У маркетинговому сезоні 2024-2025 років Україна експортувала на зовнішні ринки 16,8 тис. тонн яблук на суму $10,1 млн, повідомляє EastFruit. Цей показник виявився на 64% нижчим, ніж роком раніше, коли обсяги експорту досягали 47 тис. тонн. При цьому середня ціна реалізації зросла і склала близько $600 за тонну.
З липня 2024 по червень 2025 року Україна також імпортувала 18,2 тис. тонн яблук, що призвело до негативного сальдо в сегменті зовнішньої торгівлі. Майже весь імпортний обсяг (18 тис. тонн) припав на першу половину 2025 року.
Головними покупцями українських яблук стали:
Об’єднані Арабські Емірати – 2,9 тис. т,
Саудівська Аравія – 2,9 тис. т,
Узбекистан – 1,5 тис. т,
Туреччина – 1,4 тис. т,
Швеція – 0,9 тис. т.
Окремо відзначається вихід українських виробників на нові ринки. У березні 2025 року, після переговорів із Канадою, Агентство продовольчої інспекції Канади (CFIA) схвалило програму експорту свіжих яблук з України.
Україна традиційно входить до числа найбільших виробників яблук у Східній Європі, проте обсяги експорту залишаються волатильними. За даними EastFruit, поточне скорочення пов’язане з падінням врожаю і зниженням конкурентоспроможності українських яблук на ключових ринках Близького Сходу. Водночас відкриття нових напрямків може закласти основу для відновлення експортного потенціалу в найближчі роки.
Середньомісячна заробітна плата штатних працівників у серпні 2025 року скоротилася на 2,2% до показників липня 2025 року і склала 25 911 грн, повідомила Державна служба статистики (Держстат) у вівторок.
Як повідомляє Держстат, загальна заборгованість з виплати заробітної плати в серпні цього року зросла на 3,3% порівняно з попереднім місяцем 2025 року і на 1 вересня 2025 року склала 3,517 млрд грн.
За даними статвідомства, в серпні 2025 року середньомісячна заробітна плата зросла в сфері держуправління та оборони на 3,6%, до 53 125 грн, у сфері мистецтва, спорту та розваг – на 2%, до 18 504 грн, будівництві – на 1%, до 22 997 грн, у сільському господарстві – на 0,8%, до 25 127 грн, на підприємствах водного транспорту – на 0,6%, до 24 869 грн, у сфері операцій з нерухомістю – на 0,3%, до 23 062 грн.
Одночасно зафіксовано зниження зарплати у сфері освіти на 10% – до 14 432 грн, охорони здоров’я – на 6,9%, до 18 672 грн, у фінансовій та страховій діяльності – на 6,7%, до 52 269 грн, у сфері тимчасового розміщення та організації харчування – на 3,1%, до 19 001 грн, інформації та телекомунікацій – на 3%, до 65 213 грн, на підприємствах транспорту, поштової та кур’єрської служби – на 2,8%, до 26 038 грн, у сфері адміністративного обслуговування – на 1,3% до 20 080 грн, оптової та роздрібної торгівлі – на 0,9%, до 31 134 грн, на підприємствах авіаційного транспорту – на 0,6%, до 57 582 грн, у професійній, науковій та технічній діяльності – на 0,5%, до 33 906 грн, у промисловості – на 0,4%, до 28 951 грн, наданні інших видів послуг – на 0,4%, до 29 002 грн.
В рамках заходів сесії Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку міністр закордонних справ Узбекистану Бахтійор Саїдов провів зустріч з міністром закордонних справ України Андрієм Сибігою.
Обговорювалися актуальні питання двостороннього співробітництва — зокрема у сферах торгівлі, інвестицій, освіти та культурного обміну, а також ключові аспекти взаємодії у багатосторонніх форматах в межах міжнародних організацій.
«Зустріч підтвердила взаємну прихильність Узбекистану та України поглиблювати діалог, зміцнювати партнерство та розвивати нові можливості на благо наших народів», — зазначив Бахтійор Саїдов.
Андрій Сибіга на своїй сторінці в соціальній мережі X написав, що сторони домовилися відновити політичний діалог та розширити двостороннє і багатостороннє співробітництво у різних сферах.
