Пасажиропотік через український кордон у третій тиждень грудня, з 13 по 19 грудня, з наближенням Різдва підскочив на 26,3% – до 562 тис., а в ці вихідні зростання досягло 50%, що викликало черги на кордоні з Польщею, Угорщиною та Словаччиною, свідчать дані Держприкордонслужби.
Згідно з ними, кількість перетинів кордону на виїзд збільшилася до 279 тис. з 226 тис. тижнем раніше, тоді як зростання на в’їзд було ще більш істотним – до 283 тис. з 219 тис.
Цієї суботи, 20 грудня, кількість перетинів кордону на виїзд і в’їзд також була близькою – 62 і 63 тис. порівняно з, відповідно, 41 тис. і 39 тис. минулої суботи.
Кількість транспортних засобів, які проїхали через пункти пропуску, цього тижня також підскочила до 140 тис. з 123 тис. тижнем раніше, а потік машин з гуманітарними вантажами залишився на рівні близько 520.
За даними Держприкордонслужби, станом на 12:00 неділі черги були відсутні на кордоні з Румунією і Польщею, тоді як на кордонах з трьома іншими країнами вони були у всіх пунктах пропуску.
На кордоні з Польщею найбільше легкових авто і автобусів очікували проїзду на ПП «Краковіц» – 150 і 20. Черга на ПП “Устилуг” становила 125 авто і 15 автобусів, на ПП «Рава-Руська» – 110 авто, ПП «Смильниця» – 85 авто і 6 автобусів, ПП «Шегині» – 80 авто і 19 автобусів, ПП “Грушев” – 80 авто і 9 автобусів, ПП «Нижанковичі» – 80 авто і 1 автобус, ПП «Угринів» – 75 авто і 9 автобусів, «Ягодин» – 30 автобусів (пропуск легкових авто тимчасово не здійснюється).
Проходження кордону зі Словаччиною в ПП “Ужгород” очікували 40 легкових машин і 2 автобуси, в ПП «Малий Березний» – 30 машин.
На кордоні з Угорщиною найбільша черга була на ПП «Лужанка» і «Дзвінкове» – відповідно 50 і 45 авто. На ПП «Косино» і “Вилок” накопичилося по 30 машин, на ПП «Тиса» – 5.
Сумарні показники перетину кордону цього тижня трохи менші за торішні. Тоді за ті ж 7 днів з України виїхало 294 тис. осіб, а в’їхало 290 тис., хоча потік машин був меншим – 134 тис.
Минулого року цього тижня було зафіксовано стрибок пасажиропотоку на 28,1%, а наступного тижня він зріс ще на 12,5%.
Як повідомлялося, з 10 травня 2022 року відтік біженців з України, що почався з початком війни, змінився припливом, який тривав до 23 вересня 2022 року і склав 409 тис. осіб. Однак з кінця вересня, можливо під впливом новин про мобілізацію в Росії і «псевдореферендуми» на окупованих територіях, а потім масових обстрілів енергетичної інфраструктури, фіксувалося перевищення кількості виїжджаючих над в’їжджаючими. Сумарно з кінця вересня 2022 року до першої річниці повномасштабної війни воно досягло 223 тис. осіб.
За другий рік повномасштабної війни кількість перетинів кордону на виїзд з України, за даними Держприкордонслужби, перевищила кількість перетинів на в’їзд на 25 тис., за третій – на 187 тис., а з початку четвертого – на 203 тис.
Як зазначив на початку березня 2023 року Сергій Соболєв, який був тоді заступником міністра економіки, повернення кожних 100 тис. українців додому дає приріст ВВП у 0,5%.
Нацбанк у липневому інфляційному звіті погіршив прогноз міграції: якщо в квітні він очікував у 2026 році чистого припливу в Україну 0,2 млн осіб, то тепер прогнозує чистий відтік 0,2 млн, що відповідає оцінці чистого відтоку в цьому році. «Чисте повернення почнеться тільки в 2027 році (близько 0,1 млн осіб, у попередньому прогнозі – 0,5 млн осіб)», – додав НБУ і підтвердив цей прогноз наприкінці жовтня. В абсолютних цифрах Нацбанк оцінює кількість мігрантів, які зараз залишаються за кордоном, на рівні близько 5,8 млн.
