Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

Українське виноробство потребує державної підтримки для виходу на міжнародні ринки – Укрсадвинпром

Українське виноробство потребує державної підтримки для відновлення постраждалої від війни галузі та просування на міжнародних ринках, вважає голова громадської спілки “Укрсадвинпром” Володимир Печко.

“Українське виноробство через війну опинилося на межі виживання. Значна кількість територій українських виноградників, які розташовані на півдні України, заміновані агресором, їх відновлення потребуватиме значних ресурсів і часу. Ми пропонуємо розробити стратегію розвитку виноробної галузі та визнати виноградарство пріоритетною галуззю розвитку”, – таку думку він висловив агентству “Інтерфакс-Україна”.

Печко зазначив, що наразі виноробство, яке постраждало від дій агресора, не включено до жодної з державних програм підтримки. Також галузь не має затвердженої стратегії розвитку та визначених механізмів компенсації понесених збитків.

Водночас, зазначив очільник “Укрсадвінпрому”, українське виноробство має досить високий експортний потенціал. Його продукція затребувана на міжнародних ринках, зокрема й завдяки безпрецедентній підтримці України в протистоянні з агресором.

“Ми побачили, що зацікавленість в українському вині дуже висока. Ми сьогодні на слуху і нам потрібно завойовувати своє “місце на полиці”. Українське вино хочуть бачити і купувати в Європі, Азії, Африці. Щоб прорив на міжнародних ринках був ефективним, потрібна участь держави в просуванні українського вина”, – підкреслив Печко.

Очільник “Укрсадвінпрому” нагадав, що Україна відновила членство в Міжнародній організації виноградарства і виноробства (International Organisation of Vine and Wine, OIV, МОВВ), до якої входила з 1997 до 2008 року, що відкриває перед українськими виноробами нові перспективи.

МОВВ створена 2001 року. Організація стала спадкоємицею Міжнародного бюро винограду і вина, що існувало з 1924 року. Її цілі – захист інтересів виноробної галузі та створення сприятливих ринкових умов, гармонізації та відповідності методів аналізу, боротьба з шахрайством і недобросовісною конкуренцією на ринку. Україна стала 49-ю державою-учасницею МОВВ.

Нині в комітетах МОВВ активно працюють українські науковці, зокрема представники наукового центру “Інститут виноградарства і виноробства імені Таїрова” НААН України.

Станом на 1 лютого 2022 року, загальна площа виноградних насаджень в Україні за всіма категоріями господарств становила 34,0 тис. га, валовий збір винограду – 257,5 тис. тонн. Однак через російську агресію майже 25% площ під виноградниками є тимчасово окупованими або перебувають у зоні бойових дій.

Загалом в Україні налічується 144 виноробних підприємства, зокрема 29 малих виробників виноробної продукції.

, ,

Україна повернула членство у Міжнародній організації виноградарства та виноробства

Україна відновила членство в Міжнародній організації виноградарства та виноробства (МОВВ, International Organisation of Vine and Wine), відповідне рішення було офіційно проголошено 4 листопада 2022 року на Генеральній асамблеї International Organisation of Vine and Wine (OIV)  в місті Енсенада, Нижня Каліфорнія, що у Мексиці.

Україна була представлена в організації понад 10 років, з 1997 по 2008-й, проте втратила своє членство. За словами експертів, причиною цьому стали як об’єктивні, так і суб’єктивні фактори. Тривалий час представники галузі намагалися повернути своє членство, всі ці роки робота над цим не припинялася.

Про те, як відбувалося відновлення членства, яка робота ведеться сьогодні та чим корисна для України така співпраця ми запитали у тих, хто безпосередньо взяв участь у поверненні членства України до найавторитетнішої міжнародної організації виноробної галузі.

Роль МОВВ у світі виноробства та виноградарства

Міжнародна Організація Виноградарства та Виноробства (МОВВ) є міжурядовою організацією, яка створена згідно з Домовленістю від 3 квітня  2001 року.

МОВВ є спадкоємницею Міжурядової організації – Міжнародного Бюро Винограду та Вина (МБВВ), створеного згідно з Домовленістю 8-ми країн  (Франція, Іспанія, Туніс, Португалія, Угорщина, Люксембург, Греція, Італія) від 29 листопада 1924 року в Парижі.

Організація надає рекомендації для галузей виноградарства та виноробства, які приймаються Європейською спільнотою, підкреслюючи тим самим вплив МОВВ на процеси регулювання та торгівлі (країни ЄС виробляють близько 70 % вина у світі).

Основні завдання організації:

  • користь для здоров’я та якість вина;
  • захист інтересів виноробної галузі та створення сприятливих ринкових умов;
  • гармонізація стандартів та відповідність методів аналізу;
  • захист географічних назв;
  • гарантія чистоти та походження продуктів;
  • боротьба з шахрайством та недобросовісною конкуренцією.

Як відбулося відновлення членства України?

Кабінет Міністрів України ратифікував правовий документ 30 вересня, щоб розпочати процес відновлення та юридично підтвердити прийняття України в лави організації.

Офіційним представником від України виступив Володимир Печко, Голова громадської спілки «УКРСАДВИНПРОМ».

Оновлене членство набуло чинності з 30 жовтня

Експертна думка

Інститут виноградарства і виноробства імені В.Є. Таїрова вважає, що відновлення членства в МОВВ (приміт.авт.-OIV) дасть також новий поштовх для розвитку наукового співробітництва, створення нових інноваційних розробок, яких  завжди потребувала і потребує галузь.

