Саудівська Аравія в серпні підвищить ціни на всі сорти нафти для покупців зі США, Північно-Західної Європи та Середземномор’я, а також на деякі сорти для клієнтів в Азії.
Найсуттєвішим буде зростання цін для клієнтів із Середземномор’я (1-1,1%) і Північно-Західної Європи (0,8%). Для США саудівська нафта подорожчає на 0,1%.
Вартість основного сорту, що поставляється в Азію, – Arab Light – наступного місяця збільшиться на $0,2 за барель. У результаті він буде на $3,2 за барель дорожчим, ніж кошик нафти Оману і Дубая.
Державний бюджет України в четвер отримав грантові кошти в розмірі $1,215 млрд через Цільовий фонд багатьох донорів Світового банку: $1,2 млрд від США і ;15 млн від Фінляндії.
“Грантові кошти надано як частину п’ятого додаткового фінансування в рамках проєкту Підтримка державних видатків для забезпечення сталого державного управління в Україні (PEACE in Ukraine). Метою проєкту є часткова компенсація видатків державного бюджету, зокрема соціальних і гуманітарних, не пов’язаних зі сферою безпеки та оборони”, – повідомило Міністерство фінансів у четвер.
Воно уточнило, що залучене грантове фінансування спрямують на оплату праці працівників державних органів і педагогічних працівників, пенсійних виплат, а також виплати за окремими програмами державної соціальної допомоги (ВПО, особам з інвалідністю, малозабезпеченим сім’ям та виплати житлово-комунальних субсидій).
Мінфін додав, що у співпраці з компанією Делойт Консалтинг, що реалізує проєкт USAID SOERA, реалізує моніторинг використання прямої бюджетної підтримки уряду США, а з аудиторською компанією PriceWaterhouseCoopers Ukraine – перевірку за узгодженими процедурами з метою визначення допустимих державних видатків, здійснених Україною у 2022 році.
Вказується, що розмір програми PEACE in Ukraine сягнув $16,5 млрд та EUR1,4 млрд (позики МБРР, кредити MIGA, гранти Цільового фонду багатьох донорів).
У 2022 році Узбекистан наростив експорт урану в США майже на 80%.
Минулого року узбекистанський експорт урану становив 4,44 млн фунтів U3O8-еквівалента, збільшившись на 78% порівняно з 2021 роком. Таким чином частка Узбекистану на американському ринку зросла до 11%.
США закуповують там більше 95% уранової сировини. Головним постачальником урану є Канада з часткою 27% (11,1 млн футів). Далі йде Казахстан, що забезпечує близько чверті від усіх поставок (10 млн футів).
У березні 2022 року президент США Джо Байден оголосив про заборону імпорту енергоносіїв із Росії. Тим не менш, влада США не стала вводити санкції проти російського урану. Казахстан та Узбекистан із партнерами закривають приблизно половину потреби американських АЕС в урані.
У липні минулого року Президент Узбекистану Шавкат Мірзійоєв затвердив заходи щодо нарощування видобутку та переробки урану в країні. Зокрема, глава держави доручив збільшити вдвічі видобуток та переробку уранової сировини. Якщо у 2021 році було видобуто 3526 тонн урану, то на 2030 рік поставлено цільовий показник у 7100 тонн.
Віденський вищий земельний суд (Wiener Oberlandesgericht, OLG) у п’ятницю ухвалив рішення про перегляд справи про екстрадицію до США Дмитра Фірташа і повернення справи для розгляду в суді першої інстанції.
“Рішення Окружного суду Відня від лютого 2017 року (про екстрадицію Фірташа) скасовано. Тепер Земельний суд Відня (OG) у кримінальних справах буде повторно розглядати питання про допустимість екстрадиції на підставі нових доказів”, – зазначено в прес-релізі суду.
У повідомленні Group DF, що об’єднує активи українського бізнесмена, також ідеться про те, що суд першої інстанції розгляне справу з урахуванням нових доказів і фактів, наданих сторонами, а екстрадицію Фірташа наразі зупинено.
За словами адвоката українського бізнесмена Дітера Бемдорфера (Dieter Böhmdorfer), які наводяться в повідомленні, захист домагався цього рішення, починаючи з червня 2019 року.
“Дмитро Фірташ вдячний незалежній австрійській судовій системі за об’єктивний розгляд справи і цілком логічно – за призначення повторного судового розгляду на підставі нових фактів і доказів, наданих суду”, – зазначив адвокат.
Пресслужба Group DF і адвокати не коментують деталей судових баталій і аргументів, які переконали австрійський суд ухвалити об’єктивне рішення, уточнюється в релізі.
Як повідомлялося, главу ради групи компаній Group DF Фірташа заарештували в Австрії 12 березня 2014 року за запитом влади США, виданим у 2013 році, але потім відпустили під заставу EUR125 млн. За американської адміністрації Барака Обами українського бізнесмена обвинуватили в тому, що він за допомогою хабарів на загальну суму $18,5 млн хотів одержати дозволи на видобуток титанової сировини в Індії для подальшого продажу готової продукції у США компанії Boeing. Фірташ усі звинувачення відкидає і називає їх політично мотивованими, спрямованими на обмеження його впливу на процеси в Україні.
