Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль подякував прем’єр-міністру Канади Джастіну Трюдо та віцепрем’єр-міністру фінансів цієї країни Христі Фріланд за допомогу Україні в 450 млн канадських доларів.
“Черговий крок солідарності від Канади. Україна отримає 450 млн канадських доларів допомоги на закупівлю газу до опалювального сезону”, – написав Шмигаль у твіттері.
Прем’єр України подякував Трюдо, Фріланд та всьому народу Канади за непохитну підтримку України у боротьбі за демократію та свободу.
Як повідомлялося, у липні Кабінет міністрів України вніс зміни до Основних умов здійснення державних зовнішніх запозичень у 2022 році шляхом залучення кредиту від Канади.
“Проєкт постанови розроблений Мінфіном для можливості збільшення суми пільгового кредиту на 0,45 млрд канадських доларів (екв. 0,351 млрд дол. США) у рамках кредитного договору між Україною та Канадою, внаслідок чого сума кредиту становитиме 1,45 млрд канадських доларів (екв. 1,131 млрд дол. США)”, – йшлося в повідомленні Мінфіну України.
У відомстві нагадали, що 17 червня до держбюджету України надійшов від Канади 1 млрд канадських доларів (екв. 0,773 млрд доларів США) кредиту на пільгових умовах.
“Це перші кошти, які Україна одержала через механізм адміністративного рахунку Міжнародного валютного фонду. Термін погашення кредиту – 10 років, процентна ставка – 1,69% річних. Для додаткових траншів кредиту збережено зазначені умови”, – підсумували у Мінфіні.
Новий КПП “Ніжанковичі-Мальховичі” на українсько-польському кордоні розпочне роботу у 2023 році, на сьогодні на пропускному пункті ведуться будівельні роботи, повідомив заступник голови облдержадміністрації Юрій Бучко у Facebook.
“До цього КПП веде дорога Нижанковичі – Самбір – Дрогобич – Стрий. Її почали ремонтувати минулого року. Нове асфальтове покриття підрядники вистелили від кордону до Добромля. Роботи активно продовжуються, у тому числі й ремонт мостів”, – зазначив Бучко.
За його словами, окремо здійснюється спільне з польською стороною поновлення залізничного сполучення з Хирова до Перемишля через Нижанковичі. Польська сторона на ремонт своєї ділянки завдовжки 7 км виділила 40 млн. злотих.
Раніше повідомлялося, що майбутній пункт пропуску “Ніжанковичі-Мальховичі” розрахований на автомобілі масою до 3,5 тонни, вартість робіт на ньому оцінювалася в 109 млн. злотих, які виділила Польща. Українська сторона підводить до КПП дорогу Нижанковичі – Самбір – Дрогобич – Стрий, на яку кошти також надала польська сторона.
Згідно з інформацією на сайті Держприкордонслужби, наразі між Україною та Польщею функціонують 14 пунктів пропуску, з них 8 автомобільних та 6 залізничних.
Генсек ООН Антоніу Гутерріш у четвер, 18 серпня, візьме участь у тристоронній зустрічі у Львові з президентом Туреччини Реджепом Тайіпом Ердоганом та президентом України Володимиром Зеленським, заявив у вівторок заступник генсека Стефан Дюжжарик.
“Генсек ООН прибуде до Львова у четвер на тристоронню зустріч із президентом Туреччини Ердоганом та українським лідером Зеленським”, – сказав він.
“Наступного дня він вирушить до Одеси і відвідає місцевий порт, один із трьох найбільш завантажених портів Чорного моря”, – зазначив він.
Дюжжарик додав, що в ООН очікують на двосторонню зустріч Гутерріша з Зеленським.
У Стамбулі 22 липня за участю ООН, Росії, Туреччини та України відбулося підписання двох документів щодо створення коридору для вивезення зерна із трьох портів на українській території – Чорноморська, Одеси та Південного.
Раніше “Клуб Експертів” випустив аналіз основних подій, які мають відбутися 15-21 серпня в Україні та світі. Детальніше відео огляд дивіться за посиланням:
Федеральна рада Німеччини оприлюднила рішення про зміну правил перебування на території країни громадян України з 1 вересня 2022 року.
Згідно з рішенням уряду, з 1 вересня для громадян України розпочинається облік часу перебування у країні. Враховуватимуться всі дні перебування, починаючи з 24 лютого. Ті українці, які перебувають у Німеччині понад 90 днів, мають отримати статус тимчасового захисту або залишити країну на наступні 90 днів.
