Конвенція про процедуру спільного транзиту (CCTP) або так званий “митний безвіз” для України запрацював у суботу: в країну та з неї вже прямують вантажі в рамках такої процедури, повідомило Міністерство фінансів.
“Сьогодні, 1 жовтня, для України набули чинності і для бізнесу відкрилася можливість міжнародного переміщення товарів із 35 іншими країнами-учасниками за одним транзитним документом”, – йдеться у прес-релізі.
Мінфін уточнив, що першою країною, з якої було відправлено вантаж для доставки в Україну під процедурою спільного транзиту, стала Німеччина: українські митники вже бачать транзитну декларацію Т1 в електронній транзитній системі NCTS та очікують на прибуття вантажівки.
В Україні також було оформлено першу транзиту декларації на виїзд із країни: по ній вантаж зараз йде через Польщу до Німеччини.
Наразі в системі також очікують прибуття товарів до митниці відправлення та інших декларацій, за якими товари будуть поміщені під процедуру спільного транзиту та доставлені до митниць призначення на території країн-учасниць Конвенції, зазначається у повідомленні.
Мінфін нагадав, що відповідно до “митного безвізу” для доставки вантажів з однієї країни до іншої подається єдиний транзитний документ: від митниці відправлення до митниці призначення. Це прискорює проходження митних формальностей на кордоні та скорочує відповідні витрати для підприємств. Згідно з прогнозом Генерального директорату з оподаткування та митного союзу Єврокомісії (DG TAXUD), Україна може увійти до десятки країн за кількістю оформлення транзитних декларацій.
«Митниця відповідає за контроль товарів. Ми в ЄС прагнемо менше часу для контролю витрачати на кордоні, а більше всередині країни. В Україні поки що більшість товарів їде без перевірки всередині країни – вся робота з контролю відбувається безпосередньо на кордоні. Тому на кордоні утворюються черги. NCTS вирішує більшу частину цієї проблеми: є можливість заздалегідь подати декларацію до системи після перевірки всередині країни поставити потрібні пломби, які визнаються у ЄС. Тоді на кордоні потрібен час лише на те, щоб прочитати номер штрих-коду, як це робиться у супермаркеті», – резюмував міжнародний експерт Програми управління державними фінансами в Україні (EU4PFM) Вітяніс Алішаускас.
Українська транспортна компанія позитивно відреагувала на пропозицію Slovnaft та MOL сплатити транзитні збори за транспортування нафти південною гілкою нафтопроводу “Дружба”.
“Slovnaft вже здійснила оплату на рахунок компанії. Виходячи з цього, Slovnaft очікує відновлення постачання нафти найближчими днями. З цим рішенням погодилася і російська сторона”, – наголосили в компанії.
Як пише агентство Bloomberg, угорська MOL також перевела платіж за транзит і очікує на відновлення поставок найближчими днями.
Раніше “Транснафта” повідомила, що 4 серпня “Укртранснафта” зупинила транзит російської нафти через територію України у зв’язку із збоєм оплати транзитного збору. Зазначалося, що кошти, спрямовані 22 липня за транзит у серпні, було повернуто на рахунок “Транснафти” 28 липня у зв’язку з набранням чинності Регламентом ЄС 2022/1269. По південній гілці нафтопроводу “Дружба”, що проходить через територію України, поставки нафти здійснюються у напрямку НПЗ Угорщини, Словаччини та Чехії на підставі довгострокового договору між ПАТ “Транснефть” та АТ “Укртранснафта” на надання послуг з транспортування нафти на умовах 100% передоплати.
Угорська MOL та словацька Slovnaft (також входить до групи MOL) ініціювали обговорення з українською та російською сторонами можливості оплати транзитного збору MOL або Slovnaft, що дозволило б відновити постачання нафти.
“Переривання поставок відбулося після технічних проблем на рівні банку у зв’язку з оплатою транзитних зборів з російського боку. Проте виробництво на Братиславському нафтопереробному заводі працює без перебоїв, і поставки на ринок налагоджені. У цей період Братиславський НПЗ у тісній співпраці з національним нафтотранспортером Transpetrol, а також у співпраці з міністерством економіки Словаччини використовує для переробки резерви, що є в системі”, – повідомили в Slovnaft.
Повідомлень про вирішення проблеми транзиту до Чехії поки що не надходило.
Минулого року через “Дружбу” територією України було транспортовано 12 млн тонн російської нафти, у тому числі до Чехії – 3,4 млн тонн, Словаччини – 5,2 млн тонн, Угорщини – 3,4 млн тонн.
