Як повідомляє Сербський Економіст, влада Інджії підтвердила, що група Minth просувається до запуску мегапроекту в Воєводині. На першому етапі йде оформлення землі: частина території вже викуплена, а пакет документів щодо решти 210 гектарів знаходиться «на фініші». Якщо переговори будуть завершені без затримок, будівництво може стартувати вже в червні 2026 року.
Що заявлено по проекту
За параметрами, які публічно обговорюються з 2024-2025 років, мова йде про завод з випуску компонентів для електромобільної галузі:
— інвестиції — до 870 млн євро (в горизонті декількох років/етапів),
— нові робочі місця — близько 2 200,
масштаб майданчика — 210 гектарів, що незвично багато навіть за мірками великої промисловості.
Розмір проєкту змінює економіку території.
Для Інджії це означає стрибок по зайнятості, податковій базі, розвитку логістики і попиту на підрядників — від будівельних компаній до сервісів і постачальників.
Це частина «великого пакету» Minth в Сербії.
Minth вже присутня в країні: компанія прийшла в Сербію в 2018 році (перше виробництво — Лозница, потім Шабац) і обговорює розширення на декількох майданчиках.
Крім Інджії, в 2025 році ЗМІ повідомляли про додаткові плани Minth щодо нових заводів і робочих місць в інших містах Сербії — загальний масштаб інвестицій близький до мільярдів євро.
Сербія закріплює роль промислової бази для автокомпонентів.
Minth — глобальний постачальник автодеталей і рішень для кузовних/структурних компонентів, що працює з десятками брендів. Для Сербії це зміцнення «автокластера» і потенційне зростання експортної виручки.
При таких масштабах будь-яка бюрократична затримка подовжує проект на місяці.
Кадри та зарплатна конкуренція: 2 200 робочих місць в одному проекті неминуче «перетягнуть» ринок праці в регіоні.
Інфраструктура та енергетика: завод такого розміру потребуватиме стабільного електропостачання, логістики та ланцюжка постачальників, інакше ефект буде нижчим за очікуваний.
Якщо заявлені терміни збережуться, Інджія може стати однією з ключових точок індустріального зростання Сербії в 2026–2028 роках — з сильним фокусом на компоненти для нового автопрому.
https://t.me/relocationrs/2159
Як повідомляє Сербський Економіст, в Албанії у 2025 році посилилася залежність від імпорту зернових на тлі скорочення внутрішнього виробництва і зростання площ занедбаних сільгоспземель, при цьому основним постачальником зерна стала Сербія, повідомляє сайт Pamfleti.
У 2025 році Албанія ввезла понад 374 тис. тонн зерна, що майже на 40 тис. тонн більше, ніж у 2024 році, водночас основний імпорт припав на пшеницю і кукурудзу.
Агроекономіст Зеф Г’єта пов’язав зростання імпорту з відсутністю реальних реформ і державного фінансування агросектору, наголосивши, що без підтримки фермерів країна втрачає виробничий потенціал і стає більш залежною від зовнішніх поставок.
Структура поставок змінилася – Сербія вийшла на перше місце серед експортерів зерна в Албанію, тоді як раніше значні обсяги надходили з Росії та Румунії. При цьому витрати на закупівлю, за оцінкою джерела, залишилися близькими до рівня 2024 року через коротшу логістику та зміцнення національної валюти Албанії, незважаючи на зростання фізичних обсягів.
Албанія також експортувала 248 тонн зерна на суму близько 28 млн леків, що майже вдвічі більше, ніж роком раніше, проте ці обсяги залишаються незначними. Площа сільгоспугідь у країні оцінюється приблизно в 700 тис. га, при цьому площі під зерновими культурами скорочуються, а площі занедбаних земель зростають, попереджають експерти.
https://t.me/relocationrs/2148
Як повідомляє Сербський Економіст, підготовка Сербії до міжнародної спеціалізованої виставки EXPO 2027 у Белграді супроводжується дискусією про масштаб інвестицій та їхню порівнянність з ефектом від подібних заходів у світі. Відкриття виставки заплановано на 15 травня 2027 року, закриття – на 15 серпня 2027 року.
Сербська влада раніше презентувала програму «Leap into the Future – Serbia 2027», що охоплює 323 проєкти в усій країні, загальний обсяг яких оцінювали в €17,8 млрд. Водночас міністр фінансів Синиша Малі наголошував, що прямі витрати на саму виставку становитимуть приблизно €1,2 млрд, а решту сум – на ширших інфраструктурних і девелоперських ініціативах.
Окремо оргструктури EXPO 2027 вказують, що «вартість проєкту EXPO» в їхньому трактуванні оцінюють приблизно в €1,29 млрд, і вона охоплює майданчик виставки та низку супутніх об’єктів і комунікацій (зокрема транспортні та інженерні компоненти), а не національну інвестпрограму загалом.
Паралельно проєкт уже відбивається в бюджетній архітектурі. В ухваленому Сербією бюджеті на 2026 рік Сербський Економіст виділяє найбільшу окрему статтю капвитрат на EXPO 2027 – 47,5 млрд динарів.
