Прогрес України в реалізації реформ, необхідних для вступу до ЄС, вражає, заявила голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.
“Швидкість, з якою Україна прагне до членства в ЄС (…), прекрасна, вражаюча. Це заснований на досягненнях процес, і ми бачимо, з яким ентузіазмом та інтенсивністю Україна проводить реформи і стрімко рухається до членства в ЄС”, – заявила глава ЄК журналістам у Вільнюсі.
“Я твердо впевнена, що якщо вони продовжуватимуть у тому ж дусі, то незабаром доб’ються успіху”, – додала вона.
Фон дер Ляєн у рамках Вільнюського саміту НАТО візьме участь у зустрічі з лідерами і партнерами Північноатлантичного союзу.
Вивчення перспектив залізничного сполучення ЄС з Україною та Молдовою дає підґрунтя для запуску проекту використання колії європейської ширини на ключових лініях, повідомила Європейська комісія (ЄК).
Відповідне дослідження опубліковано у вівторок Єврокомісією та Європейським інвестиційним банком (ЄІБ).
“Будівництво першої європейської залізничної колії в Україні та Молдові, що дасть змогу з’єднати їхні залізниці з Польщею та Румунією, наблизить ці країни до єдиного ринку ЄС. Завдяки цьому дослідженню ми закладаємо основу для довгострокових рішень, підтримуючи Україну в її торгівлі та відновленні”, – заявила членкиня ЄК з транспорту Адіна Велян.
Відповідність залізничних ліній України та Молдови європейському стандарту ширини колії, за її словами, також поліпшить умови для поїздок громадян цих країн до Європи.
Проведене дослідження припускає, що європейську ширину колії на лініях до Львова і Кишинева має бути впроваджено “як перший крок до поліпшення сполучення між Польщею та Україною, а також між Румунією та Молдовою”.
У дослідженні, крім того, оцінюють, як нові лінії європейського стандарту ширини стануть взаємодіяти з іншою мережею залізниць цих країн, де, як і раніше, буде використовуватися широка колія, зазначається в комюніке ЄК.
АТ “Укрзалізниця” (УЗ) у січні-травні цього року перевезла у сполученні з Європейським Союзом у 2,3 раза більше пасажирів (786 тис.) порівняно з аналогічним періодом 2022 року, повідомила пресслужба УЗ у Телеграм-каналі.
Крім того, за п’ять місяців перевезено на 6,4% пасажирів більше, ніж за такі самі періоди 2016-2019 років, коли у сполученні з ЄС і назад залізницею було перевезено сукупно 735 тис. осіб, підрахували у пресслужбі.
“За 5 місяців 2023 року “Укрзалізниця” у сполученні з ЄС перевезла більше пасажирів, ніж за той самий період сумарно протягом чотирьох попередніх (доковідних) років”, – ідеться в повідомленні УЗ у середу.
При цьому уточнюється, що за п’ять місяців 2016 року було перевезено 19,8 тис. пасажирів, 2017 – 98,2 тис., 2018 – 230,4 тис., 2019 – 387,2 тис., 2020 – 171,7 тис. осіб. Дані січень-травень 2021 року не наводять, але 2022 року в цей період УЗ перевезла 341,6 тис. пасажирів у ЄС.
Компанія зазначає, що простежується чіткий тренд повернення українців додому: кількість людей, які від початку 2023 року виїжджали з країни, становить 369 тис. осіб, а у зворотному напрямку – в Україну – 417 тис. осіб.
В УЗ також уточнили, що якщо 2016 року в сполученні з ЄС курсувало лише 8 поїздів, то зараз їхня кількість зросла до 27, з яких 15 сформувала “Укрзалізниця”, а решту – іноперевізники.
Компанія нагадала, що, з огляду на збільшення попиту з минулого року на залізничні сполучення через повномасштабне вторгнення Росії, УЗ розширює сполучення з іншими країнами, зокрема запустила сім нових поїздів: №19/20, №23/24 “Київ-Хелм”, №32/31 “Запоріжжя-Перемишль”, №53/54, № 89/90 “Київ-Перемишль”, №73/74 “Харків-Перемишль” і № 93/94 “Харків-Хелм”.
Міжнародна науково-дослідницька сільгоспкомпанія Corteva Agriscience 2023 року наростила експорт насіння кукурудзи бренду Pioneer до ЄС у 16 разів через налагоджені канали в Румунії та Угорщині, повідомляють у її прес-релізі.
Згідно з ним, минулого року компанії вдалося домогтися збільшення врожайності передових насіннєвих гібридів Pioneer на 15% завдяки впровадженню технології точного землеробства, зрошення та інших передових підходів.
“Протягом десяти років ми розвиваємо виробництво насіння в Україні, оскільки для Corteva Agriscience наша країна є одним із найбільших гравців на світовому ринку сільського господарства, що має суттєвий вплив на глобальну продовольчу безпеку”, – процитувала пресслужба регіонального керівника виробництва насіння Corteva Agriscience Андрія Андрюшка.
