Сербська ElevenEs (м. Суботіца) продовжує розвивати проєкт промислового виробництва літій-залізо-фосфатних (LFP) акумуляторів: чинна лінія в Суботіці працює як перший у Європі майданчик із випуску LFP-осередку, а компанія фіналізує плани щодо будівництва «мегафабрики» із цільовою потужністю 1 ГВт-год на рік та опрацьовує подальше розширення до 8 ГВт-год на рік. Про це свідчать заяви компанії та керівництва у 2023-2025 рр., а також останні галузеві повідомлення.
Про запуск повідомлялося у квітні 2023 року: підприємство спеціалізується на призматичних LFP-комірках і стало «першим» діючим індустріальним майданчиком такого типу в ЄС. На старті компанія декларувала вихід на 300-500 МВт-год/рік, з нарощуванням у 2024-25 рр.
На корпоративному сайті зазначено, що команда налічує 100+ співробітників; у травні 2025 р. презентовано новий тип призматичної «blade»-комірки EDGE574 для транспорту і промислових застосувань.
В інтерв’ю 11 лютого 2025 р. CEO ElevenEs Неманя Мікач повідомив, що компанія «фіналізує проєкт» будівництва заводу на 1 ГВт-год/рік; 2026 рік названо «ключовим» для масштабування. Наприкінці травня 2025 р. компанія підтвердила цільовий орієнтир щодо «мега-фабрики» (1 ГВт-год) і плани будівництва гігафабрики на 8 ГВт-год у Сербії. Терміни та джерела фінансування не розкриваються.
Рециркуляція/утилізація. У червні 2025 р. ElevenEs оголосила про угоду зі створення СП для переробки LFP-відходів/відпрацьованих осередків, прив’язавши ініціативу до майбутнього масштабування виробництва.
LFP-хімія без нікелю і кобальту цінується за безпеку, ресурс і вартість циклу – саме на ці ніші орієнтується ElevenEs (енергосховища, комерційний транспорт, «індустріальні» застосування). Для Сербії проєкт означає формування ланки європейського ланцюжка поставок акумуляторів, а для ЄС – диверсифікацію виробництва LFP у регіоні.
Низка стратегічних цифр у публічному просторі (напр., можливий перехід до десятків ГВт-год до 2030 р.) мають орієнтовний характер і залежать від фінансування і підписаних офтейків; галузеві дослідження окремо наголошують на ризик-факторах європейських акумуляторних проєктів. Ми спираємося на підтверджені найближчі цілі (1 і 8 ГВт-год) і фактично діючий майданчик у Суботіце.
https://t.me/relocationrs/1395
У Сербії 5 вересня стався землетрус, поштовхи відчувалися і в Чорногорії. За даними Сектора сейсмології чорногорського гідрометинституту (ZHMS), сигнал зареєстрований о 14:43 за місцевим часом, епіцентр — приблизно 15 км на схід від Сениці (район Голія), орієнтовна магнітуда — 3,7 за шкалою Ріхтера, глибина вогнища — близько 7 км. Відомство зазначає, що такий поштовх «міг спричинити лише незначні матеріальні пошкодження в епіцентральній зоні».
Сербська служба сейсмології уточнила параметри: за її оцінкою, землетрус магнітудою 4,2 стався в районі Голії, приблизно за 20 км на схід від Сениці, з розрахунковою інтенсивністю до VI балів за шкалою MSK-64 в епіцентрі.
Про серйозні руйнування або постраждалих на момент публікації не повідомлялося; повідомлення про відчутність поштовхів надходили з прикордонних районів Чорногорії.
Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив, що Будапешт і Белград домовилися прискорити будівництво нафтопроводу між країнами. Угорську частину протяжністю 190 км планується завершити до кінця 2027 року, повідомляє телеграм-канал Сербський економіст.
«Ми домовилися з міністром енергетики Сербії Дубравкою Джедович-Ханданович прискорити будівництво нафтопроводу між Угорщиною і Сербією. Угорська його частина на 190 км повинна бути добудована до кінця 2027 року», — зазначив він у соцмережі X, підкресливши важливість енергетичного співробітництва на тлі ударів України по нафтопроводу «Дружба», який постачає нафту, зокрема, до Угорщини та Словаччини.
Чому проект важливий для цих країн і всього Балканського регіону
Підвищення енергетичної стійкості та диверсифікація маршрутів
Новий нафтопровід дозволить зменшити залежність Угорщини та Сербії від традиційних маршрутів, особливо в умовах нестабільності, викликаної пошкодженнями «Дружби». Це збільшує надійність поставок і знижує енергетичні ризики.
Регіональна енергетична інтеграція
Будівництво інфраструктури, що з’єднує Балканський і Центральноєвропейський регіони, сприяє зміцненню економічних зв’язків і стимулює зростання енергетичного ринку в регіоні.
Стратегічна незалежність
Незалежність від єдиних транзитних шляхів забезпечує більшу гнучкість у кризові періоди і дозволяє країнам швидше реагувати на зовнішні виклики.
Економічний ефект і розвиток інфраструктури
Проект створює робочі місця, сприяє розвитку транспортної та енергетичної інфраструктури, а також залучає інвестиції — як для Угорщини, так і для Сербії.
Геополітична стабільність Балкан
Балканський регіон традиційно розташований на перетині геополітичних інтересів. Новий маршрут зміцнює його стратегічне значення і сприяє зниженню залежності від зовнішніх факторів.
Проект угорсько-сербського нафтопроводу — це не просто технічна ініціатива. Він служить фундаментом для нової енергетичної архітектури регіону, створюючи стійку, незалежну і взаємопідтримуючу систему безпеки, що особливо актуально в світлі сучасних геополітичних реалій.
