“Метінвест” за підсумками січня-вересня поточного року знизив виплавку сталі на 43% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 1,531 млн тонн, повідомляють у прес-релізі материнської компанії Metinvest B.V. за підсумками третього кварталу і дев’яти місяців цього року в середу.
За вказаний період виробництво чавуну знизилося на 46% – до 1,344 млн тонн, коксу – на 31%, до 948 тис. тонн, зокрема товарного коксу зросло на 7% – до 644 тис. тонн.
Водночас наголошується, що у зв’язку з початком широкомасштабної військової агресії РФ проти України з 24 лютого 2022 року “Метінвест” ухвалив рішення призупинити виробничу роботу низки своїх підприємств у Маріуполі, Авдіївці та Запоріжжі, зокрема МК “Азовсталь”, ММК ім. Ілліча, Авдіївського КХЗ і Запорізького КХЗ. Пізніше запорізькі підприємства групи відновили виробництво.
На сьогодні українські підприємства групи, крім розташованих у Маріуполі та Авдіївці, продовжують працювати з різним рівнем завантаження, з огляду на фактори безпеки, наявність електропостачання, а також логістичні та економічні чинники.
У третьому кварталі 2023 року виробництво чавуну знизилося на 10% порівняно з попереднім кварталом – до 425 тис. тонн переважно через зупинку на плановий капремонт доменної печі №1 на “Каметсталі”. У результаті виробництво сталі знизилося на 8% – до 499 тис. тонн. За дев’ять місяців виплавка чавуну і сталі групи знизилася на 46% і 43%. Зупинка виробництва на маріупольських комбінатах з кінця лютого 2022 року була частково компенсована обсягами на “Каметсталі”.
У третьому кварталі виробництво товарних напівфабрикатів склало 159 тис. тонн, що на 27% менше, ніж у попередньому кварталі, переважно через зростання внутрішнього споживання на наступних стадіях виробництва.
Крім того, за дев’ять місяців 2023 року випуск товарних напівфабрикатів знизився на 26% – до 657 тис. тонн через відсутність виробництва на маріупольських комбінатах з кінця лютого 2022 року. Це частково було компенсовано збільшенням виробництва товарної заготовки на потужностях “Каметсталі”.
У третьому кварталі випуск “Метінвестом” готової продукції знизився на 3% порівняно з попереднім кварталом – до 583 тис. тонн. При цьому виробництво плоского прокату зменшилося на 27 тис. тонн – до 267 тис. тонн – через скорочення портфеля замовлень на перекатних заводах в Італії та Великобританії. Це було частково компенсовано збільшенням виробництва оцинкованого холоднокатаного рулону на “Юністіл” в Україні внаслідок запуску четвертого індуктора після зупинки на капремонт у другому кварталі.
Водночас виробництво довгого прокату зросло на 9 тис. тонн – до 316 тис. тонн – переважно завдяки збільшенню портфеля замовлень на арматуру на “Каметсталі”.
За дев’ять місяців 2023 року випуск готової продукції впав на 26% – до 1,728 млн тонн. При цьому виробництво плоского прокату знизилося на 666 тис. тонн – до 847 тис. тонн внаслідок зупинки маріупольських комбінатів. Це було частково компенсовано збільшенням виробництва гарячекатаного товстого листа на перекатних заводах в Італії та Великій Британії на тлі налагодження поставок слябів від третіх осіб.
Своєю чергою, випуск довгого прокату зріс на 72 тис. тонн – до 881 тис. тонн завдяки стабілізації виробництва заготовки на “Каметсталі” і нормалізації поставок на Promet Steel в Болгарії.
Випуск рейкової та трубної продукції був відсутній, оскільки продукція вироблялася на маріупольських комбінатах.
Обсяг виробництва коксу в третьому кварталі зменшився на 9% порівняно з попереднім кварталом – до 299 тис. тонн переважно через зниження потреби в коксі на “Каметсталі”. За дев’ять місяців цей показник впав на 31% – до 948 тис. тонн внаслідок зупинки виробництва на “Азовсталі” і АКХЗ.
Як повідомлялося, у січні-березні 2023 року “Метінвест” знизив виплавку сталі на 75% порівняно з аналогічним періодом 2022 року – до 491 тис. тонн, чавуну – також на 75%, до 448 тис. тонн, коксу – на 59%, до 318 тис. тонн, зокрема випуск товарного коксу зріс на 1% – до 213 тис. тонн.
У першій половині 2023 року група скоротила виплавку сталі на 57% порівняно з аналогічним періодом 2022 року – до 1,032 млн тонн, чавуну – на 59%, до 918 тис. тонн, коксу – на 40%, до 648 тис. тонн, зокрема випуск товарного коксу зріс на 7% – до 429 тис. тонн.
