Україна отримала восьмий транш макрофінансової допомоги в розмірі EUR1,5 млрд від Європейського Союзу, повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
“Сьогодні Україна отримала восьмий транш макрофінансової допомоги в розмірі €1,5 млрд від Євросоюзу. Загалом бюджетна підтримка ЄС України у 2023 році вже становить €13,5 млрд”, – написав Шмигаль у Х у п’ятницю.
За словами прем’єра, загальна підтримка України з боку ЄС сягнула приблизно EUR70 млрд із моменту повномасштабного вторгнення РФ.
Кількість економічних дискусій із наближенням вступу України до ЄС зростатиме, і стосуватимуться вони здебільшого сільського господарства, оскільки 40% законодавчих норм, які потребують гармонізації, стосуються саме агросектору, повідомив міністр аграрної політики і продовольства Микола Сольський.
“Потрібно розуміти, що з наближенням до (вступу України) до Європейського Союзу у нас кількість економічних дискусій зростатиме. Потрібно виробляти імунітет до них, бути розумними і прагматичними”, – сказав він в ефірі марафону “Єдині новини”.
Міністр також зазначив, що поточного року Україна отримала від ЄС список законодавчих норм, які потрібно підготувати і змінити, і 40% з усього, що необхідно адаптувати для вступу в ЄС, пов’язано саме із сільським господарством і продуктами харчування.
При цьому Сольський наголосив, що останніми місяцями Україна вперше зіткнулася з необхідністю відстоювати свою економічну позицію перед сусідніми державами. “Це перша, але не остання економічна дискусія”, – додав він.
Міністр наголосив також, що зернова суперечка із сусідніми країнами – це перший прецедент для України, який викликав таку емоційну реакцію в українського суспільства і політиків.
“Пропоную ставитися до цього так, немов ми зробили півкроку до останньої лінії перед вступом до Європейського Союзу. Коли ми станемо членом Євросоюзу, так буде завжди. Це нормально за правилами Євросоюзу. Це демократичне об’єднання (…) Це такий процес, який ми ще, очевидно, неодноразово переживемо”, – заявив очільник Мінагрополітики.
Відповідаючи на запитання про можливе загострення емоцій навколо українського аграрного експорту під час вступу до ЄС, Сольський висловив думку, що однозначно такі дискусії будуть, але “боятися їх не варто, а треба одразу готуватися, чогось навчатися і на щось зважати”.
За словами міністра, робота на рівні Європейської Комісії протягом півроку продемонструвала, що в цьому об’єднанні регулярно проводяться зустрічі аграрних міністрів, на яких постійно ведуться дискусії.
“Кожна держава має своїх фермерів, має своїх переробників, свої інтереси, які вважає національними. Вони іноді йдуть урозріз із думкою інших членів Європейського Союзу. (…) Якщо ми хочемо бути членом Євросоюзу, потрібно бути готовими публічно, десь не публічно захищати свої інтереси”, – пояснив міністр.
Як повідомлялося, протягом тижня Сольський провів телефонні переговори з аграрними міністрами Румунії, Болгарії, Словаччини, Угорщини та Польщі, під час яких обговорювали деталі введення посиленого контролю за експортом українських пшениці, ріпаку, соняшнику та кукурудзи в ці країни після скасування Європейською Комісією обмежувальних заходів. Україна зобов’язана надати сусіднім державам письмові роз’яснення реалізації запропонованих процедур. Наступного тижня переговори продовжаться.
Глава дипломатії ЄС Жозеп Боррель зазначає, що події в Україні загрожують глобальній продовольчій безпеці, і ЄС обговорить з генсеком ООН перспективу відновлення “зернової угоди”.
“Це зачіпає всі країни, але особливо найслабші та найбідніші. У серпні 2022 року ООН зіграла вирішальну роль у пом’якшенні цих страждань за допомогою чорноморської зернової ініціативи. Однак у липні Росія вирішила відмовитися від цієї угоди”, – написав Боррель у своєму блозі, зважаючи на тиждень високого рівня Генеральної асамблеї ООН, який відкривається в Нью-Йорку.
“Ми обговоримо з генеральним секретарем ООН Гутеррішем шляхи і засоби її (угоди) відродження. Цілі сталого розвитку – у центрі уваги ГА ООН”, – повідомив високий представник ЄС із закордонних справ.
Кількість збанкрутілих компаній у ЄС у другому кварталі 2023 року зросла за підсумками шостого кварталу поспіль і сягнула 106, максимуму від початку обліку даних, тобто з 2015 року, йдеться в повідомленні Статистичного управління Європейського союзу (Eurostat).
У поквартальному вираженні кількість банкрутств збільшилася на 8,4%.
При цьому кількість реєстрацій нових компаній знизилася лише на 0,6%, до 124. Показник стабільно тримається близько позначки в 120 компаній із третього кварталу 2020 року після падіння до 80 у розпал пандемії коронавірусу.
Найпомітніше зростання кількості банкрутств у квітні-червні було зафіксоване в готельному секторі та у сфері громадського харчування (на 23,9% відносно першого кварталу), а також у сфері транспорту і складських послуг (на 15,2%).
Кількість банкрутств також зросла практично в усіх секторах порівняно з допандемійним четвертим кварталом 2019 року. Єдиними секторами, де кількість банкрутств знизилася за цей період, стали промисловість (-11,5%) і будівництво (-2,7%).
Європейська комісія (ЄК) погіршила прогноз зростання економіки єврозони у 2023 році до 0,8% з очікуваних раніше 1,1%.
У 2024 році, як очікується, ВВП єврозони зросте на 1,3%, а не на 1,6%, йдеться в огляді ЄК.
