Як повідомляє Інтерфакс-Україна, Прем’єр-міністр України Сергій Корецький провів першу зустріч із Наглядовою радою НАЕК «Енергоатом», наголосив на необхідності якнайшвидшого перезавантаження управління та пообіцяв усю необхідну підтримку.
«Провів першу зустріч із Наглядовою радою «Енергоатома». Уряд очікує від Наглядової ради якісного перезавантаження управління компанією. Це першочергове завдання. Уряд надасть усю необхідну підтримку», — написав він у Telegram-каналі за підсумками зустрічі в середу.
Прем’єр наголосив, що «новий топ-менеджмент має бути сформований якомога швидше за підсумками прозорого конкурсу».
За його словами, він також обговорив із членами Наглядової ради фінансовий стан державної компанії та хід підготовки до осінньо-зимового періоду.
«Подібні зустрічі відбуватимуться систематично», – повідомив він.
Як повідомлялося, за прогнозом першого віце-прем’єр-міністра з питань енергетики Дениса Шмигаля, НАЕК «Енергоатом» отримає нового голову правління та оновлений склад виконавчого органу не пізніше жовтня за результатами конкурсу, термін подання документів на який закінчився 31 липня 2026 року.
Що стосується НАК «Нафтогаз України», головою якої глава держави Володимир Зеленський запропонував призначити екс-прем’єр-міністра України Юлію Свириденко, то координатор сектору «Енергетика та клімат» Ukraine Facility Platform та експерт у сфері корпоративного управління Олександр Візір тиждень тому у коментарі «Енергореформі» зазначав, що, найімовірніше, ще тривають переговори з незалежними членами Наглядової ради (НР) компанії, яка й має повноваження призначати голову правління або особу, яка виконує його обов’язки.
Зі свого боку колишня членкиня Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКУ) Ольга Бабій у коментарі «Енергореформі» зазначила, що Юлія Свириденко «для „Нафтогазу“ — ідеальне рішення», і не знає, чому її досі не призначають.
Прем’єр Корецький під час Години запитань до уряду у Верховній Раді 21 серпня зазначив, що вважає ідеальним варіантом, якби новим головою правління НАК «Нафтогаз України» було призначено іншу особу після осінньо-зимового періоду 2026/27 (ОЗП).
Джерело: https://t.me/Koretskyi_official/335
Програма діяльності Кабінету міністрів України передбачає збільшення фактичних площ зрошення в Україні до 200 тис. га до 2027 року, йдеться у програмі.
Для цього у 2027 році уряд планує запровадити довгострокове планування розвитку гідротехнічної меліорації земель та утворити операторів державних меліоративних систем зрошення та осушення.
Програмою також передбачено інтеграцію відомостей Державного водного кадастру та інших кадастрів природних ресурсів до Державного земельного кадастру на основі актуальних геопросторових даних національної інфраструктури геопросторових даних у 2027 році.
Окремим завданням на 2026 рік визначено забезпечення безперервності збирання та перевезення сільськогосподарської продукції в умовах воєнного стану для збереження врожаю та мінімізації його втрат.
Крім того, уряд планує у 2027 році забезпечити відкритий доступ до Публічної кадастрової карти з урахуванням безпекової ситуації та запровадити довгострокове планування сільського розвитку України.
За даними Рахункової палати, на підконтрольній Україні території розташовані 253 державні зрошувальні системи загальною проєктною площею 791,8 тис. га, однак у 2024-2025 роках фактичне зрошення охоплювало менш як 15% цієї площі. Водночас, за даними Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм, станом на початок серпня 2026 року договори на подачу води були укладені для зрошення майже 76,6 тис. га сільгоспугідь, фактично полито вже понад 66 тис. га.
Як повідомлялося, 17 серпня Кабінет міністрів України затвердив Програму діяльності уряду. Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук повідомив, що парламент розгляне Програму найближчим часом відповідно до встановленої процедури.
