Економіка Японії в першому кварталі продемонструвала спад на 0,5% щодо попередніх трьох місяців, згідно з попередніми даними уряду. Аналітики, чиї середні оцінки наводить Trading Economics, очікували зниження ВВП на 0,4%.
Згідно з переглянутими даними, у четвертому кварталі 2023 року обсяг економіки не змінився, тоді як раніше повідомлялося про його зростання на 0,1%.
У річному вираженні японський ВВП скоротився на 2% у минулому кварталі після переглянутої нульової зміни кварталом раніше. Консенсус-прогноз передбачав падіння на 1,5% у січні-березні.
Споживчі витрати в першому кварталі зменшилися на 0,7% щодо попередніх трьох місяців, капіталовкладення бізнесу – на 0,8%. Обсяг держвитрат зріс на 0,2%.
Експорт скоротився на 5% після зростання на 2,8% кварталом раніше, імпорт – на 3,4% (+1,8% у жовтні-грудні).
Раніше аналітичний центр Experts Club і Максим Уракін випустили відео аналіз того, як змінювалися ВВП країн світу за останні роки, докладніше відео аналіз доступний тут – https://youtu.be/w5fF_GYyrIc?si=BsZmIUERHSBJrO_3
Підписатися на ютуб канал Experts Club можна тут – https://www.youtube.com/@ExpertsClub
EXPERTS CLUB, URAKIN, ВВП, МАКРОЭКОНОМИКА, ЭКОНОМИКА, Японії
Зростання валового внутрішнього продукту України цьогоріч сповільниться до 3% з 5,3% торік, проте наступного року прискориться до 6%, повідомляється в оновленому регіональному економічному звіті ЄБРР, оприлюдненому в середу.
“Не дивлячись на збільшення ВВП України у 2023 році, якому сприяв рекордний урожай, пошкодження електроенергетичної інфраструктури внаслідок нещодавніх обстрілів є одним із чинників, що, скоріш за все, обмежать подальше зростання у 2024 році”, – зазначив банк, наголошуючи також на ризиках пошкоджень портової інфраструктури.
Він зазначив, що прогноз для України збігається із загальним прогнозом на 2024 рік для регіонів, у яких працює ЄБРР (Центральна і Східна Європа, Центральна Азія та Південне і Східне Середземномор’я).
“Регіональний темп зростання прискорився цього року порівняно з 2,5% у 2023 році, незважаючи на виклики, спричинені глобальною геополітичною напруженістю, зокрема, збільшення торговельних обмежень. У 2025 році в регіонах ЄБРР прогнозується подальше зростання на рівні 3,6%”, – вказується у звіті.
Банк зазначає, що зростанню української економіки у 2023 році сприяли не лише рекордні врожаї, а й збільшення оборонних витрат, що підтримало внутрішній попит, але при цьому чистий експорт продовжував зменшуватися. Серед інших позитивних чинників він вказав успішне відновлення електропостачання після російських обстрілів цивільної інфраструктури взимку торік, а також стійкість та адаптивність українського бізнесу.
Як зазначено в документі, додатковим стабілізувальним чинником у 2023 році було вчасне надходження зовнішнього фінансування, що дало змогу утримувати інфляцію на цільовому рівні близько 5%. Завдяки цим надходженням офіційні міжнародні резерви країни збільшилися до рекордного рівня, але рівень державного боргу також зріс майже до 90% ВВП.
“Однак у 2024 році з’явилися нові виклики, зокрема, через перспективу затяжної війни на виснаження та невизначеності в отриманні зовнішнього фінансування, що тривала впродовж кількох місяців. Обмежений внутрішній попит, дефіцит робочої сили та недостатній обсяг інвестицій також є факторами, що негативно впливають на темп зростання”, – констатував ЄБРР.
Водночас він вказує, що значним позитивним фактором стало відкриття нового прибережного чорноморського експортного коридору. Це дало змогу частково зменшити невизначеність щодо безпеки використання Чорного моря для експорту не лише зернових, а й продукції металургійної та гірничодобувної промисловості, які постраждали найбільше за останні два роки.
У звіті також наголошується на різкому зростанні прямих іноземних інвестицій (ПІІ) з України до країн Європи, що розвивається, 2022 року з низького рівня до цього, яке відбулося через прибуття кваліфікованих працівників з України до сусідніх країн, при цьому рушійною силою ПІІ є програмне забезпечення та ІТ-послуги.
Загалом у звіті ЄБРР, який отримав підзаголовок “Приборкання інфляції”, йдеться про зменшення інфляційного тиску в регіонах діяльності банку порівняно з минулим роком, у якому спостерігався економічний спад через підвищення цін на енергоносії внаслідок війни в Україні та післявоєнного відновлення.
