Як повідомляє Сербський Економіст, за останніми доступними офіційними даними, рейтинг середньої вартості орної землі виглядає наступним чином:
1. Словенія — 28 348 тис. євро за гектар, дані за 2024 рік.
2. Греція — близько 14 312 тис. євро, 2024 рік.
3. Сербія — 9 583 тис. євро, 2025 рік.
4. Румунія — 8,7 тис. євро, 2024 рік.
5. Болгарія — 8 679 тис. євро, 2024 рік.
6. Хорватія — 6 723 тис. євро, 2025 рік.
Дані відображають вартість вільної орної землі без будівель та багаторічних насаджень. Періоди статистичних спостережень різняться, тому рейтинг показує загальний рівень цін, а не повністю синхронне порівняння.
Найдорожча земля регіону знаходиться в Словенії, де пропозиція обмежена, а ділянки часто невеликі й роздроблені. У Греції вартість сильно залежить від доступу до води, близькості до узбережжя та можливості будівництва. Сербія вже випередила за середньою ціною Румунію, Болгарію та Хорватію, хоча її показники залишаються приблизно на 37% нижчими за середній рівень ЄС.
Для іноземця ціна не є єдиним критерієм. У Сербії пряма купівля сільськогосподарської землі майже повністю заборонена. У країнах ЄС громадяни інших держав союзу зазвичай мають більше можливостей, тоді як для покупців із третіх країн можуть діяти обмеження, правила взаємності або необхідність купівлі через місцеву компанію.
Албанія, Чорногорія, Північна Македонія та Боснія і Герцеговина не включені до рейтингу через відсутність свіжої порівнянної національної статистики. Ціни в оголошеннях там можуть помітно відрізнятися від фактичної вартості угод.
https://t.me/relocationrs/3397
Як повідомляє «Сербський економіст», Президент України Володимир Зеленський 8 серпня здійснить офіційний візит до Сербії та зустрінеться в Белграді з президентом країни Александром Вучичем. Інформацію про візит офіційно підтвердила прес-служба президента Сербії. Це стане першим візитом Зеленського до Сербії за час його президентства.
Детальна програма переговорів поки що не опублікована. Однак центральними темами, судячи з контактів Белграда та Києва останніх місяців, можуть стати двосторонні відносини, європейська інтеграція двох країн, розширення економічного співробітництва, можлива угода про вільну торгівлю, регіональна безпека та участь Сербії у відновленні України.
У травні Зеленський і Вучич уже обговорювали по телефону розвиток двосторонніх відносин. Тоді український президент особливо наголосив на відновленні переговорів щодо зони вільної торгівлі з Сербією. Вучич, зі свого боку, називав економічне співробітництво одним із ключових напрямків подальшого зближення двох країн.
Після цього в Белграді відбулися переговори представників урядів двох країн. 21 травня сербський міністр внутрішньої та зовнішньої торгівлі Ягода Лазаревич та український віцепрем’єр і торговий представник Тарас Качка підписали спільну заяву про продовження переговорів щодо угоди про вільну торгівлю. Одночасно відбувся сербсько-український бізнес-форум за участю представників близько 30 компаній.
Майбутній візит продовжує помітне пожвавлення політичних контактів між Белградом і Києвом.
У червні 2025 року Вучич уперше після початку повномасштабної російсько-української війни відвідав Україну, взявши участь у саміті «Україна — Південно-Східна Європа» в Одесі. Тоді він підтвердив підтримку територіальної цілісності України та запропонував участь Сербії у відновленні одного або кількох українських міст чи районів.
15 липня 2026 року Вучич знову перебував в Україні — на V саміті «Україна — Південно-Східна Європа» у Києві.
При цьому позиція Сербії щодо війни залишається особливою. Белград підтримує територіальну цілісність України та голосував на підтримку низки відповідних міжнародних документів, надає гуманітарну допомогу, однак не приєднався до санкцій ЄС проти Росії. Вучич також неодноразово уникав підписання окремих регіональних декларацій у тій частині, де вони передбачали посилення тиску на Москву.
