissotel планується в EXPO-зоні в Сурчині. Компанія Euro KB Rent отримає державну допомогу в розмірі 15,986 млн євро, яку буде виплачено двома траншами у 2026 і 2027 роках. Мінімальний обсяг інвестицій за проєктом оцінюють у 79,9 млн євро; у матеріалах також зазначено, що готель міститиме конгрес-центр і spa/wellness із двома басейнами, а номерний фонд – 378 кімнат.
Ritz-Carlton у Белграді планується як частина редевелопменту майданчика колишнього готелю Jugoslavija на набережній Дунаю. Marriott International повідомляла, що об’єкт передбачається з 193 номерами і більш ніж 1,700 кв. м площ для заходів, а сам проект включає також житлову та офісну вежі, конференц-центр, марину і прогулянкову зону. Millennium Team, пов’язана з проектом через Danube Riverside, оцінює загальний обсяг інвестицій у комплекс майже в 500 млн євро, відкриття готелю заявлено на 2027 рік.
EXPO-2027 у Белграді відбудеться з 15 травня до 15 серпня 2027 року, водночас понад 130 країн уже офіційно підтвердили участь, випливає з даних оргкомітету
https://t.me/relocationrs/2178
Як повідомляє Сербський Економіст, низка балканських ЗМІ повідомили, що Туреччина з 2020 року стала найбільшим іноземним інвестором у Чорногорії: сукупний обсяг інвестицій оцінюється в понад 417 млн євро.
При цьому офіційна статистика показує більш «волатильну» картину за роками, і Сербія в ній виглядає одним з ключових джерел капіталу. Так, в аналітичному огляді парламентської бюджетної канцелярії Чорногорії за даними про приплив іноземних прямих інвестицій (SDI) за 2024 рік найбільшим джерелом названа Сербія – 118,2 млн євро, далі слідували Росія – 109,7 млн євро і Німеччина – 88,7 млн євро; Туреччина в 2024 році була на четвертому місці з 39,5 млн євро (США – 37,2 млн євро).
У 2025 році (січень-серпень) розстановка змінилася: Туреччина вийшла на перше місце з 92,2 млн євро, Сербія – на другому з 91,8 млн євро; далі йшли Росія (45,3 млн євро), Німеччина (41,7 млн євро) і ОАЕ (34,7 млн євро).
Ключова причина таких «гойдалок» – структура інвестицій. У 2024 році загальний валовий приплив SDI склав близько 891,1 млн євро, з яких найбільша частина припала на операції з нерухомістю (купівля об’єктів) – 455,3 млн євро, далі йшли міжфірмова заборгованість (292,1 млн євро) та інвестиції в компанії і банки (113,9 млн євро). Тобто рейтинг країн-інвесторів багато в чому залежить від циклів на ринку нерухомості та великих разових угод.
Окремо варто розрізняти «накопичений підсумок з 2020 року» і «лідерів конкретного року». Публікації про турецьке лідерство спираються на агрегування декількох років і підкреслюють прискорення турецької присутності в останні 1-2 роки. Зокрема, в повідомленнях з посиланням на Турецько-чорногорську торгову палату фігурують оцінки, що інвестиції з Туреччини в 2024 році становили близько 100,9 млн євро, а в 2025 році (за 10 місяців) – близько 110,8 млн євро.
Сербія, в свою чергу, залишається для Чорногорії «структурним» інвестором: у статистиці за SDI вона регулярно входить до числа лідерів, а в 2024 році посідала перше місце. У практичному сенсі це відображає тісний зв’язок двох економік – від бізнесу і банківсько-сервісної кооперації до активного попиту на нерухомість і туризм, через що сербська частка помітно реагує на кон’юнктуру ринку житла і сезонність.
В цілому профіль SDI Чорногорії в 2020-2025 роках залишається «нерухомістю-туризмом», а значить склад лідерів по країнах може змінюватися швидше, ніж в економіках, де домінують довгі промислові проекти.
Як повідомляє Сербський Економіст, влада Інджії підтвердила, що група Minth просувається до запуску мегапроекту в Воєводині. На першому етапі йде оформлення землі: частина території вже викуплена, а пакет документів щодо решти 210 гектарів знаходиться «на фініші». Якщо переговори будуть завершені без затримок, будівництво може стартувати вже в червні 2026 року.
Що заявлено по проекту
За параметрами, які публічно обговорюються з 2024-2025 років, мова йде про завод з випуску компонентів для електромобільної галузі:
— інвестиції — до 870 млн євро (в горизонті декількох років/етапів),
— нові робочі місця — близько 2 200,
масштаб майданчика — 210 гектарів, що незвично багато навіть за мірками великої промисловості.
Розмір проєкту змінює економіку території.
Для Інджії це означає стрибок по зайнятості, податковій базі, розвитку логістики і попиту на підрядників — від будівельних компаній до сервісів і постачальників.
Це частина «великого пакету» Minth в Сербії.
Minth вже присутня в країні: компанія прийшла в Сербію в 2018 році (перше виробництво — Лозница, потім Шабац) і обговорює розширення на декількох майданчиках.
Крім Інджії, в 2025 році ЗМІ повідомляли про додаткові плани Minth щодо нових заводів і робочих місць в інших містах Сербії — загальний масштаб інвестицій близький до мільярдів євро.
Сербія закріплює роль промислової бази для автокомпонентів.
Minth — глобальний постачальник автодеталей і рішень для кузовних/структурних компонентів, що працює з десятками брендів. Для Сербії це зміцнення «автокластера» і потенційне зростання експортної виручки.
При таких масштабах будь-яка бюрократична затримка подовжує проект на місяці.
Кадри та зарплатна конкуренція: 2 200 робочих місць в одному проекті неминуче «перетягнуть» ринок праці в регіоні.
Інфраструктура та енергетика: завод такого розміру потребуватиме стабільного електропостачання, логістики та ланцюжка постачальників, інакше ефект буде нижчим за очікуваний.
Якщо заявлені терміни збережуться, Інджія може стати однією з ключових точок індустріального зростання Сербії в 2026–2028 роках — з сильним фокусом на компоненти для нового автопрому.
https://t.me/relocationrs/2159
Як повідомляє Сербський Економіст, в Албанії у 2025 році посилилася залежність від імпорту зернових на тлі скорочення внутрішнього виробництва і зростання площ занедбаних сільгоспземель, при цьому основним постачальником зерна стала Сербія, повідомляє сайт Pamfleti.
У 2025 році Албанія ввезла понад 374 тис. тонн зерна, що майже на 40 тис. тонн більше, ніж у 2024 році, водночас основний імпорт припав на пшеницю і кукурудзу.
Агроекономіст Зеф Г’єта пов’язав зростання імпорту з відсутністю реальних реформ і державного фінансування агросектору, наголосивши, що без підтримки фермерів країна втрачає виробничий потенціал і стає більш залежною від зовнішніх поставок.
Структура поставок змінилася – Сербія вийшла на перше місце серед експортерів зерна в Албанію, тоді як раніше значні обсяги надходили з Росії та Румунії. При цьому витрати на закупівлю, за оцінкою джерела, залишилися близькими до рівня 2024 року через коротшу логістику та зміцнення національної валюти Албанії, незважаючи на зростання фізичних обсягів.
Албанія також експортувала 248 тонн зерна на суму близько 28 млн леків, що майже вдвічі більше, ніж роком раніше, проте ці обсяги залишаються незначними. Площа сільгоспугідь у країні оцінюється приблизно в 700 тис. га, при цьому площі під зерновими культурами скорочуються, а площі занедбаних земель зростають, попереджають експерти.
https://t.me/relocationrs/2148
