Як повідомляє Сербський Економіст, Сербія та Україна активізують співпрацю у сфері сільського господарства, торгівлі та обміну технологіями.
Сербська сторона підтвердила зацікавленість у розширенні імпорту української агропродукції, особливо кукурудзи, пшениці, олійних культур і напівфабрикатів для харчової промисловості. Одночасно обговорювалося збільшення поставок сербських товарів на український ринок, включаючи м’ясо, молочну продукцію, корми та посадковий матеріал.
За даними Міністерства сільського господарства Сербії, Київ і Белград розглядають можливість створення спільних логістичних коридорів, які дозволять обійти існуючі обмеження на транзит і прискорити рух товарів між країнами. Окрему увагу приділено темі захисту рослин, ветеринарних стандартів і спрощення процедур сертифікації для виробників обох країн.
Сторони також відзначили потенціал співпраці в розвитку цифрового сільського господарства та агротехнологій. Україна запропонувала сербським компаніям обмін практиками з використання дронів, систем дистанційного моніторингу та ШІ-аналітики для оптимізації агровиробництва. Сербська делегація, у свою чергу, висловила готовність ділитися досвідом у галузі органічного землеробства та переробки сільгоспсировини.
Під час зустрічі обговорювалися також перспективи участі сербських компаній у програмах відновлення сільськогосподарської інфраструктури України, включаючи модернізацію зберігання зерна, переробних потужностей та логістики.
Переговори проходять на тлі зростання товарообігу: за підсумками останніх років обсяг двосторонньої торгівлі агропродукцією показує стабільне збільшення, а Сербія стає одним з ключових балканських партнерів України в регіоні.
Очікується, що наступна зустріч профільних міністерств відбудеться на початку 2026 року, де сторони планують представити дорожню карту поглиблення співпраці в агросекторі.
Українці в жовтні поточного року придбали 3,114 тис. легкових авто, ввезених з Китаю, що в 2,6 раза більше, ніж за той самий місяць минулого року, повідомляє «УкрАвтопром» у телеграм-каналі.
Зазначається, здебільшого придбані легкові авто з Китаю були новими – 2,512 тис. од., що в 2,6 раза більше, ніж торік. Попит на вживані авто також зріс більш ніж у 2,6 раза – їх ввезено 602 од.
Абсолютна більшість легковиків з КНР були електромобілі – 92%.
Найпопулярніші моделі нових легковиків китайського походження – Volkswagen ID.UNYX – 441 од.; BYD Song Plus – 391 од.; BYD Leopard 3 – 261 од.; Zeekr 7X – 169 од.; BYD Sea Lion 07 – 150 од.
Найчастіше серед уживаних купували Zeekr 001 – 57 од.; BYD Sea Lion 07 – 45 од.; Volkswagen ID.UNYX – 36 од.; Zeekr 7X – 33 од. і Audi Q4 – 30 од.
Як повідомлялося, у січні-жовтні поточного року Китай увійшов до трійки країн-лідерів, з яких Україна імпортувала легкові авто, після Німеччини та США з часткою 13,8% усього імпорту або $663 млн, тоді як за цей самий період 2024 року до трійки не входив.
За весь 2024 рік українці придбали близько 14,4 тис. ввезених із Китаю авто – на 18% більше, ніж 2023 року. Попит на нові авто зріс на 37% – до 11 тис. од., а на старі скоротився на 20% – до 3,3 тис.
Крім того, за повідомленням «УкрАвтопрому», у жовтні-2025 українці придбали понад 5,8 тис. уживаних легковиків, ввезених зі США, – у 2,2 раза більше, ніж за аналогічний період 2024 року.
Найбільша частка з цієї кількості (49%) – електромобілі, тоді як частка бензинових становила 36%, гібридних – 8%, дизельних – 4%, авто з ГБО – 3%.
Середній вік «американців» з пробігом, що поповнили український автопарк у жовтні – 5,2 року.
