Президент Володимир Зеленський заявляє, що Україна не займатиметься продовженням транзиту російського газу.
«Ми не будемо займатися продовженням транзиту російського газу, ми не будемо давати можливості заробляти додаткові мільярди на нашій крові. Будь-яка країна світу, яка може отримати щось дешеве від Росії, врешті-решт стане, питання завтра чи через місяць, рік, залежною від Російської Федерації. Це їхні політики. Тому транзитувати російський газ ми не будемо», – сказав Зеленський на прес-конференції у Брюсселі в четвер.
Зеленський зазначив, що в розмові з прем’єр-міністром Словаччини він заявив, що якщо буде не російський газ, а газ іншої країни, і не буде сплати коштів у РФ до закінчення війни, Україна готова розглядати такий варіант.
Водночас Зеленський підкреслив, що Україна не допустить додаткових заробітків для РФ.
Словаччина проведе серію переговорів починаючи з наступного тижня, щоб забезпечити постачання газу з РФ після того, як її поточний транзитний контракт, у якому бере участь Україна, закінчується наприкінці цього року, пише Reuters із посиланням на представників уряду в п’ятницю.
«Найближчими днями, зокрема під час різдвяних свят, ви можете стати свідками надзвичайно інтенсивних переговорів на різних рівнях і в різних країнах, які розпочнуться вже наступного тижня», – заявив прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо на прес-конференції.
Віцепрем’єр-міністр – міністр економіки Словаччини Деніса Сакова заявила, що переговори відбуватимуться за участю Європейської комісії, України та держав-членів ЄС.
Фіцо сказав, що він прагнув забезпечити продовження поставок зі сходу, щоб уникнути додаткових зборів за транзит газу з інших напрямків. «Ми не бачимо жодних причин платити за газ більше, ніж необхідно з геополітичних причин… Я вважаю, що навіть якщо станеться короткочасне припинення поставок зі сходу, у нас достатньо запасів, щоб ми знайшли спільне рішення для кількох країн Європейського Союзу, і ми збережемо транзит газу через територію Словаччини, а також транзит газу через територію України», – сказав він.
Reuters зазначає, що словацькі чиновники шукали альтернативні схеми транзиту газу через Україну, які не вимагали б прямої угоди між Україною та РФ, але не досягли жодної угоди.
Повідомляється, що у Словаччини є довгостроковий контракт із російським «Газпромом» і вона хотіла б зберегти імпорт російського газу через Україну, але він припиниться наприкінці 2024 року, оскільки Україна не планує продовжувати з «Газпромом» транзитний контракт.
Раніше міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив, що Угорщина і Болгарія знайшли юридичне і фінансове прийнятне для сторін рішення для продовження транзиту російського газу через свої країни в умовах санкцій США щодо Газпромбанку.
Угорщина отримує російський газ через газопровід із Росії до Туреччини – «Турецький потік», а далі транзитом через Болгарію в Угорщину. Таким маршрутом Угорщина отримала основний обсяг споживаного газу – цього року вже понад 7 млрд кубометрів.
Водночас Bloomberg із посиланням на міністерство енергетики Болгарії повідомляє, що «обговорювали лише “варіант” розв’язання проблеми, який включав би Угорщину і дозволив би Болгарії продовжувати отримувати транзитні збори після надходження російського газу». Болгарія раніше попереджала, що може припинити транзит російського газу в Центральну Європу, якщо «Газпром» не знайде платіжного рішення, нагадує агентство.
Європейський комісар з питань енергетики Кадрі Сімсон заявляє, що Європейський союз готовий повністю припинити транзит російського газу через українську газотранспортну систему після закінчення чинного контракту в грудні нинішнього року.
«Коли я розмовляла зі своїми колегами в Україні, я дала чітко зрозуміти, що ми готуємося до такої ситуації, коли транзитна угода між Україною і Росією закінчиться до кінця цього грудня. Ми знайшли альтернативні шляхи постачань, а держави-члени або їхні компанії, які все ще отримують газ із Росії, фактично, отримали два додаткові роки порівняно з іншими компаніями, яким Росія вирішила припинити постачання ще 2022 року», – сказала єврокомісар у середу у Брюсселі на пресконференції.
При цьому Сімсон констатувала, що газотранспортна інфраструктура України також є частиною інфраструктури ЄС, оскільки частина європейського газу зберігається в сховищах України, «які надають нам додаткові потужності».
«Україна також є виробником газу, тому ми повинні дбати про те, щоб їхня інфраструктура все ще мала цінність. Але моє послання гранично ясне: немає необхідності шукати якісь нові способи продовження торгівлі з «Газпромом». Альтернативні поставки доступні, і ми взаємодіємо з державами-членами, які постраждали, щоб показати їм, що альтернативні маршрути дозволять доставити необхідні обсяги», – деталізувала вона.
Сімсон також послалася на слова президента України Володимира Зеленського, який наприкінці серпня сказав, що «Україна не зацікавлена в продовженні транзитного контракту з Росією, і що європейські компанії мають право використовувати українську інфраструктуру».
За словами єврокомісарки, її «головна місія – заохочувати компанії, які все ще отримують російський трубопровідний газ через те, що в них були контракти, підписані до початку війни, обирати більш передбачувані альтернативи».
Сімсон також навела цифри, відповідно до яких частка російського газу в імпорті ЄС знизилася з 45% 2021 року до 18% до червня 2024 року, тоді як імпорт від надійних партнерів, як-от Норвегія і США, збільшився. Крім того, в ЄС скоротили попит на газ у період із серпня 2022 року по травень 2024 року на 138 мільярдів кубометрів.
