Business news from Ukraine

“Клуб Експертів” збирає переможців VII Всеукраїнського Дегустаційного Конкурсу виноробів 18 травня

18 травня 2023 року у столичному «Клубі Експертів» відбудеться яскрава подія для любителів вина – Винний Вечір «Споживча дегустація кращих крафтових вин України-2023». На заході буде представлена продукція найкращих виноробів України за результатами VIІ-го Всеукраїнського Дегустаційного Конкурсу «Сорт і теруар. Мікровиноробство. Незламні», який відбувся 1 квітня 2023 року.

За словами Президента Всеукраїнської асоціації виноробів і сомельє Наталії Благополучної, Винний Вечір створить можливість для кожного гостя випробувати себе в ролі винного експерта та дегустатора, отримати багатий досвід та відчути неповторні смаки кращих українських вин.

«Винний Вечір надає відмінну можливість відкрити для себе різноманітність українського вина. Можливо, ви вже знайомі з деякими з цих марок, але дегустація – це шанс відчути їх смак в новому світлі, порівняти з іншими винами, прослухати думку експертів та отримати нові знання про виноробства», – зазначила вона.

В свою чергу, засновник Клубу експертів Максим Уракін підкреслив, що дегустаційний Вечір – це подія, де можна познайомитися з однодумцями, поспілкуватися з експертами, обмінятися досвідом, ідеями та враженнями. Це місце, де створюються нові бізнес-відносини і партнерство, виникають нові ідеї та проекти.

«Великий інтерес гостей вечора викликає наш конкурс на «Краще вино Винного Вечора». Виробник найсмачнішого вина, визначеного учасниками заходу, отримає Диплом від «Клубу Експертів». Це змагання не тільки піднімає настрій, але й створює дружню конкуренцію між виробниками, заохочуючи їх до постійного вдосконалення», – наголосив він.

Крім того, на думку Максима Уракіна, на сьогодні у світі все більше людей виявляють інтерес до крафтових вин та бажають дізнатися більше про про історію та технологію виробництва цього напою напою. Такі події, як Винний Вечір, стають важливими і необхідними, вони допомагають розвивати винну культуру, відкривають нові горизонти для виноробів та споживачів, і надають величезний внесок у формування винного ринку України.

Гостям буде запропоновано дегустувати вина-переможці в супроводі з крафтовою гастрономією. У програмі вечора – ігристе рожеве вино 2021 року від ТМ «My Wine» і Едуарда Городецького, кращий Рислінг 2021 року від Володимира Сімакіна, Шардоне 2022 року від ТМ «Babchuk Winery», та багато інших. Повний список переможців VIІ-го Всеукраїнського Дегустаційного Конкурсу «Сорт і теруар. Мікровиноробство. Незламні»:

  1. Номінація «Ігристі вина» – «Ігристе рожеве, 2021», ТМ «My Wine», Едуард Городецький
  2. Номінація «Кращий Рислінг» – «Рислінг, 2021» , Володимир Сімакін
  3. Номінація «Краще Шардоне» – «Шардоне, 2022», ТМ «Babchuk Winery»
  4. Номінація «Білий місцевий сорт» – «Загрей, 2022», Національний науковий центр «Інститут виноградарства і виноробства ім. В.Є. Таїрова
  5. Номінація «Помаранчеві вина» – «Оранж, 2021» , ТМ «Вина Ковача»
  6. Номінація « Рожеві вина» – Піно Нуар, 2021», ТМ ««My Wine», Едуард Городецький
  7. Номінація «Кращий Піно Нуар» – «Піно Нуар, 2020», ТМ «46 Parallel» – золота медаль
  8. Номінація «Краще Мерло» – «Мерло, 2020» , ТМ «NAROVYLO WINERY»
  9. Номінація «Кращий Каберне Совіньон» – «Каберне Совіньон, 2021», ТМ «Mon Crafto»
  10. Номінація «Червоний місцевий сорт» – «Аліберне, 2020», ТМ «NAROVYLO WINERY»
  11. Номінація «Червоний бленд» – «КС/КФ/Мерло, 2020», ТМ «NAROVYLO WINERY» – Гран-Прі Конкурсу (краще вино Конкурсу), 100 балів від Голови журі Рікардо Нуньєса!
  12. Номінація «Десертні вина» – «Мускат Карпат, 2014», ТМ «Вина Ковача»

Зазначимо, що кожна номінація представляє унікальні вина, які були визнані кращими у своїх категоріях.

Вартість участі в заході – 1000 грн, що включає дегустацію всіх представлених вин та смачні кулінарні супроводи від крафтових кухарів. Така подія стане справжнім святом для гурманів та любителів вина, а також чудовою можливістю для виноробів представити свої продукти широкому колу професіоналів та цінителів вина.

Організатори Винного Вечора:

  1. Всеукраїнська асоціація виноробів і сомельє;
  2. Клуб експертів.

Інформаційні Партнери: Інформаційне агентство «Інтерфакс-Україна»; Інтернет-портал Open4business.

Генеральний партнер – УКРСАДВИНПРОМ

Спікер Винного Вечора: Президент Всеукраїнської асоціації виноробів і сомельє, винний експерт, керівник Першої в Україні Школи сомельє –  Наталія Благополучна.

Адреса проведення заходу: м. Київ, вул. Тютюнника 51/1а
Телефон для акредитації 0661480354

Не пропустіть унікальну можливість долучитися до Винного Вечора «Споживча дегустація кращих крафтових вин України-2023». Для тих, хто цінує культуру вина, це чудова можливість зануритись у захоплюючий світ виноробства, зустрітись з тими, хто поділяє вашу пристрасть, та відкрити для себе нові горизонти смаку.

, , , , , , , ,

Повернення до Міжнародної організації вина прискорить визнання та просування українського вина у світі – Укрсадвинпром

Генеральний директор Міжнародної організації виноградарства і виноробства (МОВВ) Пау Рока подякував представникам української виноробної галузі за виконану роботу з відновлення членства України в цій міжнародній структурі.

“У цей непростий час, який переживає Україна, і в тій складній ситуації, ми акцентуємо увагу на просуванні українського виноробства у світі. Те, що Україна увійшла до нашої міждержавної організації є дуже важливим кроком саме в цей період. Цей крок принесе результати вже в найближчому майбутньому”, – наголосив глава МОВВ на пресконференції в ІА “Інтерфакс Україна”.

Своєю чергою, заступник міністра аграрної політики та продовольства України Маркіян Дмитрасевич також наголосив на важливості членства України в МОВВ, адже ця організація на сьогодні об’єднує 85% світових фахівців у сфері виноградарства та виноробства, а також представляє інтереси 80% споживачів.

“Міжнародна організація виноградарства і виноробства є насамперед майданчиком для обміну досвідом у просуванні продуктів виноградарства. Членство в МОВВ і робота в її комітетах надасть Україні змогу бути в курсі всіх змін і напрямів розвитку галузі, що, своєю чергою, є важливим у контексті європейської інтеграції нашої країни”, – заявив Дмитрасевич.

