18 травня 2023 року у столичному «Клубі Експертів» відбудеться яскрава подія для любителів вина – Винний Вечір «Споживча дегустація кращих крафтових вин України-2023». На заході буде представлена продукція найкращих виноробів України за результатами VIІ-го Всеукраїнського Дегустаційного Конкурсу «Сорт і теруар. Мікровиноробство. Незламні», який відбувся 1 квітня 2023 року.
За словами Президента Всеукраїнської асоціації виноробів і сомельє Наталії Благополучної, Винний Вечір створить можливість для кожного гостя випробувати себе в ролі винного експерта та дегустатора, отримати багатий досвід та відчути неповторні смаки кращих українських вин.
«Винний Вечір надає відмінну можливість відкрити для себе різноманітність українського вина. Можливо, ви вже знайомі з деякими з цих марок, але дегустація – це шанс відчути їх смак в новому світлі, порівняти з іншими винами, прослухати думку експертів та отримати нові знання про виноробства», – зазначила вона.
В свою чергу, засновник Клубу експертів Максим Уракін підкреслив, що дегустаційний Вечір – це подія, де можна познайомитися з однодумцями, поспілкуватися з експертами, обмінятися досвідом, ідеями та враженнями. Це місце, де створюються нові бізнес-відносини і партнерство, виникають нові ідеї та проекти.
«Великий інтерес гостей вечора викликає наш конкурс на «Краще вино Винного Вечора». Виробник найсмачнішого вина, визначеного учасниками заходу, отримає Диплом від «Клубу Експертів». Це змагання не тільки піднімає настрій, але й створює дружню конкуренцію між виробниками, заохочуючи їх до постійного вдосконалення», – наголосив він.
Крім того, на думку Максима Уракіна, на сьогодні у світі все більше людей виявляють інтерес до крафтових вин та бажають дізнатися більше про про історію та технологію виробництва цього напою напою. Такі події, як Винний Вечір, стають важливими і необхідними, вони допомагають розвивати винну культуру, відкривають нові горизонти для виноробів та споживачів, і надають величезний внесок у формування винного ринку України.
Гостям буде запропоновано дегустувати вина-переможці в супроводі з крафтовою гастрономією. У програмі вечора – ігристе рожеве вино 2021 року від ТМ «My Wine» і Едуарда Городецького, кращий Рислінг 2021 року від Володимира Сімакіна, Шардоне 2022 року від ТМ «Babchuk Winery», та багато інших. Повний список переможців VIІ-го Всеукраїнського Дегустаційного Конкурсу «Сорт і теруар. Мікровиноробство. Незламні»:
Зазначимо, що кожна номінація представляє унікальні вина, які були визнані кращими у своїх категоріях.
Вартість участі в заході – 1000 грн, що включає дегустацію всіх представлених вин та смачні кулінарні супроводи від крафтових кухарів. Така подія стане справжнім святом для гурманів та любителів вина, а також чудовою можливістю для виноробів представити свої продукти широкому колу професіоналів та цінителів вина.
Організатори Винного Вечора:
Інформаційні Партнери: Інформаційне агентство «Інтерфакс-Україна»; Інтернет-портал Open4business.
Генеральний партнер – УКРСАДВИНПРОМ
Спікер Винного Вечора: Президент Всеукраїнської асоціації виноробів і сомельє, винний експерт, керівник Першої в Україні Школи сомельє – Наталія Благополучна.
Адреса проведення заходу: м. Київ, вул. Тютюнника 51/1а
Телефон для акредитації 0661480354
Не пропустіть унікальну можливість долучитися до Винного Вечора «Споживча дегустація кращих крафтових вин України-2023». Для тих, хто цінує культуру вина, це чудова можливість зануритись у захоплюючий світ виноробства, зустрітись з тими, хто поділяє вашу пристрасть, та відкрити для себе нові горизонти смаку.
UKRSADVYNPROM, Винний Вечір, ВИНО, ВИНОРОБСТВО, КЛУБ ЕКСПЕРТІВ, конкурс вина, крафтове вино, МАКСИМ УРАКІН, Наталія Благополучна
Генеральний директор Міжнародної організації виноградарства і виноробства (МОВВ) Пау Рока подякував представникам української виноробної галузі за виконану роботу з відновлення членства України в цій міжнародній структурі.