Згідно з оновленими даними УВКБ ООН, кількість українських біженців в Європі станом на 11 грудня 2025 року оцінювалася в 5,311 млн (на 14 листопада – 5,331 млн), а в цілому в світі – в 5,860 млн (5,850 млн).
У самій Україні, за останніми даними ООН на липень цього року, 3,340 млн внутрішньо переміщених осіб (ВПО) порівняно з 3,757 млн на квітень.
АВТО, АВТОБУС, КОРДОН, ПОЛЬЩА, СЛОВАЧЧИНА, УГОРЩИНА, УКРАЇНА
Оператори систем передачі (ОСП) України, Словаччини, Угорщини та Румунії запустили в понеділок перші місячні аукціони з розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів, повідомила НЕК “Укренерго”.
Вони проходять 15-17 грудня на платформі Joint Allocation Office (JAO) з поставкою на січень 2026 року. Остаточні результати аукціонів мають бути оголошені 23 грудня. Згідно з інформацією на JAO, потужність перетину з Угорщини складає 460 МВт, з Румунії та Словаччини – по 172 МВт. З України потужність перетину не пропонується.
“Довгострокові аукціони з розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів – це те, що точно піде на користь українському ринку електроенергії. В умовах масованих російських атак на нашу енергосистему, впевненість у стабільному надходженні імпорту електроенергії кожного наступного місяця нам дуже потрібна”, – прокоментував голова правління “Укренерго” Віталій Зайченко, слова якого наводяться в повідомленні компанії в Телеграм.
“Ми вдячні партнерам з ENTSO-E та аукціонної платформи JAO, а також колегам з компаній-операторів енергосистем сусідніх держав ЄС за ефективну співпрацю. Сподіваємось, вона буде продовжена, і надалі будуть запроваджені також річні аукціони”, – зазначив Зайченко.
Як вказує НЕК, запровадження таких аукціонів стало можливим завдяки співпраці з ОСП сусідніх держав та за підтримки Європейської мережі операторів системи передачі (ENTSO-E). Робота над правилами довгострокового розподілу для зовнішніх кордонів ЄС тривала протягом останніх двох років.
“Після погодження цих правил національними регуляторами України, Словаччини, Угорщини і Румунії став можливим розподіл вільної пропускної спроможності міждержавних перетинів шляхом проведення місячних довгострокових аукціонів. Для України це означає можливість ефективнішого цінового прогнозування, а у перспективі – зниження вартості імпортованої електроенергії”, – пояснила “Укренерго”.
Як зазначається в повідомленні, у глобальному вимірі місячні аукціони сприяють більш тісній інтеграції українського і європейського енергоринків та забезпечують посилення стійкості об’єднаної енергосистеми України.
Як повідомлялося, ENTSO-E з початком повномасштабного вторгнення, зважаючи на воєнні ризики, погодилося тільки на добові аукціони з розподілу потужності міждержавного перетину для імпортно-експортних операцій з електроенергією. Водночас трейдери та енергокомпанії неодноразово зазначали, що відсутність довгострокових аукціонів, зокрема, місячних і річних, заважає ефективності залучення імпортної е/е.
Голова правління НЕК “Укренерго” Віталій Зайченко на початку грудня в коментарі Енергореформі зазначив, що розраховує на успішне проведення перших з початку війни довгострокових (місячних) аукціонів з розподілу міждержавного перетину з Румунією, Угорщиною і Словаччиною.
“Думаю, що ці аукціони відбудуться. Ринок точно чекає довгострокових аукціонів. Тому, гадаю, весь запропонований перетин буде проданий”, – сказав він.
“По Польщі, на жаль, аукціонів не буде, бо польський оператор системи передачі не дає згоди”, – додав глава “Укренерго”.
Варто зазначити, що запущені сьогодні аукціони спільні, тобто проводяться одночасно обома операторами. Про такий механізм ОСП домовилися у 2023 році, і поки за ним проводилися добові аукціони. Місячні аукціони до цього проводилися по Молдові та по Польщі (перетин Добротвір-Замость), де ще діють односторонні аукціони замість спільних.