До п’ятірки найбільш затребуваних старих авто, виготовлених у США потрапили Tesla Model Y – 900 од.; Tesla Model 3 – 841 од.; Ford Escape – 408 од.; Nissan Rogue – 273 од.; Tesla Model S – 270 од.
Мирні переговори між Росією і Україною можуть поновитися в Туреччині, заявив міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан в інтерв’ю телеканалу A Haber.
«Ну, звичайно, ми не можемо вдаватися в подробиці з причин, які ви зрозумієте, я маю на увазі, я вважаю, що це (переговори – ІФ-У) може відбутися в Туреччині, це може відбутися в інших місцях. Але цей мир не тільки повинен відбутися, але й відбудеться», – сказав міністр.
Фідан підкреслив, що війна зараз перебуває в «найтемнішому моменті», а обидві сторони, за його словами, зосереджені на руйнуванні інфраструктури одна одної. Він зазначив, що використання дронів і «камікадзе»-дронів ускладнює пересування і проведення операцій, а успіхи українських і російських сил даються великими людськими втратами.
Профспілка працівників освіти і науки України вважає, що пропоноване збільшення педагогічного навантаження загрожує звільненням понад 70 тис. вчителів.
«Комітет з питань освіти, науки та інновацій Верховної Ради вирішив внести зміни законом про державний бюджет України до законів »Про освіту«, »Про повну загальну середню освіту«, »Про фахову передвищу освіту«, »Про професійну освіту”. Збільшено норму педагогічного навантаження вчителя з 18 до 22 навчальних годин на тиждень, що загрожує скороченням на 22,2% ставок вчителів і, як наслідок, – звільненням понад 70 тисяч учителів”, – ідеться в заяві профспілки.
Зазначається, що також запропоновано зміни, які призведуть до зменшення надбавок за вислугу років тим педагогічним працівникам, у яких стаж педагогічної роботи становить від 10 до 20 років, а також позбавлять права на надбавку за вислугу років педагогічних працівників зі стажем від 5 до 6 років.
Крім того, пропонується скасувати підвищення ставок заробітної плати за педагогічні звання «вчитель-методист», «старший вчитель», «старший вихователь», «вихователь-методист» та інші педагогічні звання, що присвоюються педагогічним працівникам, які забезпечують освітній процес на високому професійному рівні.
Серед іншого у профспілці звертають увагу, що Комітет вважає за необхідне запровадження 36-годинного робочого часу для вчителів, керівників гуртків, як і для всіх інших педагогічних працівників закладу загальної середньої освіти.
«Зазначене рішення Комітету з питань освіти і науки Верховної Ради не відповідає статті 22 Конституції України, згідно з якою при ухваленні нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод», – йдеться в заяві.
У зв’язку з вищезазначеним Профспілка працівників освіти і науки України закликає голову Освітнього комітету, народних депутатів відкликати з Комітету з питань бюджету зазначені пропозиції, які стосуються звуження трудових прав педагогічних працівників.
«Висловлюємо категоричний протест запропонованим у висновку Комітету пропозиціям щодо змін до проєкту закону »Про державний бюджет України на 2026 рік« на друге читання та закликаємо народних депутатів України, голову Верховної Ради України, голів і членів Комітетів з питань бюджету, фінансів, податкової та митної політики під час ухвалення закону в другому читанні не допустити ухвалення цих протизаконних змін, що призведуть до порушення трудових прав педагогічних працівників закладів освіти», – ідеться в заяві.
Як повідомлялося, освітня омбудсменка Надія Ліщик вважає за необхідне розпочати діалог між освітянами та владою в Україні про те, чи збільшувати педагогічне навантаження вчителя за умови збільшення заробітної плати.
Нараховані страхові премії за договорами міжнародного страхування «Зелена карта», укладеними компаніями-членами Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ), у січні-жовтні 2025 року скоротилися на 3,74% порівняно з аналогічним періодом 2024 року – до 4,620 млрд грн. Як повідомляється на сайті МТСБУ, кількість укладених договорів «Зелена карта» за цей період зменшилася на 4,52% – до 1,204 млн.
