Як повідомляє Сербський Економіст, у Белграді відбувся міжнародний масонський з’їзд, організований Регулярною Великою ложею Сербії. До столиці Сербії прибули представники масонських організацій з п’яти континентів, а сама зустріч була приурочена до сторіччя Белградського масонського мирного конгресу 1926 року.
Організатори представили захід як символічну зустріч, присвячену миру, діалогу та пам’яті про подію, яку в міжвоєнній Європі розглядали як спробу примирення після Першої світової війни. Подробиці програми цьогорічного з’їзду у публічних повідомленнях розкривалися обмежено, проте Регулярна Велика ложа Сербії зазначала, що в Белграді були заплановані міжнародний конгрес, академія, пам’ятні заходи та щорічна асамблея.
Історія цього питання сягає 1920-х років. Після Першої світової війни Європа намагалася вибудувати нову систему відносин між колишніми супротивниками. На політичному рівні символом цього процесу стали Локарнські угоди 1925 року, а в масонському середовищі аналогічну роль відіграв Белградський мирний конгрес 1926 року.
Тоді в Белграді зібралися представники 20 національних масонських лож із 15 європейських країн, а також двох заморських лож. В історичних публікаціях цю подію іноді називають «масонським Локарно», оскільки вона була пов’язана з ідеєю примирення та відновленням контактів між європейськими суспільствами після війни.
Одним із символічних епізодів конгресу 1926 року стало публічне примирення французьких і німецьких масонів після Першої світової війни.
Масонство, або вільне каменярство, — це міжнародний братський рух, що виник у сучасному вигляді в Європі Нового часу. Його витоки пов’язують із професійними об’єднаннями середньовічних каменярів-будівельників, а сучасну організаційну форму — зі створенням першої Великої ложі в Лондоні 1717 року. Згодом масонство перетворилося не на професійне ремісниче об’єднання, а на мережу товариств, заснованих на ритуалах, символіці, ідеях особистого вдосконалення, братерства, благодійності та морального виховання.
У світі, за оцінками великих масонських організацій, налічується близько 6 млн масонів. Одна з найстаріших і найвпливовіших структур — Об’єднана Велика Ложа Англії — об’єднує близько 170 тис. членів і понад 7 тис. лож в Англії, Уельсі та закордонних округах.
При цьому єдиної світової «центральної влади» у масонстві немає: різні великі ложі визнають або не визнають одна одну залежно від своїх правил і традицій.
У Сербії діє кілька масонських організацій, але Регулярна Велика ложа Сербії позиціонує себе як єдина суверенна, регулярна та міжнародно визнана велика ложа на території країни.
https://t.me/relocationrs/3105
Як повідомляє «Сербський економіст», Група з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF) включила Боснію і Герцеговину до списку юрисдикцій, що перебувають під посиленим моніторингом, — так званого «сірого списку».
Одночасно до «сірого списку» було додано й Ірак.
За даними FATF, країни з «сірого списку» мають стратегічні недоліки в системах протидії відмиванню грошей, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, але зобов’язуються усунути ці проблеми у погоджених термінах.
Президент FATF Елісу де Анда Мадрасо повідомив, що Боснії та Герцеговині необхідно посилити захист фінансової системи від використання злочинцями та терористами, а також забезпечити більш ефективний нагляд за банківським сектором.
Для регіону це чутливий сигнал. Боснія і Герцеговина залишається частиною західнобалканського економічного простору, тісно пов’язаного з Сербією, Хорватією, Чорногорією та країнами ЄС через банки, торгівлю, грошові перекази діаспори, транспорт, будівництво та малий бізнес.
Потрапляння до «сірого списку» не означає санкцій чи заборони на операції, але зазвичай призводить до більш суворого дотримання вимог з боку банків та фінансових інститутів. Міжнародні платежі, відкриття рахунків, обслуговування компаній, перекази та угоди з контрагентами з такої юрисдикції можуть здійснюватися з додатковими перевірками.
Для Сербії це важливо з двох причин. По-перше, Боснія і Герцеговина є сусіднім ринком і одним із напрямків регіональної торгівлі. По-друге, сербські банки, компанії та експортери, які працюють з партнерами з БіГ, можуть зіткнутися з більш детальними запитами щодо походження коштів, структури власності, бенефіціарів та призначення платежів.
