Польща стає дедалі популярнішим місцем для інвестицій у нерухомість серед іноземців. Це пов’язано з економічною стабільністю, зростаючим ринком нерухомості та привабливими цінами. У цій статті ми розглянемо особливості купівлі та продажу нерухомості в трьох ключових містах Польщі: Вроцлаві, Кракові та Варшаві.
Вроцлав: Місто тисячі мостів
Купівля нерухомості Вроцлав
Вроцлав, з його багатою історією та культурною спадщиною, є одним з найпривабливіших міст для інвестицій. Купівля нерухомості у Вроцлаві пропонує різноманітність від історичних будівель у центрі міста до сучасних апартаментів у нових житлових комплексах.
– Ціни: Середня ціна за квадратний метр у Вроцлаві коливається від 7000 до 11000 злотих, залежно від району та стану нерухомості.
– Процес купівлі: Процес починається з вибору відповідного об’єкта, перевірки його юридичної чистоти та завершення угоди через нотаріуса.
Також варто врахувати додаткові витрати, такі як податок на купівлю (2%) і гонорар нотаріуса.
Продаж нерухомості Вроцлав
Продаж нерухомості у Вроцлаві може бути вигідним, особливо якщо об’єкт розташований у престижному районі або має унікальні характеристики.
Підготовка до продажу: Важливо правильно підготувати об’єкт до продажу, зробивши необхідні ремонтні роботи і привівши його в привабливий стан.
Маркетинг: Ефективний маркетинг, включно з професійними фотографіями та рекламою на популярних платформах, може значно прискорити процес продажу.
Краків: Культурна столиця Польщі
Купівля нерухомості Краків
Краків відомий своїм старим містом і університетами, що робить його привабливим для студентів і туристів. Купівля нерухомості в Кракові може стати чудовою інвестицією як для проживання, так і для оренди.
– Ціни: Середня ціна за квадратний метр у Кракові становить від 8000 до 12000 злотих.
– Процес купівлі: Купівля нерухомості в Кракові вимагає ретельної перевірки документів і юридичної чистоти об’єкта. Нотаріальні послуги та податок на купівлю також мають бути враховані.
Продаж нерухомості Краків
Продаж нерухомості в Кракові може бути особливо прибутковим завдяки постійному попиту з боку студентів і туристів.
– Підготовка до продажу: Перш ніж виставити нерухомість на продаж, важливо провести оцінку ринкової вартості і, за необхідності, поліпшити стан об’єкта.
– Маркетинг: Розміщення оголошень на популярних сайтах, використання соціальних мереж і професійна фотозйомка допоможуть залучити більше потенційних покупців.
Варшава: Столиця та економічний центр Польщі
Купівля нерухомості Варшава
Варшава, як столиця Польщі, приваблює інвесторів з усього світу. Тут розташовані головні офіси багатьох міжнародних компаній, що робить ринок нерухомості дуже активним.
– Ціни: Середня ціна за квадратний метр у Варшаві варіюється від 9000 до 15000 злотих.
– Процес купівлі: Купівля нерухомості у Варшаві вимагає уваги до деталей і юридичних аспектів. Рекомендується скористатися послугами професійних ріелторів і юристів.
Продаж нерухомості Варшава
Продаж нерухомості у Варшаві може бути вельми прибутковим, особливо в центральних районах і районах з хорошою інфраструктурою.
Підготовка до продажу: Якісна підготовка об’єкта, включно з ремонтом і декоруванням, допоможе збільшити його привабливість.
– Маркетинг: Використання різних каналів маркетингу, включно з інтернет-платформами та соціальними мережами, допоможе досягти широкої аудиторії.
Висновок
Купівля та продаж нерухомості у Вроцлаві, Кракові та Варшаві мають свої особливості, але у всіх випадках важливо враховувати юридичні аспекти, ринкові тенденції та ефективні стратегії маркетингу. Незалежно від того, шукаєте ви житло для себе чи інвестицію, Польща пропонує безліч можливостей для успішних угод на ринку нерухомості.
Україна і Литва мають намір відновити пасажирські перевезення залізницею за маршрутом “Київ-Варшава-Вільнюс”, перенести ветеринарні та фітосанітарні інспекції транзитних вантажів з українсько-польських прикордонних переходів до порту Клайпеда і почати польоти українських авіакомпаній з аеропортів країни, повідомила заступниця міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Олександра Азархіна у Facebook.
Зазначені питання, за її словами, обговорювалися на засіданні Міжурядової українсько-литовської комісії з питань торговельно-економічного та науково-технічного співробітництва під головуванням віцепрем’єр-міністра з відбудови України – міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Олександра Кубракова та міністра економіки та інновацій Литовської республіки Аушріне Армонайте.
