Український агросектор стоїть перед необхідністю імплементації норм ЄС, які можуть коштувати галузі до 2,5 млрд євро щорічно, водночас це відкриває стратегічні можливості для інтеграції та посилення ролі України в глобальній продовольчій безпеці, заявив голова Всеукраїнської аграрної ради (ВАР) Андрій Дикун.
“Проведені розрахунки свідчать, що впровадження європейських екостандартів обійдеться українському агросектору приблизно в EUR2,5 млрд на рік, що становить EUR70-150 додаткових витрат на гектар. Ці стандарти ми повинні прийняти в законодавство. І при цьому ніхто навіть не говорить про те, щоб надати Україні дотації«, – процитувала прес-служба асоціації його виступ на конференції »Ведення агробізнесу в Україні”.
Він додав, що зараз екологічні норми перебувають під тиском і в самій Європі.
«Потрібно розуміти, ці норми ще не факт, що залишаться в самому ЄС. Європейські фермери теж під великим тиском, і їх зелений курс постійно змінюється», – зазначив Дикун.
Після об’єднання Україна і Європа разом будуть найбільшим виробником продовольства в світі.
“Ми єдина країна, яка вступить до ЄС із сільським господарством кращим, ніж у будь-якій країні Євросоюзу – ми приходимо з високим рівнем. Але повинні об’єднатися з Європою не з «просячою рукою», а як рівний партнер, який разом з ЄС стане найбільшим виробником продовольства в світі. Це потрібно відпрацьовувати професійно”, – резюмував голова ВАС.
16 мільйонів євро за підтримки ЄС будуть спрямовані на закупівлю сучасних тролейбусів та поліпшення інфраструктури
Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) надає кредит у розмірі 16 млн євро місту Черкаси в Україні для фінансування закупівлі сучасних тролейбусів та модернізації відповідної інфраструктури міста. Інвестиції сприятимуть зміцненню сталого міського транспорту та забезпечать безперебійне функціонування громадського транспорту в умовах воєнних викликів, що стоять перед Україною.
Кредит, повністю гарантований містом, буде співфінансований інвестиційним грантом у розмірі до 4 млн євро з Спеціального фонду акціонерів ЄБРР і отримає часткове покриття ризику перших збитків в рамках Програми муніципальної інфраструктури та промислової стійкості (UIF MIIR) Європейського Союзу. Це сприятиме зеленому переходу та стійкості економіки України шляхом підтримки стійких інвестицій у зелену міську інфраструктуру, екологізацію логістичних ланцюгів, енергоефективність та передачу зелених технологій.
Фінансування дозволить Черкаселектротрансу, муніципальному оператору громадського транспорту в Черкасах, розширити свій парк новими низькопідлоговими тролейбусами, модернізувати депо та іншу інфраструктуру, а також продовжити та перепланувати три тролейбусні маршрути.
Проект є частиною Програми ЄБРР з забезпечення стійкості та засобів до існування, спрямованої на захист основних муніципальних послуг у воєнний час. Він покращить мобільність мешканців, включаючи внутрішньо переміщених осіб, та значно зменшить викиди забруднюючих речовин, сприяючи поліпшенню якості повітря. Відповідно до цілей Паризької угоди щодо пом’якшення наслідків зміни клімату та адаптації до них, проект класифікується як 100-відсоткове зелене фінансування.
Він також сприяє інклюзивності, покращуючи доступність для пасажирів з обмеженою мобільністю та підтримуючи гендерну рівність завдяки партнерству з програмою ООН «She Drives», яка буде навчати та сертифікувати жінок і молодь як водіїв тролейбусів.
Інвестуючи в систему громадського транспорту Черкас, ЄБРР допомагає підтримувати життєво важливі послуги, зміцнювати стійкість та просувати зелений перехід України в період безпрецедентних викликів.
ЄБРР суттєво збільшив свої інвестиції в Україну з моменту початку повномасштабної війни Росії в 2022 році, виділивши понад 8,5 млрд євро на підтримку енергетичної безпеки, життєво важливої інфраструктури, продовольчої безпеки, торгівлі та приватного сектору.
Більш ніж 13,7 млрд грн позичили українці у мікрофінансових організацій за останні три місяці — це понад 2 мільйони мікрокредитів. Загалом від початку року було видано 6,5 млн мікрокредитів на суму 40 млрд грн. 6 417 грн, в середньому, складає сума мікропозики в Україні. Загалом наразі громадяни заборгували понад 25 млрд грн мікрокредитним організаціям. Від початку року сума боргу побільшала на 26%.
