Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат (ЖЦПК, Львівська обл.) у січні-вересні 2024 року скоротив випуск товарної продукції на 16% порівняно з тим самим періодом 2023 року – до 334,23 млн грн, свідчить статистика асоціації “УкрПапір”.
Згідно з даними, наданими асоціацією агентству “Інтерфакс-Україна”, у натуральному вираженні випуск гофротари знизився на 13% – до 14,8 млн кв. м, паперу – на 22%, до 2,6 тис. тонн, тарного картону – на 32,8%, до 8 тис. тонн.
При цьому у вересні комбінат скоротив випуск гофроящиків на 8% до вересня-2023 – до 1,62 млн кв. м, паперу та картону на 24% – до 1,21 тис. тонн.
Як повідомлялося із посиланням на дані асоціації, отримані від основних галузевих підприємств, за січень-вересень 2024 року в Україні випуск паперу та картону зріс на 3,4% до того ж періоду 2023 року – до 444 тис. тонн, картонних ящиків – на 15,6%, до 434,63 млн кв. м.
ЖЦПК має у своєму розпорядженні потужності паперового виробництва (папір-основа для гофрування, картон-лайнер, обкладочний папір) 43 тис. тонн на рік, картонного виробництва – 50 тис. тонн, гофрокартону та гофроупаковки – 120 млн кв. м, литої тари (лоток для 30 шт. яєць) – 72 млн шт. на рік.
Має повний цикл виробництва: від переробки технологічної сировини до виробництва готової гофропродукції та литої тари.
Комбінат у 2023 році випустив продукції на 527,6 млн грн – на 3,3% більше, ніж у 2022 році. За даними проєкту Clarity-project, у 2023 році ЖЦПК наростив чистий прибуток на 51,2% до 2022 року – до 63,14 млн грн за зростання чистого доходу на 5,6% – до 563,55 млн грн.
Кохавинська паперова фабрика (КБФ, Львівська обл.), що випускає санітарно-гігієнічну паперову продукцію, у січні-вересні 2024 року наростила обсяги виробництва на 75,1% до аналогічного періоду 2023 року – до 1 млрд 502 млн грн., свідчить статистика асоціації “УкрПапір”.
Як повідомлялося, за підсумками восьми місяців приріст виробництва фабрики становив 67,4% до того ж періоду 2023 року, семи – 61%.
Відповідно до наданих агентству “Інтерфакс-Україна” статданих асоціації, у натуральних показниках виробництво паперу-основи для санітарно-гігієнічної продукції на фабриці за дев’ять місяців збільшилося на 39,6% – до 43,2 тис. тонн.
Випуск туалетного паперу в рулончиках зріс на 1,5% – до 102,5 млн шт. КПФ впевнено посідає друге місце з її випуску після Київського КПК.
Як повідомлялося, у жовтні минулого року Кохавинська ПФ ввела в експлуатацію папероробну машину для випуску целюлозного паперу-основи (раніше випускалася продукція лише на макулатурній основі). Для організації такого виробництва у 2021 році КПФ залучила EUR13,8 млн кредиту ЄБРР.
У жовтні поточного року, за інформацією компанії, лінійка целюлозних санітарно-гігієнічних виробів поповнилася чотиришаровим туалетним папером “Золото” з ламінацією та перфорацією рулону.
Кохавинська ПФ, що працює з 1939 року, виготовляє папір-основу для товарів санітарно-гігієнічного призначення, а також туалетний папір та паперові рушники. До введення в експлуатацію нової машини мала дві ПРМ загальною потужністю 40 тис. тонн паперу-основи на рік.
У 2023 році фабрика збільшила обсяги виробництва на 18% порівняно з 2022 роком – до 1 млрд 151,2 млн грн, чистий прибуток зріс у 2,7 раза – до 137 млн грн.
Джерело: https://rebuild.news/
ПрАТ “Рівнеазот”, що входить до азотного бізнесу Group DF, відновило роботу та вийшло на 100% потужність базових цехів із виробництва мінеральних добрив, повідомила пресслужба компанії.
