Металургійні підприємства України у квітні поточного року збільшили виробництво сталі до 715 тис. тонн, що на 24,5% вище за показник аналогічного періоду 2023 року (574 тис. тонн) і на 17% – березня поточного року (611 тис. тонн).
Водночас Україна посіла 20-те місце в рейтингу 71 країни – світових виробників цієї продукції, складеному Всесвітньою асоціацією виробників сталі (Worldsteel).
Водночас Україна за 4 міс-2024 виробила 2,402 млн тонн сталі, що на 32,8% вище за обсяги за аналогічний період 2023 року (за 4 міс-2023 – 1,809 млн тонн). Країна перебуває на 21-му місці за підсумками січня-квітня.
Водночас Україна за 2023 рік виробила 6,228 млн тонн сталі, що на 0,6% нижче за обсяги за 2022 рік. Країна перебуває на 22-му місці за підсумками 2023 року.
Україна за підсумками 2022 року посіла 23-тє місце з виплавкою 6,263 млн тонн сталі (-70,7%).
Рекордом останніх років для України було 8 (восьме) місце в рейтингу країн-виробників сталі, складеному Всесвітньою асоціацією виробників сталі (Worldsteel). Восьме місце Україна посідала у 2013 році, далі пішло погіршення позицій і навіть випадання з топ-20 країн-виробників сталі.
“Метінвест” за підсумками січня-березня поточного року знизив виплавку сталі на 4% порівняно з аналогічним періодом минулого року, і на 5% до попереднього кварталу – до 469 тис. тонн, повідомляють у прес-релізі материнської компанії Metinvest B.V.
Згідно з ним, виробництво чавуну знизилося на 10% до I кв.-2023 і на 5% до IV кв.-2023, до 448 тис. тонн, коксу – на 11% і на 3% відповідно, до 283 тис. тонн. Зокрема, в I кв.-2024 “Каметсталь” виробила 403 тис. тонн чавуну і 469 тис. тонн нерафінованої сталі, що нижче за показники 2023 року та здебільшого спричинено зупинкою доменної печі №9 на плановий капремонт у березні 2024 року.
У I кв. -2024 року випуск товарних напівфабрикатів склав 166 тис. тонн, скоротившись на 5% порівняно з I кв. -2023, і на 41% до попереднього кварталу, переважно через зупинку ДП-9 “Каметсталі” на ремонт, а також через зростання внутрішнього споживання на стадіях переробки переробки.
У першому кварталі 2024 року випуск готової продукції збільшився на 4% до попереднього кварталу, і на 8% до аналогічного періоду минулого року – до 584 тис. тонн. При цьому випуск плоского прокату збільшився на 12% до I кв. -2024, але знизився на 1% до IV кв. -2023, до 282 тис. тонн, що зумовлено збільшенням портфеля замовлень на прокатних станах в Італії та Великій Британії, а випуск довгого прокату знизився на 3% до I кв. -2023, і зріс на 17% до IV кв. -2024, до 302 тис. тонн.
Зокрема, випуск товстолистового гарячекатаного прокату збільшився на 8% порівняно з минулим роком, до 253 тис. тонн у зв’язку зі зміною портфеля замовлень на користь цієї продукції у Ferriera Valsider в Італії; випуск оцинкованого холоднокатаного рулону збільшився вдвічі порівняно з минулим роком до 29 тис. тонн у зв’язку з відновленням виробництва оцинкованого холоднокатаного прокату в Італії; випуск оцинкованого холоднокатаного рулону збільшився вдвічі порівняно з минулим роком до 29 тис. тонн. тонн у зв’язку з відновленням виробництва в Unisteel в Україні на тлі більш стабільних поставок електроенергії в першому кварталі 2024 року, ніж у першому кварталі 2023 року; випуск сортового прокату збільшився на 17%, оскільки виробництво заготовки на “Каметсталі” стабілізувалося, а поставки на Promet Steel у Болгарії нормалізувалися.
При цьому нагадується, що 24 лютого 2022 року росія почала повномасштабне військове вторгнення в Україну. Заводи групи в Україні, крім Маріуполя та Авдіївки, продовжують працювати на різних рівнях завантаження потужностей, з урахуванням безпеки, персоналу, електропостачання, логістики та економічних чинників.
У першому кварталі 2024 року обсяг виробництва коксу знизився на 11% порівняно з аналогічним періодом минулого року, і на 3% до попереднього кварталу, до 283 тис. тонн, після зупинки деяких осередків коксової батареї №1 на “Каметсталі”.
