Український клуб аграрного бізнесу (УКАБ) вважає дискримінаційним і безпідставним продовження дії обмежувальних заходів щодо імпорту пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшнику з України в Польщу, Угорщину, Словаччину, Румунію та Болгарію і наполягає на скасуванні цього рішення.
“Така пролонгація не зможе ані розв’язати проблем місцевих ринків, ані поліпшити ситуацію локальних фермерів”, – йдеться в опублікованому в понеділок на сайті УКАБ повідомленні.
У бізнес-об’єднанні впевнені, що підготовлена ЄС постанова про заборону до 15 вересня імпорту агротоварів з України до п’яти сусідніх країн-членів ЄС, згідно з якою обмеження діятимуть до 15 вересня цього року, негативно вплине на економічне відновлення українських аграріїв під час війни.
Подібні рішення мають ухвалюватися винятково після проведення детальних досліджень і консультацій з усіма країнами-членами ЄС, оскільки згідно з останніми даними деякі сусідні держави-члени ЄС, зокрема Польща, за рахунок імпорту дешевшої української агропродукції змогли наростити свій експортний потенціал і внутрішню переробку, покращили позиції у галузі тваринництва та готової продукції, нагадали в УКАБ.
У бізнес-об’єднанні наголосили на негативному впливі такого рішення на ситуацію із саботажем “зернової угоди” з боку Росії. “За попередніми прогнозами, поточні кроки щодо заборони імпорту української агропродукції до ЄС можуть поглибити шантаж росіян щодо роботи “зернового коридору”, – вказали в УКАБ.
Експерти бізнес-асоціації наголосили, що в сезоні-2023 Україна матиме менший експортний потенціал: прогнозується зменшення на третину обсягів експорту зернових та олійних культур з України до 46 млн тонн на рік.
Наявні торговельні обмеження щодо української агропродукції в п’яти країнах ЄС слід скасувати. Водночас варто провести відкритий конструктивний діалог між представниками української та європейської агроспільноти для пошуку компромісних рішень, що допоможуть ставати міцнішими як ЄС, так і Україні, резюмували в УКАБ.
IMPORT, дискримінація, ЄС, ЗЕРНО, УКАБ
Україна з початку російського вторгнення отримала близько 90 тисяч тонн допомоги в натуральній формі, наприклад, обладнання та медикаментів, через Механізм цивільного захисту ЄС, передає DW.
“Це, безумовно, найскладніша, наймасштабніша і найтриваліша операція в рамках Механізму цивільного захисту ЄС за всю історію його існування”, – сказав єврокомісар з питань управління кризовими ситуаціями Янез Ленарчич, якого цитує видання.
За його словами, допомога була надана продуктами харчування, медикаментами, транспортними засобами, генераторами, трансформаторами та обладнанням для ремонту електромереж та інших об’єктів критичної інфраструктури.
“Ми доставили навіть такі речі, як насіння соняшнику та обладнання для захисту культурних пам’яток”, – сказав Ленарчич.
Крім того, понад дві тисячі пацієнтів і поранених з України пройшли лікування в більш ніж 20 країнах ЄС, додав єврокомісар.
Україна офіційно приєдналася до Механізму цивільного захисту ЄС 20 квітня 2023 року. У межах цього механізму держави ЄС та інші країни співпрацюють у питаннях готовності та реагування на кризи та катастрофи.
Завдяки дії Механізму Україна отримувала допомогу і раніше, як і будь-яка країна у світі після відповідного запиту. Як член Механізму Україна отримає доступ до експертних обмінів, навчальних програм і тренувань, а також зможе надавати допомогу країнам, що опиняються в кризі.
Рада ЄС ухвалила рішення про продовження тимчасової лібералізації торгівлі з Україною та інших торговельних поступок для Києва.
“Рада затвердила сьогодні регламент, який подовжує призупинення дії всіх митних зборів, квот і заходів торговельного захисту щодо українського експорту в ЄС ще на рік, до червня 2024 року”, – ідеться в комюніке, опублікованому в четвер у Брюсселі.
“Автономні торговельні заходи, безумовно, підтримають Україну і водночас нададуть ЄС спосіб захистити, якщо буде потреба, внутрішній ринок від значного збільшення імпорту деяких сільськогосподарських продуктів”, – прокоментували ухвалену постанову міністр міжнародного співробітництва з метою розвитку та зовнішньої торгівлі Швеції, яка головує в Раді ЄС, Йохан Форссел.
На думку Брюсселя, ці заходи допоможуть Україні зберегти стабільність торговельних відносин з ЄС і захистити економіку в складних умовах. “У поєднанні з великою військовою, фінансовою та гуманітарною підтримкою це має вирішальне значення для допомоги Україні в її довгостроковому відновленні”, – вважають у Раді ЄС.
Європейська комісія внесла пропозицію про продовження тимчасової лібералізації торгівлі, що доповнює торговельні пільги, застосовні до української продукції, 23 лютого 2023 року. 9 травня Європарламент затвердив свою позицію в першому читанні. Після підписання регламенту представниками Ради ЄС і Європарламенту його опублікують в “Офіційному журналі” ЄС і він набуде чинності 6 червня.
Країни ЄС у 2022 році збільшили імпорт меду в натуральному вигляді майже на 10% – до 190,6 тис. тонн, що в грошовому еквіваленті становить EUR504,2 млн, повідомила аналітик медового ринку Ганна Бурка в Facebook.
За її даними, ЄС наростила імпорт із Китаю на 42%, Аргентини – на 35%, а також із Туреччини та В’єтнаму, тоді як імпорт з України скоротився в натуральному вираженні на 14%.