Ірина Ковальова, д.с.-г.н., лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, директор ННЦ “ІВіВ ім. В.Є. Таїрова” та Ніна Мулюкіна, д.с.г.н., член-кореспондент НААН України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, Заслужений діяч науки і техніки України, заступник директора з наукової роботи:

«Історія відносин України та OIV  не є тривалою, але за ці роки Україна упевнено крокувала до світового визнання її як виноробної країни в першу чергу через залучення до цієї відомої організації.

Перший етап перебування України в OIV тривав з 1997 по 2008-й роки. На жаль, втрата членства відбулася не через якісь непереборні обставини. Скоріше це можна назвати помилкою, недоопрацюванням як керівництва галузі, так і, певною мірою, недалекоглядністю та байдужістю представників галузі.

Проте, на щастя, Україна мала право прохати про її повторне прийняття  до OIV, оскільки належить до країн, що підписали угоду про відновлення організації у 2001 році.

Ініціаторами відновлення членства в OIV  виступили  «УКРСАДВИНПРОМ» на чолі з головою, Печком Володимиром, підтримували всебічно цей процес  Мінагрополітики України, в першу чергу  відділ виноградарства та виноробства  Департаменту аграрного розвитку і  Департамент міжнародної співпраці та інтеграції,  пресслужба міністерства, які працювали над цією проблемою понад рік. Допомагали  також представники міжнародної спільноти виноградарів та виноробів

Фактично оновлене членство набуло чинності з 30 жовтня 2022 року, а 4 листопада 2022 року на Генеральній асамблеї OIV в Мехіко було офіційно проголошено відновлення членства України, яка стала 49-ю країною – членом OIV.

Ми, розуміючи необхідність цього кроку, понад 10 років наголошували на необхідності поновлення членства на всіх рівнях. Це були й офіційні листи на Мінагрополітики, це й численні звернення до виробників, громадських організацій та владних структур, це й рішення симпозіумів конференцій, всеукраїнських і міжнародних, причому конференції були як практичні, за участі виробників, так і суто наукові. Інакше кажучи, ми весь час нагадували за проблему тим, чия, як кажуть, політична воля, була потрібна для здійснення цього кроку.

Приєднання до країн-членів OIV дає можливість нашій країні не лише стати складовою  вагомої міжнародної організації. Це крок до поглиблення інтеграції в галузі виноградарства і виноробства, її подальшого розвитку та просування бренду «українське вино». Це виклик ідеології країни-агресора, який заперечує право України на існування як держави, тим більше держави, визнаної світовим суспільством на ряді трендових напрямків світового виробництва та ринкових ринків. Саме тому для України сьогодні важливо бути визнаною  міжнародними організаціями різних галузей діяльності».

 «Якщо Україна знову стала членом МОВВ, вона на весь світ заявила про те, що ми – виноградно-виноробна держава», –  Віктор Костенко, старший науковий співробітник Інституту садівництва НААНУ:

«До цієї організації входять не лише країни, що безпосередньо займаються виноробством та виноградарством,  а й ті, що є учасниками ринку виноробної продукції і також прагнуть впливати на розвиток цієї галузі.

МОВВ приймає рішення, які мають рекомендований характер, але на основі цих рекомендацій більшість країн пишуть законодавчі документи. Це вищий орган виноградно-виноробної галузі, який дає основу щодо прийняття регламентів не лише у країнах ЄС, а і тих, що розташовані на північній півкулі між 30 та 50 паралелями та на аналогічних паралелях  Південній півкулі (такі як Аргентина, Чилі, Урагвай, ПАР, Австралія, Нова Зеландія).  Всі ці країни беруть за основу рекомендації МОВВ та імплементують їх у свої законодавчі документи, які стосуються галузі.

Це найвищий орган, який поважають та цінують у світі.

Сьогодні основний Закон України, який регулює діяльність всіх учасників ринку, що належать до галузі виноградарства та виноробства – Закон України «Про виноград та виноградне вино». Наразі до нього напрацьовано ряд суттєвих змін і вже цей Проект Закону, що відповідає всім вимогам країн ЄС та всім рекомендаціям, які напрацьовувала декілька десятиліть організація МОВВ, зареєстрований у Верховній Раді України.

Відновлення членства України у МОВВ – це була постійна і тверда мрія всіх вітчизняних виноградарів та виноробів. Коли я працював у міністерстві, наш Відділ спільно з рядом громадських галузевих організацій, робили максимум можливих зусиль, щоб відновити це членство, і не зважаючи на те, що були вже певні домовленості, ряд суб’єктивних та об’єктивних причин не давали можливості вступу. І нарешті, сьогодні, ми відновили цю співпрацю і всі, хто причетний до галузі, дуже задоволені тим фактом, що нарешті Україна відновила своє членство у такій поважній організації».

«Існує необхідність у підтримці української виноробної галузі. Окрім того, важливе представлення голосу України в контексті створення опозиції російській федерації та тиску на організацію для подальшого виключення агресора з усіх можливих міжнародних організацій, установ, тощо»Пінчук Олексій, Директор Департаменту міжнародної співпраці та євроінтеграції Міністерство аграрної політики та продовольства України:

«Ми завжди хотіли поновити членство в МОВВ. Наскільки мені відомо, наші попередники не сплачували членські внески, це і стало причиною виключення України з організації.  Це питання заморозилося на тривалий час. Тому що Мінагрополітики, а потім Мінекономіки було неготове продовжувати платити ці кошти з бюджету. Далі Мінагрополітики було ліквідовано на кілька років.

