Україна, Туреччина та Росія за підтримки Генсекретаря ООН Антоніу Гуттереша домовилися про сприяння безпечному судноплавству для експорту зерна, супутніх продуктів харчування та добрив (у тому числі аміаку) з морських портів “Одеса”, “Чорноморськ” та “Південний” протягом 120 днів з можливістю продовження цього терміну.
Відповідне підписання документів у рамках ініціативи щодо безпечного транспортування зерна та продуктів харчування з українських портів пройшло у Стамбулі у п’ятницю: міністр інфраструктури України Олександр Кубраков у присутності президента Туреччини Реджепа Ердогана підписав тристоронній документ із міністром оборони Туреччини Хулусі Акаром та генсеком ООН, які також підписали другий такий тристоронній документ із міністром оборони РФ Сергієм Шойгу.
Як зазначається в тексті ініціативи, копію якої має агентство “Інтерфакс-Україна”, вона заснована на угодах сторін міжнародної конвенції з безпеки життя на морі 1974 року.
Зокрема, сторони домовляються про таке:
– максимальні гарантії безпеки для всіх судів, що беруть участь у цій ініціативі;
– створення під егідою ООН у Стамбулі спільного координаційного центру (СКЦ), що включає представників всіх сторін;
– створення та робота на судах, що беруть участь в ініціативі, інспекційних груп з представників сторін, які оглядатимуть судна в портах, визначених Туреччиною, при вході/виході до Турецької протоки для перевірки відсутності на бору несанкціонованих вантажів та персоналу.
При цьому вся діяльність в українських територіальних водах перебуватиме під контролем та відповідальністю України.
Сторони не вживатимуть жодних нападів на торгові та цивільні судна, а також на портові засоби, що беруть участь у цій ініціативі.
Якщо потрібно розмінування підходів до портів – має бути залучений тральщик третьої країни
Торгові судна мають бути попередньо зареєстровані в СКЦ і будуть перебувати під технічним контролем на час їхнього проходу морським гуманітарним коридором, узгодженим усіма сторонами.
СКЦ розробить та поширить детальний оперативний та комунікаційний план, включаючи визначення безпечних притулків та варіантів надання медичної допомоги за маршрутом.
З метою запобігання провокаціям та інцидентам рух суден, що прямують транзитом морським гуманітарним коридором, контролюватиметься Сторонами дистанційно.
“Жодні військові кораблі, літаки, безпілотні літальні апарати (БПЛА) не можуть наближатися до морського гуманітарного коридору ближче, ніж на відстань, узгоджену СКЦ, без дозволу СКЦ і виключно після консультації з усіма Сторонами”, – наголошується в тексті ініціативи.
Ця ініціатива діятиме протягом 120 днів з дати підписання всіма Сторонами і може бути автоматично продовжена на той же період, якщо тільки одна із Сторін не повідомить іншу про намір припинити дію ініціативи або змінити її.
При цьому досягнення домовленості щодо експорту українського зерна не означає послаблення режиму безпеки в Чорному морі, неодноразово наголошували представники України.
CHORNOMORSK, ODESA, PORT, RF, ЗЕРНО, ПІВДЕННИЙ, ТУРЕЧЧИНА, УКРАЇНА, ЭКСПОРТ
Ізраїль ухвалив стратегічне рішення про надання Україні допомоги, проте при наданні військової допомоги змушений виявляти обережність, сказав в ексклюзивному інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна” надзвичайний та повноважний посол Ізраїлю в Україні Михайло Бродський.
“Ізраїль, на жаль, знаходиться в неблагополучному регіоні. Це така порохова бочка, на вершині якої сидить Ізраїль. Загрози безпеці Ізраїлю, загрози життю як ізраїльським солдатам, так і ізраїльським громадянам колосальні. Україна сьогодні стикається з дуже потужним противником, наддержавою, в Ізраїлю у цьому сенсі ситуація інша, погрози інші, але це теж серйозна війна, війна з терором, яка потребує максимум ресурсів, максимум мобілізації суспільства… Через ці причини і через ті чутливі відносини, які у нас є з Росією, ми думаємо насамперед про свої інтереси і змушені виявляти обережність”, – сказав він.
“Це не означає, що ми не допомагаємо Україні. З першого дня ми ухвалили стратегічне рішення надати максимальну допомогу Україні, яку можемо собі дозволити. Не переходячи через “червоні лінії” та не поставивши під удар наші національні інтереси. Не створюючи загрози життю простим ізраїльтянам” “, – відзнач дипломат.
