Обидва кандидати в президенти Туреччини практично одночасно відвідали виборчі дільниці, проголосувавши у другому турі виборів глави держави.
За даними турецької преси, президент країни Реджеп Ердоган проголосував на дільниці в азіатській частині Стамбула, його опонент Кемаль Киличдароглу голосував в Анкарі.
Виборчі дільниці відкрилися в Туреччині о 08:00 ранку за місцевим часом (збігається з київським), вони закриються о 17:00, після чого буде знято заборону на публікацію даних щодо голосування.
Раніше в “Клубі експертів” проаналізували перспективи кандидатів у другому турі виборів. Переглянути відео можна тут:
Підписатися на канал “Клуб експертів” можна за посиланням:
https://www.youtube.com/@ExpertsClub
На YouTube-каналі київського аналітичного центру “Клуб експертів” вийшло нове відео, в якому засновник проєкту, кандидат економічних наук Максим Уракін і головний редактор порталу “Україна по-арабськи” Мохаммад Фараджаллах дали прогноз результатів майбутнього другого туру президентських виборів у Туреччині, а також проаналізували можливі варіанти розвитку подій після завершення голосування.
На думку експертів, чинний президент країни Реджеп Таїп Ердоган має набагато більші шанси на перемогу, ніж його суперник – лідер об’єднаної опозиції Кемаль Киличдароглу. Такий прогноз зумовлений як поведінкою самих топ-політиків до і після першого туру виборів, так і позицією Сінана Огана, який посів третє місце з 5% голосів і який уже висловив свою підтримку Ердогану.
“Ердоган добре провів передвиборчу компанію, не вступаючи у відкриту полеміку з опозицією з питань ліквідації наслідків землетрусу, розвитку демократії та ситуації в економіці. Замість цього він акцентував увагу виборців на темах безпеки і “гідності нації”, а також ісламської ідентичності. Крім того, підвищення зарплат і анулювання квитанцій з оплати комунальних послуг напередодні виборів також зіграли свою роль”, – вважає Мохаммад Фараджаллах.
За словами експерта, ці дії також допомогли Ердогану схилити на свій бік націоналістичні сили, єдиний кандидат від яких – Сінан Оган, відкрито підтримав чинного президента напередодні другого туру.
“Опозиція, навпаки, після першого туру почала поводитися доволі нервово, що знайшло вираження, насамперед, в агресивній риториці Кемаля Киличдароглу щодо сирійських біженців, які отримали турецькі паспорти в рамках соціальних програм, ініційованих Ердоганом”, – підкреслив він.
Зі свого боку, Максим Уракін зазначив, що турецькі виборці загалом розчаровані риторикою Киличдароглу, оскільки очікували від опозиційного альянсу конкретних програм економічних і політичних дій після виборів.
“З боку опозиції не прозвучало жодної конкретики щодо соціальної підтримки молоді, старшого покоління, підтримки підприємців і нормалізації ситуації в економіці”, – вважає Максим Уракін.
На його думку, очікування перемоги Киличдароглу вже в першому турі були дещо “перегріті” низкою соціологічних опитувань, які прогнозували цьому кандидату серйозну перевагу над Ердоганом (до 5-7%), але згодом не підтвердилися на самих виборах.
При цьому, на думку експертів, серед турків усе ж таки присутній серйозний розкол щодо політики чинного президента, і Ердогану, у разі перемоги на виборах, доведеться серйозно попрацювати над консолідацією суспільства в рамках єдиного національного консенсусу.
Детальніше дивіться у відео на каналі Клуб експертів за посиланням:
Підписатися на канал “Клуб експертів” можна тут:
ERDOĞAN, выборы, КЛУБ_ЕКСПЕРТІВ, МАКСИМ_УРАКІН, МОХАММАД_ФОРПДЖАЛЛАХ, ТУРЕЧЧИНА
Спільний координаційний центр (СКЦ) відновив інспекції суден, що прямують з України із сільгосппродукцією в рамках “Чорноморської зернової ініціативи”, повідомляє у вівторок “Сабах”.
Відповідна інформація раніше стала відома турецьким ЗМІ від Міноборони Туреччини.
Як нагадує видання, в ООН напередодні повідомляли, що в неділю і понеділок інспекцій суден не проводилося.
Тим часом у турецькому Міноборони підтвердили, що 10-11 травня Туреччина, Україна, РФ і ООН проведуть переговори щодо “зернової ініціативи”.
Раніше Мінвідновлення України повідомило, що 8 травня РФ знову заблокувала роботу “зернової ініціативи”, відмовившись реєструвати судна на вхід і проводити їхні інспекції. За інформацією відомства, у територіальних водах Туреччини очікує на інспекцію 90 суден, з яких 62 – це судна, що йдуть під завантаження. Інспекції як вхідного флоту, так і суден на вихід припинено. Експорт української агропродукції “зерновим коридором” у квітні “не дотягнув” і до 3 млн тонн.
