Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) через затягування війни знизив прогноз зростання реального валового внутрішнього продукту України у 2026 році до 2,2%, але відзначає збереження макроекономічної стабільності завдяки зовнішній підтримці.
“Це дещо нижче за прогноз у 2,5%, опублікований у лютому, але у разі послаблення бойових дій та початку післявоєнної відбудови прогноз на 2027 рік залишається незмінним – 4,0%”, – йдеться у звіті “Регіональні економічні перспективи” (REP) ЄБРР, опублікованому у середу.
Банк наголошує, що Україна підтримує макроекономічну стабільність навіть на п’ятому році російської агресивної війни завдяки значному зовнішньому фінансуванню. Перспективи продовжують значною мірою залежати від розвитку війни та наявності зовнішньої фінансової підтримки.
“Основний ризик зниження прогнозу пов’язаний з енергетичною кризою, спричиненою конфліктом на Близькому Сході, що може значно погіршити і без того нестабільну енергетичну ситуацію в Україні”, – сказано у звіті.
Уповільнення зростання економіки до 1,8% у 2025 році та слабкий старт у цьому році ЄБРР пов’язує із постійними обмеженнями воєнного часу: дефіцит робочої сили та постійні атаки на енергетичну інфраструктуру порушили промислову діяльність та логістику, тоді як ширші проблеми з постачанням обмежили виробництво.
Банк зазначає, що інфляція також знову почала зростати після уповільнення до 7,4% у січні 2026 року після періоду жорсткішої монетарної політики та відносної стабільності обмінного курсу. Вищі світові ціни на енергоносії, пов’язані з конфліктом на Близькому Сході, додають нового тиску, збільшуючи витрати для бізнесу та домогосподарств та сприяючи відновленню інфляційного імпульсу.
На думку ЄБРР, фіскальна підтримка залишається вирішальною. Дефіцит бюджету України, без урахування грантів, досяг 23,6% ВВП у 2025 році та, за прогнозами, залишиться підвищеним на рівні 19,3% ВВП у 2026 році, що відображає надзвичайно високі витрати на оборону та соціальні послуги. Ці потреби фінансуються значною мірою за рахунок зовнішньої офіційної підтримки, яка продовжує підтримувати макроекономічну стабільність. Очікується, що виділене зовнішнє фінансування на суму понад EUR110 млрд на 2026-27 роки стримуватиме короткострокові ризики.
Банк нагадує, що є найбільшим інституційним інвестором України та значно збільшив свою підтримку у відповідь на повномасштабну війну: з її початку в лютому 2022 року ЄБРР виділив Україні майже EUR10,0 млрд.
Як повідомлялося, Нацбанк у квітні знизив прогноз зростання ВВП цього року до 1,3% з 1,8%.
Урядовий прогноз, закладений у держбюджет-2026, наразі передбачає зростання 2,4%, але глава Мінекономіки Олексій Соболев днями повідомив про плани переглянути його у бік зменшення.
За даними Держстату, у 2025 році зростання ВВП України сповільнилося до 1,8% з 2,9% у 2024 році та 5,5% у 2023 році після падіння на 28,8% у 2022 році – першому році повномасштабної російської агресії.
Велика Британія та Франція зірвали пропозицію про те, щоб країни-члени НАТО виділяли 0,25% ВВП на військову допомогу Україні, повідомляє The Telegraph.
Раніше генеральний секретар НАТО Марк Рютте цього тижня визнав, що його план не буде реалізовано, оскільки він не отримав достатньої підтримки.
“Я не думаю, що ця пропозиція буде винесена на розгляд”, – сказав він журналістам, не називаючи імен опонентів.
За даними The Telegraph, ідея була заблокована Великою Британією, Францією, Іспанією, Італією та Канадою.
Рютте сподівався затвердити цю пропозицію на майбутньому щорічному саміті НАТО в Анкарі, Туреччина.
Цього тижня міністри розпочали обговорення того, що, на думку цивільного керівника альянсу, має стати конкретним проявом підтримки для розірваної війною країни.