Тому сам факт візиту українського президента до Белграда має політичне значення: Сербія намагається одночасно зберігати традиційні відносини з Росією, розвивати відносини з Києвом і продовжувати рух до членства в ЄС.
Додатковою темою може стати запропонована Україною нова регіональна Карпатська ініціатива. Зеленський раніше заявляв, що до неї планується залучити, зокрема, Сербію, а співпраця може охоплювати економіку, логістику, безпеку, туризм та відновлення України.
Економічна складова візиту стає особливо актуальною на тлі відновлення двосторонньої торгівлі.
За офіційними даними МЗС Сербії та Статистичного управління країни, у 2025 році товарообіг Сербії та України становив 391,8 млн євро. Сербія експортувала до України товарів на суму 179,6 млн євро, а імпортувала української продукції на суму 212,2 млн євро. Таким чином, торговельний баланс залишався на користь України приблизно на 32,6 млн євро.
У доларовому вираженні, за даними президента ТПП Сербії Марко Чадежа, двосторонній товарообіг досяг 442,2 млн доларів, практично повернувшись до рівня останнього довоєнного 2021 року. Сербський експорт становив $202,9 млн, український експорт до Сербії — $239,3 млн. Близько 900 сербських компаній здійснюють торговельні операції з Україною, зокрема приблизно 670 імпортують українську продукцію.
Як повідомляє «Сербський економіст», український агрохолдинг МХП інвестував понад 100 млн євро в модернізацію та розвиток виробничих потужностей у Сербії, повідомив посол Сербії в Україні Андон Сапунджі в інтерв’ю виданню Mind.
МХП працює на сербському ринку через компанію Perutnina Ptuj Topiko, що спеціалізується на виробництві та переробці м’яса птиці.
Продукція підприємства реалізується на внутрішньому ринку Сербії, а також експортується до Боснії та Герцеговини, Чорногорії, Албанії та Північної Македонії.
МХП придбало понад 90% акцій словенської Perutnina Ptuj у 2019 році. Загальна вартість інвестицій у придбання групи склала близько 221 млн євро. Офіційно угода щодо купівлі контрольного пакета акцій була завершена в лютому 2019 року.
Оскільки угода була оформлена через словенську компанію, ці кошти не увійшли до статистики прямих українських інвестицій у Сербію. Офіційно їхній сукупний обсяг з 2010 року до першого кварталу 2026 року оцінювався лише приблизно в 9 млн євро.
МХП залишається найбільшим прикладом присутності великого українського бізнесу в Сербії. Інші українські компанії, що працюють у країні, переважно належать до малого та середнього бізнесу.
Після придбання Perutnina Ptuj українська група почала розширювати власну виробничу базу в Сербії. Зокрема, компанія побудувала сім сучасних майданчиків для вирощування бройлерів у Бачка-Тополі. МХП називає Сербію найбільшим ринком Perutnina Ptuj на Балканах.
МХП засновано у 1998 році і є міжнародною компанією у сфері харчових та агротехнологій. Штаб-квартира групи розташована в Києві, виробничі активи знаходяться в Україні, Іспанії та країнах Південно-Східної Європи. У компанії працює понад 39 тис. осіб, її продукція експортується до більш ніж 70 країн. Засновником і генеральним директором МХП є Юрій Косюк.
Виручка МХП у 2025 році склала $3,766 млрд, EBITDA — $569 млн, чистий прибуток — $187 млн. Акції групи котируються на Лондонській фондовій біржі з 2008 року.
Як повідомляє Сербський Економіст, останки Шимона та Рівки Герцль, бабусі та дідуся засновника сучасного політичного сіонізму Теодора Герцля, перевезено з Сербії до Ізраїлю для перепоховання на горі Герцля в Єрусалимі.
Перепоховання в Єрусалимі заплановано на 5 серпня — у 77-му річницю перенесення до Єрусалима останків самого Герцля. Очікується, що в церемонії візьмуть участь президент Ізраїлю Іцхак Герцог і прем’єр-міністр Біньямін Нетаньяху.
Шимон і Рівка Герцль майже півтора століття були поховані на єврейському кладовищі в Земуні, яке зараз входить до складу Белграда.
