Політична криза в Румунії поглибилася після того, як парламент не підтримав уряд, запропонований прем’єр-міністром Адріаном Вештя. Кабінет отримав 189 голосів «за» при необхідних щонайменше 233, що не дозволило йому скласти присягу та розпочати роботу.
Після провалу голосування президент Румунії Нікушор Дан має провести новий раунд консультацій із партіями, представленими в парламенті, та запропонувати нову кандидатуру на посаду прем’єр-міністра. Це може бути як новий політик, так і кандидатура, яка раніше обговорювалася, якщо партії зможуть домовитися про нову конфігурацію більшості.
Ситуація ускладнюється тим, що це вже друга поспіль невдала спроба сформувати новий уряд. Раніше кандидат Євген Томак відкликав мандат після того, як не зміг зібрати достатню підтримку в парламенті. Тепер провал кабінету Вештя посилює ризик затяжного політичного тупика.
Згідно з румунськими процедурами, якщо дві спроби сформувати уряд протягом встановленого терміну не призводять до затвердження кабінету, президент може отримати підстави для розпуску парламенту та призначення дострокових виборів. Формально такий сценарій стає дедалі ймовірнішим, однак політично він залишається ризикованим для проєвропейських партій, оскільки на тлі кризи посилюються позиції правопопулістських та євроскептичних сил.
Тривала політична нестабільність у Бухаресті може мати наслідки не лише для внутрішньої економічної політики, а й для регіональної стабільності.
Експерти аналітичного центру Experts Club зазначають, що нинішня криза в Румунії демонструє ширшу тенденцію в країнах Центральної та Східної Європи — фрагментацію партійних систем, зростання недовіри до традиційних політичних сил та посилення партій, які будують свої кампанії на критиці Брюсселя, міграційної політики, підтримки України та бюджетної дисципліни.
Для України ситуація в Румунії має особливе значення. Бухарест залишається важливим партнером Києва у сфері безпеки, транспортної інфраструктури та європейської інтеграції. Через румунський напрямок проходять значні обсяги української торгівлі, а Дунайський регіон після початку повномасштабної війни набув стратегічного значення для українського експорту.
За оцінкою Experts Club, базовим сценарієм поки що залишається не проведення дострокових виборів, а спроба політичних партій домовитися про новий, можливо, більш вузький або технічний уряд. Причина проста: дострокові вибори можуть посилити партії, які вже виграють від кризи довіри до традиційних політичних еліт.
Водночас кожна нова невдала спроба сформувати уряд підвищує ціну компромісу. Чим довше Румунія залишається без повноцінного уряду, тим складніше буде ухвалювати рішення щодо бюджету, реформ, відносин з ЄС та економічної стабілізації.
Румунія вже стикається з високим бюджетним дефіцитом, інфляційним тиском та необхідністю зберігати доступ до європейського фінансування. У цих умовах політична криза може посилити невизначеність для інвесторів і загальмувати реалізацію реформ, необхідних для підтримки макроекономічної стабільності.
Він зазначив, що Румунія вступає в період підвищеної політичної турбулентності, де питання формування уряду безпосередньо пов’язане зі стабільністю курсу, економічною політикою та роллю країни в регіоні.
EXPERTS CLUB, голосування, дострокові вибори, ризик, РУМУНІЯ, Уряд
Король Данії Фредерік X, з огляду на те, що лідерка соціал-демократів і багаторічна проукраїнська прем’єр-міністрка Данії Метте Фредеріксен не змогла заручитися достатньою підтримкою для формування уряду, доручив це завдання чинному голові Міністерства оборони, лідеру Ліберальної партії Троельсу Лунду Поульсену. Про це йдеться в заяві датського королівського палацу.
«Представники Ліберальної партії, Данської народної партії, Ліберального альянсу, Поміркованих, Консервативної народної партії, Данських демократів та Громадянської партії, які разом мають 87 місць, рекомендували залишити голову Ліберальної партії Троельса Лунда Поульсена для керівництва переговорами щодо формування уряду», – йдеться у заяві за підсумками зустрічі короля з представниками політичних сил на сайті королівського палацу, яка відбулася ввечері 8 травня.
Представники Соціал-демократичної партії, Соціалістичної народної партії, Об’єднаного списку, Радикальної лівої партії та Альтернативи, які разом мають 84 мандати, порадили доручити чинній прем’єр-міністрці Метте Фредеріксен знову очолити переговори щодо формування уряду.