У звіті описано, як геополітична напруженість впливає на країни операцій ЄБРР, призводячи до швидкої фрагментації торгівлі та збільшення оборонних видатків, а відтак, зменшення так званого “мирного дивіденду” – економічного зиску від зменшення оборонних видатків та реінвестування вивільнених у такий спосіб коштів у цивільну економіку. Хоча загалом у регіонах банку прогнозується подальше зростання, оновлений прогноз є нижчим на 0,2 відсоткового пункту (в.п.) порівняно з минулорічним вересневим прогнозом.
Унаслідок зниження цін на енергоносії та харчові продукти після різкого підйому у 2022 році, інфляція в регіонах ЄБРР впала до в середньому 6,3% у березні 2024 року з пікового рівня 17,5% у жовтні 2022 року. Хоча це падіння відбулося швидше, ніж очікувалося рік тому, інфляція все ще на 2 п.п. перевищує доковідний рівень. Це відповідає трендам у розвинених економіках, у яких інфляція теж знизилася, але досі перевищує цільові показники центробанків. У прогнозі також наголошується на більш повільному темпі зменшення інфляції в країнах ЄБРР з більш високими рівнями бюджетного дефіциту та більш слабкими макроекономічними рамками.
У звіті банк покращив оцінку зростання ВВП Росії у 2024 році з 1% до 2,5%, але очікує його уповільнення до 1,5% наступного року.
Для Польщі прогноз на цей рік поліпшено на 0,2 п.п. – до 2,9% із прискоренням до 3,5% наступного року, для Туреччини його, навпаки, знижено на 0,3 п.п. цього року – до 2,7% із прискоренням до 3% наступного року.
Національний банк України оцінив зростання реального валового внутрішнього продукту (ВВП) України в першому кварталі 2024 року до аналогічного періоду минулого року в 3,1%, тоді як у січні він прогнозував його на рівні 7,1%.
“Зростання реального ВВП у першому кварталі 2024 року, за оцінками НБУ, було слабшим, ніж очікувалося, насамперед через стримані бюджетні витрати в умовах невизначеності з надходженням зовнішнього фінансування. Додатковим фактором була блокада західного кордону, що стримувала активність окремих видів діяльності”, – пояснив Національний банк в опублікованому на його сайті Інфляційному звіті.
Водночас, як зазначив НБУ, стабільна робота морського коридору, сприятлива погода і збільшення внутрішнього попиту підтримували економічне зростання. Центробанк додав, що фіскальна політика залишалася м’якою і разом з ефектом значного нарощування бюджетних видатків наприкінці 2023 року суттєво підживлювала сукупний попит.
Раніше, наприкінці квітня, Мінекономіки оцінило зростання ВВП України в першому кварталі цього року в 4,5%.
Як зазначає Нацбанк, помірні темпи зростання ВВП збережуться до кінця 2024 року. “Основними факторами зростання залишатимуться збереження м’якої фіскальної політики, пожвавлення зовнішнього попиту, а також подальше пристосування бізнесу та населення до умов значних загроз безпеці. Однак темпи економічного зростання сповільняться з огляду на наслідки війни та виснаження імпульсу зростання, спричиненого низькою базою 2022 року”, – вказав НБУ.
Він додав, що відновлення також стримуватимуть наслідки руйнування енергетичної інфраструктури.
Згідно з оновленими прогнозами, у другому кварталі зростання ВВП прискориться до 3,7% (у січні Нацбанк очікував його на рівні 4,8%), після чого сповільниться до 1,3% (1,7%) у третьому кварталі і знову прискориться до 4,1% (2,0%) у четвертому.
Загалом на 2024 рік НБУ погіршив прогноз зростання української економіки до 3% із 3,6% у січневому звіті, а на 2025-й – до 5,3% із 5,8%.
“Негативний внесок перегляду оцінок дефіциту е/е у зміну реального ВВП у 2024 році оцінено в 0,6 відсоткового пункту (в.п.), а у 2025 році – в 0,5 в.п. Натомість вплив на ВВП меншого врожаю зернових у 2024 році буде незначним завдяки переорієнтації с/г виробників на більш маржинальні культури, зокрема олійні”, – вказав центробанк.
Як зазначає регулятор, баланс ризиків базового прогнозу зміщений у бік погіршення темпів економічного зростання України та посилення цінового тиску.
Нацбанк в оновленому Інфляційному звіті збільшив кількість ключових ризиків прогнозу (із сильним впливом і ймовірністю 25-50%) до трьох: до ризику більш тривалого терміну та інтенсивності війни додалися ризик великих бюджетних потреб (кварталом раніше НБУ оцінював його ймовірність у 15-25%) і великих пошкоджень енергетичної та портової інфраструктури (кварталом раніше вплив цього ризику центробанк вважав помірним).
