Уряд Японії розглядає можливість запровадження нового пакету санкцій проти Росії, який може передбачати обмеження щодо суден так званого «тіньового флоту», а також подальше посилення експортного контролю.
Про це 2 жовтня повідомила японська газета Yomiuri Shimbun з посиланням на кількох представників уряду країни.
За даними видання, Токіо розглядає можливість приєднатися до подальшого посилення санкційного тиску на Росію на тлі нових обмежень, що вводяться європейськими країнами.
Одним із основних напрямків нового пакету можуть стати судна російського «тіньового флоту», які використовуються для транспортування нафти та нафтопродуктів в обхід західних санкційних обмежень.
Японський уряд також розглядає розширення переліку товарів, експорт яких до Росії заборонений або обмежений, а також подальше посилення механізмів експортного контролю.
Остаточний склад нового пакету та дата його введення поки що офіційно не оголошені.
Станом на 2 жовтня в офіційному переліку чинних санкційних заходів Міністерства фінансів Японії новий пакет ще не опубліковано. Відповідного рішення також поки що немає серед повідомлень Міністерства закордонних справ країни.
Останній великий пакет додаткових японських санкцій у зв’язку з війною в Україні було оголошено 12 вересня 2025 року.
Тоді Японія запровадила заморожування активів щодо 47 російських організацій та дев’яти фізичних осіб. Обмеження також були введені проти п’яти фізичних осіб та однієї організації, яких японська влада пов’язує з анексією Криму, дестабілізацією сходу України та російською окупацією українських територій.
Крім того, під обмеження потрапили три організації з третіх країн.
Пакет передбачав не лише заморожування активів, а й розширення експортних обмежень. Японія заборонила постачання певним російським організаціям та компаніям із третіх країн, які, за оцінкою японської влади, пов’язані з російським військово-промисловим комплексом або допомагають обходити обмеження.
Таким чином, у разі ухвалення нового пакету це стане першим істотним розширенням японських санкцій проти Росії за понад рік.
Особлива увага до «тіньового флоту» означатиме подальше зближення японського режиму санкцій із підходом ЄС, Великої Британії та інших країн G7, які в останні роки активно вводять обмеження проти суден, задіяних у перевезеннях російських енергоносіїв.
При цьому Японія зберігає особливе становище в питанні російських енергоресурсів. Країна продовжує імпортувати СПГ з проєкту «Сахалін-2», розглядаючи ці поставки як важливий елемент власної енергетичної безпеки.
Офіційний перелік чинних санкцій Японії опубліковано Міністерством фінансів країни. Нові обмеження набудуть чинності після ухвалення відповідного рішення урядом та опублікування документів, передбачених японським законодавством.
Україна оголосила міжнародний тендер на закупівлю сучасного багатофункціонального судна для портів Дунаю, яке виконуватиме екологічні, аварійно-рятувальні та технічні завдання.
Згідно з повідомленням ДП «Адміністрація морських портів України» (АМПУ), судно буде призначене для роботи у портах Ізмаїл, Рені та Усть-Дунайськ, які нині є ключовими логістичними вузлами на півдні країни.
За технічним завданням, нове судно зможе: збирати нафтопродукти та сміття з поверхні води; гасити пожежі на суднах і портових об’єктах; виконувати функції буксира-кантувальника, допомагаючи у маневрах великим судам.
Проект реалізується в межах програми RELINC (Restoration of Essential Logistics Infrastructure and Network Connectivity) за підтримки Міжнародного банку реконструкції та розвитку (IBRD).
Експерти відзначають, що нове судно стане не лише технічним підсиленням портової інфраструктури, а й важливим елементом екологічної безпеки всього Дунаю.
Дунайські порти нині обробляють понад 40% усього українського експорту агропродукції та відіграють ключову роль у міжнародній логістиці, особливо після блокування чорноморських маршрутів.
Довжина Дунаю: приблизно 2 850 км, друга за довжиною річка Європи після Волги.
Басейн ріки протікає через 10 країн — Німеччину, Австрію, Словаччину, Угорщину, Хорватію, Сербію, Румунію, Болгарію, Молдову та Україну.Впадає у Чорне море через дунайську дельту, частина якої розташована в Одеській області.
За оцінками Європейської комісії та Міжнародної комісії з захисту Дунаю (ICPDR), рівень забруднення річки залишається помірним, але спостерігається накопичення важких металів, пестицидів та мікропластику, особливо у притоках.
Основні джерела забруднення — промислові скиди, агрохімікати, побутові відходи та судноплавство.