“У цей непростий час, який переживає Україна, і в тій складній ситуації, ми акцентуємо увагу на просуванні українського виноробства у світі. Те, що Україна увійшла до нашої міждержавної організації є дуже важливим кроком саме в цей період. Цей крок принесе результати вже в найближчому майбутньому”, – наголосив глава МОВВ на пресконференції в ІА “Інтерфакс Україна”.
Своєю чергою, заступник міністра аграрної політики та продовольства України Маркіян Дмитрасевич також наголосив на важливості членства України в МОВВ, адже ця організація на сьогодні об’єднує 85% світових фахівців у сфері виноградарства та виноробства, а також представляє інтереси 80% споживачів.
“Міжнародна організація виноградарства і виноробства є насамперед майданчиком для обміну досвідом у просуванні продуктів виноградарства. Членство в МОВВ і робота в її комітетах надасть Україні змогу бути в курсі всіх змін і напрямів розвитку галузі, що, своєю чергою, є важливим у контексті європейської інтеграції нашої країни”, – заявив Дмитрасевич.
Говорячи про наслідки війни для галузі, заступник міністра зазначив, що, за оцінками Світового банку та експертів Інституту міжнародної економіки, вартість знищеного, вкраденого, пошкодженого майна в сільському господарстві становить 8 млрд доларів. З рештою непрямих втрат – недоотриманими прибутками, невиконаними контрактами – загальний збиток від військових дій сягає 40 млрд грн.
“Якщо багаторічні насадження знищити, то на відновлення підуть роки. Після втрат людських такі втрати є найболючішими для нас і для галузі”, – наголосив він.
Крім того, М. Дмитрасевич нагадав про можливості залучення державної грантової програми для закладання нових виноградників.
Голова громадського об’єднання “Укрсадвінпром” Володимир Печко зауважив, що 2021 року в Україні офіційно налічувалося близько 266 промислових виробників винограду та вина, 125 виноградарських підприємств, 29 малих виробників винограду та виноградарської продукції.
“Щодо цифр, на обробіток кожного гектара було залучено на постійній основі 33 співробітники, на кожному підприємстві працювало в середньому 250 осіб. Таким чином, показник зайнятості населення у виноградарстві та садівництві в Україні є одним із найвищих порівняно з іншими галузями”, – наголосив представник галузі.
Печко також подякував Міністерству агрополітики за впровадження програми підтримки галузі та надання грантів виноробам як 2021, так і 2022 року.
“Підтримка державою посадки виноградників навіть у цей складний час дасть змогу в майбутньому не тільки зберегти галузь, а й розширити зони насадження виноградників”, – зазначив він.
На думку модератора пресконференції та заступника голови ГО “Укрсадвінпром” Максима Уракіна, в реаліях, що склалися, вкрай важливо поширити на всі регіони України статус виноробних.
“Надання статусу виноробних усім без винятку областям України є особливо актуальним у зв’язку з переміщенням виноградарства в центральні та західні регіони країни, де вже ефективно працюють десятки виноробів; статус виноробного регіону дасть змогу виноробам претендувати на допомогу, технології, пільги”, – наголосив Уракін.
За словами заступника голови “Укрсадвинпром” з міжнародних відносин Наталії Бурлаченко, головна мета відновлення членства в МОВВ – популяризація українського продукту.
“Ми насамперед хочемо показати, яких висот і якості домоглася Україна, незважаючи на реалії, в яких ми живемо. Це важливий майданчик, щоб зазвучати на весь світ. Можливість не тільки віртуально, а й офлайн поспілкуватися із зарубіжними колегами, показати, що українське вино є, існує і в майбутньому стане ще більш конкурентоспроможним”, – сказала вона.
Власник виноробної компанії Vinos de La Luz та інвестор в українське виноробство Рікардо Нуньєс підкреслив, що Україні потрібна державна програма розвитку виноробства, щоб вивести індустрію на новий рівень розвитку після війни.
“У лютому 2022 року призупинився динамічний розвиток виноробної галузі України. Безліч українців, зокрема зайняті виноробством, покинули свої домівки. Але вони повернуться зі знаннями та досвідом, отриманими за межами країни. Вони мають бути готові до нових можливостей”, – зазначив винороб.
Рікардо Нуньєс представив новинку сезону – червоне сухе вино Big Wines Big Art, яке було виготовлено з винограду сорту Одеський чорний врожаю 2020 року, вирощеного в Ренійському районі Одеської області. Перша партія з 1000 пляшок була випущена на підприємстві в Київській області. До роботи над новим українським вином було залучено відомого художника Івана Марчука, який надав для проєкту свою картину “Пробудження”, що символізує відродження українського виноробства після війни, зазначив Рікардо Нуньєс.