“Метінвест” за підсумками 2022 року знизив виплавку сталі на 69% порівняно з 2021 роком – до 2,918 млн тонн, чавуну – на 72%, до 2,743 млн тонн, коксу – на 64%, до 1,653 млн тонн, зокрема товарного коксу – на 49%, до 811 тис. тонн.
“Метінвест” складається з видобувних і металургійних підприємств, розташованих в Україні, Європі та США.
Основними акціонерами “Метінвесту” є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують ним.
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Провідний український виробник кормів для котів і собак Kormotech розширить виробництво в Кедайняй (Литва), інвестує понад EUR60 млн у чотири черги виробництва, які будуть введені в експлуатацію протягом 2025-2028 років, повідомила прес-служба компанії агентству “Інтерфакс-Україна”.
“Зараз Литва – наше вікно у світ. Наш завод у Кедайняй став для нас надійною опорою – він працює на 100% потужності завжди, тоді як в Україні ми маємо зважати на ризики зупинок через війну. Ми прагнемо далі розширювати наші потужності в Литві, побудувавши чотири додаткові виробничі черги до 2028 року”, – повідомив СЕО та співвласник Kormotech Ростислав Вовк.
Kormotech запустив перший закордонний завод у Кедайняй у Литві 2020 року. Наразі на виробництві вологих кормів потужністю понад 20 тис. тонн на рік працюють понад 170 фахівців з України та Литви.
“Наш успішний досвід будівництва та роботи в Литві, сприятливі умови у вільній економічній зоні, підтримка Invest Lithuania і наша добре налагоджена мережа партнерів і постачальників і привели нас до рішення розширити підприємство”, – підкреслив Вовк.
Kormotech планує запустити першу нову виробничу лінію до 2025 року, додаючи по лінії щороку, доки чотири виробничі черги не будуть запущені повністю у 2028 році. У міру прогресу проєкту розширення, компанія буде зацікавлена в пошуку кваліфікованих інженерів, технологів та інших вузькоспеціалізованих фахівців як в Україні, так і в Литві. Завдяки новому проєкту розширення Kormotech подвоїть поточну чисельність персоналу в Литві, додавши 200 нових робочих місць за п’ять років.
За словами Еліуса Чівіліса, генерального директора литовської державної агенції Invest Lithuania, розширення Kormotech свідчить про те, що Литва відкрита для іноземних інвесторів і створює для них справді сприятливі умови.
“У Кедайняй Kormotech побудувала сучасний високоавтоматизований завод, де працюють місцеві фахівці різної компетенції. Рішення компанії розширити свої потужності та подвоїти штат команди показує якість як місцевої бізнес-інфраструктури, так і талантів”, – підкреслив Чівіліс.
В Україні Kormotech постійно розширює виробничі потужності. Протягом 2022-2023 років компанія інвестувала близько $14 млн, щоб модернізувати виробництво сухих кормів і розширити виробництво вологих майже на 70%.
“Ми плануємо побудувати нові виробничі потужності в Україні одразу після закінчення війни”, – повідомив Вовк.
Kormotech – глобальна сімейна компанія з українським корінням, яка з 2003 року виробляє високоякісне харчування для кішок і собак під брендами Optimeal, CLUB 4 PAWS, Гав!, Мяу! Компанія має виробничі потужності в Україні та ЄС. Асортимент налічує понад 650 позицій.
Компанія входить до ТОП-60 світових виробників харчування для тварин і ТОП-20 найбільш динамічних петфуд-брендів. Kormotech реалізує в 40 країнах світу продукцію своїх брендів і торгових марок партнерів.
Наразі в компанії працюють близько 1300 співробітників у п’яти країнах – Україні, Литві, Польщі, Румунії, США.
Invest Lithuania – некомерційне агентство при Міністерстві економіки Литовської Республіки. Його місія – залучення іноземних інвестицій. Слугує контактним пунктом для іноземних компаній і супроводжує міжнародний бізнес на кожному етапі процесу започаткування підприємницької діяльності в Литві, надає інформацію щодо залучення персоналу, податкових пільг і варіантів фінансування.
Заводи азотного холдингу Ostchem, що об’єднує підприємства азотного бізнесу Group DF, за 9 місяців 2023 року виробили 1,57 млн тонн мінеральних добрив, що на 92% більше за аналогічний період минулого року, ідеться в пресрелізі Group DF у вівторок.
“Водночас довоєнного рівня нам поки що досягти не вдалося: завантаження основних потужностей заводів протягом року не перевищувало 70-80%. Причина недозавантаження – критичне зростання обсягів імпорту добрив, які сьогодні ввозяться в Україну”, – зазначив керівник азотного бізнесу Ostchem Сергій Павлючук.