Під час війни в нас з’явилося багато можливостей, в тому числі списати цей борг та знову вступити до організації. Ми досягли домовленості, що декілька років ми не будемо сплачувати членські внески у зв’язку з тим, що в нас йде війна.

Чому важливий вступ в дану організацію? Існує необхідність у підтримці української виноробної галузі. Окрім того, важливе представлення голосу України в контексті створення опозиції російській федерації та тиску на організацію для подальшого виключення агресора з усіх можливих міжнародних організацій, установ, тощо.

Дуже велику справу в цій історії зробила громадська спілка «УКРСАДВИНПРОМ» та її керівник Володимир Печко. Вони ініціювали цю проблематику і наголосили на важливості вступу в МОВВ. Окрім того, була налагоджена внутрішня комунікація з керівництвом організації, що стало позитивним сигналом, щоб нас туди прийняли.

Зі сторони міністерства було забезпечено політичну підтримку, надіслано необхідний запит, вирішено питання нормативу, підготовлена Постанова Кабінету Міністрів України для вступу, здійснений політичний супровід, тому що також виникало питання про сплату внесків.

В результаті цього з’явилася можливість офіційно, з усіма необхідними документами звернутися до організації, стосовно припинення діяльності рф.  Зараз ми паралельно над цим працюємо. «УКРСАДВИНПРОМ» постійно звертається з проханнями, щоб країна-загарбник була усунена з міжнародної організації та звертається до своїх колег з інших країн, щоб підтримали Україну в цьому питанні.  Винороби – галузь на пострадянському просторі, де всі спілкуються між собою, тому для нас дуже важливо, щоб вони підтримували Україну.

Зі свого боку представники Мінагрополітики озвучують на офіційних засіданням правління МОВВ свою позицію щодо участі рф у організації, надсилають листи.

Надалі плануємо наводити докази російської агресії в Україні, проблематику та її наслідки, звертатимемося до членів, щоб нас підтримали.

Сьогодні росія сплачує внески, ми розуміємо її геополітичний вплив і є країни, які традиційно її підтримують… але продовжуватимемо працювати та відстоювати позицію, що є необхідність виключити рф з організації.

Зараз дуже важко фіксувати та оцінювати втрати та збитки, які були завдані росією. Ми навіть не розуміємо втрати в усій галузі. Більшість наших найкращих виноградників розташовані в Криму, вони були анексовані разом з півостровом. Ми не розуміємо який стан і доля цих виноградників.

МОВВ – найбільший майданчик для того, щоб говорити про свої проблеми, озвучувати фінансові потреби. Наші представники будуть представляти наші інтереси. На момент відновлення України будуть формуватися цілі програми відновлення галузей і дуже важливо постійно говорити про виноробну галузь, проводити інформаційну роботу і тоді наші питання будуть включені в програми інших країн. Особливо це будуть країни, відомі своїм виноробством такі як Франція Італія .. важливою буде експертна та наукова підтримка Чилі, Аргентини… Я впевнений що буде результат. Якщо ми хочемо підтримати українське виноградарство, то кращого майданчику ніж головна міжнародна організація просто бути не може».

Наталія Бурлаченко, міжнародний і національний спеціаліст у винній сфері і член офіційної делегації України в МОВВ (приміт.авт.OIV) розповідає як саме відбувався цей тернистий шлях:

«Про ОІV я чула давно, але не про активну в ній участь України без членства, а завдяки міжнародній активності Рікардо Нуньєса, з яким я працюю. Він постійно брав участь в міжнародних конференціях ОІV, маючи виноробні підприємства в багатьох країнах і бізнес зв’язки ще в більшій кількості країн.

Різні урядові організації та посадовці ОІV просили підтримки в різних питаннях і зазвичай отримували, до того ж безкоштовно від пана Рікардо. Бізнесмен-меценат в Україні постійно повторював, що Україні потрібно в лави ОІV, що практично всі виноробні країни є членами цієї важливої міжнародної організації, яка пише правила виноробного цивілізованого світу. І от на одному із заходів Рікардо Нуньєс познайомився з Володимиром Печко, очільником УКРСАДВИНПРОМ. І результатом цієї зустрічі стало повернення України в ОІV. Володимир Печко виявився активною молодою не заангажованою людиною, яка відстоює інтереси галузі, має підтримку в Мінагрополітики України, чого виявилося достатнім для відносно швидко проведеного процесу.

Дехто з тугою в очах згадує 2001 перший рік і взагалі якісь десятки років тому, коли було добре всім, дружно працювалося, аж прийшов 2001 рік і Міжнародне бюро винограду та вина реорганізували в ОІV, а Україну не реорганізували, бо не було кому.

Тож виникає питання чому ж активні українські організації, що начебто відстоюють інтереси виноградарства, так і не спромоглися протягом більше 20-ти років привести Україну в організацію, де ми так плідно, за словами очевидців, працювали до того?

Ми чули про певну заборону щодо приєднання України до міжнародних організацій в ті часи. Та от на нашу землю прийшла велика війна і всі дипломати, дипмісії і всі причетні отримали іншу чітку вказівку від Президента: вступати в усі можливі міжнародні організації, щоб Україну в світі бачили, щоб її голос чули. Тож питання про приєднання України до ОІV, яке давно висіло в повітрі знайшло підтримку у групи ентузіастів. Ще раз повторюю, якби не війна (на привеликий жаль) та лобіювання інтересів України, а не окремої асоціації, Україна ще б 14 років активно спостерігала як виноробна галузь розвивається повз неї».