Європейська комісія (ЄК) запропонувала запросити Україну приєднатися до Конвенції про спільний транзит – міжнародну систему митного транзиту товарів, яка гарантує спрощені процедури у цій сфері між Євросоюзом та країнами-партнерами.
“Україна відповідає всім необхідним критеріям для приєднання до Конвенції, включно з юридичними, структурними та ІТ-вимогами”, – йдеться у схваленому у п’ятницю проєкті документа про позицію ЄС.
У документі наголошується, що, “крім того, приєднання до цієї Конвенції передбачено в Угоді про асоціацію між ЄС та Україною та у стратегії ЄС з підготовки вступу України до ЄС”.
Конвенція передбачає полегшений процес перевезення товарів між ЄС та сімома “країнами загального транзиту” (Норвегією, Ісландією, Швейцарією, Північною Македонією, Сербією, Туреччиною та Великою Британією).
До членів договору застосовуються спрощені правила, такі як взаємно визнані фінансові гарантії митного транзиту та менша кількість перевірок. Вони допомагають скоротити витрати для підприємств ЄС і країн-партнерів, одночасно полегшуючи та стимулюючи торгівлю, зазначається у пресрелізі ЄК.
Після схвалення Радою ЄС ця позиція буде представлена найвищому органу Конвенції та іншим країнам-підписантам, які потім можуть офіційно запросити Україну долучитися.
ЄК сподівається, що це може статися у жовтні цього року.
Вироблену в Україні свинину, яловичину та продукти переробки цих видів м’яса можна експортувати до третіх країн транзитом через територію Європейського Союзу, її ввезення та транзит до кінця воєнного стану в Україні можливий за допомогою поромного сполучення через румунський пункт пропуску “Ісакча”-“Орлівка”.
Відповідне рішення ухвалено за результатами переговорів України з Європейською комісією та країнами-членами ЄС, повідомляється на сайті Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів у вівторок увечері.
Уточнюється, що домовленостей досягнуто для транзиту через ЄС м’яса свинини та яловичини, а також м’ясних продуктів та композитних продуктів цих видів м’яса, оброблених відповідно до категорій обробок B-F.
“Проте враховуючи, що Україна не авторизована на експорт цих видів товарів до ЄС у частині проходження аудиту країни щодо здоров’я тварин, як виняток на час воєнного стану і деблокади українських портів, дозволено транзит виключно через порти Румунії”, – наголосила Держпродспоживслужба в повідомленні.
Водночас вантажі мають відповідати таким вимогам: супроводжуватися міжнародним ветеринарним сертифікатом, якого вимагає країна-імпортер; транспортуватись у закритих контейнерах; оператор ринку має завчасно повідомляти через інформаційну систему ЄС – TRACES NT відповідний прикордонний пункт контролю про ввезення таких вантажів; ввозитися та вивозитися з території ЄС через схвалені прикордонні пункти контролю.
Відомство нагадало, що така необхідність оновлення умов транзиту м’яса з України пов’язана з втратою традиційних шляхів експорту української продукції морським транспортом, спричиненою російською військовою агресією.
“Ввезення та транзит до/через ЄС здійснюється виключно через схвалені прикордонні пункти пропуску для визначених категорій товарів. На час дії воєнного стану до основних пунктів додаються тимчасові пункти пропуску (для Польщі – “Шегині”, для Румунії – “Орлівка” та “Вадул-Сірет”)”, – нагадала Держпродспоживслужба.
Завантаження українського газотранспортного напрямку в понеділок дещо зростає порівняно з мінімумом вихідних днів, але все ще більше ніж удвічі нижче за рівень бронювання за довгостроковим контрактом (109 млн куб. м на добу). Газопровід “Ямал-Європа”, як і раніше, не використовується.
ТРАНЗИТНІ НАПРЯМКИ
Заявка “Газпрому” на транзит газу через Україну на понеділок 21 лютого становить 50,5 млн куб.м – після 46,4-46,5 млн куб. м на вивідних, свідчать дані “Оператора газотранспортної системи України”.
З експортних газопроводів “Газпром” пріоритетно використовує “Північний потік” (170 млн куб.м на добу), потім іде завантаження українського газотранспортного напрямку. “Ямалу-Європі” залишається замикальна або балансувальна роль. На 21 лютого “Газпром”, як і раніше, не бронював його потужності. Прямий потік магістраллю припинився 21 грудня – тобто вона не качає російський газ уже два місяці.
Наявність незатребуваних газотранспортних потужностей у переліку транзитних альтернатив цієї зими доводить неспроможність звинувачень у тому, що нестача запасів “Газпрому” в ПСГ Європи провокує зростання цін. Резерви в ПСГ мають за необхідності компенсувати нестачу постачань газопроводами, але в російського концерну в запасі великі можливості транзиту.