Також повідомляється, що Метінвест у січні-березні-2024 наростив загальне виробництво залізорудного концентрату (ЗРК) у 2,1 раза порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 4,859 млн тонн, окатишів на 31% – до 1,585 млн тонн, загальний випуск коксівного вугільного концентрату знизився на 26%, до 1,086 млн тонн.
“У результаті в першому кварталі 2024 року обсяг виробництва ЗРК зріс на 36% порівняно з попереднім кварталом, до 4,859 млн тонн; випуск товарної залізорудної продукції збільшився на 41% до попереднього кварталу, до 4,403 млн тонн; випуск товарного залізорудного концентрату зріс на 53% до попереднього кварталу – до 2,818 млн тонн; випуск товарних котунів збільшився на 23% до попереднього кварталу, до 1,585 млн тонн, частково через збільшення замовлень на котуни”, – констатують у пресрелізі.
Розблокування українських портів на Чорному морі та збільшення портфеля замовлень на котуни мали такі наслідки в I кв. -2024 порівняно з I кв. -2023: випуск валового залізорудного концентрату збільшився у 2,2 раза, товарної залізорудної продукції – у 2,3 раза, товарного залізорудного концентрату – у 4 рази, товарних котунів – на 31%, зазначається у звіті.
У прес-релізі пояснюється, що скорочення випуску групою вугільного концентрату на 4% до попереднього кварталу і на 26% до аналогічного періоду минулого року відбулося через падіння видобутку на в компанії “Метінвест-Покровськвугілля” на 6% до IV кв. -2023 і на 9% до I кв. -2023, до 640 тис. тонн, і за рахунок погіршення якості коксівного вугілля і зниження видобутку. При цьому випуск вугільного концентрату на United Coal (США) залишився практично на колишньому рівні до попереднього кварталу – 446 тис. тонн, але знизився на 41% через простій шахти Carter Roag і зниження видобутку на деяких шахтах Wellmore.
Як повідомлялося, “Метінвест” у 2023 році збільшив загальне виробництво залізорудного концентрату на 4% порівняно з 2022 роком – до 11,092 млн тонн, окатишів на 66% – до 5,283 млн тонн, загальний випуск коксівного вугільного концентрату зріс на 10%, до 5,455 млн тонн.
Група у 2023 році знизила виплавку сталі на 31% порівняно з 2022 роком – до 2,025 млн тонн, чавуну на 36% – до 1,765 млн тонн, коксу – на 25%, до 1,241 млн тонн.
“Метінвест” складається з видобувних і металургійних підприємств, розташованих в Україні, Європі та США. Основними акціонерами “Метінвесту” є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують компанією. ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
“Метінвест” складається з видобувних і металургійних підприємств, розташованих в Україні, Європі та США.
Основними акціонерами “Метінвесту” є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують компанією.
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
ТОВ “Блумі” (Одеса), виробник паперової продукції санітарно-гігієнічного призначення під ТМ “Снежная Панда”, у січні-квітні випустило продукцію на 149,6 млн грн, що на 38,5% більше, ніж за той самий період 2023 року. Згідно зі статистичними даними асоціації “Укрпапір”, наданими агентству “Інтерфакс-Україна”, у натуральних показниках, зокрема, виробництво туалетного паперу збільшилося на 31,5% – до 18,3 млн рулончиків.
Як повідомлялося, всього за чотири місяці основними виробниками санітарно-гігієнічної паперової продукції випущено 210,6 млн рулонів паперу – на 10% більше, ніж роком раніше.
Зареєстрована 2014 року компанія “Блумі” випускає санітарно-гігієнічну продукцію (туалетний папір, серветки, рушники) на основі целюлози з привізного паперу-основи. Продукція виробляється на потужностях ПП “Омега Брокерс” – одного з провідних українських виробників мийних, дезінфекційних та санітарно-гігієнічних засобів.
У 2023 році компанія наростила обсяг виробництва майже вдвічі до 2022 року – до 367,3 млн грн.
Співвласниками компанії в рівних частках (по 25%) виступають четверо одеських підприємців.
Центральний, Інгулецький і Північний гірничо-збагачувальні комбінати (ГЗК) гірничо-металургійної групи “Метінвест” у 2023 році реалізовували інвестиційні проєкти, спрямовані на забезпечення стабільності виробничих процесів і капітальні ремонти техніки та обладнання, освоївши сумарно 2,3 млрд грн.
