Національний антарктичний науковий центр (НАНК) та Мексиканське агентство антарктичних досліджень (AMEA) у понеділок, 11 серпня, підписали в Мехіко меморандум про наукову співпрацю в Антарктиці, що передбачає проведення спільних українсько-мексиканських досліджень на борту криголама «Ноосфера» і на станції «Академік Вернадський», повідомили в НАНЦ.
Голова НАНЦ Євген Дикий зазначив, що стратегічно важливо вивчати екосистему Антарктиди в умовах зміни клімату, а також залучати до цього більше країн.
“Антарктида – це унікальна загальносвітова лабораторія, де вчені з будь-якої країни можуть поза національними кордонами разом займатися глобальною наукою і вивчати процеси, що стосуються не тільки Антарктиди, але і всієї планети… Для нас велика честь і задоволення стати мостом в Антарктику для тих країн, які тільки починають свій шлях туди, і ми чекаємо наших мексиканських колег на станції «Вернадський» і на борту «Ноосфери», – зазначив він.
Президент AMEA Патрісія Вальдеспіно підкреслила, що для Мексики співпраця з Україною є «щасливою нагодою».
“Це щаслива нагода, що Національний автономний університет Мексики (UNAM), зокрема Інститут морських наук і лімнології (ICMyL), Національна школа наук про Землю, а завтра – і Факультет природничих наук, залучені до старту цього проекту, його успішної реалізації та обміну інформацією з мексиканцями. Ми прагнемо активно брати участь у прийнятті рішень, що поліпшують наші відносини з планетою через науку, технології та сталий розвиток”, – зазначила вона.
Відзначається, що для України, крім наукового інтересу, велике значення має «антарктична дипломатія», яка стає все більш важливим інструментом «м’якої сили» і посилює позиції нашої держави в країнах Глобального Півдня, зокрема, через розширення двостороннього співробітництва з країнами Латинської Америки.
Рада Європейського Союзу схвалила четвертий транш за програмою Ukraine Facility у розмірі понад EUR3,2 млрд, тоді як попередньо його розмір було визначено в розмірі близько EUR3,05 млрд.
«Метою є підтримка макрофінансової стабільності України, а також її відновлення, реконструкція та модернізація», – наголошується в повідомленні Ради ЄС.
Як повідомлялося, розмір траншу було скорочено з планових EUR4,5 млрд через затримку з виконанням 3 із 16 індикаторів, які Київ мав виконати згідно з Планом України, покладеним в основу Ukraine Facility: закони про територіальну організацію виконавчої влади (так звана «реформа децентралізації») та про реформу АРМА, а також відбір на конкурсі 25 суддів до Вищого антикорупційного суду, в якому до фінішу дійшли лише 2 кандидати.
Водночас очільник Мінекономіки Олексій Соболєв зазначив, що Україна ще до вересня виконає два з трьох індикаторів (йдеться про закони), що дасть змогу отримати EUR1,1 млрд орієнтовно на початку листопада.
Як нагадав Мінфін України, загалом до держбюджету вже надійшло EUR19,6 млрд у рамках програми Ukraine Facility, загальний обсяг якої становить EUR50 млрд. Лише у 2025 році передбачено близько EUR12,5 млрд фінансової підтримки для України, з яких EUR3,5 млрд уже залучено.
Європейський Союз залишається найбільшим донором бюджетної підтримки України – EUR53,5 млрд за понад три роки, також зазначив Мінфін.
Ціни на будівельно-монтажні роботи в Україні у квітні-червні 2025 року зросли на 5,5% порівняно з аналогічним періодом 2024 року, повідомила Державна служба статистики (Держстат). За даними статвідомства, у другому кварталі 2025 року порівняно з другим кварталом 2024-го ціни збільшилися в усіх сегментах будівництва: у житловому будівництві зростання становило 6,6%, у нежитловому – 5,6%, в інженерному – 5%. Порівняно з попереднім кварталом ціни зросли на 1,9%, 1% і 0,7% відповідно.
