Частина українських виробників і переробників свинини має намір налагодити її експорт до країн ЄС наступного року, для цього вони вивчають профільні європейські регламенти і готуються до неофіційних аудитів на відповідність своєї продукції експортним вимогам.
Наразі чотири українські підприємства галузі зацікавлені в запуску експорту свинини в Європу, повідомляють на сайті асоціації “Свинарі України” (АСУ) в четвер.
“Ми з експертами та ветеринарною службою працювали над тим, щоб попередньо були вже готові “драфтові” опитувальники для підприємств, які хочуть перевірити, наскільки вони відповідають вимогам регламентів ЄС. Низка переробників, зацікавлених в експорті свинини, проштудіювали ці опитувальники, щоб оцінити, що їм потрібно відшліфувати, щоб довести свою відповідність регламентам”, – цитує організація свого президента Оксану Юрченко.
За її даними, в ЄС “є певне розуміння”, що наступного року можуть бути введені певні послаблення для української продукції свинарства, що до повномасштабної російської агресії навіть особливо не обговорювалося.
“Наступного року у співпраці з міжнародними організаціями ми покладемо початок неофіційним аудитам для підтримки таких виробників. Зараз є чотири підприємства”, – наголосила Оксана Юрченко в повідомленні.
За оцінками АСУ, Євросоюз відкриватиметься для експорту української свинини до двох років, і це не песимістичний сценарій.
Своєю чергою, у галузі просуваються офіційні узгодження міжнародних сертифікатів на експорт свинини до В’єтнаму та Гонконгу, але поки що це не дуже актуально, тому що морські шляхи закриті через агресію РФ, а інша логістика для виробників фінансово недоцільна.
Як повідомлялося, 11 травня 2022 року Європейська Комісія дозволила експорт до третіх країн через територію ЄС свинини, яловичини та продуктів м’ясопереробки, вироблених в Україні.
Станом на 1 лютого 2022 року загальне поголів’я свиней в Україні становило 5,56 млн голів, скоротившись порівняно з аналогічною датою 2021 року на 3,4%. Дані за наступні місяці не публікувалися Держстатом через початок повномасштабної російської військової агресії в Україні.
Споживання свинини на одного жителя України поточного року становитиме 20 кг/рік, незначно збільшившись порівняно з 19,9 кг/рік 2021 року. Загалом у країні за рік буде вироблено 625 тис. тонн м’яса та м’ясопродуктів.
Швейцарія слідом за ЄС запровадила нові санкції проти РФ, у “чорні списки” потрапили 141 фізична і 49 юридичних осіб, ідеться в заяві швейцарського уряду.
“Швейцарія, вносячи 21 грудня зміни до санкційних списків, тим самим долучилася до заходів ЄС”, – зазначено у прес-релізі.
“Швейцарія вносить зміни до санкційного режиму в рамках заходів, які ухвалив ЄС у зв’язку з постачанням іранських безпілотників Росії та тривожною обстановкою в Україні, що зберігається”, – уточнюється в документі.
Санкції набувають чинності о 18:00 за місцевим часом.
Згідно із заявою, ЄС 16 грудня також ввів заборону на експорт до РФ ще низки категорій товарів і на надання Росії низки послуг, і швейцарський уряд зі свого боку вивчить ці заходи.
Рада ЄС затвердила 16 грудня дев’ятий пакет санкцій щодо РФ, який передбачає, зокрема, обмеження проти гірничодобувного та енергетичного секторів і заборону на експорт товарів космічної промисловості та безпілотників.
Серед іншого ЄС також додав до “чорних списків” ще 168 структур, пов’язаних з оборонною промисловістю Росії. Крім того, до дев’ятого пакету санкцій ЄС проти Росії увійшли 144 фізичні особи, включно з високопоставленими російськими чиновниками, депутатами, військовими та артистами з Росії.
Косово офіційно передасть заявку на вступ до Євросоюзу в четвер, 15 грудня, передають у понеділок європейські та місцеві ЗМІ з посиланням на косовську владу.
Згідно з інформацією телеканала RTK (“Радіо і телебачення Косово”), у якого опинився в розпорядженні текст заявки, у ній ідеться про те, що “вступ до ЄС залишається стратегічною метою Косова” і що в Косові прихильні до проведення необхідних для цього реформ.
Зі свого боку агентство ЕФЕ повідомляє, що косовський віцепрем’єр Беснік Біслімі нині перебуває у Брюсселі і займається підготовкою цього процесу. Як саме буде подано заявку, поки що невідомо, оскільки п’ять членів ЄС – Іспанія, Кіпр, Греція, Словаччина та Румунія – не визнають незалежності Косова і, відповідно, в принципі не можуть розглядати можливість його приєднання до Євросоюзу.
Тим часом міністр закордонних справ Сербії Івіца Дачич заявив, що Сербія спробує перешкодити планам Пріштіни.
“Ми працюємо над тим, щоб просити держави-члени ЄС, які не визнали (незалежність) Косова, оскаржити це питання з погляду статусу”, – сказав Дачич, зазначивши, що “не існує умов для того, щоб це стало предметом обговорення”.
Міністр фінансів Угорщини Міхай Варга від імені країни висловився проти ухвалення Європейською радою законодавчих поправок, які б дали змогу виділити Україні у 2023 році 18 млрд євро макрофінансової допомоги плюс.
Проте ЄС продовжить шукати рішення, яке б підтримали всі держави-члени.
