Монетний двір США планує розпочати карбування доларової монети із зображенням нинішнього президента країни Дональда Трампа.
Міністр фінансів Скотт Бессент представив у середу ескізи нової «золотої монети», на одній стороні якої зображено профіль Трампа поруч із фразою «In God We Trust».
«Монетний двір США на честь 250-річчя незалежності Америки розпочне карбування цієї нової золотої монети номіналом 1 долар, щоб вшанувати вічну спадщину свободи та вічний символ патріотизму», – написав Бессент у соцмережі.
Міністерство фінансів і Монетний двір не відповіли на запити The Wall Street Journal щодо обсягу та часу випуску цих монет, а також з якого матеріалу вони будуть виготовлені та де їх можна буде отримати.
Зображення чинного президента на американських пам’ятних монетах є рідкістю, зазначає видання. У США монети із зображенням глави держави зазвичай випускаються посмертно. Єдиним винятком стала монета номіналом 50 центів, випущена до 150-річчя незалежності Штатів у 1926 році. На її аверсі зображені профілі першого президента США Джорджа Вашингтона та чинного на той момент президента Келвіна Куліджа, на реверсі — Дзвін Свободи.
Президент США Дональд Трамп заявив, що Вашингтон скасує санкції проти Туреччини, введені через закупівлю Анкарою російських зенітних ракетних систем С-400.
«Ми скасуємо санкції», — сказав Трамп журналістам у вівторок в Анкарі, відповідаючи на запитання про заходи, введені проти Туреччини в рамках закону CAATSA.
Заява пролунала на початку зустрічі Трампа з президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом на полях саміту НАТО в Анкарі.
США ввели санкції проти Туреччини у 2020 році після того, як Анкара придбала російські системи ППО С-400. Вашингтон також виключив Туреччину з програми винищувачів F-35, заявляючи, що використання російських систем створює ризики для американських літаків.
Трамп також повідомив, що США ухвалять рішення щодо можливого продажу Туреччині F-35. За даними Reuters, американська адміністрація готова підтримати таку угоду, однак юридичні та конгресові перешкоди поки що повністю не усунуті.
Для Туреччини скасування санкцій і можливе повернення до питання F-35 стали б важливим проривом у відносинах із США. Для НАТО це також чутливе питання, оскільки Анкара залишається одним із ключових членів альянсу, але її закупівля російських С-400 в останні роки була одним із головних подразників у відносинах із Вашингтоном.
Саміт НАТО в Анкарі відбувається на тлі спроб альянсу продемонструвати зростання оборонних витрат і зміцнення військово-промислової співпраці. Зустріч Трампа й Ердогана стала однією з центральних двосторонніх зустрічей саміту, оскільки вона стосується не лише санкцій, а й майбутніх поставок американського озброєння до Туреччини.
Міністерство внутрішньої безпеки США (DHS) і Служба громадянства та імміграції США (USCIS) опублікували проєкт нових правил для програми інвесторських віз EB-5, через яку іноземні інвестори можуть отримати статус постійного резидента США за умови вкладення капіталу в американський бізнес і створення робочих місць.
Першоджерело інформації – документ DHS/USCIS “EB-5 Reform and Integrity Act of 2022; Ensuring the Integrity of the EB-5 Program; Automatic Revocation of Petitions for Immigrant Classification”, опублікований для Federal Register. Це саме notice of proposed rulemaking, тобто проєкт правила для публічного обговорення, а не вже чинне фінальне регулювання. Документ має бути опублікований у Federal Register, коментарі приймаються протягом 60 днів після публікації.
Програма EB-5 дозволяє іноземцю претендувати на постійне проживання у США, якщо він інвестує в нове комерційне підприємство у США і створює щонайменше 10 постійних робочих місць для кваліфікованих американських працівників. Після реформи 2022 року стандартний мінімальний розмір інвестиції становить $1,05 млн, а для проєктів у Targeted Employment Area (TEA) або інфраструктурних проєктів – $800 тис.
Головна зміна нового проєкту – США хочуть формально закріпити жорсткішу архітектуру програми EB-5 після ухвалення EB-5 Reform and Integrity Act 2022. DHS вказує, що проєкт має привести правила щодо інвесторів і Regional Center Program у відповідність до реформи 2022 року, посилити прозорість, контроль за учасниками та захист програми від шахрайства.