За його інформацією, виробничі плани в січні-вересні виконані повністю, а потужності заводів навантажувалися більш рівномірно, ніж минулого року. За звітний період Черкаський “Азот” наростив обсяги виробництва на 148% порівняно з аналогічним періодом минулого року і виробив 1,22 млн тонн, “Рівнеазот” – на 7%, до 347,3 тис. тонн.
Згідно з релізом компанії, за обсягами виробництва найдинамічніше зростали карбамід (у 3 рази), КАС (у 2,5 рази) та аміачна селітра (+89%). Водночас обсяг виробництва ВАС скоротився на 72%, до 36,9 тис. тонн.
“Наші заводи спрацювали без збоїв і своєчасно виконали контракти з українськими фермерами. Надалі завантаження заводів залежатиме від попиту на мінеральні добрива. Ми готові до пікового попиту в листопаді-грудні та старту закупівель на весняну посівну-2024”, – наголосив Павлючук.
В Ostchem серед основних факторів впливу на ринок мінеральних добрив в Україні назвали високу споживчу активність навесні-влітку 2023 року, коли мінеральні добрива були доступнішими за ціною, що задовольнило значну частину споживчого попиту.
Водночас на ринку, за інформацією провідного виробника добрив, спостерігається зниження купівельної спроможності аграріїв через зупинення зернової угоди та низькі ціни на сільгосппродукцію на тлі різкого зростання імпорту з дружніх до РФ країн.
“Обсяг імпорту зростає, що боляче б’є по вітчизняному хімпрому. У третьому кварталі 2023 року приріст імпорту мінеральних добрив становив 46,6%. З початку року загальний обсяг імпортованих в Україну добрив склав 1,71 млн тонн. Це говорить про те, що імпорт перевищує внутрішнє виробництво. Продовжують ввозитися добрива з “дружніх” РФ країн – перепаковані білоруські добрива завозять в Україну через Польщу і Румунію. Імпорт карбаміду з Туркменії зростає критичними темпами”, – розповів директор департаменту корпоративних комунікацій Group DF Олег Арестархов, якого цитує прес-служба холдингу.
Він наголосив, що часто відпускна вартість добрив з пострадянських країн з урахуванням логістичних витрат “суперечить усім ринковим законам”. “Є підстави говорити, що на територію України потрапляють підроблені сертифікати походження добрива з Росії та Білорусі”, – додав топ-менеджер.
Крім того, у Group DF вказали, що українські виробники втрачають ринок карбаміду. Компанія навела дані ДП “Держзовнішінформ” і Державної митної служби України, згідно з якими 2021 року з Туркменії було ввезено 22,7 тис. тонн карбаміду, 2022 року – 55 тис. тонн, а за 9 місяців 2023 року – 230 тис. тонн.
“За два роки обсяг ввезеного з Туркменії карбаміду збільшився майже в 12 разів. При цьому найбільші українські хімпідприємства – виробники карбаміду другий рік простоюють. Це свідчить про якість промислової політики, яку потрібно терміново коригувати для стимулювання зростання виробництва”, – пояснює Арестархов.
Group DF консолідує активи Дмитра Фірташа в газорозподільній, хімічній, титановій і портовій галузях, а також у сфері сільського господарства та медіа.
Ostchem – азотний холдинг Group DF, що об’єднує найбільших виробників мінеральних добрив в Україні. До нього входить “Рівнеазот”, Черкаський “Азот”, а також Сєвєродонецький “Азот” і “Стирол”, які не працюють і перебувають на окупованих територіях.
Детективи Територіального управління Бюро економічної безпеки у Полтавській області викрили мешканців Кременчуцького району, які налагодили повний цикл виробництва та продажу контрафактних сигарет.
За допомогою спеціального обладнання правопорушники подрібнювали листовий тютюн та додавали до нього смакові домішки.
Готові цигарки продавали у кіосках та на ринках м. Кременчука переважно за готівку.
Під час обшуку приміщень правоохоронці вилучили майже 1 тис. кг тютюну, понад 370 пачок цигарок, станки для різання, дробіння, набивки тютюном, фасування та обробки готової продукції, більше 1 млн шт. гільз для набивки, 15 л ароматизаторів. Вартість вилученого без обладнання складає майже 1,5 млн грн.
Досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 204 Кримінального Кодексу України (незаконне виготовлення підакцизних товарів) здійснюють детективи Територіального управління БЕБ у Полтавській області за процесуального керівництва прокурорів Полтавської обласної прокуратури та оперативного супроводу працівників УСБУ у Полтавській області.
Україна за 25 років збільшила сумарні потужності з переробки олійних культур у 9,2 раза, з 2,6 млн тонн до 24 млн тонн, і суттєво наростила виробництво сировини, повідомив генеральний директор асоціації “Укроліяпром” Степан Капшук на XXI Міжнародній конференції Fat&Oil Industry-2023.
