Міністерство закордонних справ КНР оголосило про введення санкцій щодо 10 фізичних осіб і 20 оборонних компаній США у відповідь на чергові поставки американського озброєння Тайваню. Про це йдеться в заяві китайського зовнішньополітичного відомства, поширеній у п’ятницю і цитованій Reuters.
Під обмеження потрапила, зокрема, структура Boeing в Сент-Луїсі, а також ряд інших американських оборонних підрядників. Санкції передбачають заморожування будь-яких активів компаній і осіб на території Китаю та заборону для китайських юридичних і фізичних осіб на ведення з ними бізнесу. Крім того, керівникам, які потрапили до санкційного списку, закрито в’їзд до материкового Китаю, а також до Гонконгу і Макао.
Пекін пов’язав рішення із схваленим Вашингтоном великим пакетом поставок озброєнь Тайваню обсягом понад $10 млрд, що включає системи залпового вогню HIMARS, артилерію та інші види озброєнь для посилення оборони острова.
Китайська влада заявила, що розглядає американські поставки озброєнь як втручання у внутрішні справи КНР і підрив принципу «одного Китаю», пообіцявши і надалі вживати «рішучих заходів» у відповідь на озброєння Тайваню.
Аналітичний центр Experts Club раніше порівнював військові можливості Китаю і Тайваню, детальніше тут – https://www.youtube.com/shorts/kFdxOOC4_Ss
США введуть мита на імпорт чіпів з Китаю у зв’язку з «нерозумними» спробами Пекіна забезпечити собі домінування в напівпровідниковій галузі, заявили в адміністрації американського президента Дональда Трампа. Розмір мит буде оголошено мінімум за 30 днів до їх введення, яке відкладено до червня 2027 року.
«Націленість Китаю на домінування в напівпровідниковій галузі є нерозумною і обтяжує або обмежує американську торгівлю, а тому дає підстави для дій», – наголошується в релізі торгового представника США Джеймісона Гріра.
Американська влада протягом року вивчала китайський імпорт чіпів на предмет недобросовісних торгових практик і дійшла висновку, що Китай їх використовував.
Пекін може скористатися контролем над світовою напівпровідниковою промисловістю для економічного примусу інших країн, йдеться в релізі торгпреда.
Китайське МЗС у відповідь розкритикувало США за зловживання митами і придушення галузей китайської економіки.
Представник міністерства Лінь Цзянь заявив, що американський підхід шкодить не тільки глобальним ланцюжкам поставок, але і самим американцям.
«Якщо США продовжать робити все по-своєму, Китай рішуче вживе відповідних заходів для захисту своїх законних прав та інтересів», – цитує його висловлювання Financial Times.
Міжнародна корпорація з фінансування розвитку США (DFC) схвалила кредитну угоду на суму $40 млн терміном на 10 років для однієї з дочірніх компаній найбільшого виробника цукру в Україні агропромислового холдингу “Астарта”.
“DFC співфінансуватиме з Міжнародною фінансовою корпорацією капітальні інвестиції та операційні витрати, пов’язані з будівництвом заводу з виробництва соєвого білкового концентрату (SPC)”, – проінформував агрохолдинг.
Як повідомив директор з комерційної діяльності та стратегічного маркетингу агрохолдингу Вячеслав Чук у вересні 2025 року, “Астарта” має намір у 2026 році продовжити інвестувати в будівництво свого заводу з виробництва соєвого протеїнового концентрату, ці інвестиції становитимуть близько EUR40 млн.
“Астарта” 2024 року почала інвестувати в будівництво заводу з переробки соєвого шроту на соєвий протеїновий концентрат продуктивністю 500 тонн/добу (близько 100 тис. тонн на рік) у Глобинському промисловому комплексі (Полтавська обл.). Агрохолдинг інвестує понад EUR76 млн у придбання обладнання та технологій і створить 110 нових робочих місць.
“Астарта” та його структурний підрозділ “Астарта Агро Протеїн” підписали з урядом України перший інвестиційний договір для отримання компенсації від держави за вкладення значних інвестицій. У рамках договору держава надасть агрохолдингу низку стимулів, зокрема звільнить від сплати ввізного мита на нове обладнання, імпортного ПДВ на нове обладнання та оподаткування податком на прибуток терміном до п’ять років.
“Астарта” – вертикально інтегрований агропромисловий холдинг, що здійснює діяльність у восьми областях України, найбільший виробник цукру в Україні. До його складу входять шість цукрових заводів, агрогосподарства із земельним банком 220 тис. га і молочні ферми з 22 тис. голів ВРХ, олійноекстракційний завод у Глобиному (Полтавська обл.), сім елеваторів і біогазовий комплекс.
“Астарта” у першому півріччі 2025 року скоротила чистий прибуток на 10,3% – до EUR47,11 млн, а її консолідована виручка скоротилася на 29,3% – до EUR320,71 млн.
