Національне агентство з регулювання енергетики Молдови (ANRE) провело 24 жовтня відкрите засідання Ради директорів, під час якого ухвалила застосування 50% зниження тарифів на транспортування газу до України.
“Під час засідання Рада схвалила зміни до Рішення № 272/2025 щодо оптимізації продукту потужності “Маршрут 1″ на Трансбалканському трубопроводі, після спільної ініціативи, поданої операторами систем транспортування природного газу з Греції, Болгарії, Румунії, Республіки Молдова та України. Ініціатива спрямована на зміцнення регіональної енергетичної безпеки та забезпечення постачання природного газу до України”, – сказано у комюніке на офіційному веб сайті ANRE.
“Схвалені зміни передбачають продовження терміну застосування продукту “Маршрут 1” на 6 місяців (листопад 2025 – квітень 2026), застосування 50% зниження тарифів на транспортування для SRL “Vestmoldtransgaz” у точках з’єднання Каушень та Гребеники, а також поширення застосування продукту потужності на всі відповідні точки з’єднання вздовж маршруту. Застосування 50% зниження тарифів на транспортування також передбачено румунським оператором транспортної системи SA “Transgaz””, – пояснили в ANRE.
“Цим рішенням Республіка Молдова зміцнює свою роль регіонального транзитного коридору, сприяючи транспортуванню природного газу з Греції до України та сприяючи диверсифікації маршрутів та джерел постачання. У довгостроковій перспективі очікується, що обсяги транспортування зростуть, і, як наслідок, пов’язані з цим тарифи знизяться для користувачів транспортної системи, що експлуатується SRL Vestmoldtransgaz”, – підкреслено в повідомленні.
Як повідомляє Сербський Економіст, з 1 листопада 2025 року Чорногорія стане учасницею Конвенції про процедуру спільного транзиту та Конвенції про спрощення формальностей у торгівлі товарами, повідомляє Державна митна служба України.
Рішення прийнято Генеральним директоратом з питань оподаткування та митного союзу Європейської Комісії (DG TAXUD). З моменту набрання чинності конвенції митні органи Чорногорії зможуть виконувати функції митниць відправлення та призначення при міжнародних перевезеннях за процедурою NCTS.
ДМС України підкреслила, що розширення мережі країн-учасниць Конвенції сприяє розвитку єдиних цифрових стандартів і скороченню часу митного оформлення на кордонах.
Конвенція про процедуру спільного транзиту (Common Transit Convention) і Конвенція про спрощення формальностей у торгівлі товарами — це міжнародні угоди, спрямовані на спрощення переміщення товарів між країнами через єдині митні процедури та електронну систему NCTS (New Computerized Transit System).
Учасники Конвенції можуть оформляти транзитну декларацію один раз на весь ланцюжок маршруту, що знижує адміністративні витрати і прискорює доставку вантажів. Для держав, що прагнуть до інтеграції з ЄС, участь у системі NCTS відкриває доступ до єдиного цифрового митного простору та підвищує привабливість для бізнесу, особливо логістичних та експортно-імпортних компаній.
Сербія офіційно приєдналася до Конвенції 1 лютого 2016 року. Цього дня країна розпочала практичне застосування системи NCTS.
https://t.me/relocationrs/1614
Україна продовжує зміцнювати позиції у європейському транзитному просторі. Так, у другому кварталі 2025 року Державна митна служба України оформила майже 34 тисячі транзитних декларацій за процедурою спільного транзиту (NCTS). Це на 8 тис. більше, ніж у попередньому кварталі, та на 9 тис. більше, ніж у ІІ кварталі 2024 року.
Такий приріст став найвищим квартальним показником з моменту приєднання України до Конвенції про процедуру спільного транзиту.
Понад 23 тисячі переміщень, розпочатих українськими митницями, були успішно завершені в країнах-учасницях Конвенції. У свою чергу, в Україні завершено 10,7 тисяч транзитних переміщень, ініційованих в інших країнах, що майже на 50% більше, ніж у попередньому кварталі.
Загалом з початку міжнародного застосування процедури спільного транзиту 1 жовтня 2022 року Держмитслужба оформила майже 196 тис. декларацій, з яких 149 тис. – як митниця відправлення і 47 тис. – як митниця призначення.
Крім того, вітчизняні компанії активно застосовують українські загальні гарантії в деклараціях Т1 для переміщення транзитних вантажів в інших країнах-учасницях Конвенції. Так, за ІІ квартал 2025 року загальні гарантії були використані у майже 106 тисячах декларацій Т1, що переміщувались митною територією Європейського Союзу (з 01.01.2025 – більше 183 тисяч таких декларацій).
