Перший заступник міністра закордонних справ України Сергій Кислиця в Пекіні обговорив з заступником міністра закордонних справ КНР Лю Бінєм шляхи посилення торговельно-економічної співпраці двох країн.
“У Пекіні перший заступник міністра закордонних справ Сергій Кислиця провів українсько-китайські політичні консультацій із помічником (у ранзі заступника) міністра закордонних справ КНР Лю Бінєм”, – йдеться в повідомленні пресслужби міністерства закордонних справ.
Як повідомляється, сторони обговорили актуальні питання двостороннього порядку денного, окреслили плани подальших контактів на вищому і високому рівнях, обговорили шляхи посилення торговельно-економічної співпраці та проблематику взаємодії в рамках міжнародних організацій.
Співрозмовники підтвердили, що взаємна повага до суверенітету і територіальної цілісності є фундаментом українсько-китайських відносин.
“Відбувся поглиблений обмін думками щодо поточної ситуації, повʼязаною із триваючою збройною агресією РФ проти України, а також міжнародних зусиль щодо досягнення сталого і тривалого миру”, – сказано в повідомленні.
У рамках робочого візиту до Пекіну Кислиця також провів зустріч з представниками китайських експертно- аналітичних кіл, а також дипломатичного корпусу країн-партнерів.
За даними Постійного імміграційного спостережного центру (OPI) при Мінсоцполітики та міграції Іспанії, на 30 вересня 2025 року в країні мали чинний дозвіл на проживання 7 426 481 іноземних громадян. Це на 4,5% більше, ніж роком раніше.
З цього числа 54% (близько 4 млн осіб) – громадяни країн ЄС, ЄАВТ і Великої Британії, які мають сертифікат реєстрації громадянина ЄС або картку іноземця TIE за Угодою про вихід Великої Британії з ЄС. Найчисленніші національності в цій групі – румуни, італійці та британці: на них припадає 51% усіх європейських резидентів.
Окремим блоком у статистиці виділяється українська громада. За даними, заснованими на офіційній статистиці Мінсоцполітики та міграції Іспанії, понад 326 тис. громадян України станом на вересень 2025 року мають чинний дозвіл на проживання в країні. Істотна частина цього числа – люди, які отримали захист за директивою ЄС про тимчасовий захист, введеною після повномасштабного вторгнення РФ в Україну в лютому 2022 року.
Зростання української діаспори було особливо різким у 2022–2023 роках, але в 2024–2025 роках динаміка помітно сповільнилася: якщо річний приріст у розпал війни вимірювався тризначними відсотками, то станом на осінь 2025 року він опустився до однозначних значень.
Британці після Brexit залишаються однією з трьох найбільших європейських громад в Іспанії поряд з румунами та італійцями. Офіційний звіт OPI не наводить у відкритому короткому зведенні точну кількість громадян Великої Британії, але підкреслює, що саме ці три національності становлять більше половини всіх резидентів з ЄС/ЄАВТ та Великої Британії.
Характерна деталь – віковий профіль британської діаспори. Середній вік британських резидентів помітно вищий за середній серед іноземців і становить близько 57 років, що відображає популярність Іспанії як країни для пенсіонерів і «другої резиденції» для громадян Великої Британії.
Таким чином, Іспанія до кінця 2025 року залишається однією з ключових країн ЄС за кількістю постійних іноземних резидентів, а структура міграції поступово зміщується: європейські громади як і раніше домінують, але все більшу роль відіграють громадяни України та країн Латинської Америки.
http://relocation.com.ua/more-than-326000-ukrainian-citizens-have-a-valid-residence-permit-in-spain/
Пасажиропотік через український кордон у третій тиждень грудня, з 13 по 19 грудня, з наближенням Різдва підскочив на 26,3% – до 562 тис., а в ці вихідні зростання досягло 50%, що викликало черги на кордоні з Польщею, Угорщиною та Словаччиною, свідчать дані Держприкордонслужби.
Згідно з ними, кількість перетинів кордону на виїзд збільшилася до 279 тис. з 226 тис. тижнем раніше, тоді як зростання на в’їзд було ще більш істотним – до 283 тис. з 219 тис.
Цієї суботи, 20 грудня, кількість перетинів кордону на виїзд і в’їзд також була близькою – 62 і 63 тис. порівняно з, відповідно, 41 тис. і 39 тис. минулої суботи.
Кількість транспортних засобів, які проїхали через пункти пропуску, цього тижня також підскочила до 140 тис. з 123 тис. тижнем раніше, а потік машин з гуманітарними вантажами залишився на рівні близько 520.
