Як повідомляє Сербський Економіст, асоціації автоперевізників з Сербії, Чорногорії, Боснії і Герцеговини та Північної Македонії заявили про намір 26 січня 2026 року розпочати протестні акції з блокадою вантажних терміналів на прикордонних переходах у напрямку країн Шенгенської зони. Повідомлення про заплановані дії поширили регіональні ЗМІ з посиланням на заяви профільних об’єднань.
Приводом перевізники називають практичне застосування і майбутнє посилення контролю у зв’язку з впровадженням Entry/Exit System (EES), через що, за їх версією, професійні водії з країн поза ЄС фактично підпадають під режим короткострокового перебування в Шенгені за правилом 90 днів протягом 180 днів – як звичайні туристи. Перевізники попереджають, що при «суворому» застосуванні правил з весни 2026 року частина водіїв може швидко вичерпати ліміт перебування, що створить ризики для ланцюжків поставок і вантажного сполучення між ЄС і регіоном Західних Балкан.
Єврокомісія заявила, що стежить за ситуацією і перебуває в контакті з партнерами Західних Балкан, при цьому вказуючи, що правила короткострокового перебування в Шенгені «ясні», а практичні рішення на зовнішніх кордонах знаходяться в компетенції держав-членів.
EES – це автоматизована IT-система ЄС для реєстрації в’їзду і виїзду не-громадян ЄС при короткострокових поїздках, включаючи фіксацію даних документа і біометрії, з метою підвищити ефективність контролю на зовнішніх кордонах і виявляти «оверстеїв». Єврокомісія повідомляла, що система впроваджується поетапно, а повне розгортання на всіх пунктах пропуску заплановано з 10 квітня 2026 року, коли електронні записи повинні остаточно замінити штампи в паспортах.
У разі реалізації блокад на вантажних терміналах можливі черги і затримки на ряді напрямків ЄС – Західні Балкани, що може вплинути на терміни комерційних поставок в регіоні і всій Європі.
АВТОПЕРЕВІЗНИК, блокада, Боснія, ВАНТАЖ, Македонія, Сербія, ЧОРНОГОРІЯ, Шенген
Як повідомляє Сербський Економіст, у сербських кінотеатрах у січні очікуються дві помітні прем’єри – сімейний підлітковий фільм «Другий щоденник Пауліни П.» хорватського режисера Невена Хітреца та історична драма «Два прокурори» українського режисера Сергія Лозниці.
Продовження фільму «Щоденник Пауліни П.» вийде в сербський прокат 22 січня. За сюжетом головній героїні Пауліні вже 11 років, і вона стикається з новими шкільними та сімейними викликами.
У свою чергу фільм Лозниці «Два прокурори» (Two Prosecutors), як повідомляється, вже вийшов на екрани в Сербії на початку січня. Картина заснована на однойменній новелі Георгія Демидова і розповідає історію, що розгортається в СРСР в 1937 році на тлі сталінської епохи.
«Два прокурори» мали світову прем’єру в Каннах і були відзначені «Золотою вежею» як найкращий фільм у головній конкурсній програмі 32-го Фестивалю європейського кіно в Палічі.
https://t.me/relocationrs/2114
Як повідомляє Сербський Економіст, громадяни України посіли п’яте місце серед ключових іноземних ринків туризму Чорногорії за часткою ночівель у 2025 році, забезпечивши приблизно 4% всіх ночівель за перші сім місяців року, ідеться в огляді Сербського Економіста з посиланням на дані Monstat і Національної туристичної організації (NTO).
Згідно з наведеною в матеріалі структурою, найбільшу частку ночівель у січні-липні 2025 року сформували гості із Сербії (22,8%), РФ (16,7%), далі йдуть туристи з Боснії і Герцеговини (приблизно 8%) і Туреччини (5%), після чого йде Україна (4%).
Сербський Економіст також зазначає, що 2025 року фіксували зростання кількості поїздок за умови скорочення тривалості перебування: за перші дев’ять місяців 2025 року Чорногорію відвідали 2,415 млн туристів (приблизно +5% до аналогічного періоду 2024 року), водночас до липня зафіксували понад 8,2 млн ночівель (на 4,3% менше рік до року), а середня тривалість перебування знизилася до 5,6 дня з 6 днів у 2024 році.