«Бути повноправним членом ОІV – це акт національного суверенітету. Україна – суверенна нація, яка вкотре посіла своє місце у світі вина» – доктор Рікардо Нуньєс, власник Vinos de La Luz, бізнесмен і меценат.

Вступ України в OIV – дуже злагоджена робота і проводилася крок за кроком. Я іноземець, хоча веду бізнес в Україні з 1998 року, а у винному секторі імпортував свій бренд Vinos de La Luz в Україну з 2014 року. Всі, хто знає мене у винному бізнесі, знають, що мій наступний проєкт –виробництво вин в Україні. На конкурсі для малих виробників, який проходив в Одесі три роки тому, пан Печко розповів мені про «УКРСАДВИНПРОМ», його членів, про необхідність розвитку присутності України в міжнародному світі вина, і він сказав, що переконаний, що необхідним кроком є повторне входження в ОІV. У той час генеральним директором ОІV був Пау Рока, іспанець, який раніше був генеральним директором Іспанської федерації вина (ФЕВ), членом якої я є, і в професійних колах я знав його вже багато років. Минуло кілька місяців і на іншій зустрічі, пов’язаній з вином, яка відбулася в Києві, я знову зустрівся з паном Печко, який запитав мене, чи я щось зробив для питання ОІV. Питання мене здивувало, тому що я не зрозумів, що повинен щось зробити для цього питання. Я пішов з тієї зустрічі, думаючи, що за всі ті роки, що я вже був у світі вина в Україні, єдиним керівником, який говорив зі мною про це питання, був пан Печко. Наступного дня я почав підіймати контакти. Треба сказати, що мене вразило рішуче ставлення Мінагрополітики та представників «УКРСАДВИНПРОМУ» з самого початку спільної роботи. Але коли російський окупант розпочав цю трагічну війну, наша діяльність щодо приєднання України до ОІV ставала щоденною, адже метою було завершити все до листопада 2022 року в умовах, щоб Україну прийняли як повноправного члена ОІV. І це було досягнуто. Більше того, ми досягнули цього, Україні не довелося платити жодного євро ні за минулі періоди, ні в майбутньому. Це дійсно була неординарна робота команди ОІV та «УКРСАДВИНПРОМУ».

4 листопада 2022 року – незабутній день для історії українського вина. І не тільки для вина, а й для демонстрації суверенітету країни, якраз в той момент, коли ворог заперечує її існування. Кожен бореться зі зброєю, яка у нього є, зброя, яка використовувалася для вступу в ОІV, працювала відмінно. Я мав честь бути присутнім на офіційній церемонії оголошення України членом ОІV, щоб побачити обличчя російського представника, сидячи в декількох метрах від української делегації, коли Печко дослівно сказав: “Ми приносимо вітання з усіх виноробних регіонів України, з Одеси, з Криму, з Закарпаття, з Херсона, з Миколаєва і з кожного виноградника, посадженого на нашій українській землі. Ми також приносимо вітання від багатьох чоловіків і жінок виноробної сфери, виноградарів, енологів, сомельє і всіх тих, хто сьогодні не може присвятити себе своїй роботі, тому що Батьківщина вимагає, щоб вони її захищали “. І я також був свідком нескінченних оплесків, які послідували за цією промовою.

Думаю, всім відомо, що ОІV – це організація, членами якої є суверенні виноробні країни, і що вона складається з численних наукових комітетів, які отримують і виробляють тисячі матеріалів для розвитку виноградарства, і для захисту торгівлі між країнами. OIV є організацією, де ви повинні бути членом, щоб існувати на карті світу вина. Сполучені Штати покинули цю організацію, тому що не змогли бути лідируючою країною, але вони не змогли перешкодити одному зі своїх федеральних штатів, а саме Техасу бути частиною ОІV в якості спостерігача, щоб не бути позбавленими доступу до знань, що ця організація надає.

49 країн, які є членами та 18 держав-спостерігачів та асоціацій, зрозуміли, що в цьому органі всі країни рівні, і всі мають можливість вносити знання, а в свою чергу отримати доступ до наукової роботи, яку продукують понад тисячу експертів. Як організація, вона дуже демократична і поважає принцип ротації роботи. Вчора генеральним директором був француз, сьогодні іспанець, а завтра – новозеландець. Так само його останніми президентами були аргентинець, німець, бразилець і сьогодні італієць. І її комітети законодавчо закріплюють за всіма однаково. Також представник від України, пан Павленко був президентом OIV з 1988 по 1990 роки.

На останньому Конгресі було схвалено 35 резолюцій, які охоплюють всі галузі промисловості, від насіння до упаковки. І вони для всіх країн. OIV готує одних з найважливіших спеціалістів  з виробництва вина, пропонує дослідницькі гранти і в останні роки розробив курси ампелографії, про знання листя лози і його рослини, про що багато хто забув. Для іноземних інвесторів це не те саме, якщо Україна є членом ОІV чи ні. І, нарешті, в цей момент бути повноправним членом ОІV – це акт національного суверенітету. Україна – суверенна нація, яка вкотре посіла своє місце у світі вина. Упевнений, що виробники багато чому навчаться завдяки дослідам OIV, а Україна відкриває двері світу і зможе зробити себе почутим на міжнародному рівні.