Згідно з прес-релізом компанії, торік криворізькі видобувні підприємства “Метінвесту” спрямовували інвестиції в проєкти підвищення продуктивності, якості продукції, забезпечення чіткої роботи ключового обладнання, зменшення витрат на виробництво залізорудної сировини.
Серед основних проєктів, реалізованих торік на ПівнГЗК, – модернізація секцій і встановлення нового економічного двигуна на тепловозі 2ТЕ10М, який задіяний на транспортуванні руди з Першотравневого кар’єру на першу дробильну фабрику. Також це монтаж роликових грохотів сирих окатишів на випалювальній машині ЛУРГИ-552A для утримання конкурентних позицій на європейському ринку залізорудної сировини.
Для забезпечення виконання показників вмісту вологи в концентраті на рудо-збагачувальній фабриці №1 встановили новий вакуум-фільтр, на рудо-збагачувальній фабриці №2 замінили вакуум-насос.
На Центральному ГЗК минулого року завершили важливий проєкт з енергоефективності. На об’єктах цехів шламового господарства і технічного енергозабезпечення з метою зниження витрат на електроенергію замінили насосне обладнання. Також було розпочато реалізацію проєкту будівництва комплексу очисного обладнання для забезпечення об’єктів комбінату питною водою.
У повідомленні наголошується, що навіть в умовах війни на ЦГЗК продовжують програму поліпшення робочого побуту. Ремонти було виконано в кімнатах приймання їжі Петровського кар’єру, дробильної та збагачувальної фабрик. В адміністративно-побутовому корпусі дробарки капітально оновили душові.
Основний обсяг капіталовкладень торік в Інгулецькому гірничо-збагачувальному комбінаті було спрямовано в проєкти підтримки виробничих потужностей, а саме в реконструкцію хвостосховища. Для злагодженої роботи технологічного ланцюга з видобутку та виготовлення концентрату комбінат готує додаткові ємності для складування залишків виробництва.
Ще один великий проєкт року, який забезпечить розвиток гірничих робіт на ІнГЗК, стосувався перебудови залізничних колій на горизонтах кар’єра і подовження залізничних тупиків кар’єра і відвалу.
Вагома частина інвестицій ГЗК спрямована на проведення капремонтів техніки та обладнання. Для забезпечення безперебійної роботи з видобутку і транспортування гірничої маси на підприємствах проводилися ремонти автосамоскидів, бульдозерів, думпкарів, моторно-колісних пар, залізничних колій і стрілочних переводів. На дробильних і збагачувальних фабриках капітально ремонтували секції, дробарки, земснаряди, грейферні крани, перекриття та огороджувальні конструкції.
Для підтримки на необхідному рівні виробництва окатишів на ремонти зупиняли випалювальні машини ЛУРГІ 552 А і ЛУРГІ 552 В на ПівнГЗК і ОК-324 на фабриці огрудкування ЦГЗК. При цьому на підприємствах реалізували низку проєктів з енергозбереження, організації безпечного робочого простору, утримання інфраструктурних об’єктів тощо.
“Загалом у 2023 році криворізькі ГЗК сумарно освоїли 2,3 млрд грн інвестицій для підтримки виробничих потужностей. Під час війни у 2022-2023 роках групу “Метінвест” за версією Forbes Ukraine визнано одним із найбільших українських інвесторів. Капінвестиції компанії за цей час становили 22,7 млрд грн. Наразі інвестиційна стратегія “Метінвесту” сфокусована на збереженні працездатності активів”, – констатують у прес-релізі.
Як повідомлялося, “Метінвест” впроваджує нову модель роботи криворізьких видобувних підприємств, об’єднуючи під єдиним керівництвом гірничо-збагачувальні комбінати в Кривому Розі.
“В умовах нинішніх викликів, не маючи об’єктивної можливості вивести завантаженість ГЗК на оптимальний рівень, ми шукаємо ефект від об’єднання їхніх можливостей і бізнес-процесів. Для цього компанія розглядає ГЗК не як окремі потужності з окремими командами, а як один великий виробничий майданчик і одну велику команду і намагається використовувати переваги кожного ГЗК у єдиному технологічному ланцюжку. Створення єдиного адміністративно-управлінського центру, так би мовити, консолідованого ГЗК, значно спростить, прискорить і збільшить ефективність цих процесів, а також посприяє створенню нових синергічних зв’язків між підприємствами”, – пояснював раніше генеральний директор “Метінвесту” Юрій Риженков.
