Європейський комісар з питань енергетики Кадрі Сімсон заявляє, що Європейський союз готовий повністю припинити транзит російського газу через українську газотранспортну систему після закінчення чинного контракту в грудні нинішнього року.
«Коли я розмовляла зі своїми колегами в Україні, я дала чітко зрозуміти, що ми готуємося до такої ситуації, коли транзитна угода між Україною і Росією закінчиться до кінця цього грудня. Ми знайшли альтернативні шляхи постачань, а держави-члени або їхні компанії, які все ще отримують газ із Росії, фактично, отримали два додаткові роки порівняно з іншими компаніями, яким Росія вирішила припинити постачання ще 2022 року», – сказала єврокомісар у середу у Брюсселі на пресконференції.
При цьому Сімсон констатувала, що газотранспортна інфраструктура України також є частиною інфраструктури ЄС, оскільки частина європейського газу зберігається в сховищах України, «які надають нам додаткові потужності».
«Україна також є виробником газу, тому ми повинні дбати про те, щоб їхня інфраструктура все ще мала цінність. Але моє послання гранично ясне: немає необхідності шукати якісь нові способи продовження торгівлі з «Газпромом». Альтернативні поставки доступні, і ми взаємодіємо з державами-членами, які постраждали, щоб показати їм, що альтернативні маршрути дозволять доставити необхідні обсяги», – деталізувала вона.
Сімсон також послалася на слова президента України Володимира Зеленського, який наприкінці серпня сказав, що «Україна не зацікавлена в продовженні транзитного контракту з Росією, і що європейські компанії мають право використовувати українську інфраструктуру».
За словами єврокомісарки, її «головна місія – заохочувати компанії, які все ще отримують російський трубопровідний газ через те, що в них були контракти, підписані до початку війни, обирати більш передбачувані альтернативи».
Сімсон також навела цифри, відповідно до яких частка російського газу в імпорті ЄС знизилася з 45% 2021 року до 18% до червня 2024 року, тоді як імпорт від надійних партнерів, як-от Норвегія і США, збільшився. Крім того, в ЄС скоротили попит на газ у період із серпня 2022 року по травень 2024 року на 138 мільярдів кубометрів.
«ЄС досяг свого 90% зимового цільового показника зберігання газу 19 серпня 2024 року, значно випередивши крайній термін 1 листопада, а ціни на енергоносії є більш стабільними і залишаються значно нижчими за пікові рівні енергетичної кризи 2022 року», – деталізувала вона.
Влада Узбекистану і Таджикистану домовилися спростити транзитний проїзд для вантажних автомобілів і скасувати бланки дозволів.
Домовленості було досягнуто в рамках візиту Президента Шавката Мірзійоєва до Таджикистану 18-19 квітня в Душамбе, а Міністри транспорту Таджикистану Азім Іброхім та Узбекистану Ілхом Махкамов підписали протокол про внесення поправок до міжурядової угоди про міжнародне автомобільне сполучення від 8 березня 2018року.
Згідно з планованими змінами, під час транзиту для вантажних автомобілів буде скасовано вимогу про наявність бланків дозволів.
Документ набуде чинності після ратифікації обома державами.
На сьогодні територією Узбекистану і Таджикистану щорічно здійснюється 1200 транзитних вантажоперевезень, і спрощення процедури скоротить час доставки, поліпшить збереження вантажів, а також цей захід відповідає стратегічним цілям Таджикистану.
Польщі доцільно зберегти блокаду на імпорт українського зерна, однак транзит варто дозволити, коли в польських портах будуть вільні потужності з перевалки, заявила президентка Зернової та кормової палати Польщі Моніка Пьонтковська в інтерв’ю farmer.pl.
“Сьогодні було б краще, якби блокада імпорту зерна зберігалася, а коли справа доходить до транзиту, ми могли б певною мірою реалізувати її і таким чином допомогти Україні, коли у нас будуть вільні потужності з переробки в польських портах”, – сказала вона.
Пентковська зазначила, що в першому кварталі 2024 року польські порти не були завантажені на 100%.
