Статус тимчасового захисту в країнах ЄС на 31 серпня 2024 року мали 4 млн 163,66 тис. громадян країн, що не входять до ЄС, які залишили Україну внаслідок російського вторгнення 24 лютого 2022 року, порівняно з 4 млн 123,88 тис. громадян місяцем раніше, повідомляє Євростат.
«Порівняно з кінцем липня 2024 року найбільший абсолютний приріст кількості бенефіціарів спостерігався в Німеччині (+11 730; +1,1%), Чехії (+7 275; +2,0%) і Румунії (+3 050; +1,8%)», – ідеться в інформації відомства.
Воно вказало, що кількість бенефіціарів скоротилася в Польщі (-1 015; -0,1%), Франції (-680; -1,1%) і Люксембурзі (-10; -0,3%).
Згідно з даними Євростату, незважаючи на позбавлення Німеччиною в липні майже 237 тис. осіб статусу тимчасового захисту, вона однаково залишається країною з найбільшим їхнім числом у ЄС і світі – 1 млн 122,33 тис. на кінець серпня, або 27,0% від загальної кількості бенефіціарів ЄС.
Слідом ідуть Польща – 975,19 тис., або 23,4% і Чехія – 376,89 тис., або 9,1%.
У серпневій статистиці після чотиримісячної перерви було оновлено дані щодо Іспанії, згідно з якими вона залишається на четвертому місці – 215,13 тис. порівняно з 203,3 тис. на кінець березня.
Водночас Євростат уточнив, що в даних щодо Іспанії, Греції та Кіпру враховується частина людей, чий статус тимчасового захисту вже недійсний.
Згідно з даними відомства, порівняно з чисельністю населення кожного члена ЄС найбільша кількість бенефіціарів тимчасового захисту на тисячу осіб у серпні 2024 року спостерігалася в Чехії (34,6), Литві (27,6) і Польщі (26,6), тоді як відповідний показник на рівні ЄС становить 9,3.
Мовиться також, що на 31 серпня 2024 року на громадян України припадало понад 98% бенефіціарів тимчасового захисту. Дорослі жінки становили майже половину (45,1%) одержувачів тимчасового захисту в ЄС, діти – майже третину (32,3%), тоді як дорослі чоловіки – трохи більше ніж п’яту частину (22,6%) від загальної кількості. Роком раніше частка жінок була 46,5%, дітей 33,9% і дорослих чоловіків 19,5%.
Згідно з представленими даними, у липні п’ятою за кількістю біженців з України зі статусом тимчасового захисту в ЄС залишалася Італія зі 166,80 тис., що на 0,60 тис. більше липневого показника.
Понад 100 тис. таких осіб на кінець серпня 2024 року було також у Нідерландах – 116,90 тис., Словаччині – 125,92 тис. та Ірландії – 107,44 тис.
Від 50 тис. до 100 тис. їх налічували в Бельгії – 83,24 тис., Литві – 79,74 тис., Австрії – 80,27 тис., Норвегії – 74,96 тис., Фінляндії – 66,49 тис., Швейцарії – 66,48 тис., Португалії – 63,01 тис., Франції – 60,67 тис. (дані про дітей переважно не включено – Євростат) і Болгарії – 62,51 тис.
Далі йдуть Латвія – 46,51 тис. осіб, Швеція – 43,73 тис., Угорщина – 37,53 тис., Данія – 35,79 тис., Естонія – 33,84 тис., Греція – 31,48 тис., Хорватія – 25,22 тис., Кіпр – 21,13 тис., Ісландія – 3,91 тис., Люксембург – 3,81 тис., Мальта – 2,13 тис. і Ліхтенштейн – 0,65 тис.
Євростат уточнив, що всі наведені дані відносяться до надання тимчасового захисту на підставі Рішення Ради ЄС 2022/382 від 4 березня 2022 року, що встановлює наявність масового припливу переміщених осіб з України у зв’язку з військовим вторгненням Росії та тягне за собою запровадження тимчасового захисту.
Згідно з оновленими даними УВКБ ООН, кількість українських біженців у Європі станом на 16 вересня цього року оцінювали в 6,218 млн, а загалом у світі – у 6,780 млн, що відповідно на 134 тис. і 125 тис. більше, ніж місяцем раніше.