“Інсайдер альянсу повідомив, що принаймні сім держав-членів, які витрачають понад 0,25% ВВП на військову допомогу Україні, висловили свою підтримку. Однак будь-які пропозиції, що приймаються НАТО, вимагають одностайної підтримки з боку всіх національних столиць членів альянсу”, – йдеться у повідомленні.
Згідно з загальнодоступними даними, зібраними Кільським інститутом, Нідерланди, Польща, а також країни Північної Європи та Балтії надають допомогу на рівні 0,25% ВВП або вище. Розмір військового внеску Великої Британії – третього за величиною після США та Німеччини – також не викликає питань, незважаючи на те, що він не досягає позначки 0,25% ВВП.
Прем’єр-міністр Кір Стармер пообіцяв виділяти щонайменше 3 млрд фунтів стерлінгів на рік – приблизно 0,1% ВВП – у найближчому майбутньому.
Більшість нарікань стосується таких країн, як Франція, Іспанія, Італія та Канада, яких неодноразово звинувачували в тому, що вони не роблять свого внеску. Ці країни, три з яких є третьою, четвертою та п’ятою за величиною економіками Європи, відстають від багатьох своїх менших союзників у плані обсягів допомоги.
Рютте стверджує, що допомога Україні “не розподіляється рівномірно в рамках НАТО”, і багато країн “не витрачають достатньо коштів на підтримку України”.
Глава НАТО, який 14 років обіймав посаду прем’єр-міністра Нідерландів, вже давно стверджує, що Європа має взяти на себе більшу відповідальність за підтримку України, у відповідь на скарги Дональда Трампа щодо “безкоштовного користування” з боку континенту.
Речник Міністерства закордонних справ, Співдружності та розвитку заявив: “Велика Британія продовжує співпрацювати з союзниками по НАТО щодо всіх пропозицій, щоб забезпечити найкращу підтримку України з боку альянсу”.
Представники Франції, Італії, Іспанії та Канади не відповіли на запити The Telegraph про коментарі.
Візуалізація динаміки топ-20 країн за ВВП за паритетом купівельної спроможності (ПКС) за 1991-2024 роки від аналітичного центру Experts Club, що поширилася в соцмережах, в цілому підтверджується міжнародною статистикою: у 2024 році найбільші економіки світу за показником ВВП (ПКС) – Китай, США та Індія.
Згідно з даними Світового банку за показником GDP, PPP (current international $), у 2024 році ВВП за ППС Китаю оцінювався в $38,19 трлн, США – в $29,18 трлн, Індії – в $16,19 трлн. До десятки найбільших економік за цим показником також входили Росія (4 місце), Японія (5 місце), далі Німеччина, Індонезія, Бразилія, Франція і Великобританія.
В Experts Club відзначають, що «гонка» 1991-2024 років відображає довгостроковий зсув ваги світової економіки в бік Азії. На початку періоду лідерами виступали розвинені економіки, проте потім швидко зростали ринки з великим населенням і внутрішнім попитом, а Китай та Індія поступово закріплювалися в групі лідерів.
«ВВП за ПКС показує не «багатство у валюті», а масштаб економіки з урахуванням того, скільки товарів і послуг реально можна купити всередині країни. Тому ПКС краще описує внутрішній ринок і потенціал споживання, тоді як для зовнішньої торгівлі, боргів і припливу капіталу важливо паралельно дивитися і на показники в номінальному вираженні», – прокоментував засновник аналітичного центру Experts Club, кандидат економічних наук Максим Уракін.
Показник ВВП за ПКС перераховує обсяг економіки в «міжнародні долари» з урахуванням відмінностей у рівнях цін між країнами, щоб порівняння було коректнішим, ніж при перерахунку за ринковими курсами.
Відеоаналіз аналітичного центру Experts Club доступний за посиланням –
Будівництво з показником 31,5% зробило найбільший внесок у зростання ВВП України в третьому кварталі 2025 року, яке за попередніми даними склало 2,1%, повідомила Державна служба статистики в четвер.