«Україна прагне розвивати відносини з Узбекистаном та зміцнювати зв’язки з країнами Центральної Азії.», — йдеться у заяві.
Обсяг вантажних перевезень за січень-серпень 2025 року склав 208,9 млн тонн, що на 11,3% менше, ніж за аналогічний період у 2024 році, тоді як за результатами січня-липня падіння склало 12,6%, повідомила Державна служба статистики (Держстат) на сайті. Згідно з її даними, лідером за обсягом перевезення вантажів залишається залізничний транспорт – 106,9 млн тонн, що на 9,4% менше, ніж за аналогічний період минулого року.
Вантажообіг залізничним транспортом склав за звітний період 67,70 млрд тонна/км, що на 11,8% менше за такий же період 2024 року.
Автомобільний транспорт за вісім місяців цього року, за даними Держстату, перевіз 77,4 млн тонн вантажів, що на 9,3% менше, ніж за 8 місяців у 2024 році.
Перевезення вантажів водним транспортом за січень-серпень 2025 року склали лише 0,6 млн тонн, або 53,3% від обсягу січня-серпня 2024 року.
Дані щодо вантажоперевезень трубопровідним і залізничним транспортом під час воєнного стану не розголошуються. Як повідомлялося, обсяг вантажних перевезень у 2024 році зріс на 7,8%, а вантажообіг – на 13%, до 184,58 млрд тонна/км.
На початку цього року падіння вантажних перевезень в Україні прискорювалося і за результатами чотирьох місяців досягло 18,5%, в тому числі на залізничному транспорті на 21,3%, але з тих пір падіння щомісяця сповільнюється.
Якщо в 2025–2026 роках більшість готельних проєктів в Україні будуть завершені і покажуть фінансову стабільність, ринок чекає «друга хвиля буму», вважає партнер Apartel resorts Євген Кудрявченко в інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна».
«Перший бум ми спостерігали в 2021–2022 роках, але війна перервала ці процеси. Зараз відбувається обережне зростання, і якщо об’єкти доведуть свою ефективність, з’явиться новий сплеск інтересу і значно більше іноземних інвесторів», – сказав він.
Кудрявченко підкреслив, що апарт-готелі можуть стати важливою частиною інфраструктури майбутнього туризму та ділових поїздок в Україні.
Apartel resorts – девелоперська компанія, що спеціалізується на проектах апарт-готелів та готельної нерухомості в Україні.
Економіка України 2025 року може зрости приблизно на 4%, проте перспективи залишаються крихкими і повністю залежать від зовнішніх чинників. Про це йдеться у свіжому звіті Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) Regional Economic Prospects: Under Pressure.
Згідно з документом, головним джерелом підтримки української економіки є міжнародна фінансова допомога, що спрямовується на покриття бюджетних видатків, соціальні виплати та оборону. Додатковим драйвером зростання виступає експорт агропродукції через «коридори солідарності» ЄС та альтернативні маршрути Дунаєм і сушею, що частково компенсує обмеження морських перевезень.
Також відзначається поступове відновлення інфраструктури, включно з дорогами, мостами та енергосистемою, що сприяє економічній активності.
Водночас ЄБРР попереджає про високі ризики. Серед них – затяжна війна, високий рівень державного боргу та інфляції, а також уразливість експортних потоків, які можуть різко скоротитися в разі блокування морських маршрутів.
На думку експертів банку, перспективними напрямками для України залишаються цифровізація державних послуг, агротехнології та розвиток відновлюваної енергетики. Однак для цього необхідні стійкий мир або заморожування конфлікту, поглиблення інтеграції з ринком ЄС, а також прогрес у судовій та антикорупційній реформах.
За підсумками 2024 року ВВП України оцінювали на рівні близько $160 млрд. Понад 60% експорту припадало на агропродукцію (зерно, олійні та продукти переробки). У разі відновлення виробництв потенціал зберігається також у металургії, IT та енергетики.
ЄБРР підкреслює, що українська економіка «перебуває під тиском», але при збереженні міжнародної підтримки і доступі до зовнішніх ринків може демонструвати швидке зростання, закладаючи основи для післявоєнної трансформації.
