У Туреччині 1 січня 2023 року набуде чинності новий закон, згідно з яким стягуватиметься податок на проживання у готелях, гостьових будинках та інших туристичних об’єктах розміщення, повідомляє телеканал TGRT Haber.
“Дія цього закону була відкладена два роки тому, однак напередодні його вступу з січня 2023 року податкове управління підготувало проект комюніке, який містить деталі документа. Так, з 1 січня в готелях, мотелях, гостьових будинках, дачних селищах, пансіонатах, апарт-готелях , термальних курортах, кемпінгах стягуватиметься збір у розмірі 2% від вартості всіх послуг. Президент Туреччини матиме право зменшити або збільшити ставку податку в цих межах”, – пише портал.
Зазначається, що механізм справляння податку поки що не визначено. Організовані туристи, ймовірно, його оплачуватимуть при купівлі туру, а самостійні мандрівники платитимуть при виселенні з готелю. Також податок може стягуватися з самих готельєрів, членів їхніх сімей та партнерів, які безкоштовно користуються послугами розміщення та відпочинку. Персонал, який працює і проживає на території готелю, не сплачуватиме збір.
“Послуги, що пропонуються у засобі розміщення, які продаються разом із ночівлею, оподатковуються на проживання. Сюди входять їжа, напої, заходи, розважальні послуги та використання басейнів, спортивних, термальних та аналогічних зон, що пропонуються в готелі, а також усі концепції – BB , HB, FB, “все включено”, “ультра все включено”, – пише TGRT Haber.
Як уточнює портал, за послуги, надані за межами об’єкта розміщення, наприклад трансфер, екскурсії, супровід, виставляється окремий рахунок без застосування податку.
Якщо вартість розраховується в іноземній валюті, то для визначення розміру збору вона буде конвертована в турецькі ліри за курсом Центрального банку Туреччини, що діє на дату події, що оподатковується, тобто день закінчення проживання в готелі.
Анкара має намір видобувати нафту і газ у водах Лівії в рамках енергетичної угоди, укладеної Туреччиною з цією країною, заявив турецький президент Реджеп Тайіп Ердоган.
“Після угоди щодо вуглеводнів, підписаної нами з Лівією, ми вестимемо співпрацю в новій області – у видобутку нафти та інших ресурсів з лівійського континентального шельфу”, – наводить його слова Bloomberg.
Також Ердоган заявив про плани подвоїти пропускну спроможність Трансанатолійського газопроводу (TANAP), що йде з Азербайджану через Грузію та Туреччину до Греції.
Bloomberg нагадує, що минулого тижня цю угоду уклали Анкара та адміністрація Абдель Хаміда ад-Дбейби: він мав залишити посаду прем’єра після 25 грудня 2021 р., але не зробив цього, пославшись на зрив президентських виборів у Лівії. У результаті прем’єр іншого лівійського уряду Фатхі Башага відкинув цю угоду, наголосивши, що ад-Дбейба не має повноважень укладати договори із зарубіжними державами.
При цьому нинішні домовленості ґрунтуються на угоді 2019 року, яку Анкара уклала з попереднім визнаним на міжнародному рівні урядом Лівії, і якій Туреччина надала військову допомогу у протистоянні з силами маршала Халіфи Хафтара.
У свою чергу, в ЄС заявили, що нова угода не відповідає нормам Конвенції ООН з морського права і порушує інтереси третіх сторін. Також Греція, Кіпр та Єгипет розцінюють договір як спробу Туреччини домінувати у водах регіону.
У Лівії протягом тривалого часу паралельно існували два органи виконавчої влади: Уряд національної згоди у Тріполі, на заході країни, та тимчасовий кабінет на сході країни, який підтримувався армією маршала Халіфи Хафтара. За даними західних ЗМІ, сили Хафтара підтримували Росія, Франція, Саудівська Аравія, ОАЕ, Єгипет, Греція та Кіпр. На боці уряду у Тріполі, у свою чергу, виступали Туреччина, Катар та Італія.
У жовтні 2021 року у Женеві представники протиборчих сторін підписали угоду про постійне припинення вогню. Вибори президента в Лівії, перші після повалення та вбивства Муаммара Каддафі, були заплановані на 24 грудня 2021 року, проте голосування не відбулося. Це сталося через суперечки навколо виборчого законодавства.
Президент Туреччини Реджеп Тайіп Ердоган підписав Меморандум про участь Туреччини у відновленні інфраструктури України. Крім того, турецькі кампанії також надаватимуть консультаційну та технічну допомогу, повідомив заступник керівника Офісу президента (ВП) Кирило Тимошенко.
“У Львові під час зустрічі Президента України Володимира Зеленського та президента Туреччини Реджепа Тайіпа Ердогана було підписано Меморандум про участь Туреччини у відновленні інфраструктури України”, – написав він у телеграм-каналі.
За його словами, турецькі державні та бізнес-структури розвиватимуть конкретні проекти відновлення, а також надаватимуть консультаційну та технічну допомогу.
“Як перший проект розглядається відновлення мосту в селі Романівка Київської області”, – наголосив Тимошенко.
“Дякую наших партнерів за підтримку Fast Recovery plan і наших ініціатив”, – написав заступник голови ВП.
Ізраїль і Туреччина повернуть послів і генконсулів та повністю відновлять дипломатичні зв’язки через кілька років напруженості у відносинах, пишуть у середу турецькі та ізраїльські ЗМІ.
