Україна продовжує зміцнювати позиції у європейському транзитному просторі. Так, у другому кварталі 2025 року Державна митна служба України оформила майже 34 тисячі транзитних декларацій за процедурою спільного транзиту (NCTS). Це на 8 тис. більше, ніж у попередньому кварталі, та на 9 тис. більше, ніж у ІІ кварталі 2024 року.
Такий приріст став найвищим квартальним показником з моменту приєднання України до Конвенції про процедуру спільного транзиту.
Понад 23 тисячі переміщень, розпочатих українськими митницями, були успішно завершені в країнах-учасницях Конвенції. У свою чергу, в Україні завершено 10,7 тисяч транзитних переміщень, ініційованих в інших країнах, що майже на 50% більше, ніж у попередньому кварталі.
Загалом з початку міжнародного застосування процедури спільного транзиту 1 жовтня 2022 року Держмитслужба оформила майже 196 тис. декларацій, з яких 149 тис. – як митниця відправлення і 47 тис. – як митниця призначення.
Крім того, вітчизняні компанії активно застосовують українські загальні гарантії в деклараціях Т1 для переміщення транзитних вантажів в інших країнах-учасницях Конвенції. Так, за ІІ квартал 2025 року загальні гарантії були використані у майже 106 тисячах декларацій Т1, що переміщувались митною територією Європейського Союзу (з 01.01.2025 – більше 183 тисяч таких декларацій).
Щодо гарантування при процедурі спільного транзиту, у ІІ кварталі 2025 року в системі управління гарантіями NCTS Держмитслужбою зареєстровано 28 загальних гарантій. На початок липня 2025 року діючими є 94 загальні гарантії на загальну суму понад 320 млн євро та 4 947 індивідуальних гарантій на загальну суму 218,45 млн євро.
Така динаміка підтверджує зростання довіри бізнесу до процедури спільного транзиту та демонструє збільшення кількості суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, які прагнуть працювати за стандартами ЄС.
Україна після повномасштабного вторгнення і блокування морських портів 2022 року почала активно використовувати наземні шляхи експорту агропродукції, що дозволило суттєво скоротити транзит агропродукції через країни ЄС, повідомили в Українському клубі аграрного бізнесу (УКАБ).
Аналітики відзначили, що максимальний обсяг, який був експортований через кордони сусідніх країн, становив 3,7 млн тонн зернових, олійних культур і продуктів їх переробки в серпні 2023 року, коли вже припинив роботу “зерновий коридор”, а власний український морський шлях ще не розпочав роботу.
Експерти констатували, що структура експорту в розрізі країн була наступною: Румунія – 73% всього експортованого обсягу (завдяки морському порту Констанца), Польща – 14%, Угорщина – 9%, Молдова – 2% та Словаччина – 2%.
“Налагодження власного експортного шляху дозволило Україні зменшити транзит через сусідні країни. За останні 6 місяців 2024 року середньомісячний обсяг експорту через сусідні країни скоротився в 3,7 рази в порівнянні з піковим показником і становив в середньому 1,0 млн тонн зернових, олійних і продуктів їх переробки”, – наголосили в УКАБ.
При цьому, в грудні 2024 року в порівнянні з піковим показником експорт через румунський кордон скоротився в 8,2 рази до 0,3 млн тонн, польський – у 1,9 разів до 0,3 млн тонн, угорський – в 1,9 разів до 0,2 млн тонн, молдовський – в 8,9 разів до 0,01 млн тонн і словацький – в 12,0 разів до 0,01 млн тонн.
Україна протягом 2024 року транспортувала південною гілкою нафтопроводу “Дружба” близько 11,36 млн тонн російської нафти, скоротивши транзит порівняно з минулим роком на 16%.
“Це найнижче значення щонайменше з 2014 року, а ймовірно – і за всю історію незалежності України – з 1991 року”, – повідомила ексміністр енергетики України Ольга Буславець у фейсбуці наприкінці минулого тижня.
За її інформацією, найбільше російської нафти 2024 року було поставлено в Угорщину – понад 4,7 млн тонн, що практично відповідає обсягам постачань 2023-го. Крім того, до Словаччини було транспортовано 3,9 млн тонн нафти (-15%) і до Чехії – 2,7 млн тонн (-35%).
Як повідомлялося, Україна в липні 2024 року посилила санкції проти російського “ЛУКОЙЛу”, фактично заборонивши транзит нафти, що надходить до Центральної Європи через українську ділянку нафтопроводом “Дружба”. Компанія була великим постачальником сировини і в Угорщину (близько третини імпорту в країну), і у в Словаччину (40-45%).
Водночас у вересні угорська MOL Group оголосила про укладення угоди з постачальниками нафти з РФ і операторами трубопроводів для забезпечення її транспортування трубопроводом “Дружба” через Білорусь і Україну в Угорщину і Словаччину. Як повідомила MOL Group, компанія взяла на себе право власності на відповідні обсяги сирої нафти на кордоні Білорусі та України.
Також у вересні офіційний представник ЄК Олоф Гілл заявив, що після заборони Україною транзиту нафти “ЛУКОЙЛ” для Угорщини та Словаччини Єврокомісія (ЄК) швидко вжила всіх необхідних кроків для вирішення цієї проблеми. Він зазначив, що “ЛУКОЙЛ” – не єдиний постачальник нафти для Угорщини та Словаччини”.
Президент Володимир Зеленський заявляє, що Україна не займатиметься продовженням транзиту російського газу.