Статус тимчасового захисту в країнах ЄС на 31 липня 2024 року мали 4 млн 123,88 тис. громадян країн, що не входять до ЄС, які залишили Україну внаслідок російського вторгнення 24 лютого 2022 року, порівняно з 4 млн 315,70 тис. громадян місяцем раніше, повідомляє Євростат.
«Починаючи з липня 2024 року Німеччина виключила із зареєстрованих осіб, які перебувають під тимчасовим захистом, усіх осіб, чий статус тимчасового захисту більше не діяв, оскільки їм було надано інший статус захисту або вони остаточно залишили територію Німеччини», – пояснило відомство такі зміни.
Уточнюється, що порівняно з кінцем червня 2024 року це призвело до зниження кількості осіб зі статусом тимчасового захисту в Німеччині на 236,93 тис., або 17,6%, – до 1 млн 110,6 тис., що однаково є найбільшим їхнім числом у ЄС і світі.
Без урахування Німеччини кількість біженців із таким статусом, за даними Євростату, зросла в липні на 45,1 тис.
«Порівняно з кінцем червня 2024 року найбільший абсолютний приріст кількості бенефіціарів спостерігався в Польщі (+10 430; +1,1%), Чехії (+8 834; +2,4%) і Румунії (+4 250; +2,6%)», – зазначило європейське статистичне відомство.
За його даними, крім Німеччини кількість бенефіціарів зменшилася ще у двох країнах ЄС: Люксембурзі (-470; -11,0%) і Франції (-470; -0,8%).
Євростат додав, що в липневій статистиці вже четвертий місяць поспіль відсутні дані щодо Іспанії, яка на кінець березня була четвертою за кількістю громадян зі статусом тимчасового захисту – 203,3 тис.
Згідно з даними відомства, на кінець липня 2024 року основними країнами ЄС, які прийняли одержувачів тимчасового захисту з України, були Німеччина, Польща (976,21 тис.) і Чехія (369,61 тис. осіб), що становить відповідно 26,9%, 23,7% і 9,0% від їхньої загальної кількості.
Євростат уточнює, що порівняно з чисельністю населення кожного члена ЄС найбільша кількість бенефіціарів тимчасового захисту на тисячу осіб у липні 2024 року спостерігалася в Чехії (33,9), Литві (27,4) та Польщі (26,7), тоді як відповідний показник на рівні ЄС становить 9,2.
Мовиться також, що станом на 31 липня 2024 року на громадян України припадало понад 98% бенефіціарів тимчасового захисту. Дорослі жінки становили майже половину (45,3%) одержувачів тимчасового захисту в ЄС, діти – майже третину (32,4%), тоді як дорослі чоловіки – трохи більше ніж п’яту частину (22,4%) від загальної кількості. Роком раніше частка жінок була 46,6%, дітей 34,2% і дорослих чоловіків 19,2%.
Згідно з представленими даними, у липні п’ятою за кількістю біженців з України зі статусом тимчасового захисту в ЄС залишалася Італія зі 166,19 тис., що на 0,68 тис. більше за червневий показник.
Понад 100 тис. таких осіб на кінець липня 2024 року було також у Нідерландах – 116,75 тис., Словаччині – 125,02 тис. та Ірландії – 107,07 тис.
Від 50 тис. до 100 тис. їх налічували в Бельгії – 81,80 тис., Литві – 79,09 тис., Австрії – 79,41 тис., Норвегії – 73,84 тис., Швейцарії – 66,28 тис., Фінляндії – 65,50 тис., Португалії – 62,57 тис., Франції – 61,35 тис. (дані про дітей переважно не включено – Євростат) і Болгарії – 60,22 тис.
Далі йдуть Латвія – 46,08 тис. осіб, Швеція – 42,31 тис., Угорщина – 37,16 тис., Данія – 35,04 тис., Естонія – 33,82 тис., Греція – 31,13 тис., Хорватія – 24,95 тис., Кіпр – 20,96 тис., Люксембург – 3,82 тис., Ісландія – 3,89 тис., Мальта – 2,11 тис. і Ліхтенштейн – 0,65 тис.