Говорячи про наслідки війни для галузі, заступник міністра зазначив, що, за оцінками Світового банку та експертів Інституту міжнародної економіки, вартість знищеного, вкраденого, пошкодженого майна в сільському господарстві становить 8 млрд доларів. З рештою непрямих втрат – недоотриманими прибутками, невиконаними контрактами – загальний збиток від військових дій сягає 40 млрд грн.

“Якщо багаторічні насадження знищити, то на відновлення підуть роки. Після втрат людських такі втрати є найболючішими для нас і для галузі”, – наголосив він.

Крім того, М. Дмитрасевич нагадав про можливості залучення державної грантової програми для закладання нових виноградників.

Голова громадського об’єднання “Укрсадвінпром” Володимир Печко зауважив, що 2021 року в Україні офіційно налічувалося близько 266 промислових виробників винограду та вина, 125 виноградарських підприємств, 29 малих виробників винограду та виноградарської продукції.

“Щодо цифр, на обробіток кожного гектара було залучено на постійній основі 33 співробітники, на кожному підприємстві працювало в середньому 250 осіб. Таким чином, показник зайнятості населення у виноградарстві та садівництві в Україні є одним із найвищих порівняно з іншими галузями”, – наголосив представник галузі.

Печко також подякував Міністерству агрополітики за впровадження програми підтримки галузі та надання грантів виноробам як 2021, так і 2022 року.

“Підтримка державою посадки виноградників навіть у цей складний час дасть змогу в майбутньому не тільки зберегти галузь, а й розширити зони насадження виноградників”, – зазначив він.

На думку модератора пресконференції та заступника голови ГО “Укрсадвінпром” Максима Уракіна, в реаліях, що склалися, вкрай важливо поширити на всі регіони України статус виноробних.

“Надання статусу виноробних усім без винятку областям України є особливо актуальним у зв’язку з переміщенням виноградарства в центральні та західні регіони країни, де вже ефективно працюють десятки виноробів; статус виноробного регіону дасть змогу виноробам претендувати на допомогу, технології, пільги”, – наголосив Уракін.

За словами заступника голови “Укрсадвинпром” з міжнародних відносин Наталії Бурлаченко, головна мета відновлення членства в МОВВ – популяризація українського продукту.

“Ми насамперед хочемо показати, яких висот і якості домоглася Україна, незважаючи на реалії, в яких ми живемо. Це важливий майданчик, щоб зазвучати на весь світ. Можливість не тільки віртуально, а й офлайн поспілкуватися із зарубіжними колегами, показати, що українське вино є, існує і в майбутньому стане ще більш конкурентоспроможним”, – сказала вона.

Власник виноробної компанії Vinos de La Luz та інвестор в українське виноробство Рікардо Нуньєс підкреслив, що Україні потрібна державна програма розвитку виноробства, щоб вивести індустрію на новий рівень розвитку після війни.

“У лютому 2022 року призупинився динамічний розвиток виноробної галузі України. Безліч українців, зокрема зайняті виноробством, покинули свої домівки. Але вони повернуться зі знаннями та досвідом, отриманими за межами країни. Вони мають бути готові до нових можливостей”, – зазначив винороб.

Рікардо Нуньєс представив новинку сезону – червоне сухе вино Big Wines Big Art, яке було виготовлено з винограду сорту Одеський чорний врожаю 2020 року, вирощеного в Ренійському районі Одеської області. Перша партія з 1000 пляшок була випущена на підприємстві в Київській області. До роботи над новим українським вином було залучено відомого художника Івана Марчука, який надав для проєкту свою картину “Пробудження”, що символізує відродження українського виноробства після війни, зазначив Рікардо Нуньєс.

Говорячи про майбутнє відновлення галузі, винороб нагадав, що розвиток завжди починається з появи безлічі маленьких виробників, які стають базисом для створення великих підприємств.

“Я – перший інвестор у виноградарську та виноробну галузі України за часів війни. Я працюю над виробництвом вина саме зараз. Моє завдання – навчити українців пити своє вино. Тоді в країні буде велика і велика галузь”, – сказав він.

Представники “Укрсадвінпрому” передали до Мінагрополітики України прапор Міжнародної організації виноградарства і виноробства.

Міжнародна організація виноградарства і виноробства (МОВВ) є правонаступницею Міжнародного бюро винограду і вина, яке існувало з 1924 до 2001 року року і на сьогоднішній день об’єднує 49 країн. Саме в цій організації розробляються стандарти світового виноробства. МОВВ складається з чотирьох комітетів – виноградарство, енологія, економіка і право, безпека та охорона здоров’я. Україну в міжнародній організації представлятиме делегація, яка складається з представників Мінагрополітики, Інституту виноградарства та виноробства ім. Таїрова, членів “Укрсагрополітики”. Таїрова, членів “Укрсадвінпрому”.

Група Vinos de La Luz має виноробні у виноробних регіонах Старого та Нового Світу, зокрема, Іспанії, Італії, Аргентині, США, на яких виробляє вина під ТМ Vinos de La Luz.

, , , , , , , , , , , , ,

Всеукраїнська асоціація виноробів та сомельє підбила підсумки Всеукраїнського дегустаційного конкурсу

Всеукраїнська асоціація виноробів та сомельє у партнерстві з Асоціацією кавістів України та Школою сомельє “Майстер Клас” нещодавно провели довгоочікуваний Всеукраїнський дегустаційний конкурс. Конкурс має на меті висвітлити вплив теруару на українські вина, визначити найкращі вина та дистиляти в різних категоріях шляхом професійної “сліпої” дегустації, а також підкреслити важливість мікровиноробства в Україні.

За словами президента Всеукраїнської асоціації виноробів і сомельє Наталії Благополучної, після перерви у 2022 році конкурс повернувся з додатковою номінацією “Дистиляти”, на яку подавали заявки винороби з усієї країни.

“Ми не проводили Конкурс минулого року, хоча все планувалось. В цьому році вирішили спробувати, зробили анонс за місяць, і відразу пішли заявки. Крім цього, ми добавили ще одну номінацію “Дистиляти” за проханням учасників”, – підкреслила вона.

В цілому у заході взяли участь 30 виноробів з 13 областей, в тому числі кілька новачків, які вперше взяли участь у конкурсі. Всього було представлено 114 зразків вин та спиртних напоїв, які оцінювалися у 13 категоріях.

Валерій Наровило став видатним виноробом конкурсу, отримавши три золоті медалі та червоний бленд, який виграв Гран-прі конкурсу. Його вино отримало максимальну оцінку у 100 балів від голови журі Рікардо Нуньєса і було визнане гідним конкурувати з відомими європейськими зразками. Цьогорічний конкурс також відзначив високу якість представлених дистилятів, Гран-прі в цій категорії отримав виноградний мускат ТМ “Славія”.

Професійне журі на чолі з головою Рікардо Нуньєсом, президентом міжнародного винного холдингу “Vinos de la Luz”, оцінювало зразки за бальною системою, відповідно до отриманих балів присуджувалися золоті, срібні та бронзові медалі. До складу журі увійшли експерти з різних галузей виноробної промисловості, включаючи сомельє, виноробів, кавістів та оглядачів індустрії.