У квітні 2015 року OG відхилив запит Мін’юсту США про екстрадицію Фірташа, вказавши на неможливість виключити політичні мотиви запиту про видачу. Однак у лютому 2017 року OLG переглянув це рішення за скаргою прокуратури, а в червні 2019 року Верховний суд Австрії (OGH) підтвердив законність екстрадиції.
Після цього Мін’юст Австрії ухвалив відповідну постанову про екстрадицію, але процес призупинили в липні 2019 року через клопотання захисту українського бізнесмена в OG про новий розгляд з урахуванням додатково зібраних даних. За інформацією Kurier, рішення OG затягнулося через велику кількість поданих документів, проблеми зі зв’язком через коронавірус і через зміну суддів.
У березні 2022 року адвокати Фірташа повідомили про подання апеляції в OLG на рішення OG відхилити клопотання про повторний розгляд справи про екстрадицію бізнесмена у США.
Фондові індекси найбільших країн Азіатсько-Тихоокеанського регіону знижуються слідом за аналогічною динамікою на ринку акцій США днем раніше.
Важливими подіями цього тижня будуть публікації даних про зміну споживчих цін у США та Китаї у квітні. Вони будуть оприлюднені відповідно в середу і четвер.
Китайський індекс Shanghai Composite до 8:36 кв опустився на 1,4%, гонконгський Hang Seng – на 0,7%. Обидва індикатори показують зниження другу сесію поспіль.
Істотне зниження в материковому Китаї демонструють котирування акцій представників фінансової галузі, зокрема China Galaxy Securities (-10%), Bank of China (-5,7%), Agricultural Bank of China (-5,5%), Citic Securities (-3,1%) і ICBC (-4,7%).
На Гонконгській фондовій біржі найбільш значно подешевшали папери девелопера Longfor Group Holdings Ltd. – на 3,9% і страховика China Life Insurance Co. (SPB: 2628) – на 2,8%.
Крім цього, знижується вартість виробника комп’ютерів Lenovo – на 2%, а також тих, що випускають спортивну продукцію Anta Sports Products Ltd. і Li Ning Co. – відповідно на 1,9% і 1,8%.
Водночас ціна акцій інтернет-гіганта Tencent (SPB: 700) зростає на 0,5%, ритейлера Alibaba (SPB: BABA) – на 0,9%, автовиробників BYD і Geely – на 3,7% та 3,6% відповідно, чипмейкерів Sunny Optical Technology Group Co. і Semiconductor Manufacturing International Corp. – на 3,7% і 1,6% відповідно.
Значення японського індексу Nikkei 225 до 8:31 МСК зменшилося на 0,4%.
До числа лідерів падіння котирувань входять акції виробників металів Pacific Metals Co. (-11,2%), Nippon Steel Corp. (-8,2%) і Kobe Steel Ltd. (-3,7%), а також автомобільної Mitsubishi Motors Corp. (-9,5%).
Крім цього, знижується ціна паперів виробника приставок Nintendo (-0,5%) і Sony Group, що випускає споживчу електроніку (-0,9%).
Південнокорейський індекс Kospi до 8:32 МСК зменшився на 0,5%.
Акції одного з найбільших у світі виробників чипів та електроніки Samsung Electronics Co. подешевшали на 0,9%, сталеливарної Posco – на 0,5%.
Тим часом котирування паперів автовиробника Hyundai Motor зросли на 2,9%.
Значення австралійського індексу S&P/ASX 200 опустилося на 0,2%.
Капіталізація найбільших гірничодобувних компаній світу BHP і Rio Tinto знизилася на 0,2% і 0,8% відповідно.
Папери провідного австралійського виробника вина Treasury Wine Estates Ltd. втратили в ціні 2,1%.
Також слідом за зниженням нафтових котирувань дешевшають акції представників цієї галузі Woodside Energy і Santos – відповідно на 0,7% і 1,1%.
Адміністрація США анонсувала скасування з 12 травня вимоги про обов’язкову вакцинацію від коронавірусу для іноземних громадян, які прибувають до країни.
“Ми оголошуємо, що адміністрація після закінчення 11 травня скасує вимогу про обов’язкову вакцинацію проти COVID-19 для працівників федеральних відомств, федеральних працівників за контрактом і пасажирів, які прибувають міжнародними повітряними рейсами”, – ідеться в заяві Білого дому.
США почали вимагати від іноземців, які в’їжджають у країну, свідоцтво про повне проходження вакцинації проти COVID-19 із листопада 2021 року. Водночас приймаються тільки довідки про зроблене щеплення вакцинами, схваленими медичним регулятором США або ВООЗ.
У квітні 2023 року президент США Джо Байден скасував дію режиму надзвичайного стану в країні, запровадженого 2020 року через COVID-19.