«Ми надали право голосу Україні, повернули право впливати на міжнародну політику у виноробстві, брати участь у створенні регламентів та започаткуванні нових тенденцій у галузі», Володимир Печко, очільник Громадської спілки УКРСАДВИНПРОМ, голова офіційної делегації України в OIV:

Чому серед 40 корпорацій і громадських організацій обрали УКРСАДВИНПРОМ?

Спілка об’єднує 85% галузі, в яку входять: Інститут виноградарства та вина імені Таїрова, Одеська академія харчових технологій, близько десяти аграрних університетів зі всієї України, регіональні асоціації виноробів та виноградарів Вінничини, Одеської області, Причорномор’я, Закарпаття, Львівської області, Дніпропетровської області, Асоціація крафтових виноробів України, – всі вони входять в об’єднання УКРСАДВИНПРОМ. Сьогодні це найбільша спілка, що об’єднує більше 250-ти підприємств і всі продуктивні суб’єкти господарювання, які працюють на користь галузі. Окремо хочу наголосити, що УКРСАДВИНПРОМ не працює з ворогами галузі та тими, хто підтримує військову агресію рф або перейшов на бік окупанта.

Історією успіху УКРСАДВИНПРОМ на початковому етапі було саме представлення нашою юридичною службою підприємств галузі в судах. Ми відсуджували кредиторську заборгованість, яка виникла ще з 2012 року та намагалися її списати у Міністерства аграрної політики. Три роки підприємствам не гасили цю кредиторську заборгованість. Громадська спілка УКРСАДВИНПРОМ поновила терміни, відсудила близько 100 мільйонів гривень у Міністерства аграрної політики і, фактично запустила роботу Програму, яка діяла, згідно з Постановою Кабінету Міністрів України №587.

Саме ми домоглися скасування заборгованості України перед OIV, спільно з Мінагрополітики та нашими друзями, а саме Наталією Бурлаченко і Рікардо Фернандес Нуньєс.

Стосовно того, що впродовж всіх 14-ти років Україна не мала права голосу в цій організації: звісно, були поодинокі випадки приїзду в OIV представників від різних наукових установ України або приватного бізнесу. Проте, ми надали право голосу Україні, повернули право впливати на міжнародну політику у виноробстві, брати участь у створенні регламентів та започаткуванні нових тенденцій у галузі.

Не могли поновити членство не у зв’язку з якимись заборонами, а у зв’язку з тим, що не було якісного лобіста в галузі виноробства та виноградарства. Зараз цей лобіст з’явився, в особі громадської спілки, яку ми представляємо –  УКРСАДВИНПРОМ. Як приклад можу навести наступне: Комітет з питань географічних зазначень, дозволив Україні, користуватися назвою «коньяк» до 2026 року. Якщо взяти до уваги такі країни як Вірменія та Грузія.. їм надали право користуватися назвою «коньяк» до 2043 року та надали компенсацію для пом’якшення економічного удару по галузі та проведення ребрендингу. На жаль, Україні ніхто ніякої компенсації не надав і перехідний термін, який надали Україні значно менший, ніж той термін, який надали іншим пострадянським країнам, що користуються назвою «коньяк».

До речі, у 2022 році, ми завдяки проєкту International Trade Centre (ITC-приміт.авт.) поїхали в робочий візит до Вірменії та Грузії для того, щоб ознайомитися з роботою виноградарських та виноробних підприємств цих країн. Саме підприємства галузі наполягли на тому, щоб відвідати саме ці країни. Ми дякуємо проєкту ITC, який надав технічну можливість для цієї робочої поїздки. Підприємства проявили ініціативу, щоб відвідали саме ці країни, тому що вони мають схожі кліматичні зони та історію формування виноробної галузі як в Україні. Ми хотіли переймати досвід цих країн. Дуже були здивовані рівнем розвитку виноградної та виноробної галузі. Це ще раз свідчить про високий рівень лобістів в цих країнах та системну роботу в міжнародних організаціях.

Перед тим як поновлювати членство України в OIV, ми визначилися з політикою цієї організації і якби вона не підтримувала нашу державу та не була проти агресії рф, то ми б не могли поновити членство України.  Неодноразово проводили консультації і спілкувалися з фахівцями Мінагрополітики, Міністерством закордонних справ, вивчали заяви представників OIV і було вирішено поновлювати членство та міжнародні зв’язки виноробної та виноградної  галузі України.

Для того, щоб виключити росію з OIV, як юрист, можу сказати, що необхідно було поновити членство, щоб мати право голосу, право подавати будь-які ініціативи, а просто так писати листи можна будь-куди та будь-де і це не означає, що хтось повинен брати до уваги інформацію цих листів. Тому що міжнародна організація OIV може брати до уваги заяви або звернення, ініціативи лише країни, яка є членом OIV.

Впевнений, що Міністерство аграрної політики не пожалкувало стосовно того, що делегувало нашій спілці представляти Україну у Міжнародній організації винограду та вина.

УКРСАДВИНПРОМ – це не тільки Володимир Печко, це кваліфіковані спеціалісти в галузі садівництва, виноградарства, виноробства, консультанти. Окрім того, спілка має потужну юридичну службу, яка знається на законодавстві. Також маємо змогу залучати наших членів об’єднання в особі виноробних підприємств, інститутів та академій.

Особисто я ще у 2017 році захистив дисертацію та отримав звання кандидата економічних наук і близько 3-х років викладаю на кафедрі переробки сільгосппродукції Інституту післядипломної освіти Національного університету харчових технологій. Практичний досвід роботи на підприємстві й постійне удосконалення навичок і знань підкріплюю теорією та роботою в Інституті. З 16-ти років працював на садівничому підприємстві, яке займається вирощуванням багаторічних насаджень і виготовляє вино на своєму виноробному заводі. Пройшов весь цикл, від збирача сільгосппродукції.