На конкурсі також було представлено кілька категорій, серед яких ігристі вина, кращий рислінг, кращий шардоне, білі місцеві сорти, помаранчеві вина, рожеві вина, кращий піно нуар, кращий мерло, кращий каберне совіньйон, червоні місцеві сорти, червоний бленд, десертні вина та дистиляти. Переможці в кожній категорії були визначені на основі оцінок журі.

Серед визначних переможців – “Ігристе рожеве, 2021” ТМ “Моє вино” (Едуард Городецький) у категорії “Ігристі вина”, “Рислінг, 2021” Володимира Сімакіна у категорії “Кращий рислінг” та “Шардоне, 2022” ТМ “Виноробня Бабчук” у категорії “Краще шардоне”. У категорії “Найкраще Мерло” золоту медаль здобуло “Мерло, 2020” ТМ “NAROVYLO WINERY”. У категорії “Червоний бленд” золоту медаль та Гран-прі конкурсу отримав “CS/CF/Merlot, 2020” ТМ “NAROVYLO WINERY”, отримавши відмінну оцінку від голови журі Рікардо Нуньєса.

Унікальний формат конкурсу, який фокусується на оцінці вин та дистилятів від малих виробників (крафтове виробництво), дозволив учасникам поспілкуватися з професіоналами галузі та самим стати членами журі. Цьогорічний конкурс продемонстрував виняткову якість українських крафтових вин і дистилятів та підкреслив важливість мікровиноробства в майбутньому країни.

Переможці конкурсу матимуть можливість представити свої вина та дистиляти на VIII Міжнародному форумі виноробів та сомельє, який відбудеться у листопаді 2023 року в готелі InterContinental у Києві. Всеукраїнська асоціація виноробів та сомельє висловлює подяку всім учасникам, членам журі та Збройним Силам України за сприяння у проведенні заходу.

Організатори конкурсу:

  • Всеукраїнська асоціація виноробів і сомельє
  • Асоціація кавістів України
  • Перша в Україні Школа сомельє «Майстер-клас»

Медіапартнери:

  • Інформаційне агентство «Інтерфакс-Україна»;
  • Київський аналітичний центр «Клуб експертів»;
  • портал Open4business.

Професійне журі Конкурсу:

  1. Рікардо Нуньєс – Голова журі, Президент Міжнародного винного холдінгу «Vinos de la Luz»;
  2. Наталія Благополучна – секретар журі, президент Всеукраїнської асоціації виноробів і сомельє;
  3. Наталія Бурлаченко – генеральний директор компаніі «Big Wine- Big Art»;
  4. Олег Кравченко – «Кращий сомельє України -2011», співвласник та шеф-сомельє винного бару «Win bar»;
  5. Єгор Бєлов – «Український сомельє – 2018», шеф-сомельє готелю «Inercontinental»;
  6. Ольга Гірман – «Український сомельє – 2021», засновниця проекту «Винні вечорниці»;
  7. Богдан Дукаль – «Кращий кавіст України – 2019», директор 2-х винних бутиків «Winetime»;
  8. Ярослав Панчук – «Кращий кавіст України – 2021», кавіст винногго бутику «Bad Boy»;
  9. Олексій Бондар – «Кращий кавіст України – 2020», менеджер компанії «ТС+»;
  10. Олександр Ковач – президент асоціації «Винороби Закарпаття», винороб;
  11. Євгенія Пустовіт – технолог-винороб ТМ «Шато Піно» та ТМ «46 паралель»;
  12. Ольга Піневич-Тодорюк – Головний редактор журналу  «Drinks+», спостерігач від Генерального інформаційного партнера.

Визначення оцінок від членів журі відбувалося за наступними критеріями:

  • Золота медаль – 91-100 балів;
  • Срібна медаль – 86-90 балів;
  • Бронзова медаль – 81-85 балів.

Повний список переможців конкурсу:

1.Номінація «Ігристі вина».

  1. «Ігристе рожеве, 2021», ТМ «My Wine», Едуард Городецький – золота медаль;
  2. «Ігристе рожеве, 2019», ТМ «46 Parallel» – срібна медаль;
  3. «Петнат Іршаі Олевер, 2021», ТМ «Вина Ковача» – бронзова медаль.

2. Номінація « Кращий Рислінг».

  1. «Рислінг, 2021» , Володимир Сімакін – золота медаль;
  2. «Рислінг, 2022», ТМ «Babchuk Winery»- срібна медаль;
  3. «Рислінг, 2017», ТМ « Вінарія» – бронзова медаль.

3.Номінація «Краще Шардоне».

1.«Шардоне, 2022», ТМ «Babchuk Winery»- золота медаль;

2.«Шардоне, 2020», ТМ «Mon Crafto» – срібна медаль;

3.«Шардоне, 2021», ТМ «Дукат-Агро- бронзова медаль.

4.Номінація «Білий місцевий сорт».

1.« Загрей, 2022», Національний науковий центр «Інститут виноградарства і виноробства  ім. В.Є. Таїрова – золота медаль;

2.«Аліготе, 2020», ТМ «Wine Valley» – срібна медаль.

3.«Соляріс, 2022», Георгій Самсонюк – бронзова медаль.

5.Номінація «Помаранчеві вина».

1.«Оранж, 2021» , ТМ «Вина Ковача» – золота медаль;

2.«Тельті-Курук, 2022», ТМ « Ofiussa Winery»- срібна медаль;

3.«Ркацителі, 2020», ТМ «Дрюківські вина» – бронзова медаль.

6.Номінація « Рожеві вина».

  1. « Піно Нуар, 2021», ТМ ««My Wine», Едуард Городецький – золота медаль;
  2. «Піно Нуар, 2021», ТМ «Шато Піно» – срібна медаль;
  3. «Каберне Совіньон, 2022», ТМ « Babchuk Winery»- бронзова медаль.

7.Номінація «Кращий Піно Нуар».

1.«Піно Нуар, 2020», ТМ «46 Parallel» – золота медаль;

2.«Піно Нуар, 2020» , ТМ «Sergius Vinum» – срібна медаль;

3.«Піно Нуар, 2020», Георгій Самсонюк – бронзова медаль.

8.Номінація «Краще Мерло».

1.«Мерло, 2020» , ТМ «NAROVYLO WINERY» – золота медаль;

2.«Мерло, 2020», ТМ «Славія» – срібна медаль;

3.«Мерло, 2021», ТМ ««My Wine», Едуард Городецький- бронзова медаль.

9.Номінація «Кращий Каберне Совіньон».

1.«Каберне Совіньон, 2021», ТМ «Mon Crafto» – золота медаль;

2. «Каберне Совіньон, 2021», ТМ ««My Wine», Едуард Городецький- срібна медаль;

3.«Каберне Совіньон, 2019», ТМ «SHERWOOD WINERY» – бронзова медаль

10.Номінація «Червоний місцевий сорт».

1.«Аліберне, 2020», ТМ «NAROVYLO WINERY» – золота медаль;

2.«Цвайгельт, 2019», ТМ «Вина Ковача» – срібна медаль;

3.«Одеський Чорний, 2018» , ТМ « Babchuk Winery»- бронзова медаль.

11.Номінація «Червоний бленд».

1.«КС/КФ/Мерло, 2020», ТМ «NAROVYLO WINERY» – золота медаль, Гран-Прі Конкурсу (краще вино Конкурсу), 100 балів від Голови журі Рікардо  Нуньєса!