У червні-2025 до червня-2024 ціни на будівельні роботи зросли на 5,1%, зокрема в житловому секторі – на 5,9%, нежитловому – на 5,1%, інженерному – 4,7%. Порівняно з попереднім місяцем ціни зросли на 0,4%, 0,5% і 0,3% відповідно.
За результатами шести місяців ціни збільшилися на 6,1%: на 6,9% у житловому будівництві, на 6,3% – у нежитловому, на 5,7% – у будівництві інженерних споруд.
Як повідомлялося, 2024 року ціни на будмонтажроботи збільшилися на 7,9% порівняно з попереднім роком, а 2023-го – зросли на 15,8% до 2022 року.
Держстат зазначив, що показники наведено без урахування тимчасово окупованих територій і частини територій, де ведуться (велися) бойові дії.
Пасажиропотік через український кордон за тиждень з 2 по 8 серпня збільшився на 1,6% – до 778 тис. і встановив новий рекорд для воєнного часу: минулого року найбільший пасажиропотік також фіксувався в серпні, але становив до 737 тис.
Як свідчать дані Держприкордонслужби в Facebook, потік на виїзд у десятий тиждень літа зріс з 367 тис. до 376 тис., тоді як на в’їзд – з 399 тис. до 401 тис.
Минулими вихідними щодня фіксувалося 123-129 тис. перетинів кордону, а в цю суботу – 120 тис.
Кількість транспортних засобів, які проїхали через пункти пропуску цього тижня, збільшилася з 141 тис. до 142 тис., а потік машин з гуманітарними вантажами трохи скоротився – з 538 до 570.
«З початком літнього сезону пасажиропотік через пункти пропуску Львівської області зріс на 40%, а у вихідні дні навантаження зростає ще більше – в середньому на 16% порівняно з буднями», – наголошується в повідомленні Західного регіонального управління Держприкордонслужби.
Згідно з ним, найбільш завантаженими є пункти пропуску (ПП) «Краковець», «Шегині» і «Устилуг», середнє навантаження фіксується в ПП «Грушев», «Угринів», «Рава-Руська», тоді як найменше – в ПП “Смильниця” і «Нижанковичі».
Цієї неділі станом на 12:00 на польському кордоні, за інформацією Держприкордонслужби, найбільша черга з 60 легкових авто була в ПК «Устилуг». 35 машин очікували проходження кордону в ПП «Грушев», 30 – в ПП «Угринов», 25 – в ПП “Краковець” і 10 – в ПП «Шегині».
На кордоні з Угорщиною найбільша черга з 30 машин була на переході «Лужанка», тоді як в ПП «Вилок» і «Дзвінково» – по 20, “Косино” – 15 і «Тиса» – 5.
На кордоні зі Словаччиною в ПП «Ужгород» і «Малий Березний» очікували на контроль відповідно 35 і 25 авто, а на кордоні з Румунією черги були в ПП “Порубне” – 60 машин і ПП «Дяково» – 15.
Сумарні показники перетину кордону людьми в цьому році на 5,7% вищі за торішні: тоді за подібні сім днів з України виїхало 356 тис. і в’їхало 380 тис. осіб, потік машин також був меншим – 137 тис.
Як повідомлялося, з 10 травня 2022 року відтік біженців з України, що почався з початком війни, змінився припливом, який тривав до 23 вересня 2022 року і склав 409 тис. осіб. Однак з кінця вересня, можливо під впливом новин про мобілізацію в Росії і «псевдореферендумів» на окупованих територіях, а потім масових обстрілів енергетичної інфраструктури, фіксувалося перевищення кількості виїжджаючих над в’їжджаючими. Загалом з кінця вересня 2022 року до першої річниці повномасштабної війни воно досягло 223 тис. осіб.
За другий рік повномасштабної війни кількість перетинів кордону на виїзд з України, за даними Держприкордонслужби, перевищила кількість перетинів на в’їзд на 25 тис., за третій – на 187 тис., а з початку четвертого – на 128 тис., з яких 108 тис. – сезонно з початку літа.