Як повідомляє Сербський Економіст, у Сербії обговорюється можливість проведення президентських і парламентських виборів в один день, хоча чергові терміни голосувань припадають на 2027 рік.
Політичні експерти пов’язують можливе призначення виборів на більш ранній термін, включаючи 2026 рік, з політичними розрахунками президента Сербії Олександра Вучича і результатами регулярних досліджень громадської думки, а не з формальними календарними рамками.
Об’єднання президентських і парламентських виборів може дати Вучичу можливість очолити парламентський список і позиціонувати себе як кандидата на пост прем’єра, однак висунення сильного кандидата на президентських виборах потенційно створює окремий центр політичного капіталу всередині правлячої коаліції.
Водночас голова Сербської прогресивної партії Мілош Вучевич раніше заявляв, що об’єднання парламентських і президентських виборів «не є темою», щодо якої зараз існує рішення або конкретний план, і що такі питання вирішуються «відповідно до закону і Конституції» з урахуванням загальної політичної та суспільної ситуації.
Як повідомляє Сербський Економіст, китайська державна компанія Dongfang Wind Power у рамках ініціативи «Пояс і шлях» підписала контракт вартістю 495 млн євро на поставку 48 вітрогенераторів для проєкту вітроелектростанції потужністю 300 МВт у Сербії, повідомляє Сербський Економіст із посиланням на галузевий китайський портал Seetao.
За даними джерел, Dongfang провела детальні дослідження майданчика й оптимізувала конструкцію турбін з урахуванням сербських стандартів, кліматичних умов і параметрів електромережі. Інвестором і підрядником проєкту виступає China Power Construction Group (PowerChina).
Проєкт, який у публікаціях пов’язують із ВЕС Vetrozelena в районі Панчево (Воєводина), передбачає встановлення турбін одиничною потужністю близько 6,25 МВт. Очікуване вироблення оцінюється приблизно в 750-774 млн кВт-год на рік.
Vetrozelena є найбільшою вітроелектростанцією, що перебуває на стадії будівництва в Сербії, при цьому найбільшим діючим об’єктом вітроенергетики в країні називається Čibuk 1 потужністю 158 МВт.
https://t.me/relocationrs/2099
Як повідомляє Сербський Економіст, ціни на нерухомість в Сербії є ринковими і не «роздутими», заявив член правління Групації посередників в обороті нерухомості ПКС (Privredna komora Srbije – Торгово-промислова палата Сербії) Ервін Пашанович.
За його словами, ринок нерухомості в країні залишається «вільним» і без втручання, а рівень цін підтверджується попитом. Він зазначив, що середня ціна квадратного метра житла в Белграді становить близько 2400 євро, при цьому увага часто концентрується на найдорожчих проектах, хоча на ринку присутні різні цінові рівні.
Пашанович також вказав, що основну частку покупок формують громадяни, які вирішують житлове питання, а не інвестори, оскільки прибутковість оренди, за його оцінкою, передбачає тривалий термін окупності: квартира вартістю 100-150 тис. євро може здаватися приблизно за 600 євро на місяць, що відповідає 24-30 рокам повернення інвестицій.
Він додав, що частка покупців, які придбавають житло із залученням кредиту, досягла 36% і є рекордною, а частка іноземців серед покупців нерухомості в Сербії становить близько 2%.
Пашанович також прокоментував застосування закону про спрощений облік і реєстрацію права власності на об’єкти нерухомості, зазначивши, що можливий вихід на ринок частини раніше неврахованих об’єктів, на його думку, не призведе до помітного зниження цін, оскільки значна їх частина не розташована в центральних зонах.
За даними Республіканського геодезичного управління Сербії (RGZ), у третьому кварталі 2025 року середня ціна квартир на вторинному ринку в Белграді становила 2691 євро за кв. м, а в новобудовах – 2598 євро за кв. м.
RGZ повідомляло, що загальний обсяг ринку нерухомості Сербії в третьому кварталі 2025 року оцінювався в 1,8 млрд євро при 30 511 договорах купівлі-продажу, а на угоди з квартирами припало близько 60% загальної вартості ринку (1,1 млрд євро).
https://t.me/relocationrs/2087