2.«Grand Admiral, 2018», ТМ «46 Parallel» – срібна медаль;

3.«КС/КФ, 2020», ТМ «Вінарія» – бронзова медаль.

12.Номінація «Десертні вина»

1.«Мускат Карпат, 2014», ТМ «Вина Ковача» – золота медаль;

2.«Чорна Перлина, 2017», ТМ «Вина Ковача» – срібна медаль;

3.«Вермут білий десертний», ТМ «Винодел Винокур» – бронзова медаль.

13.Номінація «Дистиляти».

1.«Грапа Мускат, 2019, 40%», ТМ «Славія» – золота медаль, Гран-Прі Конкурсу (кращий дистилят Конкурсу);

2.«Чача Одеський Чорний, 2022, 42%», ТМ «Винодел Винокур» – срібна медаль;

3.«Чача Совіньон Блан, 10 р. 44%», ТМ «Вінарія» – срібна медаль;

4.«Бренді, 2015, 42%», ТМ «Вина Ковача» – срібна медаль;

5.«Запіканка медова, 40%», ТМ «Винодел Винокур» – срібна медаль;

6.«Чача Совіньон Блан, 2019, 41%» , ТМ «Вінарія» – срібна медаль;

7.«Яблуко, 42%», ТМ « KALYUS WINERY» – срібна медаль;

8.«Кальвадос, 42%», Іван Горобець – срібна медаль.

, , , , , , ,

Об’єднання Укрсадвинпром просуває українське вино на зарубіжних ринках

Минулого року завдяки зусиллям об’єднання Укрсадвинпром та деяких виробників українського вина, Україна після 14-річної перерви повернула собі членство в Міжнародній організації виноградарства та виноробства (МОВВ, International Organisation of Vine and Wine).

9-10 березня 2023 року у Франції відбулася Генеральна Асамблея МОВВ, у якій взяв участь представник від України, голова Громадського об’єднання “Асоціація садівників, виноградарів і виноробів України” Володимир Печко.

Міжнародна Організація Виноградарства і Виноробства є міжурядовою організацією, створеною згідно з Домовленістю від 3 квітня 2001 року. МОВВ є спадкоємицею Міжурядової організації – Міжнародного Бюро Винограду і Вина (МБВВ), створеного згідно з Домовленістю 8-ми країн (Франція, Іспанія, Туніс, Португалія, Угорщина, Люксембург, Греція, Італія) від 29 листопада 1924 року в Парижі.
Організація надає рекомендації для галузей виноградарства і виноробства, які приймаються Європейським співтовариством, підкреслюючи тим самим вплив МОВВ на процеси регулювання і торгівлі (країни ЄС виробляють близько 70 % вина у світі).

Основні завдання організації:
– користь для здоров’я і якість вина;
– захист інтересів виноробної галузі та створення сприятливих ринкових умов;
– гармонізація стандартів і відповідність методів аналізу;
– захист географічних назв;
– гарантія чистоти та походження продуктів;
– боротьба з шахрайством і недобросовісною конкуренцією.
Нині в комітетах МОВВ активно працюють українські науковці, зокрема представники наукового центру “Інститут виноградарства і виноробства імені Таїрова” НААН України.
За даними МОВВ на сьогодні у світі 47 країн виробляють вино в промислових масштабах. Однак не у всіх із цих країн є окремі штати чи регіони, які спеціально виділені як виноробні. До ТОП-5 найбільших виноробних держав входять Італія, Франція, Іспанія, Сполучені Штати та Аргентина. На частку цих п’яти країн припадає понад половина світового виробництва вина. Варто зазначити, що рейтинг може змінюватися з року в рік залежно від таких факторів, як погодні умови, врожайність і попит.
“Згідно з історичними даними, до 1991 року Україна була одним із найбільших виноробних регіонів Європи. При цьому українське виноробство було інтегровано в радянську виноробну промисловість поряд із Грузією та Молдовою. Наприкінці 1980-х років виробництво вина в Україні досягло піку – близько 120 мільйонів декалітрів на рік, що становило приблизно третину від загального обсягу виробництва вина в Радянському Союзі. Для порівняння, 2020 року виробництво становило близько 35 мільйонів декалітрів”, – пояснив голова об’єднання “Укрсадвинпром” Володимир Печко.

Він також нагадав, що в перші роки незалежності величезні виноробні підприємства стали неконкурентними і втратили ринок збуту, що призвело до кризи всієї галузі.
“Останніми роками виноробство почало відроджуватися багато в чому за рахунок невеликих виноробень і винного туризму в нашій країні. Але всіх зараз підкосила війна, тому виходом для всіх нас є пошук нових ринків збуту продукції”, – наголосив Печко.

Станом на 1 лютого 2022 року, загальна площа виноградних насаджень в Україні за всіма категоріями господарств становила 34,0 тис. га, валовий збір винограду – 257,5 тис. тонн. Однак після початку воєнних дій майже чверть площ під виноградниками є тимчасово окупованими або перебувають у зоні бойових дій.
Своєю чергою, заступник голови об’єднання “Укрсадвинпром” Максим Уракін зазначив, що Україна може виробляти і поставляти на експорт набагато більший обсяг вина, ніж сьогодні.

“У січні 2023 року Україна виробила 422 тисячі декалітрів вина, водночас на внутрішньому ринку за той самий період реалізовано близько 328 тисяч декалітрів. А з урахуванням того, що в зимові місяці рівень виробництва нижчий через сезонний фактор, експортний потенціал українського виноробства залишається значним”, – заявив Уракін.

За словами експерта, пошук партнерів і вихід на нові ринки – справа непроста, оскільки в цьому сегменті присутня жорстока конкуренція.
“Більшість найбільших виноробних країн підтримує своїх виробників і стимулює їхній експорт. Україна не зможе відбудуться як велика виноробна країна без планомірної державної підтримки вітчизняного виробника і без пошуку виноробами нових ринків збуту та участі у виставках, форумах, конференціях. Ситуативно допомогти галузі також може й те, що через воєнні дії мільйони наших громадян змушені були виїхати за кордон, де стали місцевими споживачами. Зокрема й через них ми можемо збільшувати експорт наших товарів, зокрема й вина”, – вважає Уракін.

Цьогоріч від України в міжнародній виставці ProWein беруть участь представники об’єднання “Укрсадвинпром” і провідні українські винороби.