Один із найпомітніших пунктів – нова категорія high employment area, тобто районів із високою зайнятістю. Для проєктів у таких локаціях DHS пропонує встановити підвищений мінімальний поріг інвестиції в $1,4 млн. Це вище за стандартні $1,05 млн і має знизити стимул спрямовувати EB-5-гроші у вже благополучні райони замість територій, яким справді потрібні інвестиції та робочі місця.
DHS також пропонує автоматично переглядати інвестиційні пороги з 1 січня 2027 року і надалі кожні п’ять років. Стандартна сума має індексуватися відповідно до інфляції, а для TEA та інфраструктурних проєктів знижений поріг дорівнюватиме 75% стандартної суми. Для high employment area сума має становити 133% стандартного порога з округленням до найближчих $50 тис.
Для інвесторів важливий і інший блок – перевірка походження капіталу. DHS пропонує закріпити вимогу, що інвестор має довести законність походження не лише самої інвестиції, а й коштів, використаних для оплати адміністративних витрат і зборів. У документі окремо йдеться про необхідність показати шлях руху грошей від інвестора до нового комерційного підприємства, включно з банківськими виписками, податковими документами, підтвердженнями переказів та інформацією про посередників.
Посилюються і правила для посередників. Проєкт передбачає реєстрацію промоутерів, включно з міграційними агентами, які рекламують або просувають інвестиційні пропозиції регіональних центрів. Промоматеріали мають коректно описувати візовий процес і допустимі комісії, а під визначення promotional materials підпадають реклама, offering memorandum, рекомендації, відгуки, solicitation і комунікація з інвесторами.
Окремий акцент зроблено на Regional Center Program, через яку проходить основна маса EB-5-інвестицій. DHS вказує, що понад 90% петицій EB-5 подаються через регіональні центри, а з 1994 року на них припало близько $74,97 млрд інвестицій і 239,58 тис. створених робочих місць. Програма регіональних центрів діє до 30 вересня 2027 року.
Для регіональних центрів проєкт запроваджує жорсткіші вимоги до розкриття інформації, змін у структурі власності та перевірки осіб, пов’язаних із центрами, новими комерційними підприємствами та job-creating entities. USCIS зможе призупиняти розгляд заявок і петицій, якщо зміни у власності або контролі потребують окремої перевірки.
Візова квота EB-5 становить 7,1% від загального світового ліміту employment-based visas, зазвичай близько 9,94 тис. віз на рік. Після реформи 2022 року 20% EB-5-віз резервуються для інвестицій у сільські райони, 10% – для районів із високим безробіттям і 2% – для інфраструктурних проєктів.
Для ринку інвестиційної імміграції це означає, що EB-5 стає менш схожою на “купівлю грін-карти” і більше – на регульований інвестиційний продукт із посиленою перевіркою походження коштів, проєкту, посередників і регіонального центру. Особливо чутливими нові правила можуть стати для інвесторів, які планували вкладатися в проєкти у великих та економічно сильних міських районах: там поріг може зрости до $1,4 млн.
Практичний висновок для інвесторів простий: поки що це проєкт правил, а не чинна фінальна норма. Але напрям реформи вже зрозумілий – США хочуть посилити контроль над EB-5, обмежити використання програми в благополучних районах, підвищити вимоги до документів і зробити регіональні центри більш підзвітними. Тому перед поданням за EB-5 інвестору доведеться перевіряти не лише дохідність проєкту, а й його географічну категорію, візову квоту, статус регіонального центру, структуру комісій і документальне підтвердження.
США 4 липня відзначають 250-річчя ухвалення Декларації незалежності — ключового документа, з якого почалося формування американської держави. Центральні заходи відбуваються у Вашингтоні, де ювілей об’єднаний із традиційним Днем незалежності та федеральною програмою America250/Freedom 250.
Головним майданчиком святкування став Національний молл у Вашингтоні. За програмою Freedom 250, протягом дня заплановані Great American State Fair, FIFA Fan Zone, авіаційні демонстрації та прольоти над центром столиці, вечірня концертна програма, виступ президента США Дональда Трампа і великий феєрверк. Організатори заявили, що шоу феєрверків має стати найбільшим в історії та розпочатися о 22:30 за місцевим часом.
