Українські металургійні підприємства в січні-серпні 2025 року скоротили виробництво загального прокату на 1,4% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 4,256 млн тонн із 4,318 млн тонн.
За даними об’єднання “Укрметалургпром”, у серпні було вироблено 633,2 тис. тонн прокату, тоді як у липні – 552 тис. тонн.
Як повідомлялося, у 2024 році Україна збільшила виробництво прокату на 15,8% – до 6,222 млн тонн. У 2023 році цей показник зріс на 0,4% – до 5,372 млн тонн, а у 2022 році скоротився на 72% порівняно з 2021 роком.
ПрАТ “Запоріжкокс”, одне з найбільших в Україні виробників коксохімічної продукції, що входить до групи “Метінвест”, у січні-серпні поточного року підвищило виробництво доменного коксу на 1,46% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 592,6 тис. тонн з 584,1 тис. тонн.
За даними компанії, у серпні вироблено 79,6 тис. тонн коксу, тоді як у попередньому місяці – 78,9 тис. тонн.
Як повідомлялося, “Запоріжкокс” у 2024 році збільшив виробництво доменного коксу на 2,1% порівняно з 2023 роком – до 874,7 тис. тонн з 856,8 тис. тонн.
“Запоріжкокс” у 2023 році збільшив випуск доменного коксу на 16% порівняно з 2022 роком – до 856,8 тис. тонн із 737,4 тис. тонн.
“Запоріжкокс” володіє повним технологічним циклом переробки коксохімічних продуктів.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою гірничодобувною групою компаній. Його основні акціонери – група СКМ (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Міністр оборони Данії Троельс Люнд Поульсен заявив, що найближчим часом українські оборонні компанії можуть розпочати виробництво в Данії.
«Друга річ, яку я сьогодні згадаю, – це те, що можна назвати »данським моделлю 2.0″. Сподіваюся, що через кілька тижнів ми запросимо першу українську оборонну компанію розпочати виробництво тут, у Данії, в безпечному середовищі”, – сказав він під час брифінгу з главою дипломатії ЄС Каєю Каллас у п’ятницю.
Поульсен зазначив, що очікує приєднання інших українських оборонних компаній до цього процесу пізніше цього року. «І я вважаю, що це також буде шляхом до надання ще більшої підтримки Україні», – підкреслив він.
Міністр також повідомив, що обговорював цю ініціативу під час візиту до Києва в неділю. «Під час цього візиту я мав можливість поговорити як з президентом Зеленським, так і з новим міністром оборони Денисом Шмигалем про перспективи запрошення українських оборонних компаній розпочати виробництво тут, в Данії. І вони повністю підтримують цю ідею», – сказав він.
ПрАТ “Карлсберг Україна”, виробник пива, безалкогольних та алкогольних напоїв, в 2024 році збільшив обсяги виробництва на 8%, що дозволило йому наростити чистий дохід від реалізації продукції на 15,5%.
Згідно із повідомленням у системі розкриття інформації Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), чистий фінансовий результат ПрАТ “Карлсберг Україна” за 2024 рік збільшився на 19,38% і становив 2,2 млрд грн.
“Збільшення відбулось по доходу від реалізації усіх видів продукції, але в основному від реалізації безалкогольних напоїв (+49,6%) та сидру (+33,6%)”, – пояснили у компанії та додали, що 96,3% виробленої продукції було реалізовано в Україні, решту 3,7% експортували.
ПрАТ “Карлсберг Україна” упродовж 2024 року не припиняло свою діяльність і безпосередньо з України експортувала свою продукцію до понад 20-ти країн світу. При цьому компанія використовувала 100% українського ячменю для виробництва своєї продукції для підтримки місцевих фермерів та економіки України.
Наразі в об’ємах виробництва ПрАТ “Карлсберг Україна” питома вага пива складає 86%, сидру – 1%, безалкогольних напоїв – 13%.
За інформацією компанії, у результаті модернізації та запусків нових ліній станом кінець 2024 року його частка на ринку по сегментах у рамках інновацій склала: алкогольне пиво – 30%, безалкогольне пиво – 42,7%, квас – 35%, сидр – 55,8%, енергетики – 6%.
ПрАТ “Карлсберг Україна” послався на дані галузевої асоціації “Укрпиво”, згідно яких в категорії “алкогольне пиво” підприємству наразі належить 33,3% ринку. Лідерами продажів у портфелі групи за 2024 рік була продукція під ТМ “Львівське”, S&R’s Garage і “Туборг”.
Сидр Somersby та “Квас Тарас” продовжують займати лідерські позиції в своїх продуктових категоріях.
ПрАТ “Карлсберг Україна” 2024 року, за даними Державної фіскальної служби, увійшло до списку найбільших платників податків України і сплатило 3,401 млрд грн до бюджетів всіх рівнів країни у вигляді податків і зборів.