Джерело: https://t.me/relocationrs
Люксембурзька компанія OCSiAl, світовий лідер у галузі виробництва графенових нанотрубок, продовжує розвиток свого першого європейського виробничого комплексу в Сербії. З посиланням на офіційні дані компанії та інвесторське співтовариство, Сербський Економіст представляє актуальну інформацію про підприємство та його розвиток.
Цей унікальний завод розташований у Старій Пазові, на північний захід від Белграда, на площі близько 10 000 м², оснащений лініями синтезу нанотрубок, виробництвами дисперсій і концентратів, дослідницьким центром і лабораторіями контролю якості.
Поточна річна пропускна здатність об’єкта становить 60 тонн нанотрубок, з планами подвоїти до 120 тонн до кінця цього року. Завод вже забезпечує робочі місця для понад 200 співробітників, включаючи інженерів, операторів і прикладних фахівців. Проект загальною вартістю €40 млн — найбільша інвестиція з Люксембургу в Сербію.
OCSiAl акцентує логістичну вигідність розташування, яке дозволяє поставляти нанотрубки в Європу, Азію і США, і посилити стійкість глобального ланцюжка поставок.
OCSiAl планує подвоїти виробництво, запустивши другу синтезуючу лінію вже в 2026 році, а також зберігає можливість швидкого масштабування цього модульного комплексу.
Вироблені під брендом TUBALL™ нанотрубки застосовуються в акумуляторах, покриттях і композитах.
Південноафриканський бізнесмен Еррол Маск, батько мільярдера Ілона Маска, здійснив ознайомчий візит до Боснії і Герцеговини та Сербії, вивчаючи потенціал регіону для заснування Інституту гравітаційних і просторово-часових досліджень, який планується зосередити на темах гравітації, простору‑часу, тераформування та довголіття, повідомляє Reuters.
Раніше Маск розглядав Дубай як можливу локацію, але відмовився від цієї ідеї, оскільки друзі з Балкан переконали його особисто оцінити потенціал Сербії та Боснії.
Він зазначив, що був приємно здивований рівнем інфраструктури, діловим середовищем та доступністю, заявивши: «економіка, поведінка людей… це ідилія».
Представники Торгово-промислової палати Федерації Боснії і Герцеговини презентували йому освічену робочу силу та економічний потенціал, а також запропонували використання об’єктів для майбутнього інституту.
Еррол Маск відвідав Сербію та Австрію в межах попередньої оцінки регіону та висловив упевненість, що Балкани є більш економічним та оперативним рішенням, ніж Дубай.
Маск розглядає інститут як приватну платформу, не прив’язану до урядів, яка приваблює фахівців, «не під ідеологічним тиском» і зацікавлених у радикальних наукових дослідженнях. Тематика передбачуваних досліджень включає гравітацію, простір‑час, ядерний синтез і довголіття — теми, що виходять за межі традиційної академічної науки.
Хоча остаточне рішення ще не ухвалено, Боснія і Сербія розглядаються Ерролом Маском як локації з нижчою вартістю та кращими людськими ресурсами порівняно з альтернативами.
США в останній раз відклали санкції проти сербської нафтової компанії NIS: ключова компанія може опинитися під загрозою
Сполучені Штати вп’яте і востаннє відстрочили введення санкцій проти сербської нафтової компанії Naftna Industrija Srbije (NIS), яка контролюється російським «Газпромом». Як повідомляє Reuters, новий термін дії виключення з санкційного списку продовжено до кінця серпня. Після цього подальше продовження не планується.
Міністр енергетики Сербії Дубравка Джедович Ханданович зазначила, що Белград прагне зберегти поставки нафтопродуктів стабільними, і назвала «виключення NIS з санкцій OFAC пріоритетом». За її словами, важливою умовою для цього залишається діалог між США і Росією.
Компанія NIS — стратегічно важливе підприємство для сербської економіки. Вона управляє єдиним нафтопереробним заводом країни — в місті Панчево (недалеко від Белграда), а також найбільшою мережею автозаправок і логістичною інфраструктурою в паливному секторі.
Згідно зі структурою власності:
• 44,9% акцій NIS належать «Газпром нафті» (Росія),
• 11,3% — «Газпрому»,
• 29,9% — уряду Сербії,
• решта — міноритарним інвесторам.
Саме російський контроль над більшістю акцій став причиною потрапляння NIS під санкції Управління з контролю за іноземними активами Мінфіну США (OFAC). Спочатку компанія мала бути повністю заблокована в січні 2025 року, але з того часу чотири рази отримувала тимчасові ліцензії на продовження роботи.
У липні 2025 року NIS вп’яте звернулася за тимчасовою ліцензією — і отримала її терміном на один місяць, до кінця серпня. У цей період «Газпром нафті» знову нагадали про вимогу вийти з числа акціонерів сербської компанії.
Як зазначають аналітики, якщо санкції все ж будуть введені в повному обсязі, це може дестабілізувати ринок палива в Сербії, створити логістичні збої і викликати зростання цін на нафтопродукти.
Альтернативою може стати перехід контролю від російських акціонерів до європейських або близькосхідних інвесторів — однак поки що переговори з цього питання офіційно не підтверджені.
NIS займає провідні позиції на ринку нафтопродуктів в Сербії і активно розвиває свою діяльність в Румунії, Болгарії та Боснії і Герцеговині. Компанія також бере участь у розвідці та видобутку нафти і газу, виробництві мастильних матеріалів і генерації електроенергії.
Джерело: https://t.me/relocationrs/1228