Зміна реального ВВП у % відносно попереднього періоду у 2018-2022 рр.
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Економіка Саудівської Аравії в четвертому кварталі минулого року збільшилася на 5,5% щодо аналогічного періоду попереднього року, свідчать остаточні офіційні дані.
Спочатку зростання оцінювалося в 5,4%.
ВВП країни зріс за підсумками сьомого кварталу поспіль, проте темпи підйому виявилися мінімальними з квітня-червня 2021 року, зазначає Trading Economics. Для порівняння: у третьому кварталі-2022 економіка підвищилася на 8,7% у річному вираженні.
Послаблення зростання було зумовлене насамперед погіршенням активності нафтової галузі (підвищення на 6,1% порівняно зі стрибком на 14,2% у третьому кварталі).
Нафтовий сектор зафіксував підйом на 6,1% (як і в третьому кварталі), зокрема завдяки зростанню у сфері транспорту та комунікацій на 13,1% (9%), сільськогосподарській, лісовій та рибальській галузі – на 6,2% (3,1%).
Держсектор збільшився на 2,9%, а не на 2,5%, як було оголошено раніше.
ВВП Саудівської Аравії за підсумками всього 2022 року зріс на 8,7%, прискорившись із 3,9% попереднього року.
Залишитися за кордоном навіть після завершення війни можуть від 860 тис. до 2,7 млн українських біженців, що призведе до втрат ВВП від 2,55 до 7,71%, йдеться в дослідженні Центру економічної стратегії (ЦЕС).
“За нашими розрахунками, за кордоном можуть залишитися від 860 тис. до 2,7 млн українців. Більш схильними до повернення є люди похилого віку, люди з нижчим рівнем освіти, а також ті, хто працював до війни”, – зазначають експерти центру.
Вони нагадали, що загалом за кордоном (крім Росії та Білорусі) перебувало 3,8-4,7 млн українських біженців на кінець 2022 року, і ще приблизно 1,5 млн – у Росії.
Згідно з опитуванням Info Sapiens, яке було здійснено в рамках дослідження, співвідношення дорослих і дітей – 1:1,07. Серед дорослих найбільше жінок віком від 35 до 49 років – 42,2%, тоді як чоловіків такого віку 6,4%.
Жінки 25-34 років становлять 18,5%, чоловіки – 3,2%, віку 18-24 роки – відповідно 8,2% і 3,5%.
Згідно з опитуванням, станом на кінець року точно або скоріше не планували повертатися в Україну 11,3% біженців віком від 35 до 49 років, 13,1% – від 18 до 24 років, 8,2-8,3% – від 25 до 34 років і від 50 до 65 років.
Вказується також, що із Запорізької області виїхала майже чверть мешканців, а з Києва та Київської області – майже п’ята частина, тоді як із західних областей – менше 10%.
Серед основних причин біженців осісти на новому місці за межами України в ЦЕС назвали затягування війни, позитивне ставлення європейців до українців, перспективи для дітей.
Крім того, тим, хто виїхав за кордон із зони бойових дій, може бути нікуди повертатися, тож повернення залежить від швидкої відбудови їхніх регіонів або надання підтримки для переїзду в інші регіони України.
Прогноз динаміки зміни ВВП у % на 2022-2024 рік відносно попереднього періоду
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Зміна реального ВВП у % відносно попереднього періоду в 2018-2022 рр.
Джерело: open4business.com.ua та experts.news
Спад реального валового внутрішнього продукту (ВВП) України в першому кварталі 2023 року порівняно з аналогічним періодом минулого року сповільниться до 19% з 35% і 30,8% відповідно в четвертому і третьому кварталах 2022 року, такий прогноз Національний банк України опублікував в інфляційному звіті на своєму сайті.
Згідно з ним, із другого кварталу 2023 року економіка почне відновлення й одразу на 11,7% з огляду на низьку базу другого кварталу минулого року, коли спад становив 37,2%.
У третьому та четвертому кварталах цього року, як очікує Нацбанк, зростання сповільниться відповідно до 1,5% та 8,2%, а загалом за цей рік реальний ВВП зросте на 0,3% після падіння на 30,3% торік.
Оновлені НБУ оцінки динаміки ВВП гірші, ніж від жовтня минулого року, коли він очікував спаду економіки в першому кварталі цього року на 17,5% і зростання в другому на 13,9%, а загалом за рік – на 4%.
На наступний рік Нацбанк погіршив прогноз зростання з 5,2% до 4,1%, а у 2025 році очікує його прискорення на 6,4%.
“Базовий сценарій ґрунтується на припущеннях про запуск нової програми співпраці з МВФ, проведення злагодженої монетарної та фіскальної політики, поступове нівелювання квазіфіскальних дисбалансів, зокрема в енергетичній сфері. Також базовий сценарій передбачає відчутне зменшення безпекових ризиків від початку 2024 року, що сприятиме повноцінному розблокуванню морських портів, зниженню премії за суверенний ризик і поверненню в Україну вимушених мігрантів”, – наголошується у звіті.
Він також передбачає відсутність нових критичних пошкоджень від обстрілів, а також успішну роботу уряду із залучення міжнародної допомоги для енергетичного сектору та інтенсивне відновлення або заміну постраждалої інфраструктури.
НБУ уточнює, що базовий сценарій передбачає скорочення чистого відтоку з України цьогоріч до 0,8 млн із 8 млн торік і поступове їхнє повернення по 1,5-1,4 млн у 2024-2025 роках.
Центробанк додає, що цей прогноз також передбачає продовження активної міжнародної фінансової підтримки України в розмірі $38,6 млрд у 2023-му, $20 млрд у 2024-му і $8 млрд у 2025-му роках порівняно з $32,5 млрд минулого року.
Найсильнішим ризиком для цього сценарію Нацбанк називає затягування війни та її ескалацію, оцінюючи його ймовірність від 25% до 50%.
З імовірністю 15-25% Нацбанк допускає такі ризики, як посилену еміграцію та зростання енергодефіциту через пошкодження інфраструктури, а також розбалансування державних фінансів (замороження тарифів на ЖКП, скорочення міжнародної допомоги, емісійне фінансування дефіциту).
НБУ також називає серед помірних за впливом ризиків базового сценарію затримку програми з МВФ і припинення роботи “зернового коридору”, однак їхня ймовірність нижча – менше 15%.
Є у звіті і згадка про такий фактор, як “План Маршалла”, який може сильно вплинути і поліпшити макропрогноз, однак його ймовірність центробанк оцінює нижче 15%.