“Вимушена зупинка базових цехів місяць тому була пов’язана з пошкодженнями під час обстрілу енергетичної інфраструктури області. Під час зупинки заводу ми здійснили ТО і реконструкцію низки виробничих систем, зокрема системи енергозабезпечення на підприємстві. Це дасть змогу знизити виробничі ризики та забезпечити стійку роботу базових цехів підприємства під час сезону. Ми успішно завершили пускові роботи ключових агрегатів і запустили завод на повну потужність, щоб задовольняти зростання сезонного попиту аграріїв на мінеральні добрива”, – розповів голова правління ПрАТ “Рівнеазот” Михайло Заблуда.
Згідно з повідомленням, на заводі запущено цех аміаку (А-2), цех неконцентрованої азотної кислоти та цех із виробництва аміачної селітри. Потужність завантаженої лінії аміаку – 650 тонн аміаку/добу, неконцентрованої азотної кислоти – 1000 тонн азотної кислоти/добу. Цех аміачної селітри працюватиме на максимальній потужності лінії аміаку, тобто мінімум 40 тис. тонн селітри на місяць.
Нині завод зосереджений на забезпеченні добривами внутрішнього ринку України. Продукція відвантажується замовникам по всій країні відповідно до контрактів.
Як повідомлялося, капітальні інвестиції Group DF в азотний бізнес Ostchem у 2024 році становитимуть близько EUR86 млн. Мета інвестицій у CAPEX – оптимізація витратних коефіцієнтів, скорочення втрат різних видів енергії та поліпшення показників собівартості готової продукції.
Group DF спільно з Hyundai ENGINEERING CO 12 квітня підписали угоду про будівництво хімічного хаба в Рівному. Проєкт передбачає будівництво заводів із виробництва зеленого аміаку та водню на основі відновлюваних джерел електроенергії; нові підприємства та виробничі майданчики з виробництва азотних добрив і похідних хімічних продуктів.
Ostchem запустив на базі “Рівнеазот” виробництво КАС, потужністю 300 тис. тонн на рік. Проєкт орієнтований насамперед на фермерів західних регіонів України.
Ostchem – азотний холдинг Group DF Дмитра Фірташа, що об’єднує найбільших виробників мінеральних добрив в Україні. До нього з 2011 року входять “Рівнеазот” і Черкаський “Азот”, а також сіверськодонецький “Азот” і “Стирол”, які не працюють і розташовані на окупованих територіях.
ПрАТ Черкаський “Азот” (Черкаси, Україна) – одне з найбільших українських хімічних підприємств. Проєктна виробнича потужність із вироблення аміаку становить 962,7 тис. тонн на рік, аміачної селітри – 970 тис. тонн на рік, карбаміду – 891,6 тис. тонн, КАС – 1 млн тонн на рік.
ПрАТ “Рівнеазот” – одне з найбільших українських хімічних підприємств на Заході України. 12 квітня 2024 року Group DF спільно з південнокорейською Hyundai Engineering підписали угоду про будівництво хімічного хабу в м. Рівне. Проєкт передбачає будівництво заводів із виробництва зеленого аміаку та водню на основі відновлюваних джерел електроенергії; нові підприємства та виробничі майданчики з виробництва азотних добрив і похідних хімічних продуктів.
Гірничорудна компанія Ferrexpo plc із основними активами в Україні в січні-вересні поточного року виробила 4 млн 567,168 тис. тонн окатишів, що на 41,9% більше, ніж за аналогічний період минулого року (3 млн 218,273 тис. тонн).
Згідно з пресрелізом у понеділок, Ferrexpo в третьому кварталі поточного року випустила 1 млн 269,727 тис. тонн окатишів, що на 14,4% нижче показників попереднього кварталу (1 млн 483,468 тис. тонн).
Водночас загальне виробництво товарної продукції (окатиші та залізорудний концентрат) за дев’ять місяців-2024 зросло на 47,5% до аналогічного періоду 2023 року, до 5 млн 125,034 тис. тонн із 3 млн 474,860 тис. тонн. Зокрема, випуск товарного концентрату склав 557,866 тис. тонн проти 256,587 тис. тонн у січні-вересні-2023.
Крім того, уточнюється, що компанія, зокрема, за дев’ять місяців-2024 виробила 326,168 тис. тонн DR-окатишів (за дев’ять місяців-2023 не виготовляла), 3 млн 780,610 тис. тонн окатишів преміум-класу і 460,390 тис. тонн інших окатишів.
