Україна торік виробила 1,13 млн тонн азотних добрив, що в 4,6 раза менше порівняно з 5,2 млн тонн 2021 року, тоді як їхній імпорт зріс у 3,1 раза – до 4,3 млн тонн із 1,4 млн тонн, повідомило Міністерство аграрної політики та продовольства України у Facebook у середу.
Відомство уточнило з посиланням на керівника аналітичного проекту “Інфоіндустрія” Дмитра Гордійчука, що обсяг власного виробництва азотних добрив в Україні до повномасштабного російського вторгнення перевищував імпорт завдяки постійній роботі заводів “Рівнеазот”, сєвєродонецького об’єднання “Азот” і черкаського “Азоту”, також з інтервалами працював завод “Дніпроазот”.
Однак, за його словами, з початком війни працюючими залишилися тільки два заводи: “Рівнеазот” і черкаський “Азот”, а сєвєродонецький “Азот” припинив роботу і був значно пошкоджений окупантами. Такі зміни суттєво змінили статистику по ринку в гірший бік: у підсумку всього за 2022 рік вдалося виробити лише 1,13 млн тонн добрив, нестачу яких компенсував імпорт у розмірі 4,3 млн тонн.
“Тема дефіциту добрив є однією з найактуальніших для агросектору та українських аграріїв, адже на нас чекає весняна посівна, за якою спостерігатиме весь світ. Україна на агрокарті одна з провідних країн, і від її обсягів виробництва залежить світова ціна на ринку зернових і продовольча безпека світу. Відповідно, ліквідність аграріїв – топова тема для Мінагрополітики”,- цитує Мінагрополітики свого голову Миколу Сольського.
За даними міністра, до липня 2022 року українські фермери ще мали змогу купувати добрива за довоєнними цінами, але вже в жовтні ціни на аміачну селітру зросли з 27 тис. грн/тонну до 37 тис. грн/тонну, що створило критичну ситуацію для українського фермера. Він наголосив, що зазвичай аграрії керуються правилом, згідно з яким вартість тонни селітри не має коштувати дорожче за 2,5 тонни пшениці, а тонна карбаміду – не дорожче за 3,0-3,5 тонни кукурудзи, тоді як 2022 року ці показники було перевищено вдвічі-втричі.
Мінагрополітики зазначило, що на сьогоднішній день важко порахувати точні витрати сучасного українського аграрія на добрива, але вартість базових азотних добрив на 1 га кукурудзи обходиться орієнтовно у 8-9 тис. грн без врахування підгодівлі, та витрат на пальне, яке також подорожчало. Тому фінальна сума наразі не є привабливою для аграрія.
“Дуже багато залежить від кліматичних умов, адже добрива працюють як комплексне живлення і основне це погодні умови. Але якщо аграрій вноситиме менше добрив на 30% і більше, тоді падіння врожаю може бути дворазовим. Тому підтримка міжнародних партнерів у цьому питанні для нас дуже важлива”, – цитує Мінагрополітики свого першого заступника Тараса Висоцького.
Як повідомлялося, за оцінками Group DF, головного виробника добрив в Україні, ринок добрив країни у 2022 році скоротився на 45-50% – з 4,75 млн тонн до 2-2,9 млн тонн.
Українські металургійні підприємства в січні поточного року скоротили виробництво загального прокату, за оперативними даними, на 84,6% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 257 тис. тонн.
Згідно з інформацією об’єднання “Укрметалургпром”, за перший місяць 2023 року виплавка сталі знизилася на 84,7% порівняно із січнем-2022 – до 284 тис. тонн, чавуну – на 86,6%, до 240 тис. тонн.
Водночас у грудні 2022 року виробництво загального прокату становило 109 тис. тонн (менше на 58,8% до січня-2023), сталі – 106 тис. тонн (нижче на 62,7%), чавуну – 247 тис. тонн (зростання на 2,9%).
Як повідомлялося, метпідприємства України 2022 року скоротили виробництво загального прокату на 72% порівняно з попереднім роком – до 5,350 млн тонн, сталі на 70,7% – до 6,263 млн тонн, чавуну – на 69,8%, до 6,391 млн тонн.
За 2021 рік вироблено 21,165 млн тонн чавуну (103,6% до 2020 року), 21,366 млн тонн сталі (103,6%), 19,079 млн тонн прокату (103,5%).
Криворізький гірничо-металургійний комбінат ПАТ “ArcelorMittal Кривий Ріг” (АМКР) сподівається на поліпшення ситуації з енергопостачанням у першому півріччі цього року і збільшення виробництва з нинішніх 25% до 50% від потужності підприємства, повідомив генеральний директор підприємства Мауро Лонгобардо.
“Ми не можемо виробляти більше 25%, тому що нам не вистачає енергії. Щойно у нас буде стабільна енергія, ми зможемо збільшити виробництво… і дійти до 50%”, – сказав він у кулуарах бізнес-форуму зі швидкого відновлення України в Люксембурзі, організованого Українсько-люксембурзьким діловим клубом.
Лонгобардо уточнив, що наразі підприємство працює на 25% як у видобутку руди, так і в сталеливарному виробництві, і споживає близько 125 МВт за довоєнного звичайного рівня споживання близько 450 МВт.