2 138 569 мікрокредитів взяли українці за третій квартал. Квартал до кварталу позик незначно меншає — близько 2%. За останні три місяці у мікрокредитних організацій взяли в борг на суму у понад 13,7 млрд грн.
Загалом від початку року до мікрокредитів звертались понад 6 млн разів — а загальна сума позик склала більш ніж 40 млрд.
Попри те, що мікропозик стає трохи менше, середня сума позики за квартал зросла. Наразі у МФО беруть в борг, в середньому, 6 417 грн. До порівняння, на початку року до зарплати позичали 5 773 грн.
Віддають мікропозики не так добре: від початку року загальна сума заборгованості зросла на чверть та сягла 25,15 млрд грн.
Опендатабот проаналізував дані фінзвітності мікрофінансових організацій — серед тих, хто вже встиг опублікувати цю інформацію, та склав рейтинг з топ-10 МФО країни за доходом. Десятку кращих за підсумками трьох кварталів 2025 року очолив УКР КРЕДИТ ФІНАНС, який працює під брендом CreditKasa із доходом у 2,4 млрд грн. До порівняння, за весь минулий рік дохід компанії склав 4,2 млрд грн. На другому місці Credit plus (АВЕНТУС УКРАЇНА) із доходом в 1,67 млрд грн. Замикаю трійцю лідерів позик до зарплати ШвидкоГроші (СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР) із 1,63 млрд грн доходу за три квартали поточного року.
https://opendatabot.ua/analytics/mfo-2025-9
Україна пропонує власникам ВВП-варантів, випущених на номінальну суму $2 млрд 591,219 млн, обміняти їх з коефіцієнтом 1,34 на нові амортизовані єврооблігації України B з погашенням у 2030-2032 роках і виплатити за такий обмін грошову винагороду в розмірі до 7%, йдеться в пропозиції на Ірландській фондовій біржі та в постанові Кабінету міністрів №1554 від 1 грудня.
У ній зазначається, що Україна та спецкомітет власників ВВП-варантів у черговому раунді переговорів з 25 по 30 листопада досягли значного прогресу щодо умов такого обміну, але пошук повної згоди триватиме найближчими днями, щоб до 5 грудня відобразити результати таких консультацій у відповідних поправках до Меморандуму про обмін.
Базові умови передбачають, що по 45% основної суми нових єврооблігацій B буде погашено 1 лютого 2030-го і 2031 років, тоді як решта 10% – 1 лютого 2032 року.
Ставка за такими облігаціями становитиме 4% річних у період від їх розміщення до 1 лютого 2027 року, потім до 1 серпня 2029 року – 5,5% і 7,25% річних у період, що залишився до погашення.
Власники ВВП-варантів, які погодяться на обмін у період раннього терміну згоди – до 12 грудня включно, отримають додаткову грошову винагороду 7% ($70 за кожні $1000 номінальної суми ВВП-варантів), тоді як ті, хто зробить це з 13 по 17 грудня включно – 4,5%.
Нарешті ті, хто не візьме участі в обміні, у разі, якщо він буде затверджений, отримають із сумарним коефіцієнтом 1,36 інші єврооблігації – єврооблігації Б, які були випущені під час реструктуризації єврооблігацій у 2024 році: по 0,68 – єврооблігації з погашенням у 2030 році і в 2034 році, процентна ставка за якими дорівнює нулю до 1 лютого 2027 року, 3% – до 1 серпня 2033 року і 7,75% річних потім.
Відзначається, що кворум для прийняття рішення становить 75% від загальної номінальної суми, і рішення очікується 22 грудня. Водночас навіть за наявності згоди власників 50% ВВП-варантів Україна може ініціювати їх делістинг з біржі.
За даними Франкфуртської фондової біржі, ВВП-варанти подорожчали в понеділок на 0,66% – до 92,15% від номіналу. Востаннє вони коштували дорожче ще в жовтні 2021 року, після чого в окремі періоди їхня вартість падала нижче 20% від номіналу.
Як повідомлялося, представники України з 16 жовтня по 5 листопада провели серію обмежених переговорів зі спеціальним комітетом, до якого входять інституційні власники ВВП-варантів, в ході яких сторони безрезультатно двічі обмінялися пропозиціями щодо їх реструктуризації.