Україна та Словацька Республіка підписали угоду про технічне та фінансове співробітництво і спільну дорожню карту.
З української сторони угоду підписав віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка за результатами спільних міжурядових українсько-словацьких консультацій у п’ятницю.
Також країни підписали протокол між урядами про пункти пропуску через спільний державний кордон. З української сторони документ підписав віцепрем’єр-міністр з відновлення України – міністр розвитку громад і територій Олексій Кулеба.
Крім того, підписано угоду між країнами про взаєморозуміння щодо розміщення дипломатичного представництва України в Словаччині та диппредставництва Словаччини в Україні. З українського боку документ підписаний міністром закордонних справ Андрієм Сибігою.
Прем’єр-міністр України Юлія Свириденко і прем’єр-міністр Словацької Республіки Роберт Фіцо підписали угоду про обмін інформацією про трудову мобільність, а також спільну дорожню карту.
Як повідомлялося, у п’ятницю проходять спільні міжурядові українсько-словацькі консультації за участю прем’єр-міністра України Юлії Свириденко та прем’єр-міністра Словацької Республіки Роберта Фіцо.
Словаччина та низка країн ЄС, що межують з Україною, виступають за створення спеціального фонду для компенсації збитків своїх аграріїв, спричинених зростанням імпорту української сільгосппродукції. Про це заявив міністр сільського господарства Словаччини Ріхард Такач (Smer-SD) за підсумками засідання Ради ЄС з питань сільського господарства в Брюсселі, повідомляє агентство TASR.
За його словами, раніше Єврокомісія говорила про 25% збільшення квот для українських товарів, проте насправді йдеться про значно вищі показники — «для меду і цукру це підвищення становить 400–500%».
«Одна проблема — це кількість, інша — якість і безпека продукції. Європейські фермери зобов’язані дотримуватися суворих правил щодо добрив, пестицидів і норм ЄС, тоді як в Україні такі норми часто відсутні», — підкреслив Такач.
Міністр зазначив, що з цією ініціативою до Єврокомісії звернулися саме країни-сусіди України, які відчувають основний приплив продукції, тоді як держави Західної Європи часто виграють від дешевшого імпорту і не відчувають тиску.
Такач припустив, що Словаччина не зможе «домогтися стовідсоткового успіху» в переговорах, проте розраховує на компромісне рішення.
«У новому фінансовому плані ЄС і в рамках загальної аграрної політики я бачу можливість створити фонд, призначений спеціально для країн, що межують з Україною. Цей фонд повинен компенсувати втрати нашим аграріям і переробникам», — сказав він, додавши, що Словаччина буде домагатися підтримки через уряд і прем’єр-міністра.
За його словами, домовленості про це вже досягнуті з польським колегою. Питання збільшених квот для української агропродукції буде також винесено на обговорення під час майбутнього спільного засідання урядів України та Словаччини.
ЄС з 2022 року надав Україні безпрецедентний доступ до загального ринку для підтримки економіки в умовах війни. Однак низка країн Східної Європи — Польща, Угорщина, Румунія, Словаччина і Болгарія — неодноразово скаржилися на зростання тиску на своїх виробників зерна, цукру та інших культур.
Соціологічне опитування, проведене компанією Active Group спільно з аналітичним центром Experts Club у серпні 2025 року, показало, що ставлення українців до Словаччини є доволі суперечливим.
Згідно з результатами, 27,3% респондентів продемонстрували позитивне ставлення до цієї країни (20,0% — здебільшого позитивне, 7,3% — повністю позитивне). Водночас 25,7% українців висловили негативну думку (22,0% — здебільшого негативне, 3,7% — повністю негативне). Значна частина громадян — 45,0% — залишаються нейтральними, а ще 2,3% зазначили, що не мають достатньо інформації про Словаччину.