“Чорноморську зернову ініціативу” уклали в Стамбулі 22 липня 2022 року за участю ООН, України, Туреччини та Росії щодо створення коридору для вивозу зерна з трьох українських портів: “Чорноморська”, “Одеси” та “Південного”. Ініціатива була укладена на 120 днів і її продовжували двічі, востаннє 18 березня. Однак якщо Україна заявляє, що її було продовжено на 120 днів, то Росія стверджує, що лише на 60.
Туреччина з 1 травня цього року вводить імпортне мито на пшеницю, ячмінь і кукурудзу. У російському Союзі експортерів зерна не виключають його скасування в новому сільгоспроці, який розпочнеться 1 липня 2023 року.
Як повідомляв офіційний вісник Туреччини T.C. Resmi Gazete, ставка мита з 1 травня становитиме 130% замість 0%. Цей захід спрямований на захист вітчизняних виробників напередодні нового сезону.
Раніше Мінагрополітики України заявило, що цей захід з боку Туреччини не позначиться на продажах української сільгосппродукції, оскільки українське зерно переважно використовують для переробки та подальшої реалізації в треті країни, а в такому разі на нього мито не вводиться.
При цьому відомство пояснило, що в Туреччині діють два митні режими на імпорт. Перший поширюється на продукцію, яка використовується для внутрішнього споживання, і для такої продукції уряд Туреччини раніше оголошував тимчасову нульову ставку мита. Після закінчення терміну дії пільгового режиму повертається ставка в 130%. Зерна з України за першим режимом, на який повертається мито, до Туреччини йде близько 5% усього експорту в цю країну, уточнило Мінагрополітики.
Другий режим існує для продукції, яка йде на продаж у треті країни до або після переробки. Для цього режиму мито не сплачується.
За даними Держмитслужби, за перший квартал цього року Туреччина була найбільшим експортером української пшениці, якої було поставлено на $168,8 млн, або 17,7% від усього її експорту, зокрема в березні на $70,9 млн, або 20,5%.
Ячменю з України до Туреччини за перший квартал цього року було ввезено на $52,7 млн, або 42,1% від усього експорту цієї культури, зокрема в березні на $17,3 млн, або 38,8%.
Міністр охорони здоров’я Туреччини Фахреттін Коджа повідомив у четвер, що здоров’я президента Реджепа Ердогана в порядку, передають турецькі ЗМІ.
“Я був у нього сьогодні вранці. З ним усе гаразд. Наслідки інфекції, яку він підхопив, зменшилися”, – написав міністр у соціальних мережах.
Зі свого боку глава управління комунікацій адміністрації турецького президента Фахреттін Алтун спростував повідомлення про важкий стан Ердогана, які з’явилися раніше у ЗМІ, а також заявив, що турецький лідер продовжує роботу.
“Опозиція намагається домогтися політичних переваг за допомогою поширення необґрунтовано спотвореної інформації навіть про стан здоров’я нашого президента. Наш президент продовжує службу з великою силою, здоров’ям і енергією”, – наводить Anadolu слова Алтуна.
Агентство нагадує, що напередодні Центр по боротьбі з дезінформацією Управління з комунікацій спростував повідомлення в деяких акаунтах у соціальних мережах про те, що в Ердогана “був серцевий напад і його госпіталізували”. Згідно із заявою центру, вони не відображають правду.
Турецькі та іноземні ЗМІ повідомляли, що у вівторок увечері Ердоган відчув себе погано під час інтерв’ю, через що довелося перервати прямий ефір. Імовірно, йшлося про гострий розлад травлення.
“Була досить інтенсивна робота в рамках кампанії вчора і сьогодні, і через цю роботу в мене захворів шлунок”, – пояснив Ердоган у вівторок.
Через проблеми зі здоров’ям Ердоган скасував передвиборчі заходи, які були заплановані на четвер. При цьому Anadolu пише, що президент скасував плани, щоб відпочити після низки заходів його передвиборчої кампанії.
Кількість жертв землетрусів, що сталися на початку лютого на південному сході Туреччини, перевищила в цій країні позначку в 46 тис. осіб, повідомив турецький президент Реджеп Таїп Ердоган.
“Кількість жертв землетрусів на південному сході Туреччини досягла 46 104 осіб”, – наводить його слова агентство “Анадолу”. Минулого тижня Анкара повідомляла про приблизно 46 тис. загиблих, проте тоді йшлося про дані одразу з двох країн: Туреччини та Сирії.
За словами Ердогана, у постраждалих від землетрусів районах планують будівництво 488 тис. нових будинків.
Землетрус магнітудою 7,7 стався в Туреччині в ніч на 6 лютого, за ним послідувала серія відлуння-поштовхів, магнітуда одного з яких становила 7,6. Ці підземні поштовхи призвели до серйозних руйнувань і жертв і в сусідній Сирії.