Ювілей проходить не без коригувань. Через екстремальну спеку у Вашингтоні організатори перенесли частину активностей на пізніший час, посилили пункти охолодження, водні станції та медичну підтримку. Національний парад до Дня незалежності, який мав відбутися 4 липня, був скасований через попередження про сильну спеку.
Заходи відбуваються і в інших містах США. Associated Press зазначає, що святкування включає феєрверки, концерти та публічні церемонії у Вашингтоні, Нью-Йорку, Чикаго, Лос-Анджелесі та інших містах, при цьому ювілей проходить на тлі політичної поляризації та дискусій про майбутнє країни.
«250-річчя США — це не лише історична дата, а й привід оцінити баланс сили та вразливості найбільшої економіки світу. Америка зберігає перше місце за номінальним ВВП, військовими витратами, глибиною фінансового ринку, роллю долара та енергетичною базою, але водночас входить у ювілейний рік із боргом майже $39,4 трлн. Для глобальної економіки це означає, що США залишаються головним центром сили, але їхня бюджетна стійкість стає одним із ключових ризиків наступного десятиліття», — зазначив засновник аналітичного центру Experts Club Максим Уракін.
Історично День незалежності пов’язаний із рішенням 13 американських колоній розірвати політичні зв’язки з Великою Британією. Декларація незалежності була ухвалена Континентальним конгресом 4 липня 1776 року. Формальне міжнародно-правове визнання незалежності США Великою Британією відбулося пізніше — за Паризьким договором 1783 року, який завершив Війну за незалежність.
Сьогодні США залишаються федеративною президентською республікою, що складається з 50 штатів і федерального округу Колумбія. Населення країни, за оцінкою МВФ, становить близько 343 млн осіб, а номінальний ВВП у 2026 році оцінюється приблизно у $32,38 трлн, що зберігає за США статус найбільшої економіки світу в поточних цінах.
США також зберігають кілька глобальних перших позицій. За даними SIPRI, країна залишається найбільшим військовим spender у світі: у 2025 році витрати США становили $954 млрд, або близько третини світових військових витрат. За даними EIA, США у 2025 році встановили новий рекорд видобутку нафти — 13,6 млн барелів на добу, залишаючись найбільшим виробником нафти. Долар США, за даними IMF COFER, у I кварталі 2026 року займав 57,13% розподілених світових валютних резервів, залишаючись головною резервною валютою світу.
Американський фінансовий ринок також залишається найбільшим центром глобального капіталу. За даними World Federation of Exchanges, лише дві найбільші американські біржі — Nasdaq і NYSE — мали на кінець 2025 року десятки трильйонів доларів внутрішньої ринкової капіталізації кожна, значно випереджаючи більшість світових майданчиків.
Головне слабке місце США в ювілейний рік — державний борг. За даними Мінфіну США, на 2 липня 2026 року загальний федеральний борг становив $39,375 трлн, із них $31,679 трлн припадало на борг, що перебуває у публічних держателів.
Бюджетне управління Конгресу США прогнозує, що федеральний дефіцит у 2026 фінансовому році становитиме $1,9 трлн, або 5,8% ВВП. Борг, що перебуває у публічних держателів, за оцінкою CBO, досягне 101% ВВП до кінця 2026 року і зросте до 120% ВВП до 2036 року.
Таким чином, США входять у своє 250-річчя як країна з унікальним поєднанням глобального лідерства та внутрішніх дисбалансів. Американська економіка залишається найбільшою у світі, долар — ключовою валютою міжнародної системи, а ринок капіталу — головним джерелом ліквідності. Але масштаб боргу та хронічні бюджетні дефіцити дедалі частіше стають фактором, який інвестори, союзники та конкуренти США враховують не менше, ніж технологічну, військову та фінансову міць країни.
Верховний суд США визнав, що діти, які народилися на території країни у батьків, які перебувають у США незаконно або тимчасово, є американськими громадянами з моменту народження. Це рішення фактично блокує спробу президента Дональда Трампа обмежити автоматичне отримання громадянства за правом народження.