“Відновлення відносин із Туреччиною є важливим внеском у регіональну стабільність і дуже важливим економічним активом для громадян Ізраїлю”, – наводить газета The Times of Israel слова прем’єр-міністра Ізраїлю Яїра Лапіда.
Глава МЗС Туреччини Мевлют Чавушоглу, зі свого боку, підтвердив, що Туреччина й Ізраїль домовилися обмінятися послами з метою “нормалізації відносин”, проте “Анкара продовжить підтримувати палестинців”.
Крім того, найближчим часом сторони проведуть зустріч, присвячену економічній співпраці, наголосив Чавушоглу, якого цитує агентство “Анадолу”.
The Times of Israel, зі свого боку, зазначає, що “рішення було прийнято після нещодавньої телефонної розмови Лапіда з президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом”.
Туреччина відкликала свого посла й вимагала, щоб посол Ізраїлю залишив Туреччину у травні 2018 року після заворушень на кордоні Ізраїлю та сектора Гази. Тоді сторони різко критикували одна одну, але з 2020 року змінили тон і рушили у бік зближення, зазначає ізраїльське видання.
Перше судно з українським зерном у вівторок досягло входу в протоку Босфор, свідчать дані порталу Marine Traffic.
Згідно з ними, суховантажне судно Razoni знаходиться на якірній стоянці Bosphorus N Anch вже близько 40 хвилин.
Раніше агентство “Інтерфакс-Україна” повідомляло, що це судно залишило порт Одеси у понеділок.
Зазначалося, що після прибуття в порт представники Туреччини, РФ, України та ООН додивляться суховантаж, потім він продовжить рух за наміченим маршрутом.
Судно Razoni йде під прапором Сьєрра-Леоне і прямує до Лівану. Спочатку очікувалося, що воно прибуде до Стамбула о 15:00. На його борту перебуває близько 26,5 тис. тонн кукурудзи.
У Стамбулі 22 липня за участю ООН, України, Туреччини та Росії відбулося підписання двох документів щодо створення коридору для вивезення зерна із трьох портів на українській території – Чорноморська, Одеси та Південного.
Україна, Туреччина та Росія за підтримки Генсекретаря ООН Антоніу Гуттереша домовилися про сприяння безпечному судноплавству для експорту зерна, супутніх продуктів харчування та добрив (у тому числі аміаку) з морських портів “Одеса”, “Чорноморськ” та “Південний” протягом 120 днів з можливістю продовження цього терміну.
Відповідне підписання документів у рамках ініціативи щодо безпечного транспортування зерна та продуктів харчування з українських портів пройшло у Стамбулі у п’ятницю: міністр інфраструктури України Олександр Кубраков у присутності президента Туреччини Реджепа Ердогана підписав тристоронній документ із міністром оборони Туреччини Хулусі Акаром та генсеком ООН, які також підписали другий такий тристоронній документ із міністром оборони РФ Сергієм Шойгу.
Як зазначається в тексті ініціативи, копію якої має агентство “Інтерфакс-Україна”, вона заснована на угодах сторін міжнародної конвенції з безпеки життя на морі 1974 року.
Зокрема, сторони домовляються про таке:
– максимальні гарантії безпеки для всіх судів, що беруть участь у цій ініціативі;
– створення під егідою ООН у Стамбулі спільного координаційного центру (СКЦ), що включає представників всіх сторін;
– створення та робота на судах, що беруть участь в ініціативі, інспекційних груп з представників сторін, які оглядатимуть судна в портах, визначених Туреччиною, при вході/виході до Турецької протоки для перевірки відсутності на бору несанкціонованих вантажів та персоналу.
При цьому вся діяльність в українських територіальних водах перебуватиме під контролем та відповідальністю України.
Сторони не вживатимуть жодних нападів на торгові та цивільні судна, а також на портові засоби, що беруть участь у цій ініціативі.
Якщо потрібно розмінування підходів до портів – має бути залучений тральщик третьої країни
Торгові судна мають бути попередньо зареєстровані в СКЦ і будуть перебувати під технічним контролем на час їхнього проходу морським гуманітарним коридором, узгодженим усіма сторонами.
СКЦ розробить та поширить детальний оперативний та комунікаційний план, включаючи визначення безпечних притулків та варіантів надання медичної допомоги за маршрутом.
З метою запобігання провокаціям та інцидентам рух суден, що прямують транзитом морським гуманітарним коридором, контролюватиметься Сторонами дистанційно.
“Жодні військові кораблі, літаки, безпілотні літальні апарати (БПЛА) не можуть наближатися до морського гуманітарного коридору ближче, ніж на відстань, узгоджену СКЦ, без дозволу СКЦ і виключно після консультації з усіма Сторонами”, – наголошується в тексті ініціативи.
Ця ініціатива діятиме протягом 120 днів з дати підписання всіма Сторонами і може бути автоматично продовжена на той же період, якщо тільки одна із Сторін не повідомить іншу про намір припинити дію ініціативи або змінити її.
При цьому досягнення домовленості щодо експорту українського зерна не означає послаблення режиму безпеки в Чорному морі, неодноразово наголошували представники України.
CHORNOMORSK, ODESA, PORT, RF, ЗЕРНО, ПІВДЕННИЙ, ТУРЕЧЧИНА, УКРАЇНА, ЭКСПОРТ