Цього року виставка пройде з 19 до 21 березня. На українському стенді буде представлена продукція 10 виноробів під загальним брендом Wines of Ukraine:
1. Beykush Winery (Миколаївська область)
2. Father’s Wine VВ (Тернопільщина)
3. Виноробня князя Трубецького (Prince Trubetskoi Winery) (Херсонщина)
4. Chateau Chizay (Закарпаття)
5. Stakhovsky Wines (Закарпаття)
6. Крафтова виноробня Biologist (Київщина)
7. Виноробня Колоніст (Одеська область / Південна Бессарабія)
8. Villa Tinta (Одеська область / Південна Бессарабія)
9. My Wine by Eduard Gorodetsky (Одеська область)
10. 46 Parallel Wine Group (Одеська область).
11. міжнародна виставка ProWein – одна з найбільших і найбільш значущих у світі виставок вина і спиртних напоїв, яка щорічно проводиться в Дюссельдорфі, Німеччина. Захід приваблює тисячі експонентів і відвідувачів з усього світу, включно з виноробнями, виноторговцями, сомельє та професіоналами галузі. ProWein проводиться компанією Messe Düsseldorf, провідним організатором міжнародних виставок, і зазвичай проходить протягом трьох днів у березні. На виставці представлений широкий асортимент продукції, включно з винами, спиртними напоями, пивом і безалкогольними напоями, а також аксесуарами, як-от скляний посуд і рішення для зберігання вина.
12 Однією з ключових особливостей ProWein є велика програма семінарів, дегустацій і майстер-класів, які покликані продемонструвати останні тенденції та розробки в індустрії вина і спиртних напоїв. Ці заходи проводять під керівництвом експертів з усього світу, вони охоплюють широкий спектр тем, від виноградарства і виноробства до маркетингу і продажів.

Інтерфакс-Україна – інформаційний партнер заходів

, , , , , , , , ,

Українське виноробство потребує державної підтримки для виходу на міжнародні ринки – Укрсадвинпром

Українське виноробство потребує державної підтримки для відновлення постраждалої від війни галузі та просування на міжнародних ринках, вважає голова громадської спілки “Укрсадвинпром” Володимир Печко.

“Українське виноробство через війну опинилося на межі виживання. Значна кількість територій українських виноградників, які розташовані на півдні України, заміновані агресором, їх відновлення потребуватиме значних ресурсів і часу. Ми пропонуємо розробити стратегію розвитку виноробної галузі та визнати виноградарство пріоритетною галуззю розвитку”, – таку думку він висловив агентству “Інтерфакс-Україна”.

Печко зазначив, що наразі виноробство, яке постраждало від дій агресора, не включено до жодної з державних програм підтримки. Також галузь не має затвердженої стратегії розвитку та визначених механізмів компенсації понесених збитків.

Водночас, зазначив очільник “Укрсадвінпрому”, українське виноробство має досить високий експортний потенціал. Його продукція затребувана на міжнародних ринках, зокрема й завдяки безпрецедентній підтримці України в протистоянні з агресором.

“Ми побачили, що зацікавленість в українському вині дуже висока. Ми сьогодні на слуху і нам потрібно завойовувати своє “місце на полиці”. Українське вино хочуть бачити і купувати в Європі, Азії, Африці. Щоб прорив на міжнародних ринках був ефективним, потрібна участь держави в просуванні українського вина”, – підкреслив Печко.

Очільник “Укрсадвінпрому” нагадав, що Україна відновила членство в Міжнародній організації виноградарства і виноробства (International Organisation of Vine and Wine, OIV, МОВВ), до якої входила з 1997 до 2008 року, що відкриває перед українськими виноробами нові перспективи.

МОВВ створена 2001 року. Організація стала спадкоємицею Міжнародного бюро винограду і вина, що існувало з 1924 року. Її цілі – захист інтересів виноробної галузі та створення сприятливих ринкових умов, гармонізації та відповідності методів аналізу, боротьба з шахрайством і недобросовісною конкуренцією на ринку. Україна стала 49-ю державою-учасницею МОВВ.

Нині в комітетах МОВВ активно працюють українські науковці, зокрема представники наукового центру “Інститут виноградарства і виноробства імені Таїрова” НААН України.

Станом на 1 лютого 2022 року, загальна площа виноградних насаджень в Україні за всіма категоріями господарств становила 34,0 тис. га, валовий збір винограду – 257,5 тис. тонн. Однак через російську агресію майже 25% площ під виноградниками є тимчасово окупованими або перебувають у зоні бойових дій.

Загалом в Україні налічується 144 виноробних підприємства, зокрема 29 малих виробників виноробної продукції.

, ,

Україна повернула членство у Міжнародній організації виноградарства та виноробства

Україна відновила членство в Міжнародній організації виноградарства та виноробства (МОВВ, International Organisation of Vine and Wine), відповідне рішення було офіційно проголошено 4 листопада 2022 року на Генеральній асамблеї International Organisation of Vine and Wine (OIV)  в місті Енсенада, Нижня Каліфорнія, що у Мексиці.

Україна була представлена в організації понад 10 років, з 1997 по 2008-й, проте втратила своє членство. За словами експертів, причиною цьому стали як об’єктивні, так і суб’єктивні фактори. Тривалий час представники галузі намагалися повернути своє членство, всі ці роки робота над цим не припинялася.

Про те, як відбувалося відновлення членства, яка робота ведеться сьогодні та чим корисна для України така співпраця ми запитали у тих, хто безпосередньо взяв участь у поверненні членства України до найавторитетнішої міжнародної організації виноробної галузі.

Роль МОВВ у світі виноробства та виноградарства

Міжнародна Організація Виноградарства та Виноробства (МОВВ) є міжурядовою організацією, яка створена згідно з Домовленістю від 3 квітня  2001 року.

МОВВ є спадкоємницею Міжурядової організації – Міжнародного Бюро Винограду та Вина (МБВВ), створеного згідно з Домовленістю 8-ми країн  (Франція, Іспанія, Туніс, Португалія, Угорщина, Люксембург, Греція, Італія) від 29 листопада 1924 року в Парижі.

Організація надає рекомендації для галузей виноградарства та виноробства, які приймаються Європейською спільнотою, підкреслюючи тим самим вплив МОВВ на процеси регулювання та торгівлі (країни ЄС виробляють близько 70 % вина у світі).

Основні завдання організації:

  • користь для здоров’я та якість вина;
  • захист інтересів виноробної галузі та створення сприятливих ринкових умов;
  • гармонізація стандартів та відповідність методів аналізу;
  • захист географічних назв;
  • гарантія чистоти та походження продуктів;
  • боротьба з шахрайством та недобросовісною конкуренцією.

Як відбулося відновлення членства України?

Кабінет Міністрів України ратифікував правовий документ 30 вересня, щоб розпочати процес відновлення та юридично підтвердити прийняття України в лави організації.

Офіційним представником від України виступив Володимир Печко, Голова громадської спілки «УКРСАДВИНПРОМ».

Оновлене членство набуло чинності з 30 жовтня

Експертна думка

Інститут виноградарства і виноробства імені В.Є. Таїрова вважає, що відновлення членства в МОВВ (приміт.авт.-OIV) дасть також новий поштовх для розвитку наукового співробітництва, створення нових інноваційних розробок, яких  завжди потребувала і потребує галузь.

Ірина Ковальова, д.с.-г.н., лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, директор ННЦ “ІВіВ ім. В.Є. Таїрова” та Ніна Мулюкіна, д.с.г.н., член-кореспондент НААН України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, Заслужений діяч науки і техніки України, заступник директора з наукової роботи:

«Історія відносин України та OIV  не є тривалою, але за ці роки Україна упевнено крокувала до світового визнання її як виноробної країни в першу чергу через залучення до цієї відомої організації.

Перший етап перебування України в OIV тривав з 1997 по 2008-й роки. На жаль, втрата членства відбулася не через якісь непереборні обставини. Скоріше це можна назвати помилкою, недоопрацюванням як керівництва галузі, так і, певною мірою, недалекоглядністю та байдужістю представників галузі.