Бродський зазначив “сотні тонн гуманітарної допомоги, яку ми поставили – ліки, продовольство, прісна вода, генератори, установки для опріснення води. Це польовий шпиталь, що знаходиться в районі Львова, за час перебування ізраїльських лікарів там вони надали допомогу 6 тис. українцям – біженцям та місцевим жителям”.
Крім цього, нагадав про “десятки людей, які були доставлені до Ізраїлю на лікування. Це діти з лікарні “Охматдит” з онкологічними захворюваннями. Це пацієнти, які були в ізраїльському польовому шпиталі, яких потім було вирішено перевезти до Ізраїлю та там продовжити лікування” .
На думку Бродського, “сфера охорони здоров’я – це та сфера, в якій Ізраїль має активно допомагати Україні і після війни теж. Треба буде відновлювати всю інфраструктуру, включаючи охорону здоров’я. Я думаю, буде правильно, що саме Ізраїль зробить внесок у створення нової, сучасної системи охорони здоров’я в Україні”.
Міністерство цифрової трансформації України повідомило про продовження дії послуги “Роумінг як вдома” для українських біженців у країнах ЄС.
“Спільна заява мобільних операторів України та Євросоюзу продовжується. Українці, які вимушено виїхали до країн ЄС, зможуть і надалі дзвонити рідним за цінами українських операторів. Попередньо домовленості були на три місяці. І вже з липня українцям довелося б переходити на європейські тарифи. Проте Єврокомісія закликала операторів ЄС продовжити підтримку українців”, – повідомляється у Телеграм-каналі міністерства.
За даними Мінцифри, наразі близько 70 європейських операторів надають українцям безкоштовний роумінг. З української сторони заяву підтримують мобільні оператори “Київстар”, “Vodafone Україна” та lifecell.
У міністерстві подякували Нацкомісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектру та послуг поштового зв’язку (НКЕК), Європейську комісію та Асоціацію європейських регуляторів у сфері електронних комунікацій (BEREC) за зусилля, які докладаються до того, щоб українці в ЄС залишалися на зв’язку. із близькими.
Як повідомлялося, раніше оператори України та ЄС підписали спільну декларацію про скоординовані зусилля щодо забезпечення та стабілізації доступного або безкоштовного роумінгу та міжнародних дзвінків між ЄС та Україною.
На момент оприлюднення декларацію підписали 27 операторів зв’язку в ЄС та Україні, у тому числі кілька загальноєвропейських груп, а також асоціація, яка представляє низку віртуальних операторів мобільного зв’язку (MVNO у Європі), і вона відкрита для подальших підписантів.
Проблему створення безпечного коридору для вивезення зерна з України має бути вирішено з дотриманням інтересів як Москви, так і Києва, заявив у понеділок глава МЗС Туреччини Мевлют Чавушоглу.
“План ООН відповідає експортним інтересам і Росії, і України. Проте для вивезення українського зерна необхідно створити безпечний коридор, без загрози морських мін. Сьогодні продовольство у світі сильно подорожчало. Ми виступаємо за те, щоб проблему було вирішено на користь і Києва, і Москви”, – цитує М. Чавушоглу агентство “Анадолу”.
Глава МЗС зазначив, що план ООН є не лише об’єктивним, а й реальним.
Раніше президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган повідомив про намір провести телефонні переговори із президентами Росії та України Володимиром Путіним та Володимиром Зеленським для обговорення зернових коридорів.
Чавушоглу також заявив, що Туреччина підтримує план ООН щодо вивезення зерна з України. Анкара докладає зусиль для врегулювання проблеми, зокрема проводить переговори як з Росією, так і з Україною.
Кваліфікація до ЧС-2023. Рига (Латвія). Арена «Рига». 1 липня. 19:00.
Збірна України з баскетболу продовжує боротися за вихід у другий етап відбору до чемпіонату світу 2023-го року. Щоб пройти далі команда Айнарса Багатскіса має не опуститися нижче свого поточного третього місця в групі G. Для цього «синьо-жовтих» за планом мінімум потрібно буде перемагати останню команду нашого квартету Північну Македонію на виїзді, за планом максимум – нав’язувати боротьбу лідерам та набирати очки у номінально домашніх поєдинках.
Починає липневий марафон Україна проти команди Грузії. За останні кілька років грузини перетворилися в міцного бійця, принаймні на європейській арені, та не пропускають уже 4 Євробаскети поспіль, а у вересні стануть одними з господарів прийдешнього чемпіонату Європи. У Тбілісі у листопаді 2021 на старті кваліфікації підопічні Іліаса Зуроса перемогли Україну з рахунком 88:83, не в останню чергу завдяки вдалим діям своїх лідерів Торніке Шенгелії та Гіоргі Шермадіні. Обидва гравці знову викликані на матчі відбору та готуються до поєдинку. Долучається до команди і центровий клубу НБА «Індіана Пейсерс» Гога Бітадзе, хоча попередньо чекали і форварда «Мілуокі» Мамукелашвілі, але той залишається в США.