Як повідомляється на сайті “АПК реформ” з посиланням на Капшука, наразі потужності з переробки соняшнику в Україні становлять близько 18 млн тонн, ріпаку та сої – 2 млн тонн.
Виробництво соняшнику збільшилося з 2,26 млн тонн у 1998 році до прогнозованих 14 млн тонн у 2023-му. Виробництво ріпаку поточного року очікується на рівні 4,1 млн тонн проти 0,13 млн тонн 2000-го, а соєвих бобів – 4,7 млн тонн проти 0,06 млн тонн відповідно.
Капшук повідомив, що за останні 25 років в Україні було побудовано 70 нових переробних підприємств, зокрема 40 великих, а також 16 терміналів із перевалки рослинної олії. У галузь залучено інвестиції на суму понад $4 млрд.
Українські олійнопереробні підприємства 2023/2024 маркетингового року зможуть переробити 15,6 млн тонн олійних культур, зокрема 13,5 млн тонн соняшнику, 1,5 млн тонн сої та 600 тис. тонн ріпаку. При цьому виробництво соняшникової олії очікується на рівні 6 млн тонн, соєвої – 0,3 млн тонн, ріпакової – 0,25 млн тонн, прогнозують в “Укроліяпром”.
Металургійні підприємства України у вересні поточного року збільшили виробництво сталі на 64,2% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 558 тис. тонн з 340 тис. тонн.
При цьому Україна посіла 21-е місце в рейтингу 63 країн – основних світових виробників цієї продукції, складеному Всесвітньою асоціацією виробників сталі (Worldsteel).
За даними Worldsteel, у вересні-2023 зафіксовано зростання виплавки сталі до вересня-2022 у половині країн першої десятки, крім Китаю, Японії, Бразилії та Ірану.
Перша десятка країн-виробників сталі за підсумками вересня виглядає наступним чином: Китай (82,110 млн тонн, зниження на 5,6% до вересня-2022), Індія (11,632 млн тонн, “плюс” 18,2%), Японія (7,020 млн тонн, “мінус” 1,7%), США (6,718 млн тонн, “плюс” 2,6%), РФ (6,2 млн тонн, “плюс” 9,8%), Південна Корея (5,456 млн тонн, більше на 18,2%), Німеччина (2,902 млн тонн, “плюс” 2,1%), Туреччина (2,890 млн тонн, “плюс” 8,4%), Бразилія (2,630 млн тонн, “мінус” 5,6%) та Іран (2,397 млн тонн, “мінус” 12,7%).
Загалом у вересні поточного року виплавка сталі знизилася на 1,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 149,316 млн тонн.
За дев’ять місяців 2023 року перша десятка країн-виробників сталі має такий вигляд: Китай (795,070 млн тонн, зростання на 1,7%), Індія (104,090 млн тонн, більше на 11,6%), Японія (65,387 млн тонн, падіння на 3,6%), США (60,566 млн тонн, “мінус” 1,4%), РФ (57,148 млн тонн, “плюс” 4,8%), Південна Корея (50,430 млн тонн, “мінус” 0,4%), Німеччина (27,231 млн тонн, “мінус” 3,6%), Туреччина (24,489 млн тонн, “мінус” 10,1%), Бразилія (23,965 млн тонн, менше на 8%) та Іран (22,069 млн тонн, “мінус” 0,6%).
Загалом у січні-вересні 63 країни виробили 1 млрд 406,376 млн тонн сталі, що на 0,1% більше, ніж за аналогічний період 2022 року.
Водночас Україна за дев’ять місяців 2023 року виробила 4,590 млн тонн сталі, що на 16,9% нижче за обсяги за січень-вересень 2022 року. Країна перебуває на 23-му місці за підсумками дев’яти місяців 2023 року.
Як повідомлялося, за підсумками 2022 року перша десятка країн-виробників сталі мала такий вигляд: Китай (1,013 млрд тонн, зниження на 2,1%), Індія (124,720 млн тонн, зростання на 5,5%), Японія (89,235 млн тонн, -7,4%), США (80,715 млн тонн, -5,9%), РФ (71,5 млн тонн, -7,2%), Південна Корея (65,865 млн тонн, -6,5%), Німеччина (36,849 млн тонн, -8,4%), Туреччина (35,134 млн тонн, -12,9%), Бразилія (33,972 млн тонн, -5,8%) та Іран (30,593 млн тонн, +8%).
Україна за підсумками 2022 року посіла 23-тє місце з виплавкою 6,263 млн тонн сталі (“мінус” 70,7%).
Загалом за 2022 рік 64 країни виробили 1 млрд 831,467 млн тонн сталі, що на 4,3% менше, ніж за 2021 рік.