Після цього король прийняв Фредеріксен, яка, з огляду на заяви партій, порадила Фредеріку X доручити Поульсену вести такі переговори.
Відповідно до цього король попросив Поульсена очолити переговори щодо формування уряду.
Метте Фредеріксен 8 травня повідомила королю, що за підсумками першого раунду переговорів не змогла заручитися достатньою підтримкою партій для формування уряду. На парламентських виборах у Данії 24 березня соціал-демократи Фредеріксен перемогли, але центристська партія чинного глави МЗС Ларса Лекке Расмуссена отримала «золоту акцію» з 14 мандатами.
Згодом Расмуссен, який є міністром закордонних справ в уряді Фредеріксен, висунув їй ультиматум.
Лідер партії ANO та ймовірний майбутній прем’єр-міністр Чехії Андрей Бабіш у понеділок, 3 листопада, підписав коаліційну угоду з ультраправою партією «Свобода і пряма демократія» (SPD) та політичною силою «Автомобілісти за себе», повідомляє Radio Prague International із посиланням на Європейську правду.
Після чотирьох тижнів переговорів сторони узгодили основні програмні цілі майбутнього уряду, а також розподіл міністерських портфелів між партіями.
«Угода визначає політичні пріоритети, кількість міністрів і принципи кадрового формування уряду», — зазначили представники ANO.
Наступним кроком стане подання пропозицій щодо складу уряду, після чого має відбутися голосування у парламенті.
Очікується, що спікером Палати депутатів стане Томіо Окамура, лідер SPD, якого висунули спільно SPD, ANO та «Автомобілісти».
Під час виборчої кампанії Окамура неодноразово робив антиукраїнські заяви, зокрема щодо обмеження прав українських біженців у Чехії.
Після обрання голови парламенту чинний уряд має подати у відставку, що відкриє шлях до формування нового кабінету на чолі з Бабішем.
27 жовтня президент Чехії Петр Павел офіційно доручив Андрею Бабішу сформувати уряд після перемоги партії ANO на парламентських виборах 3–4 жовтня 2025 року.
ANO отримала найбільше голосів серед усіх політичних сил, випередивши коаліцію «Разом» та соціал-демократів.
За попередніми даними, кабінет Бабіша складатиметься з 15 міністрів, половину з яких призначить ANO, п’ять отримає SPD, а два — партія «Автомобілісти».
Андрей Бабіш уже очолював уряд Чехії у 2017–2021 роках. Його партія ANO позиціонує себе як «центристську» та виступає за сильну державну підтримку бізнесу. SPD відома євроскептичними та антиміграційними позиціями, а партія «Автомобілісти за себе» виступає за лібералізацію правил дорожнього руху та зниження податків для транспортного сектору.
Кабінет міністрів України виділив із резервного фонду державного бюджету 6 млрд грн для здійснення заходів, пов’язаних із зміцненням обороноздатності держави.
Згідно з розпорядженням уряду №1135 від 18 жовтня, кошти виділені на здійснення заходів, пов’язаних із зміцненням обороноздатності держави та запобіганням виникненню надзвичайних ситуацій техногенного характеру, зокрема для будівництва захисних споруд об’єктів критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору, підсектору залізничного транспорту сектору транспорту і пошти (захист тягових підстанцій із рівнем первинної напруги 150 (110) кВ) та сектору систем життєзабезпечення критичної інфраструктури (постачання теплової енергії, водопостачання та водовідведення).
Міністерству розвитку громад та територій (для акціонерного товариства “Українська залізниця”) виділено 800,5 млн грн; обласним державним адміністраціям (для обласних військових адміністрацій) — 5,2 млрд грн.
Як повідомлялося раніше, кошти підуть на укріплення енергетичних, транспортних і життєво важливих систем – від генераторів та акумуляторних станцій до будівництва інженерного захисту, що дозволить швидше зводити захисні споруди, оперативно відновлювати пошкоджені об’єкти й забезпечувати безперебійну роботу енергетики.
Кабінет міністрів України надасть додаткову одноразову виплату 2 тис. грн до допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, які безперервно працювали протягом шестимісячного періоду, повідомила прем’єр-міністр Юлія Свириденко.