Як зазначив на початку березня 2023 року заступник міністра економіки Сергій Соболєв, повернення кожних 100 тис. українців додому дає приріст ВВП у 0,5%.
Нацбанк у липневому інфляційному звіті погіршив прогноз міграції: якщо в квітні він очікував у 2026 році чистого припливу в Україну 0,2 млн осіб, то тепер прогнозує чистий відтік 0,2 млн, що відповідає оцінці чистого відтоку в цьому році. «Чисте повернення почнеться тільки в 2027 році (близько 0,1 млн осіб, у попередньому прогнозі – 0,5 млн осіб)», – додав НБУ. В абсолютних цифрах Нацбанк оцінює кількість мігрантів, які зараз залишаються за кордоном, на рівні близько 5,8 млн.
Згідно з оновленими даними УВКБ ООН, кількість українських біженців в Європі станом на 31 липня 2025 року оцінювалася в 5,115 млн (на 1 липня – 5,083 млн), а в цілому в світі – в 5,676 млн (5,643 млн).
В самій Україні, за останніми даними ООН на квітень цього року, 3,757 млн внутрішньо переміщених осіб (ВПО) порівняно з 3,669 млн на кінець минулого року.
Щонайменше 7,3 тисячі кримінальних справ було зупинено через призов до армії обвинуваченого від початку повномасштабного вторгнення за даними пошуковика по судовому реєстру Бабуся. Так, цьогоріч вже понад 1,9 тисячі справ призупинили через мобілізацію обвинуваченого. Це майже стільки ж, як за весь 2023 рік. Найбільше таких справ цьогоріч на Київщині, Львівщині та Дніпропетровщині.
Щонайменше 7 312 кримінальних проваджень було зупинено через мобілізацію обвинувачених до лав ЗСУ від початку повномасштабного вторгнення. Такий правовий механізм з’явився у 2022 році, коли до Кримінального процесуального кодексу України внесли відповідні зміни й з того часу її активно застосовують суди.
Рік до року кількість таких зупинень росте. Так, 858 справ було зупинено у перший рік повномасштабної, з кожним роком кількість таких справ лише збільшувалась. Рекордним став 2024 рік — тоді зупинили 2 406 справ, де обвинувачений вступив до лав Збройних сил. Цьогоріч вже нараховується 1973 зупинені справи.
Найбільше рішень про зупинення справ через мобілізацію було ухвалено на Київщині — 617. На другому місці — Львівщина (582), третю сходинку посідає Дніпропетровщина (559).
Варто розуміти, що зупинення провадження — це не те саме, що й автоматичне звільнення від відповідальності. Втім, фактично розгляд справи відкладається на невизначений термін. Це створює можливість для зловживань — особливо в резонансних корупційних справах або коли йдеться про тилові посади, де участь у бойових діях не передбачена.
Саме тому у Верховній Раді зареєстровано законопроєкт №13284, який пропонує змінити Кримінальний та Кримінальний процесуальний кодекси щодо особливостей притягнення до відповідальності осіб, призваних на військову службу. Зокрема, йдеться про можливість продовження досудового розслідування і судового розгляду справ за окремими категоріями злочинів, навіть попри мобілізацію обвинуваченого.
Новий законопроєкт також має скоротити можливості для зловживання мобілізацією: зупинення провадження має чітко обмежуватись лише випадками безпосередньої участі обвинуваченого у заходах оборонного характеру, підтверджених бойовим наказом (розпорядженням), виданим командиром військової частини або підрозділу.
“Наразі, вочевидь, не вистачає механізму, який допоможе оскаржити зупинення провадження та поновити розгляд у випадках, коли суд чи сторона зловживають своїм правом. Звісно, мобілізація не має ставати обставиною, яка нівелює фундаментальні засади кримінального процесу, зокрема, реалізацію принципу доступу до правосуддя, змагальності та невідворотності покарання. Але при цьому необхідно подумати й про людину, яка, ризикуючи своїм життям, бажає, щонайменше відбілити свою репутацію, та не має змоги захистити себе у суді, перебуваючи на війні”, — коментує Тетяна Поповська, старша юристка Asters.
https://opendatabot.ua/analytics/mobilization-and-court
Нове опитування показує, що близько 69% респондентів в Україні вважають, що їхня країна повинна прагнути до якнайшвидшого припинення війни шляхом переговорів з Росією, про це свідчать дані, отримані Американським інститутом дослідження громадської думки Gallup.
