Приблизно 57% жителів Гренландії – самоврядної території Данії – підтримують ідею увійти до складу США, свідчать дані опитування Patriot Polling, які наводить у понеділок видання The Hill. Згідно з опитуванням, близько 37% жителів острова висловилися проти можливого приєднання до США, трохи більше 5% респондентів не змогли відповісти.
В опитуванні взяли участь 416 осіб, при тому що населення Гренландії становить майже 57 тис. осіб.
Центр вивчення громадської думки Patriot Polling уперше провів опитування за межами США. При цьому опитування відбувалося під час візиту до Гренландії минулого тижня Дональда Трампа-молодшого – сина обраного президента США Дональда Трампа.
Раніше Трамп висловив бажання включити Гренландію до складу США, оскільки це відповідало б національним інтересам Вашингтона. При цьому він не став виключати, що може піти на застосування військової сили для досягнення цієї мети. Це викликало занепокоєння в Данії та в інших країнах Європи. Влада Гренландії наголошувала, зі свого боку, що прагне в майбутньому незалежності від Копенгагена, але не для того, щоб увійти до складу США.
У Гренландії вже є військова база США. Острів вважається центральною ланкою в забезпеченні безпеки Арктики, стартовою точкою для морських шляхів через води регіону, територією, де залягають рідкоземельні метали та інші ресурси. Західні ЗМІ зазначають, що на острові є запаси графіту, міді, цинку, золота, алмазів, залізної руди, титану, ванадію, урану, до того ж геологорозвідувальні роботи проведено не повною мірою.
Міністерство внутрішньої безпеки США оголосило про продовження статусу тимчасового захисту (Temporary Protected Status, TPS) для українців на 18 місяців.
«Продовження дає змогу громадянам України, які мають на це право і прибули до 16 серпня 2023 року, зберігати статус TPS і дозвіл на працевлаштування після перевірки», – зазначається в повідомленні Міністерства.
Йдеться про 103 700 українців. Як зазначається, не всі повторно зареєстровані особи можуть отримати новий документ про дозвіл на роботу до спливу терміну дії попереднього, тому автоматично продовжується на 12 місяців термін дії дозволу.
«Продовження статусу тимчасового біженця зумовлено триваючим збройним конфліктом і надзвичайними та тимчасовими умовами в Україні, які не дозволяють громадянам України, які мають на це право, безпечно повернутися», – пояснили там.
Крім того, аналогічне рішення ухвалено для 600 тис. венесуельців, 232 тис. іммігрантів із Сальвадору та близько 1900 суданців.
США запровадили санкції проти двох російських нафтовидобувних компаній – «Газпром нафта» і «Сургутнефтегаз», повідомило в п’ятницю OFAC (Office of Foreign Assets Control, підрозділ Мінфіну США, що відповідає за правозастосування у сфері санкцій). OFAC випустила традиційні в таких випадках ліцензії на згортання операцій з «Газпром нафтою» і «Сургутнефтегазом» і вихід з їхніх цінних паперів на термін до 27 лютого 2025 року.
Також під санкціями відтепер перебуває ціла група дочірніх компаній «Газпром нафти» і «Сургутнефтегаза».
До SDN List занесено також і сербську «дочку» «Газпром нафти» – NIS, про ризик запровадження американських санкцій проти якої президент Сербії Александр Вучич говорив наприкінці грудня. Белград у зв’язку з цим уже розпочав переговори із зацікавленими сторонами, одним із рішень є скорочення російської частки в NIS до рівня менше ніж 50%, зазначав він. NIS – єдина компанія в Сербії, що займається розвідкою і видобутком вуглеводнів, їй також належить великий НПЗ у м. Панчево. Компанія домінує на ринку нафтопродуктів Сербії, мережу АЗС NIS представлено також у Боснії і Герцеговині, Болгарії та Румунії, в сумі охоплюючи понад 400 станцій. Наразі «Газпром нефть» володіє 50% NIS, «Газпром» – 6,15%. Ще 29,87% акцій перебуває у власності Сербії, решта – у міноритарних акціонерів.
За весь час війни США виділили Україні $177 млрд, однак ми не отримали половини цих коштів, заявив президент Володимир Зеленський.
«Якщо ми беремо, наприклад, гроші Сполучених Штатів Америки, за весь цей час цієї війни проголосовано або ухвалено рішення було десь по 177 мільярдів. Давайте будемо чесними. Ми не отримали половини цих грошей», – сказав Зеленський в інтерв’ю Лексу Фрідману, опублікованому в неділю на YouTube каналі Офісу президента України.
Ціни на нафту еталонних марок продовжують підвищуватися в п’ятницю після збільшення за підсумками попередньої сесії.
Це обумовлено як очікуваннями зростання економіки Китаю і, відповідно, збільшенням попиту на нафту з боку найбільшого світового імпортера, так і тривалим скороченням запасів у США, повідомляє Trading Economics.
Також підтримку ринку надають прогнози похолодання в багатьох частинах США, зазначає MarketWatch.
Котирування березневих ф’ючерсів на сорт Brent на лондонській біржі ICE Futures за даними на 7:09 кч становили $76,08 за барель, що на $0,14 (на 0,2%) перевищує рівень на закриття попередніх торгів. У четвер ці контракти подорожчали на $1,29 (на 1,7%) – до $75,93 за барель.
Ціна ф’ючерсів на марку WTI на лютий на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) вранці зросла на $0,23 (на 0,3%) – до $73,34 за барель. За підсумками попередньої сесії котирування цих контрактів збільшилися на $1,41 (на 2%) і досягли $73,13 за барель, що є максимумом із середини жовтня, за даними Dow Jones Market Data.
За підсумками 2024 року ціна Brent знизилася на 3,1%, тоді як WTI – практично не змінилася.
Запаси нафти в США за тиждень, що завершився 27 грудня, скоротилися на 1,178 млн барелів, повідомило міністерство енергетики США в четвер. Вони зменшилися за підсумками шостого тижня поспіль.
Резерви бензину зросли на 7,717 млн барелів, дистилятів – на 6,406 млн барелів.
Дональд Трамп заявив, що США абсолютно необхідно встановити контроль над Гренландією. Він уже хотів купити острів під час першого президентського терміну. Він написав про це в соцмережі Truth Social.
«З метою національної безпеки і свободи в усьому світі Сполучені Штати Америки вважають, що володіння і контроль над Гренландією є абсолютною необхідністю», – написав він.
Видання нагадує, що США неодноразово, починаючи з 1867 року, намагалися купити Гренландію – найбільший у світі острів, який не є континентом. Гренландія вважається частиною континенту Північна Америка, але має тісні геополітичні зв’язки з Європою і отримує фінансування від Євросоюзу, оскільки класифікується як заморська територія, пов’язана з блоком через Данію.
Природні ресурси Гренландії включають золото, срібло, мідь і уран, а у водах біля берегів цієї території, як вважають, є значні запаси нафти.
Трамп висунув ідею купівлі Гренландії США 2019 року під час свого першого президентського терміну. Прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен тоді відкинула цю пропозицію, назвавши її «абсурдною». Після цього Трамп скасував свою поїздку в Данію.