Програма діяльності Кабінету Міністрів України передбачає збільшення обсягу заготівлі деревини до 15,5 млн куб. м у 2027 році, а обсягу виробництва в деревообробній та меблевій галузях — на 5%, а також зростання частки продукції з високою доданою вартістю в експорті на 10%.
Згідно з програмою, у 2026 році уряд планує схвалити Стратегію розвитку деревообробної та меблевої галузей України до 2030 року та затвердити операційний план заходів щодо її реалізації у 2026–2028 роках.
У 2027 році уряд планує запровадити єдині правила функціонування ринку деревини для всіх постійних лісокористувачів та власників лісів незалежно від форми власності.
Крім того, у 2026–2027 роках уряд планує запровадити європейські правила обігу товарів, пов’язаних із знелісненням та/або деградацією лісів (EUDR), систему належної перевірки та геопросторової простежуваності походження деревини на базі державних інформаційних систем.
Крім того, у 2027 році заплановано завершення корпоратизації державного підприємства «Ліси України» та введення безстрокового мораторію на відчуження державних акцій.
За даними Міністерства економіки, навколишнього середовища та сільського господарства, у 2025 році загальний обсяг заготівлі лісоматеріалів в Україні становив 11,7 млн куб. м.
Як повідомлялося, 17 серпня Кабінет Міністрів України затвердив Програму діяльності уряду. Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук повідомив, що парламент розгляне Програму найближчим часом відповідно до встановленої процедури.
Програма діяльності Кабінету міністрів України передбачає у 2027 році збільшення частки переробки у структурі аграрного експорту України до 63%, а обсяг аграрного експорту, щонайменше, на $4 млрд.
Для досягнення цієї мети уряд планує розширити застосування механізмів державної підтримки українських агровиробників товарів із значною часткою імпорту та відкрити нові ринки щонайменше для 10 нових товарних позицій у 2027 році.
Передбачається також у 2027 році запровадити інститут аграрних аташе та новий інструмент гарантування кредитування переробки через Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві.
Окремим напрямом визначено збільшення рівня переробки відходів та сировини сільського господарства, зокрема, рослинництва і тваринництва, на біопаливо.
Програмною ціллю Мінагрополітики визначено трансформацію аграрного сектору у високопродуктивну, технологічну, інноваційну та інвестиційно привабливу галузь із високою доданою вартістю та часткою переробки.
Як повідомлялося, 17 серпня Кабінет міністрів України затвердив Програму діяльності уряду. Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук повідомив, що парламент розгляне Програму найближчим часом відповідно до встановленої процедури.
За даними Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства, за підсумками 2025 року частка переробленої продукції в аграрному експорті України становила 47,8%, а сировинної – 52,2%. У 2024 році це співвідношення становило відповідно 40% та 60%.
Верховна Рада за поданням новопризначеного прем’єр-міністра Сергія Корецького затвердила новий склад Кабінету міністрів України.
За це рішення на засіданні парламенту в четвер проголосували 264 народні депутати.
Голоси на підтримку нового складу уряду розподілилися наступним чином: фракція «Слуга народу» – 193, «Європейська солідарність» – 0, «Батьківщина» – 1, «Голос» – 2, депутатська група «Довіра» – 17, «За майбутнє» – 14, «Платформа за життя і мир» – 16, «Відновлення України» – 14, позафракційні – 7.
За відставку попереднього складу Кабміну та призначення членів нового уряду на пленарному засіданні у четвер, яке відбувалося пакетом (крім міністра оборони та міністра закордонних справ, кандидатури яких вносить президент), проголосували 264 народні депутати.
Зокрема, до оновленого Кабміну перепризначено: першого віце-прем’єр-міністра – міністра енергетики Дениса Шмигаля, віце-прем’єр-міністра з питань гуманітарної політики – міністра культури України Тетяну Бережну, міністра фінансів Сергія Марченка, міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко, міністр молоді та спорту Матвій Бідний, міністр соціальної політики, сім’ї та єдності Денис Улютин.
Водночас віце-прем’єром з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України призначено Всеволода Ченцова, який раніше обіймав посаду представника України при Європейському Союзі.