За словами голови Всесвітньої сіоністської організації Якова Хагоеля, перепоховання є виконанням останньої волі Герцля, який хотів, щоб після створення єврейської держави його родина спочивала на її території.
Після перепоховання бабусі та дідуся поруч із Герцлем будуть розташовані могили майже всіх найближчих членів його родини. Останки самого Герцля, його батьків та сестри були доставлені з Відня до Єрусалима у 1949 році. Двох його дітей перепоховали там у 2006 році, а єдиного онука — у 2007 році.
Теодор Герцль народився в Будапешті у 1860 році. У 1878 році його родина переїхала до Відня, де він здобув юридичну освіту, проте згодом зайнявся журналістикою та літературою.
У 1896 році Герцль опублікував книгу «Єврейська держава», в якій виклав політичну програму створення самостійної держави для євреїв. У серпні 1897 року він скликав у Базелі Перший сіоністський конгрес, на якому було засновано Всесвітню сіоністську організацію. Герцль очолював її до своєї смерті в 1904 році.
Герцль помер за 44 роки до проголошення Держави Ізраїль у 1948 році. Згідно з його заповітом, спочатку його поховали поруч із батьком у Відні, але з умовою, що після створення єврейської держави останки родини будуть перенесені на її територію. У серпні 1949 року Герцля перепоховали в Єрусалимі на горі, яка згодом отримала його ім’я.
https://t.me/relocationrs/3376
Як повідомляє «Сербський економіст», Україна посіла 28-ме місце серед торговельних партнерів Сербії за підсумками першого півріччя 2026 року.
Сукупний товарообіг двох країн склав 275,9 млн євро проти 194,6 млн євро роком раніше. Таким чином, обсяг торгівлі збільшився приблизно на 41,8%. Про це свідчать дані Республіканського управління статистики Сербії, опубліковані 31 липня 2026 року.
Сербський експорт до України зріс одразу на 80,2%, до 161,3 млн євро. Імпорт українських товарів збільшився на 9%, до 114,6 млн євро.
У результаті Сербія перейшла від дефіциту в розмірі 15,6 млн євро у першому півріччі 2025 року до профіциту в розмірі 46,7 млн євро у січні–червні 2026 року.
На Україну припало 0,9% усього сербського експорту та 0,5% імпорту.
Незважаючи на швидке зростання, обсяг торгівлі залишається невеликим порівняно з потенціалом обох країн. Товарообіг Сербії з Україною майже в 19 разів менший за торгівлю з Німеччиною та приблизно в 16 разів менший за торгівлю з Китаєм.
Як повідомляє Experts.news, cвітове виробництво гуманоїдних роботів перейшло від поодиноких прототипів до перших серійних партій, проте галузь залишається вкрай концентрованою: близько 85 % поставок у 2025 році забезпечили китайські компанії.
За оцінкою китайського дослідницького центру CCID, у 2025 році виробники КНР поставили близько 14,4 тис. гуманоїдних роботів, що становило 84,7% світового ринку. Таким чином, глобальний обсяг становив близько 17 тис. пристроїв. Інші дослідження оцінюють світові поставки приблизно в 18 тис. одиниць.
За даними IDC, кількість гуманоїдних роботів, поставлених у світі в 2025 році, збільшилася більш ніж у шість разів — приблизно на 508%. Однак статистика різних дослідницьких організацій помітно відрізняється, оскільки одні враховують лише двоногих роботів, а інші також включають колісні гуманоїдні платформи та універсальних роботів зі штучним інтелектом.
Китай залишається єдиною країною, де гуманоїдні роботи вже випускаються тисячами кількома виробниками одночасно. У країні діє понад 140 компаній, що працюють над гуманоїдними роботами, а кількість представлених моделей перевищує 330. Найбільшими виробниками стали AGIBOT, Unitree та UBTECH.
TrendForce очікує, що у 2026 році китайське виробництво гуманоїдних роботів зросте ще на 94%. Unitree та AGIBOT мають зберегти лідерські позиції завдяки розвиненому ланцюгу поставок, доступу до недорогих приводів, акумуляторів, сенсорів та можливостям масового складання.
