Рада директорів Міжнародного валютного фонду (МВФ) у п’ятницю затвердила виділення чотирирічної програми розширеного фінансування EFF на SDR11,6 млрд ($15,6 млрд) у межах загального пакету підтримки для України в розмірі $115 млрд, ідеться в повідомленні Фонду.
“Програма України (на 2023-2027 рр.), підтримувана EFF, спрямована на те, щоб закріпити політику утримання фіскальної, зовнішньої, цінової та фінансової стабільності і підтримати відновлення економіки, одночасно покращуючи управління і зміцнюючи інститути для сприяння довгостроковому зростанню в контексті післявоєнного відновлення і шляху України до ЄС”, – зазначив МВФ.
Фонд уточнив, що рішення ради директорів дозволяє негайно виділити близько SDR2 млрд (або $2,7 млрд).
Глава місії МВФ Гевін Грей уточнив журналістам, що перший перегляд програми очікується в червні-липні цього року, другий – до кінця жовтня, можливо, на початку листопада, а з 2024 року буде щоквартальним.
Згідно з релізом, очікується, що схвалення EFF залучить великомасштабне пільгове фінансування від міжнародних донорів і партнерів України, щоб допомогти розв’язати проблему платіжного балансу України, досягти середньострокової зовнішньої життєздатності та відновити стійкість боргу на перспективній основі як у базовому, так і в негативному сценарії.
МВФ зазначає, що з огляду на винятково високу невизначеність, з якою зіткнулася Україна, програма EFF передбачає двоетапний підхід. На першому етапі програми, запланованому на 2023-2024 роки, основна увага приділятиметься трьом цілям. Серед них, зокрема, зміцнення бюджету на 2023 рік і підтримка мобілізації доходів, зокрема за рахунок недопущення нових заходів, які можуть підірвати податкові надходження.
Крім того, йдеться про стійку дезінфляцію та стабільність обмінного курсу, зокрема завдяки підтримці достатніх валютних резервів, а також про сприяння довгостроковій фінансовій стабільності, зокрема через підготовку глибшої оцінки стану банківського сектору та подальше зміцнення незалежності центрального банку.
“Незалежні та ефективні інституції по боротьбі з корупцією допоможуть знизити корупційні ризики під час воєнного стану і зміцнити суспільну довіру та довіру донорів до майбутньої реконструкції”, – додає Фонд.
Він також зазначив, що в рамках програми на першому етапі будуть захищені соціальні витрати.
“Другий етап програми змістить акцент на більш амбітні структурні реформи для зміцнення макроекономічної стабільності, підтримки раннього повоєнного відновлення, а також підвищення стійкості та більш високих темпів довгострокового зростання, зокрема й у контексті цілей вступу України до ЄС”, – зазначив МВФ.
Згідно з релізом, очікується, що Україна повернеться до довоєнних засад політики, головним чином до гнучкого обмінного курсу та таргетування інфляції, одночасно підвищуючи продуктивність і конкурентоспроможність, зміцнюючи інституції та усуваючи вразливості фінансового й енергетичного секторів.
Крім того, податково-бюджетну політику буде зосереджено на найважливіших структурних реформах для гарантування середньострокових доходів за рахунок реалізації національної стратегії доходів поряд із поліпшенням управління держфінансами та впровадженням реформ управління держінвестиціями для підтримки післявоєнного відновлення.
“Ризики для програми EFF виключно високі. Успіх програми залежить від розміру, складу та термінів зовнішнього фінансування на пільгових умовах, щоб допомогти закрити дефіцит бюджету та зовнішнього фінансування і відновити стійкість боргу на перспективній основі відповідно до базового та негативного сценаріїв”, – зазначила перший заступник директора-розпорядника Гіта Гопінат.
Глава місії МВФ Гевін Грей уточнив, що крім $15,6 млрд Фонду, пакет підтримки передбачає $80 млрд від багатосторонніх і двосторонніх донорів, з яких $20 млрд у вигляді грантів і $60 млрд у вигляді пільгових кредитів, а також ще $20 млрд у вигляді відтермінування виплат за зовнішнім боргом.
За його словами, базовий сценарій передбачає завершення (англ. winding down – згортання) війни в середині 2024 року, тоді як негативний – до кінця 2025 року зі збільшенням потреб у фінансуванні до $240 млрд.
Водночас представник МВФ наголосив, що на цей рахунок у програмі передбачено додаткові гарантії з боку низки акціонерів Фонду, як привілейованих кредиторів, зокрема країн G7, Бельгії, Литви, Нідерландів, Польщі, Словаччини та Іспанії.
Прем’єр-міністр Словацької Республіки Едуард Хегер, прем’єр-міністр Хорватії Андрей Пленкович і прем’єр-міністр Словенії Роберт Ґолоб прибули до Києва, де візьмуть участь у саміті з нагоди річниці визволення Бучі. Як повідомляє словацьке агентство TASR, прем’єр-міністр Словацької Республіки Хегер у п’ятницю прибув в Україну, він зустрінеться з президентом Володимиром Зеленським.