Проте, на щастя, Україна мала право прохати про її повторне прийняття  до OIV, оскільки належить до країн, що підписали угоду про відновлення організації у 2001 році.

Ініціаторами відновлення членства в OIV  виступили  «УКРСАДВИНПРОМ» на чолі з головою, Печком Володимиром, підтримували всебічно цей процес  Мінагрополітики України, в першу чергу  відділ виноградарства та виноробства  Департаменту аграрного розвитку і  Департамент міжнародної співпраці та інтеграції,  пресслужба міністерства, які працювали над цією проблемою понад рік. Допомагали  також представники міжнародної спільноти виноградарів та виноробів

Фактично оновлене членство набуло чинності з 30 жовтня 2022 року, а 4 листопада 2022 року на Генеральній асамблеї OIV в Мехіко було офіційно проголошено відновлення членства України, яка стала 49-ю країною – членом OIV.

Ми, розуміючи необхідність цього кроку, понад 10 років наголошували на необхідності поновлення членства на всіх рівнях. Це були й офіційні листи на Мінагрополітики, це й численні звернення до виробників, громадських організацій та владних структур, це й рішення симпозіумів конференцій, всеукраїнських і міжнародних, причому конференції були як практичні, за участі виробників, так і суто наукові. Інакше кажучи, ми весь час нагадували за проблему тим, чия, як кажуть, політична воля, була потрібна для здійснення цього кроку.

Приєднання до країн-членів OIV дає можливість нашій країні не лише стати складовою  вагомої міжнародної організації. Це крок до поглиблення інтеграції в галузі виноградарства і виноробства, її подальшого розвитку та просування бренду «українське вино». Це виклик ідеології країни-агресора, який заперечує право України на існування як держави, тим більше держави, визнаної світовим суспільством на ряді трендових напрямків світового виробництва та ринкових ринків. Саме тому для України сьогодні важливо бути визнаною  міжнародними організаціями різних галузей діяльності».

 «Якщо Україна знову стала членом МОВВ, вона на весь світ заявила про те, що ми – виноградно-виноробна держава», –  Віктор Костенко, старший науковий співробітник Інституту садівництва НААНУ:

«До цієї організації входять не лише країни, що безпосередньо займаються виноробством та виноградарством,  а й ті, що є учасниками ринку виноробної продукції і також прагнуть впливати на розвиток цієї галузі.

МОВВ приймає рішення, які мають рекомендований характер, але на основі цих рекомендацій більшість країн пишуть законодавчі документи. Це вищий орган виноградно-виноробної галузі, який дає основу щодо прийняття регламентів не лише у країнах ЄС, а і тих, що розташовані на північній півкулі між 30 та 50 паралелями та на аналогічних паралелях  Південній півкулі (такі як Аргентина, Чилі, Урагвай, ПАР, Австралія, Нова Зеландія).  Всі ці країни беруть за основу рекомендації МОВВ та імплементують їх у свої законодавчі документи, які стосуються галузі.

Це найвищий орган, який поважають та цінують у світі.

Сьогодні основний Закон України, який регулює діяльність всіх учасників ринку, що належать до галузі виноградарства та виноробства – Закон України «Про виноград та виноградне вино». Наразі до нього напрацьовано ряд суттєвих змін і вже цей Проект Закону, що відповідає всім вимогам країн ЄС та всім рекомендаціям, які напрацьовувала декілька десятиліть організація МОВВ, зареєстрований у Верховній Раді України.

Відновлення членства України у МОВВ – це була постійна і тверда мрія всіх вітчизняних виноградарів та виноробів. Коли я працював у міністерстві, наш Відділ спільно з рядом громадських галузевих організацій, робили максимум можливих зусиль, щоб відновити це членство, і не зважаючи на те, що були вже певні домовленості, ряд суб’єктивних та об’єктивних причин не давали можливості вступу. І нарешті, сьогодні, ми відновили цю співпрацю і всі, хто причетний до галузі, дуже задоволені тим фактом, що нарешті Україна відновила своє членство у такій поважній організації».

«Існує необхідність у підтримці української виноробної галузі. Окрім того, важливе представлення голосу України в контексті створення опозиції російській федерації та тиску на організацію для подальшого виключення агресора з усіх можливих міжнародних організацій, установ, тощо»Пінчук Олексій, Директор Департаменту міжнародної співпраці та євроінтеграції Міністерство аграрної політики та продовольства України:

«Ми завжди хотіли поновити членство в МОВВ. Наскільки мені відомо, наші попередники не сплачували членські внески, це і стало причиною виключення України з організації.  Це питання заморозилося на тривалий час. Тому що Мінагрополітики, а потім Мінекономіки було неготове продовжувати платити ці кошти з бюджету. Далі Мінагрополітики було ліквідовано на кілька років.

Під час війни в нас з’явилося багато можливостей, в тому числі списати цей борг та знову вступити до організації. Ми досягли домовленості, що декілька років ми не будемо сплачувати членські внески у зв’язку з тим, що в нас йде війна.

Чому важливий вступ в дану організацію? Існує необхідність у підтримці української виноробної галузі. Окрім того, важливе представлення голосу України в контексті створення опозиції російській федерації та тиску на організацію для подальшого виключення агресора з усіх можливих міжнародних організацій, установ, тощо.

Дуже велику справу в цій історії зробила громадська спілка «УКРСАДВИНПРОМ» та її керівник Володимир Печко. Вони ініціювали цю проблематику і наголосили на важливості вступу в МОВВ. Окрім того, була налагоджена внутрішня комунікація з керівництвом організації, що стало позитивним сигналом, щоб нас туди прийняли.

Зі сторони міністерства було забезпечено політичну підтримку, надіслано необхідний запит, вирішено питання нормативу, підготовлена Постанова Кабінету Міністрів України для вступу, здійснений політичний супровід, тому що також виникало питання про сплату внесків.

В результаті цього з’явилася можливість офіційно, з усіма необхідними документами звернутися до організації, стосовно припинення діяльності рф.  Зараз ми паралельно над цим працюємо. «УКРСАДВИНПРОМ» постійно звертається з проханнями, щоб країна-загарбник була усунена з міжнародної організації та звертається до своїх колег з інших країн, щоб підтримали Україну в цьому питанні.  Винороби – галузь на пострадянському просторі, де всі спілкуються між собою, тому для нас дуже важливо, щоб вони підтримували Україну.

Зі свого боку представники Мінагрополітики озвучують на офіційних засіданням правління МОВВ свою позицію щодо участі рф у організації, надсилають листи.

Надалі плануємо наводити докази російської агресії в Україні, проблематику та її наслідки, звертатимемося до членів, щоб нас підтримали.

Сьогодні росія сплачує внески, ми розуміємо її геополітичний вплив і є країни, які традиційно її підтримують… але продовжуватимемо працювати та відстоювати позицію, що є необхідність виключити рф з організації.

Зараз дуже важко фіксувати та оцінювати втрати та збитки, які були завдані росією. Ми навіть не розуміємо втрати в усій галузі. Більшість наших найкращих виноградників розташовані в Криму, вони були анексовані разом з півостровом. Ми не розуміємо який стан і доля цих виноградників.