“Метінвест” складається з видобувних і металургійних підприємств, розташованих в Україні, Європі та США. Його основними акціонерами є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують ним.
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Підприємства об’єднання “Укртрубопром” за підсумками роботи в січні-березні поточного року збільшили виробництво труб на 12,6% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 142,5 тис. тонн.
Згідно з даними об’єднання у вівторок, у січні 2024 року було вироблено 52,5 тис. тонн трубної продукції (174,4% до січня-2023), у лютому – 41,4 тис. тонн (105,1% до лютого-2023), у березні – 48,6 тис. тонн (85,1% до березня-2023).
У першому кварталі майже всі трубні підприємства продемонстрували позитивну динаміку. Зокрема, “Інтерпайп Ніко Тьюб” і “Трубосталь” збільшили випуск безшовних труб на 11,5% і 75% відповідно, “Сентравіс” – нержавіючих труб на 13,8%, “Інтерпайп НМТЗ” і “Укртрубоізол” – електрозварювальних труб на 69,2% і 714,3% відповідно. Тільки виробництво труб ВО “Оскар” знизилося на 43,2%.
Генеральний директор об’єднання “Укртрубопром” Георгій Польський констатував, що позитивні результати першого кварталу 2024 року пов’язані насамперед із низькою базою порівняння минулого року, коли промисловість працювала в умовах жорстких лімітів на споживання електроенергії. Це й призвело до зростання виробництва “на папері”.
“У реальності ж темпи випуску труб сповільнюються, а в березні було взагалі зафіксовано спад на 15%. Основна причина – істотне збільшення в Україну імпорту сталевих труб з Китаю за демпінговими цінами, які забезпечуються субсидіями китайського уряду”, – наголосив Польський.
Він також додав, що останнім часом США і Євросоюз активно працюють над розробкою і впровадженням протекціоністських заходів, які обмежать наплив китайських товарів на їхні ринки. Український ринок сталевих труб також потребує захисту від демпінгового імпорту з Китаю, резюмував глава “Укртрубопрому”.
Як повідомлялося, підприємства “Укртрубопрому” у 2023 р. наростили виробництво на 10,2%, до 495,6 тис. тонн, але могли й більше за умови зниження обсягів китайської продукції на внутрішньому ринку.
Зокрема, “Інтерпайп Ніко Тьюб” збільшив випуск безшовних труб на 13,3%, тоді як ТОВ НВО “Трубосталь” – скоротило на 42,5%. НВП з ІІ “Укртрубоізол” наростив виробництво електрозварювальних труб на 43,8%, тоді як “Інтерпайп НМТЗ” – знизив на 53,8%. “Сентравіс” збільшив випуск нержавіючих труб на 11,7%. Виробництво труб ВО “Оскар” знизилося на 30,5%.
Водночас уточнювалося, що в січні 2023 року було вироблено 30,1 тис. тонн трубної продукції (44,9% до січня-2022), у лютому – 39,4 тис. тонн (80,4% до лютого-2022), у березні – 57,1 тис. тонн (1631,4% до березня-2022), у березні – 57,1 тис. тонн (1631,4% до березня-2022). тонн (1631,4% до березня-2022), у квітні – 42,3 тис. тонн (228,6% до квітня-2022), у травні – 49,6 тис. тонн (96,5% до травня-2022), у червні – 35 тис. тонн (67,8% до червня-2022). У липні-2023 вироблено 43,9 тис. тонн труб (112% до липня-2022), у серпні – 41,8 тис. тонн (114,5%), у вересні – 36,9 тис. тонн (89,9%), у жовтні – 39,7 тис. тонн (98%), листопаді – 37,2 тис. тонн (110,1%) і грудні – 42,4 тис. тонн (239,5%).
Заводи азотного холдингу Ostchem у першому кварталі 2024 року виробили 520,6 тис. тонн мінеральних добрив, що всього на 1% більше, ніж у першому кварталі 2023 року (515,5 тис. тонн), ідеться в повідомленні холдингу в середу.
“Зростання виробництва українського хімпрому зупинилося через неконтрольоване зростання імпорту добрив із Польщі, а також дружніх до Росії Азербайджану і Туркменії”, – вказує компанія.
За її даними, у першому кварталі 2024 року імпорт добрив збільшився на 35% і становив 701,2 тис. тонн.
