У Сербії 5 вересня стався землетрус, поштовхи відчувалися і в Чорногорії. За даними Сектора сейсмології чорногорського гідрометинституту (ZHMS), сигнал зареєстрований о 14:43 за місцевим часом, епіцентр — приблизно 15 км на схід від Сениці (район Голія), орієнтовна магнітуда — 3,7 за шкалою Ріхтера, глибина вогнища — близько 7 км. Відомство зазначає, що такий поштовх «міг спричинити лише незначні матеріальні пошкодження в епіцентральній зоні».
Сербська служба сейсмології уточнила параметри: за її оцінкою, землетрус магнітудою 4,2 стався в районі Голії, приблизно за 20 км на схід від Сениці, з розрахунковою інтенсивністю до VI балів за шкалою MSK-64 в епіцентрі.
Про серйозні руйнування або постраждалих на момент публікації не повідомлялося; повідомлення про відчутність поштовхів надходили з прикордонних районів Чорногорії.
Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив, що Будапешт і Белград домовилися прискорити будівництво нафтопроводу між країнами. Угорську частину протяжністю 190 км планується завершити до кінця 2027 року, повідомляє телеграм-канал Сербський економіст.
«Ми домовилися з міністром енергетики Сербії Дубравкою Джедович-Ханданович прискорити будівництво нафтопроводу між Угорщиною і Сербією. Угорська його частина на 190 км повинна бути добудована до кінця 2027 року», — зазначив він у соцмережі X, підкресливши важливість енергетичного співробітництва на тлі ударів України по нафтопроводу «Дружба», який постачає нафту, зокрема, до Угорщини та Словаччини.
Чому проект важливий для цих країн і всього Балканського регіону
Підвищення енергетичної стійкості та диверсифікація маршрутів
Новий нафтопровід дозволить зменшити залежність Угорщини та Сербії від традиційних маршрутів, особливо в умовах нестабільності, викликаної пошкодженнями «Дружби». Це збільшує надійність поставок і знижує енергетичні ризики.
Регіональна енергетична інтеграція
Будівництво інфраструктури, що з’єднує Балканський і Центральноєвропейський регіони, сприяє зміцненню економічних зв’язків і стимулює зростання енергетичного ринку в регіоні.
Стратегічна незалежність
Незалежність від єдиних транзитних шляхів забезпечує більшу гнучкість у кризові періоди і дозволяє країнам швидше реагувати на зовнішні виклики.
Економічний ефект і розвиток інфраструктури
Проект створює робочі місця, сприяє розвитку транспортної та енергетичної інфраструктури, а також залучає інвестиції — як для Угорщини, так і для Сербії.
Геополітична стабільність Балкан
Балканський регіон традиційно розташований на перетині геополітичних інтересів. Новий маршрут зміцнює його стратегічне значення і сприяє зниженню залежності від зовнішніх факторів.
Проект угорсько-сербського нафтопроводу — це не просто технічна ініціатива. Він служить фундаментом для нової енергетичної архітектури регіону, створюючи стійку, незалежну і взаємопідтримуючу систему безпеки, що особливо актуально в світлі сучасних геополітичних реалій.
Джерело: https://t.me/relocationrs
Люксембурзька компанія OCSiAl, світовий лідер у галузі виробництва графенових нанотрубок, продовжує розвиток свого першого європейського виробничого комплексу в Сербії. З посиланням на офіційні дані компанії та інвесторське співтовариство, Сербський Економіст представляє актуальну інформацію про підприємство та його розвиток.
Цей унікальний завод розташований у Старій Пазові, на північний захід від Белграда, на площі близько 10 000 м², оснащений лініями синтезу нанотрубок, виробництвами дисперсій і концентратів, дослідницьким центром і лабораторіями контролю якості.
Поточна річна пропускна здатність об’єкта становить 60 тонн нанотрубок, з планами подвоїти до 120 тонн до кінця цього року. Завод вже забезпечує робочі місця для понад 200 співробітників, включаючи інженерів, операторів і прикладних фахівців. Проект загальною вартістю €40 млн — найбільша інвестиція з Люксембургу в Сербію.
OCSiAl акцентує логістичну вигідність розташування, яке дозволяє поставляти нанотрубки в Європу, Азію і США, і посилити стійкість глобального ланцюжка поставок.
OCSiAl планує подвоїти виробництво, запустивши другу синтезуючу лінію вже в 2026 році, а також зберігає можливість швидкого масштабування цього модульного комплексу.
Вироблені під брендом TUBALL™ нанотрубки застосовуються в акумуляторах, покриттях і композитах.
Південноафриканський бізнесмен Еррол Маск, батько мільярдера Ілона Маска, здійснив ознайомчий візит до Боснії і Герцеговини та Сербії, вивчаючи потенціал регіону для заснування Інституту гравітаційних і просторово-часових досліджень, який планується зосередити на темах гравітації, простору‑часу, тераформування та довголіття, повідомляє Reuters.
Раніше Маск розглядав Дубай як можливу локацію, але відмовився від цієї ідеї, оскільки друзі з Балкан переконали його особисто оцінити потенціал Сербії та Боснії.
Він зазначив, що був приємно здивований рівнем інфраструктури, діловим середовищем та доступністю, заявивши: «економіка, поведінка людей… це ідилія».
Представники Торгово-промислової палати Федерації Боснії і Герцеговини презентували йому освічену робочу силу та економічний потенціал, а також запропонували використання об’єктів для майбутнього інституту.
Еррол Маск відвідав Сербію та Австрію в межах попередньої оцінки регіону та висловив упевненість, що Балкани є більш економічним та оперативним рішенням, ніж Дубай.