«ЄС досяг свого 90% зимового цільового показника зберігання газу 19 серпня 2024 року, значно випередивши крайній термін 1 листопада, а ціни на енергоносії є більш стабільними і залишаються значно нижчими за пікові рівні енергетичної кризи 2022 року», – деталізувала вона.
Влада Узбекистану і Таджикистану домовилися спростити транзитний проїзд для вантажних автомобілів і скасувати бланки дозволів.
Домовленості було досягнуто в рамках візиту Президента Шавката Мірзійоєва до Таджикистану 18-19 квітня в Душамбе, а Міністри транспорту Таджикистану Азім Іброхім та Узбекистану Ілхом Махкамов підписали протокол про внесення поправок до міжурядової угоди про міжнародне автомобільне сполучення від 8 березня 2018року.
Згідно з планованими змінами, під час транзиту для вантажних автомобілів буде скасовано вимогу про наявність бланків дозволів.
Документ набуде чинності після ратифікації обома державами.
На сьогодні територією Узбекистану і Таджикистану щорічно здійснюється 1200 транзитних вантажоперевезень, і спрощення процедури скоротить час доставки, поліпшить збереження вантажів, а також цей захід відповідає стратегічним цілям Таджикистану.
Польщі доцільно зберегти блокаду на імпорт українського зерна, однак транзит варто дозволити, коли в польських портах будуть вільні потужності з перевалки, заявила президентка Зернової та кормової палати Польщі Моніка Пьонтковська в інтерв’ю farmer.pl.
“Сьогодні було б краще, якби блокада імпорту зерна зберігалася, а коли справа доходить до транзиту, ми могли б певною мірою реалізувати її і таким чином допомогти Україні, коли у нас будуть вільні потужності з переробки в польських портах”, – сказала вона.
Пентковська зазначила, що в першому кварталі 2024 року польські порти не були завантажені на 100%.
“Ми маємо зробити висновки, що наша портова інфраструктура, а й залізнична інфраструктура неефективні. Зараз саме час її розширити. Я вважаю, що ми проспали останні два роки в цьому контексті. Румунія отримала кошти від Євросоюзу, розширює свою інфраструктуру, а Польща досі цього не зробила”, – наголосила громадська діячка.
Вона впевнена, що Польща має показати і Україні, і міжнародній спільноті, що хоче ефективно допомагати, але, з іншого боку, твердо захищає інтереси польського фермера. Ці дві мети, на її думку, потрібно поєднати.
“Що швидше ми дійдемо порозуміння, що швидше розробимо механізми, то менш складною буде атмосфера, яка може стати на заваді нашій ширшій співпраці не тільки з Україною, а й на європейській арені”, – резюмувала президент Зернової палати Польщі.
Кількість завершених переміщень з України за процедурою загального транзиту (NCTS) у I кв. цього року становила 19 тис., що в 13 разів більше порівняно з аналогічним періодом минулого року, повідомила Державна митна служба України в понеділок.
“Незважаючи на військові дії та складну ситуацію на західному кордоні України, перший квартал 2024 року за всіма показниками став найрезультативнішим порівняно з попередніми кварталами від початку застосування в Україні процедури спільного транзиту (NCTS), тобто з 1 жовтня 2022 року”, – йдеться в повідомленні в Телеграм-каналі відомства.
Уточнюється, що протягом січня-березня 2024 року оформлено третину від загальної кількості транзитних декларацій за NCTS – 23,5 тис. із понад 65 тис. Зокрема, у країнах-учасницях Конвенції NCTS було успішно завершено понад 19 тис. переміщень, розпочатих митними органами України, тоді як в Україні – майже 4,5 тис. переміщень, розпочатих в інших країнах-учасницях Конвенції.
У митниці наголосили, що порівняно з аналогічним періодом минулого року, тобто І кварталом 2023 року, показники успішно завершених переміщень, розпочатих в Україні, зросли в 13 разів, а переміщень, розпочатих в інших країнах-учасницях Конвенції, – у 9 разів.
Також протягом січня-березня 2024 року майже подвоїлася кількість підприємств, які отримали та використовують авторизації на застосування транзитних спрощень відповідно до Конвенції – з 57 до 101.
Уточнюється, що їм надано 121 авторизацію (з 303 у період застосування Україною Конвенції), з них 39 надано на використання загальної гарантії (у т.ч. на збільшення референтної суми), по 27 – зі статусом авторизованого відправника вантажу та вантажоодержувача, 22 – використання пломб спеціального типу.
Щодо гарантування процедури спільного транзиту в Держмитслужбі відзначають значне зростання кількості зареєстрованих індивідуальних гарантій у І кварталі 2024 року.
“Лише за цей квартал було зареєстровано майже 3 тис. індивідуальних гарантій на суму понад EUR95 млн. Водночас із моменту приєднання України до Конвенції про процедуру спільного транзиту на кінець кварталу в системі NCTS наявні майже 5,5 тис. чинних (у т. ч. використаних) індивідуальних гарантій на загальну суму EUR274 млн”, – додали в службі.
Крім того, за цей період зареєстровано 21 загальну гарантію на суму ЕUR38 млн. Від початку застосування системи NCTS зареєстровано лише 74 загальних гарантії, чинних на сьогодні – 50 на суму ЕUR167 млн.
Раніше реформуванню митниці були присвячені круглі столи, де організатор і модератор івенту Максим Уракін заявляв, що Державна митна служба забезпечує 35-40% надходжень до державного бюджету, причому ці цифри залишаються стабільними протягом останніх років. Тому реформи митниці такі важливі для країни.