Євростат уточнив, що всі наведені дані відносяться до надання тимчасового захисту на підставі Рішення Ради ЄС 2022/382 від 4 березня 2022 року, що встановлює наявність масового припливу переміщених осіб з України у зв’язку з військовим вторгненням Росії та тягне за собою запровадження тимчасового захисту.
Згідно з оновленими даними УВКБ ООН, кількість українських біженців у Європі станом на 19 серпня цього року оцінювали в 6,084 млн, а загалом у світі – у 6,655 млн, що відповідно на 63 тис. і 75 тис. більше, ніж двома місяцями раніше.
У самій Україні, за останніми даними ООН на квітень цього року, було 3,548 млн внутрішньо переміщених осіб (ВПО), що на 141 тис. менше, ніж на початок року.
Як зазначав на початку березня минулого року заступник міністра економіки Сергій Соболєв, повернення кожних 100 тис. українців додому дає приріст ВВП у 0,5%. Мінекономіки в макропрогнозі на цей рік заклало повернення в Україну 1,5 млн осіб.
Водночас Нацбанк, навпаки, у липневому інфляційному звіті знову погіршив прогноз відтоку з України, зокрема, цьогоріч із 0,2 млн до 0,4 млн, що вдвічі вище за минулорічний показник. В абсолютних цифрах ідеться про зростання кількості мігрантів, які залишаються за кордоном, цього року до 6,7 млн, а наступного – до 7 млн.
У новому звіті Нацбанк переніс очікуваний термін початку повернення українців додому з 2025 року на 2026 рік. За його прогнозами, уже в першому кварталі 2026 року додому можуть повернутися 200 тис. українців і ще стільки ж – до кінця року, хоча у квітневому інфляційному звіті чистий приплив у 2026 році оцінювали у 800 тис. осіб.
Уряд Литви продовжив посвідку на тимчасове проживання в Литві жителям України, які втекли від війни, повідомляє LRT.
«До цього цей захист встановлювався до березня 2025 року. Уряд продовжив термін дії тимчасового захисту до 4 березня 2026 року. Це означає, що можна буде видавати посвідки на тимчасове проживання, які будуть дійсними до зазначеної дати», – зазначено в повідомленні.
За даними Департаменту міграції, щодня реєструється 30-40 нових заявок на отримання дозволу на тимчасове проживання в Литві. Наразі понад 44,3 тис. осіб мають дійсну посвідку на проживання в Литві на основі тимчасового захисту.
За словами міністра внутрішніх справ Агне Білотайте, продовження терміну дасть змогу українцям зменшити адміністративне навантаження, оскільки вони матимуть посвідку на тимчасове проживання, дійсну на більш тривалий період часу.
Продовжити зазначений термін запропоновано на підставі відповідного рішення Європейського Союзу (ЄС), ухваленого в червні цього року.
Тимчасовий захисний механізм на рівні ЄС було активовано 4 березня 2022 року, невдовзі після того, як російські війська вторглися в Україну.
Республіка Кіпр продовжила до 4 березня 2025 року дію тимчасового захисту для осіб, які вже мають такий статус.
“Міністерство внутрішніх справ інформує всі зацікавлені сторони, що на підставі відповідного рішення Ради міністрів право на тимчасовий захист автоматично подовжується на один рік тим особам, які отримали таке право на Кіпрі, тобто до 4 березня 2025 року”, – констатується в офіційному оголошенні Служби у справах біженців на відповідному сайті.
І уточнюється, що “таким чином, для тих, хто вже отримав тимчасовий захист, немає необхідності подавати нову заяву до Служби у справах біженців або видавати нову біометричну посвідку на проживання в Департаменті обліку населення та імміграції.
Ті особи, які бажають отримати тимчасовий захист уперше, мають подати заяву або в електронному вигляді за посиланням http://www.moi.gov.cy/asylum, або особисто за адресою головного офісу Служби у справах біженців у Нікосії.
Європейський Союз затвердив рішення про продовження тимчасового захисту для біженців з України до 4 березня 2025 року, повідомили в Єврокомісії.
“27 вересня 2023 року міністри досягли політичної угоди про продовження тимчасового захисту для громадян України до 4 березня 2025 року. Рішення було ухвалено 19 жовтня 2023 року”, – йдеться в повідомленні Єврокомісії на офіційному сайті в четвер.