За даними Держприкордонслужби, станом на 12:00 неділі черги були відсутні на кордоні з Румунією і Польщею, тоді як на кордонах з трьома іншими країнами вони були у всіх пунктах пропуску.
На кордоні з Польщею найбільше легкових авто і автобусів очікували проїзду на ПП «Краковіц» – 150 і 20. Черга на ПП “Устилуг” становила 125 авто і 15 автобусів, на ПП «Рава-Руська» – 110 авто, ПП «Смильниця» – 85 авто і 6 автобусів, ПП «Шегині» – 80 авто і 19 автобусів, ПП “Грушев” – 80 авто і 9 автобусів, ПП «Нижанковичі» – 80 авто і 1 автобус, ПП «Угринів» – 75 авто і 9 автобусів, «Ягодин» – 30 автобусів (пропуск легкових авто тимчасово не здійснюється).
Проходження кордону зі Словаччиною в ПП “Ужгород” очікували 40 легкових машин і 2 автобуси, в ПП «Малий Березний» – 30 машин.
На кордоні з Угорщиною найбільша черга була на ПП «Лужанка» і «Дзвінкове» – відповідно 50 і 45 авто. На ПП «Косино» і “Вилок” накопичилося по 30 машин, на ПП «Тиса» – 5.
Сумарні показники перетину кордону цього тижня трохи менші за торішні. Тоді за ті ж 7 днів з України виїхало 294 тис. осіб, а в’їхало 290 тис., хоча потік машин був меншим – 134 тис.
Минулого року цього тижня було зафіксовано стрибок пасажиропотоку на 28,1%, а наступного тижня він зріс ще на 12,5%.
Як повідомлялося, з 10 травня 2022 року відтік біженців з України, що почався з початком війни, змінився припливом, який тривав до 23 вересня 2022 року і склав 409 тис. осіб. Однак з кінця вересня, можливо під впливом новин про мобілізацію в Росії і «псевдореферендуми» на окупованих територіях, а потім масових обстрілів енергетичної інфраструктури, фіксувалося перевищення кількості виїжджаючих над в’їжджаючими. Сумарно з кінця вересня 2022 року до першої річниці повномасштабної війни воно досягло 223 тис. осіб.
За другий рік повномасштабної війни кількість перетинів кордону на виїзд з України, за даними Держприкордонслужби, перевищила кількість перетинів на в’їзд на 25 тис., за третій – на 187 тис., а з початку четвертого – на 203 тис.
Як зазначив на початку березня 2023 року Сергій Соболєв, який був тоді заступником міністра економіки, повернення кожних 100 тис. українців додому дає приріст ВВП у 0,5%.
Нацбанк у липневому інфляційному звіті погіршив прогноз міграції: якщо в квітні він очікував у 2026 році чистого припливу в Україну 0,2 млн осіб, то тепер прогнозує чистий відтік 0,2 млн, що відповідає оцінці чистого відтоку в цьому році. «Чисте повернення почнеться тільки в 2027 році (близько 0,1 млн осіб, у попередньому прогнозі – 0,5 млн осіб)», – додав НБУ і підтвердив цей прогноз наприкінці жовтня. В абсолютних цифрах Нацбанк оцінює кількість мігрантів, які зараз залишаються за кордоном, на рівні близько 5,8 млн.
Згідно з оновленими даними УВКБ ООН, кількість українських біженців в Європі станом на 11 грудня 2025 року оцінювалася в 5,311 млн (на 14 листопада – 5,331 млн), а в цілому в світі – в 5,860 млн (5,850 млн).
У самій Україні, за останніми даними ООН на липень цього року, 3,340 млн внутрішньо переміщених осіб (ВПО) порівняно з 3,757 млн на квітень.
АВТО, АВТОБУС, КОРДОН, ПОЛЬЩА, СЛОВАЧЧИНА, УГОРЩИНА, УКРАЇНА
США запропонували провести зустріч радників з національної безпеки (NSA) України, США і РФ, повідомив президент України Володимир Зеленський, висловивши стриманий оптимізм щодо перспективи такої зустрічі.
«Що стосується Умерова (Секретар Ради національної безпеки і оборони Рустем Умеров, який перебуває в США, де проводив переговори з американськими та європейськими партнерами щодо завершення війни), він мені дзвонив, сказав, що Америка пропонує зараз тристоронню зустріч NSA – Америка, Україна, Росія», – повідомив Зеленський у коментарі журналістам у суботу.
Президент зазначив, що не впевнений, що ця зустріч принесе щось нове, але зазначив, що результатом подібної зустрічі в Туреччині стало повернення полонених військових і цивільних осіб, тому їх варто проводити.