Згідно з її оцінками ВВП за виробничим методом, у державному управлінні зростання склало 15,1%, у постачанні електроенергії, газу, пари та кондиціонованого повітря – 6,7%, в оптовій і роздрібній торгівлі, ремонті автотранспортних засобів – 2,6%, в освіті – 2,2%.
У розрахунку ВВП методом кінцевого використання (або за витратами), який показує, на що були спрямовані ресурси в економіці – на споживання, інвестиції або державні послуги, основне зростання ВВП у третьому кварталі 2025 року сформували витрати сектора загального державного управління – 12,2% і валове накопичення основного капіталу (або простіше – інвестиції) – 11,5%.
Крім того, кінцеві споживчі витрати домогосподарств зросли на 6,7%, зазначив Держстат.
“У третьому кварталі в структурі відбулися істотні зрушення: помітно посилилися державні фінанси, інвестиції в основний капітал і споживчі витрати домогосподарств. У виробничому розрізі головними драйверами стали будівництво, сектор державного управління, енергетика, торгівля та освіта. Саме вони і сформували позитивну динаміку кварталу”, – зазначив заступник голови Держстату Ігор Гончар.
Напередодні Держстат повідомив, що реальний ВВП України в третьому кварталі 2025 року зріс на 2,1% порівняно з третім кварталом 2024 року, тоді як у другому кварталі цього року аналогічний показник становив 0,8%, а в першому – 0,9%.
Як повідомлялося, Нацбанк наприкінці жовтня також оцінив зростання реального ВВП України в третьому кварталі 2025 року проти аналогічного періоду минулого року в 2,1%, тоді як раніше прогнозував його на рівні 2,4%.
Згідно з оновленим прогнозом, оцінка зростання реального ВВП у четвертому кварталі цього року погіршилася до 3,4% з 3,5% у липні.
В цілому Нацбанк погіршив прогноз зростання ВВП у 2025 році до 1,9% з 2,1% через енергодефіцит, руйнування газовидобувних потужностей і дефіцит робочої сили, а на 2026 рік – з 2,3% до 2%. Прогноз інфляції на цей рік покращено з 9,7% до 9,2%, а на наступний збережено на рівні 6,6%.
Як повідомляє Сербський Економіст, Реальний ВВП Сербії в третьому кварталі 2025 року збільшився на 2% у річному вираженні, повідомило Статистичне управління Республіки Сербія (РЗС).
За сезонно очищеними даними, порівняно з другим кварталом поточного року ВВП зріс на 0,6 %.
Найбільший приріст доданої вартості зафіксовано в промисловості та секторі водопостачання – 2,9 %, а також у сфері інформації та зв’язку – 6 %.
Зниження зафіксовано в будівництві, де випуск скоротився на 11,7 %, і в сільському господарстві, лісовому господарстві та рибальстві – на 0,2 %.
https://t.me/relocationrs/1870
Економіка Швейцарії в третьому кварталі 2025 року скоротилася на 0,5% відносно попереднього кварталу через зниження експорту на тлі торгового конфлікту зі Сполученими Штатами.
Офіційні дані підтвердили попередню оцінку, озвучену на початку минулого тижня.
Спад у швейцарській економіці зафіксовано вперше з другого кварталу 2023 року.
У серпні США ввели мито на імпорт зі Швейцарії в розмірі 39% – це був максимальний тариф серед усіх розвинених економік. Пізніше країни уклали торговельну угоду, і мито було знижено до 15%.
“Дані потрібно розглядати в контексті нещодавньої волатильності у зовнішній торгівлі, – ідеться в пресрелізі. – Сильний експорт хімічної та фармацевтичної продукції в очікуванні змін у зовнішньоторговельній політиці США спровокував компенсаторне зниження в наступні місяці”.
Згідно з переглянутими даними, у квітні-червні швейцарський ВВП збільшився на 0,2% (раніше зростання оцінювалося в 0,1%).
Раніше інформаційно-аналітичний центр Experts Club зробив відео аналіз перспектив української та світової економіки, докладніше дивись у відео – https://youtu.be/kQsH3lUvMKo?si=F4IOLdLuVbYmEh5P
