Кількість банків в Україні в жовтні 2025 року не змінилася і становить 60, повідомляють на сайті Національного банку України.
За даними регулятора, кількість банківських груп також без змін – 16. На платіжному ринку продовжують працювати 15 платіжних систем, створених резидентами, включно з державними, і 10 міжнародних платіжних систем.
Серед постачальників платіжних послуг діє 16 платіжних установ (було 17 місяцем раніше), 12 фінансових установ, що мають право на надання платіжних послуг, один банк – емітент електронних грошей, і один оператор поштового зв’язку. До інших суб’єктів платіжного ринку належать 49 комерційних агентів і 32 технологічних оператори платіжних послуг.
У жовтні НБУ отримав 243 запити щодо реєстраційних та ліцензійних дій, з них 41 – щодо банків, 131 – щодо фінансових компаній, ломбардів і лізингодавців, 55 – щодо страховиків, 14 – щодо кредитних спілок і колекторських компаній, 2 – щодо платіжних установ.
Як повідомляє Сербський Економіст, президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з президентом Сербії Олександром Вучичем, під час якої сторони предметно обговорили європейську інтеграцію та домовилися підтримувати контакт. Про розмову повідомив Зеленський у своєму телеграм-каналі. Лідери також торкнулися координації з питань регіональної безпеки та найближчого міжнародного порядку денного.
Нагадуємо, що напередодні Єврокомісія опублікувала щорічні звіти щодо розширення ЄС. У документі щодо Сербії відзначені як прогресивні елементи реформ, так і чутливі питання зовнішньополітичного вирівнювання з ЄС. Вучич публічно повторив позицію про те, що членство має оцінюватися за критеріями, а не за політичним вирівнюванням, на тлі дискусій про санкційну політику та діалог щодо Косова.
Паралельно Київ домагається прискорення власного переговорного треку з ЄС. У день публікації пакету щодо розширення Зеленський закликав довести процес до відкриття всіх кластерів і орієнтувати вступ до 2030 року, визнаючи необхідність подальших антикорупційних та інституційних реформ.
У контексті звіту Єврокомісії Белграду належить діалог з Брюсселем щодо вирівнювання зовнішньої політики та економічних угод, тоді як Київ концентрується на виконанні рекомендацій для наступного кроку переговорів. Позиції лідерів за підсумками розмови вказують на готовність підтримувати робочі контакти та обмінюватися досвідом у секторах, пов’язаних з європейським порядком денним.
Попередній підтверджений дзвінок Зеленського і Вучича відбувся 22 травня 2025 року.
https://t.me/relocationrs/1685
Україна вперше бере участь у 48-й сесії Генеральної комісії з рибальства в Середземномор’ї (GFCM) в Малазі 3-9 листопада 2025 року як повноправний член. В оновленому списку на сайті ФАО зазначено: Україна стала договірною стороною 11 вересня 2025 року.
Комісія складається з 24 договірних сторін: Албанія, Алжир, Болгарія, Хорватія, Кіпр, Єгипет, Європейський союз, Франція, Греція, Ізраїль, Італія, Ліван, Лівія, Мальта, Монако, Чорногорія, Марокко, Румунія, Словенія, Іспанія, Сирія, Туніс, Туреччина, Україна. Окремо до роботи залучаються 5 співпрацюючих сторін, що не є договірними сторонами: Боснія і Герцеговина, Грузія, Йорданія, Молдова, Саудівська Аравія.
Офіційна програма сесії проходить 3-9 листопада 2025 року. Рішення будуть опубліковані ФАО після закриття сесії. FAOHome
Індикатор ділової впевненості на українському ринку будівництва в четвертому кварталі 2025 року підвищився на 3,8 процентних пункти (п.п.) порівняно з третім кварталом – до «мінус» 28,6%, повідомила Державна служба статистики (Держстат).
Згідно з даними проведеного відомством опитування компаній будівельної галузі, оцінка нестачі поточного обсягу замовлень покращилася на 5,6 п.п. – до «мінус» 41,4%. Так, 48,5% опитаних компаній оцінили свій поточний обсяг замовлень як нормальний для сезону, 47% – як недостатній.
Підвищення цін на свої послуги за підсумками четвертого кварталу поточного року очікують 48% респондентів. Зниження вартості будівельних робіт прогнозують лише 5% респондентів, а 47% не очікують жодних змін у ціновій політиці.
Згідно з даними Держстату, компанії-учасники опитування забезпечені замовленнями в середньому на шість місяців, що відповідає довоєнному показнику на початку 2022 року.