Водночас збільшилася сума відшкодувань, сплачених за вимогами, – на 2,07%, до EUR42,629 млн, кількість оплачених вимог скоротилася на 7,03% – до 12,3 тис.
МТСБУ є єдиним об’єднанням страховиків, які здійснюють обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам.
«Зелена карта» – система страхового захисту потерпілих у дорожньо-транспортній пригоді, незалежно від країни їх місця проживання та країни реєстрації транспортного засобу. Її дія поширюється на території 45 країн Європи, Азії та Африки.
Згідно з рішенням, прийнятим Генеральною асамблеєю Ради Бюро міжнародної системи автострахування «Зелена карта» в Люксембурзі в травні 2004 року, Україна з 1 січня 2005 року є повноправним членом цієї системи.
Понад 13,3 тисячі нових фопів, що працюють у сфері громадського харчування, відкрилось в Україні цьогоріч за даними Єдиного державного реєстру. Водночас понад 10,6 тисячі фопів припинили свою діяльність. Цьогоріч приріст нових кафе та ресторанів скоротився більш ніж вдвічі. Половина кафе та ресторанів, що закрились цьогоріч, проіснували менше ніж півтора року.
13 373 нових фопів, що працюють у сфері громадського харчування, відкрилось в Україні цьогоріч. Це на 5% менше, ніж за аналогічний період торік. Найактивнішим був вересень — тоді відкрилося 1 699 нових закладів.
Водночас за той самий період свою роботу припинили 10 645 фопів у сфері кафе та ресторанів. Загалом цьогоріч приріст нових підприємців склав +2 728 заклади. До порівняння, торік приріст склав 6 004 нових справ.
Найбільше нових фопів у HoReCa цьогоріч відкрили в Києві (1 693), на Дніпропетровщині (1 323), Львівщині (1 136), Одещині (1 113) та Київщині (1 054).
Ресторанний бізнес в Україні — це наразі, переважно, жіноча справа: 66% нових фопів зареєстрували жінки. У деяких областях цей показник перевищує 70% — зокрема, у Хмельницькій, Кіровоградській, Закарпатській, Черкаській та Рівненській. У жодному регіоні чоловіки не переважають за кількістю нових відкриттів.
Чверть закритих цьогоріч фопів пропрацювала менш ніж пів року. Загалом медіана життя малого та середнього бізнесу у HoReCa — 17 місяців. Найстаріший ресторанний фоп, який припинив діяльність цьогоріч, працював ще з 1992-го.
Попри зменшення приросту нових закладів, за даними українського сервісу Poster виторг закладів громадського харчування зріс на 6%, але назвати це значним успіхом не можна. Відвідуваність зменшилася на 9%, тож зростання відбувається радше завдяки подорожчанню, ніж збільшенню клієнтів. Середній чек в закладах від початку року виріс на 11%.
«Зростання виторгу на 6% — це не реальний заробіток, а наздоганяння інфляції. Середній чек виріс через подорожчання продуктів та операційних витрат на оренду та фонд оплати праці. Проблеми галузі посилює відтік працівників після законодавчих змін щодо віку 18-22 років і зменшення купівельної спроможності населення.
Попри виклики, наразі в Poster ми не бачимо масового відтоку клієнтів — кількість діючих закладів та тих, що готуються до відкриття, залишається в межах середніх значень. Зимові місяці завжди є стрес-тестом для галузі — не всі проходять його успішно, але навесні відкриваються нові заклади і ринок оновлюється», — коментує Родіон Єрошек, CEO та співзасновник української компанії з автоматизації закладів Poster
За даними Poster, відвідуваність цьогоріч просіла по всій Україні. На прикладі топ-5 великих міст це виглядає так:
Львів — -8%
Одеса — -6%
Київ — -13%
Дніпро — -11%
Харків — -7%