Справа розглядалася на підставі указу Executive Order 14160 «Protecting the Meaning and Value of American Citizenship», який Трамп підписав 20 січня 2025 року. Документ передбачав, що діти, народжені в США від батьків без постійного імміграційного статусу, не повинні автоматично вважатися громадянами США.
Суд дійшов висновку, що такі діти підпадають під дію Чотирнадцятої поправки до Конституції США, згідно з якою всі особи, що народилися або натуралізувалися в США і перебувають під їхньою юрисдикцією, є громадянами США та штату, де вони проживають.
Це рішення має важливе значення не лише для імміграційної політики, а й для ринку послуг, пов’язаних із пологами в США. На практиці воно означає, що американські паспорти, отримані за фактом народження на території США, залишаються дійсними, а саме право на громадянство за народженням не може бути скасоване президентським указом.
При цьому суперечка навколо так званого «birth tourism» не завершена. Адміністрація Трампа після рішення суду може посилити контроль за візовими заявами, поїздками вагітних жінок та випадками можливого шахрайства під час в’їзду до США. Але це вже інша правова площина: боротьба з порушеннями візового режиму не рівнозначна скасуванню громадянства для дитини, яка народилася на території країни.
Для іноземців, які розглядають США як країну для пологів, головний висновок такий: базовий конституційний принцип зберігся, але імміграційні та візові ризики можуть посилитися. Американська влада може суворіше перевіряти мету поїздки, фінансові документи, медичні плани та можливе приховування реальних намірів під час отримання візи або перетину кордону.
Для міжнародного ринку міграційних та медичних послуг рішення Верховного суду означає збереження одного з найвідоміших механізмів jus soli — громадянства за місцем народження. США залишаються однією з ключових країн, де сам факт народження на території держави надає дитині громадянство, незалежно від громадянства батьків, за винятком вузьких спеціальних випадків.
Таким чином, указ Трампа не змінив основний принцип американського громадянства. Діти, народжені в США, як і раніше, мають право на американське громадянство, але навколо поїздок з метою пологів, ймовірно, буде більше перевірок, правових суперечок і політичного тиску.
Узбекистан і Сполучені Штати Америки запустили Спільну інвестиційну платформу «США — Узбекистан», покликану розширити двостороннє співробітництво у сфері інвестицій та експортного фінансування, а також залучити додаткові ресурси для реалізації стратегічно важливих проєктів.
Нова платформа створюється для виявлення, підтримки та просування стратегічних інвестиційних проєктів, що становлять взаємний інтерес для Узбекистану, США та їхніх партнерів. Механізм також передбачає розвиток співробітництва у сфері експортного фінансування та залучення міжнародного капіталу до пріоритетних галузей економіки.
Ключовими напрямами діяльності платформи визначено енергетику, інфраструктуру, транспорт і логістику, інформаційно-комунікаційні технології, фармацевтичну промисловість, а також розвідку й освоєння критично важливих мінеральних ресурсів.
Особливу увагу буде приділено проєктам, здатним зміцнити виробничі та логістичні ланцюги постачання, забезпечити стале енергопостачання та сприяти розвитку сучасних високотехнологічних виробництв.
Передбачається, що новий механізм стане інструментом мобілізації приватного капіталу та дозволить залучити до фінансування перспективних проєктів суверенні фонди добробуту, міжнародні фінансові інститути, багатосторонні банки розвитку та інші великі інвестиційні організації.
За оцінками DFC, Узбекистан і Центральна Азія мають значний економічний потенціал завдяки зростаючому світовому попиту на критично важливі мінерали, збільшенню потреби в надійному енергопостачанні та розширенню торговельних потоків уздовж Транскаспійського транспортного коридору.
Генеральний директор DFC Бен Блек зазначив, що запуск платформи є першим кроком до реалізації інвестицій, які відповідають стратегічним інтересам обох країн. За його словами, новий механізм сприятиме зміцненню ланцюгів постачання та створенню додаткових можливостей для економічного зростання США й Узбекистану.
Паралельно сторони обговорюють перехід до практичної реалізації низки великих спільних проєктів. Серед перспективних напрямів — будівництво нового аеропорту в Ташкенті, створення сучасного медичного комплексу у Ферганській області та запуск цифрового банку.
