Заводи азотного холдингу Ostchem, що об’єднує підприємства азотного бізнесу Group DF, за 9 місяців 2023 року виробили 1,57 млн тонн мінеральних добрив, що на 92% більше за аналогічний період минулого року, ідеться в пресрелізі Group DF у вівторок.
“Водночас довоєнного рівня нам поки що досягти не вдалося: завантаження основних потужностей заводів протягом року не перевищувало 70-80%. Причина недозавантаження – критичне зростання обсягів імпорту добрив, які сьогодні ввозяться в Україну”, – зазначив керівник азотного бізнесу Ostchem Сергій Павлючук.
За його інформацією, виробничі плани в січні-вересні виконані повністю, а потужності заводів навантажувалися більш рівномірно, ніж минулого року. За звітний період Черкаський “Азот” наростив обсяги виробництва на 148% порівняно з аналогічним періодом минулого року і виробив 1,22 млн тонн, “Рівнеазот” – на 7%, до 347,3 тис. тонн.
Згідно з релізом компанії, за обсягами виробництва найдинамічніше зростали карбамід (у 3 рази), КАС (у 2,5 рази) та аміачна селітра (+89%). Водночас обсяг виробництва ВАС скоротився на 72%, до 36,9 тис. тонн.
“Наші заводи спрацювали без збоїв і своєчасно виконали контракти з українськими фермерами. Надалі завантаження заводів залежатиме від попиту на мінеральні добрива. Ми готові до пікового попиту в листопаді-грудні та старту закупівель на весняну посівну-2024”, – наголосив Павлючук.
В Ostchem серед основних факторів впливу на ринок мінеральних добрив в Україні назвали високу споживчу активність навесні-влітку 2023 року, коли мінеральні добрива були доступнішими за ціною, що задовольнило значну частину споживчого попиту.
Водночас на ринку, за інформацією провідного виробника добрив, спостерігається зниження купівельної спроможності аграріїв через зупинення зернової угоди та низькі ціни на сільгосппродукцію на тлі різкого зростання імпорту з дружніх до РФ країн.
“Обсяг імпорту зростає, що боляче б’є по вітчизняному хімпрому. У третьому кварталі 2023 року приріст імпорту мінеральних добрив становив 46,6%. З початку року загальний обсяг імпортованих в Україну добрив склав 1,71 млн тонн. Це говорить про те, що імпорт перевищує внутрішнє виробництво. Продовжують ввозитися добрива з “дружніх” РФ країн – перепаковані білоруські добрива завозять в Україну через Польщу і Румунію. Імпорт карбаміду з Туркменії зростає критичними темпами”, – розповів директор департаменту корпоративних комунікацій Group DF Олег Арестархов, якого цитує прес-служба холдингу.
Він наголосив, що часто відпускна вартість добрив з пострадянських країн з урахуванням логістичних витрат “суперечить усім ринковим законам”. “Є підстави говорити, що на територію України потрапляють підроблені сертифікати походження добрива з Росії та Білорусі”, – додав топ-менеджер.
Крім того, у Group DF вказали, що українські виробники втрачають ринок карбаміду. Компанія навела дані ДП “Держзовнішінформ” і Державної митної служби України, згідно з якими 2021 року з Туркменії було ввезено 22,7 тис. тонн карбаміду, 2022 року – 55 тис. тонн, а за 9 місяців 2023 року – 230 тис. тонн.
“За два роки обсяг ввезеного з Туркменії карбаміду збільшився майже в 12 разів. При цьому найбільші українські хімпідприємства – виробники карбаміду другий рік простоюють. Це свідчить про якість промислової політики, яку потрібно терміново коригувати для стимулювання зростання виробництва”, – пояснює Арестархов.
Group DF консолідує активи Дмитра Фірташа в газорозподільній, хімічній, титановій і портовій галузях, а також у сфері сільського господарства та медіа.
Ostchem – азотний холдинг Group DF, що об’єднує найбільших виробників мінеральних добрив в Україні. До нього входить “Рівнеазот”, Черкаський “Азот”, а також Сєвєродонецький “Азот” і “Стирол”, які не працюють і перебувають на окупованих територіях.
Детективи Територіального управління Бюро економічної безпеки у Полтавській області викрили мешканців Кременчуцького району, які налагодили повний цикл виробництва та продажу контрафактних сигарет.
За допомогою спеціального обладнання правопорушники подрібнювали листовий тютюн та додавали до нього смакові домішки.
Готові цигарки продавали у кіосках та на ринках м. Кременчука переважно за готівку.