“Угорщина проти поправки до фінансового законодавства”, – сказав він у вівторок у Брюсселі в рамках відкритої частини засідання Ради з економічних і фінансових питань.
Зокрема, Угорщина виступила проти поправки до багаторічного фінансового законодавства, яке має бути ухвалене одноголосно.
Водночас міністри проголосували кваліфікованою більшістю за макрофінансову допомогу плюс (MFA+) і поправку до фінансового регламенту.
Головуючий на засіданні міністр фінансів Чехії Збігнєв Станюра, коментуючи цю ситуацію, сказав: “На жаль, ми не змогли ухвалити пакет загалом. Проте, це не охолодить наші амбіції почати виділяти нашу допомогу Україні з початку січня. Я прошу Комітет з питань економіки та фінансів знайти альтернативне рішення. Це означає, що ми маємо знайти рішення, яке підтримають усі держави. Ми знайдемо рішення, щоб підтримати Україну”
Міністри фінансів країн Європейського союзу обговорять пропозицію Європейської комісії надати Україні у 2023 році EUR18 млрд у спеціально створеному для цього форматі “макрофінансова підтримка плюс”. Чи буде ухвалено рішення – поки що не відомо.
Про це журналістам напередодні засідання Ради з економічних і фінансових питань, яке відбудеться у вівторок у Брюсселі, повідомив європейський дипломат на правах анонімності.
Він пояснив, що на обговорення буде винесено три законодавчі пропозиції: макрофінансова допомога плюс (MFA+) і поправка до фінансового регламенту, які мають бути ухвалені кваліфікованою більшістю, і поправка до багаторічної фінансової схеми, яка має бути ухвалена одноголосно. “Міністри обговорять ці пропозиції і потім вирішать, виносити їх на голосування чи ні. Вирішальним буде завтра (6 грудня – ІФ-У). Жодних рішень на сьогодні ще не ухвалено. Ми повинні подивитися завтра вранці і вирішимо, як ми будемо просуватися далі, повинні подивитися, чи є можливість для міністрів вирішити, виносити ці питання на голосування чи ні”, – деталізував співрозмовник журналістів.
Він також нагадав, що кредити, які будуть надані Україні 2023 року на суму EUR18 млрд, матимуть 10-річний пільговий період. Пропонується, що держави-члени покриють основну частину процентних витрат, а гарантії за цими запозиченнями будуть надані з бюджету ЄС.
Відповідні пропозиції Європейська комісія офіційно представила 9 листопада, після чого 24 листопада пропозиції були проголосовані в Європарламенті.
Водночас проти цієї пропозиції виступає Угорщина. Так, 2 грудня прем’єр-міністр Віктор Орбан заявив, що “не хоче, щоб Євросоюз став співтовариством держав-боржників замість співтовариства держав, які співпрацюють”. Натомість він запропонував усім членам ЄС використовувати кошти з власного бюджету для надання допомоги Україні за допомогою двосторонніх угод.
Не виключається, що саме за пропозицією Будапешта голосування може бути перенесено на пізнішу дату.
Надходження природного газу в Україну з країн ЄС у листопаді 2022 року становило 228 млн куб. м, що на 27,7% менше, ніж у жовтні (315,4 млн куб. м), свідчать оперативні дані “Оператор ГТС України”.
У т.ч. постачання газу на “митний склад” ПСГ у листопаді становило 191,1 млн куб. м проти 261,9 млн куб. м у жовтні.
У листопаді до надходження газу в ГТС України з Польщі, Словаччини та Угорщини додалася Румунія зі скромним обсягом 0,3 млн куб. м. Водночас уже на ранок 2 грудня із загального обсягу на вхід із Румунії надійшло 8,7 млн куб. м із сумарних 18,1 млн куб. м. Румунські обсяги минають “митний склад”.
За даними аналітичного видання ICIS, імпорт газу з Румунії здійснює Молдова Трансбалканським трубопроводом. Обсяги, доставлені через інтерконектор Греція-Болгарія (IGB), фізично вирушали на північ до Молдови Трансбалканською лінією через Румунію та Україну.
Щойно обсяги ввозяться в Молдову через південний прикордонний пункт Каушани, їх можна відняти від обсягів, які надходять до Молдови з України через прикордонний пункт Гребенинки на півночі, повідомило ICIS регіональне джерело.
“Знадобилося майже шість років, щоб розблокувати мережу в регіоні і почати фізичні поставки газу з альтернативних напрямків”, – зазначив у коментарі ICIS ексголова ОГТСУ Сергій Макогон.
Як повідомлялося, у вересні 2022 року з території Польщі, Словаччини та Угорщини в Україну надійшло 29,4 млн куб. м (ТЗ – 17,4 млн куб. м), серпні – 142,1 млн куб. м (120,7 млн куб. м), липні – 119 млн куб. м (82,6 млн куб. м), червні – 46,6 млн куб. м), червні – 46,1 млн куб. м (6,6 млн куб. м), травні – 24 млн куб. м (4,9 млн куб. м), квітні – 3,2 млн куб. м (3,2 млн куб. м), березні – 282,3 млн куб. м (10 млн куб. м), лютому – 349,7 млн куб. м (11 млн куб. м), січні – 47 млн куб. м (0).
Трансбалканський газопровід – магістральний газопровід, що проходить територією України, Молдови, Румунії, Болгарії та Туреччини.