МОВВ – найбільший майданчик для того, щоб говорити про свої проблеми, озвучувати фінансові потреби. Наші представники будуть представляти наші інтереси. На момент відновлення України будуть формуватися цілі програми відновлення галузей і дуже важливо постійно говорити про виноробну галузь, проводити інформаційну роботу і тоді наші питання будуть включені в програми інших країн. Особливо це будуть країни, відомі своїм виноробством такі як Франція Італія .. важливою буде експертна та наукова підтримка Чилі, Аргентини… Я впевнений що буде результат. Якщо ми хочемо підтримати українське виноградарство, то кращого майданчику ніж головна міжнародна організація просто бути не може».

Наталія Бурлаченко, міжнародний і національний спеціаліст у винній сфері і член офіційної делегації України в МОВВ (приміт.авт.OIV) розповідає як саме відбувався цей тернистий шлях:

«Про ОІV я чула давно, але не про активну в ній участь України без членства, а завдяки міжнародній активності Рікардо Нуньєса, з яким я працюю. Він постійно брав участь в міжнародних конференціях ОІV, маючи виноробні підприємства в багатьох країнах і бізнес зв’язки ще в більшій кількості країн.

Різні урядові організації та посадовці ОІV просили підтримки в різних питаннях і зазвичай отримували, до того ж безкоштовно від пана Рікардо. Бізнесмен-меценат в Україні постійно повторював, що Україні потрібно в лави ОІV, що практично всі виноробні країни є членами цієї важливої міжнародної організації, яка пише правила виноробного цивілізованого світу. І от на одному із заходів Рікардо Нуньєс познайомився з Володимиром Печко, очільником УКРСАДВИНПРОМ. І результатом цієї зустрічі стало повернення України в ОІV. Володимир Печко виявився активною молодою не заангажованою людиною, яка відстоює інтереси галузі, має підтримку в Мінагрополітики України, чого виявилося достатнім для відносно швидко проведеного процесу.

Дехто з тугою в очах згадує 2001 перший рік і взагалі якісь десятки років тому, коли було добре всім, дружно працювалося, аж прийшов 2001 рік і Міжнародне бюро винограду та вина реорганізували в ОІV, а Україну не реорганізували, бо не було кому.

Тож виникає питання чому ж активні українські організації, що начебто відстоюють інтереси виноградарства, так і не спромоглися протягом більше 20-ти років привести Україну в організацію, де ми так плідно, за словами очевидців, працювали до того?

Ми чули про певну заборону щодо приєднання України до міжнародних організацій в ті часи. Та от на нашу землю прийшла велика війна і всі дипломати, дипмісії і всі причетні отримали іншу чітку вказівку від Президента: вступати в усі можливі міжнародні організації, щоб Україну в світі бачили, щоб її голос чули. Тож питання про приєднання України до ОІV, яке давно висіло в повітрі знайшло підтримку у групи ентузіастів. Ще раз повторюю, якби не війна (на привеликий жаль) та лобіювання інтересів України, а не окремої асоціації, Україна ще б 14 років активно спостерігала як виноробна галузь розвивається повз неї».

«Бути повноправним членом ОІV – це акт національного суверенітету. Україна – суверенна нація, яка вкотре посіла своє місце у світі вина» – доктор Рікардо Нуньєс, власник Vinos de La Luz, бізнесмен і меценат.

Вступ України в OIV – дуже злагоджена робота і проводилася крок за кроком. Я іноземець, хоча веду бізнес в Україні з 1998 року, а у винному секторі імпортував свій бренд Vinos de La Luz в Україну з 2014 року. Всі, хто знає мене у винному бізнесі, знають, що мій наступний проєкт –виробництво вин в Україні. На конкурсі для малих виробників, який проходив в Одесі три роки тому, пан Печко розповів мені про «УКРСАДВИНПРОМ», його членів, про необхідність розвитку присутності України в міжнародному світі вина, і він сказав, що переконаний, що необхідним кроком є повторне входження в ОІV. У той час генеральним директором ОІV був Пау Рока, іспанець, який раніше був генеральним директором Іспанської федерації вина (ФЕВ), членом якої я є, і в професійних колах я знав його вже багато років. Минуло кілька місяців і на іншій зустрічі, пов’язаній з вином, яка відбулася в Києві, я знову зустрівся з паном Печко, який запитав мене, чи я щось зробив для питання ОІV. Питання мене здивувало, тому що я не зрозумів, що повинен щось зробити для цього питання. Я пішов з тієї зустрічі, думаючи, що за всі ті роки, що я вже був у світі вина в Україні, єдиним керівником, який говорив зі мною про це питання, був пан Печко. Наступного дня я почав підіймати контакти. Треба сказати, що мене вразило рішуче ставлення Мінагрополітики та представників «УКРСАДВИНПРОМУ» з самого початку спільної роботи. Але коли російський окупант розпочав цю трагічну війну, наша діяльність щодо приєднання України до ОІV ставала щоденною, адже метою було завершити все до листопада 2022 року в умовах, щоб Україну прийняли як повноправного члена ОІV. І це було досягнуто. Більше того, ми досягнули цього, Україні не довелося платити жодного євро ні за минулі періоди, ні в майбутньому. Це дійсно була неординарна робота команди ОІV та «УКРСАДВИНПРОМУ».

4 листопада 2022 року – незабутній день для історії українського вина. І не тільки для вина, а й для демонстрації суверенітету країни, якраз в той момент, коли ворог заперечує її існування. Кожен бореться зі зброєю, яка у нього є, зброя, яка використовувалася для вступу в ОІV, працювала відмінно. Я мав честь бути присутнім на офіційній церемонії оголошення України членом ОІV, щоб побачити обличчя російського представника, сидячи в декількох метрах від української делегації, коли Печко дослівно сказав: “Ми приносимо вітання з усіх виноробних регіонів України, з Одеси, з Криму, з Закарпаття, з Херсона, з Миколаєва і з кожного виноградника, посадженого на нашій українській землі. Ми також приносимо вітання від багатьох чоловіків і жінок виноробної сфери, виноградарів, енологів, сомельє і всіх тих, хто сьогодні не може присвятити себе своїй роботі, тому що Батьківщина вимагає, щоб вони її захищали “. І я також був свідком нескінченних оплесків, які послідували за цією промовою.

Думаю, всім відомо, що ОІV – це організація, членами якої є суверенні виноробні країни, і що вона складається з численних наукових комітетів, які отримують і виробляють тисячі матеріалів для розвитку виноградарства, і для захисту торгівлі між країнами. OIV є організацією, де ви повинні бути членом, щоб існувати на карті світу вина. Сполучені Штати покинули цю організацію, тому що не змогли бути лідируючою країною, але вони не змогли перешкодити одному зі своїх федеральних штатів, а саме Техасу бути частиною ОІV в якості спостерігача, щоб не бути позбавленими доступу до знань, що ця організація надає.