Мій девіз по життю: «Роби, що маєш і будь що буде!»

Вірю, що участь України в організації відкриє нові можливості для розвитку галузі і ми разом з командою однодумців докладемо зусиль для відновлення звання України як виноробної держави!

, , , , , , , , , ,

Винороби та виноградарі Закарпаття проведуть міжнародний бізнес-тур

У рамках IV Міжнародної Благодійної науково-практичної конференції «Виноградарство і виноробство України в умовах воєнного стану: вчимося перемагати!» відбудеться бізнес-тур на виноградні та виноробні господарства регіону. Так, учасники відвідають столовий виноградник під накриттям ОПГ Рацин І.П. «Ягоди Закарпаття», де поєднують два бізнеси в одному, вирощуючи в міжряддях виноградника суницю садову. Також відбудеться візит на відоме підприємство «Шато Чизай» з екскурсією у єдиний у західному регіоні України музей вина, дегустацією унікальних вин компанії, оглядом виноградників тощо.

Спершу учасники бізнес-туру відвідають підприємство ОПГ Рацин І.П. «Ягоди Закарпаття» (адреса – м. Виноградів, вул. Першотравнева). Його засновники поділяться цікавим досвідом ведення бізнесу 2 в 1: у виноградних міжряддях в теплиці тут вирощують суницю садову. Завдяки  технології взимку виноград захищений від вимерзання, а під час вегетації – від граду й паморозі. Виноград, вирощений таким способом, дає високий врожай вже через кілька років після закладання – до 50 тонн із гектара. Виноград і суниця садова – це приклад рослин, які не тільки не заважають одне одному, а навпаки, допомагають: завдяки суниці садовій у господарстві очікують отримувати до 20 % приросту врожаю винограду.

Загалом у господарстві є 15 теплиць, виноград у яких висадили в листопаді минулого року. Для поливу встановлена система краплинного зрошення. Урожай винограду власники продають на свіжому ринку, хоча в планах – поставити холодильник для тривалого зберігання.

Для учасників бізнес-туру засновники господарства Іван і Вікторія Рацин проведуть екскурсію по теплицях, розкажуть про особливості симбіозу двох культур у теплиці, про нюанси в догляді за насадженнями, завдяки яким вдається збирати хороший урожай.

Учасники бізнес-туру відвідають також відому виноробню «Шато Чизай» із її мальовничими навіть узимку виноградниками. На відвідувачів чекає цікава та насичена програма з екскурсією у винні підвали в єдиний у західному регіоні України Музей історії й культури вина та з дегустацією вин.

Екскурсію виноградниками учасникам бізнес-туру проведе директор «Шато Чизай» із виноградарства Геннадій Вачиля. Екскурсанти поринуть в атмосферу мальовничих гір Закарпаття, відчують неповторність теруару, полюбуються найкрасивішими виноградниками України, де ростуть добірні лози, що дають досконалий урожай, із якого створюють такі ж досконалі вина, пройняті духом Карпатських гір та оповиті сонячним промінням Закарпаття.

Про виготовлення якісних вин «Шато Чизай» розкажуть директор компанії Дмитро Шолудько та головний винороб Золтан Удваргельї. Під час екскурсії виробництвом кожен учасник бізнес-туру торкнеться технологічного процесу виготовлення вин, які здобувають високі нагороди на престижних міжнародних дегустаційних конкурсах.

Візит до скарбниці компанії – виносховища, де зберігаються витримані вина – стане незабутнім враженням для кожного з гостей.

А в Музеї винороба Чиза учасники бізнес-туру побачать старовинний виноградарський і виноробний реманент і дізнаються, як саме наші предки виготовляли легендарний напій та як його створюють у світі зараз, які є цікавинки й тенденції у сучасному виноградарстві та виноробстві.

Авжеж, гості продегустують вина компанії, створені з європейських та особливих локальних сортів винограду. До слова, «Шато Чизай» створює напої тільки з винограду власного врожаю. Зустріч із вином у Будинку дегустацій проведе Олеся Спіцина, комерційна директорка компанії та дипломована сомельє.

Адреса Музею і Будинку дегустацій: Шато Чизай, Закарпатська область, м. Берегово, урочище Чизай, 1.

Дорогою учасники відвідають колоритну  «Колибу Лемацьку» (село Кам’янське Іршавсього району, вул. Мукачівська, 18), де ласуватимуть унікальною кавою по-закарпатськи (з вершковим маслом), і смакуватимуть стравами із закарпатського меню.

Програма буде максимально насичена та цікава, тому у кожного учасника бізнес-туру лишиться багато вражень.

УВАГА! Для представників виноградарських і виноробних підприємств (виноробів, технологів чи агрономів виноробних компаній України), фермерів-виноградарів, виробників слабоалкогольних і міцних напоїв на базі винограду, фруктів і ягід, науковців профільних вишів участь у конференції (перший день) – БЕЗКОШТОВНА.

Реєстрація на бізнес-тур на другий день – 800 грн (у ціну входить проїзд комфортабельним автобусом, кава, обід, дегустація).

