Група компаній “Нова пошта” планує до кінця року вийти на ринок ще шести країн Європейського Союзу, відкривши там перші свої відділення, повідомив співвласник “Нової пошти” В’ячеслав Клімов на Київському міжнародному економічному форумі, що відбувся цього тижня.
“У нас експансія відбувається. Уже вісім країн. До кінця цього року буде ще шість”, – сказав Клімов.
Як уточнили агентству “Інтерфакс-Україна” у прес-службі компанії, відділення Nova Post з’являться в Латвії, Естонії, Угорщині, Італії, Франції та Австрії.
На форумі Клімов зазначив, що у відділеннях Nova Post за кордоном робочими будуть дві мови – місцева та українська.
“Ми ухвалили тверде рішення, що у відділеннях Nova Post у Європі розмовлятимуть двома мовами. Це буде місцева мова і це буде мова українська”, – зазначив співвласник компанії.
На форумі він також повідомив, що група компанії щомісяця спрямовує близько 100 млн грн на місяць на потреби армії. Клімов уточнив, що 3249 співробітників компанії нині перебувають у ЗСУ, а від початку повномасштабного вторгнення 99 колег загинуло.
Як повідомлялося, Nova Post уже відкрила 62 відділення в Польщі, Литві, Чехії, Румунії, Німеччині та Молдові.
У мережу “Нова пошта” в Україні на початок липня 2023 року входило понад 10 тис. відділень і понад 14 тис. поштоматів.
До ГК входять українські та зарубіжні компанії, зокрема, “Нова пошта”, “НП Логістик”, платіжна система NovaPay і “Нова пошта Глобал”.
Європейський Союз у 2023 році став найбільшим донором України, уже виділивши в межах інструменту макрофінансової допомоги EUR13,5 млрд і розраховуючи виплатити ще EUR4,5 млрд до кінця року, заявив єврокомісар з економіки Паоло Джентілоні.
“Загалом прогрес дуже добрий, і я з оптимізмом дивлюся на перспективи того, що Україна виконає всі умови до кінця 2024 року і далі”, – сказав він у середу на 4-му засіданні круглого столу міністрів з підтримки України в рамках зборів МВФ і Світового банку (СБ) у Марракеші.
За його словами, ЄС та інші міжнародні партнери мають пишатися тим фактом, що зробили свій внесок у покриття дефіциту фінансування для України як торік, так і цього року, і завдяки цій солідарності економіка України сьогодні перебуває в кращій формі, ніж багато хто очікував.
“Ми розраховуємо на підтримку всіх міжнародних партнерів. Ми також повинні максимально узгодити умови надання підтримки між міжнародними донорами та міжнародними фінансовими інститутами, щоб забезпечити їхню послідовність”, – додав єврокомісар, наголосивши, що фінансування залишається ключовим фактором.
Він зазначив, що Україна продемонструвала спроможність продовжувати проводити важливі економічні реформи, нагадавши, що поточні умови фінансової допомоги ЄС передбачають, серед іншого, судову реформу України, поліпшення регулювання економічної діяльності та вдосконалення режиму банкрутства.
“Пропозиція Єврокомісії про виділення $50 млрд на наступні чотири роки дасть нам змогу значно допомогти в задоволенні фінансових потреб України”, – зазначив Джентілоні.
У Відні (Австрія) Голова Держенергоефективності Ганна Замазєєва взяла участь у першому бізнес-форумі, присвяченому партнерству України та ЄС у розвитку виробництва біометану та водню.
Форум є важливою віхою у рамках Меморандуму про стратегічне партнерство України та ЄС у сфері відновлюваних газів, який підписали у лютому ц.р. Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль та Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.
ЄС продовжує підтримку України і вбачає країну головним партнером у відновлюваних газах. Це підтвердили віце-президент Єврокомісії Марош Шевчович, директор Секретаріату Енергетичного Співтовариства Артур Лорковські, керівник Європейської біогазової асоціації Хармен Деккер, а також комісар Європейського Союзу з питань енергетики Кадрі Сімсон.
Своєю чергою, Голова Держенергоефективності Ганна Замазєєва разом із народним депутатом Андрієм Жупаниним, заступником Міністра енергетики Миколою Колісником, профільними асоціаціями та вітчизняним бізнесом презентували напрацювання України, законодавчу базу, проєкти та плани у розвитку сфери відновлюваних газів.
«Розбудова ринку біометану та водню означає не просто бути в глобальному тренді декарбонізації. По-перше – це заміщення імпортованого газу. По-друге – це можливість експорту “зелених”, відновлюваних газів до Євросоюзу. Окрім цього, йдеться про можливості розвитку кластерної економіки, створення додаткових робочих місць, відновлення економік громад», – наголосила Ганна Замазєєва.
Голова також розповіла, що попри війну в Україні вдалося закласти законодавчу основу для біометанової галузі, розширити гарантії походження на скраплений та стиснений біометан, запровадити пільги для виробників через закон про «інвест-нянь», укласти меморандум із Єврокомісією про партнерство у сфері відновлюваних газів.
«Пріоритет для Держенергоефективності – повноцінне функціонування національного реєстру біометану та визнання українських гарантій походження у Європі. Тому сьогодні ми разом з Мінцифрою та DENA впроваджуємо програмне забезпечення для функціонування реєстру біометану у рамках Німецько-Українського енергетичного партнерства», – розповіла Ганна Замазєєва.
«Ми робимо все, аби український реєстр відповідав всім вимогам як європейського, так і українського законодавства. Адже ми розуміємо рівень відповідальності і високу зацікавленість вітчизняного та іноземного бізнесу в експорті українського біометану», – додала Голова Держенергоефективності.
