Повномасштабне вторгнення кардинальним чином змінило географію та обсяг будівельного ринку, спричинило кадрові зміни, вплинуло на нормативну базу, а також відкрило нові напрямки діяльності для українських будівельних компаній.
Директор Rauta Андрій Озейчук розповів про тенденції та зміни у будівництві в 2022-2023 роках.
На сьогодні загальні втрати становлять більше $150 млрд, в тому числі найбільші збитки зазнав житловий фонд ($56 млрд), інфраструктура ($37 млрд) та промисловість ($12 млрд). За два роки повномасштабного вторгнення близько 15% виробничих потужностей будівельних матеріалів зазнали руйнувань. При цьому найбільших втрат зазнали сегменти металопрокату і сухих гіпсових сумішей.
Попит
У 2022 році обсяг будівельного ринку України зменшився приблизно на 65%. У 2023 році спостерігається тенденція до збільшення споживання будівельної продукції та послуг і за результатами року очікується зростання ринку на 25%. При цьому обсяг ринку житлової нерухомості у гривневому еквіваленті залишиться на рівні минулого року, нежитлової нерухомості – зросте на 15%, а інженерних споруд – покаже приріст 40%.
Кардинально змінилася структура попиту на нові об’єкти житлової нерухомості України. Прифронтові регіони зазнали найбільшого падіння обсягів будівництва до майже 90%, центральна частина – зменшення до 70%, а на заході будівництво зросло на 15%, що пов’язано з релокацією бізнесу та внутрішньо переміщених осіб, а також активним розвитком курортної нерухомості у Карпатах.
Ринок первинної нерухомості переорієнтувався переважно на захід України. Девелопери в інших регіонах зосереджені здебільшого на закінченні проєктів, розпочатих до березня 2022 року. Наразі більшість інвесторів не наважуються починати нові будівельні проєкти і займають вичікувальну позицію.
В центрі, на півночі та сході України зріс попит на послуги з відбудови зруйнованих будівель і споруд. Бізнес, що зазнав руйнувань об’єктів нерухомості, потребує реконструкції будівель задля відновлення функціонування.
Найбільш швидкозростаючим сегментом будівництва наразі є відбудова інфраструктури, в першу чергу мостів і об’єктів соціального призначення, за рахунок бюджетних та донорських коштів.
У відповідь на загрози воєнного часу з’явився нові сегменти будівельного ринку: конструкції для захисту об’єктів критичної інфраструктури та модульні залізобетонні укриття, призначені для захисту людей під час повітряних тривог, артилерійських обстрілів тощо.
Ціни
У 2022-2023 роках собівартість будівництва збільшилася на 53%, що призвело до аналогічного зростання цін на ринку первинної нерухомості. Вартість будівництва і надалі зростатиме, що обумовлюється об’єктивними процесами, зокрема збільшенням попиту та інфляцією.
Переорієнтація імпорту
Постачальники будівельних матеріалів, які раніше завозили продукцію з рф та білорусі (скло, бітум, металопрокат, цемент, сендвіч-панелі тощо), були вимушені переорієнтуватися на поставки товарів з країн ЄС та Туреччини.
Через закриття українських портів імпорт будівельних матеріалів морем (металопрокат, хімія, оздоблення та ін.) став неможливим. Сьогодні ввезення цих матеріалів до України відбувається переважно через Румунію, що призвело до збільшення їх вартості.
Наприкінці 2023 року виникли ускладнення з ввезенням сировини та матеріалів через блокування польськими та словацькими перевізниками пунктів пропуску на кордоні з Україною. Це також спричинило збільшення цін і термінів поставки імпортних будівельних матеріалів.
Кадри
За час повномасштабного вторгнення скорочення чисельності працездатного населення України склало близько 35%. Мобілізація та еміграція кваліфікованих фахівців спричинили дефіцит кадрів у будівельній галузі, який відчувається навіть на фоні значного падіння ринку. В майбутньому це може призвести до збільшення заробітних плат, що додатково вплине на зростання собівартості будівництва, але все одно не вирішить проблему нестачі кваліфікованих кадрів.
У зв’язку з цим все більш затребуваними стають технології швидкого будівництва, які потребують мінімальної кількості робітників. Наприклад, для зведення будівель з сендвіч-панелей необхідна в рази менша кількість спеціалістів, ніж при будівництві зі штучних матеріалів.
При відбудові Україна потребуватиме великої кількості фахівців будівельних спеціальностей, тому в майбутньому нас імовірно очікує трудова міграція кваліфікованих кадрів з ЄС та фахівців робітничих спеціальностей з Азії.