Гендиректор також додав, що АМКР після нещодавнього рішення уряду розпочало імпорт електроенергії і наразі задоволене отриманим результатом, хоча ціна імпорту додає негативного впливу на собівартість.
За його словами, незважаючи на невисокий рівень завантаження, увесь колектив у 26 тис. співробітників збережено, з них у виробництві зайнято близько 10-12 тис. залежно від дня, проте допомогу надають й іншим. “Ми інвестуємо в збереження всіх наших людей протягом цього року”, – зазначив гендиректор.
Він повідомив, що за наявності достатнього енергопостачання подальше обмеження в 50% потужності вже пов’язане з проблемами з логістикою. Як зазначив Лонгобардо, АМКР активно розвиває нові маршрути, альтернативні довоєнним морським, однак попередньо нові напрямки на Польщу і південь України дадуть змогу забезпечити роботу виробництва тільки на 50%.
“Нам просто потрібно протестувати їх, коли у нас будуть у наявності 50%”, – додав гендиректор.
За його словами, без відновлення роботи основних портів України комбінату не вдасться ні експортувати продукцію, ні забезпечити імпорт вугілля. Лонгобардо уточнив, що зараз АМКР працює повністю на українському вугіллі, оскільки роботу маршруту традиційного імпорту вугілля з Казахстану з іншого “дочірнього” підприємства ArcelorMittal наразі перервано.
Водночас він підкреслив, що на шляху до зростання виробництва до 50% є й інші перешкоди. По-перше, пояснив Лонгобардо, енергопостачання має бути надійним, оскільки у підприємства три доменні печі, з яких працює поки що одна. Перехід до 50% означатиме роботу з двома печами, оскільки третя найбільша, а різке зупинення печі в разі проблем з енергопостачанням загрожує пошкодженнями.
Другою важливою проблемою гендиректор назвав зростання собівартості та витрат на логістику. “Вартість уже вбита. Коли я кажу вам, що логістика можлива, це правда. Але це на $100 на тонну дорожче, ніж те, що я платив раніше”, – зазначив Лонгобардо.
Він уточнив, що раніше транспортне плече до порту Миколаєва становило 250 км, були також річкові поставки, тоді як зараз до Гданська 1500 км і ще витрати на перевантаження через різну ширину колії в Україні та Європі.
“ArcelorMittal Кривий Ріг” – найбільший виробник сталевого прокату в Україні. Спеціалізується на випуску довгомірного прокату, зокрема, арматури і катанки.
Як повідомлялося, у 2022 році комбінат скоротив випуск прокату на 77% порівняно з попереднім роком – до 1,1 млн тонн, виплавку сталі – на 76,3%, до 1,2 млн тонн, чавуну – на 71%, до 1,6 млн тонн.
Видобуток залізної руди впав минулого року на 56 – до 11,6 млн тонн, концентрату – на 57,2%, до 4,2 млн тонн.
Ринок бетону за підсумками 2022 року впав у 5 разів, залізобетону – втричі, повідомив генеральний директор ПБГ “Ковальська” Сергій Пилипенко в ексклюзивному інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”.
“Ринок бетону впав за підсумками року майже в п’ять разів, залізобетону – втричі. Багато виробничих площ втрачено внаслідок військових дій. Багато хто з (існуючих) виробників може не пережити цей рік”, – зазначив Пилипенко.
Водночас СЕО групи зазначив, що будівництво нового житла показало найнижчу динаміку, і 2022 рік ринок прожив переважно завдяки комерційному будівництву та інфраструктурі…
ПБГ “Ковальська” працює на будівельному ринку України з 1956 року. Об’єднує понад 20 підприємств у сфері видобутку сировини, виробництва продукції та будівництва. Продукція представлена брендами “Бетон від Ковальської”, “Авеню”, Siltek та ін. Підприємства “Ковальської” працюють у Київській, Житомирській, Львівській, Херсонській та Чернігівській областях.
Крім цього, до групи входить “Ковальська Нерухомість”, яка займається будівництвом житлових об’єктів у Києві. В її портфелі – 20 завершених житлових проєктів.
Агропромислова група компаній “Овостар Юніон”, один із провідних виробників яєць і яєчних продуктів в Україні, 2022 року знизила виробництво яєць курячих у шкаралупі на 9% порівняно з 2021 роком – до 1,55 млрд шт., а продажі – на 6%, до 1,08 млрд шт.
Згідно зі звітом групи компаній, оприлюдненим на сайті Варшавської фондової біржі у вівторок, “Овостар” за минулий рік наростив експорт яєць на 27% – до 290 млн шт., унаслідок чого частка зарубіжних постачань у продажах компанії зросла на 4 п.п. – до 27% з 23%.
“Проблеми з ланцюжками поставок, додаткові правила експорту та імпорту, внутрішня та зовнішня міграція, тимчасова окупація деяких територій у першому півріччі, а також вимкнення електроенергії у другому півріччі змусили компанію скоротити інвестиції в нове поголів’я та оптимізувати інші процеси. Хоча до кінця 2022 року загальне поголів’я скоротилося на 14%, групі вдалося пом’якшити вплив негативних чинників, що призвело до зниження обсягу виробництва всього на 9%”, – цитує холдинг свого гендиректора Бориса Бєлікова у звіті.