Він повідомив, що в умовах війни компанія й надалі інвестує у виробничий насіннєвий комплекс і підтримує громади регіону. Так, торік Corteva Agriscience уклала з Міністерством аграрної політики та продовольства України декларацію про поглиблення та подальший розвиток співробітництва в інтересах продовольчої безпеки в Україні та світі, результатом чого стало нарощування виробничих потужностей насіннєвого комплексу в с. Стасі, що на Полтавщині, який було офіційно відкрито в червні 2013 року та інвестиції в який становили більше $56 млн. Його річна потужність сягнула близько 500 тис. посівних одиниць насіння кукурудзи та 250 тис. посівних одиниць насіння.
За інформацією компанії, Corteva є одним із найбільших платників податків у регіоні. Загальна кількість співробітників, включно із сезонними працівниками, сягає майже 400 осіб.
Згідно з пресрелізом, Corteva з 2013 року інвестувала близько 4,6 млн грн у розвиток с. Стасі (на поліпшення інфраструктури, медицини, освіти та соціального життя громади, зокрема профінансувала реконструкцію бомбосховища на 800 осіб).
Corteva Agriscience – глобальна сільськогосподарська компанія. Пропонує сільгоспвиробникам комплексні рішення для максимізації врожайності та прибутковості. Має понад 150 науково-дослідних об’єктів і понад 65 діючих речовин у портфоліо.
До її представництва в Україні входять центральний офіс у Києві, науково-дослідний центр у с. Любарці (Київська обл.) та насіннєвий виробничий комплекс, відкритий 2013 року в с. Стасі (Полтавська обл.). Інвестиції в завод за п’ять років склали понад $56 млн.
У квітні 2022 року компанія прийняла рішення покинути російський ринок через розв’язану РФ повномасштабну війну проти України.
Український клуб аграрного бізнесу (УКАБ) вважає дискримінаційним і безпідставним продовження дії обмежувальних заходів щодо імпорту пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшнику з України в Польщу, Угорщину, Словаччину, Румунію та Болгарію і наполягає на скасуванні цього рішення.
“Така пролонгація не зможе ані розв’язати проблем місцевих ринків, ані поліпшити ситуацію локальних фермерів”, – йдеться в опублікованому в понеділок на сайті УКАБ повідомленні.
У бізнес-об’єднанні впевнені, що підготовлена ЄС постанова про заборону до 15 вересня імпорту агротоварів з України до п’яти сусідніх країн-членів ЄС, згідно з якою обмеження діятимуть до 15 вересня цього року, негативно вплине на економічне відновлення українських аграріїв під час війни.
Подібні рішення мають ухвалюватися винятково після проведення детальних досліджень і консультацій з усіма країнами-членами ЄС, оскільки згідно з останніми даними деякі сусідні держави-члени ЄС, зокрема Польща, за рахунок імпорту дешевшої української агропродукції змогли наростити свій експортний потенціал і внутрішню переробку, покращили позиції у галузі тваринництва та готової продукції, нагадали в УКАБ.
У бізнес-об’єднанні наголосили на негативному впливі такого рішення на ситуацію із саботажем “зернової угоди” з боку Росії. “За попередніми прогнозами, поточні кроки щодо заборони імпорту української агропродукції до ЄС можуть поглибити шантаж росіян щодо роботи “зернового коридору”, – вказали в УКАБ.
Експерти бізнес-асоціації наголосили, що в сезоні-2023 Україна матиме менший експортний потенціал: прогнозується зменшення на третину обсягів експорту зернових та олійних культур з України до 46 млн тонн на рік.
Наявні торговельні обмеження щодо української агропродукції в п’яти країнах ЄС слід скасувати. Водночас варто провести відкритий конструктивний діалог між представниками української та європейської агроспільноти для пошуку компромісних рішень, що допоможуть ставати міцнішими як ЄС, так і Україні, резюмували в УКАБ.
IMPORT, дискримінація, ЄС, ЗЕРНО, УКАБ
Україна з початку російського вторгнення отримала близько 90 тисяч тонн допомоги в натуральній формі, наприклад, обладнання та медикаментів, через Механізм цивільного захисту ЄС, передає DW.
“Це, безумовно, найскладніша, наймасштабніша і найтриваліша операція в рамках Механізму цивільного захисту ЄС за всю історію його існування”, – сказав єврокомісар з питань управління кризовими ситуаціями Янез Ленарчич, якого цитує видання.
За його словами, допомога була надана продуктами харчування, медикаментами, транспортними засобами, генераторами, трансформаторами та обладнанням для ремонту електромереж та інших об’єктів критичної інфраструктури.
“Ми доставили навіть такі речі, як насіння соняшнику та обладнання для захисту культурних пам’яток”, – сказав Ленарчич.
Крім того, понад дві тисячі пацієнтів і поранених з України пройшли лікування в більш ніж 20 країнах ЄС, додав єврокомісар.
Україна офіційно приєдналася до Механізму цивільного захисту ЄС 20 квітня 2023 року. У межах цього механізму держави ЄС та інші країни співпрацюють у питаннях готовності та реагування на кризи та катастрофи.
Завдяки дії Механізму Україна отримувала допомогу і раніше, як і будь-яка країна у світі після відповідного запиту. Як член Механізму Україна отримає доступ до експертних обмінів, навчальних програм і тренувань, а також зможе надавати допомогу країнам, що опиняються в кризі.