Український десант НБА теж планував підтягнутися в збірну лише в вересні. Але несподівано долучився до української команди захисник «Торонто» Святослав Михайлюк, який востаннє грав за збірну у 2018 році. “Приїзд Михайлюка – це як ковток свіжого повітря”, – не стримував радості від появи в команді агрессивного та витривалого гравця задньої лінії Айнарс Багатскіс. Латвійському спеціалісту наразі це підсилення надзвичайно важливе, адже ще одного «американця» Олексія Леня вочевидь чекати лише до Євробаскету. Крім того, через травми «синьо-жовті» втратили Близнюка, Липового та Войналовича; не буде, принаймні поки що, в команді і Рендла.
Тож наразі по складу, зіграності та впевненості у турнірному становищі збірна Грузії виглядає фаворитом поєдинку. Перший легальний букмекер Parimatch Ukraine оцінює шанси української збірної на перемогу у 40,25%, а ймовірність перемоги грузинів – 51,59%. Ймовірність того, що зустріч закінчиться нічиєю в основний час – 8,16%.
У тренерського штабу націоналки був місяць, щоб награти команду з тих гравців, на яких зараз можна розраховувати. Щоб нівелювати відсутність ігрової практики та тонусу, збірна провела тренувальні збори в Латвії, Італії та Португалії, та зіграла два товариські поєдинки: перемогла Словаччину (75:61) та мінімально поступилася Португалії (77:76). З позитиву – налагоджуються ігрові зв’язки та відрізками гра «синьо-жовтих» вселяє віру в те, що результат прийде.
Сподіваємося, що ігрові недосконалості українці зможуть перекритись подвійною мотивацією. Рідна для нашого коуча збірної Латвія зробила все можливе, щоб наша команда почувалася у Ризі максимально, як вдома і по атмосфері українцям обіцяють максимальну підтримку. Отож, незважаючи на статус андердога, готуємося до справжньої битви та вболіваємо за Україну. Заряджай на збірну України разом з Parimatch Ukraine.
Україна та Румунія домовилися посилити співпрацю у Дунайському регіоні та співпрацю у сфері природоохорони, зокрема країни готуються до укладення двосторонньої угоди щодо імплементації Конвенції про оцінку впливу на довкілля у транскордонному контексті (Конвенції ЕСПО).
Відповідне рішення ухвалили міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець та міністр захисту довкілля, вод та лісів Румунії Барна Танчос під час онлайн-зустрічі 27 червня, повідомляється на сайті Мінприроди у понеділок увечері.
Український міністр також розповів про шкоду, завдану довкіллю з початку широкомасштабного вторгнення РФ в Україну, та висловив сподівання на підтримку Румунії у питаннях стягнення Україною збитків з агресора у міжнародному суді.
“Вже зафіксовано близько 260 випадків екоциду на території країни та більше ніж 2 тисячі кейсів знищення наших екосистем. Розмір шкоди перевищує 200 млрд грн. Така війна однозначно залишить величезні шрами на тлі українського довкілля. Україна приєдналася до сім’ї LIFE і ми маємо великі сподівання, що у рамках програми, серед іншого, зможемо відновлювати нашу живу природу”, – зазначив Стрілець, слова якого наведено у повідомленні відомства.
Він також нагадав, що Україна впровадила офіційний застосунок Мінприроди “ЕкоЗагроза”, який дає змогу кожному жителю планети цілодобово отримувати дані про всі зміни екологічних показників на українській території, зокрема й радіаційного забруднення.
Конвенція ЕСПО – міжнародна угода, ініційована Європейською економічною комісією ООН, яка набула чинності 1997 року. Згідно з документом, процедура оцінки впливу на довкілля потенційно небезпечних проєктів має здійснюватися не лише всередині держави, а й у суміжних країнах, яких може торкнутися вплив цих об’єктів.
Україна та ЄС уклали 24 червня угоду про приєднання до міжнародної екологічної програми LIFE, бюджет якої на 2021-2027 роки на проєкти із захисту довкілля становить EUR5,43 млрд.
Мінприроди вже має понад 15 конкретних пропозицій, які буде оформлено у відповідні проєкти для подання на розгляд програми LIFE.