Серед власників варантів є хедж-фонди Aurelius Capital Management LP і VR Capital Group. Їх консультують Cleary Gottlieb Steen & Hamilton LLP і PJT Partners Inc, тоді як українську сторону консультують White & Case LLP і Rothschild & Co.
За результатами осіннього раунду переговорів Мінфін підкреслив, що Україна має намір продовжувати взаємодію з власниками варантів і розглянути всі доступні варіанти їх реструктуризації, що відповідають трьом раніше заявленим цілям: відновлення боргової стійкості відповідно до Програми з МВФ; зобов’язанням, взятим під час реструктуризації єврооблігацій у серпні 2024 року, щодо належного розподілу тягаря між усіма комерційними вимогами в рамках реструктуризації; затвердженим 27 серпня 2024 року урядом мораторієм на виплати за варантами з 31 травня 2025 року до завершення їх реструктуризації.
Повторна пропозиція України в ході тих осінніх переговорів полягала в компенсації за пропущений платіж за варантами за 2023 звітний рік, який повинен був бути здійснений 2 червня 2025 року, і обміні варантів на часткову грошову виплату і нову серію суверенних облігацій («Облігації типу C»). Згідно з пропозицією України, власники ВВП-варантів, які погодилися б на цей варіант реструктуризації, отримали б $60 готівкою та облігації типу C номінальною вартістю $1260 за кожні $1000 умовної вартості варантів. Ці облігації мали б бути погашені трьома рівними частинами 30 січня 2030, 2031 і 2032 років. Відсотки за ними виплачувалися б раз на півроку за ставками: на 2026-2027 роки – 2,50%, 2028-2029 роки – 4% і 2030-2032 роки – 6,00%.
Міністерство освіти і науки України оголосило конкурси на заміщення посад ректорів ще в трьох університетах Сум і Житомира.
Згідно з повідомленнями міністерства, оголошено конкурси на посади ректорів Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка, Сумського державного університету та Поліського національного університету.
Відзначається, що в конкурсах можуть брати участь громадяни України, які володіють державною мовою відповідно до рівня, визначеного Національною комісією з стандартів державної мови (вільне володіння державною мовою першого або другого ступеня), мають вчене звання і науковий ступінь та стаж роботи на посадах науково-педагогічних працівників не менше десяти років.
Термін подання заяв – два місяці з дня опублікування оголошення на офіційному веб-сайті Міносвіти.
Як повідомлялося, 3 вересня Міносвіти скасувало конкурс на заміщення посади ректора Київського національного університету технологій і дизайну (КНУТД) у зв’язку з відсутністю кандидатів.
У жовтні-листопаді Міносвіти оголосило конкурси на заміщення посад ректорів в 11 університетах Одеси, Вінниці, Кропивницького, Харкова, Чернігова та Києва, зокрема: Одеської державної академії будівництва та архітектури, Харківського національного економічного університету імені Семена Кузнеця, Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут», Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди, Національного університету харчових технологій, Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, Вінницького національного технічного університету, Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського, Харківського національного автомобільно-дорожнього університету, Центральноукраїнського національного технічного університету та Національного університету «Чернігівська політехніка».
26 листопада Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про посилення підтримки тваринницької галузі на прифронтових територіях. Відповідну постанову «Про внесення змін до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для державної підтримки розвитку тваринництва та переробки сільськогосподарської продукції» було прийнято на черговому засіданні. Мета – посилення державної підтримки агровиробників на прифронтовий територіях та розвиток переробки сільгосппродукції й тваринництва.
Внесені зміни передбачають збільшення розміру часткового відшкодування вартості будівництва тваринницьких ферм для утримання великої рогатої худоби на прифронтових територіях з 25% до 50% вартості.
«Збільшення відшкодування до 50% – це вагома фінансова підтримка для бізнесу, який продовжує інвестувати у відновлення тваринництва. Це рішення не лише здешевить будівництво нових об’єктів, а й сприятиме зростанню виробництва молока та продукції з доданою вартістю. У підсумку громади прифронтових регіонів отримають нові робочі місця, стабільніші доходи та більше можливостей для розвитку навіть у складних умовах війни», – наголосив заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький.
Урядове рішення є важливим кроком для підтримки агровиробників, які будують або оновлюють тваринницькі ферми та об’єкти з переробки. Збільшена частка відшкодування стимулюватиме інвестиції у скотарство та пришвидшить відновлення виробництва в регіонах, що працюють поруч із зоною бойових дій.
Документ підготовлено Міністерством економіки, довкілля та сільського господарства України.