“Ми маємо зробити висновки, що наша портова інфраструктура, а й залізнична інфраструктура неефективні. Зараз саме час її розширити. Я вважаю, що ми проспали останні два роки в цьому контексті. Румунія отримала кошти від Євросоюзу, розширює свою інфраструктуру, а Польща досі цього не зробила”, – наголосила громадська діячка.
Вона впевнена, що Польща має показати і Україні, і міжнародній спільноті, що хоче ефективно допомагати, але, з іншого боку, твердо захищає інтереси польського фермера. Ці дві мети, на її думку, потрібно поєднати.
“Що швидше ми дійдемо порозуміння, що швидше розробимо механізми, то менш складною буде атмосфера, яка може стати на заваді нашій ширшій співпраці не тільки з Україною, а й на європейській арені”, – резюмувала президент Зернової палати Польщі.
Кількість завершених переміщень з України за процедурою загального транзиту (NCTS) у I кв. цього року становила 19 тис., що в 13 разів більше порівняно з аналогічним періодом минулого року, повідомила Державна митна служба України в понеділок.
“Незважаючи на військові дії та складну ситуацію на західному кордоні України, перший квартал 2024 року за всіма показниками став найрезультативнішим порівняно з попередніми кварталами від початку застосування в Україні процедури спільного транзиту (NCTS), тобто з 1 жовтня 2022 року”, – йдеться в повідомленні в Телеграм-каналі відомства.
Уточнюється, що протягом січня-березня 2024 року оформлено третину від загальної кількості транзитних декларацій за NCTS – 23,5 тис. із понад 65 тис. Зокрема, у країнах-учасницях Конвенції NCTS було успішно завершено понад 19 тис. переміщень, розпочатих митними органами України, тоді як в Україні – майже 4,5 тис. переміщень, розпочатих в інших країнах-учасницях Конвенції.
У митниці наголосили, що порівняно з аналогічним періодом минулого року, тобто І кварталом 2023 року, показники успішно завершених переміщень, розпочатих в Україні, зросли в 13 разів, а переміщень, розпочатих в інших країнах-учасницях Конвенції, – у 9 разів.
Також протягом січня-березня 2024 року майже подвоїлася кількість підприємств, які отримали та використовують авторизації на застосування транзитних спрощень відповідно до Конвенції – з 57 до 101.
Уточнюється, що їм надано 121 авторизацію (з 303 у період застосування Україною Конвенції), з них 39 надано на використання загальної гарантії (у т.ч. на збільшення референтної суми), по 27 – зі статусом авторизованого відправника вантажу та вантажоодержувача, 22 – використання пломб спеціального типу.
Щодо гарантування процедури спільного транзиту в Держмитслужбі відзначають значне зростання кількості зареєстрованих індивідуальних гарантій у І кварталі 2024 року.
“Лише за цей квартал було зареєстровано майже 3 тис. індивідуальних гарантій на суму понад EUR95 млн. Водночас із моменту приєднання України до Конвенції про процедуру спільного транзиту на кінець кварталу в системі NCTS наявні майже 5,5 тис. чинних (у т. ч. використаних) індивідуальних гарантій на загальну суму EUR274 млн”, – додали в службі.
Крім того, за цей період зареєстровано 21 загальну гарантію на суму ЕUR38 млн. Від початку застосування системи NCTS зареєстровано лише 74 загальних гарантії, чинних на сьогодні – 50 на суму ЕUR167 млн.
Раніше реформуванню митниці були присвячені круглі столи, де організатор і модератор івенту Максим Уракін заявляв, що Державна митна служба забезпечує 35-40% надходжень до державного бюджету, причому ці цифри залишаються стабільними протягом останніх років. Тому реформи митниці такі важливі для країни.
Українські та польські аграрні асоціації поточного тижня продовжать переговори щодо транзиту зерна та інших продуктів і розблокування кордону, повідомив перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький в ефірі єдиного національного телемарафону.
“Дуже важливо, що асоціації різних секторів зафіксували зв’язок і з поточного тижня продовжать зустрічі, щоб чітко узгодити параметри (експорту і транзиту української агропродукції – ІФ-У). Усі зрозуміли (на українсько-польській зустрічі в Польщі минулого тижня – ІФ-У), що взаємодія і співпраця, домовленості – це зрештою матиме найкращий результат”, – сказав він.