Американське обладнання допомагає Державній прикордонній службі України та адміністрації Одеського порту захищати й підтримати Чорноморський гуманітарний коридор, звідки наразі відправлено приблизно 850 кораблів і 52 млн тонн зерна та вантажів, що годуватимуть світ і підтримують економіку України, заявила посол США в Україні Бріджит Брінк.
“Приємно повернутися в процвітаюче і відважне портове місто Одесу, всесвітньо відоме своєю багатою культурною спадщиною. Навіть перед обличчям щоденних атак Росії Одеса твердо стоїть на Чорному морі”, – сказала вона на Black Sea Security Forum в Одесі.
Посол США повідомила, що регулярно відвідує Одесу, зустрічається з місцевою владою, прикордонниками, портовиками і безпосередньо одеситами. Ці зустрічі дають їй змогу сформувати уявлення про проблеми, що стоять перед містом, і доводять рішучість жителів захищати місто і його порти.
“Кернел”, одна з найбільших українських агропромислових груп, придбала третє судно для постачань на експорт зерна вантажопідйомністю понад 50 тис. тонн, повідомила пресслужба агрохолдингу у Facebook.
“Придбали нове судно Rotterdam Pearl V, здатне експортувати понад 50 тис. тонн зернових. Тепер наш флот налічує вже три судна, які сумарно можуть експортувати близько 100 тис. тонн зернових і 20 тис. тонн соняшникової олії на місяць”, – наголошується в повідомленні.
У компанії додали, що продовжують інвестувати в розширення можливостей морської логістики для української агроіндустрії.
“Наш власний флот уже понад рік забезпечує український експорт до країн Середземномор’я та Північно-Східної Атлантики і дає змогу управляти витратами по всьому логістичному ланцюгу. Розвиток власного судноплавства, зокрема, не змушує нас фіксувати тоннаж з ринку, що невигідно в період завищених фрахтових ставок під час воєнного стану”, – наголошується в повідомленні.
Агрохолдинг “Кернел” до війни посідав перше місце у світі за виробництвом соняшникової олії (близько 7% світового виробництва) та її експортом (близько 12%). Є одним з найбільших виробників і продавців бутильованої олії в Україні. Крім того, займається вирощуванням агропродукції та її реалізацією.
Чистий прибуток “Кернела” за 2023 ФР склав $299 млн, тоді як попередній рік компанія завершила з чистим збитком $41 млн. Виручка агрохолдингу за 2023ФР скоротилася на 35% – до $3,455 млрд, проте EBITDA зросла в 2,5 раза – до $544 млн.
Порти “Великої Одеси” прийняли ще три балкери, які пройшли тимчасовим коридором, встановленим Військово-морськими силами Збройних сил України, повідомив керівник Моніторингової групи санкцій і свободи судноплавства Інституту Чорноморських стратегічних досліджень Андрій Клим.
За його даними, йдеться про судна Peter S (судновласник із Греції), Xin Shun (судновласник із Китаю) і Bull (судновласник із Сінгапуру).
За даними ресурсу MarineTraffic, Peter S дедвейтом 71,6 тис. тонн прямував у порт “Чорноморськ” під прапором Ліберії, Xin Shun дедвейтом 75,8 тис. тонн – у порт “Південний” під прапором Панами.
Falcona дедвейтом 82 тис. тонн, згідно з інформацією ресурсу, прибула на рейд порту “Одеса” під прапором Ліберії.
Раніше в четвер із портів “Великої Одеси” вийшли з вантажами два балкери: Beaver із дедвейтом 81,8 тис. тонн під прапором Ліберії (судновласник із Маршаллових островів) і Castor – із 78,9 тис. тонн під прапором Ліберії (судновласник із Ліберії).
Як повідомлялося, з 16 вересня в порти “Великої Одеси” новим українським коридором прибули вже 23 судна загальним дедвейтом 898,3 тис. тонн, а вийшло 14 суден, загальний дедвейт яких становив 466,9 тис. тонн.
Три балкери з агропродукцією і залізною рудою вийшли з портів “Чорноморськ” і “Південний”, а п’ять нових суден прямують у порти на завантаження, повідомив віцепрем’єр – глава Мінвідновлення Олександр Кубраков.
“Балкери AZARA, YING HAO 01, ENEIDA (прапори Ліберії та Палау) експортували понад 127 тис. української агропродукції та залізної руди”, – написав він у Facebook у неділю.
За словами віцепрем’єра, у порти “Великої Одеси” йдуть під завантаження 5 нових суден: балкери OLGA, IDA, DANNY BOY, FORZA DORIA, NEW LEGACY експортують майже 120 тис. тонн українського зерна до країн Африки та Європи.