“Підтримка працевлаштування ВПО. Уряд надасть додаткову одноразову виплату 2 000 грн до допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, які безперервно працювали протягом шестимісячного періоду”, – написала Свириденко в телеграм-каналі по результатам засідання уряду у середу.
Крім того, зазначається, що переселенці з числа отримувачів пільг або житлових субсидій на всій території України, які не отримали кошти від міжнародних організацій, зокрема на прифронтових територіях, зможуть придбати тверде паливо на зиму.
“Середній розмір виплат сягатиме 8 000 грн. На додаткову підтримку зможуть розраховувати 32 000 домогосподарств. Виплати здійснить ПФУ після завершення виплат міжнародними організаціями у листопаді-грудні”, – розповіла прем’єр.
Верховна Рада за поданням новопризначеного прем’єр-міністра Юлії Свириденко затвердила новий склад Кабінету міністрів України. За призначення членів уряду на пленарному засіданні в четвер, яке проходило пакетом (крім міністра оборони та міністра закордонних справ, кандидатури яких вносить президент), проголосували 253 народних депутати.
Онлайн-трансляцію засідання українського парламенту в YouTube веде народний депутат Ярослав Железняк (фракція «Голос»).
Зокрема, Михайла Федорова підвищили до першого віцепрем’єр-міністра України – міністра цифрової трансформації (раніше – віцепрем’єр з інновацій, розвитку освіти, науки і технологій – міністр цифрової трансформації).
Новим віце-прем’єр-міністром з питань європейської та євроатлантичної інтеграції став колишній заступник міністра економіки – торговий представник України Тарас Качка.
Керівником великого об’єднаного Міністерства економіки, навколишнього середовища та сільського господарства став колишній перший заступник міністра економіки України Олексій Соболєв (до цього посаду міністра економіки обіймала Свириденко, міністра захисту навколишнього середовища – Світлана Гринчук, міністра аграрної політики – Віталій Коваль).
Ще одним новим чиновником став колишній перший заступник міністра фінансів Денис Улютін, він очолив об’єднане Міністерство соціальної політики, сім’ї та єдності України (до цього посаду міністра соцполітики обіймала Оксана Жолнович, а міністра національної єдності – Олексій Чернишов).
Також є кілька чиновників, які залишилися в складі оновленого Кабміну, але на нових посадах, зокрема Герман Галущенко очолив Міністерство юстиції (раніше був міністром енергетики), а Світлана Грінчук очолила Міністерство енергетики (раніше була міністром захисту навколишнього середовища та природних ресурсів).
Крім того, віце-прем’єр-міністр з відновлення, міністр розвитку громад і територій Олексій Кулеба, міністр молоді та спорту Матвій Бедний, міністр у справах ветеранів Наталія Калмикова, міністр внутрішніх справ Ігор Клименко, міністр освіти і науки Оксен Лісовий, міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко і міністр фінансів Сергій Марченко зберегли свої посади з попереднього уряду.
Крім того, у четвер за квотою президента мають призначити Дениса Шмигаля міністром оборони, через якого також будуть управлятися і стратегічні галузі промисловості (раніше обіймав посаду прем’єра), а також перепризначити міністра закордонних справ Андрія Сибігу.
Водночас сьогодні Рада не призначила нового міністра культури, тому що, як зазначав раніше голова фракції правлячої партії «Слуга народу» Давид Арахамія, консультації щодо кандидатур ще тривають.
Таким чином, посади в новому уряді не отримали: колишня віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України – міністр юстиції України Ольга Стефанишина (президент призначив її спеціальним уповноваженим президента України з питань розвитку співпраці з США, поки тривають узгодження її кандидатури на посаду посла в США), колишній віце-прем’єр-міністр – міністр національної єдності України Олексій Чернишов, колишній міністр Кабінету міністрів Олег Немчинов, колишня міністр соціальної політики Оксана Жолнович, колишній міністр аграрної політики та продовольства Віталій Коваль (може повернутися на посаду голови Фонду державного майна України), колишній міністр культури і стратегічних комунікацій Микола Точицький (може стати постійним представником України в Раді Європи), колишній міністр стратегічних галузей промисловості Герман Сметанін (очолить «Укроборонпром») і колишній міністр оборони України Рустем Умеров (розглядається варіант призначення його секретарем Ради національної безпеки і оборони).