США запропонували провести зустріч радників з національної безпеки (NSA) України, США і РФ, повідомив президент України Володимир Зеленський, висловивши стриманий оптимізм щодо перспективи такої зустрічі.
«Що стосується Умерова (Секретар Ради національної безпеки і оборони Рустем Умеров, який перебуває в США, де проводив переговори з американськими та європейськими партнерами щодо завершення війни), він мені дзвонив, сказав, що Америка пропонує зараз тристоронню зустріч NSA – Америка, Україна, Росія», – повідомив Зеленський у коментарі журналістам у суботу.
Президент зазначив, що не впевнений, що ця зустріч принесе щось нове, але зазначив, що результатом подібної зустрічі в Туреччині стало повернення полонених військових і цивільних осіб, тому їх варто проводити.
“Я вважаю, що це небагато з того, що ми хотіли, але це дуже важливо. Я дуже радий, що у нас були обміни. Наші люди, наші військові, перш за все полонені, повернулися додому. І цивільні. І тому треба робити такі кроки. І якщо зараз може бути така зустріч, яка розблокує обміни, або результатом тристоронньої зустрічі NSA може бути домовленість про тристоронню зустріч лідерів, а я про це неодноразово говорив, є складні питання, які повинні вирішувати лідери держав. Тому, якщо результати обміни або якісь інші домовленості, я не можу бути проти, ми підтримуємо тоді пропозицію Сполучених Штатів Америки. Подивимося, як буде”, – сказав Зеленський.
Українська мережа пекарень Lviv Croissants запустила свій другий заклад у штаті Вашингтон, США, повідомила компанія в Instagram.
Зазначається, що нову локацію відкрили у Westfield Southcenter Mall — одному з найбільших торговельних центрів регіону та ключовому трафіковому хабі. Простір готували до відкриття близько року.
“За цим відкриттям стоїть велика спільна робота. Ми готували простір майже рік — уважно, відповідально й без поспіху. І тепер можемо сказати: воно того варте. Ми привезли в Таквілу те, що любимо найбільше: львівську гостинність і смак, який легко полюбити,”— розповіла компанія і додала, що українська атмосфера Lviv Croissants тепер ще ближче до Сіетла.
В асортименті – традиційні круасани з різними начинками, а також напої, щоб зробити перекуси для активного дня зручними та смачними.
Як повідомлялося, в листопаді мережа вийшла на ринок Норвегії.
За даними сайту компанії, на європейський ринок бренд вийшов у вересні 2022 року. Наразі у мережі 178 закладів по всій Україні, 11 – у Польщі та по одному – у Словаччині та Чехії. У квітні 2025-го мережа Lviv Croissants відкрила перший заклад у Південній Кореї. Корейські франчайзі інвестували в пекарню близько $250 тис, а загальні інвестиції у відкриття становили близько $500 тис.
Сенатор-республіканець Берні Морено (штат Огайо) оголосив про намір внести до Конгресу законопроєкт Exclusive Citizenship Act of 2025, який фактично скасовує інститут подвійного громадянства для громадян США. Документ передбачає, що американці не зможуть одночасно мати громадянство США і будь-якої іншої країни.
За даними профільних ЗМІ, законопроєкт містить два ключові положення. По-перше, будь-яка особа, яка після набрання законом чинності подасть заяву на отримання іноземного громадянства, автоматично вважатиметься такою, що відмовилася від громадянства США. По-друге, нинішнім власникам подвійного громадянства пропонується перехідний період в один рік, протягом якого вони мають або відмовитися від іноземного паспорта, або письмово повідомити владу про відмову від американського громадянства. У разі бездіяльності така особа буде визнана такою, що втратила громадянство США.
Виконання закону покладається на Держдепартамент і Міністерство внутрішньої безпеки США, які мають створити системи обліку осіб, що втратили громадянство, та механізми контролю за дотриманням нових правил. Ініціатива вже викликала дискусії в медіа, зокрема через те, що під її дію можуть потрапити відомі публічні фігури – власники подвійного громадянства.
Експерти відзначають, що шлях законопроєкту буде складним як з політичної, так і з юридичної точки зору. Верховний суд США в низці рішень, зокрема Afroyim v. Rusk (1967) та Vance v. Terrazas (1980), чітко закріпив, що громадянин не може бути позбавлений громадянства без добровільного наміру від нього відмовитися, а саме існування подвійного громадянства не може автоматично трактуватися як підстава для його втрати.
З урахуванням цих прецедентів, а також політичної розкладки в Конгресі (опір демократів і ймовірні застереження частини республіканців) шанси законопроєкту на ухвалення в нинішньому вигляді видаються невисокими. Найімовірніше, ініціатива стане елементом внутрішньополітичної дискусії навколо імміграції та лояльності громадян.