«Ми не будемо займатися продовженням транзиту російського газу, ми не будемо давати можливості заробляти додаткові мільярди на нашій крові. Будь-яка країна світу, яка може отримати щось дешеве від Росії, врешті-решт стане, питання завтра чи через місяць, рік, залежною від Російської Федерації. Це їхні політики. Тому транзитувати російський газ ми не будемо», – сказав Зеленський на прес-конференції у Брюсселі в четвер.
Зеленський зазначив, що в розмові з прем’єр-міністром Словаччини він заявив, що якщо буде не російський газ, а газ іншої країни, і не буде сплати коштів у РФ до закінчення війни, Україна готова розглядати такий варіант.
Водночас Зеленський підкреслив, що Україна не допустить додаткових заробітків для РФ.
Словаччина проведе серію переговорів починаючи з наступного тижня, щоб забезпечити постачання газу з РФ після того, як її поточний транзитний контракт, у якому бере участь Україна, закінчується наприкінці цього року, пише Reuters із посиланням на представників уряду в п’ятницю.
«Найближчими днями, зокрема під час різдвяних свят, ви можете стати свідками надзвичайно інтенсивних переговорів на різних рівнях і в різних країнах, які розпочнуться вже наступного тижня», – заявив прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо на прес-конференції.
Віцепрем’єр-міністр – міністр економіки Словаччини Деніса Сакова заявила, що переговори відбуватимуться за участю Європейської комісії, України та держав-членів ЄС.
Фіцо сказав, що він прагнув забезпечити продовження поставок зі сходу, щоб уникнути додаткових зборів за транзит газу з інших напрямків. «Ми не бачимо жодних причин платити за газ більше, ніж необхідно з геополітичних причин… Я вважаю, що навіть якщо станеться короткочасне припинення поставок зі сходу, у нас достатньо запасів, щоб ми знайшли спільне рішення для кількох країн Європейського Союзу, і ми збережемо транзит газу через територію Словаччини, а також транзит газу через територію України», – сказав він.
Reuters зазначає, що словацькі чиновники шукали альтернативні схеми транзиту газу через Україну, які не вимагали б прямої угоди між Україною та РФ, але не досягли жодної угоди.
Повідомляється, що у Словаччини є довгостроковий контракт із російським «Газпромом» і вона хотіла б зберегти імпорт російського газу через Україну, але він припиниться наприкінці 2024 року, оскільки Україна не планує продовжувати з «Газпромом» транзитний контракт.
Раніше міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив, що Угорщина і Болгарія знайшли юридичне і фінансове прийнятне для сторін рішення для продовження транзиту російського газу через свої країни в умовах санкцій США щодо Газпромбанку.
Угорщина отримує російський газ через газопровід із Росії до Туреччини – «Турецький потік», а далі транзитом через Болгарію в Угорщину. Таким маршрутом Угорщина отримала основний обсяг споживаного газу – цього року вже понад 7 млрд кубометрів.
Водночас Bloomberg із посиланням на міністерство енергетики Болгарії повідомляє, що «обговорювали лише “варіант” розв’язання проблеми, який включав би Угорщину і дозволив би Болгарії продовжувати отримувати транзитні збори після надходження російського газу». Болгарія раніше попереджала, що може припинити транзит російського газу в Центральну Європу, якщо «Газпром» не знайде платіжного рішення, нагадує агентство.
Європейський комісар з питань енергетики Кадрі Сімсон заявляє, що Європейський союз готовий повністю припинити транзит російського газу через українську газотранспортну систему після закінчення чинного контракту в грудні нинішнього року.
«Коли я розмовляла зі своїми колегами в Україні, я дала чітко зрозуміти, що ми готуємося до такої ситуації, коли транзитна угода між Україною і Росією закінчиться до кінця цього грудня. Ми знайшли альтернативні шляхи постачань, а держави-члени або їхні компанії, які все ще отримують газ із Росії, фактично, отримали два додаткові роки порівняно з іншими компаніями, яким Росія вирішила припинити постачання ще 2022 року», – сказала єврокомісар у середу у Брюсселі на пресконференції.
При цьому Сімсон констатувала, що газотранспортна інфраструктура України також є частиною інфраструктури ЄС, оскільки частина європейського газу зберігається в сховищах України, «які надають нам додаткові потужності».
«Україна також є виробником газу, тому ми повинні дбати про те, щоб їхня інфраструктура все ще мала цінність. Але моє послання гранично ясне: немає необхідності шукати якісь нові способи продовження торгівлі з «Газпромом». Альтернативні поставки доступні, і ми взаємодіємо з державами-членами, які постраждали, щоб показати їм, що альтернативні маршрути дозволять доставити необхідні обсяги», – деталізувала вона.
Сімсон також послалася на слова президента України Володимира Зеленського, який наприкінці серпня сказав, що «Україна не зацікавлена в продовженні транзитного контракту з Росією, і що європейські компанії мають право використовувати українську інфраструктуру».
За словами єврокомісарки, її «головна місія – заохочувати компанії, які все ще отримують російський трубопровідний газ через те, що в них були контракти, підписані до початку війни, обирати більш передбачувані альтернативи».
Сімсон також навела цифри, відповідно до яких частка російського газу в імпорті ЄС знизилася з 45% 2021 року до 18% до червня 2024 року, тоді як імпорт від надійних партнерів, як-от Норвегія і США, збільшився. Крім того, в ЄС скоротили попит на газ у період із серпня 2022 року по травень 2024 року на 138 мільярдів кубометрів.
«ЄС досяг свого 90% зимового цільового показника зберігання газу 19 серпня 2024 року, значно випередивши крайній термін 1 листопада, а ціни на енергоносії є більш стабільними і залишаються значно нижчими за пікові рівні енергетичної кризи 2022 року», – деталізувала вона.