Водночас імовірність ризику зниження обсягів і втрати ритмічності надходжень міжнародної допомоги та продовження часткового блокування вантажного руху через кордон окремими країнами ЄС знижено з 25-50% до 15-25%, однак ступінь впливу останнього ризику збільшено зі слабкого до помірного.
Крім того, НБУ додав новий ризик – загострення ситуації в Червоному морі, проте оцінив його ймовірність у 15-25% і ступінь впливу як низьку, а також виключив позитивний для прогнозу ризик нарощування потужності морських шляхів експорту.
Раніше аналітичний центр Experts Club і Максим Уракін випустили відео аналіз того, як змінювалися ВВП країн світу за останні роки, докладніше відео аналіз доступний тут – https://youtu.be/w5fF_GYyrIc?si=BsZmIUERHSBJrO_3 Підписатися на ютуб канал Experts Club можна тут – https://www.youtube.com/@ExpertsClub
Надходження податків, зборів та обов’язкових платежів до загального фонду державного бюджету України, за оперативними даними, у квітні становили 153,6 млрд грн порівняно зі 164,3 млрд грн у березні та 184,8 млрд грн у лютому, такі оперативні дані (на 16:00 30 квітня) повідомило Міністерство фінансів у вівторок.
За його даними, найбільше скоротилися надходження платежів від Державної податкової служби – до 59,7 млрд грн зі 105,7 млрд грн у березні та 107,4 млрд грн у лютому, що пов’язано з високими виплатами в попередні місяці податку на прибуток, зокрема, банками, а також авансом.
Зазначається, що у квітні надходження від податку на прибуток становили лише 3,2 млрд грн проти 60,1 млрд грн у березні та 61,0 млрд грн у лютому, однак у квітні частину свого прибутку в розмірі 38,64 млрд грн до бюджету перерахував Нацбанк, хоча Мінфін і не згадує його у зведенні.
Що стосується інших податків, то податок на доходи фізичних осіб і військовий збір у квітні збільшилися до 16,5 млрд грн (15,7 млрд грн), рентна плата – до 5,5 млрд грн (1,4 млрд грн), акцизний податок – до 11,5 млрд грн (9,2 млрд грн).
Податок на додану вартість також зріс до 22,8 млрд грн (18,0 млрд грн): зібрано 34,8 млрд (29,0 млрд грн), відшкодовано – 12,0 млрд грн (11,1 млрд грн).
Надходження від Державної митної служби зросли у квітні до 48,9 млрд грн із 45,8 млрд грн у березні та 39,8 млрд грн у лютому. Як зазначив у вівторок голова профільного парламентського комітету Данило Гетманцев, від розблокування польського кордону за останній тиждень додатково надійшло близько 2,5 млрд грн.
Мінфін зазначив, що місячний розпис доходів загального фонду держбюджету, за оперативними даними, перевищили на 29,5% (+35 млрд грн), зокрема Держподатслужбою – на 7,9% (+4,4 млрд грн), тоді як Держмитслужбою – на 14,5% (+6,2 млрд грн).
Крім того, загальний фонд держбюджету отримав у квітні 2,7 млрд грн міжнародної допомоги у вигляді грантів порівняно з 3,1 млрд грн у березні і 31 млрд грн – у лютому.
«Загалом, згідно з оперативними даними, за підсумками квітня 2024 року до загального та спеціального фондів державного бюджету надійшло 200,8 млрд грн (у березні – 225,9 млрд грн, у лютому – 229,0 млрд грн) податків, зборів та інших платежів. Крім того, близько 40,1 млрд грн (у березні – 39,0 млрд грн) у вигляді ЄСВ надійшло до Пенсійного фонду та фондів соціального страхування”, – додало міністерство, подякувавши платникам податків за ваш внесок у підтримку української армії та фінансової стабільності країни.
Дані про витрати у квітні поки що відсутні.
Як повідомлялося, Верховна Рада ухвалила державний бюджет на 2024 рік із дефіцитом 1,57 трлн грн, або 20,6% прогнозного ВВП. Доходи держбюджету-2024 визначено в розмірі 1,77 трлн грн (не враховують можливу грантову допомогу), витрати – 3,36 трлн грн за закладеного середньорічного курсу 40,7 грн/$1.
Доходи держбюджету-2023 становили 2,67 трлн грн, з яких грантова допомога – 0,43 трлн грн. Касові видатки держбюджету за минулий рік перевищили 4 трлн грн, а дефіцит становив 1,33 трлн грн за середньорічного курсу близько 36,6 грн/$1.