Порівняння з досвідом інших виставок зазвичай показує, що прямі доходи рідко компенсують загальний рахунок, а ключовим стає «спадщина» – інфраструктура, турпотоки, ділові зв’язки та повторне використання об’єктів. Так, World Expo 2010 у Шанхаї зібрало близько 73 млн відвідувачів, а Expo 2015 у Мілані – близько 21,5 млн, тоді як Expo 2020 Dubai відзвітувала про 24,1 млн візитів. Для Белграда, як спеціалізованої виставки, очікувані масштаби нижчі: на офіційному ресурсі EXPO 2027 йдеться про очікування «понад 4 млн» відвідувачів.
У сербському кейсі ключове питання – наскільки ефективно будуть «приземлені» витрати в довгострокову економіку: завантаження нової виставкової інфраструктури після серпня 2027 року, вплив на туризм і міський розвиток, а також здатність утримати бюджетні ризики й уникнути недовикористання об’єктів.
https://t.me/relocationrs/2142
Як повідомляє Сербський Економіст, асоціації автоперевізників з Сербії, Чорногорії, Боснії і Герцеговини та Північної Македонії заявили про намір 26 січня 2026 року розпочати протестні акції з блокадою вантажних терміналів на прикордонних переходах у напрямку країн Шенгенської зони. Повідомлення про заплановані дії поширили регіональні ЗМІ з посиланням на заяви профільних об’єднань.
Приводом перевізники називають практичне застосування і майбутнє посилення контролю у зв’язку з впровадженням Entry/Exit System (EES), через що, за їх версією, професійні водії з країн поза ЄС фактично підпадають під режим короткострокового перебування в Шенгені за правилом 90 днів протягом 180 днів – як звичайні туристи. Перевізники попереджають, що при «суворому» застосуванні правил з весни 2026 року частина водіїв може швидко вичерпати ліміт перебування, що створить ризики для ланцюжків поставок і вантажного сполучення між ЄС і регіоном Західних Балкан.
Єврокомісія заявила, що стежить за ситуацією і перебуває в контакті з партнерами Західних Балкан, при цьому вказуючи, що правила короткострокового перебування в Шенгені «ясні», а практичні рішення на зовнішніх кордонах знаходяться в компетенції держав-членів.
EES – це автоматизована IT-система ЄС для реєстрації в’їзду і виїзду не-громадян ЄС при короткострокових поїздках, включаючи фіксацію даних документа і біометрії, з метою підвищити ефективність контролю на зовнішніх кордонах і виявляти «оверстеїв». Єврокомісія повідомляла, що система впроваджується поетапно, а повне розгортання на всіх пунктах пропуску заплановано з 10 квітня 2026 року, коли електронні записи повинні остаточно замінити штампи в паспортах.
У разі реалізації блокад на вантажних терміналах можливі черги і затримки на ряді напрямків ЄС – Західні Балкани, що може вплинути на терміни комерційних поставок в регіоні і всій Європі.
АВТОПЕРЕВІЗНИК, блокада, Боснія, ВАНТАЖ, Македонія, Сербія, ЧОРНОГОРІЯ, Шенген
Як повідомляє Сербський Економіст, у сербських кінотеатрах у січні очікуються дві помітні прем’єри – сімейний підлітковий фільм «Другий щоденник Пауліни П.» хорватського режисера Невена Хітреца та історична драма «Два прокурори» українського режисера Сергія Лозниці.
Продовження фільму «Щоденник Пауліни П.» вийде в сербський прокат 22 січня. За сюжетом головній героїні Пауліні вже 11 років, і вона стикається з новими шкільними та сімейними викликами.
У свою чергу фільм Лозниці «Два прокурори» (Two Prosecutors), як повідомляється, вже вийшов на екрани в Сербії на початку січня. Картина заснована на однойменній новелі Георгія Демидова і розповідає історію, що розгортається в СРСР в 1937 році на тлі сталінської епохи.
«Два прокурори» мали світову прем’єру в Каннах і були відзначені «Золотою вежею» як найкращий фільм у головній конкурсній програмі 32-го Фестивалю європейського кіно в Палічі.
https://t.me/relocationrs/2114
Як повідомляє Сербський Економіст, громадяни України посіли п’яте місце серед ключових іноземних ринків туризму Чорногорії за часткою ночівель у 2025 році, забезпечивши приблизно 4% всіх ночівель за перші сім місяців року, ідеться в огляді Сербського Економіста з посиланням на дані Monstat і Національної туристичної організації (NTO).
Згідно з наведеною в матеріалі структурою, найбільшу частку ночівель у січні-липні 2025 року сформували гості із Сербії (22,8%), РФ (16,7%), далі йдуть туристи з Боснії і Герцеговини (приблизно 8%) і Туреччини (5%), після чого йде Україна (4%).
Сербський Економіст також зазначає, що 2025 року фіксували зростання кількості поїздок за умови скорочення тривалості перебування: за перші дев’ять місяців 2025 року Чорногорію відвідали 2,415 млн туристів (приблизно +5% до аналогічного періоду 2024 року), водночас до липня зафіксували понад 8,2 млн ночівель (на 4,3% менше рік до року), а середня тривалість перебування знизилася до 5,6 дня з 6 днів у 2024 році.