Під час обшуку приміщень правоохоронці вилучили майже 1 тис. кг тютюну, понад 370 пачок цигарок, станки для різання, дробіння, набивки тютюном, фасування та обробки готової продукції, більше 1 млн шт. гільз для набивки, 15 л ароматизаторів. Вартість вилученого без обладнання складає майже 1,5 млн грн.
Досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 204 Кримінального Кодексу України (незаконне виготовлення підакцизних товарів) здійснюють детективи Територіального управління БЕБ у Полтавській області за процесуального керівництва прокурорів Полтавської обласної прокуратури та оперативного супроводу працівників УСБУ у Полтавській області.
Україна за 25 років збільшила сумарні потужності з переробки олійних культур у 9,2 раза, з 2,6 млн тонн до 24 млн тонн, і суттєво наростила виробництво сировини, повідомив генеральний директор асоціації “Укроліяпром” Степан Капшук на XXI Міжнародній конференції Fat&Oil Industry-2023.
Як повідомляється на сайті “АПК реформ” з посиланням на Капшука, наразі потужності з переробки соняшнику в Україні становлять близько 18 млн тонн, ріпаку та сої – 2 млн тонн.
Виробництво соняшнику збільшилося з 2,26 млн тонн у 1998 році до прогнозованих 14 млн тонн у 2023-му. Виробництво ріпаку поточного року очікується на рівні 4,1 млн тонн проти 0,13 млн тонн 2000-го, а соєвих бобів – 4,7 млн тонн проти 0,06 млн тонн відповідно.
Капшук повідомив, що за останні 25 років в Україні було побудовано 70 нових переробних підприємств, зокрема 40 великих, а також 16 терміналів із перевалки рослинної олії. У галузь залучено інвестиції на суму понад $4 млрд.
Українські олійнопереробні підприємства 2023/2024 маркетингового року зможуть переробити 15,6 млн тонн олійних культур, зокрема 13,5 млн тонн соняшнику, 1,5 млн тонн сої та 600 тис. тонн ріпаку. При цьому виробництво соняшникової олії очікується на рівні 6 млн тонн, соєвої – 0,3 млн тонн, ріпакової – 0,25 млн тонн, прогнозують в “Укроліяпром”.
Металургійні підприємства України у вересні поточного року збільшили виробництво сталі на 64,2% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 558 тис. тонн з 340 тис. тонн.
При цьому Україна посіла 21-е місце в рейтингу 63 країн – основних світових виробників цієї продукції, складеному Всесвітньою асоціацією виробників сталі (Worldsteel).
За даними Worldsteel, у вересні-2023 зафіксовано зростання виплавки сталі до вересня-2022 у половині країн першої десятки, крім Китаю, Японії, Бразилії та Ірану.
Перша десятка країн-виробників сталі за підсумками вересня виглядає наступним чином: Китай (82,110 млн тонн, зниження на 5,6% до вересня-2022), Індія (11,632 млн тонн, “плюс” 18,2%), Японія (7,020 млн тонн, “мінус” 1,7%), США (6,718 млн тонн, “плюс” 2,6%), РФ (6,2 млн тонн, “плюс” 9,8%), Південна Корея (5,456 млн тонн, більше на 18,2%), Німеччина (2,902 млн тонн, “плюс” 2,1%), Туреччина (2,890 млн тонн, “плюс” 8,4%), Бразилія (2,630 млн тонн, “мінус” 5,6%) та Іран (2,397 млн тонн, “мінус” 12,7%).
Загалом у вересні поточного року виплавка сталі знизилася на 1,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 149,316 млн тонн.
За дев’ять місяців 2023 року перша десятка країн-виробників сталі має такий вигляд: Китай (795,070 млн тонн, зростання на 1,7%), Індія (104,090 млн тонн, більше на 11,6%), Японія (65,387 млн тонн, падіння на 3,6%), США (60,566 млн тонн, “мінус” 1,4%), РФ (57,148 млн тонн, “плюс” 4,8%), Південна Корея (50,430 млн тонн, “мінус” 0,4%), Німеччина (27,231 млн тонн, “мінус” 3,6%), Туреччина (24,489 млн тонн, “мінус” 10,1%), Бразилія (23,965 млн тонн, менше на 8%) та Іран (22,069 млн тонн, “мінус” 0,6%).
Загалом у січні-вересні 63 країни виробили 1 млрд 406,376 млн тонн сталі, що на 0,1% більше, ніж за аналогічний період 2022 року.