Разом із Хегером в Україну прибув міністр оборони Словаччини Ярослав Надь. Час і місце зустрічі не повідомляються заздалегідь з міркувань безпеки.
Як заявив Хегер, Зеленський запросив його відвідати Україну в телефонній розмові після того, як Словаччина схвалила передачу Україні винищувачів МіГ-29.
Надь, зі свого боку, протягом дня має зустрітися зі своїм українським колегою Олексієм Резніковим.
Крім того, до Києва в п’ятницю вранці прибув прем’єр-міністр Хорватії Андрей Пленкович. Він планує зустрічі із Зеленським, прем’єр-міністром Денисом Шмигалем і головою Верховної Ради Русланом Стефанчуком. Із хорватським прем’єром також прибув міністр у справах ветеранів Томо Медведь.
Як повідомляють на сайті хорватського уряду, разом із Зеленським, Хегером, Голобом і президентом Молдови Маєю Санду вони візьмуть участь у саміті “Буча – відповідальність Росії за злочини в Україні” в Києві з нагоди річниці визволення Бучі (Київська обл.). Після цього відбудеться спільна пресконференція.
Це другий візит Пленковича в Україну від початку російської агресії 24 лютого 2022 року. У травні минулого року він зустрівся в Києві з керівництвом України, відвідав Ірпінь і Бучу.
Словенська газета Delo, зі свого боку, повідомила про прибуття в п’ятницю до Києва прем’єр-міністра Словенії Роберта Голоба. Він також має намір зустрітися із Зеленським.
Для прем’єр-міністра Словенії це перший візит в Україну після приходу до влади. Його мета – підтвердити підтримку України, яка з лютого минулого року є жертвою російської агресії.
Голоба також приймуть Шмигаль і Стефанчук .
Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук відвідає з офіційним візитом Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії 27-28 березня.
Як повідомила пресслужба апарату Верховної Ради, програма візиту передбачає зустрічі з депутатами парламенту Великої Британії. Зокрема, Стефанчук поспілкується з головою палати громад Ліндсеєм Гойлом і лордом-спікером палати лордів Д.Ф.Макфолом, членами обох палат парламенту, представниками групи дружби “Велика Британія – Україна” та ініціативної групи “Консерватори – друзі України”.
Заплановано також низку двосторонніх зустрічей: з прем’єр-міністром Великої Британії Ріші Сунаком та екс-прем’єр-міністром Великої Британії, депутатом парламенту Борисом Джонсоном.
Під час візиту буде підписано меморандум про взаєморозуміння між апаратами Верховної Ради та палати громад парламенту Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії.
Дію Угоди між Україною та ЄС про лібералізацію вантажних перевезень пролонговано до 30 червня 2024 року: документ, підписаний у червні 2022 року, скасував необхідність отримання українськими перевізниками відповідних дозволів для здійснення двосторонніх і транзитних перевезень до держав ЄС.
Як повідомив віцепрем’єр – голова Мінвідновлення Олександр Кубраков у Facebook, відповідної домовленості було досягнуто на першому засіданні спільного комітету Угоди про вантажні перевезення автомобільним транспортом.
“За перший рік домовленість довела свою практичну ефективність. За період її дії обсяги двосторонніх і транзитних автомобільних вантажоперевезень зросли більш ніж на 50%”, – зазначив він.
Після підписання угоди 29 червня 2022 року кількість перевізників, які перетинали кордон у напрямку ЄС, порівняно з аналогічним періодом 2021 року збільшилася на 53%, а сама кількість перетинів – на 43%.
Віцепрем’єр наголосив на потенціалі подальшого зростання, зокрема, за рахунок спільного з європейськими партнерами розвитку необхідної логістичної інфраструктури на кордоні. Він нагадав, що від початку повномасштабного вторгнення було відкрито два нові пункти пропуску на кордоні з Румунією, а також пункт контролю на тимчасовій інфраструктурі для пропуску порожніх вантажних транспортних засобів на кордоні з Польщею. Крім того, розширено пропускну спроможність пункту “Краковець – Корчова” та впорядковано роботу пункту “Ягодин – Дорогуськ” на кордоні з Польщею.
“Ефективна реалізація “транспортного безвізу” наближає нас до нашої головної зовнішньополітичної мети – набуття членства в ЄС”, – підкреслив Кубраков.
Віцепрем’єр нагадав, що угода також спрощує процедуру визнання водійських документів: Україна та ЄС звільнили власників водійських прав, виданих однією зі сторін, від вимоги мати міжнародне водійське посвідчення.
Зовнішній товарообіг України за січень-лютий 2023 року становив $16,6 млрд, що на 30% менше, ніж за аналогічний період 2022 року, повідомила Державна митна служба. “У січні-лютому поточного року в Україну імпортували товарів на суму $10,1 млрд, експортували – на суму $6,5 млрд”, – ідеться у пресрелізі Держмитслужби.
