Європейський комісар з питань енергетики Кадрі Сімсон заявляє, що Європейський союз готовий повністю припинити транзит російського газу через українську газотранспортну систему після закінчення чинного контракту в грудні нинішнього року.
«Коли я розмовляла зі своїми колегами в Україні, я дала чітко зрозуміти, що ми готуємося до такої ситуації, коли транзитна угода між Україною і Росією закінчиться до кінця цього грудня. Ми знайшли альтернативні шляхи постачань, а держави-члени або їхні компанії, які все ще отримують газ із Росії, фактично, отримали два додаткові роки порівняно з іншими компаніями, яким Росія вирішила припинити постачання ще 2022 року», – сказала єврокомісар у середу у Брюсселі на пресконференції.
При цьому Сімсон констатувала, що газотранспортна інфраструктура України також є частиною інфраструктури ЄС, оскільки частина європейського газу зберігається в сховищах України, «які надають нам додаткові потужності».
«Україна також є виробником газу, тому ми повинні дбати про те, щоб їхня інфраструктура все ще мала цінність. Але моє послання гранично ясне: немає необхідності шукати якісь нові способи продовження торгівлі з «Газпромом». Альтернативні поставки доступні, і ми взаємодіємо з державами-членами, які постраждали, щоб показати їм, що альтернативні маршрути дозволять доставити необхідні обсяги», – деталізувала вона.
Сімсон також послалася на слова президента України Володимира Зеленського, який наприкінці серпня сказав, що «Україна не зацікавлена в продовженні транзитного контракту з Росією, і що європейські компанії мають право використовувати українську інфраструктуру».
За словами єврокомісарки, її «головна місія – заохочувати компанії, які все ще отримують російський трубопровідний газ через те, що в них були контракти, підписані до початку війни, обирати більш передбачувані альтернативи».
Сімсон також навела цифри, відповідно до яких частка російського газу в імпорті ЄС знизилася з 45% 2021 року до 18% до червня 2024 року, тоді як імпорт від надійних партнерів, як-от Норвегія і США, збільшився. Крім того, в ЄС скоротили попит на газ у період із серпня 2022 року по травень 2024 року на 138 мільярдів кубометрів.
«ЄС досяг свого 90% зимового цільового показника зберігання газу 19 серпня 2024 року, значно випередивши крайній термін 1 листопада, а ціни на енергоносії є більш стабільними і залишаються значно нижчими за пікові рівні енергетичної кризи 2022 року», – деталізувала вона.
Національний банк України (НБУ) дозволив купівлю та переказ іноземної валюти юрособами-резидентами, які є суб’єктами електронної комерції, за кордон для сплати податку на додану вартість (ПДВ) за операціями купівлі товарів вітчизняних виробників споживачами з країн ЄС.
«Умова для проведення цих операцій – суб’єкт електронної комерції має бути зареєстрований як платник податків у ЄС. Таке пом’якшення насамперед підтримає малий і середній бізнес, який отримає можливість просувати власні товари на ринку ЄС завдяки торговельним майданчикам», – ідеться в прес-релізі центробанку в понеділок.
Регулятор припускає, що це не матиме негативного впливу на міжнародні резерви, оскільки надходження валюти в Україну за продані товари значно перевищуватиме додатковий попит на валюту для сплати ПДВ у ЄС.
Крім того, НБУ анонсував низку інших валютних послаблень. Зокрема, центробанк дозволив держкомпаніям купівлю і переказ інвалюти за кордон для покриття викидів діоксиду вуглецю.
«Державні підприємства зможуть купувати валюту і переводити її на користь нерезидентів, щоб закуповувати квоти для покриття або компенсації викидів діоксиду вуглецю (CO₂), пов’язаних з авіаційною діяльністю», – пояснює Нацбанк.
На думку регулятора, цей крок сприяє безперебійності оборонних закупівель за держконтрактами, дасть змогу й надалі виконувати авіаційні перевезення за кордоном, а також підтримає військово-технічне співробітництво з ЄС.
Серед інших операцій, які Нацбанк дозволив здійснювати з 10 вересня, – виплати за операціями, передбаченими договором перестрахування, укладеним з іноземними ядерними страховими пулами.
«Зокрема, сплачувати бонус за беззбитковість, що є обов’язковою умовою, визначеною договором перестрахування. Це пом’якшення матиме незначний вплив на міжнародні резерви та водночас дасть змогу Ядерному страховому пулу виконувати зобов’язання перед партнерами, що є важливим для безперебійної роботи галузі», – йдеться в релізі НБУ.
Як повідомлялося, також регулятор дав можливість українському бізнесу відшкодувати купонні платежі за єврооблігаціями, які були виплачені з 24 лютого 2022 року до 9 липня 2024 року, за рахунок накопиченої в Україні власної іноземної валюти.