“Щодо співробітництва у транспортній сфері – обговорили основні напрямки відновлення та розширення транспортного сполучення між Україною та Литвою. А саме: можливість відновлення пасажирських перевезень залізницею та подальшого розвитку маршруту “Київ-Варшава-Вільнюс”; двостороннє співробітництво із залученням інституцій ЄС щодо включення Ягодин-Дорогоуськ у Транс’європейську транспортну мережу; перенесення ветеринарної та фітосанітарної інспекцій транзитних вантажів із українсько-польських прикордонних переходів до порту Клайпеда; розроблення нових маршрутів перевезення вантажів через територію Польщі, що дасть можливість збільшити вантажообіг і розширити номенклатуру залізничних перевезень; розроблення нових маршрутів перевезення вантажів через територію Польщі, що дозволить збільшити вантажообіг і розширити номенклатуру залізничних перевезень”.
Зазначається, що, за даними литовської сторони, полегшення процедурних вимог на українсько-польському кордоні дасть змогу транспортувати в Клайпедський порт до 500 тис. т української сільськогосподарської продукції на рік. Також Литва планує встановити термінали зміни візків для залізничних колій, що також сприятиме збільшенню вантажообігу між країнами.
Крім розвитку залізничного сполучення, литовська сторона запропонувала українським авіакомпаніям розглянути питання про початок діяльності в Литві та участь у національних конкурсах на стратегічні напрямки.
“Ми домовилися поглибити співпрацю в авіаційній сфері та сподіваємося на відновлення авіаперевезень між Литвою та Україною найближчим часом”, – написала Азархіна.
Раніше Литва підтвердила необхідність субсидування Євросоюзом перевезень українського зерна через Клайпеду.
ВАРШАВА, ВІЛЬНЮС, КИЇВ, ЛИТВА, пасажирські перевезення, УКРАЇНА
Асоціація правників України запрошує вас відвідати ІII Конференцію з енергетичного права (частина 2).
Цьогорічний захід охоплюватиме виклики забезпечення енергетичної безпеки в регіоні ЦСЄ, відновлення та реконструкції енергетичної інфраструктури України, а також фінансування та інвестиції в енергетичний сектор. Конференція дасть можливість зустрітися з професіоналами високого рівня та взяти участь у плідних дискусіях з експертами галузі.
Дата та час: 14 вересня 2023 року, 10:00-21:00 за часом м. Варшави (11:00-20:00 за київським часом).
Початок реєстрації о 9:30 за часом м. Варшави.
Місце проведення: конференц-зала White & Case, Q22, al. Jana Pawła II 22, 39 поверх, м. Варшава, Польща / онлайн (Zoom).
Мова заходу: англійська (переклад не передбачений).
Захід є унікальним майданчиком, що дасть можливість зустрітися з професіоналами високого рівня, взяти участь у плідних дискусіях з експертами галузі, розширити мережу потрібних ділових контактів та завести важливі знайомства.
Серед учасників та доповідачів очікуються провідні фахівці галузі, представники регуляторних органів, та спеціалізованих державних установ, галузевих асоціацій та операторів ринку.
ПРОГРАМА (за часом м. Варшави)
9:30-10:00 Реєстрація учасників
10:00-10:10 Відкриття заходу
Микола Стеценко, Президент Асоціації правників України, керуючий партнер AVELLUM
Модераторка:
Наталія Тужеляк, юристка White & Case, членкиня Комітету АПУ з міжнародного права
Питання до обговорення:
Експерти:
Тім Гулд, головний економіст з енергетики Міжнародного енергетичного агентства (онлайн)
Габріела Міранда, керівниця представництва в Україні, виконувачка обов’язків голови Офісу зв’язків між ОЕСР та Україною в Києві
Фарід Сафаров, заступник Міністра з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації (запрошено)
Андрій Герус, народний депутат України, Голова Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг (запрошено)
11:30-12:00 Перерва на каву
Модераторка:
Ксімена Васкес-Маньян, радниця White & Case в Парижі
Питання до обговорення:
Експерти:
Пітер Холл, головний юрисконсульт Rolls-Royce SMR (онлайн)
Рей П. Кайлер, заступник головного юрисконсульта Westinghouse Electric Company
Деніел Гартон, партнер White & Case
Томаш Новацкі, директор Департаменту ядерної енергетики Міністерства клімату та навколишнього середовища Республіки Польща (запрошено)
13:20-14:20 Обід
Модераторка:
Марія Костицька, партнерка представництв Winston & Strawn у Парижі та Вашингтоні
Питання до обговорення:
Експерти:
Іван Бондарчук, радник, керівник практики енергетики та природних ресурсів LCF Law Group, член Правління Української вітроенергетичної асоціації (УВЕА)
Андрій Конеченков, Голова Правління Української вітроенергетичної асоціації (УВЕА)
Кирило Костиря, керівник юридичного відділу UDP Renewables
15:40-16:10 Перерва
Модераторка:
Ольга Савченко, партнерка ALTELAW legal company, голова Комітету з правового забезпечення сонячної енергетики Асоціації сонячної енергетики України (АСЕУ)
Експерти:
Дункан Вільямс, генеральний радник у регіоні EMEA Westinghouse Electric Company
Оляна Гордієнко, Голова Наглядової ради АТ «Укрексімбанк»
Ольга Єрьоміна, асоційована директорка, старша банкірка Energy Europe
Марія Малая, Перша заступниця Голови Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України (Держенергоефективності) (онлайн)
Едуард Бертанья, старший інвестиційний менеджер, Ardian Private Equity (Франція) (tbc)
17:30-17:40 Закриття конференції
18:00-21:00 Вечірній прийом (локація уточнюється)
Вдячні за підтримку в організації заходу:
Ексклюзивному партнеру:
SILVER партнерам:
BRONZE партнеру:
Для участі у заході РЕЄСТРАЦІЯ ОБОВ’ЯЗКОВА. Реєстраційну форму варто заповнювати англійською мовою. Кількість офлайн місць обмежена. Участь вважається підтвердженою після оплати реєстраційного внеску.