У січні відомство відзвітувало про імпорт на $4,8 млрд і експорт на $3,1 млрд. Таким чином, у лютому імпорт зріс до $5,1 млрд, тоді як експорт – до $3,4 млрд, а негативне сальдо торгівлі товарами залишилося на рівні $1,7 млрд.
Як зазначила Держмитслужба, оподатковуваний імпорт у січні-лютому становив $8,1 млрд, або 80% від усього імпорту товарів.
Згідно з опублікованою інформацією, податкове навантаження на 1 кг оподатковуваного імпорту становило $0,44/кг, це на 53% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Найбільше товарів імпортували з Китаю – $1,7 млрд, Польщі – $1 млрд, Туреччини – $760 млн.
Як зазначається, за два місяці 2023 року найбільше товарів було експортовано до Польщі – на $953 млн, Румунії – на $609 млн, Китаю – на $605 млн.
У пресрелізі повідомляють, що основними категоріями імпорту були: машини, обладнання та транспорт – на $2,9 млрд, до бюджету сплачено 17,6 млрд грн, або 27% митних платежів; паливно-енергетичні товари – на $2,6 млрд, сплачено 16,2 млрд грн, або 25%; продукція хімічної промисловості – на $1,7 млрд, сплачено 11,5 млрд грн, або 18%.
До трійки категорій товарів, які найбільше експортуються з України, увійшли продовольчі товари – $4,3 млрд, метали та вироби з них – $568 млн, машини, обладнання та транспорт – $521 млн.
У Держмитслужбі підсумували, що під час митного оформлення експорту товарів, на які встановлено вивізне мито, до бюджету сплачено 223,3 млн грн.
Втрати серед цивільних осіб із 24 лютого 2022 року, після початку Росією війни проти України, до 12 березня 2023 року становили 21965 цивільних (станом на 5 березня – 21793), зокрема 8231 загиблий (8173), повідомило управління Верховного комісара ООН із прав людини (УВКПЛ ООН) у понеділок.
“УВКПЛ ООН вважає, що реальна кількість випадків загибелі або поранення цивільних осіб є значно вищою, оскільки багато повідомлень із місць, де такі випадки мали місце, як і раніше, потребують додаткового підтвердження, водночас як отримання інформації з деяких місць, де тривають бойові дії, затримується”, – наголошується в документі щодо даних ООН.
Це стосується, наприклад, таких населених пунктів як Маріуполь (Донецька обл.), Лисичанськ, Попасна і Сєвєродонецьк (Луганська обл.), де, за повідомленнями, зафіксовано численні випадки загибелі або поранення цивільних осіб.
За підтвердженими даними ООН, загинули 3664 чоловіки, 2173 жінки, 260 хлопчиків і 203 дівчинки, тоді як стать 31 дитини та 1900 дорослих поки що не вдалося встановити.
Серед 13734 поранених 413 хлопчиків і 295 дівчаток, а також 271 дитина, стать якої поки що не вдалося встановити.
Порівняно з даними на 5 березня загинуло двоє дітей, ще 11 було поранено.
Якщо раніше зведення УВКПЛ ООН про кількість втрат виходило щодня, а потім тільки в робочі дні, то з липня воно стало щотижневим. У цьому зведенні, як і в попередньому, наведено дані за місяцями.
Згідно з ними, кількість загиблих у лютому зменшилася до 138 зі 198 у січні та 205 у грудні, однак за перші 12 днів березня вона становила 84.
Найсмертоноснішим місяцем, як вказує ООН, для цивільних осіб залишається березень – мінімум 3968 загиблих. У квітні, згідно з публікацією УВКПЛ, кількість смертей цивільних через війну знизилася до 761, у травні – до 510, у червні – до 422 і в липні – до 378. За перші п’ять днів війни з 24 по 28 лютого загинуло 358 осіб, за серпень – 332, за вересень – 387, за жовтень – 305 і за листопад – 184.
Кількість поранених у лютому – 451 – також стала мінімальною від початку війни: у січні їх було 539, у грудні – 617, у листопаді – 541, за п’ять перших днів війни в лютому минулого року – 464, а за 12 днів цього березня 209. У жовтні кількість поранених скоротилася до 795 з 976 у вересні, коли вона виявилася вищою за показник серпня – 917. До цього щомісяця кількість поранених перевищувала тисячу: липень – 1126, червень – 1104, травень – 1136, квітень – 1887, березень – 2972.
Згідно зі зведенням, від початку березня цього року від зброї вибухової дії з великою зоною ураження загинули 72 людини і ще 182 були поранені, тоді як від мін і вибухонебезпечних пережитків війни померли 12, поранені 27 осіб (13% від загальних втрат).
На контрольовані урядом території, за даними ООН, у березні припало 83% жертв.
У зведенні традиційно зазначено, що зростання показників до попереднього зведення не слід зараховувати тільки на випадки після 5 березня, оскільки протягом цього періоду Управління верифікувало деяку кількість випадків за попередні дні.