ПОГОДА, ЦІНИ ТА ІНШІ ІНДИКАТОРИ
Календарна зима в Європі завершується певним зниженням температури. За прогнозами, наступного тижня (з 21 по 27 лютого) буде на 2 градуси прохолодніше, ніж попереднього (14-20 лютого). Середня температура в лютому на 3 градуси вища, ніж роком раніше.
На тлі відлиги та штормів, що прийшли з нею, вироблення електроенергії з відновлюваних джерел у Європі зросло до рекордних величин. Внесок вітрової генерації у виробництво електроенергії в регіоні на тижні з 14 по 20 лютого становив 25,2% – після 17,2% на тижні з 7 по 13 лютого, свідчать дані асоціації WindEurope. При цьому в неділю вітропарки забезпечили рекордний рівень генерації в ЄС – 29,2%, зокрема 79,1% у Німеччині та 90,4% – в Данії.
Рівень запасів газу в підземних сховищах Європи за підсумками газової доби 19 лютого (на ранок неділі) знизився до 31,35%. Це на 12 процентних пунктів нижче за середній показник за останні п’ять років, свідчать дані асоціації Gas Infrastructure Europe. За перші 19 днів лютого витрата газу з ПСГ більш ніж на третину перевищує середній рівень за останні п’ять років.
Надходження газу з терміналів СПГ у газотранспортну систему Європи в лютому 2022 року зростає удвічі проти до рівня лютого минулого року. Середній показник використання потужностей регазифікаційних терміналів за останні сім днів становить 60%.
Ціна газу з постачанням на понеділок на еталонному торговельному майданчику Європи, хабі TTF у Нідерландах, становить $851 за тисячу кубометрів за ціни $896 у середньому від початку лютого.
Транзит природного газу через газотранспортну систему (ГТС) України у січні-листопаді 2021 року становив 38,3 млрд куб. м, що на 23,6% менше, ніж за аналогічний період 2020 року (50,1 млрд куб. м), свідчать дані ТОВ “Оператор ГТС України” (ОГТСУ).
Зокрема, у західному напрямку за 11 місяців транзитом поставлено 35,172 млрд куб. м газу (Словаччина – 24,849 млрд куб. м, Угорщина – 6,799 млрд куб. м, Польща – 3,524 млрд куб. м); у південному – 3,177 млрд куб. м (Молдова – 2,783 млрд куб. м, Румунія – 0,394 млрд куб. м).
У листопаді-2021 транзит становив 3,049 млрд куб. м, що на 15,8% більше за жовтень-2021 (2,634 млрд куб. м). Зокрема, в напрямку Словаччини транзит становив 2,418 млрд куб. м (+14,2% проти жовтня-2021), Польщі – 0,297 млрд куб. м (-13,2%), Молдови – 0,334 млрд куб. м (+89,8%).
Транзитні постачання газу з РФ до країн Європи минулого місяця не перевищили заброньованих річних потужностей. Середньодобові обсяги транспортування російського газу через ГТС України у листопаді становили 102 млн куб. м, що нижче за мінімальну “броню” за транзитною угодою (110 млн куб. м).
В ОГТСУ також зазначили, що заявки на транзит російського газу до Угорщини не надходять із 1 жовтня. На це не вплинула навіть аварія на Трансбалканському газопроводі та відсутність надходження газу із “Турецького потоку”.
Водночас завдяки послузі short-haul-митного складу в листопаді зросли обсяги постачання газу з території України до Угорщини – до 0,314 млрд куб. м.
“Попри “анонси” на початку листопада щодо збільшення обсягів транзиту газу до Європи через територію України, цього не сталося. Відбулася певна маніпуляція, коли транзит на початку місяця було зменшено до 57 млн куб. м на добу, а потім збільшено до 109 млн куб. м, передбачених транзитною угодою. Для порівняння: в аналогічний період у 2020 році транзит газу становив 178 млн куб. м на добу, у 2019-му – 277 млн. куб. м на добу”, – зазначив голова ОГТСУ Сергій Макогон.
Як повідомлялося, транзит природного газу через ГТС України у 2020 році становив 55,8 млрд куб. м, що на 37,7% менше, ніж за 2019 рік (89,6 млрд куб. м). Середньодобовий обсяг транзиту протягом року становив 153 млн куб. м за заброньованих 178 млн куб. м.
На українському газотранспортному коридорі у 2021-2024 рр. діє нова обов’язкова “броня” для “Газпрому” – 40 млрд куб. м (110 млн куб. м на добу) після 65 млрд куб. м (178 млн куб. м/добу) у 2020 році.