Раніше аналітичний центр Experts Club і Максим Уракін випустили відео аналіз того, як змінювалися ВВП країн світу за останні роки, докладніше відео аналіз доступний тут – https://youtu.be/w5fF_GYyrIc?si=BsZmIUERHSBJrO_3 Підписатися на ютуб канал Experts Club можна тут – https://www.youtube.com/@ExpertsClub
EXPERTS CLUB, URAKIN, БЮДЖЕТ, ВВП, МАКРОЭКОНОМИКА, Міністерство фінансів, ПОДАТКИ, у квітні знизилися, УКРАЇНА
Реальне зростання валового внутрішнього продукту (ВВП) України за січень-березень 2024 року становило 4,5% (+/- 1%) з 3,6% (+/- 1%) за підсумками січня-лютого.
Згідно з оприлюдненою на сайті Міністерства економіки України оцінкою, у березні зростання прискорилося до 4,6% (+/-1%) з 3,9% (+/-1%) у лютому і 3,5% (+/-1%) у січні цього року.
«У березні 2024 року тривала тенденція відновного зростання, підтримана стабільною роботою українського морського коридору (що стимулювало діяльність залізничного транспорту, металургії та видобутку металевих руд), нарощуванням виробничих потужностей у видобувній промисловості, активізацією виробництва мінеральних добрив, збільшенням попиту на будівельні матеріали, яке відбувалося на тлі поліпшення ділових настроїв… та пожвавлення споживчої активності…», – зазначило Мінекономіки.
Міністерство додало, що в березні майже всі агреговані види економічної діяльності сформували позитивний внесок у загальний обсяг ВВП. Так, експорт продукції аграрного виробництва та гірничо-металургійного комплексу забезпечувався Українським морським коридором; а інвестиційний попит, генерований бюджетом, а також нарощування виробничих потужностей у видобувній промисловості сформували позитивний внесок виробничих видів.
Водночас вказується, що динаміка виробництва електроенергії істотно сповільнилася в умовах значних ракетних обстрілів наприкінці березня, що призвело до серйозних руйнувань енергетичної інфраструктури і потребуватиме значного періоду часу та ресурсів на її відновлення.
Як повідомлялося, Нацбанк України 25 квітня погіршив прогноз зростання ВВП країни цього року з 3,6% до 3% після 5,3% минулого року.
Уряд під час затвердження проєкту держбюджету до другого читання на початку листопада 2023 року спрогнозував зростання ВВП цього року на 4,6%.
Раніше аналітичний центр Experts Club та Максим Уракін випустили відео аналіз того, як змінювалися ВВП країн світу за останні роки, детальніше відео аналіз доступний тут – https://youtu.be/w5fF_GYyrIc?si=BsZmIUERHSBJrO_3 Підписатися на ютуб канал Experts Club можна тут – https://www.youtube.com/@ExpertsClub
EXPERTS CLUB, ВВП, МАКРОЭКОНОМИКА, Мінекономіки, УКРАЇНА, УРАКІНА
Національний банк України підвищив прогноз міжнародних резервів на кінець цього року до $43,4 млрд із $40,4 млрд і до $44,3 млрд із $42,1 млрд – на кінець наступного.
“Порівняно з попереднім прогнозом істотно послабився ризик недостатності міжнародного фінансування цього року, однак ризики ритмічності його надходження зберігаються”, – зазначив НБУ в прес-релізі в четвер.
Центробанк нагадав, що в березні від міжнародних партнерів надійшло близько $9 млрд, що дало змогу наростити міжнародні резерви майже до $44 млрд.
Крім того, за останні дні Україна отримала позитивні новини зі США про схвалення пакета військової та фінансової допомоги, і також надійшов черговий транш від ЄС у розмірі EUR1,5 млрд.
“З огляду на це Україна може розраховувати на $38 млрд зовнішньої бюджетної допомоги цього року”, – вказав НБУ.
Згідно з його оновленим прогнозом, оцінку дефіциту поточного рахунку цьогоріч погіршено з $16,9 млрд до $20,2 млрд, проте наступного року покращено з $19,8 млрд до $18,2 млрд.
Детальніше макроекономічні індикатори України та світу, ВВП основних країн та інші економічні теми розглядалися в одному з відео аналізі аналітичного центру Experts club – https://youtu.be/w5fF_GYyrIc?si=Ymo-FlMFNGfLLdK-
Підписатися на канал Experts club можна тут: https://www.youtube.com/@ExpertsClub
EXPERTS CLUB, ВВП, МАКРОЭКОНОМИКА, міжнародний резерв, НАЦБАНК