Керівництво компанії підкреслило, що існує лише один суттєвий фактор невизначеності, який може викликати значні сумніви у спроможності підприємства продовжувати безперервну діяльність – подальша значна ескалація воєнних дій, що може дестабілізувати діяльність в Україні. У такому випадку українське представництво покладається на наявність у материнської компанії достатніх ресурсів для продовження подальшої діяльності. Водночас український підрозділ пообіцяв докласти зусиль і вжити всі можливі заходи для мінімізації будь-яких негативних наслідків.
Згідно даних сервісу Opendatabot, ПрАТ “Карлсберг Україна” в 2024 році наростив доход на 15,5% – до 12,488 млрд грн, чистий прибуток – на 19,4%, до 2,18 млрд грн, боргові зобов`язання – на 34,9%, до 5,11 млрд грн, активи – на 33,1%, до 13,84 млрд грн. На підприємстві наразі працює 1310 людей.
Carlsberg Ukraine є частиною Carlsberg Group, однієї з провідних пивоварних груп у світі з великим портфелем брендів пива та інших напоїв. До складу Carlsberg Ukraine входять заводи у Запоріжжі, Києві та Львові. У портфелі Carlsberg в Україні – пиво, алкогольні та безалкогольні напої таких торгових марок, як “Львівське”, Robert Doms, Baltika, Carlsberg, Tuborg, Kronenbourg 1664, “Арсенал”, “Квас Тарас”, Somersby тощо.
У Литві буде організовано виробництво української зброї, відповідна угода була досягнута на зустрічі глав Міноборони двох країн, повідомила у вівторок пресслужба литовського Міноборони.
“Під час зустрічі міністра національної оборони Литви Довіле Шакалене з міністром оборони України Денисом Шмигалем у двосторонньому форматі було підписано Протокол про наміри щодо виробництва української зброї в Литві, а також обговорено типи озброєння, які планується виробляти, і подальші кроки”, – йдеться в повідомленні на сайті відомства.
Зазначається, що документ “передбачає спільне виробництво продукції оборонної промисловості, передачу технологій, розробку проектів і локалізацію виробництва в Литві”.
“Це відкриє шлях до довгострокового партнерства, зміцнення колективної європейської безпеки і створення стійких ланцюжків поставок”, – зазначили в Міноборони Литви.
За словами Шакалене, Литва залишається твердо відданою подальшій підтримці України. За словами міністра, “у найближчі роки планується виділити понад EUR 200 млн на підтримку України для проектів з озброєння, протидронових систем, розмінування, реабілітації, навчання та підтримки оборонної промисловості України”. Міністр оборони Литви в Києві також повідомила, що Литва має намір внести до EUR 30 млн в ініціативу PURL (Prioritized Ukraine Requirements List).
Також міністерка зустрілася з керівництвом Повітряних сил Збройних сил України та експертами з повітряної оборони, з якими обговорила виклики, що постають, отриманий досвід та інновації у сфері повітряної оборони.
“Ми обговорили останні рішення України у відповідь на мінливу ситуацію з повітряними загрозами та технологічні інновації. Я хочу забезпечити якомога ефективнішу співпрацю у зміцненні нашої повітряної оборони та реагуванні на мінливі технології та методи, що використовуються Росією. Ми домовилися проводити регулярні консультації експертів щодо застосування практичного досвіду для зміцнення нашої повітряної оборони”, – зазначила Шакалене.
За її словами, “надзвичайно важливо посилити спостереження за повітряним простором, щоб якомога раніше виявити російські безпілотники, які прямують до Білорусі, а згодом можуть порушити повітряний простір Литви. Для цього було домовлено про обмін інформацією між представниками наших повітряних сил”.
У 2025 році в ряді європейських країн прогнозується значне зниження виробництва яблук через весняні заморозки, повідомляє Сербський Економіст з посиланням на дані Всесвітньої асоціації виробників яблук і груш (WAPA).
За даними видання Сербський Економіст, найбільш серйозно постраждають Греція, де врожай скоротиться на 51,5%, Румунія – на 39,5%, і Сербія – на 26,7% в порівнянні з минулим роком. Експерти пов’язують це з несприятливими погодними умовами і, в ряді випадків, скороченням площ плодоносних садів цих країн.
За оцінками WAPA, загальне виробництво яблук в країнах Європейського Союзу в 2025 році складе близько 10,46 млн тонн, що на 7,5% нижче середніх показників останніх років, проте майже відповідає рівню 2024 року (-0,1%). Найбільше падіння очікується по сортах Red Delicious (-19,2%) і Idared (-8,8%), в той час як обсяги Golden Delicious знизяться на 0,9%, а сорт Gala залишиться на рівні минулого року.
При цьому в Австрії, Чехії, Польщі та Бельгії прогнозується зростання виробництва, що частково компенсує зниження в країнах, які найбільше постраждали від заморозків.
Джерело – https://t.me/relocationrs