Законодавство
Серед основних новацій у законодавчий сфері останніх років можна відмітити тенденцію до підвищення безпеки людей та покращення енергоефективності будівель. Так прийняття змін до Закону № 2486-IX регламентують вимоги до улаштування бомбосховищ під час зведення нових будівель. Також у ДБН В.2.6-31:2021 змінилися вимоги до мінімально допустимих значень приведеного опору теплопередачі огороджувальних конструкцій будівель, які підвищилися в середньому на 28%.
Підготовка до відбудови
Наразі більшість українських інвесторів готуються до відбудови і активно прораховують вартість будівництва, але очікують закінчення воєнних дій для старту нових проєктів.
Міжнародні фінансові інституції планують залучатися до відбудови і поступово заходять на ринок України. Ключовими критеріями фінансування повоєнного будівництва в Україні будуть прозорість та швидкість реалізації проєктів, тому міжнародні організації вже сьогодні починають налагоджувати партнерство з надійними українськими будівельниками. При цьому у пріоритеті стають компанії, які працюють з європейськими матеріалами і технологіями, що дозволяє створювати сучасні архітектурно привабливі та енергоефективні будівлі.
Цемент українського виробництва має стати ключовим матеріалом для відновлення, на піку реконструкції ринок може сягнути 15 млн тонн продукції, або понад $1 млрд на рік, вважають в асоціації “Укрцемент”.
“У виробництві будівельних матеріалів ми можемо скласти реальну конкуренцію іноземним виробникам, користуючись перевагами логістики. Крім того, середня ціна на цемент в Україні більш ніж на 30% нижча, ніж в інших країнах Центральної та Східної Європи. Казки про “дешевий імпорт” – це всього лише приватний інтерес”, – повідомили в асоціації.
Водночас собівартість цементу за останні три роки істотно зросла. За даними “Укрцементу”, з 2020 року зростання вартості енергоносіїв становило понад 200%, вугілля – 280%, перевезень – 317%. При цьому енергоносії та логістика становлять 72% у структурі собівартості виробництва цементу.
В асоціації вважають, що в управлінні відновленням перед державою стоїть два головні завдання: максимальна прозорість при виборі підрядників, а також локалізація.
Потенціал цементної промисловості України становить 13,6 млн тонн цементу щорічно, повідомила виконавчий директор асоціації “Укрцемент” Людмила Крипка. При цьому підприємства готуються до зростання споживання і планують розширення потужностей.
“Цементна промисловість, напевно, єдина важка галузь в Україні, де гравці модернізували свої виробничі потужності, щоб відповідати якості та забезпечувати необхідні обсяги продукції. Ми готуємося до можливого збільшення споживання цементу. Щонайменше дві компанії вже мають готові плани будівництва додаткових печей для випалу клінкеру”, – розповіла експертка агентству “Інтерфакс-Україна”.
Асоціацію “Укрцемент” створено в січні 2004 року шляхом реорганізації Українського концерну підприємств і організацій цементної промисловості “Укрцемент”.
Європарламент (ЄП) оголосив у четвер, що комітети з питань бюджету та закордонних справ “виправили та схвалили” пропозицію про виділення EUR50 млрд євро на відновлення, реконструкцію та модернізацію України з 2024 по 2027 рік.
Позицію ЄП схвалено 86 голосами “за”, 6 – “проти”, 2 депутати утрималися.
У комюніке Європарламенту вказується на необхідність “термінового ухвалення (пакета) відповідно до довгострокового перегляду бюджету ЄС”.
“Пропонований фонд для України є частиною триваючого перегляду довгострокового бюджету ЄС, до якого необхідно внести коригування, оскільки він був серйозно вичерпаний після численних криз, які сталися з 2021 року”, – зазначають у ЄП.
Пакет також має бути інтегрований у річний бюджет наступного року, переговори щодо якого проводитимуться в листопаді, йдеться в документі.
Одна з основних вимог депутатів Європарламенту – використання “активів Російської Федерації або інших юридичних чи фізичних осіб” РФ для відновлення України.
Депутати ЄП “посилили положення про боротьбу з шахрайством, корупцією, конфліктами інтересів і порушеннями у використанні коштів ЄС в Україні”.
Заявлено, що голосування Європарламенту в повному складі за цим проектом відбудеться на пленарній сесії ЄП 16-19 жовтня.
“Переговори з державами-членами можуть розпочатися, щойно Рада (ЄС – ІФ-У) виробить спільну позицію”, – повідомляють у Європарламенті.