За додатковою інформацією щодо заходу, участі в якості доповідача та можливостей партнерства звертайтесь до організаторів за тел.: +38 (063) 792-30-99 (дзвінки через WhatsApp, Viber) або e-mail: conference@uba.ua. Контактна особа – Тетяна Осауленко.
Інтерфакс-Україна – інформаційний партнер
Прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький запевнив у середу, що Варшава не має наміру відкривати кордони для сільгосппродукції з України. “Ми бережемо наше сільське господарство, тому не відкриваємо кордони для сільськогосподарських товарів з України”, – наводить у середу його слова Польське радіо.
“Війна в Україні чинить дедалі серйозніший вплив на аграрний ринок, і це негативно позначається на поляках, тому ми ввели ембарго на товари з України”, – сказав Моравецький.
Він визнав, що “через кілька місяців ЄС має намір знову відкрити кордони для ввезення зерна з України”.
“Ми на це не згодні, ми не відкриємо кордони і не допустимо дестабілізації нашої економіки. Ми зобов’язані захищати польські інтереси і наше сільське господарство”, – підкреслив прем’єр-міністр Польщі.
Міністр сільського господарства Польщі Роберт Телуш повідомив, що на зустрічі аграрних міністрів було досягнуто згоди і підписано петицію про продовження заборони на ввезення чотирьох зернових з України до кінця 2023 року.
“Обмеження імпорту зерна з України не позначилося на транзиті. У лютому транзит кукурудзи склав 114 тис. тонн, а в червні 260 тис. тонн. Тому рішення Європейської Комісії про відкриття кордонів 15 вересня не є змістовно обґрунтованим”, – процитувало слова Телуша Міністерство сільського господарства Польщі у Twitter.
За інформацією польського міністра, на зустріч аграрних міністрів до Варшави були запрошені міністри України та Молдови, але вони не змогли приїхати з об’єктивних причин. Польський міністр висловив сподівання на зустріч у майбутньому.
“Ми хочемо допомогти Україні в транзиті. Ми знаємо, що ця війна – війна, яку ми маємо виграти”, – сказав Телуш і додав, що перемоги в ній буде досягнуто, коли буде “впроваджено рішення, які допоможуть нам у цьому”.
Польща, Угорщина, Словаччина, Болгарія і Румунія за згодою з Єврокомісією (ЄК) з 2 травня заборонили імпорт пшениці, кукурудзи, ріпаку та насіння соняшнику з України.
Проблеми у сільгоспвиробників із низки країн Європи, пов’язані з надлишком українського зерна та іншої сільгосппродукції на ринках країн Східної Європи, почалися в перші місяці 2023 року. Багато в чому їх спровокувало тимчасове скасування з боку ЄС митних зборів на імпорт зерна та олійних культур з України. У зв’язку з цим заходом Брюсселя імпорт агропродукції з України в прикордонні держави істотно зріс.
Українська продукція, зокрема, зерно, соняшник, яйця, м’ясо птиці, цукор, яблука і яблучний сік, ягоди, борошно, мед і макарони в безпрецедентних кількостях почала осідати на прилавках у цих країнах, що призвело до різкого падіння цін і сильно вдарило по фермерах у згаданих країнах.
Тим часом, як заявила перший віцепрем’єр-міністр – міністр економіки і торгівлі Юлія Свириденко в середу на зустрічі з Європейською бізнес-асоціацією (ЄБА), Україна категорично проти продовження Євросоюзом дискримінаційної заборони на постачання низки агротоварів у Польщу, Угорщину, Словаччину, Болгарію та Румунію після 15 вересня.