Перевага Китаю полягає не лише в штучному інтелекті, а й у можливості швидко знижувати собівартість апаратної частини. Деякі базові моделі Unitree вже пропонуються дешевше за 6 тис. доларів, тоді як більшість американських та європейських систем орієнтовані на дорожчі промислові пілотні проєкти.
США значно поступаються Китаю за фактичною кількістю випущених роботів, але мають найбільші заявлені виробничі проєкти за межами КНР.
Компанія Figure запустила підприємство BotQ, перша лінія якого розрахована на випуск до 12 тис. гуманоїдних роботів на рік. У квітні 2026 року компанія повідомила про перехід від прототипів до виробничої фази та досягнення темпу складання одного робота на годину.
Agility Robotics має завод RoboFab у штаті Орегон із потенційною потужністю понад 10 тис. роботів Digit на рік. Фактичний випуск поки що значно нижчий за заявлену максимальну потужність.
Американо-норвезька компанія 1X розпочала повномасштабне виробництво домашнього робота NEO на фабриці в Каліфорнії. Tesla встановлює перші виробничі лінії для Optimus, але поки що не розкриває підтверджених даних щодо серійного випуску.
Південнокорейська Hyundai Motor Group планує побудувати в США підприємство потужністю до 30 тис. роботів щорічно до 2028 року. На ньому передбачається випускати, зокрема, гуманоїдних роботів Atlas, розроблених Boston Dynamics. Перші Atlas мають надійти на підприємства Hyundai в США у 2028 році.
Одним із найпрогресивніших європейських проєктів є німецька NEURA Robotics, яка розробила гуманоїдного робота 4NE1.
Компанія називає його першим європейським гуманоїдним роботом, готовим до промислового виробництва. NEURA співпрацює з Bosch і Schaeffler, плануючи масштабувати випуск роботів для промисловості, логістики та сервісних завдань.
У 2026 році NEURA оголосила про залучення до 1,4 млрд доларів для розширення серійного виробництва та розвитку мережі центрів, у яких роботи навчатимуться виконувати реальні завдання.
У Сербії AGIBOT та Minth Group готують запуск підприємства в Шабці. Початковий обсяг виробництва заявлено на рівні 1–2 тис. гуманоїдних роботів щорічно. Відкриття підприємства очікується в серпні 2026 року, однак графік уже неодноразово змінювався. Тому Сербію поки що слід відносити до країн із заявленим, але ще не підтвердженим серійним виробництвом.
У разі реалізації проєкту Сербія може стати однією з перших країн Європи, де китайські гуманоїдні роботи будуть серійно збиратися та адаптуватися для регіональних ринків.
Японія має багаторічний досвід розробки людиноподібних роботів, однак поки що робить основний акцент на дослідженнях, компонентах, медицині та догляді за літніми людьми. Kawasaki продовжує розвивати платформу Kaleido, але не оголошувала про масовий випуск, порівнянний із китайськими компаніями. TrendForce вважає, що конкурентною перевагою Японії можуть стати приводи, сенсори, системи керування та рішення для догляду за літніми людьми.
У Південній Кореї Samsung отримав контроль над Rainbow Robotics і має намір об’єднати її робототехнічні розробки зі своїми технологіями штучного інтелекту та програмного забезпечення. Hyundai одночасно розвиває Atlas через свою компанію Boston Dynamics, однак великий завод групи планується побудувати в США.
Повного міжнародного реєстру виробництва гуманоїдних роботів не існує. Компанії розкривають потенційну потужність заводів значно частіше, ніж фактичний обсяг виробництва, а поняття «гуманоїдний робот» застосовується до різних типів пристроїв.
Найбільш надійно підтверджується лише лідерство Китаю з часткою близько 85 % світових поставок у 2025 році. Решта приблизно 15 % припадає переважно на США та невеликі партії, прототипи й пілотні серії з Європи, Японії та Південної Кореї.
У 2026–2028 роках розподіл може змінитися після запуску заводів Figure, Agility Robotics, Tesla, Hyundai, NEURA та сербського проєкту AGIBOT. Однак поки що Китай зберігає основну перевагу за реальним обсягом виробництва, вартістю комплектуючих та готовністю ланцюга поставок.