Євросоюз 4 березня 2022 року активував директиву про тимчасовий захист. Це такий механізм ЄС, який задіюють за виняткових обставин масового припливу для забезпечення колективного захисту переміщених осіб і зменшення тиску на національні системи надання притулку країн ЄС.
За даними ЄК, загалом 4,1 млн біженців з України зареєстровані для отримання тимчасового захисту або аналогічних схем у ЄС.
Статус тимчасового захисту в країнах ЄС станом на 30 червня 2023 року мали 4 млн 65,6 тис. громадян країн, що не входять до ЄС, які покинули Україну внаслідок російського вторгнення 24 лютого 2022 року, повідомляє Євростат.
“Порівняно з кінцем травня 2023 року кількість одержувачів тимчасового захисту з України збільшилася в ЄС на 45 800 осіб (+1,1%). Найбільший приріст спостерігався в Німеччині (+21 830; +2,0%), Чехії (+9 050; +2,7%) та Ірландії (+3 100; +3,7%)”, – вказує статистичне відомство.
Згідно з його даними, основними країнами ЄС, які приймають одержувачів тимчасового захисту з України, були Німеччина (1 млн 133,4 тис. осіб; 28% від загальної кількості), Польща (977,74 тис. осіб; 24%) і Чехія (349,14 тис. осіб; 9%).
З іншого боку, додав Євростат, у чотирьох країнах спостерігалося зниження кількості осіб, які користуються тимчасовим захистом: Польща (-4 700; -0,5%), Португалія (-2 520; -4%), Естонія (-1 885; -5%) і Франція (-985; -1%).
Відомство нагадало, що в травні кількість одержувачів тимчасового захисту з України збільшилася в ЄС на 57,3 тис. осіб (+1,4%), у квітні – на 51,0 тис. (+1,3%). Усі три місяці другого кварталу найбільший приріст спостерігався в Німеччині – сумарно 65,7 тис. осіб, за якою слідує Чехія – 23,9 тис., тоді як лідером скорочення всі три місяці була Польща, сумарно – на 22,0 тис.
Загалом за другий квартал цього року кількість одержувачів тимчасового захисту з України збільшилася в ЄС на 154,1 тис. (+3,9%), за перше півріччя – на 239,0 тис. (+6,2%). Основний приплив забезпечила Німеччина – 165,7 тис. осіб за півріччя (+17,1%).
Євростат уточнив, що порівняно з чисельністю населення кожного члена ЄС найбільша кількість бенефіціарів тимчасового захисту на тисячу осіб у червні 2023 року спостерігалася в Чехії (32,2), Польщі (26,6), Естонії (25,8), Болгарії (24,9) і Литві (24,7), тоді як відповідний показник на рівні ЄС становив 9,1 на тисячу осіб.
Мовиться також, що на 30 червня 2023 року громадяни України становили понад 98% бенефіціарів тимчасового захисту.
Згідно з представленими даними, понад 100 тис. біженців з України зі статусом тимчасового захисту в ЄС на середину цього року було також в Іспанії – 180,2 тис., Болгарії – 160,7 тис., Італії – 157,3 тис., Румунії – 133,5 тис., Нідерландах – 125,8 тис. і Словаччині – 104,0 тис.
Від 50 тис. до 100 тис. їх налічували в Ірландії – 86,9 тис., Австрії – 75,8 тис., Литві – 70,7 тис., Бельгії – 67,7 тис., Франції – 67,3 тис. (дані про дітей переважно не включено – Євростат), Швейцарії – 65,2 тис., Фінляндії – 56,1 тис. і Португалії – 55,4 тис.
Євростат уточнив, що всі наведені дані відносяться до надання тимчасового захисту на підставі Рішення Ради ЄС 2022/382 від 4 березня 2022 року, що встановлює наявність масового припливу переміщених осіб з України у зв’язку з військовим вторгненням Росії та тягне за собою запровадження тимчасового захисту.
Згідно з даними ООН, загалом у Європі станом на 8 серпня було зареєстровано 5,88 млн біженців з України, а по світу – 6,24 млн.