Попередня реєстрація на конференцію відкрита за посиланням. Вам потрібно заповнити форму, і наші менеджери вам зателефонують для реєстрації: https://docs.google.com/forms/d/1rwlz4a-oeQkU-YV-8u4EmKY09DeNgT2EyxCD4Bjs7dA/edit

Детальну програму конференції читайте за посиланням: http://forum.techdrinks.info/ua/event/37

Шановні друзі! Всі ми зараз живемо в надзвичайно складний період, коли потрібно згуртуватися і підтримати українську армію, українську економіку та одне одного. Тільки тоді ми залишатимемося незламними! Чекаємо вас!

Конференція відбудеться за підтримки Закарпатської облдержадміністрації, Асоціації виноградарів, виноробів і дистиляторів Закарпаття, ГС «УКРСАДВИНПРОМ», Асоціації «Укрсадпром», Корпорації «Укрвинпром», Асоціації крафтових виноробів України.

Науковий патронат здійснюють Національний науковий центр «Інститут виноградарства і виноробства ім. В. Є. Таїрова» НААН України, Одеський національний технологічний університет, Ужгородський Національний університет (кафедра плодоовочівництва і виноградарства).

Генеральний Інформаційний партнер – міжнародний спеціалізований журнал «Напої. Технології та Інновації» (Drinks.Technologies&Innovations) www.techdrinks.info

Медіапартнери конференції – спеціалізовані журнали «Садівництво та Овочівництво. Технології та Інновації» www.techhorticulture.com,  «Ягідник», www.jagodnik.info (Україна), Wine of Ukraine (www.wineofukraine.com), інформаційне агентство «Інтерфакс-Україна», проєкт «СерцеВина» (https://theheartofwine.com/).

Готелі поряд:

Готель «Ізумруд» вул. Малокам’яна, 10, Ужгород, тел..: +38 099 634 2525
Готель «Дружба» вул. Висока, 12, Ужгород, тел..: +38 095 707 9060
Готель «Дует Плюс» вул. Кошицька, 6, Ужгород, тел..: +38 0312 640 909
Готель «Атлант» пл. Корятовича, 27, Ужгород, тел..: +38 050 432 8929

Готелі з термальними басейнами:
Готель «Золота гора», Урочище «Золота гора», тел.: +38 050 432 0353
Готель «Гармонія», Ужгород, с. Минай, провулок Парковий, 7, тел..: +38 050 500 91 05

, ,

Другий науково-практичний семінар з вінтажних напоїв пройшов у «Клубі експертів»

У суботу, 7 листопада, на базі аналітичного центру «Клуб експертів» за сприяння громадського об’єднання «Укрсадвінпром» та благодійного фонду «Реконструкції та розвиток України» пройшов другий науково-практичний семінар-дегустація вінтажних напоїв віком від 20 до 80 років. У семінарі взяли участь представники української винної галузі, рітейлу, ЗМІ, а також інші експерти.

На семінарі експерт-колекціонер вінтажних алкогольних напоїв Ігор Магаляс ознайомив учасників із найбільш популярними сортами українських та європейських марочних вин, бренді та з іншими напоями віком до 80 років. Українська продукція була представлена ​​на конференції такими марками, як «Херес Массандра» 1983 року розливу та «Чорний лікар» 2007 року. Із зарубіжних алкогольних брендів найвищі оцінки учасників отримали лікер “Curasao” 1950-х років випуску, рідкісний хересний бренд “Hispano” 1870 року та ще один іспанський напій “Ponche Rives” 1978 року. Усього учасниками семінару було проведено оцінку 15 різних вінтажних напоїв.

За словами Ігоря Магаляса, вся продукція, представлена ​​на семінарі, перебуває у бюджетному ціновому сегменті та її вартість не перевищує вартості сучасного марочного алкоголю на полицях українських супермаркетів.
«Більшість представлених напоїв придбані колекціонерами в Європі на аукціонах або на розпродажах приватних колекцій. При цьому вони мають низку смакових та якісних переваг перед більш сучасними напоями, які можна вільно купити у торгових точках, навіть якщо це одна й та сама марка», – зазначив він.

За словами експерта, справа в тому, що в 80-90-і роки минулого століття автоматизація виробництва алкоголю, що впроваджується з метою збільшення обсягів продукції, що реалізується, негативно позначилася на якості винних і дистильованих напоїв.

«Зокрема, на мій погляд, була практично втрачена здатність тих самих бренді до покращення смакових якостей у міру старіння вже після розливу. Іншими словами, якщо ми сьогодні відкриємо пляшку хорошого бренді 1970 року випуску, то такий напій матиме набагато багатший смаковий букет, ніж якщо б ми через 30 років відкрили пляшку такого ж бренді, але, скажімо, 2020 року розливу», – пояснив Ігор. Магаляс.
Організатор семінару Максим Уракін, у свою чергу, наголосив на важливості розвитку в Україні ринку вінтажних напоїв та популяризації культури їх вживання.

«Кожна пляшка такого вина чи бренді має свою історію, це досить рідкісний, практично унікальний товар, але при цьому цілком доступний та популярний у тій же Європі. Якщо ж скласти вік напоїв на сьогоднішній дегустації, ми отримаємо значну цифру у понад 700 років загального віку напоїв, що також робить наш захід унікальним», – наголосив він.

Вінтаж (мілезим) – у виноробстві означає рік дозрівання врожаю певного сорту винограду, з якого виготовлено вино, бренді, коньяк чи інший напій на його основі. Цей показник має важливе значення у визначенні характеристик напою, оскільки погодно-кліматичні умови змінюються щосезону, що може як позитивно, так і негативно впливати на органолептичні показники напоїв однієї й тієї ж марки.