За її словами, заборона експорту пшениці, ячменю, ріпаку та насіння соняшнику в зазначені п’ять країн є “дискримінаційною з боку найближчих сусідів, особливо коли Україна має ворога на морі”.
Відповідаючи на запитання про те, що буде, якщо заборону все ж таки буде подовжено, перша віцепрем’єрка заявила, що в такому разі Україна змушена розглянути дзеркальні заходи.
“Не хотілося б вголос говорити і вважати, що це реалістичний крок, але, думаємо, що деякі дзеркальні заходи можуть бути застосовані”, – сказала Свириденко.
АТ “Укрзалізниця” (УЗ) запускає тестовий рейс поїзда “Київ-Варшава” зі стандартними “широкими” пасажирськими вагонами, щоб отримати остаточний дозвіл польської сторони збільшити кількість рейсів і, відповідно, місць на цьому маршруті вдвічі-втричі, повідомила прес-служба УЗ.
За її даними, мета тесту – підтвердити сумісність стандартних пасажирських вагонів УЗ із модернізованою інфраструктурою Польських залізниць. Нинішній етап проекту – фінальний.
У середу, 31 травня, з Києва вирушають 14 стандартних пасажирських вагонів габариту 1-ВМ, які в Ягодині будуть переставлені на євровізки для “вузьких” єврошляхів (1435 мм).
“Під час моєї першої поїздки до Польщі на посаді голови правління “Укрзалізниці” у складі делегації на чолі з віцепрем’єром із відбудови України – міністром розвитку громад, територій та інфраструктури Олександром Кубраковим ми домовилися фіналізувати цей проєкт. Раніше було проведено всі випробування, і ми зрозуміли: наші стандартні вагони безперешкодно можуть долати тестовий заїзд, після якого від польської сторони ми отримаємо “зелене світло”. Це дасть змогу вдвічі-втричі збільшити пропозицію місць для прямого сполучення між українською та польською столицями”, – цитується у пресрелізі голова правління УЗ Євген Лященко.
Як повідомляється, УЗ уже задіяла всі наявні в парку вагони класу RIC (Regolamento Internazionale Regolamento Internazionale Carrozze – італ.). Крім того, компанія просила європейських партнерів передати нові “вузькі” вагони, але на замовлення і будівництво таких вагонів знадобиться понад два роки. “Це не зупинило українських залізничників, бо запит наших пасажирів спонукає знаходити нестандартні рішення. Майже рік тому УЗ ініціювала і вела роботу з польськими залізничниками з питання реалізації цього проєкту”, – наводяться в повідомленні слова члена правління УЗ Олександра Перцовського.
Відбулося кілька раундів переговорів і узгоджень між двома сторонами з питання сумісності, отримано технічне узгодження від польського регулятора UTK (Urząd Transportu Kolejowego). На вимогу польської сторони спільно проведено заміри габаритів кожного вагона.
Як зазначається, до теперішнього часу кількість місць на прямому рейсі поїзда “Київ-Варшава” обмежена, оскільки польські залізничники пропускають тільки потяг, укомплектований “вузькими” RIC-вагонами з тримісними купе.
За даними прес-служби, прямий рейс “Київ-Варшава-Київ” продовжує користуватися ажіотажним попитом. “Щодня тільки в мобільному додатку УЗ реєструється понад 3 тис. запитів від пасажирів, які шукають квитки в цьому сполученні, що в 10 разів перевищує наявність місць”, – констатує компанія.
Як повідомлялося, у парку УЗ є 42 вагони класу RIC, два з яких було придбано у Крюківського вагонобудівного заводу.
З метою збільшення кількості рейсів до Польщі з України після повномасштабного вторгнення Росії УЗ запустила нові маршрути. Зокрема, на напрямку з Києва до Хелма збереглися “широкі” колії. Два щоденні рейси зручно зістикуються з польськими рейсами на Варшаву. Крім того, виконуються нічні рейси між Києвом і Перемишлем (два спальних рейси на додаток до двох рейсів “Інтерсіті+”). Пряме сполучення запущено з Харкова до Хелма, із Запоріжжя, Дніпра, Одеси, Вінниці, Хмельницького, Тернополя, Львова до Перемишля.
У Києві з візитами перебувають мери Варшави, Праги, Будапешта і Братислави, повідомляє польський телеканал Polsat News.
Подробиці візиту мерів до столиці України поки невідомі.
За інформацією ЗМІ, це перший візит мера Варшави Рафала Тшасковського до Києва після початку війни.
15 лютого 2022 року Тшасковський у супроводі мера Праги Зденека Гржиба від імені Пакту вільних міст вирушив на зустріч із мером Києва Віталієм Кличком.