З практичної точки зору бізнесу, який працює з Боснією та Герцеговиною, варто заздалегідь готувати документи щодо угод, підтверджувати реальність поставок та послуг, коректно оформлювати контракти та підстави для платежів. Особливо це стосується фінансових послуг, торгівлі, нерухомості, логістики, імпорту-експорту та компаній зі складною структурою власності.
Довідково: до актуального «сірого списку» FATF станом на 19 червня 2026 року входять Ангола, Болівія, Боснія та Герцеговина, Болгарія, Камерун, Кот-д’Івуар, Демократична Республіка Конго, Гаїті, Ірак, Кенія, Кувейт, Лаос, Ліван, Монако, Непал, Папуа-Нова Гвінея, Південний Судан, Сирія, Венесуела, В’єтнам, Британські Віргінські острови та Ємен.
До чорного списку FATF, тобто переліку юрисдикцій з високим рівнем ризику, щодо яких FATF закликає застосовувати посилені заходи або контрзаходи, входять КНДР, Іран та М’янма.
FATF, Боснія і Герцеговина, комплаєнс, Сербія, фінансовий моніторинг
Як повідомляє Сербський Економіст, посольство України в Сербії оголосило безстроковий збір коштів на відновлення Києво-Печерської лаври, яка постраждала внаслідок війни.
Посольство закликало українську громаду, мешканців Сербії, бізнес та всіх бажаючих підтримати відновлення однієї з головних святинь християнства.
Києво-Печерська лавра — один із найважливіших релігійних та історичних символів України. Вона входить до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО і має значення не лише для України, а й для всієї православної та європейської культурної традиції.
Тому збір коштів може стати формою солідарності не лише української діаспори, а й сербського суспільства.
Кошти збираються на рахунок благодійного фонду «Допомагати просто».
Реквізити, опубліковані посольством:
Одержувач: БО БФ «ДОПОМАГАТИ ПРОСТО!»
Код одержувача: 37806835
Рахунок: UA493052990000026003050007570
Банк: АТ КБ «ПриватБанк»
Посилання на повідомлення посольства:
https://serbia.mfa.gov.ua/news/bezstrokovij-zbir-na-vidnovlennya-kiyevo-pecherskoyi-lavri
https://t.me/relocationrs/3046
Як повідомляє Сербський Економіст, у Футозі, передмісті Нові-Сада, відбувся чемпіонат світу з фрідайвінгу в басейні. Турнір тривав з 9 по 15 червня і зібрав понад 250 спортсменів із 34 країн усіх континентів.
На чемпіонаті спортсмени змагалися в кількох дисциплінах: хто далі пропливе під водою без ласт, з двома ластами, з моноластою, а також хто довше зможе протриматися під водою без руху.
Одним із головних героїв чемпіонату став польський спортсмен Матеуш Маліна. Він виграв золото в плаванні під водою без ласт із результатом 244 м і встановив новий світовий рекорд CMAS. У фінальний день він також переміг у плаванні з ластами, пропливши 322,5 м.
Серед жінок однією з найяскравіших учасниць стала хорватка Мірела Кардашевич. Вона перемогла у плаванні з двома ластами з результатом 278,5 м і встановила новий абсолютний світовий рекорд. Також Кардашевич виграла золото у плаванні з ластами, де показала результат 288 м.
Польська спортсменка Юлія Козерська перемогла серед жінок у плаванні без ласт, пропливши 211 м. У цьому виді боротьба була особливо напруженою: друге місце посіла Мірела Кардашевич з результатом 210,5 м, третє — Магдалена Соліх-Таланда з Польщі з результатом 210 м.
У дисципліні на затримку дихання без руху серед чоловіків переміг поляк Даміан Ватрач з результатом 9 хвилин 36 секунд.
Серед жінок золото виграла німкеня Хайке Швердтнер, яка протрималася під водою 9 хвилин 39 секунд і встановила новий світовий рекорд CMAS.
Україна також була представлена на чемпіонаті. Серед учасниць змагань фігурувала одна з найсильніших українських фрідайверок Катерина Садурська. У категорії Masters Садурська стала переможницею з результатом 181 м.
Турнір зібрав найсильніших спортсменів, приніс кілька світових і континентальних рекордів та дав Сербії помітний міжнародний спортивний привід.