Статвідомство зазначає, що в четвертому кварталі 2025 року негативний вплив на будівництво будуть чинити нестача робочої сили (55,2%), фінансові обмеження (43,8%), недостатній попит (20,7%), інші фактори (41,5%).
Скорочення кількості працівників у жовтні-грудні очікує третина опитаних компаній, тоді як 54% вважають, що їх кількість залишиться незмінною, а 13% прогнозують розширення штату.
За даними Держстату, 35% респондентів відзначили зростання обсягу виконаних будівельних робіт у минулому кварталі, 24% заявили про скорочення обсягів.
Опитування показало, що для 99% українських будівельних компаній досить складно передбачити майбутній розвиток бізнес-ситуації.
Статистичні дані наведено без урахування тимчасово окупованих РФ територій та частини територій, де ведуться (велися) бойові дії.
В Україні ціни на ресурс листопада зросли, реалізовано 9,7 млн куб. м. У Європі спотові ціни становили близько 32 євро/МВт.г, волатильність зумовили прогнози погоди, санкції (19‑й пакет ЄС) та зниження видобутку в Норвегії. Заповнення ПСГ ЄС становило 82,82% технічного рівня, Україна накопичила понад 13 млрд куб. м та розпочала сезон відбору.
Минулого тижня тривала торгівля ресурсами жовтня, листопада 2025 року. Загалом позиції на купівлю та продаж природного газу формували такі компанії: Укрнафта, Енерго Збут Транс, Тепла енергетична компанія, СП БНК тощо.
Стартові ціни ресурсів зростали протягом тижня. У підсумку, станом на п’ятницю середня стартова ціна ресурсу листопада в ГТС була вищою за показник понеділка на 3,45% та складала 23425 грн без ПДВ.
Тепла енергетична компанія виходила на торги з пропозицією продажу імпортованого природного газу в однойменній секції з постачанням у листопаді в ГТС.
Протягом минулого тижня були реалізованими позиції виключно на продаж. Загалом продано 9700 тис. куб. м. природного газу (+28% від попереднього тижня). Весь цей обсяг реалізувала Укрнафта – ресурс листопада в ПСГ. Загалом ціни реалізованих позицій минулого тижня перебували у діапазоні 21085-21415 грн/тис. куб. м без ПДВ, що більш ніж на 1000 грн вище, ніж ціни попереднього тижня.
На короткостроковому ринку природного газу УЕБ учасники формували заявки на внутрішньодобовому ринку в ГТС та ПСГ. Загалом було укладено угоди загальним обсягом 396 тис. куб. м. (-25% до попереднього тижня). До 24 жовтня було зафіксовано зростання середньозваженої ціни КСП – +7,3% від показника 17 жовтня.
Минулого тижня геополітика продовжувала давати багато заголовків, але мало впевненості. Якщо на сесії у середу ф’ючерси на найближчий місяць на газових ринках впали на ~ 2% на тлі прогнозів вищих температур у Великій Британії та Європі, що було сигналом стримання попиту на газ у листопаді, то у четвер вони зросли, що співпало із підтвердженням 19-го пакету санкцій ЄС, який заборонить імпорт російського СПГ із 2027 року, що додало невелику премію за геополітичний ризик на європейських хабах. Додатково цей тренд зумовлено зростанням внутрішнього попиту та скороченням видобутку в Норвегії після тимчасового закриття родовища Осеберг.
Британський газовий ринок слідував за підсумками четверга за європейським ринком після оголошення США про санкції проти «Лукойлу» та «Роснафти», двох найбільших російських нафтових компаній. Ціни на газ у США зросли до 3,46 долара за мільйон БТЕ, що на 20% більше за мінімуми, зафіксовані 17 жовтня. Продовження висхідного тренду на американський газ може призвести до зростання цін на СПГ та збільшення вартості поставок протягом зими.
Ціни контрактів з поставкою у відповідний строк, євро/Мвт-год., 24.10.2025
| Інструмент | THE | CEGH | TTF | TGE/POLPX | Середнє значення |
|---|---|---|---|---|---|
| Day1 | 33,31 | 34,83 | 32,42 | 39,68 | 35,06 |
| M+1 | 33,519 | 34,75 | 32,44 | 38,30 | 34,75 |
| Q +1 | 33,94 | 34,99 | 32,78 | 38,58 | 35,07 |
| S +1 | 32,12 | 33,96 | 30,91 | 36,42 | 33,35 |
Контракти на місяць наперед, на всіх проаналізованих хабах мали різну тенденцію щодо спотових цін – здешевлення в середньому на 0,75%. Ціни квартал наперед були вищими за спотові ціни в середньому на 0,17%. Ціни сезон наперед із середнім значенням 33,35 євро/МВт.г. мали тенденцію до зниження у порівнянні зі спотовими у середньому на 4,73%.