Щодо гарантування при процедурі спільного транзиту, у ІІ кварталі 2025 року в системі управління гарантіями NCTS Держмитслужбою зареєстровано 28 загальних гарантій. На початок липня 2025 року діючими є 94 загальні гарантії на загальну суму понад 320 млн євро та 4 947 індивідуальних гарантій на загальну суму 218,45 млн євро.
Така динаміка підтверджує зростання довіри бізнесу до процедури спільного транзиту та демонструє збільшення кількості суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, які прагнуть працювати за стандартами ЄС.
Україна після повномасштабного вторгнення і блокування морських портів 2022 року почала активно використовувати наземні шляхи експорту агропродукції, що дозволило суттєво скоротити транзит агропродукції через країни ЄС, повідомили в Українському клубі аграрного бізнесу (УКАБ).
Аналітики відзначили, що максимальний обсяг, який був експортований через кордони сусідніх країн, становив 3,7 млн тонн зернових, олійних культур і продуктів їх переробки в серпні 2023 року, коли вже припинив роботу “зерновий коридор”, а власний український морський шлях ще не розпочав роботу.
Експерти констатували, що структура експорту в розрізі країн була наступною: Румунія – 73% всього експортованого обсягу (завдяки морському порту Констанца), Польща – 14%, Угорщина – 9%, Молдова – 2% та Словаччина – 2%.
“Налагодження власного експортного шляху дозволило Україні зменшити транзит через сусідні країни. За останні 6 місяців 2024 року середньомісячний обсяг експорту через сусідні країни скоротився в 3,7 рази в порівнянні з піковим показником і становив в середньому 1,0 млн тонн зернових, олійних і продуктів їх переробки”, – наголосили в УКАБ.
При цьому, в грудні 2024 року в порівнянні з піковим показником експорт через румунський кордон скоротився в 8,2 рази до 0,3 млн тонн, польський – у 1,9 разів до 0,3 млн тонн, угорський – в 1,9 разів до 0,2 млн тонн, молдовський – в 8,9 разів до 0,01 млн тонн і словацький – в 12,0 разів до 0,01 млн тонн.
Україна протягом 2024 року транспортувала південною гілкою нафтопроводу “Дружба” близько 11,36 млн тонн російської нафти, скоротивши транзит порівняно з минулим роком на 16%.
“Це найнижче значення щонайменше з 2014 року, а ймовірно – і за всю історію незалежності України – з 1991 року”, – повідомила ексміністр енергетики України Ольга Буславець у фейсбуці наприкінці минулого тижня.
За її інформацією, найбільше російської нафти 2024 року було поставлено в Угорщину – понад 4,7 млн тонн, що практично відповідає обсягам постачань 2023-го. Крім того, до Словаччини було транспортовано 3,9 млн тонн нафти (-15%) і до Чехії – 2,7 млн тонн (-35%).
Як повідомлялося, Україна в липні 2024 року посилила санкції проти російського “ЛУКОЙЛу”, фактично заборонивши транзит нафти, що надходить до Центральної Європи через українську ділянку нафтопроводом “Дружба”. Компанія була великим постачальником сировини і в Угорщину (близько третини імпорту в країну), і у в Словаччину (40-45%).
Водночас у вересні угорська MOL Group оголосила про укладення угоди з постачальниками нафти з РФ і операторами трубопроводів для забезпечення її транспортування трубопроводом “Дружба” через Білорусь і Україну в Угорщину і Словаччину. Як повідомила MOL Group, компанія взяла на себе право власності на відповідні обсяги сирої нафти на кордоні Білорусі та України.
Також у вересні офіційний представник ЄК Олоф Гілл заявив, що після заборони Україною транзиту нафти “ЛУКОЙЛ” для Угорщини та Словаччини Єврокомісія (ЄК) швидко вжила всіх необхідних кроків для вирішення цієї проблеми. Він зазначив, що “ЛУКОЙЛ” – не єдиний постачальник нафти для Угорщини та Словаччини”.
Президент Володимир Зеленський заявляє, що Україна не займатиметься продовженням транзиту російського газу.
«Ми не будемо займатися продовженням транзиту російського газу, ми не будемо давати можливості заробляти додаткові мільярди на нашій крові. Будь-яка країна світу, яка може отримати щось дешеве від Росії, врешті-решт стане, питання завтра чи через місяць, рік, залежною від Російської Федерації. Це їхні політики. Тому транзитувати російський газ ми не будемо», – сказав Зеленський на прес-конференції у Брюсселі в четвер.
Зеленський зазначив, що в розмові з прем’єр-міністром Словаччини він заявив, що якщо буде не російський газ, а газ іншої країни, і не буде сплати коштів у РФ до закінчення війни, Україна готова розглядати такий варіант.
Водночас Зеленський підкреслив, що Україна не допустить додаткових заробітків для РФ.