За його даними, продажі яєць за минулий рік знизилися лише на 6%, зокрема, за рахунок скорочення обсягів їхньої переробки. Крім того, холдингу сприяла динаміка цін у світі на яйця і яєчні продукти в шкаралупі.
Також “Овостар” у 2022 році переробив 427 млн яєць, що на 15% менше показників за 2021 рік. При цьому за підсумками 9 місяців минулого року відставання за цим показником становило 10% до дев’яти місяців 2021 року.
Поголів’я птахів “Овостара Юніон” станом на 31 грудня 2022 року становило 7,2 млн голів (на 14,3% менше, ніж на ту саму дату роком раніше), зокрема курей-несучок – 6 млн голів (-14,3%).
Продажі сухих яєчних продуктів “Овостара” за минулий рік скоротилися порівняно з 2021 роком на третину – до 2,13 тис. тонн, а частка їхнього експорту в загальній структурі продажів становила 68% за 64% 2021 року.
Зі свого боку, продажі рідких яєчних продуктів за вказаний період скоротилися на 26% – до 10,62 тис. тонн, частка їхнього експорту становила 40% проти 28% 2021 року.
Згідно зі звітом, загалом за 2022 рік вироблено 2,54 тис. тонн сухих яєчних продуктів (-6% до 2021 року), а рідких яєчних продуктів – 10,79 тис. тонн (-24%).
Середня ціна реалізації яєць курячих у шкаралупі за минулий рік зросла в гривневому вираженні на 34% до 2021 року і досягла 2,9 грн/шт., тоді як у доларах США зростання склало 13% – до $0,09/шт. Середня ціна реалізації сухих яєчних продуктів зросла вдвічі в гривневому еквіваленті – до 277,94 грн/кг і на 71% у доларах США – до $8,59/кг, рідких яєчних продуктів – на 42% у гривні, до 66,79 грн/кг, і на 20% у доларі США – до $2,06/кг.
Група компаній “Овостар Юніон” – вертикально інтегрована публічна холдингова компанія, один із провідних виробників курячого яйця і яєчних продуктів у Європі. Виробник є сертифікованим експортером до країн ЄС з 2015 року.
Холдингова компанія групи – Ovostar Union N.V. у середині червня 2011 року провела IPO 25% акцій на Варшавській фондовій біржі та залучила $33,2 млн. Мажоритарний пакет акцій компанії перебуває у власності Prime One Capital Limited, яка контролюється її гендиректором Борисом Бєліковим і головою ради директорів Віталієм Вересенком.
“Овостар” за підсумками 2021 року отримав $1,65 млн чистого прибутку, що на 38% менше порівняно з 2020 роком. Його показник EBITDA скоротився на 29% – до $5,7 млн, тоді як виручка зросла на 35% – до $133,3 млн.
Картонно-паперова фабрика “Папір-Мал” (Малин Житомирської обл.) за підсумками 2022 року збільшила випуск паперу та картону на 3% порівняно з 2021 роком – до 42,31 тис. тонн, свідчить статистика асоціації “Укрпапір”.
Згідно з наданими агентству “Інтерфакс-Україна” статистичними даними, “Папір-Мал” ще за підсумками січня-листопада минулого року показувала негативну динаміку за обсягами випуску цієї продукції до аналогічного періоду 2021 року – падіння становило 4,5%, до 35,93 тис. тонн.
Однак у грудні фабрика наростила випуск цієї продукції на 85%, до 6,4 тис. тонн, і змогла вийти на позитивну динаміку за підсумками року.
У загальному обсязі випущеного паперу та картону випуск картону зріс на 10,4% – до 38,28 тис. тонн, тоді як паперу-основи для санітарно-гігієнічної продукції скоротився на 37% – до 4,03 тис. тонн.
Обсяг виробництва компанії в грошовому вираженні скоротився на 4,7% до 2021 року – до 247 млн грн.
Як повідомлялося з посиланням на зібрані асоціацією “Укрпапір” дані від галузевих компаній, торік випуск паперу та картону в Україні скоротився на 44,2% порівняно з 2021 роком – до 500,6 тис. тонн.
За інформацією на сайті компанії, з початком повномасштабної військової агресії РФ проти України 24 лютого 2022 року фабрика повністю зупинила виробництво, проте вже в березні відновила випуск продукції.
Крім того, як повідомлялося, “Папір-Мал”, зазнавши збитків, змушений був припинити випуск і відвантаження паперових серветок і рушників під зареєстрованою ще 2014 року торговою маркою “Zетка” у зв’язку з використанням латинської Z як символіки армії держави-агресора.
До теперішнього часу фабрика має дві картоноробні машини (другу ввели в експлуатацію минулого року). Також на підприємстві з 2019 року працює лінія з переробки упаковок Tetra Pak.
У 2021 році “Папір-Мал” випустила продукцію на 259,14 млн грн – на 5% більше, ніж роком раніше.