Окрім біометану, учасники форуму обговорили шляхи розвитку водневої галузі. На сьогодні кілька українських компаній розробляють пілотні проєкти з виробництва «зеленого» водню та вже пройшли міжнародну експертизу щодо критеріїв сталості.
«Переконана, українці вражають європейських партнерів своєю ініціативністю та амбітними планами навіть під час війни», – прокоментувала Голова і закликала європейських партнерів до більш активної та тісної співпраці.
У роботі Форуму взяли участь представники влади України та ЄС, міжнародні фінансові інституції, інвестиційні енергетичні компанії, енергетичні трейдери, аудиторські компанії, виробники біометану.
Країни Євросоюзу можуть почати офіційні переговори з Україною щодо членства в ЄС уже в грудні, наголосила президент Європарламенту Роберта Метсола в інтерв’ю виданню The Guardian.
“Якщо вони йдуть швидко, то і ми повинні відповідати цій швидкості”, – сказала вона.
Метсола хоче, щоб офіційні переговори почалися до Різдва, пише The Guardian. Рішення залишається за міністрами ЄС, які проведуть офіційну зустріч у грудні після того, як у жовтні буде представлено публічний звіт про прогрес України в реформуванні судової системи, боротьбі з корупцією та відкритті ринків.
“Я очікую конкретного результату, тому що найгіршим сигналом може бути те, що ми поставили перед цими людьми завдання і терміни, які самі не можемо виконати”, – зазначила Метсола.
За її словами, Європейський Союз має розпочати масштабні зміни, щоб підготуватися до прийняття України до своїх лав. При цьому “нічого не має бути виключено”, включно зі скасуванням торговельних тарифів і наданням Києву доступу до внутрішніх ринків до повного вступу.
Водночас, підкреслює видання, Метсола, як і деякі інші лідери ЄС, вважає, що блоку необхідно прискорити доступ Україні та балканським країнам, які також подали заявки, для того, щоб обмежити ризик російського втручання на цих колишніх радянських територіях.
Україна отримала восьмий транш макрофінансової допомоги в розмірі EUR1,5 млрд від Європейського Союзу, повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
“Сьогодні Україна отримала восьмий транш макрофінансової допомоги в розмірі €1,5 млрд від Євросоюзу. Загалом бюджетна підтримка ЄС України у 2023 році вже становить €13,5 млрд”, – написав Шмигаль у Х у п’ятницю.
За словами прем’єра, загальна підтримка України з боку ЄС сягнула приблизно EUR70 млрд із моменту повномасштабного вторгнення РФ.
Кількість економічних дискусій із наближенням вступу України до ЄС зростатиме, і стосуватимуться вони здебільшого сільського господарства, оскільки 40% законодавчих норм, які потребують гармонізації, стосуються саме агросектору, повідомив міністр аграрної політики і продовольства Микола Сольський.
“Потрібно розуміти, що з наближенням до (вступу України) до Європейського Союзу у нас кількість економічних дискусій зростатиме. Потрібно виробляти імунітет до них, бути розумними і прагматичними”, – сказав він в ефірі марафону “Єдині новини”.
Міністр також зазначив, що поточного року Україна отримала від ЄС список законодавчих норм, які потрібно підготувати і змінити, і 40% з усього, що необхідно адаптувати для вступу в ЄС, пов’язано саме із сільським господарством і продуктами харчування.
При цьому Сольський наголосив, що останніми місяцями Україна вперше зіткнулася з необхідністю відстоювати свою економічну позицію перед сусідніми державами. “Це перша, але не остання економічна дискусія”, – додав він.
Міністр наголосив також, що зернова суперечка із сусідніми країнами – це перший прецедент для України, який викликав таку емоційну реакцію в українського суспільства і політиків.
“Пропоную ставитися до цього так, немов ми зробили півкроку до останньої лінії перед вступом до Європейського Союзу. Коли ми станемо членом Євросоюзу, так буде завжди. Це нормально за правилами Євросоюзу. Це демократичне об’єднання (…) Це такий процес, який ми ще, очевидно, неодноразово переживемо”, – заявив очільник Мінагрополітики.
Відповідаючи на запитання про можливе загострення емоцій навколо українського аграрного експорту під час вступу до ЄС, Сольський висловив думку, що однозначно такі дискусії будуть, але “боятися їх не варто, а треба одразу готуватися, чогось навчатися і на щось зважати”.
За словами міністра, робота на рівні Європейської Комісії протягом півроку продемонструвала, що в цьому об’єднанні регулярно проводяться зустрічі аграрних міністрів, на яких постійно ведуться дискусії.
“Кожна держава має своїх фермерів, має своїх переробників, свої інтереси, які вважає національними. Вони іноді йдуть урозріз із думкою інших членів Європейського Союзу. (…) Якщо ми хочемо бути членом Євросоюзу, потрібно бути готовими публічно, десь не публічно захищати свої інтереси”, – пояснив міністр.
Як повідомлялося, протягом тижня Сольський провів телефонні переговори з аграрними міністрами Румунії, Болгарії, Словаччини, Угорщини та Польщі, під час яких обговорювали деталі введення посиленого контролю за експортом українських пшениці, ріпаку, соняшнику та кукурудзи в ці країни після скасування Європейською Комісією обмежувальних заходів. Україна зобов’язана надати сусіднім державам письмові роз’яснення реалізації запропонованих процедур. Наступного тижня переговори продовжаться.