Прогноз збільшення економіки Євросоюзу на поточний рік погіршено до 0,8% з 1%, на наступний рік – до 1,4% з 1,7%.
“Останні статдані підтверджують, що економічна активність у ЄС у першій половині 2023 року була стриманою у зв’язку з серйозними потрясіннями, які доводиться відчувати країнам регіону. Слабкість внутрішнього попиту, особливо споживчих витрат, демонструє, що високі ціни на більшість товарів і послуг чинять серйозніший тиск на економіку, ніж ми вважали в нашому попередньому прогнозі”, – ідеться в огляді.
“Різке скорочення обсягів банківського кредитування свідчить про те, що посилення грошово-кредитної політики в єврозоні чинить свій вплив на економіку, – зазначають у ЄК. – Різні опитування вказують на уповільнення економічної активності в літній період і наступні місяці. Слабкість у промисловому секторі зберігається, й імпульс до зростання у сфері послуг слабшає”.
Експерти ЄК підкреслюють, що ситуація у світовій економіці в першому півріччі була дещо кращою, ніж очікувалося, незважаючи на слабку динаміку в Китаї. Проте прогнози ЄК для світової економіки та обсягів міжнародної торгівлі практично не змінюються, і це означає, що європейські країни не можуть розраховувати на підтримку за рахунок зовнішнього попиту.
Як очікують в ЄК, глобальний ВВП збільшиться на 3,2% як цього, так і наступного року.
“Імпульс до сповільнення зростання в ЄС, імовірно, збережеться і 2024 року, оскільки жорстка грошово-кредитна політика і далі обмежуватиме економічну активність. Водночас, ми очікуємо деякого збільшення темпів зростання ВВП наступного року, оскільки інфляція сповільнюється, європейський ринок праці залишається сильним, а доходи населення поступово відновлюються”, – йдеться в огляді ЄК.
Прогноз інфляції в єврозоні (індекс HICP) на поточний рік знижено до 5,6% з 5,8%, на наступний – підвищено до 2,9% з 2,8%. У ЄС, згідно з оновленим прогнозом ЄК, інфляція цього року становитиме 6,5% (раніше – 6,7%), наступного – 3,2% (раніше – 3,1%).
ЄК очікує, що ціни на енергоносії в Європі продовжуватимуть знижуватися до кінця 2023 року, проте повільніше, ніж раніше. При цьому у 2024 році вони можуть знову трохи зрости у зв’язку з очікуваним підйомом цін на нафту.
В огляді ЄК наголошується, що війна в Україні та інші геополітичні чинники, як і раніше, несуть у собі ризики для Європи.
Крім того, експерти попереджають, що посилення монетарної політики може чинити серйозніший тиск на економіку, ніж очікують наразі. З іншого боку, воно може призвести до більш швидкого ослаблення інфляції і, відповідно, прискорити відновлення реальних доходів населення, наголошується в огляді.
Згідно з прогнозом ЄК, ВВП Німеччини 2023 року скоротиться на 0,4%, а наступного зросте на 1,1%. Раніше очікувалося підвищення першого показника на 0,2%, другого – на 1,4%.
Прогноз зростання економіки Франції на 2023 рік підвищено до 1% з 0,7%, на наступний – знижено до 1,2% з 1,4%.
Економіка Італії, як очікується, зросте на 0,9% і 0,8% у 2023 і 2024 роках відповідно, Іспанії – на 2,2% і 1,9%.
Науково-дослідницький проєкт Experts Club та Максим Уракін нещодавно випустили аналітичне відео про економіку України та світу –
Підписатися на ютуб канал Experts Club можна за посиланням – https://www.youtube.com/@ExpertsClub
Україна може подати позов проти Брюсселя і країн-членів Європейського Союзу до Світової організації торгівлі (СОТ), якщо вони не скасують обмежень на експорт її агропродукції після 15 вересня, повідомив заступник міністра економіки – торговий представник України Тарас Качка в інтерв’ю Politico.
“З цілковитою повагою і вдячністю до Польщі, у разі введення будь-яких заборон після 15 вересня, Україна подасть позов проти Польщі та ЄС до Світової організації торгівлі”, – сказав він.
Торгпред України наполягає, що ці обмеження порушують Угоду про вільну торгівлю, які діють між Україною та ЄС з 2014 року.
“Ми не маємо наміру негайно вживати заходів у відповідь, з огляду на дух дружби і солідарності між Україною та ЄС”, – пояснив Качка і додав, що системна загроза українським інтересам змусить Україну передати цю справу до СОТ.
Крім того, Качка повідомив виданню, що немає жодних доказів відхилення цін або значного збільшення поставок зерна, що виправдовують продовження обмежень на імпорт. Київ приєднався до “конструктивної співпраці” з Єврокомісією, п’ятьма країнами-членами ЄС, а також Молдовою, ключовим транзитним вузлом для українського експорту в ЄС.
“Ми отримали значну підтримку забезпечення кращого транзиту товарів через територію сусідніх країн-членів, включно з Польщею та Угорщиною. В останні два місяці ми значно просунулися у співпраці з Румунією щодо транспортування товарів з України”, – зазначив Качка.
Як повідомлялося, заступник керівника Офісу президента Ігор Жовква в інтерв’ю “Інтерфакс-Україна” заявив, якщо Брюссель не зможе вжити заходів проти Польщі, Угорщини, Болгарії, Словаччини та Румунії, які порушують торговельну угоду, Київ “залишає за собою вибір правових механізмів реагування”.
МЗС України зазначило, що Київ залишає за собою право ініціювати арбітражний розгляд відповідно до угоди про асоціацію з ЄС або звернутися до СОТ.
Джерело: https://www.politico.eu/article/ukraine-eu-wto-poland-hungary-grain-curbs/