Маск розглядає інститут як приватну платформу, не прив’язану до урядів, яка приваблює фахівців, «не під ідеологічним тиском» і зацікавлених у радикальних наукових дослідженнях. Тематика передбачуваних досліджень включає гравітацію, простір‑час, ядерний синтез і довголіття — теми, що виходять за межі традиційної академічної науки.
Хоча остаточне рішення ще не ухвалено, Боснія і Сербія розглядаються Ерролом Маском як локації з нижчою вартістю та кращими людськими ресурсами порівняно з альтернативами.
США в останній раз відклали санкції проти сербської нафтової компанії NIS: ключова компанія може опинитися під загрозою
Сполучені Штати вп’яте і востаннє відстрочили введення санкцій проти сербської нафтової компанії Naftna Industrija Srbije (NIS), яка контролюється російським «Газпромом». Як повідомляє Reuters, новий термін дії виключення з санкційного списку продовжено до кінця серпня. Після цього подальше продовження не планується.
Міністр енергетики Сербії Дубравка Джедович Ханданович зазначила, що Белград прагне зберегти поставки нафтопродуктів стабільними, і назвала «виключення NIS з санкцій OFAC пріоритетом». За її словами, важливою умовою для цього залишається діалог між США і Росією.
Компанія NIS — стратегічно важливе підприємство для сербської економіки. Вона управляє єдиним нафтопереробним заводом країни — в місті Панчево (недалеко від Белграда), а також найбільшою мережею автозаправок і логістичною інфраструктурою в паливному секторі.
Згідно зі структурою власності:
• 44,9% акцій NIS належать «Газпром нафті» (Росія),
• 11,3% — «Газпрому»,
• 29,9% — уряду Сербії,
• решта — міноритарним інвесторам.
Саме російський контроль над більшістю акцій став причиною потрапляння NIS під санкції Управління з контролю за іноземними активами Мінфіну США (OFAC). Спочатку компанія мала бути повністю заблокована в січні 2025 року, але з того часу чотири рази отримувала тимчасові ліцензії на продовження роботи.
У липні 2025 року NIS вп’яте звернулася за тимчасовою ліцензією — і отримала її терміном на один місяць, до кінця серпня. У цей період «Газпром нафті» знову нагадали про вимогу вийти з числа акціонерів сербської компанії.
Як зазначають аналітики, якщо санкції все ж будуть введені в повному обсязі, це може дестабілізувати ринок палива в Сербії, створити логістичні збої і викликати зростання цін на нафтопродукти.
Альтернативою може стати перехід контролю від російських акціонерів до європейських або близькосхідних інвесторів — однак поки що переговори з цього питання офіційно не підтверджені.
NIS займає провідні позиції на ринку нафтопродуктів в Сербії і активно розвиває свою діяльність в Румунії, Болгарії та Боснії і Герцеговині. Компанія також бере участь у розвідці та видобутку нафти і газу, виробництві мастильних матеріалів і генерації електроенергії.
Джерело: https://t.me/relocationrs/1228
Сербія ухвалила рішення репатріювати всі свої запаси золота, що зберігаються за кордоном, і перевести їх на територію країни. Про це повідомляє агентство Bloomberg, посилаючись на джерела у фінансових колах. Загальна вартість активів оцінюється в близько 6 мільярдів доларів за поточними ринковими цінами.
За інформацією агентства, Сербія стане першою країною Східної Європи, яка наважилася на повне повернення резервів фізичного золота з таких традиційних сховищ, як Велика Британія, Швейцарія та США.
Рішення ухвалено на тлі посилення геополітичної нестабільності, інфляційного тиску і невизначеності на світових ринках. Сербська влада розглядає фізичне розміщення золота всередині країни як додаткову гарантію ліквідності та суверенітету, особливо в разі екстрених економічних або валютних потрясінь.
Станом на середину 2025 року, золотовалютні резерви Сербії становлять близько 25,3 мільярда євро, з яких:
– понад 40 тонн золота (в еквіваленті близько 2,7 млрд євро),
– інша частина – валютні активи, включно з євро, доларами і SDR (спеціальні права запозичення МВФ).
Традиційно значна частина сербських золотих запасів зберігалася в Банку Англії в Лондоні, одному з найбільших світових сховищ дорогоцінних металів. Цей банк обслуговує понад 30 держав, включно з Нідерландами, Німеччиною, Угорщиною та іншими, які також у різні роки робили часткове повернення золота.
Причини повернення пояснюються кількома ключовими міркуваннями:
– Гарантія фізичного контролю – в умовах можливих міжнародних санкцій, геополітичних ризиків або блокувань активів.
– Прецеденти блокувань – зокрема відмова Великої Британії передати золото Венесуелі, що посилило тривогу серед країн, що розвиваються.
– Посилення макрофінансової стійкості – фізичне золото всередині країни розглядається як інструмент стабілізації національної валюти в разі криз.
Репатріація золота – глобальний тренд останніх років. Подібні кроки робили:
– Німеччина – повернула понад 300 тонн золота з Парижа і Нью-Йорка;
– Угорщина – потроїла золоті резерви і перевезла їх у країну;
– Туреччина – репатріювала весь обсяг золота зі США у 2018 році.
Рішення Сербії повернути золото на свою територію – це не тільки фінансово-логічний крок, а й політичний сигнал, що відображає зростаючу роль суверенітету й автономії в управлінні державними активами. На тлі глобальної фрагментації економічних блоків і санкційних ризиків, навіть невеликі економіки прагнуть мінімізації зовнішньої залежності, особливо в питаннях, що стосуються ключових резервів.
https://t.me/relocationrs/1208