“Україна залишається одним з основних постачальників меду в ЄС, проте 2022 року Китай посідає першу сходинку в рейтингу (у натуральному вираженні). Водночас, якщо подивитися на імпорт у грошовому вираженні, то лідером, як і раніше, залишається Україна”, – зазначила аналітик.
Згідно з наведеними Анною Бурка даними Європейської Комісії, 2022 року Україна поставила в ЄС 46,09 тис. тонн меду, що становило 24,2% загального імпорту. Роком раніше цей показник становив 53,836 тис. тонн, і Україна мала частку поставок у 31%. У 2029 році обсяг поставок сягав 54,8 тис. тонн, що становило 31,3% усього імпорту ЄС меду.
Судячи з динаміки за чотири роки, наведеної ЄК, у ЄС зростає споживання меду, зокрема, імпортного. Якщо 2019 року країни ЄС імпортували його 167,097 тис. тонн, то 2020 року він зріс на 4,7% – до 174,912 тис. тонн, 2022 року імпорт сягнув 190,591 тис. тонн, що на 9,8% більше, ніж роком раніше.
Як повідомлялося, 2022 року 88% експорту українського меду припало на країни ЄС, що принесло експортерам $120 млн.
Основними покупцями українського меду стали Німеччина, яка придбала його на $38 млн, Польща – $24 млн, Франція – $11 млн, Італія – $7 млн, Іспанія – $6 млн, Бельгія – $6 млн. Серед країн з інших регіонів, які імпортували український мед, були США, які придбали його на $10 млн, і Японія – $1,7 млн. Незначні обсяги було поставлено в Туреччину, Ізраїль, Катар, ОАЕ, Сомалі.
Україні вигідна введена ЄС заборона на імпорт насіння соняшнику в п’ять сусідніх країн, оскільки вітчизняні олійноекстракційні заводи не забезпечені в достатній кількості сировиною і постійно відчувають її дефіцит, повідомив “Інтерфакс-Україна” генеральний директор асоціації “Укроліяпром” Степан Капшук.
“До війни в Україні налічувалося 108 заводів із виробництва олії. Сумарно вони могли виробляти 24 млн тонн олії, з яких 10 млн тонн – соняшникової. Однак цим підприємствам ніколи не вдавалося працювати на повну потужність через брак сировини, яку Україна експортувала. У найкращі сезони олійноекстракційним заводам вдавалося отримати 19 млн тонн олії”, – пояснив голова галузевої асоціації.
Він повідомив, що раніше потенціал українських олійноекстракційних заводів давав змогу виробляти 40-50 тис. тонн олії на добу. Через військові дії в Україні перестали працювати близько десятка великих операторів, тому щодня заводи виробляють 35 тис. тонн олії.
Капшук нагадав, що “Укроліяпром” не перешкоджає експорту насіння соняшнику, але пропонує запровадити механізм додаткового збору, зокрема, квотування експорту.
“Зараз оптимальний момент для ухвалення урядом такого рішення. Подібний механізм принесе держбюджету близько 3 млрд грн, які можна буде спрямувати на виплату зарплат військовим”, – наголосив він і повідомив, що асоціація надіслала відповідні пропозиції прем’єр-міністру.
Коментуючи угоду Мінагрополітики України та Мінсільгоспу Болгарії про підписання меморандуму щодо соняшникової олії, Капшук розповів, що таке рішення спричинене нарощуванням Болгарією власного виробництва соняшникової олії.
За його інформацією, останніми роками в Болгарії кількість олійноекстракційних заводів збільшилася з 4 до 11. Минулого року болгарські переробники змогли придбати за доступними цінами українське насіння соняшнику і наростили виробництво олії до 250-300 тис. тонн за внутрішньої потреби близько 150 тис. тонн.
“Їм потрібно реалізувати власний товар як на внутрішньому ринку, так і наростити його експорт”, – пояснив голова галузевої асоціації.
За словами Капшука, раніше Україна експортувала олію в 124 країни. Останніми роками географія експорту звужується і українська олія реалізується приблизно у 80 держав. Основними її покупцями є Індія, Китай, Європа та африканські країни.
Як позитивний приклад експорту на великі відстані глава “Укроліяпром” навів досвід ТДВ “Укроліяпродукт” (ТМ “Диканька”), яке налагодило авіапостачання постачання органічної соняшникової олії в Америку.
Водночас Капшук зазначив, що Україну активно витісняє з індійського ринку РФ, яка наростила виробництво соняшнику.
“Україні не вигідно експортувати олію на великі дистанції через високі ціни на фрахт. Тільки на поставках до Індії він сягає $370 (ймовірно, за тонну). Тому експорт у країни з високою чисельністю української діаспори нашим виробникам поки що не вигідний”, – зазначив він, наголосивши на важливості зберегти традиційні ринки збуту олії.
ЄС розглядає можливість введення санкцій відносно десятків компаній з Китаю, Ірану, Казахстану та Узбекистану, які співпрацюють з Росією, повідомляє Reuters.
Агентство посилається на дипломатичні джерела, які знайомі з проектом пропозицій Єврокомісії. Внесення цих компаній до “чорного списку” можливе в рамках підготовлюваного 11 пакета антиросійських санкцій.
Наприкінці квітня помічник міністра фінансів США Елізабет Розенберг під час візиту до Казахстану попередила про зростання ризиків застосування вторинних санкцій щодо казахстанських компаній і банків, які допомагають РФ ухилятися від західних санкцій, введених у відповідь на розв’язану РФ повномасштабну війну проти України.