У пресрелізі наголошується, що протягом кварталу група успішно експлуатувала одну-дві лінії огрудкування (з чотирьох), приділяючи особливу увагу випуску продукції більш високої якості. Протягом третього кварталу тривало виробництво окатишів DR, загалом було здійснено три поставки двом клієнтам.
Коментуючи результати діяльності групи, тимчасовий виконавчий голова Лусіо Дженовезе (Lucio Genovese) констатував, що третій квартал для компанії став дуже складною операційною та макроекономічною ситуацією.
“Як ми наголосили в проміжних результатах, вимога імпортувати 80% нашої е/е від наших західних сусідів залишається чинною, і високі тарифи, що виникають унаслідок цього, продовжують чинити негативний вплив на наші витрати. Ситуація ускладнюється підвищеними ставками на морські перевезення і додатковими витратами зі страхування від військових ризиків”, – зазначив Дженовезе.
За його словами, щоб пом’якшити тиск на рентабельність, стратегія групи полягала в тому, щоб зосередитися на продажу більш якісної залізорудної продукції клієнтам, які перебувають у безпосередній географічній близькості. Це передбачало розширення клієнтської бази та продажу окатишів DR преміум-класу в регіоні MENA.
Топменеджер наголосив, що здатність швидко адаптуватися до сучасних викликів є свідченням гнучкості, яка закладена в операційну модель. Це дало змогу незначно знизити вплив як вищезгаданих чинників, так і більш низьких цін на залізну руду, коли падіння еталонної ціни на 65% Fe на короткий час протестувало рівні підтримки цін у $100/тонна протягом кварталу, сягнувши дна на рівнях, що спостерігалися востаннє у 2022 році.
Водночас Дженовезе наголосив на певних позитивних змінах на ринку наприкінці звітного періоду: ціни почали відновлюватися на тлі поліпшення настроїв, викликаного оголошеннями про заходи економічного стимулювання в Китаї.
Зі свого боку фінансовий директор групи Микола Кладієв зазначив, що сукупний ефект набагато нижчих цін на залізну руду і вищих виробничих витрат чинив суттєвий тиск на прибуток у третьому кварталі.
“Високі тарифи на е/е, на які я вказував у проміжний період, продовжують зростати і збільшувати наші витрати C1 порівняно з початковим періодом. Цього року ми також продовжували спостерігати підвищені ставки фрахту і додаткові премії зі страхування від військових ризиків. У відповідь ми прагнули стримувати витрати, де це можливо, і управляти своїми грошовими коштами (cash position), які на кінець третього кварталу залишалися на рівні близько $100 млн”, – пояснив фіндиректор.
Він також повідомив, що останні дні вересня китайські заходи стимулювання, зокрема, зняття обмежень на купівлю житла, надали довгоочікувану підтримку цінам на залізну руду.
“Песимізм щодо цін на залізну руду, схоже, наразі вщух, проте нещодавня волатильність у третьому кварталі не дає жодної впевненості в тому, що ціни залишаться на цьому рівні або покращаться надалі. Ми продовжимо зберігати пильний підхід до наших фінансових і операційних показників до кінця року”, – резюмував Кладієв.
Як повідомлялося, Ferrexpo у 2023 році виробила 3,845 млн тонн окатишів, що на 36,5% менше, ніж у 2022 році.
Ferrеxpo належить 100%-ва частка ТОВ “Єристівський ГЗК”, 99,9%-ва – ТОВ “Біланівський ГЗК” і 100% акцій ПрАТ “Полтавський ГЗК”.
Виробництво зброї в Україні за перші вісім місяців 2024 року зросло вдвічі, як порівняти з аналогічним періодом у 2023 році.
“У 2023 році виробництво зброї в Україні зросло втричі. За перші вісім місяців цього року ми наростили виробництво ще вдвічі від попереднього року. Сьогодні ми виробляємо таку кількість зброї, яка у 2022 році здавалася б неможливою”, – сказав прем’єр-міністр Денис Шмигаль на другому Міжнародному форумі оборонних індустрій (DFNC2).
Прем’єр зазначив, що на виробництво зброї та військової техніки в проєкті державного бюджету на 2025 рік закладено на 65% більше коштів, що становить зростання майже на 300 млрд грн.
“Це означає, що наступного року буде ще більше українських дронів, ракет, боєприпасів, техніки, артилерії і всього іншого, необхідного нам для оборони”, – наголосив прем’єр.