«В останньому опитуванні Gallup в Україні, проведеному на початку липня, 69% респондентів висловилися за якнайшвидше завершення війни через переговори, тоді як 24% підтримують продовження боротьби до перемоги», – йдеться в повідомленні на сайті організації.
Також дослідження показує, що надії українців на вступ до НАТО та Європейського Союзу зникли, а підтримка керівництва США різко впала, українці все ще вважають ЄС, Велику Британію та США ключовими фігурами у припиненні війни. Однак більшість сумнівається, що це станеться найближчим часом.
“Хоча зараз переважна більшість українців виступає за якнайшвидше завершення війни шляхом переговорів, більшість скептично ставиться до того, що активні бойові дії закінчаться найближчим часом. Кожен четвертий (25%) вважає, що активні бойові дії, ймовірно, закінчаться протягом найближчих 12 місяців, хоча лише 5% вважають це «дуже ймовірним». Понад дві третини (68%) вважають, що активні бойові дії навряд чи закінчаться протягом наступного року”, – ідеться в дослідженні.
Зазначається, що погляди українців на США як на військового союзника кардинально змінилися з перших місяців війни.
“У 2025 році 16% українців схвалюють лідерство США, тоді як 73% висловлюють несхвалення, що є рекордним показником. Уся доброзичливість, яку Вашингтон накопичив 2022 року, коли 66% схвалювали лідерство США, зникла”, – повідомляють в інституті.
Незважаючи на різке несхвалення керівництва США, більшість українців усе ще вважає, що Вашингтон відіграє значну роль у завершенні війни.
«70% вважають, що США мають відігравати »значну роль” у мирних переговорах, що відповідає поглядам щодо країн ЄС (75%) та Великої Британії (71%). Хоча нещодавно в Туреччині відбулися деякі переговори, 55% українців підтримують її значну участь, що набагато нижче, ніж підтримка ЄС, Великої Британії та США”, – інформують соціологи.
Натомість сприйняття Німеччини цього року значно покращилося. “Рейтинг схвалення керівництва Берліна досяг рекордного рівня 63%, незважаючи на більш обережну позицію Німеччини в перші місяці війни. Рейтинг схвалення Росії залишається незначним (1%), а Китай, як і на початку війни, продовжує отримувати низькі оцінки (8%)”, – ідеться в дослідженні.
Україна вже давно висловлює бажання приєднатися до НАТО, що багато хто вважає надзвичайно важливим для довгострокової безпеки країни.
“У перші два роки війни були великі надії на швидкий вступ до НАТО, коли значна більшість (64% у 2022 році та 69% у 2023 році) очікувала, що Україну буде прийнято до Альянсу протягом наступного десятиліття. Надії на швидкий вступ до НАТО впали до 51% торік і продовжують знижуватися, досягнувши 32% у 2025 році… Тим часом відсоток тих, хто вважає, що Україна ніколи не буде прийнята до НАТО, зріс до 33%, що відповідає відсотку тих, хто очікує вступу протягом наступних 10 років”, – повідомляє Американський інститут дослідження громадської думки.
Результати дослідження базуються на вибірці з 1000 і більше респондентів віком від 15 років, які проживають в Україні. Деякі території, які перебувають під контролем Росії і населення яких становить близько 10%, були виключені з опитувань, проведених після 2022 року, через відсутність доступу.
Як повідомлялося, умовний мирний план Росії, який серед іншого передбачає істотне скорочення Україною армії, відмову від членства в НАТО і передачу під контроль Росії територій, контрольованих Україною, категорично відкидають 76% українців, можуть погодитися на вимоги Росії – 17%, про це свідчать результати опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології протягом 23 липня – 4 серпня 2025 року.