Говорячи про майбутнє відновлення галузі, винороб нагадав, що розвиток завжди починається з появи безлічі маленьких виробників, які стають базисом для створення великих підприємств.
“Я – перший інвестор у виноградарську та виноробну галузі України за часів війни. Я працюю над виробництвом вина саме зараз. Моє завдання – навчити українців пити своє вино. Тоді в країні буде велика і велика галузь”, – сказав він.
Представники “Укрсадвінпрому” передали до Мінагрополітики України прапор Міжнародної організації виноградарства і виноробства.
Міжнародна організація виноградарства і виноробства (МОВВ) є правонаступницею Міжнародного бюро винограду і вина, яке існувало з 1924 до 2001 року року і на сьогоднішній день об’єднує 49 країн. Саме в цій організації розробляються стандарти світового виноробства. МОВВ складається з чотирьох комітетів – виноградарство, енологія, економіка і право, безпека та охорона здоров’я. Україну в міжнародній організації представлятиме делегація, яка складається з представників Мінагрополітики, Інституту виноградарства та виноробства ім. Таїрова, членів “Укрсагрополітики”. Таїрова, членів “Укрсадвінпрому”.
Група Vinos de La Luz має виноробні у виноробних регіонах Старого та Нового Світу, зокрема, Іспанії, Італії, Аргентині, США, на яких виробляє вина під ТМ Vinos de La Luz.
UKRSADVYNPROM, VINOS_DE_LA_LUZ, ВИНО, ВИНОГРАДАРСТВО, ВИНОРОБСТВО, ВОЛОДИМИР_ПЕЧКО, КЛУБ_ЕКСПЕРТІВ, МАКСИМ_УРАКІН, МАРКІЯН_ДМИТРАСЕВИЧ, Мінагрополітики, МОВВ, НАТАЛІЯ_БУРЛАЧЕНКО, ПАУ_РОКА, РІКАРДО_НУНЬЄС
Багаті поціновувачі та колекціонери престижних вин звільнили у своїх графіках кілька днів на початку квітня з нагоди організованих аукціонним домом “Ломбрай-Текам” у шикарній обстановці паризького готелю “Ріц” унікальних торгів з розпродажу тисяч колекційних пляшок.
Загальна вартість усіх лотів попередньо оцінюється в 6 млн євро. Усі виставлені на торги пляшки походять з однієї колекції великого колекціонера і захопленої історією французького виноробства людини.
За більш ніж 50 років цей ентузіаст, нині покійний, ім’я якого аукціоністи не оголошують, скупив і зберіг десятки тисяч пляшок. Його спадкоємці вирішили розсіяти цю колекцію на аукціоні. У “Ріці” 3 7 квітня з молотка підуть близько 30 тис. пляшок.
Ті, кому довелося ознайомитися з колекцією, кажуть, що це сама матеріальна історія найкращих міллезимів, знакових віх виноробства післявоєнної Франції. Колекціонер купував свої вина, дотримуючись рекомендацій найвідоміших, визнаних на міжнародному рівні експертів виноробної галузі.
“Аукціонний дім повідомив мені про якийсь значний льох. Але мені і в голову не приходило опинитися перед таким скарбом. Це свого роду Грааль, найкраща посвята у винні експерти”, – захоплюється Клод Маратьє, фахівець, якого запрошували консультувати низку знаменитих винних аукціонів. Цього разу йому було запропоновано автентифікувати кожну з пляшок.
На думку знавців, ця добірка гідна музею. Серед трьох десятків тисяч пляшок – 2 тис. “магнумів” (півторалітрових посудин), сотні ящиків бордо grands crus classés (збір з найкращих виноградників). А також партії пляшок легендарних Petrus, шато Le Pin, Haut-Brion, Clinet, Mouton-Rothschild і ще цілої низки вин південного заходу Франції, жаданих для будь-якого любителя.
Не забував колекціонер, зрозуміло, і про Бургундію. На торги виставляються численні ящики з пляшками найкращих бургундських категорій – grands crus і premiers crus – з маєтків Romanée-Conti, Dujac, Georges Roumier, Armand Rousseau та інші вина, самі лише назви яких багато про що говорять справжнім поціновувачам.
“Якщо описувати кількома словами, то дуже просто: тут є все найкраще. Учасники торгів побачать тільки знамениті етикетки і тільки найкращих років врожаю, як, наприклад, багато вин міфічного, особливо для долини Рони, 1978 року. Бачити все це було хвилюючим видовищем”, – коментує Клод Маратьє.
