Цемент українського виробництва має стати ключовим матеріалом для відновлення, на піку реконструкції ринок може сягнути 15 млн тонн продукції, або понад $1 млрд на рік, вважають в асоціації “Укрцемент”.
“У виробництві будівельних матеріалів ми можемо скласти реальну конкуренцію іноземним виробникам, користуючись перевагами логістики. Крім того, середня ціна на цемент в Україні більш ніж на 30% нижча, ніж в інших країнах Центральної та Східної Європи. Казки про “дешевий імпорт” – це всього лише приватний інтерес”, – повідомили в асоціації.
Водночас собівартість цементу за останні три роки істотно зросла. За даними “Укрцементу”, з 2020 року зростання вартості енергоносіїв становило понад 200%, вугілля – 280%, перевезень – 317%. При цьому енергоносії та логістика становлять 72% у структурі собівартості виробництва цементу.
В асоціації вважають, що в управлінні відновленням перед державою стоїть два головні завдання: максимальна прозорість при виборі підрядників, а також локалізація.
Потенціал цементної промисловості України становить 13,6 млн тонн цементу щорічно, повідомила виконавчий директор асоціації “Укрцемент” Людмила Крипка. При цьому підприємства готуються до зростання споживання і планують розширення потужностей.
“Цементна промисловість, напевно, єдина важка галузь в Україні, де гравці модернізували свої виробничі потужності, щоб відповідати якості та забезпечувати необхідні обсяги продукції. Ми готуємося до можливого збільшення споживання цементу. Щонайменше дві компанії вже мають готові плани будівництва додаткових печей для випалу клінкеру”, – розповіла експертка агентству “Інтерфакс-Україна”.
Асоціацію “Укрцемент” створено в січні 2004 року шляхом реорганізації Українського концерну підприємств і організацій цементної промисловості “Укрцемент”.
Європарламент (ЄП) оголосив у четвер, що комітети з питань бюджету та закордонних справ “виправили та схвалили” пропозицію про виділення EUR50 млрд євро на відновлення, реконструкцію та модернізацію України з 2024 по 2027 рік.
Позицію ЄП схвалено 86 голосами “за”, 6 – “проти”, 2 депутати утрималися.
У комюніке Європарламенту вказується на необхідність “термінового ухвалення (пакета) відповідно до довгострокового перегляду бюджету ЄС”.
“Пропонований фонд для України є частиною триваючого перегляду довгострокового бюджету ЄС, до якого необхідно внести коригування, оскільки він був серйозно вичерпаний після численних криз, які сталися з 2021 року”, – зазначають у ЄП.
Пакет також має бути інтегрований у річний бюджет наступного року, переговори щодо якого проводитимуться в листопаді, йдеться в документі.
Одна з основних вимог депутатів Європарламенту – використання “активів Російської Федерації або інших юридичних чи фізичних осіб” РФ для відновлення України.
Депутати ЄП “посилили положення про боротьбу з шахрайством, корупцією, конфліктами інтересів і порушеннями у використанні коштів ЄС в Україні”.
Заявлено, що голосування Європарламенту в повному складі за цим проектом відбудеться на пленарній сесії ЄП 16-19 жовтня.
“Переговори з державами-членами можуть розпочатися, щойно Рада (ЄС – ІФ-У) виробить спільну позицію”, – повідомляють у Європарламенті.
Міжвідомча комісія з розподілу залишків першого траншу коштів Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) рекомендує спрямувати 1,5 млрд грн на реалізацію 140 проєктів відновлення в регіонах України, повідомила пресслужба Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури (Мінвідновлення).
Згідно з повідомленням, ідеться про залишки коштів, які надійшли 2022 року від ЄІБ до державного бюджету і які за рішенням уряду буде спрямовано на нові бюджетні програми.
На засіданні 28 серпня комісія розглянула пропозиції щодо фінансування 165 проєктів на 1,9 млрд грн і погодила виділення коштів для 140 проєктів, які відповідають встановленим вимогам.
Так, було відібрано 49 проєктів розроблення проєктної документації, 27 – відновлення закладів охорони здоров’я, 19 – закладів освіти, 16 – споруд цивільного захисту, вісім – об’єктів водопостачання та водовідведення, два – теплопостачання.
Лідерами за кількістю погоджених проєктів стали Чернігівська (40 проєктів), Херсонська (14), Донецька (16), Запорізька та Миколаївська області (по 9).
Як повідомлялося, у червні 2023 року Кабінет міністрів України ухвалив постанову про Порядок та умови розподілу коштів ЄІБ у сумі 4,4 млрд грн. Згідно з цим рішенням, головним розпорядником коштів та відповідальним виконавцем субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам визначено Мінвідновлення. Пріоритет надається тим регіонам, які найбільше постраждали внаслідок збройної агресії або зазнали найбільшого навантаження через значний приплив внутрішньо переміщених осіб.
Незабезпечені потреби у фінансування першочергового відновлення України цьогоріч становлять ще близько $6,5 млрд за загальної їхньої оцінки в $14,1 млрд, повідомив міністр фінансів Сергій Марченко в панельних дискусіях на зборах групи країн-членів МВФ і Світового банку в Чорногорії.
“Своєчасне залучення цих коштів має вирішальне значення для створення належних умов проживання людей, повернення мігрантів і сприяння економічному зростанню України”, – наводять слова міністра в прес-релізі Мінфіну в п’ятницю.