«Ми спостерігаємо своєрідний баланс між позитивом і негативом у сприйнятті Словаччини. З одного боку, є історична та географічна близькість, культурні контакти, а з іншого — напружені моменти у політичному діалозі останніх років. Це і формує неоднозначну картину», — пояснив співзасновник Active Group Олександр Позній.
У свою чергу, засновник Experts Club Максим Уракін звернув увагу на економічний вимір двосторонніх відносин.
«У першому півріччі 2025 року товарообіг між Україною та Словаччиною склав понад 1,48 млрд доларів. При цьому експорт з України становив 483,7 млн доларів, тоді як імпорт із Словаччини — майже 999,1 млн доларів. Негативне сальдо у понад 515 млн доларів свідчить про дисбаланс у торгівлі, який накладає відбиток і на суспільне сприйняття країни», — наголосив він.
Опитування стало частиною ширшого дослідження міжнародних симпатій та антипатій українців у сучасному геополітичному контексті.
Повне відео можна переглянути за посиланням:
https://www.youtube.com/watch?v=YgC9TPnMoMI&t
Підписатись на YouTube-канал Experts Club можна тут:
https://www.youtube.com/@ExpertsClub
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, дипломатія, Позній, СЛОВАЧЧИНА, СОЦИОЛОГИЯ, ТОРГІВЛЯ
Проект Relocation.com.ua підготував свіжий огляд ринку житла Словаччини (в першому півріччі 2025 року) за трьома блоками — ціни/продажі, оренда, будівництво:
Ціни і продажі продовжили зростання. У II кв. 2025 р. середня ціна житлової нерухомості в Словаччині піднялася до €2 777/м², що на +12,8% р/р (і +2,9% до I кв.). Це новий історичний максимум за даними NBS. У I кв. показник становив €2 700/м² (+11,4% р/р). Зростання синхронне по квартирах і будинках, швидше — у великих містах і обласних центрах.
У столиці закріпився «розігрів»: за даними медіаринку, у II кв. середня ціна квартир наблизилася до €3 100/м², перевищивши пік 2022 року (старий фонд зростає швидше за новобудови).
Після слабкого I кв. (ефект підвищення ПДВ з 20% до 23% з 2025 р.) Q2’25 в Братиславі показав різкий відскок — ~797 проданих новобудов, що +60% кв/кв і другий кращий результат за чотири роки. За весь 2024 рік продажі новобудов у столиці подвоїлися (1 664 проти 773 у 2023 році) — частину попиту «перенесли» через ПДВ.
Вартість місцевих іпотек продовжує нормалізуватися: середня ставка за житловими кредитами з фіксацією 5–10 років у червні — ~3,0%, що підтримує платоспроможний попит.
Орендний ринок у 2025 р. більш «прохолодний», ніж ціновий. Пропозиція квартир в оренду збільшилася, а середні ставки в ряді регіонів скоригувалися вниз. У той же час Братислава залишається найдорожчою: середня оренда ~€890/міс.; найдоступніший регіон з великих — Тренчин (~€544/міс.). По столичним районам розкид значний.
Валова прибутковість оренди в країні — близько 4,9% (Q2’25); рік тому була ~5,3%: рентабельність злегка «з’їдається» випереджаючим зростанням цін на покупку.
Введення житла гальмує: в I кв. 2025 р. завершено 3 119 квартир/будинків — мінімум за 9 років, −24% р/р (дані Статуправління). Це результат слабкого потоку стартів 2023–2024 рр. на тлі дорогих грошей і регуляторної невизначеності.
Також потрібно мати на увазі, що з 1 квітня 2025 року набув чинності новий Будівельний закон — об’єднує зонування і дозвіл в єдину процедуру, покликаний прискорити видачу дозволів і знизити бюрократію. Ефект на статистиці дозволів і введень проявиться поступово в II півріччі 2025–2026 рр.
На середину 2025 р. Словаччина — «ринок продавця» за цінами і «ринок орендаря» за наймом: ціни оновлюють піки на тлі здешевлення іпотеки і обмеженого введення, тоді як оренда стабілізується через приріст пропозиції.
При збереженні поточних трендів ймовірне уповільнення річного зростання цін до кінця року, але рівні залишаться високими, а введення житла — нижче докризового рівня.