Водночас Україна за дев’ять місяців 2023 року виробила 4,590 млн тонн сталі, що на 16,9% нижче за обсяги за січень-вересень 2022 року. Країна перебуває на 23-му місці за підсумками дев’яти місяців 2023 року.
Як повідомлялося, за підсумками 2022 року перша десятка країн-виробників сталі мала такий вигляд: Китай (1,013 млрд тонн, зниження на 2,1%), Індія (124,720 млн тонн, зростання на 5,5%), Японія (89,235 млн тонн, -7,4%), США (80,715 млн тонн, -5,9%), РФ (71,5 млн тонн, -7,2%), Південна Корея (65,865 млн тонн, -6,5%), Німеччина (36,849 млн тонн, -8,4%), Туреччина (35,134 млн тонн, -12,9%), Бразилія (33,972 млн тонн, -5,8%) та Іран (30,593 млн тонн, +8%).
Україна за підсумками 2022 року посіла 23-тє місце з виплавкою 6,263 млн тонн сталі (“мінус” 70,7%).
Загалом за 2022 рік 64 країни виробили 1 млрд 831,467 млн тонн сталі, що на 4,3% менше, ніж за 2021 рік.
Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат (ЖЦПК, Львівська обл.) у січні-вересні 2023 року випустив продукції на суму 397,8 млн грн, що на 6,5% більше, ніж за той самий період 2022 року.
Згідно зі статистичними даними, наданими агентству “Інтерфакс-Україна” асоціацією “УкрПапір”, у натуральному вираженні випуск гофротари зріс на 18% – майже до 17 млн кв. м, тарного картону – на 22,4%, до 12,1 тис. тонн, паперу – на 9,6%, до 3,3 тис. тонн.
Зокрема, у вересні комбінат наростив випуск паперу і картону на 4,7% до вересня-2022 – до 1,7 тис. тонн, гофротари на 10,3% – до 1,83 млн кв. м. Порівняно із серпнем поточного року випуск паперу та картону зменшився на 20%, гофротари – на 6,5%.
ЖЦБК має у своєму розпорядженні потужності паперового виробництва (папір-основа для гофрування, картон-лайнер, обкладочний папір) 43 тис. тонн на рік, картонного виробництва – 50 тис. тонн, гофрокартону та гофроупаковки – 120 млн кв. м, литої тари (лоток для 30 шт. яєць) – 72 млн шт. на рік.
Як повідомлялося з посиланням на дані асоціації, отримані від основних галузевих підприємств, за дев’ять місяців в Україні випущено 405,3 тис. тонн паперу та картону (на 9,8% більше, ніж за той самий період 2022 року), і 379,6 млн кв. м картонних ящиків (на 17,7% більше).
Жидачівський ЦБК у 2022 році випустив товарної продукції на 510,8 млн грн, що на 23,1% більше, ніж роком раніше, чистий прибуток зріс на 67,5% – до 41,76 млн грн.
ТОВ “Картонно-паперова компанія” (Львів), великий український виробник картонних гільз і санітарно-гігієнічної продукції, у січні-вересні 2023 року збільшило обсяг виробництва на 13,2% до аналогічного періоду 2022 року – до 965,6 млн грн.
Згідно з наданими агентству “Інтерфакс-Україна” статистичними даними асоціації “УкрПапір”, у натуральних показниках компанія наростила випуск картонної продукції на 1,9% – до 20,5 тис. тонн, паперу-основи для санітарно-гігієнічної продукції на 5,1% – до 5,7 тис. тонн. Випуск туалетного паперу в рулончиках збільшився на 50%, склавши 4,5 млн шт.
Водночас у вересні компанія на 6% наростила випуск паперу та картону порівняно з тим самим місяцем минулого року – до 3,13 тис. тонн, що також на 2% більше, ніж у серпні поточного року.
ТОВ “Картонно-паперова компанія” випускає вироби та напівфабрикати з макулатурного картону (листи картону, куточки, гільзи), целюлози та переробленої макулатури (туалетний папір, рушники, серветки ТМ Papero). Постачає продукцію, зокрема, в країни ЄС.
Серед споживачів – корпорації “Біосфера”, “Артеріум”, компанія Nestle, концерн “Хлібпром”, кондфабрика “Ярич”.
Як повідомлялося, 2022 року фабрика, не зупиняючи роботу протягом року, збільшила обсяг товарної продукції на 51,5% порівняно з 2021 роком – до 1 млрд 186 млн грн. Чистий прибуток зріс утричі – до 263,7 млн грн.