Уточнюється, що “Черкаський “Азот” виробив за січень-березень цього року 404,3 тис. тонн, а “Рівнеазот” – 128 тис. тонн добрив.
Згідно з повідомленням, структура виробництва залишається доволі стабільною: лідер – аміачна селітра (вироблено 246 тис. тонн), за якою слідує карбамідо-аміачна суміш (КАС) (123,8 тис. тонн) і карбамід (123,5 тис. тонн). Обсяг виробництва вапняково-аміачної селітри (ВАС) незначно зріс, порівняно з минулим роком, склавши 15,8 тис. тонн, аміаку – 9,08 тис. тонн.
Ostchem зазначив, що забезпечив стовідсоткове виконання зобов’язань у період весняної посівної, однак у 2024 році посилився негативний галузевий тренд, коли імпорт добрив значно перевищив вітчизняне виробництво.
“У першому кварталі 2024 року імпорт склав 701,2 тис. тонн, на 35% перевищивши вітчизняне виробництво. Імпорт продовжує вбивати вітчизняне виробництво: уже чотири виробники добрив зупинено – це ОПЗ, “Дніпроазот”, “Рівнеазот” і “Сумихімпром”, – прокоментував керівник департаменту корпоративних комунікацій Group DF Олег Арестархов.
Вказується, що українські виробники продовжують втрачати позиції на українському ринку в більшості сегментів добрив, крім КАС.
“Насамперед українські хімзаводи драматично втрачають ринок карбаміду: у першому кварталі Україна виробила 123,5 тис. тонн карбаміду, а імпорт становив 181 тис. тонн. 88% всього імпортного карбаміду завезено з Азербайджану і Туркменії, країн, дружніх до РФ”, – додав Арестархов.
За його словами, свої позиції, як найсильнішого імпортера добрив в Україну, сьогодні також нарощує Польща, яка сьогодні завалена дешевими російськими і білоруськими добривами, що не потрапили під санкції ЄС, внаслідок чого весь надлишок добрив з польського ринку перенаправляється в Україну.
За даними Ostchem, 2023 року Польща імпортувала на свою територію 1,016 млн тонн карбаміду, з яких карбамід із РФ становив 34% (345 тис тонн). Водночас на українському ринку Польща в першому кварталі 2024 року вже стала безумовним лідером серед імпортерів за такими видами добрив, як аміачна селітра (52 тис. тонн зі 109,7 тис. тонн усього імпорту), нітрат сульфату амонію (7,9 тис. тонн із 9,4 тис. тонн), КАС (17,4 тис. тонн), NPK (63,2 тис. тонн зі 144,3 тис. тонн).
Імпорт сульфату в Україну за перший квартал становив 121,9 тис. тонн (лідирує Китай із 75,3 тис. тонн), суперфосфату – 74,6 тис. тонн (Болгарія – 37,3 тис. тонн і Греція – 27,4 тис. тонн),
“На жаль, за гучними гаслами українських урядовців у рамках кампанії “Купуй українське” поки що не видно практичних кроків зі зменшення імпорту і реального захисту українського виробника добрив”, – наголосив Арестархов, нагадавши про конкретні пропозиції Спілки хіміків України щодо захисту вітчизняного ринку, які були подані уряду.
Ostchem – азотний холдинг Group DF Дмитра Фірташа, що об’єднує найбільших виробників мінеральних добрив в Україні. До нього з 2011 року входять “Рівнеазот” і Черкаський “Азот”, а також Сєвєродонецький “Азот” і “Стирол”, що не працюють і перебувають на окупованих територіях.
ПрАТ Черкаський “Азот” (Черкаси, Україна) – одне з найбільших українських хімічних підприємств. Проектна виробнича потужність з вироблення аміаку становить 962,7 тис. тонн на рік, аміачної селітри – 970 тис. тонн на рік, карбаміду – 891,6 тис. тонн, КАС – 1 млн тонн на рік.
ПрАТ “Рівнеазот” – одне з найбільших українських хімічних підприємств у Західній Україні. 12 квітня 2024 року Group DF спільно з південно-корейською Hyundai Engineering підписали угоду про будівництво хімічного хабу в м.Рівне. Проєкт передбачає будівництво заводів із виробництва зеленого аміаку та водню на основі відновлювальних джерел електроенергії; нові підприємства та виробничі майданчики з виробництва азотних добрив і похідних хімічних продуктів.