При цьому українці, які прибудуть на територію Німеччини після 1 вересня 2022 року, також матимуть змогу легально перебувати в країні протягом 90 днів без необхідності подавати заяву на реєстрацію статусу тимчасового захисту.
Реєстрацію для громадян України буде відкрито протягом усього часу війни.
Потік на в’їзд в Україну через західний її кордон за тиждень з 23 по 29 липня становив близько 281 тис., тоді як на виїзд – близько 262 тис., повідомляє Держприкордонслужба у Facebook.
Згідно з її даними, порівняно з попереднім тижнем кількість тих, хто в’їхав в Україну, трохи зросла, тоді як кількість тих, хто її залишив, трохи скоротилася, внаслідок чого чиста притока в країну збільшилася приблизно до 19 тис. з близько 5 тис. тиждень тому.
Число легкових авто, що проходять через кордон, залишилося на рівні 119 тис. на тиждень, а оформлених транспортних засобів з гуманітарними вантажами скоротилося до 431 проти 560 тижнем раніше.
Такі дані підтверджує прикордонна служба Польщі. За її даними, з 23 по 29 липня з України до Польщі в’їхало 162 тис. (тижнем раніше – 163 тис.), тоді як із Польщі до України – 173 тис. (167 тис.).
Загалом з початку війни до Польщі з України прибуло 5,130 млн., тоді як у зворотному напрямку – 3,218 млн. грн.
За даними Держприкордонслужби, останні чотири тижні намітилася тенденція, коли у неділю-вівторок помітно більше людей в’їжджає в Україну, а у середу-п’ятницю – трохи більше виїжджає.
Як повідомлялося, з 10 травня потік на в’їзд в Україну через її західний кордон місяць стійко перевищував потік на виїзд. Чистий приплив за цей час становив 188 тис. У наступні тижні такої однозначної тенденції вже не було, і чистий приплив за цей період знизився до 60 тис.
За даними УВКБ ООН на 26 липня, всього з України з початку війни виїхало (без урахування потоку на в’їзд) 9,927 млн осіб, з них до Польщі 4,944 млн, Росію – 1,857 млн, Угорщину – 1,042 млн, Румунію – 890,2 тис. осіб ., Словаччину – 627,6 тис., Молдову – 549,3 тис., Білорусь – 16,7 тис.
У той же час в Україну, за даними ООН, з 28 лютого до 26 липня в’їхало (без урахування даних Угорщини, РФ та Білорусі) 3,996 млн осіб.
Експортний потенціал української пшениці у 2022/2023 маркетинговому році (МР, липень-червень) може становити близько 12 млн тонн, що на 36% нижче за показники минулого 2021/2022 МР (18,7 млн тонн) та на 28% менше позаминулого 2020/2021 МР (16,6 млн тонн).
Як повідомляється на сайті агентства “АПК-Інформ” у п’ятницю, скорочення експорту пшениці пов’язане зі зниженням на 39% очікуваного валового врожаю зернових в Україні в 2022/23 МР порівняно з попереднім сезоном – до 52,3 млн. тонн з 86 млн. тонн, а також з обмеженою пропускною спроможністю експортної інфраструктури країни.
За його даними, ключовими імпортерами української зернової продукції вже кілька сезонів залишаються Єгипет та Індонезія: за підсумками 2021/2022 МР їхня частка в загальному обсязі експорту склала 16% і 14% відповідно (2,9 млн тонн і 2,5 млн тонн у натуральному. виразі). Уточнюється, що у 2021/2022 МР Єгипет збільшив закупівлі української пшениці по відношенню до сезону-2020/2021 МР на 19%, а Індонезія – на 2%.
Третім найбільшим імпортером української пшениці з минулого МР стала Туреччина – її імпорт порівняно з попереднім сезоном зріс більш ніж удвічі – з 794 тис. тонн до 1,9 млн. тонн, а частка у загальному експорті збільшилася з 5% до 10%.
Як повідомлялося, Мінсільгосп США (USDA) у липневому звіті прогнозує врожай української пшениці у 2022/2023 маркетинговому році (МР, липень-червень) на рівні 19,5 млн тонн, її експорт – 10 млн тонн, внутрішньо споживання всередині країни – 10, 2 млн. тонн. Урожай кукурудзи оцінений у 25 млн. тонн, експорт – 9 млн. тонн, внутрішнє споживання – 10,7 млн. тонн.