Клуб експертів – аналітичний центр, який займається дослідженнями у галузі економіки, соціології та інших наукових дисциплін. Зокрема, за сприяння Клубу експертів минулого року було проведено кілька заходів щодо просування продукції вітчизняного виноробства.

Громадська Спілка “Укрсадвінпром” виступила партнером семінару та дегустації. “Укрсадвінпром” об’єднує близько 200 виробників фруктів, ягід, горіхів та винограду, підприємства, які здійснюють переробку фруктів та ягід, виробництво вина, а також наукові установи для впровадження нових наукових підходів у виробництво.

Благодійний фонд «Реконструкції та розвитку України» провадить широку волонтерську діяльність. Зокрема, за підтримки ректора КНУСА (КНУБА) Петра Куликова, фондом найближчим часом буде передано сучасний мобільний госпіталь. Голова фонду – Артем Гончаренко.

Частину коштів від заходу організатори відправлять на придбання мобільного шпиталю.

, , , , , , , , ,

“Клуб експертів” провів науково-практичний семінар, присвячений українським та зарубіжним вінтажним винам

28 жовтня, в київському аналітичному центрі “Клуб експертів” за сприяння громадського об’єднання “Асоціація садівників, виноградарів і виноробів України” (“Укрсадвінпром”) і за участю експерта-колекціонера вінтажних алкогольних напоїв Ігоря Магаляса відбувся науково-практичний семінар-дегустація “Вінтажні (мілезимні) вина і коньяки”.

На конференції було представлено 17 видів напоїв українського та європейського виробництва, віком до 80 років. Під час дегустації експертна група провела оцінку індивідуальних якостей напоїв із різним терміном витримки та визначила їхні органолептичні характеристики.

За словами організатора конференції Максима Уракіна, у майбутньому проведення подібних заходів допоможе в розвитку ринку вінтажних напоїв в Україні та підвищить експортний потенціал вітчизняного виробника.

“Наразі вінтажні вина і коньяки у нас вважаються елітними і недосяжними для пересічного покупця. Насправді ж це не так. У країнах ЄС ця категорія напоїв цілком доступна всім верствам населення, а ціни на них ненабагато перевищують середню ціну на звичайне вино на полицях супермаркетів”, – зазначив він.
Співорганізатор конференції, експерт з винних напоїв Ігор Магаляс наголосив на важливості популяризації українських марок вінтажних напоїв у Європі.
“Ринок вінтажних вин і коньяків у Євросоюзі досить великий. Основними експортерами такої продукції є Італія, Іспанія та Франція. Україна має не менший потенціал у цьому напрямі”, – підкреслив Магаляс.

Вінтаж (мілезим) – у виноробстві означає рік дозрівання врожаю певного сорту винограду, з якого вироблено вино, коньяк або інший напій на його основі. Цей показник має важливе значення у визначенні характеристик напою, оскільки погодно-кліматичні умови змінюються щосезону, що може як позитивно, так і негативно впливати на органолептичні показники напоїв однієї й тієї самої марки.

Клуб експертів – київський аналітичний центр, що займається дослідженнями в галузі економіки, соціології та інших наукових дисциплін. Зокрема, за сприяння Клубу експертів торік було проведено кілька заходів із просування продукції вітчизняного виноробства.

Громадська Спілка “Укрсадвинпром” виступила партнером семінару та дегустації. “Укрсадвинпром” об’єднує близько 200 виробників фруктів, ягід, горіхів і винограду, підприємства, що здійснюють переробку фруктів і ягід, виробництво вина, а також наукові установи для впровадження нових наукових підходів у виробництво.

, , , , , , , ,

В ОДЕСІ ПРОЙДЕ ДЕГУСТАЦІЙНИЙ КОНКУРС КРАФТОВИХ ВИНОРОБІВ

Організатори Конкурсу:

–  Всеукраїнська асоціація виноробів і сомельє

– Асоціація кавістів України

– Перша в Україні Школа сомельє “Майстер-клас”

Генеральний  Інформаційний Партнер:

Комунікативна група “DRINKS+” – журнал “DRINKS+”,  drinks.ua,  онлайн газета “Drinks’ o’Clock”

Інформаційні Партнери: “Інтерфакс-Україна”, ж-л “Київ дипломатичний”

Партнери: ГС “Укрсадвинпром”,  “Клуб експертів”

Мета проведення Конкурсу:

 –  Підтверження впливу теруару на якість вина України

–   Визначення кращих вин від мікровиноробів по  номінаціях

–   Визначення кращих виноробних зон України для конкретних сортів винограду ( “районування сортів по теруару”)

–   Популяризація вин України.

Результати Конкурсу будуть визначені за номінаціями:

 – “Абсолютний Переможець Конкурсу” (вино, яке отримало найбільшу кількість балів від журі)

–  “Переможець номінації Конкурсу” (номінація за  сортовим принципом)

–  “Народна Дегустація” (“фокус – група” спеціалістів-рестораторів м. Одеси).

Професійне журі Конкурсу , до складу якого війдуть відомі сомельє, кавісти, винороби, представники ЗМІ та галузі  очолить – Рікардо Ф. Нуньєс, власник виноробень в різних країнах світу, експерт світового рівня.

Оцінка  вин  буде здійснюватись методом “сліпої” дегустації , за 100-бальною системою Роберта Паркера.

Абсолютний Переможець Конкурсу” і “Переможці номінації Конкурсу” будуть презентувати свої вина 20 листопада 2022 р. в готелі «Intercontinental» (м. Київ) на VIII-му Міжнародному Форумі виноробів і сомельє.

,