Водночас НБУ з 10 вересня запровадив ліміт на оплату годинників, ювелірних виробів, дорогоцінного каміння та монет з валютних карток українських банків за кордоном у розмірі 100 тис. грн/міс. і на операції з агентами нерухомості – до 500 тис. грн/міс.
Усі вищезазначені нововведення запроваджуються постановою №108, від 6 вересня 2024 року, яку офіційно було оприлюднено в понеділок, 9 вересня.
Влада Китаю ініціювала розслідування щодо імпорту молочної продукції з Європейського союзу щодо можливого субсидування виробників, що дає їм несправедливу перевагу на ринку.
Розслідування розпочато за запитом двох галузевих груп, що представляють китайських виробників молочних продуктів, йдеться в повідомленні міністерства торгівлі КНР.
Китайські чиновники вже обговорювали ситуацію з колегами з ЄС, зазначають у Мінторзі. Проведення розслідування, як очікується, триватиме рік, але може бути продовжено ще на шість місяців за необхідності.
Нове розслідування є черговим кроком у торговому конфлікті Китаю та ЄС.
Напередодні Європейська комісія (ЄК) оприлюднила проєкт фінального рішення про введення мит у розмірі від 17% до 36,3% на ввезення до ЄС китайських електромобілів. Виняток зроблено для американської Tesla, яка постачає електромобілі, вироблені на шанхайському підприємстві, до ЄС, – для неї мито становитиме 9%.
Представник Мінторгу КНР, якого цитує “Сіньхуа”, заявив у середу, коментуючи рішення ЄК, що Пекін вживе всіх необхідних заходів для захисту прав та інтересів китайських виробників електромобілів. За його словами, дії європейського регулятора не відповідають правилам СОТ і є актом “недобросовісної конкуренції” під виглядом “чесної конкуренції”.
Євросоюз (ЄС) з осені змінить правила в’їзду-виїзду: громадяни країн, які не є членами ЄС, з осені будуть зобов’язані реєструвати свої відбитки пальців і зображення обличчя на кордоні.
Як повідомила громадська спілка «МАПА» в понеділок, відповідні зміни обговорювали на зустрічі представників Транспортного співтовариства з представниками Європейської агенції з охорони кордонів і берегової охорони (Frontex, the European Border and Coast Guard Agency) у Міністерстві розвитку громад, територій та інфраструктури України.
Зміни вплинуть на транспортні перевезення та подорожі до 30 європейських країн, ідеться в повідомленні.
«Перша зміна стосується запровадження системи в’їзду-виїзду (EES). Відтепер усі громадяни країн, які не є членами ЄС, будуть зобов’язані реєструвати свої відбитки пальців і зображення обличчя на кордоні. Цей процес розпочнеться восени цього року», – повідомили в “МАПА”.
Ще одна зміна почне діяти з середини 2025 року: мандрівники повинні будуть подавати онлайн-заявку до Європейської інформаційної системи авторизації (ETIAS) до початку подорожі та сплачувати збір у розмірі EUR7.
У «МАПА» уточнили, що у зв’язку з цими нововведеннями транспортні компанії повинні будуть внести зміни у свої системи бронювання, перевірки документів, реєстрації пасажирів і адаптувати свої операційні процедури.
Грантову угоду на EUR100 млн підписали голова правління НЕК «Укренерго» Володимир Кудрицький і голова Представництва німецького державного банку розвитку KfW в Україні Лоренц Гесснер, повідомила компанія.
Згідно з її повідомленням у Телеграм у п’ятницю, підписання відбулося в Києві в четвер у присутності заступника міністра енергетики України Романа Андарака та членів представництва ЄС в Україні.
Зазначається, що Єврокомісія уповноважила KfW спрямувати «Укренерго» кошти спеціальної бюджетної програми ЄС Ukraine Investment Facility і забезпечити фінансування та реалізацію низки пріоритетних енергетичних проєктів.
Йдеться про модернізацію високовольтних підстанцій у західних регіонах України та розбудову міждержавних інтерконекторів, що з’єднують її з енергосистемою континентальної Європи, а також ремонт і відновлення зруйнованого або пошкодженого російськими обстрілами устаткування на високовольтних підстанціях, закупівлю й поставку нового обладнання.
Крім того, частина коштів має піти на заходи з посилення фізичного захисту підстанцій «Укренерго».
НЕК зазначила, що цей грант – це вже друга фаза цільової програми «Реконструкція та відновлення інфраструктури передачі електроенергії України», оскільки на Берлінській конференції з відновлення України-2024 у червні компанія підписала з KfW угоду про першу фазу програми на суму EUR15 млн.
Загалом від початку повномасштабної війни за підтримки KfW «Укренерго» залучила EUR324 млн, а загальний обсяг залученої міжнародної допомоги становив EUR1,5 млрд, резюмували в НЕК.