49 країн, які є членами та 18 держав-спостерігачів та асоціацій, зрозуміли, що в цьому органі всі країни рівні, і всі мають можливість вносити знання, а в свою чергу отримати доступ до наукової роботи, яку продукують понад тисячу експертів. Як організація, вона дуже демократична і поважає принцип ротації роботи. Вчора генеральним директором був француз, сьогодні іспанець, а завтра – новозеландець. Так само його останніми президентами були аргентинець, німець, бразилець і сьогодні італієць. І її комітети законодавчо закріплюють за всіма однаково. Також представник від України, пан Павленко був президентом OIV з 1988 по 1990 роки.

На останньому Конгресі було схвалено 35 резолюцій, які охоплюють всі галузі промисловості, від насіння до упаковки. І вони для всіх країн. OIV готує одних з найважливіших спеціалістів  з виробництва вина, пропонує дослідницькі гранти і в останні роки розробив курси ампелографії, про знання листя лози і його рослини, про що багато хто забув. Для іноземних інвесторів це не те саме, якщо Україна є членом ОІV чи ні. І, нарешті, в цей момент бути повноправним членом ОІV – це акт національного суверенітету. Україна – суверенна нація, яка вкотре посіла своє місце у світі вина. Упевнений, що виробники багато чому навчаться завдяки дослідам OIV, а Україна відкриває двері світу і зможе зробити себе почутим на міжнародному рівні.

«Ми надали право голосу Україні, повернули право впливати на міжнародну політику у виноробстві, брати участь у створенні регламентів та започаткуванні нових тенденцій у галузі», Володимир Печко, очільник Громадської спілки УКРСАДВИНПРОМ, голова офіційної делегації України в OIV:

Чому серед 40 корпорацій і громадських організацій обрали УКРСАДВИНПРОМ?

Спілка об’єднує 85% галузі, в яку входять: Інститут виноградарства та вина імені Таїрова, Одеська академія харчових технологій, близько десяти аграрних університетів зі всієї України, регіональні асоціації виноробів та виноградарів Вінничини, Одеської області, Причорномор’я, Закарпаття, Львівської області, Дніпропетровської області, Асоціація крафтових виноробів України, – всі вони входять в об’єднання УКРСАДВИНПРОМ. Сьогодні це найбільша спілка, що об’єднує більше 250-ти підприємств і всі продуктивні суб’єкти господарювання, які працюють на користь галузі. Окремо хочу наголосити, що УКРСАДВИНПРОМ не працює з ворогами галузі та тими, хто підтримує військову агресію рф або перейшов на бік окупанта.

Історією успіху УКРСАДВИНПРОМ на початковому етапі було саме представлення нашою юридичною службою підприємств галузі в судах. Ми відсуджували кредиторську заборгованість, яка виникла ще з 2012 року та намагалися її списати у Міністерства аграрної політики. Три роки підприємствам не гасили цю кредиторську заборгованість. Громадська спілка УКРСАДВИНПРОМ поновила терміни, відсудила близько 100 мільйонів гривень у Міністерства аграрної політики і, фактично запустила роботу Програму, яка діяла, згідно з Постановою Кабінету Міністрів України №587.

Саме ми домоглися скасування заборгованості України перед OIV, спільно з Мінагрополітики та нашими друзями, а саме Наталією Бурлаченко і Рікардо Фернандес Нуньєс.

Стосовно того, що впродовж всіх 14-ти років Україна не мала права голосу в цій організації: звісно, були поодинокі випадки приїзду в OIV представників від різних наукових установ України або приватного бізнесу. Проте, ми надали право голосу Україні, повернули право впливати на міжнародну політику у виноробстві, брати участь у створенні регламентів та започаткуванні нових тенденцій у галузі.

Не могли поновити членство не у зв’язку з якимись заборонами, а у зв’язку з тим, що не було якісного лобіста в галузі виноробства та виноградарства. Зараз цей лобіст з’явився, в особі громадської спілки, яку ми представляємо –  УКРСАДВИНПРОМ. Як приклад можу навести наступне: Комітет з питань географічних зазначень, дозволив Україні, користуватися назвою «коньяк» до 2026 року. Якщо взяти до уваги такі країни як Вірменія та Грузія.. їм надали право користуватися назвою «коньяк» до 2043 року та надали компенсацію для пом’якшення економічного удару по галузі та проведення ребрендингу. На жаль, Україні ніхто ніякої компенсації не надав і перехідний термін, який надали Україні значно менший, ніж той термін, який надали іншим пострадянським країнам, що користуються назвою «коньяк».

До речі, у 2022 році, ми завдяки проєкту International Trade Centre (ITC-приміт.авт.) поїхали в робочий візит до Вірменії та Грузії для того, щоб ознайомитися з роботою виноградарських та виноробних підприємств цих країн. Саме підприємства галузі наполягли на тому, щоб відвідати саме ці країни. Ми дякуємо проєкту ITC, який надав технічну можливість для цієї робочої поїздки. Підприємства проявили ініціативу, щоб відвідали саме ці країни, тому що вони мають схожі кліматичні зони та історію формування виноробної галузі як в Україні. Ми хотіли переймати досвід цих країн. Дуже були здивовані рівнем розвитку виноградної та виноробної галузі. Це ще раз свідчить про високий рівень лобістів в цих країнах та системну роботу в міжнародних організаціях.

Перед тим як поновлювати членство України в OIV, ми визначилися з політикою цієї організації і якби вона не підтримувала нашу державу та не була проти агресії рф, то ми б не могли поновити членство України.  Неодноразово проводили консультації і спілкувалися з фахівцями Мінагрополітики, Міністерством закордонних справ, вивчали заяви представників OIV і було вирішено поновлювати членство та міжнародні зв’язки виноробної та виноградної  галузі України.

Для того, щоб виключити росію з OIV, як юрист, можу сказати, що необхідно було поновити членство, щоб мати право голосу, право подавати будь-які ініціативи, а просто так писати листи можна будь-куди та будь-де і це не означає, що хтось повинен брати до уваги інформацію цих листів. Тому що міжнародна організація OIV може брати до уваги заяви або звернення, ініціативи лише країни, яка є членом OIV.

Впевнений, що Міністерство аграрної політики не пожалкувало стосовно того, що делегувало нашій спілці представляти Україну у Міжнародній організації винограду та вина.

УКРСАДВИНПРОМ – це не тільки Володимир Печко, це кваліфіковані спеціалісти в галузі садівництва, виноградарства, виноробства, консультанти. Окрім того, спілка має потужну юридичну службу, яка знається на законодавстві. Також маємо змогу залучати наших членів об’єднання в особі виноробних підприємств, інститутів та академій.

Особисто я ще у 2017 році захистив дисертацію та отримав звання кандидата економічних наук і близько 3-х років викладаю на кафедрі переробки сільгосппродукції Інституту післядипломної освіти Національного університету харчових технологій. Практичний досвід роботи на підприємстві й постійне удосконалення навичок і знань підкріплюю теорією та роботою в Інституті. З 16-ти років працював на садівничому підприємстві, яке займається вирощуванням багаторічних насаджень і виготовляє вино на своєму виноробному заводі. Пройшов весь цикл, від збирача сільгосппродукції.

Мій девіз по життю: «Роби, що маєш і будь що буде!»

Вірю, що участь України в організації відкриє нові можливості для розвитку галузі і ми разом з командою однодумців докладемо зусиль для відновлення звання України як виноробної держави!

, , , , , , , , , ,