Перший контейнер сербських товарів відправили до Китаю в п’ятницю в рамках Угоди про вільну торгівлю між двома країнами, як повідомляється на сайті уряду Сербії. У контейнері містяться продукти місцевих компаній, таких як «Піонір», «Аков», «Фрушкогорські виногради», «Вінаріја Алексіћ», «Нутріно», «Наш мед», «Заріћ ракіја», «Будимка» і «Дамар». Транспортування організувала компанія «Мілшпед» із Крњешеваца, поруч зі Старою Пазовою.
Міністр економіки Адріана Месаровіћ зазначила, що це результат наполегливої роботи сербських підприємців, державних установ і китайських партнерів, а також підтвердження «сталевої дружби» між Китаєм і Сербією. Вона наголосила, що китайські роздрібні мережі, імпортери та дистриб’ютори висловили готовність приймати сербські продукти на ринок з 1,4 мільярда споживачів.
Посол Китаю в Сербії Лі Мін заявив, що завдяки Угоді про вільну торгівлю, яка набула чинності 1 липня 2024 року, Сербія стала першим партнером Китаю в Центральній і Східній Європі з такою угодою. Він зазначив, що з моменту набуття угодою чинності експорт Сербії до Китаю збільшився на 53,7%, і на китайських столах з’являється дедалі більше сербських вин і молочних продуктів.
Угода про вільну торгівлю охоплює 10 412 сербських і 8 930 китайських продуктів. З першого дня застосування 60% товарів були звільнені від мит, а протягом наступних п’яти-десяти років ще 30% продукції будуть звільнені від митних зборів.
Джерело: https://t.me/relocationrs/633
Найбільш експортованим товаром за січень-лютий 2025 року стала кукурудза, частка якої в експорті сільгосппродукції становила 26,5% і 16% від експорту України загалом, повідомила пресслужба
Державної митної служби (ДПС) у Telegram.
У відомстві зауважили, що якої на зовнішні ринки у січні-лютому 2025 року було поставлено 4,7 млн тонн кукурудзи, що в грошовому еквіваленті становило $982 млн.
До п’ятірки імпортерів української кукурудзи увійшли Іспанія – 933 тис. тонн, Італія – 725 тис. тонн, Туреччина – 639 тис. тонн, Єгипет – 593 тис. тонн та Нідерланди – 514 тис. тонн.
На території Угорщини зафіксовано спалах ящура серед тварин, що призвело до вжиття екстрених заходів у низці країн. Влада Великої Британії, Росії та України вже оголосила про введення обмежень на імпорт тварин і продукції тваринного походження з Угорщини, щоб запобігти поширенню небезпечного вірусу.
Україна сьогодні ввела заборону на ввезення тварин, сприйнятливих до вірусу ящуру, а також сировини і продуктів тваринного походження від таких тварин. Державна служба України з питань безпеки харчових продуктів і захисту споживачів (Держпродспоживслужба) пояснила, що заходи вжито, щоб уникнути занесення вірусу в країну. Згідно із заявою відомства, джерелом інфекції можуть бути не тільки заражені тварини, а й ті, які перебувають в інкубаційному періоді. Крім того, вірус передається через продукцію, отриману від інфікованих тварин.
Компетентні органи в кожній із країн продовжують моніторинг епізоотичної ситуації та готові запроваджувати додаткові заходи за потреби.
Ящур – це високозаразне вірусне захворювання, що вражає сільськогосподарських тварин, таких як велика рогата худоба, свині, вівці та кози. Воно характеризується появою виразок і бульбашок у ротовій порожнині, на копитах і вимені тварин, супроводжуючись підвищеною температурою і різким зниженням продуктивності.
Хвороба поширюється повітряно-крапельним шляхом, через корми, воду, одяг та інвентар, а також може передаватися через продукти тваринного походження. Хоча ящур вкрай рідко передається людині, він завдає значної шкоди сільському господарству, призводячи до масового знищення поголів’я, жорстких карантинних заходів і серйозних економічних втрат. У зв’язку з високою контагіозністю захворювання міжнародні ветеринарні служби уважно стежать за спалахами та вживають суворих заходів щодо запобігання його поширенню.
Президент США Дональд Трамп підписав указ про введення мит на товари з Канади, Китаю та Мексики. Ставки на продукцію з Канади і Мексики становитимуть до 25%, а на китайські товари – 10%.
Трамп пояснив це рішення необхідністю боротьби з нелегальною міграцією та контрабандою наркотиків.
Раніше між США, Канадою і Мексикою діяла угода про вільну торгівлю USMCA, підписана Трампом у його перший президентський термін. Нові мита можуть негативно позначитися на економіках Канади і Мексики, які можуть втратити до 2% ВВП. Для США наслідки будуть менш відчутними – прогнозується зниження ВВП на 0,3%.
Канада і Мексика вже висловили розчарування рішенням Вашингтона. Прем’єр-міністр провінції Онтаріо Даг Форд заявив, що Канада буде змушена відповісти жорсткими заходами. Мексика, яка є найбільшим торговельним партнером США, також може зазнати значних збитків, оскільки понад 80% її експорту прямує до США.
Нові мита також торкнуться німецьких автомобільних компаній, таких як Volkswagen, Audi, BMW і Mercedes-Benz, які використовують Мексику як виробничу базу для поставок на ринок США. Експерти побоюються, що китайські виробники, зіткнувшись з бар’єрами в США, посилять тиск на європейські ринки, що може призвести до цінових війн.
Профспілка сталеварів United Steelworkers закликала Білий дім переглянути рішення, наголосивши, що мита завдають шкоди як Канаді, так і США. Водночас Канада розглядає можливість диверсифікації торговельних зв’язків, щоб знизити залежність від США.