Шмигаль заявив, що Україна виробить у 2024 році 1,5 млн дронів, що стало можливим, зокрема, завдяки залученню та підтримці приватних компаній. “Ми створили ринок дронів, і наступного року ця кількість і спроможність буде ще більшою… Також ми створюємо ринок боєприпасів”, – додав глава уряду.
Серед іншого прем’єр розповів, що уряд формує механізм довгострокових контрактів для виробників зброї; будує нову архітектуру військових закупівель; розширює локації для виробництва зброї, зокрема триває робота зі створення підземних майданчиків.
Шмигаль заявив, що серед пріоритетів для виробництва: різні види дронів, зокрема й наземні роботизовані системи; повноцінна ракетна програма, зокрема балістичного озброєння; розширення виробництва снарядів усіх типів; артилерійські системи та різні типи броньованої техніки.
Крім того, за його словами, влада інвестує в розроблення засобів радіоелектронної боротьби.
“Укрпродукт Груп”, великий український виробник фасованого масла і плавленого сиру, за підсумками першого півріччя 2024 року наростив виробництво квасу та напоїв на 42,5% у місцевій валюті та збільшив обсяги їхнього випуску на 13,1% порівняно з першим півріччям 2023 року, повідомляється у звіті компанії на Лондонській фондовій біржі в понеділок.
Продаж квасу та інших напоїв у першому півріччі 2024 року становив GBP1,1 млн (…). Це зростання було зумовлене поєднанням зростання цін, запуску нових продуктів, розширення дистрибуції та сприятливих погодних умов для продажів, – зазначили в агрохолдингу.
Обсяг продажу олії в першому півріччі 2024 року склав GBP1,8 млн, що на 25,6% більше в грошовому еквіваленті та на 9,5% в обсязі виробництва порівняно з аналогічним періодом минулого року. Реалізація водночас велася через ключовий канал продажу – роздрібних торговців, великих дистриб’юторів і експорт.
У сегменті плавлених сирів і продуктів з плавлених сирів обсяг продажу склав GBP10,7 млн, що свідчить про зниження виручки на 2,2% у місцевій валюті та обсягу на 10,8% порівняно з 1 півріччям 2023 року.
“Це було здебільшого зумовлено фінансовими труднощами у деяких клієнтів і зміщенням фокусу в бік прибутковості”, – пояснили в “Укрпродукт Груп”.
Продаж спредів за звітний період знизився до GBP1,7 млн, що менше на 14,1% у місцевій валюті та на 13,1% в обсязі порівняно з аналогічним періодом минулого року. Зниження в агрохолдингу пояснили зростанням конкуренції на ринку.
Продаж сухого знежиреного молока за шість місяців 2024 року також знизився на 14,2% у місцевій валюті до GBP0,5 млн і на 14,7% в обсязі порівняно з аналогічним періодом минулого року, що є продовженням знижувальної тенденції минулого сезону.
Через низькі ціни на сухе знежирене молоко група мінімізувала випуск цього продукту, вирішивши замість цього використовувати напівфабрикат молочного білка як інгредієнт під час виробництва плавленого сиру, розповіли в агрохолдингу.
“Розвиток бізнесу в другій половині 2024 року залишається вкрай невизначеним через тривалу війну в Україні.
Група продовжує докладати всіх зусиль для реалізації своєї стратегії в дуже складному діловому середовищі, не в останню чергу забезпечує стабільне електропостачання та реагує на нові виклики. У найближчі шість місяців Група розраховує зосередитися на підтримці наявних виробничих потужностей, підтримці обсягів продажу і постійному підвищенні операційної ефективності”, – резюмували в “Укрпродукт Груп”.
“Укрпродукт Груп” – великий український виробник фасованого масла, плавленого сиру і квасу. Випускає молочні продукти під торговими марками “Наш молочник”, “Наш сирок”, “Молендам”, “Вершкова долина”, квас під ТМ “Арсеньєвський”.
До складу “Укрпродукт Груп” входять два заводи в Житомирі (один спеціалізується на випуску плавленого сиру, другий виробляє квас), а також два підприємства в Хмельницькій області: молокозавод у Старокостянтинові, що випускає фасоване масло, спреди, сир і сухе молоко, і молочний завод у Летичеві.
Виробничі потужності групи компаній дозволяють випускати до 70 тис. тонн молочної продукції на рік.