На посаду міністра освіти і науки призначено голову Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти (НАОКВО) Андрія Бутенка.
Новим міністром у справах ветеранів став начальник Миколаївської обласної військової адміністрації Віталій Кім.
Також оновлене Міністерство економіки та навколишнього середовища очолив керівник українського офісу McKinsey & Company Олександр Кравченко, а Міністерство аграрної політики та продовольства — чинний заступник міністра економіки Тарас Висоцький.
Таким чином, Міністерство економіки, навколишнього середовища та сільського господарства буде розділено на два окремі відомства.
У свою чергу, Міністерство у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб очолив депутат Віталій Безгін (фракція «Слуга народу»), а Міністерство відновлення, інфраструктури та транспорту – голова Київської ОВА Микола Калашник.
Таким чином, посада віцепрем’єр-міністра з питань відновлення України – міністра розвитку громад і територій в уряді більше не існує, і її замінено двома профільними міністрами.
Крім того, міністром юстиції призначено голову комітету Верховної Ради з питань правової політики Дениса Маслова (фракція «Слуга народу»), а на посаду міністра цифрової трансформації – заступницю міністра оборони України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій та цифровізації Оксану Ферчук.
Також новим міністром внутрішніх справ призначено голову Національної поліції Івана Вигівського.
Крім того, за квотою президента мають перепризначити міністра закордонних справ Андрія Сібігу, а також призначити міністра оборони; пропозицій щодо цих кандидатур поки що немає.
Таким чином, посади в новому уряді не отримали: Тарас Качка, Олексій Кулеба, Олексій Соболєв, Наталія Калмикова, Оксен Лісовий, Михайло Федоров, а також Ігор Клименко (можливо, буде висунутий на посаду міністра оборони).
Як повідомлялося, 16 липня Верховна Рада призначила голову правління НАК «Нафтогаз України» Сергія Корецького на посаду прем’єр-міністра України.
Верховна Рада призначила голову правління НАК «Нафтогаз України» Сергія Корецького на посаду прем’єр-міністра України.
За його кандидатуру, висунуту президентом Володимиром Зеленським, на засіданні парламенту в четвер проголосували 289 народних депутатів.
На посаді прем’єра Корецький замінив колишню голову українського уряду Юлію Свириденко, яка обіймала цю посаду рівно один рік, починаючи з 17 липня 2025 року.
Корецький народився 14 березня 1978 року в Луцьку. Вищу освіту здобув у Луцькому технічному університеті за спеціальностями «Машинобудування» та «Економіка бізнесу», а також в Івано-Франківському національному технічному університеті нафти і газу – за спеціальністю «Видобуток нафти і газу».
Пройшов шлях від молодшого аналітика групи компаній «Континуум» (з 1999 року) до генерального директора компанії «Континуум» (з 2007 року).
З 2013 року до кінця 2018 року розвивав бізнес мережі АЗК WOG на посаді СЕО.
Після чого приступив до реалізації власних проєктів. Був співзасновником і головою правління енерготрейдера Centurion Group SA (Швейцарія).
З 9 листопада 2022 року обіймав посаду директора ПАТ «Укрнафта» та ПАТ «Укртатнафта». З 14 травня 2025 року — голова правління НАК «Нафтогаз України».
За даними руху «Чесно», у 2002–2006 та 2012–2014 роках був помічником народного депутата Верховної Ради IV та VII скликань на громадських засадах Ігоря Єремєєва.
У 2006 році балотувався до Волинської обласної ради 5-го скликання від Народного блоку Литвина, а також до Верховної Ради V скликання від того ж Блоку.
У 2007–2012 роках був помічником на громадських засадах народного депутата Верховної Ради VI скликання Катерини Ващук, обраної від Блоку Литвина.
Корецький задекларував 32,3 млн грн доходів за 2025 рік, земельні ділянки загальною площею 261,6 тис. кв. м у Донецькій області, шість годинників марок Rolex, Patek Philippe, Breguet, OPUS та Ulysse Nardin тощо.