Санкції США збігаються з рішенням ЄС ввести в дію 19-й пакет санкцій щодо росії, припиняючи всі короткострокові контракти на постачання СПГ протягом шести місяців і повністю забороняючи російський СПГ з січня 2027 року, на рік раніше строку.
Далі за кривою ціни знизилися в п’ятницю вранці по більшості контрактів, причому зниження спостерігалося з літнього контракту Sum-26 по зимовий контракт Win-28, що вказує на те, що попереднє зростання цін може бути зумовлене, головним чином, короткостроковими фундаментальними факторами.
Заповненість газових сховищ ЄС на 22 жовтня знизилася до 82,82%, що на 9% нижче за середнє значення за 5 років. Ситуація із сховищами у ЄС залишається незмінною вже місяць і тримається на рівні 82%. За цим статичним показником стоять два конкуруючі чинники: позаминулого тижня попит на газ у Європі перевищив сезонні очікування більш ніж на 10%, але при цьому постачання СПГ уже досягли рівня першої половини цього року. Європа, швидше за все, вступить до опалювального сезону з найнижчим рівнем заповненості з 2015 року і зафіксувала найраніший тиждень чистого відбору з 2020 року.
Грудневий ф’ючерс на LNG в Азії, індекс JKM Platts Future, встановився 23 жовтня на рівні 403,29 дол. США за тис. куб. м. Ф’ючерс на LNG, що поставляється в Північно-Західну Європу (LNG North West Europe Marker) закрився на рівні 375,36 дол. США/тис. куб. м.
Європейські термінали з прийому LNG працювали 22 жовтня із середньою продуктивністю 51,0%.
Запаси СПГ у ЄС станом на 22 жовтня 2025 р. становили 4,874 млн куб. м LNG, згідно з даними Aggregated LNG Storage Inventors.
Імпорт природного газу з європейського напрямку надходив у середньому розмірі 15 млн куб. м на добу (-8 млн куб. м до попереднього періоду) із суттєвими коливаннями протягом тижня. Імпорт був присутній з Словаччини, Угорщини, Польщі. Імпорт з Польщі мав суттєві коливання через ремонтні роботи. Основу імпорту складав угорський напрямок. Експорт був відсутнім. В сховищах України знаходилось близько 13,1 млрд куб. м природного газу – орієнтовно так само, як і минулого тижня. 22 жовтня з ПСГ було відібрано 1 млн куб. м. природного газу.
Джерело: https://expertsclub.eu/oglyad-czin-na-gaz-v-ukrayini-ta-yevropi/
Національне агентство з регулювання в енергетиці (ANRE) Молдови затвердило продовження дії та оновлені умови спільного регіонального проєкту з транспортування природного газу за т. зв. «маршрутом 1» через трансбалканський газопровід, який передбачає зниження тарифів на 50% для Молдови та Румунії під час поставок газу в Україну.
Як повідомляє відомство, рішення ухвалено на засіданні ради ANRE 24 жовтня 2025 року за ініціативою операторів систем транспортування газу з Греції, Болгарії, Румунії, Молдови та України. Проєкт спрямований на зміцнення регіональної енергетичної безпеки та забезпечення стабільних поставок газу в Україну.
«Рада затвердила продовження терміну дії продукту »Маршрут 1« на шість місяців – з листопада 2025 року по квітень 2026 року, а також 50-відсоткове зниження тарифів на транспортування газу для компаній Vestmoldtransgaz (Молдова) і Transgaz SA (Румунія) на ключових інтерконекторах», – ідеться в рішенні регулятора.
Проєкт Route 1 передбачає використання наявної інфраструктури Трансбалканського газопроводу, який з’єднує Грецію – Болгарію – Румунію – Молдову – Україну.
Через цей маршрут Україна може отримувати газ, що надходить з південного напрямку – з терміналів ЗПГ у Греції (Ревітуса, Александруполіс) і з турецьких сховищ.
Зниження румунського і молдавського тарифу робить поставки цією лінією економічно вигіднішими і підвищує гнучкість закупівель газу з альтернативних джерел.