Джерело: https://amp.dw.com/ru/prezident-ssa-vvel-posliny-na-tovary-iz-kanady-kitaa-i-meksiki/a-71484154
Експорт товарів з України в червні 2024 року скоротився на 7% порівняно з показником роком раніше і становив $2,77 млрд, що є найнижчим показником із початку поточного року, повідомляє Інститут економічних досліджень і політичних консультацій (ІЕД) у вівторок.
Згідно з моніторингом зовнішньої торгівлі, проведеним ІЕД, вивезення агропродукції скоротилося на 2% – до $1,60 млрд, але експорт складових розвивався по-різному: обсяги експорту кукурудзи зросли на 12% (у фізичному вимірі – на 21%), вивезення пшениці та олії знизилося – на 32% і 5% відповідно.
Експорт продукції металургії в червні впав на понад 9% порівняно з торішнім показником – до $355 млн. В ІЕД вважають, що це, імовірно, відображало вищі витрати на електроенергію та зміну структури експорту: знизився експорт чавуну й окремих видів прокату та зріс експорт напівфабрикатів та інших видів продукції.
Крім того, експорт мінеральної продукції, насамперед залізної руди, зріс на 33%, але був меншим, ніж у січні-квітні 2024 року.
В ІЕД наголосили, що завдяки відновленню експорту з одеських портів обсяги вивезення залізної руди в тоннах зросли на 87% у червні, хоча й були меншими, ніж у попередні місяці, через дефіцит електроенергії.
Експорт мінеральної продукції зріс лише на 33%.
Що стосується імпорту, то в червні він майже не змінився порівняно з травнем, але зріс на 12% – до $5,63 млрд до аналогічного періоду 2023 року.
У секторальному розрізі в червні-2024 зріс імпорт машин і устаткування – майже на 20% порівняно з попереднім роком (особливо імпорт дронів, акумуляторів і генераторів), водночас увезення автомобілів дещо знизилося в доларовому вираженні через нижчі ціни на імпорт.
Імпорт енергетичних продуктів зріс на 16% до показників попереднього року через зростання імпорту коксу та вугілля, ймовірно, для забезпечення потреб металургії, де збільшилася виплавка сталі.
При цьому знизився імпорт хімічних продуктів і продуктів харчування.
Зазначається, що найбільший вплив мало зростання імпорту «інших товарів» (передусім, закуплених для потреб ЗСУ) – під цією категорією ввезли в Україну товари на $752 млн ($400 млн за попередні місяці року).
Як пояснили в ІЕД, дефіцит електроенергії призвів до зростання її імпорту – з $6 млн у червні 2023 року до $78 млн у червні-2024, а також акумуляторів – з $18 млн роком раніше до $68 млн у червні-2024.
Міжнародна торгівля товарами в Україні за січень-червень 2024 року залишилася стабільною порівняно з аналогічним періодом 2023 року: експортовано товарів на $19,5 млрд, що відповідає торішньому показнику, повідомив заступник міністра економіки – торговельний представник України Тарас Качка на фейсбук-сторінці.
За його даними, здатність фізичних обсягів експорту зросла на 35% – до 71 млн тонн.
“За рік відбулася значна кореляція цін на основні експортні товари, що й пояснює феномен, коли обсяг експорту у вазі значно більший, а виручка залишається стабільною”, – пояснив Качка.
Торгпред звернув увагу, що збільшення пропускної спроможності торговельних шляхів чинить цікавий вплив на темпи експорту за місяцями.
Після рекордних квітня і травня експорт у червні становив $2,7 млрд і 9,7 млн тонн відповідно, що є значним падінням порівняно з травнем, зазначив Качка, водночас додавши, що це на 18,4% менше в грошовому вираженні і на 20,2% – в обсягах.
Головна причина такого зниження експорту, за словами торгпреда України, – завершення вивезення врожаю минулого року. Кукурудзи в червні вивезли на 23,7% менше, пшениці – на 40,8% менше, олії – на 37,8%.
При цьому у десятці найпопулярніших 10 товарів експорту зберегли стабільність руда 239 млн (-1,5% до травня), м’ясо птиці – 79 млн (-3,5% до травня), плоский прокат – 79 млн (+7%), соя – 66 млн (+45%).
Як повідомив Качка, імпорт у червні також був нижчим на 5,6% і становив $4,8 млрд.
Водночас за перше півріччя 2024 року Україна імпортувала товари на $31,9 млрд, що на 4,9% більше, ніж за перше півріччя минулого року.
Він нагадав, що 1 липня розпочався новий маркетинговий рік у зернових та олійних культурах, і запропонував підбити підсумки 2023-2024 МР.
За даними Качки, Україна експортувала зернових та олійних культур, а також олій 69,86 млн тонн.
“Експорт пшениці становив 18,43 млн тонн, що на 9% більше, ніж у 2022/23 МР. Експорт кукурудзи 29,41 млн тонн, що на 0,2% більше до попереднього маркетингового року. Ячмінь – 2,48 млн, мінус 8,5%. Соя – 2,98 млн тонн і теж -8,2% до минулого року. Ріпак – 3,7 млн тонн, зростання 8,7%. Соняшникова олія – 6,54 млн тонн, зростання 22,8%. Шрот соєвий – 0,662 млн тонн, +12,5%, шрот соняшниковий – 5,15 млн тонн, +29,1%”, – повідомив він.
Качка також звернув увагу на “карколомне падіння експорту, яке радує”.
“Минулого маркетингового року Україна експортувала лише 324 тис. тонн соняшнику. Це -86,3%. Тобто ми повертаємося до ситуації, коли соняшник переробляється в Україні”, – резюмував торгпред України.