“Я вважаю, що це небагато з того, що ми хотіли, але це дуже важливо. Я дуже радий, що у нас були обміни. Наші люди, наші військові, перш за все полонені, повернулися додому. І цивільні. І тому треба робити такі кроки. І якщо зараз може бути така зустріч, яка розблокує обміни, або результатом тристоронньої зустрічі NSA може бути домовленість про тристоронню зустріч лідерів, а я про це неодноразово говорив, є складні питання, які повинні вирішувати лідери держав. Тому, якщо результати обміни або якісь інші домовленості, я не можу бути проти, ми підтримуємо тоді пропозицію Сполучених Штатів Америки. Подивимося, як буде”, – сказав Зеленський.
Бізнес-спільнота, об’єднана Американською торговельною палатою в Україні (Палата), закликає міжнародних партнерів невідкладно посилити повітряний та морський захист над Україною, зокрема Одеським регіоном та критично важливою портовою інфраструктурою Чорного моря.
Росія продовжує знищувати та принижувати американський бізнес в Україні. Останні ракетні та дронові атаки Росії, спрямовані на Україну та Одеський регіон:
Поточна ситуація несе прямий ризик порушення глобальних ланцюгів постачання продовольства та сировинних товарів, що матиме далекосяжні наслідки для міжнародних ринків і продовольчої безпеки, зокрема зростання цін на продукти харчування та погіршення показників голоду у вразливих країнах.
Оцінити обсяги втрат експортерів зернових та олійних культур у режимі реального часу складно, однак наразі вони оцінюються у сотні мільйонів доларів США щомісяця. Без суттєвого посилення систем протиповітряної та морської оборони як український, так і міжнародний бізнес зіткнеться з критичними операційними викликами, включно з неможливістю фрахтування суден та отримання страхового покриття для суден, екіпажів і вантажів.
Палата закликає міжнародних партнерів невідкладно посилити повітряний та морський захист України з метою збереження життя цивільного населення, забезпечення безпеки критичної інфраструктури, портів, та безперервності глобальної торгівлі й ланцюгів постачання продовольства.
https://interfax.com.ua/news/press-release/1129438.html
АМЕРИКАНСЬКА ТОРГОВЕЛЬНА ПАЛАТА, портова інфраструктура, УКРАЇНА, Чорне море
Будівництво з показником 31,5% зробило найбільший внесок у зростання ВВП України в третьому кварталі 2025 року, яке за попередніми даними склало 2,1%, повідомила Державна служба статистики в четвер.
Згідно з її оцінками ВВП за виробничим методом, у державному управлінні зростання склало 15,1%, у постачанні електроенергії, газу, пари та кондиціонованого повітря – 6,7%, в оптовій і роздрібній торгівлі, ремонті автотранспортних засобів – 2,6%, в освіті – 2,2%.
У розрахунку ВВП методом кінцевого використання (або за витратами), який показує, на що були спрямовані ресурси в економіці – на споживання, інвестиції або державні послуги, основне зростання ВВП у третьому кварталі 2025 року сформували витрати сектора загального державного управління – 12,2% і валове накопичення основного капіталу (або простіше – інвестиції) – 11,5%.
Крім того, кінцеві споживчі витрати домогосподарств зросли на 6,7%, зазначив Держстат.
“У третьому кварталі в структурі відбулися істотні зрушення: помітно посилилися державні фінанси, інвестиції в основний капітал і споживчі витрати домогосподарств. У виробничому розрізі головними драйверами стали будівництво, сектор державного управління, енергетика, торгівля та освіта. Саме вони і сформували позитивну динаміку кварталу”, – зазначив заступник голови Держстату Ігор Гончар.
Напередодні Держстат повідомив, що реальний ВВП України в третьому кварталі 2025 року зріс на 2,1% порівняно з третім кварталом 2024 року, тоді як у другому кварталі цього року аналогічний показник становив 0,8%, а в першому – 0,9%.
Як повідомлялося, Нацбанк наприкінці жовтня також оцінив зростання реального ВВП України в третьому кварталі 2025 року проти аналогічного періоду минулого року в 2,1%, тоді як раніше прогнозував його на рівні 2,4%.
Згідно з оновленим прогнозом, оцінка зростання реального ВВП у четвертому кварталі цього року погіршилася до 3,4% з 3,5% у липні.
В цілому Нацбанк погіршив прогноз зростання ВВП у 2025 році до 1,9% з 2,1% через енергодефіцит, руйнування газовидобувних потужностей і дефіцит робочої сили, а на 2026 рік – з 2,3% до 2%. Прогноз інфляції на цей рік покращено з 9,7% до 9,2%, а на наступний збережено на рівні 6,6%.