Організатором змагань виступила CMAS — Всесвітня конфедерація підводної діяльності. Це міжнародна федерація, яка об’єднує різні види підводного спорту, включаючи фрідайвінг.
Фрідайвінг — підводне плавання із затримкою дихання без акваланга.
Як повідомляє Сербський Економіст, Європейська комісія вважає, що надання Сербією громадянства громадянам РФ створює потенційні ризики для безпеки ЄС, оскільки власники сербського паспорта мають право на безвізовий в’їзд до країн ЄС.
Представник Європейської комісії з питань розширення Гійом Мерсьє заявив, що це питання вже порушувалося у доповіді про розширення за 2025 рік. У ньому Єврокомісія рекомендувала Сербії продовжити узгодження з візовою політикою ЄС та забезпечити ретельнішу перевірку громадян третіх країн, особливо з держав, які можуть становити ризики для безпеки або нелегальної міграції.
При цьому масштаб сербської натуралізації росіян залишається незрівнянно нижчим, ніж у країнах ЄС. Згідно з Міграційним профілем Сербії, у 2024 році сербське громадянство отримали 191 колишній громадянин РФ. У 2023 році таких було 532, у 2022 році — 275.
Для порівняння, лише Німеччина у 2024 році надала громадянство 12 980 колишнім або чинним громадянам РФ. Це майже в 68 разів більше, ніж Сербія за той самий рік. Іспанія надала громадянство 2 588 росіянам, Фінляндія — близько 1,6 тис., Швейцарія — 815, Норвегія — 782, Велика Британія — понад 2,3 тис.
За даними Eurostat, у 2024 році громадянство країн ЄС отримали близько 31 тис. росіян.
Орієнтовні дані щодо надання громадянства росіянам у Європі у 2024 році:
ЄС загалом – близько 31 тис. осіб
Німеччина – 12 980
Іспанія – 2 588
Велика Британія – понад 2 300
Фінляндія – близько 1 600
Швейцарія – 815
Норвегія – 782
Сербія – 191
Для Белграда це питання стає частиною ширшого діалогу з Брюсселем щодо візової політики, міграції та європейської інтеграції.
Для самої Сербії ситуація двозначна. З одного боку, країна зацікавлена у збереженні відносин з Росією, залученні капіталу та мігрантів, а також у підтримці безвізового режиму для росіян. З іншого – саме візова та міграційна політика може стати одним із додаткових подразників у відносинах з ЄС.
https://t.me/relocationrs/3012
RF, ГРОМАДЯНСТВО, ЄС, Сербія
Як повідомляє Сербський Економіст, Сербія завершила переговори з угорською MOL щодо акціонерної угоди стосовно НІС і зможе придбати додаткові 5% акцій сербської нафтової компанії, якщо MOL домовиться з «Газпром нафтою» про викуп російського пакета і угода отримає схвалення Управління з контролю за іноземними активами Мінфіну США (OFAC).
Про це повідомила міністр гірничодобувної промисловості та енергетики Сербії Дубравка Джедович-Ханданович.
Наразі Сербія володіє 29,9% акцій НІС. Російські «Газпром нафта» та «Газпром» сукупно контролюють близько 56,2% компанії. Угорська MOL веде переговори про купівлю цього пакета, однак угода вимагає узгодження з OFAC через санкційний режим, пов’язаний з російською участю в НІС.
За словами Джедович-Ханданович, купівля додаткових 5% посилить позиції Сербії в ухваленні та блокуванні стратегічно важливих рішень для економіки країни. Для Белграда це принципово, оскільки НІС контролює ключову нафтову інфраструктуру Сербії, включаючи єдиний нафтопереробний завод країни в Панчево.
У рамках домовленостей MOL також зобов’язалася зберегти роботу нафтопереробного заводу в Панчево щонайменше на рівні середньорічних потужностей за останні чотири роки до введення американських санкцій.
Для Сербії угода навколо НІС — одне з ключових енергетичних питань 2026 року. Белграду потрібно одночасно зберегти стабільність поставок палива, знизити санкційні ризики та не втратити вплив на компанію, яка має системне значення для економіки країни.
https://t.me/relocationrs/3011
MOL, NIS, ЕНЕРГЕТИКА, Сербія