Міжвідомча комісія з розподілу залишків першого траншу коштів Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) рекомендує спрямувати 1,5 млрд грн на реалізацію 140 проєктів відновлення в регіонах України, повідомила пресслужба Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури (Мінвідновлення).
Згідно з повідомленням, ідеться про залишки коштів, які надійшли 2022 року від ЄІБ до державного бюджету і які за рішенням уряду буде спрямовано на нові бюджетні програми.
На засіданні 28 серпня комісія розглянула пропозиції щодо фінансування 165 проєктів на 1,9 млрд грн і погодила виділення коштів для 140 проєктів, які відповідають встановленим вимогам.
Так, було відібрано 49 проєктів розроблення проєктної документації, 27 – відновлення закладів охорони здоров’я, 19 – закладів освіти, 16 – споруд цивільного захисту, вісім – об’єктів водопостачання та водовідведення, два – теплопостачання.
Лідерами за кількістю погоджених проєктів стали Чернігівська (40 проєктів), Херсонська (14), Донецька (16), Запорізька та Миколаївська області (по 9).
Як повідомлялося, у червні 2023 року Кабінет міністрів України ухвалив постанову про Порядок та умови розподілу коштів ЄІБ у сумі 4,4 млрд грн. Згідно з цим рішенням, головним розпорядником коштів та відповідальним виконавцем субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам визначено Мінвідновлення. Пріоритет надається тим регіонам, які найбільше постраждали внаслідок збройної агресії або зазнали найбільшого навантаження через значний приплив внутрішньо переміщених осіб.
Незабезпечені потреби у фінансування першочергового відновлення України цьогоріч становлять ще близько $6,5 млрд за загальної їхньої оцінки в $14,1 млрд, повідомив міністр фінансів Сергій Марченко в панельних дискусіях на зборах групи країн-членів МВФ і Світового банку в Чорногорії.
“Своєчасне залучення цих коштів має вирішальне значення для створення належних умов проживання людей, повернення мігрантів і сприяння економічному зростанню України”, – наводять слова міністра в прес-релізі Мінфіну в п’ятницю.
Згідно з ним, у держбюджеті-2023 на першочергове відновлення передбачено $3,3 млрд, а міжнародні партнери надали гарантії на суму близько $4,3 млрд.
Марченко нагадав, що потреби енергосектору в першочерговому відновленні оцінюють у $3,3 млрд, гуманітарного розмінування – $400 млн, відновлення зруйнованого й пошкодженого житла – $1,9 млрд, критичної та соціальної інфраструктури – $5,8 млрд, а також $2,8 млрд необхідно для підтримки приватного сектору.
Зазначається, що під час дискусій обговорювали стан економіки в країнах, які приймають мігрантів і біженців, і глава Мінфіну подякував урядам країн, які їх приймають, за надану допомогу і захист.
За його словами, фактор українських мігрантів чинить позитивний вплив на економіки приймаючих країн, оскільки українці витрачають кошти та активно інтегруються в європейський ринок праці.
Водночас Марченко наголосив на пріоритетному завданні уряду України створити стимули для повернення громадян додому, і в цьому контексті важливим є відновлення країни.
Міністр також поінформував, що уряди України та Великої Британії тісно співпрацюють над організацією конференції з відновлення України, що відбудеться наприкінці червня в Лондоні:
“Ми плануємо презентувати проєкти з відновлення, а також обговорити механізми страхування від військових ризиків. Упевнений, що конференція консолідує міжнародних партнерів і донорів та сприятиме їхньому залученню до відновлення України”, – сказав глава Мінфіну.
Міністерство закордонних справ Тайваню виділило близько $56 млн у бюджеті на 2023 рік на відновлення цивільної інфраструктури України, повідомляє Caribbean News Global у понеділок.
Як інформує видання з посиланням на міністерство закордонних справ Тайваню, планується взяти участь у відновленні українських лікарень, шкіл, церков, об’єктів енергетики, водопостачання, мостів і транспорту на двосторонній і багатосторонній основі.
“З моменту початку війни (повномасштабного вторгнення Росії в Україну) народ і уряд Тайваню пожертвували загалом 27 тонн медичних товарів і понад 700 тонн гуманітарної допомоги. Допомогу з Тайваню швидко доставляли через Польщу, Словаччину та інші сусідні країни українцям, які прагнули захистити свої домівки під час війни”, – зазначає видання.
Крім того, Тайвань пожертвував понад 41 млн доларів на зусилля, докладені в координації з сусідніми країнами – включно з Польщею, Чехією, Словаччиною та Литвою – і міжнародними організаціями для спільного розселення українських біженців.