За інформацією Висоцького, у перші два тижні квітня планується зустріч польської та української сторін у розширеному форматі, на якій аграрії двох країн шукатимуть шляхи взаємодії. Очікується, що це також може стати основою для домовленостей на міждержавному рівні. Аграрні асоціації відпрацьовуватимуть за напрямками кожну галузь, чиї представники були на переговорах, зокрема, йтиметься про малину, сік, мед, яйця, зерно, птицю.
“На предмет цього є стриманий оптимізм, який дає змогу сподіватися, що ще після кількох зустрічей для фіксації кінцевих параметрів вдасться нарешті розв’язати цю проблему”, – наголосив Висоцький.
Він також додав, що питання транзиту українського зерна порушується на всіх міжнародних зустрічах.
“Україна наполягає, що транзит має бути доступним без зупинок і блокувань”, – резюмував перший заступник міністра.
Електронна транзитна система NCTS (New Computerized Transit System) Фаза 5 почне застосовуватися з 1 грудня 2023 року, повідомила Державна митна служба України в Телеграм у понеділок.
“Україна продовжує впевнено доводити можливість виконати зобов’язання, взяті під час вступу до Конвенції про процедуру спільного транзиту: з 1 грудня 2023 року ми плануємо перейти на застосування NCTS Фаза 5”, – процитувало відомство заступника голови митниці Владислава Суворова.
Раніше, 17 серпня, Держмитслужба повідомляла про перенесення початку застосування NCTS Фаза 5 на два місяці (до 1 листопада) для надання бізнесу більше часу на підготовку до роботи з новою системою і вимогами до заповнення транзитних декларацій.
Тоді відомство вказало, що перехід на NCTS Фаза 6 заплановано до червня 2025 року.
“Не дивлячись на військові дії, ми не тільки вклалися в терміни, а й допомагатимемо проходити міжнародне тестування (Mode 3) іншим країнам”, – зазначив Суворов.
За словами національного координатора з питань спільного транзиту Аліни Брендак, зараз триває тестування взаємодії нової системи з розробниками брокерського програмного забезпечення. Вона наголосила, що NCTS Фаза 5 буде взаємодіяти з компаніями саме через брокерський софт, а функціонуючий зараз “Портал трейдера” більше не використовуватиметься.
Держмитслужба зазначила, що у Фазі 5 у компаній з’явиться можливість деталізувати інформацію про товари на рівні домашніх накладних (так званий рівень House Consignment), що актуально для консолідованих вантажів.
Крім того, зазначається, що відомство розробить нові методичні рекомендації для компаній щодо внесення відомостей до транзитних декларацій з урахуванням особливостей NCTS Фаза 5. Водночас усі правила та принципи застосування спільного транзиту, транзитні спрощення залишаються актуальними та чинними.
Держмитслужба також працює над можливістю надання для бізнесу альтернативного інструменту для заповнення та подання транзитних декларацій і взаємодії з національною електронною транзитною системою NCTS Фаза 5 – ІТ-рішення, аналогічного до застосовуваного на сьогодні “Порталу трейдера”, зазначається в релізі.
Як повідомлялося, Держмитслужба ще в січні 2023 року опублікувала специфікації для оновлення ПЗ розробниками брокерського програмного забезпечення (bit.ly/3NwC9pk). У серпні національним розробникам було надано доступ до АРI для тестування обміну повідомленнями з NCTS Фаза 5. Держмитслужба заявляє, що активно взаємодіє з відповідними командами для забезпечення готовності брокерських ІТ рішень.
NCTS – одна з 17-ти митних ІТ систем, які має запровадити Україна для вступу до ЄС, і поки що єдина, запроваджена Україною. Впровадження ІТ-системи передбачає не тільки її інсталяцію, а й синхронний її розвиток разом з іншими країнами-учасницями Конвенції. Законопроєкт було розроблено на виконання Україною взятих на себе євроінтеграційних зобов’язань у митній сфері, зазначив Мінфін.
Раніше реформуванню митниці були присвячені круглі столи, де організатор і модератор івенту Максим Уракін заявляв, що Державна митна служба забезпечує 35-40% надходжень до державного бюджету, причому ці цифри залишаються стабільними протягом останніх років. Тому реформи митниці такі важливі для країни.