“При цьому, – підкреслює експерт, – усі ці вина перебувають у бездоганному стані схоронності, наче нові, що щойно вийшли з лінії розливу. Ніколи не бачив такого. Етикетки не пошкоджені, капсули на шийках мають чудовий вигляд – все це має сподобатися розуміючим покупцям. Це льох скарбів, які ретельно збирали роками”.
Відомі стартові ціни лотів. Наприклад, комплект із 6 “магнумів” Petrus 1982 року торгуватиметься від 40-50 тис. євро. Набір пляшок Romanée-Conti 1976 року запропонують за 50-60 тис. євро.
Народні депутати України пропонують осучаснити та синхронізувати законодавство в українській виноробній галузі відповідно до міжнародних стандартів, зокрема, дозволити розлив вин у металеві банки з харчового алюмінію, а також кеги з алюмінію та нержавіючої сталі.
Відповідний законопроєкт №9030 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розвитку виробництва виноробної продукції та спрощення господарської діяльності малих виробництв виноробної продукції” зареєстровано в парламенті 17 лютого.
Серед авторів документа, зокрема, голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, голова комітету Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики Олександр Гайду, голова парламентського комітету з економічного розвитку Дмитро Наталуха та голова парламентської фракції “Слуга народу” Давид Арахамія.
“У чинному законодавстві діють норми щодо розливу виноробної продукції тільки в скляну тару. Такі норми свідчать про застарілі національні стандарти. У таких економічно розвинених країнах світу, як США, Велика Британія та Франція, розлив вин дозволений у металеві банки з харчового алюмінію, а також кеги з алюмінію та нержавіючої сталі. Тому, враховуючи сучасну міжнародну практику, пропонується дозволити розлив вина в таку тару”, – уточнюють автори законопроєкту в пояснювальній записці до документа.
Також пропонується скасувати необхідність отримання ліцензії на виробництво алкогольних напоїв для малих українських виробників вина. Замість ліцензування пропонується передбачити створення Реєстру малих виробництв виноробної продукції, включення до якого буде підставою для набуття суб’єктом господарювання статусу малого виробника виноробної продукції.
Законопроєкт №9030 пропонує передбачається усунути низку чинних обтяжливих вимог до матеріально-технічної бази малих виробництв виноробної продукції, оскільки вони закуповують для своєї діяльності сировину українського походження (виноград, плоди, ягоди, мед), що сприяє розвитку агропереробки в країні.
Крім того, передбачається спрощення процедури подання звітності для виробників вин, з нинішньої щомісячної на щорічну, що зменшить бюрократичне навантаження на них. Водночас передбачається зберегти відповідальність малих виробництв виноробної продукції у вигляді штрафу за неподання або несвоєчасне подання звіту, або подання звіту з недостовірними відомостями щодо обсягів виробництва та/або обігу (зокрема імпорту та експорту) алкогольних напоїв.
Автори законопроєкту наголошують, що документ розроблено з метою приведення національного законодавства у відповідність до міжнародних практик і сучасних трендів розвитку виноробної галузі; передбачає зняття необґрунтованих адміністративних бар’єрів для діяльності виробників вин виноградних, плодоягідних та/або напоїв медових; дає змогу створити сприятливі умови для розвитку малих виробництв виноробної продукції в Україні.
Згідно з пояснювальною запискою до законопроєкту, на момент його розроблення в Україні налічується лише 26 малих виробництв виноробної продукції, тоді як 2013 року їхня кількість сягала сотні, а 2018-го – 52. Таким чином, виноробна галузь України перебуває в занепаді, хоча українські виробники на міжнародному рівні демонструють високу якість свого продукту та отримують визнання і винагороди.
“Для прикладу, в Італії малих виробництв виноробної продукції 48 тис., у Франції близько 27 тис., в Іспанії – майже 14 тис., у Грузії – понад 1 тис. Навіть у країнах, де менш сприятливий клімат для виноградарства (або кліматичні умови подібні до України), їхня кількість більша, ніж в Україні. Так, у Словаччині малих виробництв виноробної продукції понад 28 тис., у Німеччині – близько 10 тис., у Чехії – близько 1,2 тис., у Канаді – 900, у Польщі – 400, у Нідерландах – понад 180 (і ця кількість постійно зростає)”, – констатують автори законопроєкту.