З українських портів у вівторок вийшли три судна з кукурудзою і пшеницею, повідомляє Спільний координаційний центр (СКЦ).
“17 січня три судна залишили українські порти, вони перевозять загалом 119 тис. тонн зерна та іншого продовольства в рамках чорноморської зернової ініціативи”, – ідеться в повідомленні.
Два суховантажі Kestrel S (26,5 тис. тонн пшениці) і Great Arsenal (25,5 тис. тонн пшениці) попрямували до Туреччини. Судно Navios Helios доставить до Китаю 67 тис. тонн кукурудзи.
У порти України також прямують чотири суховантажі, які у вівторок пройшли морським гуманітарним коридором.
У СКЦ повідомили, що “було подано 77 заявок на участь в ініціативі”. Дев’ять суден очікують дозволу на захід у порти України, 24 навантажених суховантажі очікують на відправлення в пункти призначення.
“Станом на 17 січня загальний тоннаж зерна та іншої агропродукції, експортованої з трьох українських портів, становить 17 757 311 тонн. Загалом наразі було дозволено рух 1 307 суховантажних суден: 649 на прибуття в українські порти і 658 – на вихід із них”, – резюмували в СКЦ.
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець повідомив, що за кілька днів у Туреччині зустрінеться з російським омбудсменом Тетяною Москальковою для обговорення повернення полонених в Україну.
Окремо Лубінець порушуватиме питання про повернення цивільних заручників, яких агресор масово затримав на тимчасово окупованій території і не відпускає.
“Плани амбітні. Адже ми не знаємо, як себе поводитиме російська сторона. Однак попередньо ми отримуємо позитивні сигнали, що вони готові розглядати це питання. Зауважу, що цивільних, згідно з Женевськими конвенціями, ми не можемо обмінювати. Цивільних громадян РФ має відпустити!”, – наголосив омбудсмен.
Стокгольм не хоче або не може виконати вимоги Туреччини, які та висунула як умову схвалення заявки Швеції на вступ до НАТО, заявив прем’єр-міністр скандинавської країни Ульф Крістерссон.
“Туреччина підтверджує, що ми виконали умови, на які ми погодилися. Але турки також хочуть речей, які ми не можемо або не хочемо дати їм”, – наводять слова прем’єра Швеції в неділю західні ЗМІ.
При цьому Крістерссон висловив упевненість, що Туреччина дасть згоду на вступ Швеції до альянсу.
Країни НАТО підписали протоколи про приєднання Фінляндії та Швеції до Північноатлантичної ради 5 липня 2022 року. Ці держави приєднаються до НАТО, щойно всі члени альянсу ратифікують протоколи про вступ. Із 30 держав НАТО членство Швеції та Фінляндії в альянсі не ратифікували Туреччина та Угорщина.
Туреччина заблокувала процес вступу, вимагаючи від скандинавських країн оголосити терористичними курдські організації та видати обвинувачених у тероризмі, а також скасувати заборону на постачання зброї Анкарі.
Міністр оборони Фінляндії Антті Кайкконен наприкінці грудня припустив, що до Вільнюського саміту НАТО 11-12 липня 2023 року його країна стане членом альянсу.
Президент України Володимир Зеленський за підсумками телефонних переговорів із президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом заявив про готовність Туреччини взяти участь у реалізації української Формули Світу.
“Поговорив із президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом. Торкнулися тем безпекової співпраці, зокрема щодо ЗАЕС – загарбників там не повинно бути, обміну військовополоненими, розвитку “зернової” угоди. Був радий почути, що Туреччина готова брати участь у реалізації нашої Формули Миру”, – написав Зеленський у “Твіттер”.
Українські виробники в грудні 2022 року одержали право експортувати м’ясо птиці та продуктів із нього до Канади, а рибні продукти – до Туреччини, повідомляють на сайті Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів і захисту споживачів (Держпродспоживслужби) в середу.
За її даними, нові ринки для бізнесу відкрито завдяки спільній роботі відомства, Міністерства закордонних справ України та іноземних посольств.
Відповідна робота з відкриття ринку Канади для українського м’яса птиці та м’ясопродуктів розпочалася ще 2019 року, коли представники канадського сертифікаційного органу CFIA провели інспектування системи держконтролю за виробництвом на українських підприємствах. Список українських компаній, які тепер мають право експортувати м’ясо птиці та продукти з нього до Канади, додано до бази даних CFIA, а на офіційному веб-порталі організації опубліковано вимоги щодо ввезення м’ясних продуктів з України до Канади.
За даними Служби, у грудні Україна також отримала право експортувати рибні продукти до Туреччини для експорту. Форма відповідного сертифіката вже розміщена на офіційному вебпорталі Держпродспоживслужби.
Як повідомлялося, за період дії воєнного стану в Україні зросла кількість підприємств-виробників продуктів тваринного походження, які мають право експорту своєї продукції на територію Європейського Союзу. Їхня кількість збільшилася на 33 (або 8,5%) порівняно із зимою 2021 року – до 418 із 385. Найбільше зросла кількість українських експортерів молокопродуктів – на 11, рибопродуктів – на шість, равликів і продуктів із них – на п’ять.
Податок на проживання в розмірі 2% від вартості розміщення почнуть стягувати з 1 січня 2023 року в усіх об’єктах розміщення Туреччини – готелях, мотелях, апартаментах, пансіонатах, гостьових будинках і кемпінгах, повідомляють турецькі ЗМІ.
Як уточнюється, податок запроваджують з ініціативи міністерства фінансів і казначейства країни. Відповідно до закону, ухваленого турецьким парламентом у 2019 році, його мали запровадити ще у квітні 2020 року, але його відклали через пандемію коронавірусу і протести готельєрів. Президент Туреччини Реджеп Ердоган тоді заявив, що перенесення податку стане одним із заходів підтримки туристичної галузі. Нова дата набуття чинності закону – 1 січня 2023 року.
Податок у розмірі 2% вартості розміщення вводять тільки на проживання в готелях. Проведення заходів у готелях – весіль, конгресів, конференцій та інших – не оподатковуватимуть у тому разі, якщо гості при цьому не залишаються на ніч.