Згідно з ним, у держбюджеті-2023 на першочергове відновлення передбачено $3,3 млрд, а міжнародні партнери надали гарантії на суму близько $4,3 млрд.
Марченко нагадав, що потреби енергосектору в першочерговому відновленні оцінюють у $3,3 млрд, гуманітарного розмінування – $400 млн, відновлення зруйнованого й пошкодженого житла – $1,9 млрд, критичної та соціальної інфраструктури – $5,8 млрд, а також $2,8 млрд необхідно для підтримки приватного сектору.
Зазначається, що під час дискусій обговорювали стан економіки в країнах, які приймають мігрантів і біженців, і глава Мінфіну подякував урядам країн, які їх приймають, за надану допомогу і захист.
За його словами, фактор українських мігрантів чинить позитивний вплив на економіки приймаючих країн, оскільки українці витрачають кошти та активно інтегруються в європейський ринок праці.
Водночас Марченко наголосив на пріоритетному завданні уряду України створити стимули для повернення громадян додому, і в цьому контексті важливим є відновлення країни.
Міністр також поінформував, що уряди України та Великої Британії тісно співпрацюють над організацією конференції з відновлення України, що відбудеться наприкінці червня в Лондоні:
“Ми плануємо презентувати проєкти з відновлення, а також обговорити механізми страхування від військових ризиків. Упевнений, що конференція консолідує міжнародних партнерів і донорів та сприятиме їхньому залученню до відновлення України”, – сказав глава Мінфіну.
Міністерство закордонних справ Тайваню виділило близько $56 млн у бюджеті на 2023 рік на відновлення цивільної інфраструктури України, повідомляє Caribbean News Global у понеділок.
Як інформує видання з посиланням на міністерство закордонних справ Тайваню, планується взяти участь у відновленні українських лікарень, шкіл, церков, об’єктів енергетики, водопостачання, мостів і транспорту на двосторонній і багатосторонній основі.
“З моменту початку війни (повномасштабного вторгнення Росії в Україну) народ і уряд Тайваню пожертвували загалом 27 тонн медичних товарів і понад 700 тонн гуманітарної допомоги. Допомогу з Тайваню швидко доставляли через Польщу, Словаччину та інші сусідні країни українцям, які прагнули захистити свої домівки під час війни”, – зазначає видання.
Крім того, Тайвань пожертвував понад 41 млн доларів на зусилля, докладені в координації з сусідніми країнами – включно з Польщею, Чехією, Словаччиною та Литвою – і міжнародними організаціями для спільного розселення українських біженців.
Федеральний уряд Німеччини виділяє 5 млн євро на підтримку проекту з ремонту шкіл в Україні, пошкоджених унаслідок війни, повідомляє Програма розвитку Організації Об’єднаних Націй (ПРООН) в Україні.
“Координований ПРООН проєкт сприятиме розбудові стійкості та зеленому відновленню через ремонт і модернізацію пошкоджених освітніх закладів на територіях, що постраждали від війни, у межах програми ПРООН із підвищення стійкості та відновлення. Перші об’єкти, де буде профінансовано проведення ремонтів, було обрано зі списку з 74 шкіл, розташованих у 12 містах, які потребують термінових ремонтних робіт. Список було складено Міністерством освіти України”, – зазначено в повідомленні.
Фінансовий внесок уряду Німеччини буде розподілено між 12 школами в п’яти областях – Запорізькій, Миколаївській, Рівненській, Сумській та Чернігівській. Таким чином, понад 3 тис. учнів зможуть відновити освіту.
Під час ремонтних робіт застосовуватиметься стандарт Єврокод 8, який поширюється на проєктування і будівництво споруд та інші будівельні роботи в сейсмічних районах. Також буде застосовано єдиний підхід до ремонту та модернізації наявних будівель. Буде заборонено використовувати небезпечні будівельні матеріали (наприклад, азбест, ущільнювачі, що містять стійкі органічні забруднювачі), заохочуватиметься використання екологічно чистих меблів та обладнання (наприклад, замість флуоресцентних ламп, що містять ртуть – світлодіодні світильники). Крім того, ключовою частиною початкового проєктного завдання і частиною вимог до відбору проєктної команди та розробників стануть критерії архітектурної доступності.
“Команда ПРООН уже розпочала огляди кожної будівлі та оцінку конкретних потреб у відновленні. Прискорена процедура закупівель дасть змогу визначити групу компаній для проведення ремонтних робіт, які будуть виконані в повній відповідності з національним законодавством і стандартами Єврокоду 8, з дотриманням принципів Build Back Better (“відбудувати краще, ніж було”)”, – заявив постійний представник ПРООН в Україні Яко Сіл’є, наголосивши, що заклади, які зазнали незначних чи часткових ушкоджень, буде відремонтовано та модернізовано.
Посол Німеччини в Україні Анка Фельдгузен зазначила, що важливо інвестувати в майбутнє України, а також у стійкість її дітей та вчителів.
“Зрештою ці діти житимуть у цій великій країні та відновлюватимуть її на краще. Але їм потрібні школи, в яких вони навчатимуться, і вчителі, які показуватимуть їм шлях. Ми також маємо переконатися, що шкільні будівлі є безпечними для здоров’я місцями для навчання з точки зору екологічних стандартів”, – наголосила вона.
